Заслухавши та обговоривши звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України, Верховна Рада України постановляє:

1. Звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України (далі - Тимчасова слідча комісія), взяти до відома (додається).

2. Оприлюднити звіт Тимчасової слідчої комісії на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.

3. Припинити повноваження Тимчасової слідчої комісії.

4. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 22 лютого 2024 року № 3579-IX (далі - Постанова) утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України (далі - Тимчасова слідча комісія або Комісія).

Головою Тимчасової слідчої комісії обрано народного депутата України Железняка Ярослава Івановича (депутатська фракція Політичної Партії "ГОЛОС"), заступником голови Тимчасової слідчої комісії - народного депутата України Радіну Анастасію Олегівну (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ").

До складу Комісії обрано таких народних депутатів України:

Секретарем Тимчасової слідчої комісії з числа її членів шляхом відкритого голосування обрано народного депутата України Івченка Вадима Євгеновича (депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина").

Кількісний склад Комісії - 13 народних депутатів України.

Відповідно до Постанови основними завданнями Тимчасової слідчої комісії визначено:

1) розслідування можливих протиправних дій посадових осіб Служби безпеки України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державної служби фінансового моніторингу України, Державної аудиторської служби України та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України;

2) збір інформації щодо технічної допомоги, кредитів (позик), наданих Україні іноземними та міжнародними організаціями з початку повномасштабного вторгнення, аналіз стану виконання взятих Україною у зв’язку з цим зобов’язань.

Відповідно до пункту 8 Постанови було підготовлено попередній звіт Тимчасової слідчої комісії (Постанова Верховної Ради України "Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України" від 30 жовтня 2024 року № 4045-IX).

Підставами для проведення Комісією розслідування була інформація, оприлюднена в медіа та отримана від державних органів, про систематичні порушення законодавства України посадовими особами органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.

Робота Комісії здійснювалася публічно, на більшості засідань Тимчасової слідчої комісії були присутні представники медіа.

Тимчасова слідча комісія працювала відповідно до плану, що передбачав:

1. Постійний моніторинг стану виконання зобов’язань України перед міжнародними та іноземними організаціями, які є умовою для надання Україні міжнародної технічної допомоги та кредитів (позик).

2. Систематизація заходів з реформування Бюро економічної безпеки України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України, Рахункової палати, Державної аудиторської служби України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, аналіз необхідних змін і планування їх впровадження, постійне здійснення моніторингу, контролю виконання таких заходів, виявлення ризиків їх невиконання на всіх етапах для своєчасного реагування.

3. Розслідування можливих протиправних дій посадових осіб суб’єктів господарювання державного сектору економіки, Державної аудиторської служби України, Національної поліції України, Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державної служби фінансового моніторингу України, що можуть становити загрозу економічній безпеці України.

4. Розслідування причин неналежної протидії незаконному обігу підакцизних товарів, зокрема спирту етилового та спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

5. Розслідування причин неналежної протидії ухиленню від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора).

6. Визначення факторів, що сприяють тіньовому обігу зернових, та шляхів протидії тіньовому обігу, заходів, які мають вживатися органами державної влади, іншими державними органами, що здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки.

7. Розслідування порушень, вчинених посадовими особами митних органів, що призвели до зменшення надходжень до бюджетів.

8. Дослідження проблем запровадження Державної системи онлайн-моніторингу.

9. Визначення основних причин зловживань з податком на додану вартість та шляхів протидії таким зловживанням.

10. Розслідування можливих фактів зловживань та/або неналежного виконання обов’язків посадовими особами органів державної влади, інших державних органів, що здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, які призвели до порушення прав суб’єктів господарювання.

Більшість із пунктів плану обговорено Комісією, втім, частину питань недостатньо досліджено через брак часу.

З метою отримання необхідної інформації для виконання визначених Постановою основних завдань Комісією скеровано велику кількість звернень з питань, що розслідуються, до органів державної влади. Найбільше звернень адресовано до Державної митної служби України, Державної податкової служби України, Бюро економічної безпеки України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та до Фонду державного майна України.

Тимчасова слідча комісія для отримання інформації, матеріалів та документів також активно реалізувала право, надане частиною другою статті 7 Закону України "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України", згідно з якою у повідомленні запрошеним особам зазначається, які матеріали та документи необхідно мати з собою.

У процесі здійснення своїх повноважень Комісія використовувала також інформацію з відкритих публічних джерел (офіційні веб-сайти Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України, Офісу Генерального прокурора та інших державних органів), а також інформацію, здобуту самостійно у процесі реалізації депутатських повноважень.

Отримана та досліджена Тимчасовою слідчою комісією інформація дає змогу підсумувати результати щодо предмета розслідування відповідно до визначених завдань.

Відповідно до Постанови одним із основних завдань Тимчасової слідчої комісії визначено збір інформації щодо технічної допомоги, кредитів (позик), наданих Україні іноземними та міжнародними організаціями з початку повномасштабного вторгнення, аналіз стану виконання взятих Україною у зв’язку з цим зобов’язань.

За даними Міністерства фінансів України, потреба в зовнішньому фінансуванні лише 2024 року перевищувала 37 млрд доларів США. Ці кошти Україна планувала отримати в рамках програм фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду ("Механізм розширеного фінансування"), Європейського Союзу ("Ukraine Facility"), Сполучених Штатів Америки та Світового банку (DPL).

Програма "Механізм розширеного фінансування" (Extended Fund Facility - EFF), затверджена Міжнародним валютним фондом (далі - МВФ) у березні 2023 року, передбачає надання Україні протягом чотирьох років фінансової допомоги загальним обсягом 15,6 млрд доларів США. Протягом визначеного періоду кошти мають надходити окремими траншами після щоквартального визначення своєчасності і повноти виконання так званих структурних маяків - переліку обов’язкових реформ для зміцнення української економіки, передбачених Меморандумом МВФ.

Програма "Ukraine Facility", ухвалена Радою Європейського Союзу в лютому 2024 року, передбачає надання Україні 50 млрд євро протягом 2024-2027 років, з яких майже 38,3 млрд євро будуть надані за виконання індикаторів Плану України. Загалом План України включає 151 індикатор за 69 напрямами реформ, найбільше з яких припадає на реформи у сферах енергетики (17), судової системи (15), розвитку людського капіталу (11), а також боротьби з корупцією (11).

У березні 2024 року Рада виконавчих директорів Світового банку схвалила новий кредит для України у рамках позики на політику розвитку (Development Policy Loan - DPL), відповідно до якого до кінця 2024 року Україна мала отримати 1,5 млрд доларів США, за умови виконання умов програми, виписаних у матриці політики, та досягнення визначених результатів (8 пріоритетних дій, 1 стратегічний захід та 11 тригерів).

Офіційний перелік вимог для надання фінансової допомоги в обсязі 7,8 млрд доларів США, схваленої у квітні 2024 року Сенатом Сполучених Штатів Америки, не був опублікований. Втім, за наявною інформацією, серед вимог, які Україні належало виконати до кінця року, було визначено реформування митних органів та Рахункової палати.

Таким чином, від виконання взятих Україною зобов’язань до кінця 2024 року залежало надходження 5,4 млрд доларів США за програмою МВФ, 16 млрд євро за програмою Європейського Союзу, 1,5 млрд доларів США від Світового банку та 7,8 млрд доларів США прямої бюджетної допомоги від Сполучених Штатів Америки.

Реалізація цих програм та отримання запланованих коштів передбачало виконання Україною низки умов, спрямованих на зміцнення інституційної спроможності та розвиток української економіки.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання Україною умов міжнародних програм фінансування, недопущення ризику аритмічності надходження траншів фінансової допомоги та, як наслідок, надмірного дефіциту бюджету, забезпечення дотримання строків виконання міжнародних зобов’язань Верховною Радою України та забезпечення парламентського контролю за дотриманням строків Кабінетом Міністрів України, іншими органами державної влади Тимчасова слідча комісія здійснювала моніторинг їх виконання.

З моменту утворення у лютому 2024 року Тимчасова слідча комісія здійснювала моніторинг виконання зобов’язань за програмами фінансової допомоги Міжнародного валютного фонду, Європейського Союзу, Світового банку, а також потенційних вимог для надання прямої бюджетної допомоги від Сполучених Штатів Америки до завершення першого кварталу 2025 року.

Загалом передбачалося, що за визначений період Україна виконає 101 індикатор за трьома програмами: 28 структурних маяків Меморандуму з МВФ (може змінюватися після щоквартального перегляду програми), 22 умови співпраці із Світовим банком та 51 індикатор Плану України в рамках програми Європейського Союзу "Ukraine Facility".

З другого кварталу 2024 року до завершення першого кварталу 2025 року виконання 29 обов’язкових умов міжнародних програм фінансової допомоги потребує ухвалення нових законів.

Станом на початок 2025 року Україна отримала все фінансування на 2024 рік, передбачене зазначеними міжнародними програмами.

На час підготовки цього Звіту проблемним є виконання двох структурних маяків - внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, які дозволять Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі керувати запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу, а також раціоналізувати наслідки спливу строків досудового розслідування (у тому числі у справах про корупцію), а також ухвалення закону про утворення Вищого адміністративного суду. Строк виконання цих зобов’язань сплив наприкінці грудня 2024 року, що потребує додаткових консультацій з МВФ перед наступним переглядом програми.

За результатами моніторингу експерти Тимчасової слідчої комісії оперативно готували аналітичні матеріали, які сприяли ухваленню законів у редакції, що відповідала всім вимогам та попереднім домовленостям з іноземними стейкхолдерами. Зокрема, йдеться про повне оновлення конкурсної процедури з відбору Директора Бюро економічної безпеки України, про запровадження атестації працівників Бюро економічної безпеки України протягом 18 місяців з дня призначення нового Директора, яку проводитимуть атестаційні комісії. Крім того, законом передбачено чіткі процедури добору нових працівників, а також незалежний аудит Бюро економічної безпеки України за участю міжнародних експертів.

В оновленому в жовтні 2024 року Меморандумі з МВФ з’явився новий маяк щодо діяльності Бюро економічної безпеки України, зокрема щодо призначення нового Директора Бюро економічної безпеки України до кінця лютого 2025 року. За аналізом Тимчасової слідчої комісії, Україна не зможе виконати цей маяк.

Однак процедура конкурсного відбору вже розпочата. Так, конкурс на відповідну посаду оголошений конкурсною комісією в кінці грудня 2024 року, строк подання документів - до 24 січні 2025 року включно. 27 січня конкурсна комісія повідомила, що 43 особи подали документи для участі у конкурсному відборі на посаду Директора Бюро економічної безпеки України. Станом на середину лютого 2025 року конкурсна комісія проводить ретельну перевірку поданих документів на предмет відповідності осіб вимогам, визначеним Законом України "Про Бюро економічної безпеки України", та повноти поданих пакетів документів. Найближчим часом конкурсна комісія анонсувала проведення відкритого засідання, на якому буде прийнято рішення про допуск до участі в конкурсі.

Наступними етапами відбору Директора Бюро економічної безпеки України будуть:

1) проведення конкурсною комісією тестування загальних навичок з використанням комп’ютерної техніки;

2) проведення конкурсною комісією тестування на знання законодавства з використанням комп’ютерної техніки;

3) виконання кандидатами практичних завдань на володіння професійними практичними уміннями та навичками;

4) виконання кандидатами практичних завдань на наявність організаційних та лідерських якостей;

5) оцінювання особистісних компетенцій кандидатів;

6) проведення стосовно кандидатів спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", і перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади";

7) перевірка конкурсною комісією кандидатів на відповідність критерію доброчесності;

8) проведення співбесіди з кандидатами (кожна співбесіда складається з двох частин: щодо відповідності критерію доброчесності та щодо відповідності критерію професійної компетентності);

9) затвердження вмотивованим рішенням конкурсної комісії кандидатур переможців (кандидатури переможця) з числа кандидатів, які пройшли співбесіду та спеціальну перевірку, передбачену Законом України "Про запобігання корупції", і перевірку, передбачену Законом України "Про очищення влади";

10) внесення подання з відповідними кандидатурами (кандидатурою) для призначення на посаду Директора Бюро економічної безпеки України до Кабінету Міністрів України.

За період діяльності Тимчасової слідчої комісії також було проведено конкурс для обрання нового складу Ради громадського контролю при Бюро економічної безпеки України. Попередній склад достроково припинив повноваження після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України".

Прозоро сформована Рада громадського контролю дає змогу здійснювати незалежний моніторинг діяльності Бюро економічної безпеки України та сигналізувати про проблеми у разі допущення порушень чи неналежної роботи, тому Тимчасова слідча комісія приділила особливу увагу відповідній конкурсній процедурі на предмет дотримання законодавчих процедур під час проведення конкурсу.

За результатами інтернет-голосування до складу Ради громадського контролю при Бюро економічної безпеки України увійшли представники п’яти громадських організацій: "Антикорупційна сокира" (три представники), "Центр суспільного контролю" (три представники), "Українське правниче товариство", "Центр економічної стратегії", "Інститут законодавчих ідей" (по одному представнику).

На першому засіданні головою Ради громадського контролю при Бюро економічної безпеки України, як і в попередньому складі, обрано Тараса Котова (ГО "Центр суспільного контролю"), заступником голови - Василя Чижмаря (ГО "Центр суспільного контролю"), секретарем - Андрія Ткаченка (ГО "Антикорупційна сокира").

Крім того, Рада громадського контролю делегувала трьох своїх представників до Дисциплінарної комісії та одного представника до складу кадрових комісій з відбору детективів Бюро економічної безпеки України.

Кадрові комісії з відбору детективів Бюро економічної безпеки України за участю представника Ради громадського контролю працюватимуть лише до моменту призначення нового Директора Бюро економічної безпеки України, проте найближчим часом конкурсні відбори не плануються.

Також вдалося забезпечити прийняття Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів", що запроваджує процедуру конкурсного відбору Голови Державної митної служби України за участю міжнародних експертів і переатестацію працівників митниці та який був умовою отримання фінансування від МВФ та Сполучених Штатів Америки. Зазначений закон також передбачає проведення зовнішнього незалежного аудиту діяльності Державної митної служби України, переатестацію її працівників, а також впровадження комплексу заходів для запобігання корупції (ротації, моніторинг способу життя, психофізіологічні дослідження із застосуванням поліграфа тощо). Варто зазначити, що виконання зазначеного закону є структурним маяком оновленого Меморандуму з МВФ за результатами п’ятого перегляду програми "Extended Fund Facility" (EFF), відповідно до якого Україна має призначити Голову Державної митної служби України та постійних керівників усіх регіональних митниць до липня 2025 року.

Тимчасова слідча комісія щомісяця здійснювала моніторинг діяльності Державної митної служби України, Бюро економічної безпеки України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Фонду державного майна України та заходів з реформування зазначених державних органів.

Такий моніторинг охоплював ключові аспекти діяльності органу, ґрунтуючись на даних, отриманих протягом звітного періоду, на запити Тимчасової слідчої комісії.

Структура моніторингу Державної митної служби України охоплювала:

• законодавчі ініціативи та реформи на митниці (законодавчі зміни та реформаторські кроки щодо роботи митниці протягом звітного періоду);

• економічний блок (аналітична інформація щодо найбільш податкомістких напрямів імпорту, товарів з високим рівнем податкового навантаження, оподаткованого імпорту з негативною динамікою порівняно з попереднім місяцем);

• сприяння торгівлі (динаміка спрощення міжнародної торгівлі в частині митних формальностей та процедур, включаючи надання статусу авторизованого економічного оператора та окремих спрощень митних процедур, ефективність скорочення часу, необхідного для митного оформлення товарів, тощо);

• контрольні заходи (заходи, вжиті митницею для забезпечення контролю за правильністю та достовірністю декларування, включаючи митну вартість, класифікацію та країну походження, а також інші контрольні функції у сферах пост-митного контролю, документальних перевірок дотримання законодавства (аудиту), управління ризиками та використання скануючих технологій);

• боротьбу з правопорушеннями (динаміка щодо кількості справ у розрізі окремих статей Митного кодексу України про порушення митних правил протягом звітного періоду та підсумки щодо нарахованих штрафів за правопорушеннями);

• висновки, які підсумовують ключові результати роботи Державної митної служби України протягом звітного періоду.

Структура моніторингу Бюро економічної безпеки України охоплювала:

• аналіз законодавчих ініціатив та висвітлення реформи Бюро економічної безпеки України (законодавчі зміни та майбутні кроки щодо обрання Директора Бюро економічної безпеки України за оновленою процедурою, а також переатестацію працівників Бюро економічної безпеки України відповідно до законодавства);