Верховна Рада України

1. Прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку (реєстр. № 2314), поданий Президентом України як невідкладний, з урахуванням таких пропозицій:

1) у пункті 1 розділу I законопроекту:

а) підпункт 2 викласти в такій редакції:

"2) частини третю, шосту та сьому статті 39 викласти в такій редакції:

"3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, то вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу";

"6. Питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.

7. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження";

б) підпункт "а" підпункту 3 викласти в такій редакції:

"а) у частині першій:

пункти 3 і 7 виключити;

пункт 10 викласти в такій редакції:

"10) іншими заходами у випадках, передбачених законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України";

в) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"7) пункт 5 частини першої статті 228 виключити";

г) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"8) пункт 9 частини першої статті 229 виключити";

ґ) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"9) частину другу статті 231 викласти в такій редакції:

"2. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз’яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті";

д) підпункт 7 викласти в такій редакції:

"10) перше речення частини другої статті 254 викласти в такій редакції:

"2. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу";

е) підпункт 9 викласти в такій редакції:

"12) пункт 1 частини першої статті 267 доповнити реченням такого змісту: "У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов’язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору";

є) підпункт 11 викласти в такій редакції:

"14) статтю 278 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 цього Кодексу суд за заявою позивача, поданою протягом десяти днів з дня вирішення питання про закриття провадження у справі, в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи. У випадку існування підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого належить вирішення спору";

ж) у підпункті 12:

абзац другий підпункту "а" виключити;

абзац сьомий підпункту "б" виключити;

підпункт "в" викласти в такій редакції:

"в) абзац перший пункту 2 частини третьої викласти в такій редакції:

"2) судові рішення у майнових спорах з ціною позову, що не перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо";

з) підпункт 13 виключити;

и) підпункт 14 викласти в такій редакції:

"16) пункт 5 частини другої статті 290 викласти в такій редакції:

"5) підставу (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, у касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень)";

і) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"17) у частині п’ятій статті 292 слова "протягом десяти днів" замінити словами "протягом двадцяти днів";

ї) підпункт 15 доповнити підпунктом "в" такого змісту:

"в) у частині п’ятій слова "через десять днів" замінити словами "через двадцять днів";

й) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"19) у статті 294:

а) у частині третій слова "не пізніше десяти днів" замінити словами "не пізніше двадцяти днів";

б) абзац перший частини четвертої після слова "зазначаються" доповнити словами "підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та";

к) підпункт 16 викласти в такій редакції:

"20) частину першу статті 296 доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4) після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом";

л) підпункт 17 викласти в такій редакції:

"21) у статті 300:

а) частину першу після слів "суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги" доповнити словами "які стали підставою для відкриття касаційного провадження";

б) частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у випадку необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, який був викладений у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги";

м) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"22) частину першу статті 309 викласти в такій редакції:

"1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права";

н) підпункт "б" підпункту 18 викласти в такій редакції:

"б) частину третю викласти в такій редакції:

"3. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів";

о) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"24) частину першу статті 311 викласти в такій редакції:

"1. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права";

п) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"25) частину першу статті 312 після слів "і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо" доповнити словами і цифрами "в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах";

р) підпункт 19 викласти в такій редакції:

"26) статтю 313 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. У разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 цього Кодексу суд за заявою позивача, поданою протягом десяти днів з дня вирішення питання про закриття провадження у справі, постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи. У випадку існування підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого належить вирішення спору";

с) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"27) частину третю статті 320 доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4) у разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до судді (суддів, які входили до складу колегії суддів), який (які) розглядав (розглядали, переглядали) справу, за дисциплінарний проступок, який призвів до неправильного вирішення спору по суті";

т) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"28) у статті 321:

а) частину першу доповнити пунктом 7 такого змісту:

"7) з підстави, передбаченої пунктом 4 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - учасником справи, за заявою якого ухвалено рішення у дисциплінарній справі, протягом тридцяти днів з дня ухвалення остаточного рішення про застосування дисциплінарного стягнення до судді (суддів, які входили до складу колегії суддів)";

б) частину другу доповнити пунктом 3 такого змісту:

"3) з підстави, визначеної пунктом 4 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше одного року з дня ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, відповідного рішення";

в) у частині четвертій цифри "1, 3" замінити цифрами "1, 3, 4".

У зв’язку з цим підпункти 8, 10, 12, 15, 18 вважати відповідно підпунктами 11, 13, 15, 18, 23;

2) у пункті 2 розділу I законопроекту:

а) підпункт 1 викласти в такій редакції:

"1) у частині шостій статті 19:

а) у пункті 2 слова "п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб" замінити словами "двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб";

б) доповнити пунктами 3-5 такого змісту:

"3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб";

б) підпункт 2 викласти в такій редакції:

"2) частини третю, шосту та сьому статті 40 викласти в такій редакції:

"3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, то вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу";

"6. Питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.

7. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження";

в) підпункт "а" підпункту 3 викласти в такій редакції:

"а) у частині першій:

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) встановленням обов’язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин";

пункт 7 виключити;

пункт 10 викласти в такій редакції:

"10) іншими заходами у випадках, передбачених законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України";

г) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"6) пункт 7 частини першої статті 252 виключити";

ґ) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"7) пункт 11 частини першої статті 253 виключити";

д) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"8) частину першу статті 256 викласти в такій редакції:

"1. Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз’яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу";

е) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"9) у частині четвертій статті 274:

а) пункт 1 після слів "крім спорів про стягнення аліментів" доповнити словами "збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення";

б) у пункті 5 слова "п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб" замінити словами "двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб";

є) підпункт 6 викласти в такій редакції:

"10) частину другу статті 352 викласти в такій редакції:

"2. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається";

ж) підпункт 8 викласти в такій редакції:

"12) пункт 1 частини першої статті 365 доповнити другим реченням такого змісту: "У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов’язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору";

з) підпункт 10 викласти в такій редакції:

"14) статтю 377 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача, поданою протягом десяти днів з дня вирішення питання про закриття провадження у справі, в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи. У випадку існування підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого належить вирішення спору";

и) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"15) статтю 380 виключити";

і) у підпункті 11:

абзац третій викласти в такій редакцій:

"у пункті 2 цифри "3, 6-8" замінити цифрами "3, 6, 7";

абзац сьомий підпункту "б" виключити;

підпункт "в" викласти в такій редакції:

"в) абзац перший пункту 2 частини третьої викласти в такій редакції:

"2) судові рішення у майнових спорах з ціною позову, що не перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо";

ї) підпункт 12 виключити;

й) підпункт 13 викласти в такій редакції:

"17) пункт 5 частини другої статті 392 викласти в такій редакції:

"5) підставу (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, у касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень)";

к) доповнити новим підпунктом такого змісту:

"18) у статті 393:

а) в абзаці другому частини третьої слова "суддя-доповідач" замінити словом "суд";

б) у частині п’ятій слова "суддя-доповідач" замінити словами "суд касаційної інстанції", а слова "протягом десяти днів" замінити словами "протягом двадцяти днів";

л) підпункт 14 викласти в такій редакції:

"19) у статті 394:

а) у частині першій слова "суддя-доповідач (колегія суддів)" замінити словами "колегія суддів у складі трьох суддів";

б) у частині другій:

в абзаці першому слова "Суддя-доповідач" замінити словом "Суд";

пункт 5 викласти в такій редакції:

"5) у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах)";