1. Ці Умови визначають особливості страхування сільськогосподарської продукції, а саме майбутнього врожаю зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків (далі - страхових ризиків) на весняно-літній період вирощування.

2. У цих Умовах терміни вживаються у таких значеннях:

біологічна врожайність - урожайність усієї продукції, створеної шляхом фотосинтезу за один вегетаційний сезон у перерахунку на один гектар площі посіву зернової сільськогосподарської культури, що визначається в момент досягнення біологічного дозрівання;

виплата страхового відшкодування (страхове відшкодування) - грошова сума, яка виплачується страховиком у разі загибелі (недобору або неотримання) врожаю зернової сільськогосподарської культури унаслідок дії страхових ризиків відповідно до договору страхування майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування;

договір страхування майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування (далі - Договір) - договір страхування сільськогосподарської продукції, а саме майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури, що передбачає виплату страхового відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу), визначеному таким договором, у разі настання страхового випадку;

застрахований майбутній врожай зернової сільськогосподарської культури (далі - застрахований врожай) - врожай зернової сільськогосподарської культури (озимі: пшениця, жито, ячмінь та ярі: пшениця, жито, ячмінь, овес, тритикале), яка висівається восени попереднього року (озима культура) або навесні поточного року (яра культура) з метою виробництва зерна та врожай якої збирається в поточному році, щодо страхування якого укладений Договір;

зернова сільськогосподарська культура - зернова сільськогосподарська культура (озимі: пшениця, жито, ячмінь та ярі: пшениця, жито, ячмінь, овес, тритикале), майбутній врожай якої страхується з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування;

метод контрольного обмолоту (механізованого збирання) - збирання застрахованого врожаю зернозбиральною технікою з одиниці площі посіву з наступним зважуванням та перерахунком на стандартні показники за засміченістю і вологістю для відповідної зернової сільськогосподарської культури;

середня врожайність - показник врожайності зернової сільськогосподарської культури, що розраховується за даними про фактичний збір вирощеної продукції з одного гектара у центнерах за останні п’ять років, що надаються страхувальником при укладанні Договору. У разі якщо страхувальник здійснює свою діяльність менше п’яти років, середня врожайність для розрахунку вартості врожаю визначається відповідно до середніх даних по району (об’єднаній територіальній громаді), в якому розташовані посіви зернової сільськогосподарської культури, що підлягає страхуванню;

ціна одиниці врожаю - узгоджена страховиком та страхувальником вартість одиниці врожаю, у межах його майбутньої вартості, але не більше реалізаційної вартості врожаю зернової сільськогосподарської культури в господарстві за третій квартал року, що передує року укладання Договору, заявленої страхувальником. Якщо страхувальником не здійснювалася реалізація врожаю зернової сільськогосподарської культури за вищезазначений період, то така вартість визначається в розмірі не більше реалізаційної вартості зернової сільськогосподарської культури в районі (об’єднаній територіальній громаді), яка склалася в третьому кварталі року, що передує року укладання Договору.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" та інших нормативно-правових актах у сфері страхування.

3. У цих Умовах страхові ризики вживаються у таких значеннях:

1) аномально волога погода - часті дощі і підвищена вологість повітря у період достигання і збирання зернових культур, що призводить до полягання посівів, "стікання" і проростання зерна, затримки збиральних робіт, якщо кількість опадів 150-200 відсотків декадної норми, середньодобова відносна вологість 80 відсотків впродовж 10 діб;

2) весняне водопілля і паводки - підйом рівнів води у річках, який супроводжується підтопленням (або затопленням) сільськогосподарських угідь;

3) вторинні хвороби рослин - масовий розвиток захворювань рослин, викликаних напівпаразитичними збудниками, що є наслідком первинного механічного ушкодження рослин градом, бурею, зливою, низькою температурою, стоячою водою або іншими явищами;

4) град (градобій) - опади, що випадають у теплий період року у вигляді часточок льоду різних розмірів. Градобій - пошкодження градом 50 відсотків рослин і більше (на одиниці площі) при охопленні 20 відсотків площі ділянки з пошкодженими рослинами (у відсотках від загальної площі), якщо крупний град - діаметр 20-39 мм будь-якої тривалості; надзвичайний град - діаметр більше або дорівнює 40 мм будь-якої тривалості;

5) дощі - рідкі опади різної тривалості та інтенсивності, якщо сильний дощ - кількість опадів 50-79 мм за 12 годин і менше; надзвичайний дощ - кількість опадів більше або дорівнює 80 мм за 12 годин і менше; сильні тривалі дощі - кількість опадів 100-149 мм тривалістю від 12 до 48 годин; надзвичайні тривалі дощі - кількість опадів більше або дорівнює 150 мм тривалістю від 12 до 48 годин;

6) заморозок - зниження мінімальної температури повітря або поверхні ґрунту (травостою) до 0,0 °С і нижче у вегетаційний період (період зі стійкою середньодобовою температурою повітря плюс 5 °C і вище), якщо інтенсивність заморозку, що викликає пошкодження та загибель весною - мінус 7-10 °С (колосіння);

7) засуха (посуха) ґрунтова - низькі запаси продуктивної вологи у ґрунті впродовж тривалого часу, якщо впродовж 20 днів запаси вологи орного шару ґрунту 10 мм і менше у період сівби озимини, у метровому шарі ґрунту запаси вологи менше 30 відсотків найменшої польової вологоємності в інші періоди вегетації:

колосіння - молочна стиглість (період формування зерна), якщо запаси вологи менше 25 мм (у шарі ґрунту 0-100 см) - незадовільні, погіршення стану посівів; зерно щупле, зниження урожаю на 30-50 відсотків; менше 30 мм (у шарі ґрунту 0-100 см) при дефіциті вологості повітря 30 мб - "захват" та "запал" зерна;

колосіння-цвітіння - запаси вологи менше 60 мм (у шарі ґрунту 0-100 см) - спричиняють зниження кількості зерен у колосі;

молочна - воскова стиглість зерна - запаси вологи менше 25 мм (у шарі ґрунту 0-100 см) - незадовільні (засуха, підвищена щуплість, неповне наливання зерна);

нижній вузол соломини - колосіння (найбільша потреба у волозі), якщо запаси вологи 51-80 мм (у шарі ґрунту 0-100 см) - недостатні; менше; 60 мм (у шарі ґрунту 0-100 см) - обумовлюють недорозвиненість та безплідність колосків; менше 50 мм (у шарі ґрунту 0-100 см) - незадовільні (засуха);

початок весни (відновлення вегетації) - запаси вологи 61-90 мм (у шарі ґрунту 0-100 см) - незадовільні; менше 60 мм (у шарі ґрунту 0-100 см) - дуже погані;

сівба - сходи - запаси вологи 5-10 мм (у шарі ґрунту 0-20 см) - незадовільні (проростання затримується, сходи зріджені); менше 5 мм (у шарі ґрунту 0-20 см) - насіння не проростає, сходи не утворюються;

сходи - кущіння - запаси вологи менше 10 мм (у шарі ґрунту 0-20 см) - незадовільні (погіршення стану посівів);

8) засуха (посуха) повітряна - тривала відсутність ефективних опадів у поєднанні з високою температурою та низькою відносною вологістю повітря, якщо впродовж не менше 30 днів кількість опадів не більше 5 мм; максимальна температура повітря вище 25 ° С, відносна вологість повітря вдень 30 відсотків і менше впродовж 10 днів і більше;

9) злива - опади, що відрізняються раптовістю початку і кінця випадання та різким наростанням інтенсивності; випадають з купчасто-дощових хмар, можуть супроводжуватися грозою, шквалом, градом, якщо сильна злива - кількість опадів 30-49 мм тривалістю 1 година і менше; надзвичайна злива - кількість опадів більше або дорівнює 50 мм тривалістю 1 година і менше;

10) комплекс посушливих явищ - поєднання високих температур повітря та ґрунту, засухи та суховіїв, що призводить до підсилення сумарного несприятливого впливу на сільськогосподарські культури. Можливі варіанти поєднання: ґрунтова й атмосферна посуха; ґрунтова посуха та суховій; атмосферна посуха та суховій;

11) осередок масового розмноження шкідливого організму - певна територія агроландшафту, на якій відбувається масове розмноження шкідника, інтенсивний розвиток хвороби рослин, засмічення бур’яном;

12) перезволоження ґрунту - надмірне зволоження ґрунту впродовж тривалого часу у вегетаційний період, яке порушує процеси росту і розвитку рослин, ускладнює збиральні роботи. Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту перевищують величину найменшої польової вологоємності впродовж 20 діб підряд і більше:

колосіння - молочна воскова стиглість зерна, якщо запаси вологи більше 125 мм (у шарі ґрунту 0-100 см) - надмірні, спричиняють полягання та розвиток хвороб, у першу чергу на загущених посівах;

нижній вузол соломини - колосіння (найбільша потреба у волозі), якщо запаси вологи більше 200 мм (у шарі ґрунту 0-100 см) при підвищеній вологості повітря обумовлюють розвиток хвороб та полягання посівів;

13) пилова буря - руйнування верхнього шару ґрунту та перенесення великої кількості пилу (піску) сильним тривалим вітром (засипання, видування сходів рослин);

14) протиправні дії третіх осіб - умисне пошкодження та/або знищення посівів зернової сільськогосподарської культури, що призвело до загибелі (недобору або недоотримання) врожаю зернової сільськогосподарської культури;

15) сильний вітер (у тому числі ураганний вітер, шквал, смерч):

сильний вітер - сукупність горизонтальних рухів повітря відносно земної поверхні, швидкість якого викликає порушення фізіологічних процесів у рослинах або їх механічні пошкодження з максимальною швидкістю 25-34 м/с будь-якої тривалості. У тому числі шквал - короткочасне різке збільшення швидкості вітру, що супроводжується зміною його напряму, якщо сильний шквал - максимальна швидкість 25-34 м/с будь-якої тривалості; надзвичайний шквал - максимальна швидкість більше або дорівнює 35 м/с будь-якої тривалості;

смерч - сильний дрібномасштабний вихор під хмарами, має майже вертикальну, часто зігнуту вісь, невеликий поперечний перетин та низький тиск у центральній частині. Призводить до катастрофічних руйнувань, завдає шкоди сільськогосподарським посівам. Швидкість вітру може досягати 50 м/с і більше, будь-якої тривалості;

ураганний вітер - сукупність горизонтальних рухів повітря відносно земної поверхні, швидкість якого викликає порушення фізіологічних процесів у рослинах або їх механічні пошкодження з максимальною швидкістю 35 м/с будь-якої тривалості;

16) спалах масового розмноження шкідника рослин - значне багаторазове збільшення чисельності особин шкідника, що відбувається циклічно або без видимих закономірностей;

17) спека - підвищення максимальної температури повітря до встановленого небезпечного значення і вище, у тому числі: сильна спека - температура повітря 35-39 °С; надзвичайна спека температура повітря 40 °С і вище:

колосіння - молочна стиглість (період формування зерна) - температура повітря вдень 33 °С, відносна вологість нижче 30 відсотків та недостача вологи у ґрунті - передчасне засихання зерна;

колосіння-цвітіння - високі температури повітря (33 °С і вище) при низькій вологості (нижче 30 відсотків), сильні вітри викликають засихання колосу та перешкоджають заплідненню, що призводить до череззерниці;

цвітіння - вище 33 °С - припинення цвітіння та формування зерна;

18) суховій - вітер у поєднанні з високою температурою і низькою вологістю повітря, якщо впродовж трьох діб і більше вітер зі швидкістю 5 м/с і більше при максимальній температурі повітря 25 °С і вище, відносній вологості повітря 30 відсотків і нижче хоча б у один зі строків спостережень, викликає "захват" та "запал" зерна.

Терміни "епіфітотія" та "пожежа" вживаються у значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України.

1. Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, пов’язані із володінням, користуванням та розпорядженням сільськогосподарською продукцією, а саме врожаєм зернової сільськогосподарської культури.

2. Договір укладається відповідно до Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" та іншими нормативно-правовими актами у сфері страхування, а також:

Заяви на страхування майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування (далі - заява на страхування), форма якої затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України;

Істотних умов Договору, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України;

цих Умов.

3. Обов’язковою умовою Договору є підписання страховиком та страхувальником Акта огляду посівів зернової сільськогосподарської культури (далі - Акт огляду), форма якого затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.

4. Страхувальник при укладенні Договору має право призначити фізичну або юридичну особу (осіб) для одержання страхового відшкодування (вигодонабувача/ів).

1. Страхування майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою здійснюється на випадок загибелі (недобору, недоотримання) врожаю внаслідок настання страхових ризиків (окремих або їх комбінації) у весняно-літній період, а саме:

1) аномально волога погода, весняне водопілля і паводки, дощі, злива, перезволоження ґрунту;

2) сильний вітер (у тому числі ураганний вітер, шквал, смерч), град (градобій), пилова буря, суховій;

3) заморозок;

4) засуха (посуха) ґрунтова, засуха (посуха) повітряна, комплекс посушливих явищ, спека, удар блискавки та пожежі, спричинені блискавкою;

5) епіфітотія, осередок масового розмноження шкідливого організму, спалах масового розмноження шкідника рослин, вторинні хвороби рослин;

6) протиправні дії третіх осіб.

2. Страховим випадком при страхуванні майбутнього врожаю зернової сільськогосподарської культури є настання страхових ризиків (одного або кількох), визначених пунктом 1 цього розділу, що призвело до загибелі (недобору, недоотримання) врожаю зернової сільськогосподарської культури.

3. Факт настання страхового випадку при загибелі (недоборі, недоотриманні) врожаю, визначається уповноваженою особою страховика шляхом застосування методу контрольного обмолоту або біологічного методу.

4. Страхувальник зобов’язаний надати підтвердні документи для підтвердження факту настання страхового випадку: стосовно епіфітотії від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин, відповідно до Закону України "Про захист рослин", стосовно протиправних дій третіх осіб від відповідних органів державної влади, що можуть надати такі документи відповідно до законодавства України.

5. Розрахунок збитку проводиться страховиком на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування відповідно до умов Договору і зазначається страховиком у страховому акті. У разі розбіжностей при визначенні причин і розміру збитку страхувальник і страховик мають право провести незалежну експертизу. Така експертиза проводиться за рахунок сторони, яка вимагала її проведення.

6. Не вважається страховим випадком загибель (недобір, недоотримання) врожаю зернової сільськогосподарської культури, якщо вона настала у разі подій, не передбачених Договором:

захворювань рослин, якщо їх поширення не визнане епіфітотією;

вторинних хвороб рослин, якщо вони не спричинені страховими ризиками, зазначеними у підпунктах 1-5 пункту 1 цього розділу;

впливу ядерної енергії та іонізуючого випромінювання в будь-якій формі;

техногенних аварій, будь-якого забруднення або зараження навколишнього природного середовища;

військових дій, маневрів або здійснення інших військових заходів, дії знарядь війни;

громадянської війни, терористичного акту, народного хвилювання або страйку;

вилучення або знищення застрахованого майна за розпорядженням органів державної або самопроголошеної влади;

порушення страхувальником встановлених правил зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин і предметів або інших правил експлуатації, визначених для інших категорій майна;

страхувальник або особа, яка знаходиться з ним у трудових відносинах або залучена на договірних умовах, вчинила навмисні дії, спрямовані на настання страхового випадку, або не вжила заходів щодо запобігання страховому випадку і зменшенню розміру збитку.

7. При настанні страхового випадку страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу) в строк, передбачений Договором.

1. Загальна страхова сума застрахованого врожаю розраховується за формулою:

2. При виплаті страхового відшкодування у разі загибелі (недобору, недоотримання) застрахованого врожаю франшиза застосовується на рівні 20 відсотків від загальної страхової суми.

1. Страховий тариф за окремим Договором є однаковим для всіх ділянок із посівами зернової сільськогосподарської культури в межах однієї області або Автономної Республіки Крим (далі - регіон).

2. Страховий тариф для страхування майбутнього врожаю зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків встановлюється відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою".

3. Страховий платіж визначається шляхом множення загальної страхової суми за Договором на страховий тариф.

4. Строк сплати страхового платежу зазначається у Договорі. Сплата страхового платежу здійснюється одноразово.

5. Усі розрахунки за Договором, укладеним відповідно до цих Умов, здійснюються у грошовій одиниці України.

1. Договір, укладений відповідно до цих Умов, набирає чинності з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за датою надходження на банківський рахунок страховика страхового платежу, сплаченого страхувальником, у розмірі, визначеному в Договорі, та діє до завершення збирання врожаю зернової сільськогосподарської культури, але не пізніше 24 години 00 хвилин (за київським часом) 10 вересня поточного року укладання Договору.