Відповідно до пункту 14-4 частини першої статті 17 Кодексу цивільного захисту України з метою впорядкування діяльності аварійно-рятувальних служб НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Типовий статут (положення) аварійно-рятувальної служби, що додається.

2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ України (Корева Ю.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Цей Типовий статут (положення) аварійно-рятувальної служби визначає основні завдання, права та обов’язки аварійно-рятувальної служби.

2. Аварійно-рятувальні служби утворюються:

1) державні - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, іншими центральними органами виконавчої влади;

2) регіональні - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі відповідно;

3) комунальні - сільськими, селищними, міськими радами (в адміністративному центрі відповідної територіальної громади);

4) об’єктові - керівником суб’єкта господарювання, що експлуатує об’єкти підвищеної небезпеки;

5) громадських організацій - громадською організацією відповідно до закону.

3. Статут (положення) аварійно-рятувальної служби розробляється на підставі цього Типового статуту (положення) та затверджується органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, суб’єктом господарювання, громадською організацією, які утворили таку аварійно-рятувальну службу (далі - засновники).

4. Державні, регіональні, комунальні аварійно-рятувальні служби і аварійно-рятувальні служби громадських організацій, створені на професійній основі, є юридичними особами.

5. Державні, комунальні аварійно-рятувальні служби та аварійно-рятувальні служби громадських організацій набувають статусу юридичної особи з дня їх державної реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Статути аварійно-рятувальних служб, подаються державному реєстратору, після погодження з ДСНС.

6. У своїй діяльності аварійно-рятувальні служби керуються Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, законами України, указами Президента України, Постановами Верховної Ради України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також власними статутами (положеннями), затвердженими на підставі цього Типового статуту (положення).

7. Правові та соціальні гарантії працівників аварійно-рятувальних служб забезпечуються відповідно до законодавства.

1. На аварійно-рятувальні служби покладається виконання таких завдань:

1) проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення;

2) пошук і рятування людей на уражених об’єктах і територіях, надання у можливих межах невідкладної, у тому числі медичної, допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя й здоров’я стані, на місці події та під час евакуації до закладів охорони здоров’я;

3) ліквідація особливо небезпечних проявів надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного та бактеріального зараження, інших небезпечних проявів;

4) захист навколишнього природного середовища та локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф;

5) виконання робіт із запобігання виникненню та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій і щодо захисту від них населення і територій;

6) аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі суб’єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій;

7) подання місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування та суб’єктам господарювання пропозицій щодо поліпшення протиаварійного стану суб’єктів господарювання і територій та усунення виявлених порушень вимог щодо дотримання техногенної безпеки;

8) невідкладне інформування керівників суб’єктів господарювання, які експлуатують об’єкти підвищеної небезпеки, про виявлення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки на таких суб’єктах господарювання;

9) контроль за готовністю об’єктів і територій, що ними обслуговуються, до проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

10) участь у розробленні та погодження планів локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків на об’єктах підвищеної небезпеки, що ними обслуговуються;

11) організація ремонту та технічного обслуговування аварійно-рятувальних засобів, розроблення та виробництво їх окремих зразків;

12) участь у підготовці працівників підприємств, установ та організацій і населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій.

13) забезпечення готовності своїх органів управління, сил і засобів до дій за призначенням.