Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити Заяву Верховної Ради України щодо визнання російського режиму терористичним, нелегітимності перебування російської федерації в Організації Об’єднаних Націй і її реформування, відповідальності членів російських політичних партій, що підтримують агресію (додається).

2. Доручити Голові Верховної Ради України забезпечити невідкладне направлення тексту Заяви до парламентів та урядів іноземних держав.

3. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Наголошуючи на тому, що Україна протистоїть збройній агресії російської федерації, розпочатій 19 лютого 2014 року, що значно посилилася з повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року із застосуванням сухопутних військ, авіації, ракетних систем, методів, що порушують закони та звичаї війни, що призвело до знищення українських міст та інфраструктури, масового, жорстокого, цинічного вбивства мирного населення, у тому числі дітей, вимушеного переміщення більше ніж 14 мільйонів українців, вчинення близько 35 тисяч воєнних злочинів та актів, що мають ознаки геноциду Українського народу,

відзначаючи зловживання російською федерацією своїм перебуванням на правах постійного члена в Раді Безпеки ООН, на якого Статутом ООН покладена основна відповідальність за підтримання міжнародного миру і безпеки,

черговий раз констатуючи, що російська федерація своїми безпрецедентними діями порушує такі основоположні міжнародно-правові документи як Статут Організації Об’єднаних Націй, Загальна декларація прав людини, Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, Конвенція про закони і звичаї суходільної війни, Женевська конвенція про поводження з військовополоненими, Декларація про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності та суверенітету 1965 року, Декларація про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав 1981 року, Декларація про посилення ефективності принципу утримання від погрози силою чи застосування сили у міжнародних відносинах 1987 року, Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року (Будапештський меморандум) тощо,

беручи до уваги положення резолюцій Генеральної Асамблеї ООН № 3314 "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року, № 68/262 "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року, №№ 71/205, 72/190, 73/263, 74/168, 75/192, 76/179 "Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)", №№ 73/194, 74/17, 75/29, 76/70 "Проблеми мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), а також частини Чорного та Азовського морів", № ES-11/1 "Агресія проти України" від 2 березня 2022 року, № ES-11/2 "Гуманітарні наслідки агресії проти України" від 24 березня 2022 року, № ES-11/4 "Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН" від 12 жовтня 2022 року, № ES-11/5 "Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України" від 14 листопада 2022 року, за якими у черговий раз підтверджено відданість суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаного державного кордону,

посилаючись на положення Статуту ООН щодо прав та обов’язків держав-членів, зокрема тих, які закріплені в статтях 1, 2, 6, 33, 55 та 56 щодо необхідності підтримання міжнародного миру і усунення загрози миру та придушення актів агресії, а також вирішення будь-яких спорів, що можуть призвести до порушення миру, мирними способами відповідно до положень Статуту ООН,

підкреслюючи, що дії російської федерації становлять неприпустиме та зухвале порушення Статуту ООН безпрецедентних масштабів, зокрема принципу незастосування сили або погрози силою, у тому числі ядерною зброєю, проти територіальної недоторканності або політичної незалежності інших держав, принципу мирного вирішення спорів і принципу суверенної рівності держав,

звертаючи увагу, що російська федерація не виконала рішення Міжнародного суду ООН від 16 березня 2022 року припинити військову операцію проти України, розпочату 24 лютого 2022 року, а також рішення Міжнародного суду ООН від 19 квітня 2017 року щодо утримання від накладення обмежень на діяльність представницьких інституцій кримськотатарського народу, у тому числі Меджлісу кримськотатарського народу, а також щодо забезпечення доступності освіти українською мовою на тимчасово окупованих територіях України, чим вкотре продемонструвала свою зневагу до міжнародного права та до Організації Об’єднаних Націй, порушивши частину першу статті 94 Статуту ООН,

наголошуючи на положеннях частини другої статті 2 Статуту ООН, згідно з якими використання прав і переваг держав - членів Організації Об’єднаних Націй прямо залежить від добросовісного виконання узятих ними за Статутом зобов’язань,

розглядаючи приписи статей 1 та 2 Статуту ООН, що містять цілі та принципи Організації, як основоположні норми Статуту ООН, що мають безпосередньо впливати на тлумачення Статуту ООН, зокрема і передбачений ними інститут права вето постійних членів Ради Безпеки, накладаючи відповідні обмеження на постійного члена Ради Безпеки ООН,

посилаючись на пункт 12.5.2 резолюції від 28 квітня 2022 року № 2436 (2022) Парламентської асамблеї Ради Європи, у якому Асамблея закликала Генеральну Асамблею Організації Об’єднаних Націй "запитати в Міжнародного суду ООН консультативний висновок щодо можливих обмежень права вето постійних членів Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, які могли б ґрунтуватися на загальних принципах права, зокрема на принципі заборони зловживання правами та обов’язками держав-членів у рамках міжнародних організацій щодо добросовісного користування правами, що випливають із членства",

відзначаючи ухвалення резолюції від 13 жовтня 2022 року № 2463 (2022) Парламентської асамблеї Ради Європи, у якій російський правлячий режим проголошується терористичним, російські політичні партії, що послідовно ухвалювали незаконні рішення, санкціонували розв’язання агресивної війни проти України та порушення основоположних принципів міжнародного права, а також треті держави, що підтримують агресію проти України, проголошуються співвідповідальними за її наслідки, а також ставиться під сумнів відповідність російської федерації статусу постійного члена в Раді Безпеки ООН,

беручи до уваги ухвалення резолюції Парламентської асамблеї НАТО від 21 листопада 2022 року № 479 (2022), яка містить заклик до урядів і парламентів держав - членів НАТО чітко заявити про те, що російська держава за чинного режиму є терористичною,