Заслухавши та обговоривши попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України, органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, Верховна Рада України постановляє:

1. Попередній звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України, органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів (далі - Тимчасова слідча комісія), взяти до відома (додається).

2. Направити попередній звіт Тимчасової слідчої комісії до Офісу Генерального прокурора для вивчення та відповідного реагування.

3. Оприлюднити попередній звіт Тимчасової слідчої комісії на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.

4. Звіт Тимчасової слідчої комісії про виконану роботу заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України до 13 грудня 2023 року.

5. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 13 грудня 2022 року № 2838-IX (далі - Постанова) утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України, органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів (далі - Тимчасова слідча комісія або Комісія).

Головою Тимчасової слідчої комісії обрано народного депутата України Железняка Ярослава Івановича (депутатська фракція Політичної Партії "ГОЛОС"), заступником голови Тимчасової слідчої комісії - народного депутата України Василевську-Смаглюк Ольгу Михайлівну (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ").

До складу Комісії обрано таких народних депутатів України:

Бакумова Олександра Сергійовича - депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Гетманцева Данила Олександровича - депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Жмеренецького Олексія Сергійовича - депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Завітневича Олександра Михайловича - депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Івченка Вадима Євгеновича - депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина";

Красова Олексія Ігоровича - депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Марусяка Олега Романовича - депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Наталуху Дмитра Андрійовича - депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Плачкову Тетяну Михайлівну - депутатська група "Відновлення України".

Секретарем Тимчасової слідчої комісії з числа її членів шляхом відкритого голосування обрано народного депутата України Плачкову Тетяну Михайлівну - депутатська група "Відновлення України".

Кількісний склад комісії - 11 народних депутатів України.

Відповідно до Постанови основними завданнями Тимчасової слідчої комісії визначено:

1) розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України, Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної податкової служби України, Державної служби фінансового моніторингу України, Державної митної служби України, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, зокрема в частині неналежного здійснення заходів із запобігання, припинення та розслідування кримінальних та інших правопорушень;

2) розслідування можливих фактів зловживань та/або неналежного виконання обов’язків посадовими особами Бюро економічної безпеки України, Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної податкової служби України, Державної служби фінансового моніторингу України, Державної митної служби України, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що стало причиною порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.

Відповідно до пункту 8 Постанови підготовлено цей попередній звіт Тимчасової слідчої комісії.

Підставами для проведення розслідування була інформація, оприлюднена в медіа та отримана від державних органів, про систематичні порушення законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України, органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що призводять до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, зокрема: інформація про надзвичайно низькі доходи бюджетів від організації та проведення азартних ігор, про існування схеми із незаконного експорту сільськогосподарської продукції, про порушення при проведенні конкурсу на посади у Бюро економічної безпеки України та низьку ефективність проведення досудових розслідувань, про зловживання при передачі в управління та реалізації майна Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про існування схем незаконного обігу підакцизних товарів тощо.

Робота Комісії здійснювалася публічно, на більшості засідань Тимчасової слідчої комісії були присутні представники медіа, на всіх засіданнях проводився аудіозапис із подальшою його передачею до Апарату Верховної Ради України для виготовлення стенограм.

Тимчасова слідча комісія працює відповідно до плану, що передбачає:

1. Вивчення порушень в організації роботи Бюро економічної безпеки України в частині конкурсного відбору працівників та організації роботи Бюро, зокрема в контексті повідомлень Ради громадського контролю при Бюро про виявлені порушення.

2. Розслідування причин неналежної протидії незаконному обігу підакцизних товарів, зокрема:

спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива;

тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну;

рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

пального.

3. Розслідування причин неналежної протидії ухиленню від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора).

4. Вивчення факторів, що сприяють тіньовому обігу зернових товарів, та заходів протидії такому обігу, що проводяться органами державної влади, іншими державними органами, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки.

5. Розслідування порушень законодавства, вчинених посадовими особами митних органів, що призвели до зменшення надходжень до бюджетів.

6. Вивчення проблем розшуку, примусового вилучення та управління об’єктами права власності російської федерації та її резидентів.

7. Вивчення причин неналежної протидії правопорушенням, вчиненим із використанням віртуальних активів.

8. Встановлення основних причин зловживань щодо податку на додану вартість та шляхів протидії таким зловживанням.

9. Розслідування можливих фактів зловживань та/або неналежного виконання обов’язків працівниками органів державної влади, інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що призвели до порушення прав суб’єктів господарювання.

Більшість із пунктів плану вже були обговорені в тій чи іншій мірі, крім питання, передбаченого пунктом 7, яке на даному етапі не було досліджено через брак часу.

За період роботи з метою отримання необхідної інформації для виконання визначених Постановою основних завдань до органів державної влади та правоохоронних органів Комісією скеровано велику кількість звернень з питань, що розслідуються. Найбільше звернень адресовано до Державної митної служби України, Державної податкової служби України, Бюро економічної безпеки України, Національного банку України та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Тимчасова слідча комісія для отримання інформації, матеріалів та документів також активно реалізувала право, надане частиною другою статті 7 Закону України "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України" (далі - Закон), згідно з якою у повідомленні запрошеним особам зазначається, які матеріали та документи необхідно мати із собою.

У процесі здійснення своїх повноважень Комісія використовувала також інформацію з відкритих публічних джерел (офіційні веб-сайти Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України, Офісу Генерального прокурора та інших державних органів), а також інформацію, здобуту самостійно у процесі реалізації депутатських повноважень.

Строк діяльності Тимчасової слідчої комісії та необхідність заслухання звіту Комісії про виконану роботу на пленарному засіданні Верховної Ради України не пізніше як через шість місяців з дня її утворення визначені Постановою.

Отримана та досліджена Тимчасовою слідчою комісією інформація дає змогу підсумувати попередні результати щодо предмета розслідування відповідно до визначених завдань.

Відомості чи обставини, встановлені Тимчасовою слідчою комісією, і докази, якими це підтверджується

Бюро економічної безпеки України розпочало свою роботу 24 листопада 2021 року відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 листопада 2021 року № 1493-р "Про початок діяльності Бюро економічної безпеки".

Питання діяльності Бюро економічної безпеки України (далі - Бюро) розглядалося також у рамках реалізації контрольної функції парламенту на спільному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики та Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності 3 жовтня 2022 року.

За результатами зазначеного спільного засідання Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики прийнято рішення про визнання роботи керівника Бюро економічної безпеки України незадовільною в частині:

1) забезпечення виконання покладених на Бюро завдань у сфері протидії кримінальним правопорушенням, що посягають на функціонування економіки, в частині і аналітичної, і правоохоронної складових, зокрема у сфері боротьби з нелегальним виробництвом та стихійною торгівлею підакцизними товарами;

2) забезпечення виконання Бюро аналітичної функції з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро, про що свідчить неефективна організація збирання інформації та відсутність налагодженого обміну інформацією з органами державної влади;

3) звітування про роботу Бюро та налагодження співпраці з Верховною Радою України і Кабінетом Міністрів України, свідченням чого є невиконання вимог статті 35 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" щодо обов’язку Директора Бюро економічної безпеки України в частині щорічного звітування перед Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України про діяльність Бюро за попередній календарний рік;

4) формування кадрового складу Бюро та забезпечення належних умов для виконання ним покладених законом завдань і функцій.

Бюро подало до Верховної Ради України звіт про свою діяльність за 2022 рік (далі - Звіт), однак всупереч вимогам статті 35 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" Директор Бюро економічної безпеки України не звітував перед Верховною Радою України про діяльність Бюро за 2021 рік.

За даними Звіту, на початок 2022 року кількість детективів становила 84 особи, здійснювалося розслідування кримінальних проваджень. У Звіті зазначається, що "в провадженні детективів Бюро упродовж 2022 року перебувало 961 кримінальне провадження. За результатами досудового розслідування до суду направлено 29 кримінальних проваджень, 24 з них - з обвинувальним актом. З метою забезпечення відшкодування завданих державі збитків накладено арешт на майно по всіх кримінальних провадженнях на суму 46,7 млрд грн, з яких 41 млрд грн - активи, бенефіціарними власниками яких є громадяни російської федерації та республіки білорусь". Також зазначається, що "у 46 кримінальних провадженнях особам повідомлено про підозру".

Втім, згідно з офіційною статистикою за січень - грудень 2022 року, розміщеною на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, за Бюро у звітному періоді обліковувалося лише 664 кримінальні правопорушення, з них кримінальних правопорушень, у яких особам вручено повідомлення про підозру, - 56, кримінальних правопорушень, за якими провадження направлені до суду ( пункти 2, 3 частини другої статті 283 Кримінального процесуального кодексу України), - лише 15, з яких 12 - із обвинувальним актом та 3 - із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності.

Таким чином, існує невідповідність між даними Звіту та офіційними даними Офісу Генерального прокурора.

Щодо самих даних, то надзвичайно низький показник питомої ваги проваджень Бюро, у межах яких направлено обвинувальні акти до суду, може свідчити про неналежну якість та оперативність досудового розслідування, що, як наслідок, може призводити до затягування розслідування і відсутності подальшої процесуальної перспективи.

До того ж, за експертними оцінками, втрати бюджетів, спричинені найбільш поширеними порушеннями у сфері обігу підакцизних товарів, підслідними Бюро, на рік становлять: алкогольні напої - 10-12 млрд грн, гральний бізнес - до 20 млрд грн, тютюнові вироби - 20,5 млрд грн, пальне - 20 млрд грн.

При цьому, згідно з даними Звіту, оперативно-розшукові справи детективами Бюро не заводилися взагалі з причини відсутності інструкції про організацію проведення оперативно-розшукової діяльності підрозділами Бюро економічної безпеки України. Відповідна інструкція затверджена лише у 2023 році наказом Бюро від 16.01.2023 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 190/39246 від 31.01.2023.

Оперативно-розшукова діяльність є важливою складовою роботи органів правопорядку, але робота Бюро в цьому напрямі була повністю провалена.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" гранична чисельність працівників центрального апарату і територіальних управлінь Бюро становить 4 тисячі осіб. Однак станом на 31.12.2022 загальна кількість працівників Бюро, за даними Звіту, становила 683 особи. Фактично, заповнено лише трохи більше ніж шосту частину штату, що істотно впливає на спроможність Бюро належно виконувати поставлені завдання.

Середнє навантаження на одного детектива Бюро у 2022 році становило лише 5 кримінальних проваджень, що є надзвичайно низьким показником порівняно з іншими органами досудового розслідування.

Попри таке низьке навантаження, інші органи правопорядку і досі продовжують здійснювати досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які згідно із законом належать до підслідності Бюро. При цьому Тимчасова слідча комісія не має інформації про вжиття Бюро заходів для ініціювання доручення Бюро здійснення досудових розслідувань у таких кримінальних провадженнях.

Більшість працівників складу центрального апарату Державної фіскальної служби України були призначені до центрального апарату Бюро, що дискредитує основну ідею та мету ліквідації податкової міліції, яка полягала у докорінному перегляді підходів до методів роботи з бізнесом та протидії кримінальним правопорушенням, що посягають на функціонування економіки України. Тобто, фактично, відбулося масове переведення колишніх працівників податкової міліції до новоствореного органу.

Згідно з інформацією, отриманою Комісією, при проведенні заходів з формування кадрового складу було допущено низку грубих порушень, що може свідчити про формальний підхід до організації та проведення конкурсного відбору. Тільки на участь у першому конкурсному відборі на посади гласних штатних працівників, які мають спеціальні звання у Бюро, подали документи 959 осіб. Після розгляду документів конкурсною комісією до подальшого тестування було допущено лише 392 кандидати, тобто 567 (близько 60 %) претендентів не були допущені. У більшості випадків повідомлення з поясненням причин недопущення не були направлені кандидатам, а основна кількість відмов суперечила Регламенту проведення конкурсного відбору та відбувалася з суто технічних та, ймовірно, суб’єктивних причин.

Конкурси на посади штатних гласних працівників Бюро були проведені з грубим порушенням законодавства, за відсутності нормативно-правових актів, що визначають статус таких посад, зокрема:

1) положення про порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання;

2) співвідношення між рангами державних службовців та спеціальними званнями працівників Бюро;

3) перелік посад, що підлягають заміщенню особами, які мають спеціальні звання, та граничні звання на таких посадах;