Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про громадянство України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 13, ст. 65 із наступними змінами):

1) у статті 1:

після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"особи, які мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, - іноземці та особи без громадянства, діяльність яких в економічній, гуманітарній сферах, зокрема у сферах освіти, науки, культури, мистецтва, спорту, соціальній сфері та/або у сфері охорони здоров’я, державного управління, у сферах національної безпеки і оборони, боротьби із злочинністю, захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, зміцнення міжнародного авторитету України, благодійництва та інших важливих сферах суспільного життя України, є підставою для підготовки центральними органами виконавчої влади у відповідній сфері подання на ім’я Президента України, що прийняття до громадянства України таких осіб становить державний інтерес для України або такі особи мають визначні заслуги перед Україною".

У зв’язку з цим абзаци сьомий - тридцять шостий вважати відповідно абзацами восьмим - тридцять сьомим;

абзац десятий викласти в такій редакції:

"реєстрація громадянства України - внесення інформації про особу до відомчої інформаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, що підтверджує факт прийняття спеціальними уповноваженими органами рішень про набуття особою громадянства України, видання відповідного указу Президента України про прийняття іноземця чи особи без громадянства до громадянства України";

після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"перебування на території України - перебування в Україні іноземця чи особи без громадянства, які в порядку, установленому законодавством України, у тому числі міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, в’їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або які перебувають на території України протягом дії візи, або на період, установлений законодавством України, у тому числі міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку".

У зв’язку з цим абзаци одинадцятий - тридцять сьомий вважати відповідно абзацами дванадцятим - тридцять восьмим;

абзац дванадцятий викласти в такій редакції:

"постійне проживання на території України - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства на підставі виданих в установленому порядку дійсних посвідки на постійне проживання або посвідчення біженця чи документа, що підтверджує надання притулку в Україні";

після абзацу дванадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"тимчасове проживання в Україні - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства на підставі виданих в установленому порядку дійсних посвідки на тимчасове проживання в Україні або військового квитка/військово-облікового документа, виданого іноземцю чи особі без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України".

У зв’язку з цим абзаци тринадцятий - тридцять восьмий вважати відповідно абзацами чотирнадцятим - тридцять дев’ятим;

абзац чотирнадцятий викласти в такій редакції:

"безперервне проживання на території України - постійне проживання на території України особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, на лікування, реабілітацію, що підтверджується відповідним документом підприємства, установи, організації, закладу освіти, закладу охорони здоров’я, закладу реабілітації";

абзаци дев’ятнадцятий - двадцять перший, двадцять п’ятий - тридцять п’ятий виключити;

абзац тридцять сьомий викласти в такій редакції:

"документ, що підтверджує переслідування особи з політичних мотивів, - довідка Міністерства закордонних справ України, посольства чи консульської установи України, видана у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, про те, що іноземець, який є громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, державою-окупантом, зазнав у країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні переконання, що виявилися у здійсненні ним діяльності, спрямованої на захист національних інтересів України";

після абзацу тридцять сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

"переслідування особи з політичних мотивів - порушення стосовно особи, визначеної частиною шостою статті 9 цього Закону, кримінальної справи (відкриття кримінального провадження), незаконне затримання, незаконний арешт, незаконне тримання або іншим чином незаконне позбавлення особистої свободи правоохоронними та/або судовими органами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, державою-окупантом, вчинені з порушенням фундаментальних гарантій, встановлених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та протоколами до неї, у зв’язку із здійсненням такою особою діяльності, спрямованої на вираження поглядів, цінностей, позицій щодо відстоювання державного суверенітету України, її незалежності, територіальної цілісності і недоторканності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України".

У зв’язку з цим абзаци тридцять восьмий і тридцять дев’ятий вважати відповідно абзацами тридцять дев’ятим і сороковим;

в абзаці сороковому слова і цифру "які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" замінити словами і цифрою "які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частин двадцятої, двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства";

доповнити новими абзацами такого змісту:

"декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України - документ, що засвідчує відмову іноземця від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав, що подається іноземцем:

якого визнано біженцем чи якому надано притулок в Україні;

який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, у тому числі якого нагороджено державною нагородою України, або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;

який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт якого припинено (розірвано), та якого звільнено з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в" пунктів 1, 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", у тому числі якого нагороджено державною нагородою України, або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;

який отримав посвідку на тимчасове проживання на підставі частин двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;

який має визначні заслуги перед Україною або прийняття якого до громадянства України становить державний інтерес для України, або є одним із подружжя такої особи, або дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи;

який є громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнав у країні своєї громадянської належності переслідувань, що підтверджується документом, передбаченим цим Законом, або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи;

який узяв зобов’язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств) або є дитиною такої особи;

який є громадянином держави, законодавство якої передбачає автоматичне припинення особою громадянства (підданства) цієї держави одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або є дитиною такої особи;

який є другим із подружжя або одним із батьків подружжя, дитиною особи або дитиною одного із подружжя особи, яка в установленому законодавством України порядку проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України та загинула при виконанні службових обов’язків, або особи, яка мала право на отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та загинула при виконанні службових обов’язків;

який є другим із подружжя громадянина України, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України чи який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України та загинув (помер) при виконанні (у зв’язку з виконанням) службових обов’язків або якого було звільнено з військової служби з підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в" частини другої, пунктами "а", "б", "в", "є" частини третьої, підпунктами "б", "в", "г", "е" пункту 1 та підпунктами "а", "б", "г", "д", "е" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "п" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "д" пункту 3 частини п’ятої, підпунктами "а", "б", "г", "і" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "ґ" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", або є дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;

декларація про визнання себе громадянином України - документ, у якому іноземець, який є громадянином (підданим) держави, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку, засвідчує, що в разі набуття громадянства України у правових відносинах з Україною він визнає себе лише громадянином України;

множинне громадянство (підданство) - одночасна належність особи до громадянства (підданства) двох або більше держав";

2) статтю 2 доповнити пунктом 8 такого змісту:

"8) визначення правового режиму одночасної належності громадянина України до громадянства (підданства) двох або більше держав з урахуванням забезпечення національної безпеки та національних інтересів України, недопущення привілеїв чи обмежень за ознаками наявності у громадянина України громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав)";

3) частину першу статті 4 викласти в такій редакції:

"Питання громадянства України регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України";

4) розділ II доповнити статтею 5-1 такого змісту:

"Стаття 5-1. Визнання випадків множинного громадянства (підданства)

Наявність у громадянина України громадянства (підданства) іншої держави визнається у таких випадках:

1) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства (підданства) іншої держави чи держав;

2) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства (підданства) своїх усиновлювачів унаслідок усиновлення її іноземцями;

3) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства (підданства) унаслідок одруження з іноземцем;

4) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства (підданства) унаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документа, що підтверджує наявність у нього громадянства (підданства) іншої держави;

5) набуття громадянства України у спрощеному порядку, передбаченому статтею 10-1 цього Закону, іноземцями, які є громадянами (підданими) держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку;

6) набуття громадянином України громадянства (підданства) держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку";

5) пункт 10 статті 6 викласти в такій редакції:

"10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України";

6) статті 7, 8, 9 викласти в такій редакції:

"Стаття 7. Набуття громадянства України за народженням

Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземців, які на момент її народження є особами, які в розумінні цього Закону постійно проживали на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземця, який на момент її народження є особою, яка в розумінні цього Закону постійно проживала на території України, та особи, яку на момент її народження визнано біженцем або якій надано притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави або громадянства того з батьків, який є іноземцем, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземця, який на момент її народження є особою, яка в розумінні цього Закону постійно проживала на території України, та особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження постійно або тимчасово проживала на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземця, який на момент її народження є особою, яка в розумінні цього Закону постійно проживала на території України, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від осіб, яких на момент її народження визнано в Україні біженцями або яким надано притулок в Україні, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від особи, яку на момент її народження визнано в Україні біженцем або якій надано притулок в Україні, та особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження тимчасово або постійно проживала на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від особи, яку на момент її народження визнано в Україні біженцем або якій надано притулок в Україні, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від осіб без громадянства, визнаних в Україні, які на момент її народження тимчасово або постійно проживали на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на момент її народження тимчасово або постійно проживали на території України, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження тимчасово або постійно проживала на території України, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно або тимчасово проживала на території України, є громадянином України.

Особа, яка народилася за межами України і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави від особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження тимчасово або постійно проживала на території України, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території України, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від осіб без громадянства, які на момент її народження постійно проживали на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України.

Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Для набуття особою громадянства України за народженням батьками цієї особи (або одним із них) або її законними представниками (або одним із них), крім особи, батьки якої на момент її народження були громадянами України або один із батьків якої був громадянином України, а другий - особою без громадянства, подається заява про набуття громадянства України, а після досягнення особою повноліття заява подається нею особисто.

Стаття 8. Набуття громадянства України за територіальним походженням

Особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), Кримської Народної Республіки, Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки, а також її діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Особа, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року від іноземців, які на момент її народження постійно проживали на території України, або іноземця, який на момент її народження постійно проживав на території України, та особи, яку на момент її народження визнано біженцем або якій надано притулок в Україні, або іноземця, який на момент її народження постійно проживав на території України, та особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження постійно або тимчасово проживала на території України, або іноземця, який на момент її народження постійно проживав на території України, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території України і не набула за народженням громадянство України та є іноземцем або особою без громадянства, має право на набуття громадянства України за територіальним походженням. Набуття громадянства України такою особою здійснюється за заявою одного з її законних представників, а після досягнення особою повноліття - за її власною заявою.

Умовами для набуття громадянства України за територіальним походженням є: визнання і додержання Конституції України та законів України, що засвідчується особою у поданій в установленому порядку заяві про набуття громадянства України, знання основ Конституції України, історії України, володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для набуття громадянства України за територіальним походженням особи, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, особи, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частин двадцятої, двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", подають зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою.

Вимога стосовно засвідчення особою у поданій заяві про набуття громадянства України щодо визнання і додержання Конституції України та законів України не поширюється на дітей та осіб, визнаних судом недієздатними, а також на осіб, які мають психічні розлади, що підтверджується медичним висновком, виданим компетентним органом іноземної держави або відповідним закладом охорони здоров’я України. Вимоги щодо складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою не поширюються на дітей та осіб, визнаних судом недієздатними, осіб з інвалідністю, пов’язаною з порушеннями зору, слуху, мовлення, що підтверджується медичним висновком, виданим компетентним органом іноземної держави або відповідним закладом охорони здоров’я України, а також на осіб, які мають психічні розлади, що підтверджується медичним висновком, виданим компетентним органом іноземної держави або відповідним закладом охорони здоров’я України. Перелік психічних розладів, що можуть бути перешкодою для складання іспитів з основ Конституції України, історії України, володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Громадянство України за територіальним походженням не може набути особа, яка відповідно до частини восьмої статті 9 цього Закону не приймається до громадянства України (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 9 цього Закону), а також особа, стосовно якої рішення про оформлення набуття громадянства України скасовано на підставі статті 21 цього Закону.

Для набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою про набуття громадянства України подається один із таких документів:

1) декларація про визнання себе громадянином України;

2) зобов’язання припинити іноземне громадянство;

3) декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України, крім осіб, зазначених в абзаці сорок восьмому частини першої статті 1 цього Закону;

4) декларація про відсутність іноземного громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата прийняття спеціальними уповноваженими органами рішення про набуття особою громадянства України.

Стаття 9. Прийняття до громадянства України

Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їхньою заявою прийняті до громадянства України в порядку, визначеному цим Законом.

Умовами прийняття до громадянства України є:

1) визнання і додержання Конституції України та законів України, що засвідчується особою у поданій в установленому порядку заяві про прийняття до громадянства України;

2) знання основ Конституції України, історії України, володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

3) безперервне проживання на території України протягом останніх п’яти років.

Ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад три роки, на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад три роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті, на іноземців чи осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт яких припинено та яких звільнено з військової служби з підстав, передбачених підпунктом "б" пунктів 1-3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу". Вимога щодо трирічного строку перебування у шлюбі з громадянином України не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію".

Для осіб, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні, строк безперервного проживання на території України має становити останні три роки на дату подання заяви про прийняття до громадянства України з моменту визнання біженцем або надання притулку в Україні, а для осіб без громадянства - останні три роки на дату подання такої заяви з моменту в’їзду в Україну в статусі особи без громадянства або з моменту визнання особою без громадянства в Україні.

Для іноземців та осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, строк безперервного проживання на території України має становити останні три роки на момент подання заяви про прийняття до громадянства України з дня набрання чинності контрактом про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України або один рік проходження в установленому законодавством України порядку військової служби за контрактом у період дії воєнного стану, а для осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання відповідно до частини двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", - останні три роки на дату подання такої заяви з моменту отримання посвідки на тимчасове проживання.

Для осіб, які отримали статус закордонного українця відповідно до Закону України "Про закордонних українців", строк безперервного проживання на території України має становити один останній рік з дня отримання дозволу на імміграцію відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію", за умови наявності статусу закордонного українця не менше одного року;

4) наявність дозволу на імміграцію.

Ця умова не поширюється на осіб, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні, на іноземців та осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять/проходили військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт яких припинено та яких звільнено з військової служби з підстав, передбачених підпунктом "б" пунктів 1-3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", або отримали посвідку на постійне проживання в Україні відповідно до пункту 4 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про імміграцію", або отримали посвідку на тимчасове проживання відповідно до частин двадцятої, двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства";

5) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні.

Умови, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, не поширюються на іноземців та осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України і нагороджені державною нагородою України, осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, осіб, які проходили військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт яких припинено та яких звільнено з військової служби з підстав, передбачених підпунктом "б" пунктів 1-3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, а також на осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частин двадцятої, двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Умова, передбачена пунктом 1 частини другої цієї статті, не поширюється на осіб, визнаних судом недієздатними, а також на осіб, які мають психічні розлади, що підтверджується медичним висновком, виданим компетентним органом іноземної держави або відповідним закладом охорони здоров’я України. Перелік психічних розладів, що можуть бути перешкодою для засвідчення особою визнання і додержання Конституції України та законів України, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Умови, передбачені пунктом 2 частини другої цієї статті, не поширюються на осіб, визнаних судом недієздатними, осіб з інвалідністю, пов’язаною з порушеннями зору, слуху, мовлення, що підтверджується медичним висновком, виданим компетентним органом іноземної держави або відповідним закладом охорони здоров’я України, а також на осіб, які мають психічні розлади, що підтверджується медичним висновком, виданим компетентним органом іноземної держави або відповідним закладом охорони здоров’я України. Перелік психічних розладів, що можуть бути перешкодою для складання іспитів з основ Конституції України, історії України, володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Для прийняття до громадянства України особи, які мають визначні заслуги перед Україною, особи, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, особи, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, особи, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частин двадцятої, двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", подають зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою.

Для прийняття до громадянства України осіб, які мають визначні заслуги перед Україною (крім осіб, які набувають громадянство України як особи, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, у тому числі нагороджені державною нагородою України), або осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, у порядку, встановленому Президентом України, готується подання на ім’я Президента України.

Прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в Україні і один із батьків якої або її законний представник має посвідку на постійне проживання в Україні, здійснюється без урахування умов, передбачених пунктами 2-5 частини другої цієї статті.

До громадянства України не приймається особа:

1) яка засуджена в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;

2) яка вчинила на території іншої держави діяння, що визнане Кримінальним кодексом України тяжким або особливо тяжким злочином;

3) яка своїми протиправними діями створює/створювала загрозу національній безпеці України в розумінні Закону України "Про національну безпеку України".

Дія положень пункту 2 частини восьмої цієї статті не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах дев’ятнадцятій, двадцятій, двадцять четвертій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а також на другого із подружжя таких осіб та батьків подружжя, або на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною чи прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України (стосовно яких у поданні на ім’я Президента України містяться відомості, що такі особи брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та/або брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції, та/або брали (беруть) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, та/або брали (беруть) участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією проти України), за умови якщо органи державної влади у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, встановлять, що такі рішення прийнято з політичних мотивів правоохоронними та/або судовими органами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або держави, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України чи відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262.

Для оформлення прийняття до громадянства України в установленому порядку разом із заявою про прийняття до громадянства України подається один із таких документів:

1) декларація про визнання себе громадянином України;

2) зобов’язання припинити іноземне громадянство;

3) декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України (крім осіб, зазначених в абзаці сорок восьмому частини першої статті 1 цього Закону);

4) декларація про відсутність іноземного громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України";

7) у статті 10:

у частині першій слова і цифру "передбачених частиною сьомою статті 9 цього Закону" замінити словами і цифрою "передбачених частиною восьмою статті 9 цього Закону";

частину другу викласти в такій редакції:

"Особа, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання для поновлення у громадянстві України, подає заяву про поновлення у громадянстві України та зобов’язання припинити іноземне громадянство (підданство) та/або декларацію про визнання себе лише громадянином України";

у другому реченні частини четвертої слова "декларацію про відмову від іноземного громадянства" замінити словами "декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України";

у частині шостій:

у пункті 2 слова "декларація про відмову особи, яку визнано біженцем або якій надано притулок в Україні, від іноземного громадянства" замінити словами "декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України";

у пункті 3 слова "його подружжям - відповідно декларація про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку уклала контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, або декларація про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя" замінити словами "його подружжям або дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або батьками подружжя - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України";

у пункті 4 слова "його подружжям - відповідно декларація про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку проходить/проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України та нагороджена державною нагородою України, або декларація про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя" замінити словами "його подружжям або дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або батьками подружжя - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України";

пункт 5 викласти в такій редакції:

"5) іноземцем, його подружжям або дитиною іноземця, або дитиною одного із подружжя іноземця, які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, і зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань, - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України";

у пункті 6 слова "обов’язків, - декларація про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя особи, яка в установленому законодавством України порядку проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України та загинула при виконанні службових обов’язків" замінити словами "обов’язків, або дитиною іноземця, або дитиною одного із подружжя іноземця, або одним із батьків подружжя - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України";

у пункті 7 слова і цифри "статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", - декларація про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя громадянина України" замінити словами і цифрами "статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя, - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України";

доповнити пунктами 8 і 9 такого змісту:

"8) іноземцем, який отримав посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", його подружжям, або дитиною іноземця, або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

9) іноземцем, який є другим із подружжя або одним із батьків подружжя, особи, яка мала право на отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та загинула при виконанні службових обов’язків або яка є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України";