1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
18.07.2023 № 586
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 серпня 2023 р.
за № 1521/40577
Про затвердження Інструкції з організації висотної підготовки в Державній службі України з надзвичайних ситуацій
Відповідно до статті 90 Кодексу цивільного захисту України, підпункту 36 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, з метою забезпечення готовності органів та підрозділів ДСНС до реагування на надзвичайні ситуації НАКАЗУЮ:
1. ЗатвердитиІнструкцію з організації висотної підготовки в Державній службі України з надзвичайних ситуацій, що додається.
2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ України (Корева Ю.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр

І. Клименко

ПОГОДЖЕНО:

Міністр освіти і науки України

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій



О. Лісовий


С. Крук
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства внутрішніх
справ України
18 липня 2023 року № 586
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 серпня 2023 р.
за № 1521/40577
ІНСТРУКЦІЯ
з організації висотної підготовки в Державній службі України з надзвичайних ситуацій
I. Загальні положення
1. Ця Інструкція визначає організацію висотної підготовки та підвищення кваліфікації осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та основних працівників органів та підрозділів ДСНС (далі - рятувальники), що здійснюється в закладах освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління ДСНС (далі - заклади освіти), а також безпосередньо в підрозділах територіальних органів та аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування ДСНС (далі - підрозділи ДСНС).
2. Організація, планування, контроль за проведенням висотної підготовки покладаються на структурний підрозділ апарату ДСНС, до повноважень якого належить питання здійснення організації реагування на надзвичайні ситуації.
3. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:
безопорний простір - простір навколо (усередині) конструкції, спорудження, де у зв’язку з відсутністю (недостатніми розмірами) простору для організації робочого місця, використовується спеціальна технологія виконання верхолазних робіт із застосуванням верхолазного спорядження й спеціального оснащення, при цьому піднімання (спускання) рятувальників до робочого місця й робота на висоті здійснюються з використанням опорного каната;
верхолазне спорядження - спеціальне оснащення (опорні канати, затискачі, пристрої для спуску, засоби з’єднання, технологічне пристосування тощо), що використовується при підготовці робочого місця й виконанні робіт на висоті в безопорному просторі;
висотна підготовка рятувальників - підготовка, яка проводиться із застосуванням верхолазного спорядження на висоті 1,3 м і більше від поверхні ґрунту (перекриття), у тому числі з будівель, платформ, елементів конструкцій, повітряних суден, у безопорному та опорному просторі, а також на відстані менше 2 м від неогороджених меж, перепадів висот з метою отримання навичок проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (далі - АРІНР) на висоті;
опорний канат - плетений синтетичний шнур, що використовується для піднімання (спускання) працівника під час виконання робіт на висоті в безопорному просторі;
роботи верхолазні - роботи, що виконуються безпосередньо з елементів конструкцій, обладнання або з монтажних пристосувань, тимчасових драбин, трапів, установлених на конструкціях, робочих платформ підйомників і механізмів, у безопорному просторі на висоті 5 м і більше від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу;
страхувальний канат - синтетичний, бавовняний (пеньковий) або металевий канат (мотузка), призначений для страхування (тримання) працівника (працівників) від падіння з висоти.
Інші терміни вживаються в значеннях, визначених у Кодексі цивільного захисту України та інших нормативно-правових актах у сфері цивільного захисту.
4. Організація висотної підготовки здійснюється з дотриманням вимог законодавства України, зокрема вимог статті 90 Кодексу цивільного захисту України, Порядку організації та проведення професійної підготовки, підвищення кваліфікації основних працівників професійних аварійно-рятувальних служб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 729, Порядку організації службової підготовки осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2017 року № 511, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2017 року за № 835/30703 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 20 вересня 2021 року № 685), Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840, наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15 "Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511, цієї Інструкції та технічної документації на верхолазне спорядження.
5. Рятувальникам, які пройшли навчання в закладах освіти, видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації (далі - кваліфікація) "Рятувальник-верхолаз", "Рятувальник гірський".
6. Організація та проведення занять з висотної підготовки здійснюються в закладах освіти відповідно до освітніх програм та в системі службової (професійної) підготовки в підрозділах ДСНС.
7. Проведення навчання та підвищення кваліфікації з висотної підготовки здійснюються на базі закладів освіти.
8. Підтримання відповідного рівня висотної підготовки рятувальників проводиться відповідно до тематичного плану на навчальний рік на базі підрозділів ДСНС у місцях постійної дислокації.
II. Зміст висотної підготовки
1. Висотна підготовка за рівнями підготовки поділяється на:
висотну підготовку початкового рівня;
висотну підготовку базового рівня;
висотну підготовку вищого рівня.
2. Висотна підготовка початкового рівня підготовки включає:
вивчення теоретичних питань з висотної підготовки та охорони праці;
здобуття та засвоєння навиків із в’язання вузлів, використання верхолазного спорядження, організації страховки при роботі на висоті;
практичне виконання спусків та підйомів по опорному канату й наведення переправ.
3. Рятувальники, які пройшли курс висотної підготовки початкового рівня, повинні:
знати вимоги охорони праці та пожежної безпеки, правил гігієни праці під час проведення АРІНР на висоті;
вміти:
забезпечувати власну безпеку при проведенні АРІНР на висоті;
організовувати пункти самостраховки в місцях проведення АРІНР;
спускатися та підніматися за допомогою канатів;
евакуйовувати постраждалого за допомогою несучих канатів під час проведення АРІНР, а також підручних засобів під час транспортування з висотного об’єкта;
проводити перевірку надійності кріплень несучих канатів у точках їх закріплення;
створювати штучні точки опори для закріплення несучих канатів і страхувального обладнання в разі відсутності точок кріплення природного походження;
використовувати опорні та страхувальні канати в поєднанні зі спеціальними страхувальними засобами;
застосовувати колективні та індивідуальні засоби захисту при виконанні робіт на висоті;
мати практичні навики впевненого переміщення у вертикальній площині в різних напрямках;
знати способи організації безпечного проведення АРІНР на висоті.
4. Після проходження курсу висотної підготовки початкового рівня рятувальники складають іспити, за результатами яких їм присвоюється кваліфікація "Рятувальник-верхолаз" початкового рівня або "Рятувальник гірський" початкового рівня та видається особиста книжка висотника, форма якої наведена в додатку 1до цієї Інструкції.
5. Рятувальники, які безпосередньо брали участь у проведенні АРІНР на висоті впродовж 2 років, мають кваліфікацію "Рятувальник-верхолаз" початкового рівня або "Рятувальник гірський" початкового рівня, можуть направлятися до закладу освіти для підвищення кваліфікації для отримання базового рівня висотної підготовки в установленому порядку.
6. Висотна підготовка базового рівня включає:
перевірку набутих теоретичних знань та практичних навичок під час отримання початкового рівня висотної підготовки;
набуття теоретичних знань та практичних навичок з висотної підготовки в урбанізованій та гірській місцевостях.
7. Висотна підготовка в урбанізованій місцевості проводиться з метою набуття рятувальниками теоретичних знань та практичних навичок з:
виконання пошуку і рятування людей, матеріальних і культурних цінностей під час проведення АРІНР на висоті в промислових, житлових, нежитлових об’єктах, об’єктах інфраструктури із застосуванням верхолазного спорядження;
відновлення окремих конструкцій, споруд, усунення пошкоджень у системах комунальних і виробничих комунікацій під час проведення АРІНР у багатоповерхових спорудах із застосуванням верхолазних технологій в опорному та безопорному просторі;
застосування індивідуальних та колективних засобів захисту, рятування людей та самостійного рятування під час проведення АРІНР в багатоповерхових спорудах;
класифікації споруд за призначенням, ступенем вогнестійкості, умовною висотою (поверховістю), а також за категоріями з пожежної небезпеки.
8. Висотна підготовка в гірській місцевості проводиться з метою набуття рятувальниками теоретичних знань та практичних навичок із:
особливостей скельних виходів у рекреаційних зонах відпочинку;
експлуатації засобів малої механізації, які складаються з обладнання, призначеного для скорочення витрат ручної праці та механізації трудомістких процесів (рятувальні сани "Ак’я", альпійський возик тощо);
застосування систем поліспастів під час проведення АРІНР на висоті;
правил безпеки під час проведення АРІНР у гірській місцевості;
способів проведення евакуації постраждалих у гірській місцевості за допомогою підручних та спеціальних транспортних засобів (снігохід, квадроцикл тощо);
організації та проведення АРІНР у гірській місцевості в різні пори року.
9. Особи, які набули базовий рівень висотної підготовки, повинні:
знати та виконувати вимоги охорони праці, пожежної безпеки, правил гігієни праці під час проведення АРІНР в урбанізованій та гірській місцевостях;
організовувати пункти самостраховки в місцях проведення АРІНР на висоті, за необхідності забезпечувати іншим учасникам АРІНР верхню або нижню страховку;
спускатися та підніматися по опорних канатах, використовуючи різні способи залежно від складності та конфігурації рельєфу;
забезпечувати безпечну евакуацію постраждалого з опорних канатів, транспортування вантажів з використанням спеціального спорядження та обладнання під час проведення АРІНР на висоті;
застосовувати підручні засоби і спеціальне спорядження;
проводити перевірку надійності кріплень несучих канатів у точках їх закріплення та не допускати їх пошкодження;
створювати штучні точки опори для закріплення несучих канатів і страхувального обладнання в разі відсутності точок кріплення природного походження;
використовувати опорні та страхувальні канати в поєднанні із спеціальними страхувальними засобами;
мати практичні навички переміщення у вертикальній площині в різних напрямках;
застосовувати колективні та індивідуальні засоби захисту під час організації та проведення АРІНР на висоті в урбанізованій та гірській місцевостях у різні пори року.
10. Після закінчення навчання за базовим рівнем висотної підготовки рятувальники складають іспити, за результатами яких їм присвоюється кваліфікація "Рятувальник-верхолаз" базового рівня або "Рятувальник гірський" базового рівня з відповідним записом в особисту книжку висотника.
11. Рятувальники, які безпосередньо брали участь у проведенні АРІНР на висоті впродовж 2 років, мають кваліфікацію "Рятувальник-верхолаз" базового рівня або "Рятувальник гірський" базового рівня, можуть направлятися до закладу освіти для підвищення кваліфікації для отримання вищого рівня висотної підготовки в установленому порядку.
12. Висотна підготовка вищого рівня включає:
перевірку набутих теоретичних знань та практичних навичок під час отримання базового рівня висотної підготовки;
вивчення нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів з питань організації та проведення АРІНР на висоті;
вивчення методики організації та проведення занять з висотної підготовки.
13. Рятувальники, які набули вищий рівень висотної підготовки за програмою підготовки інструктора з висотної підготовки, мають право проводити навчальні заняття з питань:
охорони праці та правил безпеки під час проведення АРІНР на висоті;
застосування основних видів верхолазного спорядження, його технічних характеристик, конструктивних властивостей та принципу дії;
застосування новітніх технологій та спеціального обладнання під час проведення АРІНР на висоті;
організації пунктів самостраховки (верхньої або нижньої страховки) під час проведення АРІНР на висоті;
застосування основних методів переміщення в безопорному просторі залежно від складності та конфігурації рельєфу;
евакуації постраждалих з несучих канатів під час проведення АРІНР на висоті;
застосування підручних засобів, спеціального спорядження та обладнання при транспортуванні постраждалих з висотних об’єктів;
безпечного транспортування вантажів з використанням спеціального спорядження та обладнання;
забезпечення захисту опорних канатів у місцях їх можливого пошкодження конструкціями і опорами;
створення штучних точок кріплення несучих канатів і страхувального обладнання;
оцінки конструктивних особливостей будівель і споруд, природного рельєфу для безпечного проведення АРІНР на висоті;
застосування колективних та індивідуальних засобів захисту під час проведення АРІНР на висоті.
14. Після закінчення навчання за вищим рівнем висотної підготовки за програмою підготовки інструктора з висотної підготовки особи складають іспити, за результатами яких їм присвоюється кваліфікація "Рятувальник- верхолаз" - інструктор з висотної підготовки або "Рятувальник гірський" - інструктор з висотної підготовки з відповідним записом в особисту книжку висотника.
15. У підрозділі ДСНС інструктор з висотної підготовки:
проводить заняття з висотної підготовки в системі службової (професійної) підготовки;
бере участь у проведенні найбільш складних АРІНР на висоті;
залучається до складу висотної комісії.
III. Організація висотної підготовки
1. Керівниками занять з висотної підготовки призначаються:
у закладі освіти - викладачі за профілем навчальної дисципліни, інструктори з висотної підготовки;
у підрозділі ДСНС - інструктор з висотної підготовки, рятувальники з кваліфікацією "Рятувальник-верхолаз" або "Рятувальник гірський" з досвідом участі в проведенні АРІНР на висоті.
2. Облік висотної підготовки відображається в журналі обліку проходження навчання, що наведений у додатку 2 до цієї Інструкції, та в особистій книжці висотника.
3. Для визначення готовності рятувальників до проведення АРІНР на висоті керівником підрозділу ДСНС створюється висотна комісія цього підрозділу у складі не менше 5 осіб, яка перевіряє:
документи про здобуту освіту за кваліфікацією "Рятувальник-верхолаз", "Рятувальник гірський";
записи в особистих книжках висотника про присвоєння відповідного рівня висотної підготовки;
висновки щорічних медичних оглядів;
відомості про спеціальне навчання та періодичну перевірку знань з охорони праці.
4. Керівником підрозділу ДСНС на підставі висновку висотної комісії щодо готовності рятувальників до проведення АРІНР на висоті видається наказ про їх допуск до проведення відповідних робіт на висоті.
IV. Забезпечення висотної підготовки
1. Забезпечення висотної підготовки - діяльність посадових осіб підрозділів ДСНС щодо створення та підтримання умов ефективного функціонування і розвитку системи висотної підготовки, яка полягає в організації та здійсненні заходів, спрямованих на створення, удосконалення і експлуатацію навчальної матеріально-технічної бази, своєчасне і якісне матеріально-технічне, фінансове, методичне та інформаційне забезпечення.
2. Керівник підрозділу ДСНС у межах компетенції забезпечує:
створення умов для організації навчально-тренувального процесу та проведення занять з висотної підготовки;
готовність навчальної матеріально-технічної бази для проведення занять з висотної підготовки;
дотримання правил безпеки під час проведення занять з висотної підготовки;
проведення щорічних комплексних медичних оглядів, а також позачергових медичних оглядів у випадках, що потребують додаткового вивчення стану здоров’я;
своєчасне проведення ремонту, випробування засобів, які використовуються під час проведення занять з висотної підготовки та проведення АРІНР на висоті.
V. Проведення занять з висотної підготовки
1. Для проведення занять з висотної підготовки використовується сертифіковане та своєчасно випробуване верхолазне спорядження.
2. Перед початком занять з висотної підготовки проводиться інструктаж з питань охорони праці із записом у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.
3. Щодня перед проведенням занять з висотної підготовки складається план проведення висотних робіт, наведений у додатку 3 до цієї Інструкції.
4. Керівник занять:
оглядає верхолазне спорядження (особисте, групове);
доводить тему (назву вправи), мету та основні завдання навчального заняття з верхолазної підготовки;
розподіляє рятувальників на групи, "зв’язки" з двох рятувальників із призначенням старшого групи "зв’язки";
перед початком спуску з висоти перевіряє:
місця закріплення та справність опорних і страхувальних канатів, надійність опор;
правильність одягання запобіжних поясів (лямкових, безлямкових), правильність фіксації спускових та страхувальних пристроїв на опорному та страхувальному канатах, забезпечення самострахування, закріпившись одним стропом запобіжного поясу за опору (страхувальний канат);
наявність запобіжників (протекторів) на своїх місцях та повідомляє страхуючого про готовність до виконання спуску.
5. Після проведення занять керівником, який їх проводив, здійснюється відповідний запис щодо використання верхолазного спорядження в журналі обліку та експлуатації верхолазного спорядження, наведеному в додатку 4 до цієї Інструкції.
VI. Навчальна матеріально-технічна база та екіпірування
1. Під час проведення занять з висотної підготовки використовується така навчальна матеріально-технічна база:
навчальні полігони;
навчальні башти;
верхолазне спорядження та інструменти;
аварійно-рятувальне обладнання та спорядження;
засоби індивідуального захисту;
засоби зв’язку;
спеціальні та інженерні засоби;
стінки для скелелазіння, скелелазні стенди (елементи спеціального рельєфу);
медичне обладнання;
інші засоби, необхідні для проведення навчальних занять з висотної підготовки.
2. Перелік матеріально-технічних засобів для проведення навчальних занять з висотної підготовки в підрозділах ДСНС наведено в додатку 5 до цієї Інструкції.
3. Визначення придатності навчальних матеріально-технічних засобів та верхолазного спорядження до використання здійснюється висотною комісією, про що складається акт перевірки придатності навчальних матеріально-технічних засобів та верхолазного спорядження до використання за формою, наведеною в додатку 6 до цієї Інструкції.
4. Випробування верхолазного спорядження здійснюється відповідно до інструкції з експлуатації виробника на кожний окремий вид спорядження.
5. Навчальні матеріально-технічні засоби для проведення занять з висотної підготовки повинні відповідати таким вимогам:
забезпечувати умови для досягнення мети навчальних занять;
мати зручні та безпечні шляхи підходу до точок закріплення верхньої страховки, точок закріплення опорних канатів, місць відпрацювання спеціальних прийомів;
мати міцну конструкцію та структуру;
витримувати навантаження в точці кріплення опорних канатів, страхувальних канатів не менше 15 кН (при кріпленні одного канату).

Начальник Управління
взаємодії з Державною
службою України
з надзвичайних ситуацій
Міністерства внутрішніх
справ України






Ю. Корева
Додаток 1
до Інструкції з організації висотної
підготовки в Державній службі України
з надзвичайних ситуацій
(пункт 4 розділу II)
ОСОБИСТА
книжка висотника
( Див. текст )
Додаток 2
до Інструкції з організації висотної
підготовки в Державній службі України
з надзвичайних ситуацій
(пункт 2 розділу III)
ЖУРНАЛ
обліку проходження навчання
_________________________________________________
(найменування підрозділу ДСНС)
Розпочато ___ ____________ 20___ року
Закінчено ___ ____________ 20___ року

№ з/п

Дата проведення навчання

Місце проведення навчання

Прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника занять

Час початку

Час закінчення

Обставини, які ускладнювали роботу

Підпис керівника занять

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

8

9
____________________
(Керівник підрозділу ДСНС)
_____________
(підпис)
_____________________
(Власне ім’я, ПРІЗВИЩЕ)
Додаток 3
до Інструкції з організації висотної
підготовки в Державній службі України
з надзвичайних ситуацій
(пункт 3 розділу V)
ПЛАН
проведення висотних робіт
( Див. текст )
Додаток 4
до Інструкції з організації висотної
підготовки в Державній службі України
з надзвичайних ситуацій
(пункт 5 розділу V)
ЖУРНАЛ
обліку та експлуатації верхолазного спорядження
________________________________________________________________
(найменування підрозділу ДСНС)
Розпочато ___ ____________ 20__ року
Закінчено ___ ____________ 20__ року
Розділ І. Облік верхолазного спорядження
№ з/п Дата надходження Назва спорядження Кількість Інвентарний номер Примітка
1 2 3 4 5 6
Розділ ІІ. Облік експлуатації верхолазного спорядження
№ з/п Дата Назва спорядження Інвентарний номер Прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) користувача Підпис керівника проведення заняття Примітка
кількість застосувань висота
1 2 3 4 5 6 7 8

................
Перейти до повного тексту