Верховна Рада України

1. Прийняти за основу проект Закону України про систему громадського здоров’я (реєстр. № 4142), поданий народним депутатом України Радуцьким М.Б. та іншими народними депутатами України, з урахуванням таких пропозицій до законопроекту:

1) у статті 1:

термін "інформаційний фонд громадського здоров’я" викласти в такій редакції:

"19) інформаційний фонд громадського здоров’я - державний інформаційний ресурс, що містить дані про стан здоров’я, благополуччя населення і показники середовища життєдіяльності та наповнюється з інформаційних систем та баз даних, що перебувають у власності чи розпорядженні центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я";

виключити терміни "календар профілактичних щеплень", "поствакцинальні ускладнення", "уповноважений орган у сфері громадського здоров’я";

доповнити терміном такого змісту:

"29) головна експертна установа у сфері громадського здоров’я - юридична особа публічного права, що є закладом громадського здоров’я сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, яка забезпечує реалізацію державної політики у галузі громадського здоров’я, здійснення епідеміологічного нагляду, виконання повноважень щодо захисту населення від інфекційних хвороб та неінфекційних захворювань, лабораторної діяльності, біобезпеки, інфекційної безпеки донорської крові та/або її компонентів, координації лікування, розробки і реалізації комплексних заходів та програм з профілактики, лікування захворювань, які мають соціально-демографічний вплив та економічні наслідки";

2) частину третю статті 4 викласти в такій редакції:

"3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, координує здійснення оперативних функцій громадського здоров’я центрами контролю та профілактики хвороб, головною експертною установою у сфері громадського здоров’я, органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, інших суб’єктів господарювання, які залучаються до надання послуг у сфері громадського здоров’я";

3) у статті 6:

пункти 2 та 5 частини першої викласти в такій редакції:

"2) головна експертна установа у сфері громадського здоров’я";

"5) центри контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. З метою реалізації оперативних функцій громадського здоров’я центри контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть залучати інших суб’єктів у сфері громадського здоров’я до надання послуг у сфері громадського здоров’я";

4) у частині першій статті 7:

пункт 4 виключити, змінивши нумерацію;

після пункту 5 доповнити пунктом 6 такого змісту:

"6) визначає порядок проведення позачергових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері центральними органами виконавчої влади та їх територіальними підрозділами за поданням", змінивши нумерацію;

5) у статті 8:

абзац двадцять сьомий пункту 20 частини першої доповнити словами "за умови, що такі особи становлять загрозу для здоров’я інших осіб";

доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Заступник керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, виконує повноваження Головного державного санітарного лікаря України особисто або покладає повноваження на свого заступника. Головний державний санітарний лікар України:

1) дає обов’язкові до виконання доручення центральним органам виконавчої влади для забезпечення останніми, в межах повноважень, виконання визначених у дорученні заходів щодо усунення ризиків для здоров’я та благополуччя населення, участі у розслідуванні випадків інфекційних хвороб, масових неінфекційних хвороб, уражень та отруєнь;

2) дає обов’язкові до виконання доручення центральним органам виконавчої влади для проведення останніми позачергових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

3) від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, ініціює перед Кабінетом Міністрів України питання встановлення карантину;

4) ініціює скликання невідкладного засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій для прийняття відповідних рішень, якщо за результатами епідеміологічного нагляду встановлено, що бездіяльність або запровадження недостатніх обмежувальних протиепідемічних заходів місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування несе загрозу погіршення епідемічної ситуації;

5) за погодженням з керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, призначає на посаду та звільняє з посади головних санітарних лікарів відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

6) дає доручення головним санітарним лікарям відповідних адміністративно-територіальних одиниць щодо участі у розслідуванні випадків інфекційних хвороб, масових неінфекційних хвороб, уражень та отруєнь локального рівня;

7) виконує інші функції, передбачені законом";

6) статтю 9 викласти в такій редакції:

"Стаття 9. Мережа та функції центрів контролю та профілактики хвороб

1. Мережа центрів контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, формується як складова національної системи біологічної безпеки та біологічного захисту, що формується з урахуванням комплексного підходу "Єдине здоров’я".

2. Центри контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, здійснюють:

1) координацію та проведення епідеміологічного нагляду і аналізу для забезпечення національної системи біологічної безпеки та біологічного захисту з урахуванням принципу "Єдине здоров’я";

2) індикацію та ідентифікацію збудників інфекційних хвороб, переліки яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

3) реагування на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я спільно з регіональними центрами громадського здоров’я у рамках роботи функціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до Кодексу цивільного захисту України;

4) встановлення причинно-наслідкових зв’язків виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб, у тому числі інфекцій, які пов’язані з наданням медичної допомоги, серед іншого застосовуючи методи секвенування геному збудників інфекційних хвороб;

5) проведення аналізу ефективності функціонування системи громадського здоров’я та її окремих елементів та підготовку звітів центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, за результатами такого аналізу;

6) повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, про ризики у сфері громадського здоров’я та надають пропозиції щодо управління такими ризиками в межах компетенції;

7) підготовку пропозицій, планів дій та рекомендацій щодо здійснення заходів, спрямованих на поліпшення показників здоров’я і благополуччя населення та вдосконалення системи громадського здоров’я;

8) збір та обробку інформації для формування інформаційного фонду громадського здоров’я;

9) періодичний аналіз детермінантів здоров’я, заходи впливу на детермінанти здоров’я та заходи, спрямовані на запобігання, зменшення та усунення нерівностей щодо здоров’я;

10) моніторинг заходів щодо зміцнення здоров’я, показників рухової активності, статевого і репродуктивного здоров’я, психічного здоров’я населення;

11) аналіз інформації щодо випадків травматизму і насильства;

12) підготовку та оприлюднення періодичних звітів про стан здоров’я, санітарно-епідемічну ситуацію та показники середовища життєдіяльності;

13) організацію навчання та проведення інформаційно-просвітницьких заходів з питань громадського здоров’я для посадових осіб центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів у системі громадського здоров’я;

14) участь у розробці державних медико-санітарних нормативів та правил, направлених на збереження здоров’я, працездатності та забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя;

15) участь у роботі комісій з розслідування гострих професійних захворювань;

16) встановлення причинно-наслідкових зв’язків виникнення та розповсюдження масових неінфекційних хвороб (отруєнь);

17) інші функції, визначені законом.

3. Структуру центрів контролю та профілактики хвороб затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

У складі центрів контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, обов’язково утворюються та функціонують: