Відповідно до статті 39 Закону України "Про нафту і газ", пункту 8 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок та умови страхування ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу.

2. Управлінню кругової економіки та надрокористування (Юлія РАДЧЕНКО) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції Євгенія ФЕДОРЕНКА.

1. Страхування відповідальності за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування", під час промислової розробки родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ" (далі - страхування відповідальності), проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної страхувальником навколишньому природному середовищу у зв’язку з аварією чи технічними неполадками при розробці нафтогазового родовища, а також державному майну, що було надане в користування, протягом строку промислової розробки родовищ нафти і газу.

2. У цих Порядку та умовах терміни вживаються в такому значенні:

аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що сталася під час промислової розробки родовищ нафти і газу та спричинила ураження, травмування населення або створює на об’єкті чи окремій території загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище;

технічні неполадки - непередбачений вихід з ладу обладнання, яке використовується під час промислової розробки родовищ нафти і газу, внаслідок якого заподіяна шкода навколишньому природному середовищу, що не спричинений аварією та обумовлений:

енергетичним перевантаженням, перегрівом, вібрацією;

дією електроенергії у вигляді короткого замикання електричного струму, перевантаження електромережі, зниженням напруги;

дією низьких температур;

гідравлічним ударом або нестачею рідини в котлах, парогенераторах, інших апаратах, що працюють за допомогою пари або рідини;

розривом тросів і ланцюгів.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про нафту і газ" та "Про страхування".

3. Суб’єктами страхування відповідальності є:

1) страхувальник - особа, яка уклала зі страховиком договір страхування відповідальності або є страхувальником відповідно до законодавства, а саме суб’єкт господарювання, що здійснює промислову розробку родовищ нафти і газу відповідно до спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами та уклав зі страховиком договір страхування відповідальності за шкоду, яку може бути заподіяно навколишньому природному середовищу у зв’язку з аварією чи технічними неполадками при розробці нафтогазового родовища та/або державному майну, що було надане у користування, протягом строку промислової розробки родовищ нафти і газу (далі - договір страхування відповідальності);

2) страховик - фінансова установа або філія страховика-нерезидента, яка отримала в установленому порядку ліцензію на здійснення діяльності з прямого страхування за класом страхування 13, визначеним у статті 4 Закону України "Про страхування" (ризиками в межах цього класу страхування) з урахуванням вимог нормативно-правового акта Національного банку України, в якому визначено характеристики та класифікаційні ознаки класів страхування;

3) потерпілі треті особи - фізичні та юридичні особи, яким заподіяна пряма шкода страхувальником внаслідок аварій чи технічних неполадок при розробці нафтогазового родовища та/або знищення/пошкодження державного майна, що було надане у користування, протягом строку промислової розробки родовищ нафти і газу.

4. Предметом договору страхування відповідальності є передача страхувальником за плату ризику, пов’язаного з об’єктом страхування, страховику на умовах, визначених таким договором страхування відповідальності та цими Порядком та умовами.

Об’єктом договору страхування відповідальності є відповідальність за заподіяну страхувальником шкоду навколишньому природному середовищу у зв’язку з аварією чи технічними неполадками при розробці нафтогазового родовища, а також державному майну, що було надане в користування, протягом строку промислової розробки родовищ нафти і газу.

5. Страховими ризиками є певні події, на випадок яких проводиться страхування, які мають ознаки ймовірності та випадковості настання, що можуть статися під час провадження страхувальником господарської діяльності та призвести до заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу при розробці нафтогазового родовища (аварії та/або технічні неполадки) та/або державному майну, що було надане в користування, протягом строку промислової розробки родовищ нафти і газу.

6. Страховим випадком є певна подія, передбачена договором страхування відповідальності та цими Порядком та умовами, ризик виникнення якої застрахований, та внаслідок якої виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату, а саме заподіяння шкоди, відповідальність за відшкодування якої несе страхувальник, навколишньому природному середовищу у зв’язку з аварією чи технічними неполадками та/або державному майну, що було надане в користування, протягом строку промислової розробки родовищ нафти і газу, за умови, що подія, яка призвела до заподіяння такої шкоди, сталася в період дії договору страхування відповідальності та встановлено причинно-наслідковий зв’язок між заподіянням такої шкоди та діяльністю страхувальника з промислової розробки родовищ нафти і газу.

7. Не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок:

війни, збройної агресії, бойових дій, страйку, масових заворушень, терористичного акту та диверсії;

впливу іонізуючого випромінювання та радіаційного впливу;

наявності дефектів майна, відомих або таких, що мали бути відомі страхувальнику на момент укладення договору страхування відповідальності та про які не було повідомлено страховику під час укладення зазначеного договору;

псування (корозії, гниття, зносу, окислювання, бродіння) предметів (устаткування, матеріалів, речовин), що використовуються в технологічному процесі, яке мало бути, але не було враховане під час їх використання та про яке не було повідомлено страховику під час укладення договору страхування відповідальності;

самозапалення та інших природних властивостей окремих предметів, які мали бути, але не були враховані під час їх використання та про які не було повідомлено страховику під час укладення договору страхування відповідальності;

стихійного лиха;

самовільного користування надрами;

проведення робіт без затвердженої в установленому законодавством порядку технічної документації (проектів, паспортів тощо) або з порушенням її вимог;