Розглянувши звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (далі - Закон) та висновки Рахункової палати про результати аналізу цього звіту, Верховна Рада України зазначає таке.

У 2019 році фактичні макропоказники економічного і соціального розвитку України дещо відрізнялися від їх прогнозу, врахованого при затвердженні державного бюджету на 2019 рік. За попередніми даними, номінальний валовий внутрішній продукт за звітний період становив 3.974,6 млрд гривень і відбулося його реальне зростання на 3,2 відсотка при прогнозі 3.946,9 млрд гривень і 3 відсотка відповідно. При цьому індекс споживчих цін (грудень 2019 року до грудня 2018 року) становив 104,1 відсотка при прогнозі 107,4 відсотка, індекс цін виробників відповідно - 92,6 відсотка при прогнозі 110,1 відсотка. Середньомісячна заробітна плата реально зросла на 9,8 відсотка порівняно з 2018 роком при її прогнозному зростанні на 6,9 відсотка. Крім того, при прогнозованому зростанні експорту товарів і послуг на 8,3 відсотка та імпорту товарів і послуг на 9,1 відсотка фактично відбулося їх збільшення відповідно на 7,2 відсотка та 7,5 відсотка. Відхилення фактичних макропоказників від відповідних прогнозних показників свідчить про недоліки у їх прогнозуванні, що, у свою чергу, негативно впливає на якість бюджетного планування. За оцінкою Рахункової палати, низька якість підготовки макроекономічного прогнозу призвела до недоотримання 43 млрд гривень доходів державного бюджету і водночас до зменшення витрат на погашення й обслуговування боргу та деяких видатків на суму 17 млрд гривень.

Слід звернути увагу, що попередні дані номінального обсягу валового внутрішнього продукту і його реального зростання за 2019 рік дають підстави для здійснення у 2021 році виплат за державними деривативами, випущеними в результаті здійснення у 2015 і 2016 роках правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання, на умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 912.

Протягом звітного періоду прийнято чотири закони про внесення змін до Закону, з яких суттєві зміни, ініційовані Кабінетом Міністрів України, прийняті Верховною Радою України 31 жовтня 2019 року. В результаті, планові загальні показники державного бюджету змінені таким чином: зменшено доходи на 18,8 млрд гривень (або на 1,8 відсотка) і видатки на 19,1 млрд гривень (або на 1,7 відсотка), а також збільшено надання кредитів на 1,4 млрд гривень (або на 10,4 відсотка) і граничний обсяг дефіциту на 1,1 млрд гривень (або на 1,3 відсотка).

Загалом через зведений бюджет України у 2019 році, за попередніми даними, перерозподілено 32,5 відсотка валового внутрішнього продукту (у 2018 році - 33,3 відсотка).

Доходи державного бюджету за 2019 рік становили 998,3 млрд гривень (або 99,1 відсотка затверджених із змінами показників) та збільшилися порівняно з 2018 роком на 70,2 млрд гривень. Збільшення доходів державного бюджету проти попереднього року відбулося в результаті значного збільшення коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України" , а також, згідно з висновками Рахункової палати, зростання середньомісячної заробітної плати, споживчих цін і цін виробників промислової продукції, імпорту товарів порівняно з 2018 роком.

До загального фонду державного бюджету доходи надійшли в обсязі 879,8 млрд гривень, що становило 96,9 відсотка затверджених із змінами показників, тобто менше на 28,6 млрд гривень. Таке відхилення є найбільшим та відповідно найгіршим показником за останні п’ять років. Зазначений обсяг недовиконання був би ще більшим, якби протягом звітного періоду відповідні планові показники не були зменшені на 20,1 млрд гривень.

На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло понадпланове надходження окремих платежів, зокрема: коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України" (на 17,3 млрд гривень, або на 36,3 відсотка); податку на прибуток підприємств (на 11,6 млрд гривень, або на 12,1 відсотка); податку та збору на доходи фізичних осіб (на 3,8 млрд гривень, або на 3,6 відсотка); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (на 2,2 млрд гривень, або на 27 відсотків); збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (на 1,75 млрд гривень, або на 23,5 відсотка); частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (на 1,75 млрд гривень, або на 3,9 відсотка).

Разом з тим не забезпечено виконання планових показників окремих доходів загального фонду державного бюджету, зокрема: податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів (недоотримано 33,3 млрд гривень, або 10,4 відсотка, при тому що план зменшено на 19 млрд гривень); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (недоотримано 15,6 млрд гривень, або 20,2 відсотка); рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (недоотримано 10,9 млрд гривень, або 27,3 відсотка); податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (недоотримано 5,7 млрд гривень, або 6 відсотків). На думку Рахункової палати, невиконання планових показників окремих доходів державного бюджету спричинено насамперед низькою якістю макроекономічного прогнозування і недоліками у плануванні доходів під час складання проекту державного бюджету. Водночас за результатами проведеного аудиту відмічено, що в Україні не створено цілісної та ефективної системи державного контролю за виробництвом і обігом тютюну та тютюнових виробів від виробника або імпортера до кінцевого споживача, а отже, існували передумови для нелегального виробництва, обігу та контрабанди зазначеної продукції. Як наслідок, державний бюджет недоотримував надходження від відповідного акцизного податку.

Відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість грошовими коштами становило 151,9 млрд гривень, що на 20,2 млрд гривень (або на 15,4 відсотка) більше показника 2018 року. При цьому обсяг невідшкодованих сум цього податку у звітному періоді зменшився на 4,6 відсотка та на 1 січня 2020 року становив 27,4 млрд гривень. Рахункова палата звертає увагу, що проведений аналіз відшкодування податку на додану вартість свідчить про можливість відтермінування відшкодування для поліпшення показників виконання державного бюджету (особливо наприкінці року), що призводить до створення нерівних умов для платників податків, посилює корупційні ризики, а також створює додаткове навантаження на бюджет наступного року.

Доходи спеціального фонду державного бюджету надійшли в обсязі 118,5 млрд гривень та порівняно з 2018 роком зросли на 24 млрд гривень (або на 25,4 відсотка), при цьому встановлений Законом обсяг перевиконано на 19,6 млрд гривень (або на 19,8 відсотка) переважно за рахунок власних надходжень бюджетних установ (на 12,5 млрд гривень, або на 37,1 відсотка).

Відповідно до частини четвертої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) планові показники спеціального фонду без внесення змін до Закону збільшені на 29,2 млрд гривень (переважно за рахунок збільшення власних надходжень бюджетних установ на 21 млрд гривень) і відносно уточненого плану рівень виконання доходів становив 92,5 відсотка (щодо власних надходжень бюджетних установ - 84,5 відсотка). Щорічне значне перевиконання власних надходжень бюджетних установ порівняно із затвердженими Законом показниками та невиконання уточненого плану свідчать про системні недоліки у плануванні таких надходжень і відповідних видатків багатьма головними розпорядниками коштів державного бюджету (зокрема, заниження планових показників під час складання проекту державного бюджету, що створює додаткове навантаження на видатки загального фонду, та нереалістичне збільшення таких показників у процесі виконання державного бюджету). Рахункова палата за результатами проведеного аналізу зауважує про недосконале, непрозоре і необґрунтоване планування органами державного управління надходжень спеціального фонду, передусім від надання платних послуг, відсутність єдиного підходу до встановлення розміру плати за надання таких послуг та порядку використання отриманих надходжень, незабезпечення належного внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту за використанням таких коштів та відповідальності розпорядників бюджетних коштів.

Значно перевиконано загальний обсяг планових показників митних платежів, отриманих при митному оформленні для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності Законом України від 8 листопада 2018 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів", які згідно з пунктом 7 статті 11, пунктом 16 статті 14 і пунктом 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону зараховувалися до спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням Пенсійному фонду України, - при запланованому 1 млрд гривень надійшло 7,1 млрд гривень.

У 2019 році до спеціального фонду державного бюджету зараховувалося 75 відсотків (у 2018 році – 50 відсотків) акцизного податку та ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби, що є джерелами доходів державного дорожнього фонду. Зокрема, до державного дорожнього фонду у частині доходів, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу , надійшло 53,7 млрд гривень, що на 3,27 млрд гривень більше затверджених із змінами показників. Згідно з частиною четвертою статті 24-2 Кодексу таке перевиконання надходжень до державного дорожнього фонду розподіляється за відповідними напрямами автоматично у пропорціях, визначених цією частиною статті. При цьому подальший розподіл коштів на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах має здійснюватися відповідно до вимог частини другої статті 103-1 Кодексу в порядку, встановленому частиною шостою статті 108 Кодексу . Однак Кабінетом Міністрів України не прийнято рішення про розподіл додаткового обсягу відповідної субвенції між місцевими бюджетами.

Загальний обсяг переплат податків і зборів до державного бюджету збільшився на 28,2 млрд гривень (або у 1,8 раза) і на 1 січня 2020 року становив 65,3 млрд гривень, що збільшує ризики виконання планових показників бюджету у наступних роках. Зазначений показник та нижченаведена інформація щодо податкового боргу і податкових зобов’язань стосуються лише надходжень, контроль за справлянням яких покладено на Державну податкову службу України, та є неповними, оскільки Державною митною службою України, незважаючи на вимоги частини третьої статті 59 та частини третьої статті 60 Кодексу , місячні і квартальні звіти щодо надходжень державного бюджету в частині митних платежів не подавалися.

Протягом звітного періоду тривало погіршення стану платіжної дисципліни платників податків. На 1 січня 2020 року податковий борг перед державним бюджетом становив 104,1 млрд гривень, що на 18,5 млрд гривень (або на 21,6 відсотка) більше, ніж на 1 січня 2019 року. У зв’язку із зростанням податкового боргу державний бюджет недоотримав відповідних потенційних доходів. Відповідно до законодавства списано 5,2 млрд гривень податкового боргу перед державним бюджетом, що на 45,8 відсотка більше, ніж у 2018 році. Обсяги розстрочень та відстрочень податкових зобов’язань до державного бюджету зменшилися за рік на 17,9 відсотка і становили на кінець звітного періоду 2,2 млрд гривень. Зростання податкового боргу перед державним бюджетом негативно впливає на виконання доходів бюджету, свідчить про недієвість заходів, що вживають органи Державної податкової служби України з управління податковим боргом. Протягом останніх років Рахункова палата і Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі - Комітет) постійно звертали увагу Кабінету Міністрів України на необхідність активізації процесу стягнення податкового боргу і недопущення його приросту.

Загалом стан виконання доходів державного бюджету свідчить про недостатність дій органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, щодо поліпшення справляння та адміністрування податків і зборів, зокрема погашення податкового боргу, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидії контрабанді, незаконному відшкодуванню податку на додану вартість та відмиванню коштів через офшорні зони.

За підсумками виконання державного бюджету за 2019 рік дефіцит становив майже 81 млрд гривень (або, за попередніми даними, 2 відсотки валового внутрішнього продукту), що на 10,1 млрд гривень менше за затверджений граничний обсяг. Такий показник дефіциту за номінальним обсягом є найбільшим за всі роки. При цьому дефіцит загального фонду державного бюджету становив 68,8 млрд гривень, що на 0,8 млрд гривень менше за затверджений граничний обсяг. Нижчий показник дефіциту порівняно з його граничним обсягом обумовлений насамперед проведенням видатків і наданням кредитів з державного бюджету в обсягах, менших за бюджетні призначення.

Від приватизації державного майна до державного бюджету надійшло лише 549,5 млн гривень, або 3,2 відсотка затвердженого показника (17,1 млрд гривень), що на 280,8 млн гривень більше, ніж у 2018 році. Зазначені кошти надійшли лише від приватизації об’єктів малої приватизації, хоча основні надходження очікувалося отримати саме від приватизації 21 об’єкта великої приватизації державної власності, перелік яких затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 36-р. Щорічне значне невиконання плану надходжень від приватизації державного майна відбувається внаслідок недоліків у плануванні таких надходжень, недостатності та неефективності вжитих заходів з реалізації приватизаційної політики.

Зважаючи на зазначене невиконання плану, відповідно до частини четвертої статті 15 Кодексу та розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 1104-р, погодженого з Комітетом, зменшено планові надходження від приватизації державного майна на 16,4 млрд гривень з відповідним збільшенням державних запозичень, що не вплинуло на обсяг дефіциту, але призвело до збільшення державного боргу. Раніше, керуючись цією ж нормою, з метою зменшення державного боргу відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 675-р, погодженого з Комітетом, зменшено державні запозичення на 9,1 млрд гривень з відповідним передбаченням надходжень від продажу/пред’явлення цінних паперів у результаті дострокового погашення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб векселів, виданих ним в обмін на облігації внутрішньої державної позики. Отже, зазначені урядові рішення в частині зміни обсягу планових запозичень вбачаються нелогічними.

Державні запозичення у 2019 році здійснені в сумі 425,7 млрд гривень, що в 1,5 раза більше, ніж у 2018 році. При цьому надходження державних запозичень до загального фонду державного бюджету становили 409,8 млрд гривень (з них внутрішні запозичення - 345,9 млрд гривень), або на 26,2 відсотка більше затвердженого показника, що є результатом реалізації законодавчих норм (частини четвертої статті 15 та абзацу п’ятого частини першої статті 16 Кодексу ), які дають право здійснювати додаткові запозичення.

Крім того, вперше відповідно до частини одинадцятої статті 16 Кодексу та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1279-р, погодженого з Комітетом, до загального фонду державного бюджету здійснено понадпланові державні запозичення шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики на суму 4,7 млрд гривень із збереженням отриманих коштів на кінець 2019 року та спрямуванням їх на фінансування державного бюджету в 2020 році.

Рахункова палата зазначає, що майже третину розміщених у 2019 році облігацій внутрішньої державної позики придбали нерезиденти (частка таких облігацій у загальному обсязі облігацій внутрішньої державної позики, що перебувають в обігу, зросла з 0,8 до 14 відсотків). Як наслідок, збільшилися ризики дестабілізації фінансової ситуації, зокрема, у разі виходу нерезидентів з ринку внутрішніх запозичень ускладниться залучення на прийнятних умовах коштів для рефінансування наявного боргу і дефіциту державного бюджету, що спричинить зменшення міжнародних резервів і знецінення національної валюти.

До спеціального фонду державного бюджету надійшли кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, у сумі 15,9 млрд гривень, або 71,5 відсотка затвердженого із змінами показника, що в 1,8 раза більше порівняно з 2018 роком. Порівняно з попередніми роками стан залучення таких запозичень дещо поліпшився, але залишається недостатнім та є наслідком системних недоліків у плануванні та використанні зазначених коштів, на що постійно звертає увагу Комітет і Рахункова палата. При цьому в інформації про виконання таких інвестиційних проектів, поданій у складі звіту відповідно до пункту 15-2 частини другої статті 61 Кодексу , окремі показники відрізняються від аналогічних показників, зазначених в інших розділах звіту.

У 2019 році витрати державного бюджету з погашення та обслуговування боргових зобов’язань становили 464,5 млрд гривень, що на 32,7 відсотка більше, ніж у 2018 році. Платежі з погашення державного боргу здійснено в обсязі 345,2 млрд гривень, що на 26,8 відсотка більше затвердженого показника та на 47,2 відсотка більше, ніж у 2018 році. Таке перевищення затверджених показників пов’язане з необхідністю погашення короткострокових запозичень та є допустимим виходячи з норм абзацу п’ятого частини першої, частин шостої і сьомої статті 16 Кодексу . Видатки на обслуговування державного боргу здійснені у сумі 119,2 млрд гривень, що на 3,5 відсотка менше за бюджетні призначення (зменшені згідно із змінами до Закону на 21,6 млрд гривень переважно через ревальвацію гривні).

Державні гарантії надано в обсязі 4,85 млрд гривень для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань Державної іпотечної установи за кредитами (позиками), що залучаються з метою фінансування статутної діяльності такої установи, при визначеному статтею 6 Закону граничному обсязі 27,3 млрд гривень.

Державний борг зменшився за звітний період на 5,3 відсотка і на 31 грудня 2019 року становив 1.761,4 млрд гривень, що на 298,7 млрд гривень менше за затверджений граничний обсяг, встановлений статтею 5 Закону. Гарантований державою борг на кінець звітного періоду становив 236,9 млрд гривень, що на 151,7 млрд гривень менше за затверджений граничний обсяг. Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на 31 грудня 2019 року становив 1.998,3 млрд гривень (або, за попередніми даними, 50,3 відсотка валового внутрішнього продукту) та суттєво зменшився переважно внаслідок ревальвації гривні і зростання номінального валового внутрішнього продукту, при цьому вперше за останні шість років знаходиться в межах граничної величини боргу, визначеної частиною другою статті 18 Кодексу (60 відсотків). Рахункова палата зазначає, що частка загального обсягу боргу, номінованого в іноземній валюті, знизилася, однак залишалася високою, що в умовах девальваційних очікувань посилює ризики збільшення боргу і витрат на його погашення й обслуговування.

Залишки коштів державного бюджету протягом звітного періоду збільшилися майже на 7 млрд гривень і на кінець 2019 року становили 42,25 млрд гривень. При цьому залишки коштів за загальним фондом становили 5 млрд гривень та збільшилися на 4,7 млрд гривень (у 15 разів) у зв’язку із збереженням коштів від понадпланових державних запозичень, здійснених наприкінці року відповідно до частини одинадцятої статті 16 Кодексу , а залишки коштів за спеціальним фондом - 37,2 млрд гривень (збільшилися на 2,3 млрд гривень).

Слід зазначити, що протягом першого кварталу 2019 року та на кінець звітного періоду через невиконання плану надходжень і незначний обсяг залишку коштів на початок року спостерігалася недостатність ресурсу за загальним фондом державного бюджету. Тому для здійснення витрат загального фонду залучалися кошти єдиного казначейського рахунка, що не належать до надходжень загального фонду державного бюджету. При цьому у звітності такі кошти відображені непрозоро, на що звертає увагу Рахункова палата. Зазначене свідчить про неналежне управління бюджетними коштами протягом року та неефективність заходів із забезпечення ліквідності єдиного казначейського рахунка.

Видатки державного бюджету за 2019 рік становили 1.075,1 млрд гривень (або 98,4 відсотка бюджетних призначень та 95,2 відсотка уточненого плану). За висновками Рахункової палати план видатків державного бюджету невиконаний внаслідок насамперед прийняття неефективних управлінських рішень, неналежного планування, низької виконавської дисципліни учасників бюджетного процесу. Зокрема, затвердження паспортів бюджетних програм та прийняття порядків використання коштів державного бюджету переважно відбувалося з порушенням установлених строків.

Видатки загального фонду державного бюджету проведені у сумі 952,97 млрд гривень, що на 30,8 млрд гривень (або на 3,1 відсотка) менше за бюджетні призначення (зменшені майже на 22 млрд гривень у жовтні 2019 року) та є найбільшим показником невиконання за останні п’ять років. Однак зменшення бюджетних призначень виявилося недостатнім, тому в грудні 2019 року за дорученням Кабінету Міністрів України на певний час було обмежено проведення значної частини видатків державного бюджету. Крім того, впродовж року здійснення видатків було нерівномірним, при цьому, як і в попередніх роках, основне видаткове навантаження спостерігалося переважно в останні місяці року, зокрема у жовтні - грудні проведено 28,7 відсотка річного обсягу видатків загального фонду. Рахункова палата звертає увагу, що у грудні видатків загального фонду, крім бюджетних програм з обслуговування державного боргу, резервного фонду і міжбюджетних трансфертів, здійснено у 2,1 раза більше, ніж у середньому щомісяця у січні - листопаді, що збільшило ризики непродуктивного використання бюджетних коштів.

Порівняно з 2018 роком видатки загального фонду державного бюджету збільшилися на 68,8 млрд гривень (або на 7,8 відсотка) переважно за рахунок збільшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення (на 48,9 млрд гривень, або на 30,3 відсотка), оборону (на 17,9 млрд гривень, або на 21,5 відсотка), громадський порядок, безпеку та судову владу (на 17,3 млрд гривень, або на 17,1 відсотка), охорону здоров’я (на 17 млрд гривень, або на 86,5 відсотка), загальнодержавні функції (на 7,7 млрд гривень, або на 5 відсотків).

Захищені видатки державного бюджету здійснені загалом в обсязі 841,6 млрд гривень (або 98 відсотків уточненого плану), що становить 88,3 відсотка видатків загального фонду державного бюджету.

Випереджальне зростання видатків державного бюджету на оплату праці працівників (проти попереднього року збільшилися на 22,7 відсотка при зростанні загального обсягу видатків на 9,1 відсотка) певною мірою обумовлено підвищенням державних соціальних стандартів. Зокрема, місячний розмір мінімальної заробітної плати у 2019 році становив 4173 гривні, що на 12,1 відсотка більше, ніж у 2018 році. Водночас прожитковий мінімум у 2019 році підвищувався двічі: з 1 липня та з 1 грудня. Середньозважений місячний розмір прожиткового мінімуму на одну особу (1902 гривні) збільшився у 2019 році порівняно з аналогічними показниками 2018 року на 9 відсотків, і темп його зростання перевищив індекс споживчих цін. При цьому посадові оклади (тарифні ставки) розраховувалися виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року. В результаті посадові оклади для працівників 1-12 розрядів були меншими за встановлену мінімальну заробітну плату, що потребувало встановлення для таких працівників відповідних доплат.

Пенсійному фонду України спрямовано видатки державного бюджету в сумі 182,3 млрд гривень, у тому числі за загальним фондом - 174,4 млрд гривень (104,7 відсотка бюджетних призначень та 100 відсотків уточненого плану) та за спеціальним фондом - 7,9 млрд гривень (у 7,9 раза більше за бюджетні призначення у зв’язку з перевиконанням відповідного джерела - митних платежів від розмитнення транспортних засобів). Незважаючи на суттєве збільшення таких видатків порівняно з попереднім роком (на 32,2 млрд гривень, або на 21,4 відсотка), у звітному періоді, як і в попередніх роках, Пенсійному фонду України надавалися позики на покриття тимчасових касових розривів за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка. Загалом надано таких позик у сумі 118,7 млрд гривень, з яких повернено 117,6 млрд гривень (не повернено 1,1 млрд гривень), хоча відповідно до вимог частини п’ятої статті 43 Кодексу надання таких позик має здійснюватися на умовах їх обов’язкового повернення до кінця поточного бюджетного періоду. На 1 січня 2020 року заборгованість Пенсійного фонду України за такими позиками, з урахуванням наданих у попередніх роках, становила 49,2 млрд гривень.

Міністерством охорони здоров’я України здійснено видатки за бюджетною програмою "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" в сумі 6,5 млрд гривень (або 99 відсотків плану), проте відповідні видатки на централізовані заходи, розподілені між адміністративно-територіальними одиницями, здійснено на дуже низькому рівні (0,9 відсотка плану). Отже, за рахунок здійснених у звітному періоді закупівель і видатків постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення медичним закладам у регіони здійснено у мінімальних обсягах та із значним запізненням, при цьому така ситуація триває вже кілька років поспіль. Як наслідок, дебіторська заборгованість за зазначеною бюджетною програмою зросла і на кінець року становила 7,7 млрд гривень.

У структурі видатків державного бюджету за економічною класифікацією питома вага капітальних видатків становила 7,1 відсотка, як і в 2018 році, при цьому порівняно з попереднім роком поточні видатки зросли на 9 відсотків, а капітальні видатки - на 9,1 відсотка. За загальним фондом державного бюджету поточні видатки здійснені на рівні 97,7 відсотка уточненого плану, а капітальні видатки - 85,5 відсотка уточненого плану.

На підставі відбору, здійсненого Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів, у загальному фонді державного бюджету на 2019 рік плановий обсяг державних капітальних вкладень для реалізації 34 державних інвестиційних проектів становив 2,54 млрд гривень. За звітний період такі видатки здійснено загалом в обсязі 2,3 млрд гривень (на 32,5 відсотка більше, ніж у 2018 році), що становить 90,6 відсотка плану, при цьому вісім таких проектів не виконувалися.

Витрати з резервного фонду державного бюджету здійснені в обсязі 1,3 млрд гривень (бюджетне призначення - 2 млрд гривень), з них, зокрема, на заходи із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій виділено 227 млн гривень, на зміцнення обороноздатності держави - 43,6 млн гривень. Разом з тим окремі рішення Кабінету Міністрів України щодо виділення у 2019 році коштів з резервного фонду не повною мірою відповідали меті створення такого фонду, оскільки відповідні видатки могли бути передбачені під час складання проекту державного бюджету, зокрема щодо погашення заборгованості із заробітної плати перед працівниками вугільної промисловості.

Видатки спеціального фонду державного бюджету за звітний період здійснені у сумі 122,16 млрд гривень (або 111,8 відсотка бюджетних призначень та 83,1 відсотка уточненого плану). Суттєва розбіжність між рівнями виконання планових показників за спеціальним фондом державного бюджету спостерігається щороку та свідчить, з одного боку, про неповноту планування таких показників, а з іншого боку - про неготовність головних розпорядників коштів державного бюджету використати наявні ресурси, що призводить до накопичення залишків коштів за спеціальним фондом і є свідченням неефективного управління фінансовими ресурсами.

За рекомендацією Комітету розширено звітну інформацію щодо державного дорожнього фонду, Державного фонду поводження з радіоактивними відходами та державного фонду розвитку водного господарства, утворених з 2018 року у складі спеціального фонду державного бюджету відповідно до статей 24-2, 24-3 та 24-4 Кодексу . Однак така інформація потребує подальшого вдосконалення в частині відображення планових і фактичних показників за всіма джерелами формування зазначених фондів, включаючи відповідні державні запозичення та власні надходження бюджетних установ, та їх витратами.

Відповідно до частин шостої, восьмої, дев’ятої та п’ятнадцятої статті 23 Кодексу протягом звітного періоду Комітетом розглянуто 89 рішень Кабінету Міністрів України щодо передачі окремих бюджетних призначень та перерозподілу деяких витрат державного бюджету, з них погоджено 81 рішення, вісім рішень не погоджено з огляду на недотримання вимог бюджетного законодавства та/або застереження щодо економічної доцільності. При цьому Комітет неодноразово звертав увагу, що відповідні звернення головних розпорядників коштів у переважній більшості не містили або містили недостатні обґрунтування і розрахунки щодо запропонованих змін бюджетних призначень. Передача бюджетних призначень та перерозподіл витрат державного бюджету здійснювалися щодо 28 головних розпорядників коштів державного бюджету за 209 бюджетними програмами за загальним і спеціальним фондами на загальну суму 27,5 млрд гривень. Як і у попередніх роках, у звітному періоді зазначені урядові рішення приймалися переважно у другому півріччі, при цьому продовжилася тенденція щодо збільшення їх кількості та намагання головних розпорядників коштів використати наприкінці бюджетного періоду якомога в більших обсягах передбачені їм кошти, що свідчить насамперед про наявність серйозних прорахунків та про неврахування реальних і обґрунтованих потреб під час бюджетного планування, підтверджує відсутність чітких пріоритетів діяльності розпорядників коштів у середньостроковій перспективі, свідчить про реагування на поточні завдання, про відсутність системних підходів в управлінні бюджетними коштами та неготовність до переходу на повноцінне середньострокове бюджетне планування, на що також звертає увагу Рахункова палата.