Відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу України та статті 152 Регламенту Верховної Ради України за результатами розгляду Бюджетної декларації на 2022-2024 роки, схваленої Кабінетом Міністрів України, Верховна Рада України

1. Взяти до відома Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки, схвалену постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2021 року № 548 "Про схвалення Бюджетної декларації на 2022-2024 роки".

2. Схвалити рекомендації Верховної Ради України щодо бюджетної політики (додаються).

3. Кабінету Міністрів України підготувати та подати до Верховної Ради України проект Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік з урахуванням рекомендацій Верховної Ради України щодо бюджетної політики.

4. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Кабінету Міністрів України при підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік і складанні Бюджетної декларації на 2023-2025 роки опрацювати та вжити заходів з вирішення питань щодо:

1) збільшення доходів проекту державного бюджету порівняно з відповідними показниками, передбаченими у Бюджетній декларації на 2022-2024 роки, з урахуванням:

вжиття заходів щодо погашення податкового боргу платників податків перед бюджетом, зниження рівня тіньової економіки (включаючи руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидію контрабанді, запобігання незаконному відшкодуванню податку на додану вартість та відмиванню коштів через офшорні зони);

стану розгляду і прийняття законопроектів, спрямованих на забезпечення збалансованості бюджетних надходжень;

розгляду разом з Національним банком України можливості збільшення планового показника коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України", на 2022 рік;

посилення державного контролю за цільовим використанням спеціальних дозволів на користування надрами, насамперед щодо видобутку нафти, природного газу, газового конденсату, а також за повнотою і своєчасністю надходження відповідної рентної плати до державного бюджету, забезпечивши належну систему моніторингу обсягів видобутку та взаємодію між відповідними державними органами;

2) розвитку експорту товарів (робіт, послуг) українського походження та підвищення їх конкурентоспроможності на світовому ринку шляхом стимулювання експортного кредитування, забезпечивши належне функціонування приватного акціонерного товариства "Експортно-кредитне агентство" та його операційну спроможність;

3) забезпечення імпортозаміщення, залучення інвестицій у нові виробництва і розвиток промисловості України, зокрема запровадивши інструмент локалізації у публічних закупівлях;

4) створення індустріальних парків з податковими стимулами для нових виробничих і науково-дослідних підприємств;

5) затвердження Стратегії управління державним боргом на 2022-2024 роки та плану заходів з її реалізації (з визначенням основних завдань боргової політики до 2025 року, відповідних інструментів, показників та індикаторів оцінки результативності);

6) можливості здійснення правочинів з державними цінними паперами з метою зниження навантаження на державний бюджет у наступних бюджетних періодах;

7) визначення переліку кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів (з урахуванням стану укладання/ратифікації відповідних кредитних договорів, планів з реалізації таких проектів, інституційної і організаційної готовності до впровадження нових проектів), для забезпечення повноти і ефективності використання відповідних коштів;

8) збереження плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей у складі спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням на реалізацію бюджетних програм у сфері охорони здоров’я, освіти, науки, культури і спорту;

9) перегляду джерел формування та напрямів використання спеціального фонду державного бюджету, включаючи оцінку наявних законодавчих ініціатив щодо закріплення цільового спрямування бюджетних коштів виходячи з аналізу практики застосування чинних норм законодавства, ефективності управління відповідними коштами та зважаючи на необхідність збереження спроможності своєчасного проведення за загальним фондом державного бюджету обов’язкових загальносуспільних витрат у повному обсязі;

10) збільшення прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення та державних соціальних гарантій і стандартів, які визначаються на його основі, з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін (з перевищенням на 2 відсоткових пункти), а також з урахуванням прогнозного реального валового внутрішнього продукту (виходячи з фінансових можливостей держави) для поступового наближення прожиткового мінімуму до його фактичного розміру;

11) збільшення розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін (з перевищенням на 2 відсоткових пункти) для створення конкурентних умов на ринку праці та збільшення купівельної спроможності громадян;

12) збільшення розміру посадового окладу працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки темпами, не нижчими ніж зростання мінімальної заробітної плати, з метою поступового скорочення розриву між цими показниками та забезпечення диференціації в оплаті праці залежно від складності та професійності роботи;

13) визначення умов оплати праці працівників державних органів з урахуванням збільшення розміру посадового окладу працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та розміру мінімальної заробітної плати, зваживши на необхідність виконання вимог частини першої статті 50 Закону України "Про державну службу";

14) передбачення реалістичного обсягу видатків державного бюджету для Пенсійного фонду України (з урахуванням фінансових ресурсів державного бюджету та власних надходжень цього Фонду), мінімізувавши залучення протягом бюджетного періоду коштів єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів цього Фонду;

15) повернення до державного бюджету у середньостроковій перспективі коштів, наданих у 2020 році на поворотній основі Фонду соціального страхування України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;