Розглянувши звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон) та висновки Рахункової палати про результати аналізу цього звіту з урахуванням відповідного рішення Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі - Комітет), Верховна Рада України зазначає таке.

Фактичні макропоказники економічного і соціального розвитку України за 2020 рік суттєво відрізнялися від їх прогнозу, врахованого при затвердженні державного бюджету на 2020 рік, та були дещо відмінними від уточненого прогнозу, підготовленого у зв’язку з впливом на світову економіку та економіку України негативних факторів (насамперед пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), і відповідних карантинних заходів). Зокрема, за попередніми даними, номінальний валовий внутрішній продукт за звітний період становив 4.194,1 млрд гривень (при прогнозі 4.510,8 млрд гривень і уточненому прогнозі 3.985,5 млрд гривень) та відбулося його реальне падіння на 4 відсотки (при прогнозі зростання на 3,7 відсотка та уточненому прогнозі падіння на 4,8 відсотка). При цьому індекс споживчих цін (грудень 2020 року до грудня 2019 року) становив 105 відсотків при прогнозі 105,5 відсотка і уточненому прогнозі 111,6 відсотка, індекс цін виробників - відповідно 114,5 відсотка при прогнозі 108,2 відсотка і уточненому прогнозі 112 відсотків. Реальна заробітна плата зросла на 7,4 відсотка порівняно з 2019 роком при її прогнозному зростанні на 10,1 відсотка та уточненому прогнозному зменшенні на 4,5 відсотка. При прогнозному зростанні експорту та імпорту товарів і послуг відповідно на 7,8 відсотка та 9,6 відсотка, уточненому прогнозному зменшенні експорту та імпорту товарів і послуг відповідно на 5,5 відсотка та 10 відсотків фактично відбулося їх зменшення відповідно на 4,5 відсотка та 17,9 відсотка. Відхилення фактичних макропоказників від відповідних прогнозних показників свідчить про недоліки у їх прогнозуванні, що, в свою чергу, негативно впливає на якість бюджетного планування та стан виконання бюджету. За оцінкою Рахункової палати, відмінності окремих фактичних макропоказників від прогнозних призвели до недонадходження 74,6 млрд гривень доходів і водночас до зменшення витрат на погашення й обслуговування боргу та деяких видатків на 37,3 млрд гривень.

Закон вперше в історії України прийнято за півтора місяці до початку планового бюджетного періоду, але протягом року прийнято 17 законів про внесення змін до Закону, з них найсуттєвішим за обсягом змін бюджетних показників є Закон України від 13 квітня 2020 року № 553-IX (далі - закон № 553-IX), проект якого ініціював Кабінет Міністрів України. Значна кількість таких змін показників державного бюджету в основному спричинена об’єктивними факторами, пов’язаними з COVID-19, водночас свідчить про необхідність підвищення якості й реалістичності планування бюджетних показників. У результаті загальні параметри державного бюджету суттєво змінено, зокрема: доходи зменшено на 73,5 млрд гривень (або на 6,7 відсотка), видатки збільшено на 131,2 млрд гривень (або на 11,1 відсотка), граничний обсяг дефіциту збільшено на 204,1 млрд гривень (або майже у 2,2 раза).

Загалом через зведений бюджет України у 2020 році, за попередніми даними, перерозподілено 32,8 відсотка валового внутрішнього продукту (у 2019 році - 32,4 відсотка).

Доходи державного бюджету за 2020 рік становили 1.076 млрд гривень (або 105,3 відсотка затверджених із змінами показників) та збільшилися на 77,7 млрд гривень порівняно з 2019 роком. Зростання доходів державного бюджету проти попереднього року відбулося насамперед за рахунок збільшення надходжень податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

До загального фонду державного бюджету доходи надійшли в обсязі 877,6 млрд гривень, що становило 102,2 відсотка затверджених із змінами показників, тобто більше на 18,9 млрд гривень. При цьому уточнений план таких доходів зменшено на 116,4 млрд гривень (або на 11,9 відсотка), а отже, їх перевиконання стало можливим завдяки значному зменшенню відповідних планових показників.

Найбільше перевиконання доходів загального фонду державного бюджету відбулося щодо: податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (на 40,2 млрд гривень, або на 51,8 відсотка, при зменшеному плані на 19,2 млрд гривень); податку та збору на доходи фізичних осіб (на 6 млрд гривень, або на 5,4 відсотка, при зменшеному плані на 18,1 млрд гривень); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (на 4,8 млрд гривень, або на 7,6 відсотка, при зменшеному плані на 12,7 млрд гривень).

Однак не забезпечено виконання планових показників окремих доходів загального фонду державного бюджету, зокрема: податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів (на 29,7 млрд гривень, або на 9,8 відсотка, при зменшеному плані на 45,7 млрд гривень); надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном (на 2,8 млрд гривень, або на 68,3 відсотка); податку на прибуток підприємств (на 2,4 млрд гривень, або на 2,4 відсотка, при зменшеному плані на 20,7 млрд гривень); частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (на 1,5 млрд гривень, або на 2,1 відсотка, при збільшеному плані на 27,1 млрд гривень); рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (на 1,1 млрд гривень, або на 6 відсотків, при зменшеному плані на 20,5 млрд гривень). При цьому Рахунковою палатою за результатами аудиту щодо надходжень від орендної плати відмічено, що незатвердження методики прогнозування таких надходжень призвело до необґрунтованого їх прогнозування, несвоєчасне видання і недосконалість нормативно-правової бази з питань оренди державного майна призводило до затягування процесу укладення договорів оренди на зазначене майно, втрат таких надходжень та зростання заборгованості з орендної плати за вже чинними договорами.

Загалом Рахункова палата зауважує, що стан виконання окремих доходів державного бюджету свідчить, зокрема, про недостатню якість макроекономічного прогнозування, а прорахунки і недоліки планування доходів при складанні проекту державного бюджету та внесенні змін до нього спричинили як перевиконання, так і невиконання окремих платежів.

Відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість грошовими коштами становило 143,1 млрд гривень, що на 8,8 млрд гривень (або на 5,8 відсотка) менше показника 2019 року. При цьому залишок невідшкодованих сум цього податку у звітному періоді зменшився на третину та на 1 січня 2021 року становив 18,3 млрд гривень.

Доходи спеціального фонду державного бюджету надійшли в сумі 198,4 млрд гривень, що на 35,1 млрд гривень (або на 21,5 відсотка) більше встановленого Законом показника переважно за рахунок перевиконання власних надходжень бюджетних установ (на 31,6 млрд гривень, або на 84,6 відсотка).

Відповідно до частини четвертої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) планові показники спеціального фонду збільшені без внесення змін до Закону на 45,3 млрд гривень (в основному за рахунок збільшення плану з інших джерел власних надходжень бюджетних установ на 37,3 млрд гривень) і відносно уточненого плану виконання доходів становило 95,1 відсотка. Щорічне значне перевиконання власних надходжень бюджетних установ порівняно із затвердженими Законом показниками свідчить про системні недоліки планування таких надходжень багатьма головними розпорядниками коштів державного бюджету, разом з тим у звітному періоді зазначене більшою мірою пов’язано з відображенням у складі таких доходів надходжень від запозичень, здійснених Державним агентством автомобільних доріг України під державні гарантії, у сумі 23,6 млрд гривень.

Починаючи з 2020 року, до спеціального фонду державного бюджету зараховується 100 відсотків акцизного податку та ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби (крім 13,44 відсотка акцизного податку з пального, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування), що є джерелами формування державного дорожнього фонду. За звітний період до державного дорожнього фонду у частині доходів надійшло 73,9 млрд гривень, що на 4,9 млрд гривень більше затверджених із змінами показників. Згідно з частиною четвертою статті 24-2 Кодексу перевиконання зазначених надходжень розподіляється за відповідними напрямами державного дорожнього фонду автоматично в пропорціях, визначених цією частиною, при цьому подальший розподіл коштів на відповідну субвенцію місцевим бюджетам має здійснюватися відповідно до вимог частини другої статті 103-1 і частини шостої статті 108 Кодексу . Аналогічна ситуація щодо перевиконання зазначених надходжень мала місце і в 2019 році, але, незважаючи на надані Верховною Радою України і Комітетом рекомендації, у 2020 році не здійснювався розподіл додаткового обсягу зазначеної субвенції, втім у 2021 році Кабінетом Міністрів України прийнято відповідне рішення.

Невиконання планових показників деяких доходів спеціального фонду унеможливило проведення видатків за відповідними бюджетними програмами. Насамперед йдеться про плату за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор (при запланованих 4,4 млрд гривень надійшло лише 500 гривень), що спричинено запізнілим унормуванням справляння зазначеної плати, а саме Закон України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" набрав чинності 13 серпня 2020 року, а ліцензійні умови у сфері організації та проведення азартних ігор затверджені Кабінетом Міністрів України наприкінці 2020 року.

Загальний обсяг переплат податків і зборів до державного бюджету зменшився на 20,3 млрд гривень, однак залишився значним і на 1 січня 2021 року становив 45 млрд гривень, що збільшує ризики виконання планових показників державного бюджету у наступних роках.

Податковий борг перед державним бюджетом на 1 січня 2021 року становив 82,2 млрд гривень та за звітний період зменшився на 21,9 млрд гривень (або на 21,1 відсотка). Зменшення такого боргу відбулося передусім в результаті реалізації норм Закону України від 17 листопада 2020 року № 1006-IX щодо погашення публічним акціонерним товариством "Укрнафта" податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість. Разом з тим у загальному обсязі податкового боргу 19,3 млрд гривень є податковою заборгованістю суб’єктів господарювання державного сектору економіки, яка за 2020 рік збільшилася на 1,9 млрд гривень, або на 10,9 відсотка.

Відповідно до законодавства списано 12,6 млрд гривень податкового боргу перед державним бюджетом, що в 2,4 раза більше, ніж у 2019 році. Обсяги розстрочень та відстрочень податкових зобов’язань до державного бюджету зменшилися за рік на 21,9 відсотка і становили на кінець звітного періоду 1,7 млрд гривень.

Отже, податковий борг перед державним бюджетом зменшився переважно за рахунок погашення податкової заборгованості публічного акціонерного товариства "Укрнафта" і списання безнадійного податкового боргу, що у висновках Рахункової палати теж зазначено. Таким чином, загалом стан фінансової дисципліни платників податків не поліпшився, а деяких суб’єктів господарювання державного сектору економіки - взагалі погіршився, що свідчить про недієвість заходів органів Державної податкової служби України з погашення податкового боргу та слабкий нагляд уповноважених центральних органів виконавчої влади за фінансово-економічною діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки - боржників у частині їх розрахунків з бюджетом.

За підсумками виконання державного бюджету за 2020 рік дефіцит становив 217,6 млрд гривень (або, за попередніми даними, 5,2 відсотка валового внутрішнього продукту), що на 80,8 млрд гривень менше затвердженого із змінами граничного обсягу, з них дефіцит загального фонду - відповідно 216,5 млрд гривень і на 58 млрд гривень менше. Нижчий показник дефіциту порівняно з його граничним обсягом обумовлений насамперед проведенням видатків і наданням кредитів з державного бюджету в обсягах, менших за бюджетні призначення. При цьому змінами до Закону граничний обсяг дефіциту державного бюджету збільшено на 204,1 млрд гривень (або в 2,2 раза), передусім мова йде про закон № 553-IX, яким водночас встановлено незастосування до 1 січня 2021 року вимог частини першої статті 14 Кодексу щодо обмеження відповідного показника 3 відсотками валового внутрішнього продукту. Крім того, порівняно з 2019 роком дефіцит державного бюджету зріс у 2,7 раза і за номінальним обсягом був найбільшим за всі роки, а відносно валового внутрішнього продукту - за останні 10 років.

Надходження від приватизації державного майна до державного бюджету становили 2,2 млрд гривень (а саме від продажу об’єктів малої приватизації), що у 4,5 раза перевищує затверджений із змінами річний план (0,5 млрд гривень), хоча законом № 553-IX первинно затверджений план зменшено на 11,5 млрд гривень в основному у зв’язку із законодавчою вимогою щодо тимчасового припинення приватизації об’єктів великої приватизації на період встановлення карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню COVID-19.

У 2020 році державні запозичення здійснені в сумі 639,6 млрд гривень, що у 1,5 раза більше, ніж у 2019 році, з них внутрішні запозичення - в сумі 389,2 млрд гривень. У висновках Рахункової палати зауважено, що більше половини внутрішніх запозичень були короткостроковими, що спричинило збільшення витрат на погашення внутрішніх зобов’язань, більше третини внутрішніх запозичень отримано в листопаді - грудні 2020 року, що збільшило їх дохідність.

Надходження державних запозичень до загального фонду становили 621,5 млрд гривень, або на 0,2 відсотка більше затвердженого Законом із змінами показника (при тому що первинно затверджений показник законом № 553-IX збільшено на 277,5 млрд гривень) та менше уточненого плану на 6,2 відсотка. При цьому збільшення плану державних запозичень (загалом на 42,6 млрд гривень) та відповідно фактичне перевищення затвердженого Законом із змінами показника (на 1,5 млрд гривень) відбулося внаслідок реалізації законодавчих норм (абзацу п’ятого частини першої статті 16 Кодексу , статей 16 і 31 Закону), які надають право здійснювати додаткові запозичення.

Зокрема, на підставі статті 16 Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 881 "Про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" здійснено понадплановий випуск облігацій внутрішньої державної позики у сумі 6,84 млрд гривень для капіталізації відповідного банку, що створило додаткове навантаження на державний бюджет у зв’язку з необхідністю щорічної виплати відсотків за такими облігаціями протягом строку їх обігу.

Натомість щодо запланованого за спеціальним фондом державного бюджету на 2020 рік придбання облігацій внутрішньої державної позики у сумі 0,8 млрд гривень відповідно до статті 9 Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки", пункту 7 частини четвертої статті 30 Кодексу і пункту 4 статті 14 Закону слід зазначити, що така операція у звітному періоді (як втім і в попередніх роках) не проводилася. Як наслідок, не вирішено питання захисту від інфляції коштів фінансового резерву, призначеного для зняття з експлуатації ядерних установок, що зауважено Рахунковою палатою за результатами відповідного аудиту.

До спеціального фонду державного бюджету надійшли кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, в обсязі 18,1 млрд гривень, що на 4,6 млрд гривень (або на 20,2 відсотка) менше затвердженого Законом показника та на 2,1 млрд гривень більше порівняно з 2019 роком. Порівняно з попередніми роками стан залучення таких запозичень продовжив поліпшуватися, але залишається недостатнім та є наслідком системних недоліків у плануванні та використанні зазначених коштів, на що постійно звертають увагу Комітет і Рахункова палата. Крім того, в інформації про виконання інвестиційних проектів, поданій у складі звіту відповідно до пункту 15-2 частини другої статті 61 Кодексу , окремі показники відрізняються від аналогічних показників, зазначених в інших розділах звіту, незважаючи на те, що у зв’язку з подібною ситуацією за 2019 рік Кабінету Міністрів України доручено забезпечити узгодженість відповідних показників надалі.

У 2020 році витрати державного бюджету з погашення та обслуговування боргових зобов’язань становили 505,2 млрд гривень, що на 8,8 відсотка більше, ніж у 2019 році. Платежі з погашення державного боргу здійснено в обсязі 385,5 млрд гривень, що на 11,4 відсотка більше затвердженого Законом із змінами показника (при тому що первинно затверджений показник законом № 553-IX збільшено на 63,9 млрд гривень) та на 11,7 відсотка більше, ніж у 2019 році. Таке перевищення затвердженого Законом із змінами показника пов’язане з необхідністю погашення короткострокових запозичень, здійсненням правочинів з державним боргом і з державними деривативами, при цьому є допустимим з огляду на норми абзацу п’ятого частини першої і частини сьомої статті 16 Кодексу та статті 31 Закону. За оцінкою Рахункової палати, здійснені правочини з державним боргом і з державними деривативами призвели у 2020 році до додаткових витрат державного бюджету (23 млрд гривень і 9 млрд гривень відповідно). Видатки на обслуговування державного боргу здійснені у сумі 119,7 млрд гривень, що на 13,5 відсотка менше за бюджетні призначення (зменшені на 3 млрд гривень згідно із змінами до Закону у зв’язку з економією коштів) та на 0,4 відсотка більше, ніж у 2019 році.

Відповідно до статей 6 і 6-1 Закону державні гарантії надано в обсязі 48,5 млрд гривень, що в 10 разів більше, ніж у 2019 році, при цьому такий обсяг був найбільшим за останні вісім років та становив 5,5 відсотка фактичних доходів загального фонду державного бюджету. Слід звернути увагу, що законом № 553-IX виключено граничний обсяг надання державних гарантій на 2020 рік (29,27 млрд гривень), водночас уповноважено Комітет погоджувати відповідні рішення Кабінету Міністрів України та встановлено незастосування до 1 січня 2021 року ряду положень статей 17, 18 і 40 Кодексу щодо визначення такого граничного обсягу та його обмеження 3 відсотками планових доходів загального фонду державного бюджету. Зокрема, державні гарантії надано за зобов’язаннями Державного агентства автомобільних доріг України (23,52 млрд гривень), приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (10,25 млрд гривень та 149 млн євро, або 4,88 млрд гривень), державного підприємства "Антонов" (2,98 млрд гривень), Державної іпотечної установи (2,97 млрд гривень), а також на портфельній основі щодо кредитів 11 банків-кредиторів для суб’єктів мікро-, малого та/або середнього підприємництва (загалом 3,93 млрд гривень). У результаті суттєво (майже на чверть) зріс гарантований державою борг та збільшилися ризики боргового навантаження на державний бюджет щодо здійснення виплат за гарантійними зобов’язаннями у наступних бюджетних періодах, про що також зауважено у висновках Рахункової палати.

Протягом багатьох років (включаючи звітний період) залишається проблемним стан розрахунків суб’єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, з державним бюджетом, про що свідчить загальний обсяг відповідної простроченої заборгованості на 1 січня 2021 року у сумі 64,1 млрд гривень, що на 16,1 млрд гривень більше, ніж на початок 2020 року. Рахунковою палатою вказано, що у 2020 році не проводилися заходи щодо стягнення відповідної простроченої заборгованості, передбачені статтею 17 Кодексу , відтак така заборгованість не погашалася і не списувалася.

Державний борг зріс за звітний період на 28,3 відсотка і на 31 грудня 2020 року становив 2.259,2 млрд гривень, що на 127,6 млрд гривень менше за граничний обсяг, визначений статтею 5 Закону (при тому що законом № 553-IX граничний обсяг збільшено на 341,6 млрд гривень). Приріст такого боргу за 2020 рік спричинено перевищенням надходжень від державних запозичень над витратами на погашення державного боргу та девальвацією гривні. Гарантований державою борг на кінець звітного періоду становив 292,7 млрд гривень, що на 55,7 млрд гривень більше, ніж на кінець 2019 року, водночас на 25,7 млрд гривень менше визначеного статтею 5 Закону граничного обсягу, втім виключеного законом № 553-IX. Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на 31 грудня 2020 року становив 2.551,9 млрд гривень, або, за попередніми даними, 60,8 відсотка валового внутрішнього продукту, суттєво збільшився порівняно з таким показником на кінець 2019 року (1.998,3 млрд гривень, або 50,2 відсотка валового внутрішнього продукту) та перевищив граничну величину боргу, визначену частиною другою статті 18 Кодексу (60 відсотків), хоча така норма не застосовується у випадках, передбачених пунктом 23-1 розділу VI Кодексу , та не застосовувалася у 2020 році згідно із законом № 553-IX.

Загалом за звітний період погіршилися показники боргової безпеки порівняно з 2018 і 2019 роками (насамперед йдеться про співвідношення дефіциту державного бюджету, загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу до валового внутрішнього продукту, співвідношення витрат на погашення і обслуговування державного боргу до доходів державного бюджету), що свідчить про підвищення боргового навантаження на державний бюджет та посилення вразливості державних фінансів до змін умов на фінансових ринках, що у подальшому матиме наслідком збільшення витрат на виконання боргових зобов’язань і зменшення фінансових можливостей для реалізації пріоритетних соціально-економічних програм.

Залишки коштів державного бюджету на кінець 2020 року становили 68,1 млрд гривень, що на 25,9 млрд гривень більше, ніж на кінець 2019 року, у тому числі за загальним фондом - 12,6 млрд гривень, або на 7,6 млрд гривень (у 2,5 раза) більше, за спеціальним фондом - 55,5 млрд гривень, або на 18,3 млрд гривень більше. Однак протягом вересня - листопада 2020 року спостерігалася недостатність ресурсу за загальним фондом державного бюджету через невиконання плану надходжень і невеликі залишки коштів, у зв’язку з чим для здійснення витрат загального фонду залучалися значні обсяги коштів єдиного казначейського рахунка, що свідчить про недоліки в управлінні бюджетними коштами, помісячному плануванні надходжень і витрат та про недостатність заходів із забезпечення ліквідності єдиного казначейського рахунка.

Видатки державного бюджету за 2020 рік становили 1.288,1 млрд гривень (або 98,1 відсотка бюджетних призначень та 95 відсотків уточненого плану). Рахункова палата зазначає, що абсолютні та відносні показники невиконання плану видатків у 2020 році є найбільшими з 2015 року, в результаті не досягнуто мети і завдань окремих бюджетних програм.

Видатки загального фонду державного бюджету проведені у сумі 1.099,2 млрд гривень, що на 39,2 млрд гривень (або на 3,4 відсотка) менше за бюджетні призначення та є найнижчим рівнем виконання за останні шість років, хоча протягом 2020 року бюджетні призначення збільшені загалом на 85,7 млрд гривень (з них законом № 553-IX - на 82,4 млрд гривень). Проведенню багатьох видатків у запланованих обсягах завадили передусім несвоєчасна підготовка і затвердження порядків використання коштів державного бюджету та паспортів бюджетних програм. Як і у попередні роки, впродовж звітного періоду проведення видатків відбувалося нерівномірно та основне видаткове навантаження припадало переважно на останні місяці року. У висновках Рахункової палати вказано, що окремі видатки проведено з недотриманням помісячного розпису державного бюджету внаслідок неналежної ресурсної забезпеченості загального фонду державного бюджету, прорахунків деяких головних розпорядників коштів державного бюджету при плануванні й організації виконання видатків, як результат в грудні проведено видатків у 2,3 раза більше, ніж у середньому щомісяця в січні - листопаді.

Порівняно з 2019 роком видатки загального фонду державного бюджету збільшилися на 146,2 млрд гривень (або на 15,3 відсотка) переважно за рахунок збільшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення (на 109,2 млрд гривень, або на 52 відсотка), охорону здоров’я (на 84,7 млрд гривень, або в 3,3 раза), економічну діяльність (на 25,2 млрд гривень, або на 82,9 відсотка), громадський порядок, безпеку та судову владу (на 21,9 млрд гривень, або на 18,5 відсотка), оборону (на 14,1 млрд гривень, або на 13,9 відсотка).

Захищені видатки державного бюджету здійснені загалом в обсязі 939,7 млрд гривень (або 97,4 відсотка уточненого плану), з них видатки на соціальне забезпечення - 319,6 млрд гривень (або 98,7 відсотка), оплату праці працівників бюджетних установ - 195,2 млрд гривень (або 99,7 відсотка), поточні трансферти місцевим бюджетам - 124,1 млрд гривень (або 99,6 відсотка). Загалом захищені видатки становили 85,5 відсотка видатків загального фонду державного бюджету.

Видатки державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ з нарахуваннями збільшилися на 14,5 відсотка порівняно з 2019 роком, що певною мірою обумовлено підвищенням державних соціальних стандартів. Зокрема, місячний розмір мінімальної заробітної плати у 2020 році спочатку встановлено з 1 січня на рівні 4723 гривні, потім змінами до Закону підвищено з 1 вересня до 5000 гривень, що відповідно на 13,2 відсотка і на 19,8 відсотка більше, ніж у 2019 році. Прожитковий мінімум підвищувався двічі: з 1 липня та з 1 грудня. Середньозважений місячний розмір прожиткового мінімуму на одну особу (2078 гривень) збільшився у 2020 році порівняно з аналогічним показником 2019 року на 9,3 відсотка і темп його зростання перевищив індекс споживчих цін. Однак фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу, розрахований у цінах грудня 2020 року без урахування суми обов’язкових платежів (3968 гривень), був майже в 2 рази більшим, ніж відповідний показник, встановлений з 1 грудня 2020 року (2189 гривень). При цьому посадові оклади (тарифні ставки) у січні - серпні 2020 року розраховувалися виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2020 року (2102 гривні), а з 1 вересня розмір відповідного посадового окладу збільшено до 2225 гривень. Відтак, посадові оклади для працівників 1-12 розрядів були меншими за встановлену мінімальну заробітну плату, що потребувало встановлення для таких працівників відповідних доплат.

З державного бюджету Пенсійному фонду України спрямовано кошти у повному обсязі відповідно до бюджетних призначень (202,3 млрд гривень), що на 20 млрд гривень (або на 11 відсотків) більше, ніж у 2019 році. Незважаючи на збільшення таких видатків, у звітному періоді відбулося суттєве нарощування заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка (на 12,9 млрд гривень), яка на 1 січня 2021 року становила 62,1 млрд гривень. Проте відповідно до вимог частини п’ятої статті 43 Кодексу надання таких позик має здійснюватися на умовах їх повернення до кінця поточного бюджетного періоду, на що теж звертає увагу Рахункова палата і зауважує, що загальний обсяг наданих у 2020 році таких позик був найбільшим за останні п’ять років (179 млрд гривень). Крім того, наведені у звіті показники видатків державного бюджету щодо надання трансфертів Пенсійному фонду України відрізняються від відповідних показників звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України за 2020 рік.

У структурі видатків державного бюджету за економічною класифікацією за 2020 рік питома вага капітальних видатків дещо зросла (до 7,4 відсотка) порівняно з попередніми двома роками (7,1 відсотка), при цьому порівняно з 2019 роком поточні видатки збільшилися на 19,4 відсотка, а капітальні видатки - на 24,6 відсотка. За загальним фондом державного бюджету поточні видатки здійснені на рівні 97 відсотків уточненого плану, а капітальні видатки - 93 відсотка уточненого плану. Проведення капітальних видатків на нижчому рівні відбувається щороку та обумовлено неготовністю розпорядників бюджетних коштів до освоєння таких коштів (насамперед через несвоєчасність підготовки проектно-кошторисної документації, отримання відповідних дозвільних документів, проведення тендерних процедур), а також практикою встановлення відповідних бюджетних асигнувань переважно на кінець року, що ускладнює можливості використання коштів з дотриманням необхідних процедур.

На підставі відбору, здійсненого Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів, у державному бюджеті на 2020 рік плановий обсяг державних капітальних вкладень спочатку становив 2,36 млрд гривень для реалізації 23 державних інвестиційних проектів (з них за загальним фондом - 1,86 млрд гривень), потім змінами до Закону зменшено до 1,73 млрд гривень (з них за загальним фондом - до 1,23 млрд гривень) для реалізації 17 державних інвестиційних проектів. За звітний період такі видатки здійснено загалом в обсязі 1,2 млрд гривень (на 48 відсотків менше, ніж у 2019 році), що становило 69,6 відсотка уточненого плану.

Витрати з резервного фонду державного бюджету здійснені в обсязі 2,8 млрд гривень (бюджетні призначення - 5,87 млрд гривень), з них, зокрема виділено на: заходи із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій - 2,1 млрд гривень, забезпечення засобами індивідуального захисту під час здійснення протиепідемічних заходів з протидії поширенню COVID-19 на території України та інші витрати, пов’язані із запобіганням та боротьбою з наслідками цієї хвороби, - 0,26 млрд гривень. Разом з тим окремі рішення Кабінету Міністрів України щодо виділення у 2020 році коштів з резервного фонду не повною мірою відповідали меті створення такого фонду, оскільки відповідні видатки могли бути передбачені під час складання проекту державного бюджету або проведені за бюджетними програмами, бюджетні призначення на які затверджено Законом, наприклад щодо здійснення заходів з утилізації твердого ракетного палива.