1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 25 липня 2024 р. № 854
Київ
Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Погодитися з пропозицією Міністерства фінансів стосовно реалізації протягом двох років з дня набрання чинності цією постановою експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі - експериментальний проект).
2. Затвердити Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, що додається.
3. Міністерству фінансів:
1) погодити не пізніше ніж через 15 календарних днів з дня отримання розпорядчі документи Державної податкової служби, необхідні для реалізації експериментального проекту, щодо затвердження:
Положення про експертну комісію Державної податкової служби із застосування системи управління податковими ризиками;
Порядку формування паспорта податкового ризику та опрацювання інформації, що міститься у ньому;
Методики ідентифікації, аналізу та оцінювання ступеня податкових ризиків;
Порядку здійснення процесів системи управління податковими ризиками;
2) подати не пізніше ніж через два місяці після завершення реалізації експериментального проекту Кабінетові Міністрів України:
звіт про результати реалізації експериментального проекту;
пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів за результатами реалізації експериментального проекту.
4. Державній податковій службі:
1) розробити та подати не пізніше ніж через місяць з дня набрання чинності цією постановою на погодження Міністерству фінансів розпорядчі документи, необхідні для реалізації експериментального проекту, зазначені у підпункті 1 пункту 3 цієї постанови;
2) затвердити не пізніше ніж через два місяці з дня набрання чинності цією постановою погоджені з Міністерством фінансів розпорядчі документи, необхідні для реалізації експериментального проекту, зазначені у підпункті 1 пункту 3 цієї постанови;
3) вжити організаційних заходів, необхідних для реалізації експериментального проекту;
4) подавати щомісяця Міністерству фінансів звіт щодо проміжних результатів реалізації експериментального проекту та в разі потреби пропозиції щодо внесення змін до Порядку, затвердженого цією постановою;
5) подати не пізніше ніж через місяць після завершення реалізації експериментального проекту Міністерству фінансів інформацію про результати реалізації експериментального проекту разом з пропозиціями щодо внесення змін до законодавчих актів за результатами реалізації експериментального проекту;
6) забезпечити опрацювання документів, необхідних для реалізації експериментального проекту, та проектів таких документів, що містять інформацію, яка відповідно до закону належить до інформації з обмеженим доступом, відповідно до вимог Законів України "Про доступ до публічної інформації" і "Про державну таємницю", Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 р. № 939, Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 736 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 85, ст. 2783).

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 67


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 липня 2024 р. № 854
ПОРЯДОК
реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі
Загальні питання
1. Цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС (далі - експериментальний проект), а також впровадження нових підходів до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) (далі - податкові ризики) в ДПС без залучення до процесу платника податків безпосередньо.
2. Метою експериментального проекту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
3. Фінансування реалізації експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної допомоги, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
4. Координатором експериментального проекту є Мінфін.
5. Учасниками експериментального проекту є структурні підрозділи апарату ДПС (далі - структурні підрозділи) та територіальні органи ДПС.
6. Уповноваженим органом з реалізації експериментального проекту є ДПС.
7. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
автоматизована система управління податковими ризиками (далі - автоматизована система управління) - інформаційно-комунікаційна система ДПС, призначена для збору та аналізу наявної в інформаційно-комунікаційних системах ДПС інформації та інформації із зовнішніх джерел з метою управління податковими ризиками;
аналіз податкового ризику - визначення впливу податкового ризику на здатність платника податку виконувати свої обов’язки, визначені податковим законодавством, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи;
експертна комісія ДПС із застосування системи управління податковими ризиками (далі - експертна комісія) - колегіальний орган, що утворюється в ДПС для координації процесу управління податковими ризиками та організації проведення експерименту;
загальний план удосконалення управління податковими ризиками (далі - загальний план) - комплексний документ ДПС щодо удосконалення управління податковими ризиками, що містить цілі, завдання та заходи ДПС для покращення системи управління податковими ризиками;
заходи впливу (способи реагування) - комплекс заходів, які здійснюються податковим органом за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України (далі - Кодекс) та іншими актами законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на податкові органи (далі - інші акти законодавства), з надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників податків, здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу, спрямованих на мінімізацію податкових ризиків платника податків;
ідентифікація податкового ризику - виявлення податкового ризику платника податків на підставі результатів аналізу інформації, що міститься в інформаційно-комунікаційній системі ДПС, та інформації із зовнішніх джерел;
інформаційно-аналітичні матеріали - відомості щодо платників податків, яких не включено до переліку платників податків, які мають найвищі податкові ризики, та в яких ідентифіковано податкові ризики, визначені в загальному плані, операційному плані, сегментарних та секторальних планах та оцінені відповідно до методики ідентифікації, аналізу та оцінювання ступеня податкових ризиків, затвердженої ДПС за погодженням із Мінфіном (далі - методика);
комплаєнс у податковій сфері - комплекс заходів, які здійснюються податковим органом в межах реалізації експериментального проекту з метою сприяння добровільному дотриманню платниками податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені таким законодавством, шляхом управління податковими ризиками;
контрольний показник/індикатор результативності - показник, за яким проводиться оцінка ступеня досягнення впливу процесу управління податковими ризиками на податковий ризик;
операційний план - невід’ємна частина загального плану, що періодично, але не рідше ніж раз на рік переглядається для забезпечення здійснення у звітному календарному році заходів впливу та детально розкриває комплаєнс за податковими ризиками, за якими проведено оцінку, у розрізі видів податкових ризиків (реєстрація, звітування, декларування, сплата);
оцінка податкових ризиків - загальний аналітичний процес, який включає ідентифікацію, аналіз та оцінювання податкового ризику без залучення платника податків безпосередньо та здійснюється відповідно до методики і визначається у паспорті податкового ризику;
оцінювання податкового ризику - безпосередній процес оцінювання впливу податкового ризику платника податків на виконання обов’язків платника податків, зокрема його розрахунки з бюджетом;
паспорт податкового ризику - структурований документ, в якому визначено повний набір вхідних даних, алгоритмів та методології їх розрахунків, заходів впливу, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, критеріїв оцінювання впливу та методології їх розрахунку, інших даних, які дають змогу отримувати повторюваний результат застосування такого документа, що заповнюється у порядку та за формою, визначеними порядком формування паспорта податкового ризику та опрацювання інформації, що міститься у ньому, затвердженим ДПС за погодженням із Мінфіном;
перелік платників податків, які мають найвищі податкові ризики, - перелік, до якого відповідно до методики включаються платники податків, які мають найвищі податкові ризики, визначені в загальному плані, операційному плані, сегментарних та секторальних планах;
податковий ризик - ймовірність настання певних подій, що призведе до невиконання платником податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи;
подія - виникнення або зміна ряду певних обставин. Подія може мати одне або кілька походжень, кілька причин і наслідків, а також може бути підставою для виникнення податкового ризику;
сегментарний план - невід’ємна частина загального плану, який визначається на рік та містить цілі, завдання та заходи ДПС щодо покращення комплаєнсу в податковій сфері, структурований за сегментами, зокрема суб’єкти мікропідприємництва, малого, середнього, великого підприємництва, юридичні особи, фізичні особи - підприємці;
секторальний план - невід’ємна частина загального плану, який визначається на рік та містить цілі, завдання та заходи ДПС щодо покращення комплаєнсу в податковій сфері, структурований за галузями економіки;
система управління податковими ризиками (далі - система управління) - частина бізнес-процесів, цілей, стратегії та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, що здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків;
управління податковими ризиками в ДПС - процес управління в ДПС щодо проведення аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища, оцінки податкових ризиків (ідентифікації, аналізу, оцінювання податкових ризиків), визначення заходів впливу (способів реагування) на ідентифіковані, проаналізовані та оцінені ризики, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, проведення аналізу та перегляду ідентифікованих податкових ризиків, у тому числі нових, оцінка впливу на комплаєнс, документування податкових ризиків, обмін інформацією та розвиток/розбудова спроможностей у ДПС;
SWOT-аналіз (Strengths - cили, Weaknesses - слабкості, Opportunities - можливості, Threats - загрози) - розділення факторів і явищ на чотири категорії - сили, слабкості, можливості, загрози, що дає змогу визначити позитивні та негативні сторони поточного стану об’єкта дослідження, загрози і можливості їх усунення. Результатом проведення SWOT-аналізу є формування переліку потенційних загроз разом з потенційними можливостями;
PESTEL-аналіз (Political - політичні фактори, Economic - економічні фактори, Social - соціологічні фактори, Technological - технологічні фактори, Environmental - фактори навколишнього середовища, Legal - юридичні фактори). PESTEL-аналіз розширює SWOT-аналіз, дає змогу визначити діапазон потенційних майбутніх дій, є дієвим інструментом стратегічного управління. PESTEL-аналіз дає можливість оцінити зовнішнє та внутрішнє середовище досліджуваного об’єкта у комплексі (поєднанні) політичних, економічних, соціальних, технологічних, екологічних та правових питань і є способом формування незалежної, неупередженої експертної оцінки зовнішнього середовища з різних точок зору.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі та інших законах.
Теоретико-практичні передумови для використання та подальшого розвитку ризик-орієнтованих підходів (засад) у діяльності ДПС
8. Управління податковими ризиками в ДПС в межах реалізації експериментального проекту здійснюється відповідно до Кодексу, інших актів законодавства, Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900), стратегічних напрямів реформування системи управління державними фінансами з метою реалізації міжнародних угод України та з урахуванням рекомендацій міжнародних інституцій з питань розвитку податкової сфери.
9. Основними принципами системи управління платника податків є:
інтегроване управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає експериментальну інтеграцію підходів з його управління в діяльність структурних підрозділів;
структурування та комплексне управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає систематичне та комплексне дослідження всіх аспектів діяльності платника податків із виконання податкових обов’язків;
адаптоване управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає постійне пристосування та оптимізацію процесів управління ризиками відповідно до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі;
інклюзивне (всебічне) управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає всебічне та своєчасне залучення заінтересованих сторін до реалізації експериментального проекту, що сприяє підвищенню рівня обізнаності та обґрунтованості управління податковими ризиками;
динамічне управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який дає змогу вчасно передбачати та відповідно реагувати на зміни і події внутрішнього та зовнішнього середовища, що мають вплив на виникнення, зміну або зникнення податкових ризиків під час реалізації експериментального проекту;
постійне поліпшення керування податковим ризиком - постійне вдосконалення шляхом навчання та накопичення досвіду під час реалізації експериментального проекту.
10. Основними видами ризиків, пов’язаних із недотриманням платниками податків норм податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, під час реалізації експериментального проекту, є:
ризик реєстрації - випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
ризик звітності - випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
ризик сплати - випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
ризик декларування - випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
Організаційно-методичні засади функціонування системи управління
11. Об’єктом оцінювання щодо наявності/відсутності податкових ризиків є діяльність платника податків щодо виконання ним податкових обов’язків, визначених податковим законодавством, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган, з податків, зборів, платежів, закріплених за ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 12, ст. 508; 2015 р., № 100, ст. 3441).
12. Метою запровадження системи управління у ДПС під час реалізації експериментального проекту є:
підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;
визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків;
ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) щодо цих ризиків, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, з урахуванням наявності фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів ДПС для мінімізації таких податкових ризиків платників податків з огляду на їх вагомість;
впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику, визначеної відповідно до методики.
Структура та рівні управління податковими ризиками
13. На стратегічному рівні управління податковими ризиками під час реалізації експериментального проекту здійснюють Голова ДПС (або посадова особа, що виконує обов’язки Голови ДПС), експертна комісія.
Голова ДПС (або посадова особа, що виконує обов’язки Голови ДПС) погоджує схвалені експертною комісією:
загальний план, операційний план, сегментарні та секторальні плани та зміни до них;
перелік платників податків, які мають найвищі податкові ризики;
інформаційно-аналітичні матеріали щодо податкових ризиків платників податків;
звіт про стан виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів.
Розпорядчі документи, що приймаються на виконання цього пункту, візують, зокрема, всі керівники (або посадові особи, що виконують їх обов’язки) структурних підрозділів, які входять до складу експертної комісії.
14. Положення про експертну комісію затверджується ДПС за погодженням з Мінфіном.
До складу експертної комісії входять заступник Голови ДПС (або посадова особа, що виконує обов’язки заступника Голови ДПС), керівники (або посадові особи, що виконують їх обов’язки) структурних підрозділів за напрямами роботи:
адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
забезпечення законності діяльності ДПС;
запобігання фінансовим операціям, пов’язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом;
організація податкового контролю;
здійснення контролю за виробництвом, обігом та реалізацією підакцизних товарів;
організація і здійснення контролю за реєстрацією та обліком платників податків;
організація роботи з погашення податкового боргу;
забезпечення здійснення заходів щодо запобігання та виявлення корупції;
організація роботи з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
визначення та проведення моніторингу показників доходів;
трансфертне ціноутворення;
інформаційно-аналітичне забезпечення ДПС.
До складу експертної комісії входять голова, заступники голови, члени та секретар експертної комісії. Персональний склад експертної комісії затверджується ДПС.
Головою експертної комісії є заступник Голови ДПС (або посадова особа, що виконує обов’язки заступника Голови ДПС).
Члени експертної комісії несуть солідарну відповідальність за результати діяльності експертної комісії.
Члени експертної комісії особисто несуть відповідальність за стан справ із застосування системи управління податковими ризиками в ДПС відповідно до розподілу обов’язків (для заступників Голови ДПС) та за напрямами роботи структурного підрозділу (для керівників структурних підрозділів).
Організаційною формою роботи експертної комісії є засідання, що скликається її головою в разі потреби, але не рідше одного разу на місяць та є правоможним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини складу експертної комісії. Результати засідання експертної комісії оформлюються протоколом, який підписується головою, секретарем та всіма членами експертної комісії, присутніми на засіданні.
Рішення експертної комісії вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більшість присутніх на засіданні членів експертної комісії (крім секретаря).
Рішення експертної комісії підписується її головою.
Член експертної комісії, який не підтримує рішення, може викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.
Голова експертної комісії може зупинити прийняття рішення експертної комісії шляхом непідписання протоколу засідання експертної комісії та викладення у письмовій формі своєї окремої думки, що додається до протоколу засідання.
Питання, щодо якого голова експертної комісії виклав окрему думку, виносяться на наступне засідання експертної комісії. Експертна комісія може підтвердити попереднє рішення двома третинами голосів призначених членів експертної комісії.
15. Експертна комісія:
1) звітує перед Головою ДПС (або посадовою особою, що виконує обов’язки Голови ДПС) щодо реалізації експериментального проекту;
2) визначає пріоритетні напрями розроблення та виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів;
3) розглядає та схвалює:
паспорти податкових ризиків та зміни до них;
опис зовнішнього та внутрішнього середовища податкового ризику (далі - опис);
проекти загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів та зміни до них;
перелік платників податків, які мають найвищі податкові ризики;
інформаційно-аналітичні матеріали щодо податкових ризиків платників податків;
звіти керівників структурних підрозділів щодо стану виконання заходів, визначених загальним планом, операційним планом, сегментарними та секторальними планами;
звіт про стан виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів;
4) виконує інші функції, необхідні для підготовки пропозицій щодо виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів, а також визначені положенням про експертну комісію.
16. На тактичному рівні управління податковими ризиками здійснюють структурний підрозділ, відповідальний за впровадження комплаєнсу в податковій сфері (далі - структурний підрозділ з впровадження комплаєнсу), та в межах функціональних повноважень інші структурні підрозділи.
17. Структурний підрозділ з впровадження комплаєнсу:
виконує функції із забезпечення діяльності експертної комісії;
здійснює координацію впровадження комплаєнсу в податковій сфері в ДПС;
забезпечує аналітичну підтримку структурних підрозділів у сфері управління податковими ризиками платників податків;
проводить аналіз факторів зовнішнього та внутрішнього середовища ДПС, що впливають на діяльність ДПС і платників податків (з урахуванням пропозицій структурних підрозділів), узагальнює пропозиції структурних підрозділів та розробляє опис;
формує пропозиції щодо пріоритетних напрямів розроблення та виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів за результатами аналітичної роботи;
проводить ідентифікацію, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків з урахуванням пропозицій структурних підрозділів відповідно до методики;
розробляє проекти загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів та зміни до них з урахуванням пропозицій, наданих структурними підрозділами;
на підставі погоджених загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів формує проект переліку платників, які мають найвищі податкові ризики, інформаційно-аналітичні матеріали щодо податкових ризиків платників податків та подає їх експертній комісії для розгляду та схвалення;
опрацьовує з підрозділом, відповідальним за інформаційні технології, алгоритми ідентифікації податкових ризиків у паспорті податкового ризику;
розробляє та опрацьовує проекти паспортів податкового ризику та зміни до них з урахуванням пропозицій, наданих структурними підрозділами, та подає їх експертній комісії для розгляду та схвалення;
надає експертній комісії пропозиції щодо визначення алгоритмів розрахунку контрольних показників/індикаторів результативності, проведення оцінки ефективності паспорта податкового ризику, індикаторів, за якими проводиться оцінка впливу на комплаєнс;
аналізує та узагальнює інформацію, отриману від структурних підрозділів, щодо загального стану виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів, переліку платників податків, які мають найвищі податкові ризики, інших рішень експертної комісії, зокрема результативності (ефективності) заходів, визначених загальним планом, операційним планом, сегментарними та секторальними планами;
проводить періодичне оцінювання впливу на комплаєнс з урахуванням інформації, отриманої від структурних підрозділів;
готує для розгляду та схвалення експертної комісії проект звіту про стан виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів;
аналізує зовнішні джерела інформації про податкові ризики платників податків;

................
Перейти до повного тексту