Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити Звернення Верховної Ради України до Комітету ООН з прав людини, Комітету ООН з прав дитини, Міжнародного суду ООН, Верховного комісара ООН у справах біженців про порушення Російською Федерацією міжнародних договорів (конвенцій) та про неприпустимість передання дітей - громадян України, та дітей, які проживали на території України, викрадених та примусово вивезених до держави-агресора, інших держав або переміщених у межах окупованих територій України, в сім’ї російських громадян (додається).

2. Доручити Голові Верховної Ради України забезпечити невідкладне направлення тексту Звернення до Комітету ООН з прав людини, Комітету ООН з прав дитини, Міжнародного суду ООН, Верховного комісара ООН у справах біженців.

3. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Більше трьох місяців триває протистояння Українського народу проти збройної агресії Російської Федерації.

Мільйони громадян України, серед яких понад чотири мільйони дітей, рятуючи своє життя та життя свої близьких, були змушені покинути небезпечні регіони та стати внутрішньо переміщеними особами або перетнути кордони України.

Україна дипломатичним шляхом через відповідні міжурядові домовленості намагається вжити всіх максимально можливих заходів щодо контролю за дотриманням прав та інтересів дітей за кордоном і повернення їх на батьківщину після закінчення війни з держав, що надали тимчасовий притулок.

Але найбільше занепокоєння сьогодні викликають неправомірні дії Російської Федерації щодо викрадення та примусової депортації українських дітей на територію держави-агресора, інших держав або в межах окупованих територій України.

Організація Об’єднаних Націй у Загальній декларації прав людини та в міжнародних пактах про права людини проголосила і погодилася з тим, що кожна людина має володіти всіма зазначеними у них правами і свободами без будь-яких обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, релігійних, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, майнового стану, місця народження або іншими ознаками. Діти мають право на особливе піклування і допомогу.

У преамбулі Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах підкреслено, що мир і безпека, засновані на повазі до цілей і принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй та дотриманні відповідних правових інструментів у сфері прав людини, є незамінними для захисту дітей, зокрема під час збройних конфліктів.

Конвенція про права дитини закріплює права дітей на життя, виживання та розвиток, а також на доступ до води, їжі, житла, системи охорони здоров’я, освіти і захист від усіх форм насильства. Діти мають право на турботу, допомогу й захист.

Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни від 1949 року забороняє, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб, у тому числі дітей, що перебувають під захистом, з окупованої території на територію окупаційної держави або на територію будь-якої іншої держави, незалежно від того, окупована вона чи ні.