Цей Закон визначає правові засади лобіювання в Україні.

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) бенефіціар - іноземна держава, фізична, юридична особа або група таких осіб, у комерційних інтересах яких здійснюється лобіювання;

2) договір про надання послуг з лобіювання (далі - договір лобіювання) - правочин, вчинений у письмовій формі, відповідно до якого суб’єкт лобіювання здійснює лобіювання на замовлення клієнта в комерційних інтересах бенефіціара;

3) клієнт - іноземна держава, фізична, юридична особа або група таких осіб, яка уклала договір лобіювання з суб’єктом лобіювання у своїх комерційних інтересах чи в комерційних інтересах іншого бенефіціара;

4) комерційний інтерес - грошові кошти чи інше майно, особисті переваги, пільги, інші вигоди матеріального чи нематеріального характеру, які особа отримає чи може отримати в межах провадження господарської діяльності після впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в результаті прийняття (видання) нормативно-правового акта, внесення до нього змін, втрати чинності (скасування) нормативно-правовим актом, який є предметом лобіювання, або в результаті утримання від таких дій;

5) конфлікт інтересів під час лобіювання - суперечність між комерційними інтересами бенефіціарів суб’єкта лобіювання, інтересами чи правами суб’єкта лобіювання та його обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість суб’єкта лобіювання під час здійснення ним лобіювання;

6) лобіювання - діяльність, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання;

7) об’єкт лобіювання - суб’єкт правотворчої діяльності (крім Українського народу на всеукраїнському референдумі, територіальної громади на місцевому референдумі) та/або суб’єкт правотворчої ініціативи;

8) предмет лобіювання - нормативно-правовий акт, щодо планування розроблення, розроблення та/або прийняття (видання) якого, внесення змін до якого, втрати чинності (скасування) яким (або утримання від таких дій) суб’єкт лобіювання здійснює вплив (спробу впливу) на об’єкт лобіювання;

9) суб’єкт лобіювання - фізична або юридична особа, яка здійснює лобіювання на підставах та в порядку, передбачених цим Законом;

10) сфера лобіювання - сфера суспільних відносин, у якій суб’єкт лобіювання планує здійснення чи здійснює лобіювання.

2. Терміни "кінцевий бенефіціарний власник" та "істотна участь" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

3. Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у законах України "Про правотворчу діяльність", "Про медіа", "Про громадські об’єднання", "Про запобігання корупції", " Про захист персональних даних", та інших нормативно-правових актах.

1. Відносини, що виникають у сфері лобіювання, регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

2. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про лобіювання".

1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час лобіювання.

2. Не є лобіюванням відповідно до цього Закону діяльність, що не містить всіх ознак лобіювання, зокрема:

1) представництво зовнішньополітичних інтересів органами дипломатичної служби;

2) народна ініціатива на всеукраїнському референдумі та ініціатива на місцевих референдумах;

3) діяльність суб’єктів у сфері медіа та електронних комунікацій;

4) діяльність політичних партій та місцевих організацій політичних партій, діяльність кандидатів на виборні посади на виборах Президента України, виборах народних депутатів України та місцевих виборах, пов’язана з їхньою участю у виборчому процесі відповідних виборів;

5) діяльність асоціацій органів місцевого самоврядування;

6) наукова та науково-технічна діяльність;

7) діяльність, пов’язана із залученням, використанням, моніторингом надання та використання міжнародної технічної допомоги, реалізацією проектів та програм міжнародної технічної допомоги;

8) діяльність громадських об’єднань, інших неприбуткових підприємств, установ та організацій, що спрямована на вплив (спробу впливу) на суб’єктів владних повноважень (органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права, наділені владними повноваженнями, їх посадових осіб) з метою прийняття або утримання від прийняття такими суб’єктами рішень, що віднесені до їхніх повноважень, крім випадків, якщо така діяльність стосується комерційних інтересів;

9) особисте (від свого імені) представництво фізичною, юридичною особою своїх інтересів у відносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, крім випадків, якщо таке представництво здійснюється суб’єктом лобіювання та/або здійснюється у власних комерційних інтересах такої особи;

10) незалежна професійна діяльність адвокатів щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;

11) вплив (спроба впливу) на суб’єктів владних повноважень (органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, наділених владними повноваженнями, їх посадових осіб) з метою прийняття або утримання від прийняття такими суб’єктами правових актів, що не містять норм права;

12) реалізація права на мирні зібрання, а також прав, передбачених законами України "Про звернення громадян", "Про доступ до публічної інформації", іншими законами, що встановлюють особливий порядок взаємодії особи з суб’єктами правотворчої діяльності та/або правотворчої ініціативи;

13) замовлення проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів, проектів нормативно-правових актів, проведення такої експертизи, подання пропозицій за результатами проведення експертизи відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";

14) участь сторін соціального діалогу, визначених Законом України "Про соціальний діалог в Україні", у здійсненні соціального діалогу;

15) участь відповідно до законодавства заінтересованих сторін у громадському обговоренні проектів нормативно-правових актів або публічних консультаціях щодо проектів нормативно-правових актів, крім випадків, коли така участь здійснюється суб’єктом лобіювання відповідно до договору про надання послуг з лобіювання;

16) реалізація прав, визначених Законом України "Про електронні комунікації", статтею 6 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", статтею 15 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку", статтями 15 і 16 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", крім випадків, якщо це здійснюється суб’єктом лобіювання відповідно до договору лобіювання;

17) робота суб’єктів забезпечення правотворчої діяльності;

18) діяльність некомерційних професійних організацій, які відповідно до закону забезпечують реалізацію завдань самоврядування адвокатури, нотаріату, арбітражних керуючих, приватних виконавців, аудиторів.

1. Лобіювання здійснюється на основі принципів законності, прозорості, підзвітності, відповідальності, професійності та етичності лобіювання.

2. Принцип законності передбачає здійснення лобіювання з дотриманням вимог Конституції України, цього Закону та інших законів без застосування незаконного втручання (зокрема шляхом обману, підкупу, погроз, примусу) у здійснення визначених Конституцією та законами України повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, наділених владними повноваженнями, їх посадових осіб.

3. Принцип прозорості передбачає, що інформація про здійснення лобіювання є відкритою і підлягає оприлюдненню у межах, строки і порядку, визначених цим Законом та іншими законами, а лобіювання здійснюється виключно особою, яка отримала статус суб’єкта лобіювання та відомості про яку внесено до Реєстру прозорості в порядку, встановленому цим Законом. Порядок доступу до інформації про лобіювання визначається цим Законом, Законом України "Про доступ до публічної інформації", а також іншими законами України.

4. Принцип підзвітності та відповідальності передбачає подання суб’єктами лобіювання звітів у строки та порядку, визначених цим Законом, вжиття ними заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів під час здійснення лобіювання відповідно до умов договору лобіювання та Правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання.

5. Принципи професійності та етичності лобіювання передбачають, що суб’єкти лобіювання забезпечують впровадження найвищих професійних стандартів у лобіюванні, уникають створення будь-якої залежності між об’єктом лобіювання та суб’єктом лобіювання, отримання від об’єкта лобіювання будь-яких обіцянок щодо результатів лобіювання, а об’єкти лобіювання забезпечують рівне ставлення до суб’єктів лобіювання, спільно із суб’єктами лобіювання забезпечують загальносуспільне сприйняття лобіювання як позитивної практики, утримуються від перешкоджання здійсненню лобіювання та створення умов, які поставили б їх у будь-яку залежність від суб’єктів лобіювання, а також будь-яких обіцянок щодо результатів лобіювання.

1. Реєстр прозорості - це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність.

2. Реєстр прозорості створюється з метою надання безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність.

3. Дані Реєстру прозорості є відкритими і загальнодоступними, крім випадків, передбачених законом.

4. Порядок ведення та доступу до Реєстру прозорості визначається Положенням про Реєстр прозорості, що затверджується Кабінетом Міністрів України, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про публічні електронні реєстри".

5. Реєстр прозорості ведеться державною та англійською мовами з використанням програмного забезпечення, розробленого відповідно до національних стандартів, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.

6. Відомості, що містяться в Реєстрі прозорості, викладаються у форматі, доступному для автоматизованого збирання, оброблення та завантаження інформації, а також в інших форматах, визначених Положенням про Реєстр прозорості.

7. Інформація про суб’єктів лобіювання, що міститься в Реєстрі прозорості, має бути актуальною та доступною для пошуку і завантаження.

8. Ведення Реєстру прозорості забезпечує Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство), яке є держателем та адміністратором Реєстру прозорості.

9. Публічними реєстраторами Реєстру прозорості є уповноважені працівники Національного агентства. Створювачі (суб’єкти лобіювання) здійснюють повноваження публічних реєстраторів Реєстру прозорості в межах повноважень, визначених цим Законом.

10. Об’єктами Реєстру прозорості є інформація про суб’єктів лобіювання та їх звітність. Об’єкти Реєстру прозорості ідентифікуються за допомогою реєстрових номерів.

11. Відомості до Реєстру прозорості вносяться публічними реєстраторами та створювачами (суб’єктами лобіювання), які забезпечують достовірність внесених даних до Реєстру прозорості.

12. У Реєстрі прозорості зазначається інформація (види реєстрових даних), передбачена статтями 11, 13 і 17 цього Закону, а також інші відомості, визначені Положенням про Реєстр прозорості.

Джерелом інформації Реєстру прозорості є відомості з публічних базових реєстрів, документи, на підставі яких вносяться відомості до Реєстру прозорості, а також інша довідкова інформація, отримана в результаті інформаційних обмінів.

13. До інформації з обмеженим доступом, що не відображається у відкритому доступі Реєстру прозорості, належать відомості щодо:

1) реєстраційного номера облікової картки платника податків;

2) серії та номера документа, що посвідчує особу;

3) адреси задекларованого та/або зареєстрованого місця проживання (перебування);

4) номерів телефонів фізичної особи;

5) адреси електронної пошти фізичної особи;

6) дати народження фізичної особи.

Особливості визначення переліку, структури та вимог до інформації, що вноситься до Реєстру прозорості, визначаються Положенням про Реєстр прозорості.

Створення інформації про об’єкти Реєстру прозорості здійснюється відповідно до положень статей 11 і 17 цього Закону.

14. На офіційному веб-сайті Національного агентства забезпечується відкритий цілодобовий доступ до Реєстру прозорості шляхом можливості перегляду, копіювання та роздрукування інформації (крім визначеної частиною тринадцятою цієї статті), а також у вигляді набору відкритих даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.

15. Засобами Реєстру прозорості формуються витяги з Реєстру прозорості в електронній формі, зміст яких визначається Положенням про Реєстр прозорості. Витяги з Реєстру прозорості обліковуються у Реєстрі прозорості за допомогою унікальних ідентифікаторів. Формування та надання витягів з Реєстру прозорості є безоплатним.

16. Фінансовими джерелами створення програмно-технічних засобів Реєстру прозорості та забезпечення його функціонування є Державний бюджет України та інші не заборонені законом джерела. Право власності на програмно-технічні засоби Реєстру прозорості належить державі в особі держателя Реєстру прозорості.

17. Реєстр прозорості інтегрується з системою електронної взаємодії електронних ресурсів з метою обміну даними в режимі "електронний запит - електронна відповідь", взаємного пошуку та перегляду наявних даних, формування спільних масивів даних, документів та форм, автоматичного протоколювання всіх кроків та операцій зазначеної взаємодії.

18. Оброблення та захист персональних даних, інших реєстрових даних та інформації Реєстру прозорості здійснюються відповідно до Конституції України, законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про публічні електронні реєстри" та цього Закону.

19. Інформування правоволодільця про внесення до Реєстру прозорості змін до інформації про нього, зокрема про припинення, зупинення статусу суб’єкта лобіювання, здійснюється шляхом надання такій особі безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації Реєстру прозорості. Положенням про Реєстр прозорості можуть встановлюватися інші способи інформування правоволодільця.

20. Програмне забезпечення Реєстру прозорості має забезпечувати:

1) відображення детальних відомостей про суб’єктів лобіювання (крім відомостей, зазначених у частині тринадцятій цієї статті);

2) можливість пошуку в Реєстрі прозорості суб’єктів лобіювання за видом реєстрових даних.

1. Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання (далі - Правила етичної поведінки) затверджуються Кабінетом Міністрів України після проведення публічних консультацій із заінтересованими особами і є обов’язковими для суб’єктів лобіювання.

2. Зміни до Правил етичної поведінки вносяться у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

3. Правила етичної поведінки оприлюднюються Національним агентством у Реєстрі прозорості.

1. Методами лобіювання є дії, що вчиняються суб’єктами лобіювання під час лобіювання.

2. До методів лобіювання належать:

1) будь-яка пряма чи опосередкована комунікація з об’єктом лобіювання щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання;

2) підготовка та розповсюдження реклами, пропозицій, програмних і позиційних документів, аналітичних матеріалів, результатів соціологічних та інших досліджень щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання, у тому числі з використанням медіа або мережі Інтернет;

3) участь у заходах щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання, з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання;

4) запрошення об’єкта лобіювання для участі у зустрічах, конференціях, заходах тощо;

5) організація проведення публічних заходів, інформаційних кампаній, інших заходів, не заборонених законом, що пов’язані з предметом лобіювання;

6) інші методи, не заборонені Конституцією та законами України, які полягають у здійсненні суб’єктом лобіювання впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання щодо предмета лобіювання.

1. Не може бути предметом лобіювання нормативно-правовий акт щодо:

1) оголошення загальної або часткової мобілізації;

2) введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану;

3) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру;

4) використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

5) введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану;

6) оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

7) зміни території України;

8) амністії.

1. Суб’єкт лобіювання здійснює лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара на підставі договору лобіювання, крім випадків, визначених абзацом другим цієї частини.

Юридичні особи - суб’єкти лобіювання, які є громадськими об’єднаннями, іншими неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, можуть здійснювати лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара без укладення договору лобіювання, якщо інше не передбачено їхніми установчими документами.

2. За договором лобіювання суб’єкт лобіювання зобов’язується на замовлення клієнта здійснювати лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара, а клієнт зобов’язується сплатити суб’єкту лобіювання винагороду за таке лобіювання та/або відшкодувати суб’єкту лобіювання усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору лобіювання.

3. Клієнт при укладенні договору лобіювання в комерційних інтересах іншого бенефіціара повинен надати суб’єкту лобіювання повну, точну та достовірну інформацію, що свідчить про наявність згоди цього бенефіціара на укладення такого договору лобіювання в його комерційних інтересах.

4. Суб’єкт лобіювання повинен здійснювати лобіювання особисто.

У випадках, встановлених договором лобіювання, суб’єкт лобіювання має право покласти здійснення лобіювання на іншого суб’єкта лобіювання, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед клієнтом за порушення договору.

5. Істотними умовами договору лобіювання є:

1) відомості про предмет договору лобіювання;

2) відомості про бенефіціара;

3) відомості про об’єкт лобіювання;

4) відомості про сферу лобіювання;

5) строк, на який укладається договір лобіювання;

6) ціна договору лобіювання (якщо договір лобіювання є відплатним).

6. У частині питань, не врегульованих цим Законом, до відносин за договором лобіювання застосовуються загальні положення Цивільного кодексу України щодо надання послуг.

7. Забороняється встановлення розміру винагороди суб’єкта лобіювання залежно від результатів лобіювання.

1. Суб’єктом лобіювання може бути:

1) фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність;

2) юридична особа приватного права, зареєстрована за законодавством України;

3) іноземна юридична особа, яка має на території України своє представництво відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

2. Особа набуває статусу суб’єкта лобіювання з дня внесення до Реєстру прозорості запису про її реєстрацію суб’єктом лобіювання.

3. Лобіювання від імені юридичної особи - суб’єкта лобіювання здійснюють фізичні особи, які перебувають з нею у трудових чи цивільно-правових відносинах та мають повну цивільну дієздатність.

4. Не може бути суб’єктом лобіювання:

1) особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначена у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", під час її перебування на відповідній посаді та впродовж одного року після її звільнення з посади або припинення її повноважень на посаді;

2) фізична особа, яка має судимість за вчинення кримінального правопорушення, не погашену або не зняту в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або на яку накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, або на яку накладено адміністративне стягнення у вигляді заборони здійснення лобіювання;

3) фізична особа, яка за рішенням суду визнана недієздатною або такою, цивільна дієздатність якої обмежена, а також фізична особа, яка не досягла повної цивільної дієздатності;

4) фізична особа, яка є громадянином або резидентом держави, що здійснює збройну агресію проти України;

5) орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, юридична особа публічного права;

6) фізична або юридична особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності, або стосовно якої застосовано міжнародні санкції, та/або до якої застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції";

7) юридична особа, яка має:

а) місцезнаходження та/або місце реєстрації в державі, що здійснює збройну агресію проти України, та/або у державі (юрисдикції), внесеній до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежно виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

б) кінцевого бенефіціарного власника, який є резидентом держави, що здійснює збройну агресію проти України, та/або держави (юрисдикції), внесеної до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежно виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

в) учасників (засновників, акціонерів) юридичних осіб, зареєстрованих у державі, що здійснює збройну агресію проти України, та/або державі (юрисдикції), внесеній до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежно виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, - якщо такі учасники (засновники, акціонери), кожен окремо або в сукупності, набули істотну участь у відповідній юридичній особі;

г) учасників (засновників, акціонерів) юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти держави, що здійснює збройну агресію проти України, та/або держави (юрисдикції), внесеної до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежно виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, - якщо такі учасники (засновники, акціонери), кожен окремо або в сукупності, набули істотну участь у відповідній юридичній особі;

ґ) учасників (засновників, акціонерів) юридичних осіб та/або кінцевих бенефіціарних власників, включених відповідно до закону до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, - якщо такі учасники (засновники, акціонери), кожен окремо або в сукупності, набули істотну участь у відповідній юридичній особі;

д) учасників (засновників, акціонерів) юридичних осіб та/або кінцевих бенефіціарних власників, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції", - якщо такі учасники (засновники, акціонери), кожен окремо або в сукупності, набули істотну участь у відповідній юридичній особі;

е) філії, представництва (інший відокремлений підрозділ юридичної особи) в державі, що здійснює збройну агресію проти України;

8) юридична особа, кінцевим бенефіціарним власником або учасником (засновником, акціонером) якої є особи, зазначені у пунктах 1-7 цієї частини, - якщо такий учасник (засновник, акціонер) самостійно або спільно з іншими такими самими учасниками (засновниками, акціонерами) набув істотну участь у відповідній юридичній особі;

9) суб’єкти забезпечення правотворчої діяльності, визначені Законом України "Про правотворчу діяльність";

10) юридична особа, щодо якої протягом останніх п’яти років за вироком, який набрав законної сили, застосовано заходи кримінально-правового характеру;

11) медіа;

12) політична партія та місцева організація політичної партії;

13) релігійна організація;

14) кандидат на виборну посаду на виборах Президента України, виборах народних депутатів України, місцевих виборах.

5. Особа може здійснювати лобіювання з дня отримання нею статусу суб’єкта лобіювання.

Забороняється здійснювати лобіювання особам, які не отримали статусу суб’єкта лобіювання.

6. У разі виникнення обставин, передбачених пунктами 3-9, 11-13 частини четвертої цієї статті, суб’єкт лобіювання зобов’язаний у п’ятнадцятиденний строк з дня, коли йому стало відомо або повинно було стати відомо про ці обставини, припинити здійснення лобіювання, подати до Національного агентства заяву (шляхом направлення письмового або електронного звернення) про припинення статусу суб’єкта лобіювання та повідомити про такі обставини клієнта у той самий строк.

У разі виникнення обставин, передбачених пунктами 1, 2, 10, 14 частини четвертої цієї статті, суб’єкт лобіювання зобов’язаний у п’ятнадцятиденний строк з дня, коли йому стало відомо або повинно було стати відомо про ці обставини, припинити здійснення лобіювання, подати до Національного агентства заяву (шляхом направлення письмового або електронного звернення) про зупинення статусу суб’єкта лобіювання та повідомити про такі обставини клієнта у той самий строк.

7. Якщо обставини, передбачені частиною четвертою цієї статті, виникли стосовно фізичної особи, яка здійснює лобіювання від імені юридичної особи - суб’єкта лобіювання, така юридична особа зобов’язана у п’ятнадцятиденний строк з дня, коли їй стало відомо або повинно було стати відомо про ці обставини, подати до Національного агентства заяву (шляхом направлення письмового або електронного звернення) про виключення з Реєстру прозорості відомостей щодо цієї фізичної особи та повідомити про такі обставини клієнта у той самий строк.

1. Для набуття статусу суб’єкта лобіювання особа подає до Реєстру прозорості такі відомості:

1) щодо фізичної особи - суб’єкта лобіювання:

а) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

б) число, місяць і рік народження;

в) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу;

г) адреса задекларованого та/або зареєстрованого місця проживання (перебування);

ґ) номер телефону чи інший технічний засіб електронної комунікації, адреса електронної пошти;

д) веб-сайт (за наявності);

е) джерело фінансування (за наявності);