Відповідно до абзацу сьомого частини другої статті 10 Закону України "Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами", підпункту 65 пункту 4 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Мінімальні вимоги до програм для навчання фізичних осіб, які претендують на отримання кваліфікаційного документа (сертифіката) для виконання робіт, визначених частиною першою статті 10 Закону України "Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами", що додаються.

2. Департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики (Юлія МОРОЗОВА) в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Вікторію КИРЕЄВУ.

1. Ці Мінімальні вимоги визначають зміст і структуру програм, за якими проводиться навчання та оцінювання знань і навичок фізичних осіб, які претендують на отримання кваліфікаційного документа (сертифіката) для виконання робіт, визначених частиною першою статті 10 Закону України "Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами" (далі - Закон).

2. У цих Мінімальних вимогах терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі, Законі України "Про освіту".

3. Ці Мінімальні вимоги можуть використовуватися закладами вищої освіти, закладами післядипломної освіти та іншими закладами освіти, а також суб’єктами господарювання - операторами контрольованих речовин, які надають освітні послуги відповідно до ліцензії на провадження освітньої діяльності.

4. Мінімальні вимоги враховуються під час розроблення освітніх програм для навчання осіб, які претендують на отримання кваліфікаційного документа (сертифіката) для виконання робіт, визначених частиною першою статті 10 Закону, а саме:

1) встановлення, обслуговування, технічного обслуговування, поточного ремонту, ремонтно-відновлювальних робіт або зняття з експлуатації такого обладнання:

холодильного обладнання;

обладнання кондиціонування повітря;

теплових насосів;

протипожежного обладнання;

холодильних установок автомобілів-рефрижераторів і причепів-рефрижераторів;

електричної комутаційної апаратури (високовольтних розподільних пристроїв);

2) перевірки герметичності, наявності витоків із обладнання та систем, зазначених у підпункті 1 цього пункту, крім:

обладнання, що містить озоноруйнівні речовини в кількості менш як 3 кілограми або фторовані парникові гази в кількості менш як 5 тонн в еквіваленті СО2;

електричної комутаційної апаратури, що містить менш як 6 кілограмів фторованих парникових газів;

3) рекуперації контрольованих речовин з такого устаткування:

холодильних контурів холодильного, теплонасосного обладнання та обладнання для кондиціювання повітря;

холодильних контурів холодильних установок автомобілів-рефрижераторів і причепів-рефрижераторів;

обладнання для кондиціонування повітря дорожніх транспортних засобів;

стаціонарного обладнання, що містить розчинники на основі контрольованих речовин;

стаціонарного протипожежного обладнання;

стаціонарної електричної комутаційної апаратури (високовольтних розподільних пристроїв);

4) знешкодження контрольованих речовин.

5. Програми для навчання фізичних осіб, які претендують на отримання кваліфікаційного документа (сертифіката) для виконання робіт, визначених частиною першою статті 10 Закону (далі - програми), за обсягом поділяються на довгострокові та короткострокові програми.

6. Програми розробляються та затверджуються відповідними суб’єктами освітньої діяльності з урахуванням вимог законодавства, у тому числі у сфері регулювання озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, та підлягають акредитації відповідно до Закону України "Про освіту".

1. Зміст програм має:

базуватися на принципах інноваційності, прогностичності, випереджувального характеру, індивідуалізації та диференціації підходів до підвищення кваліфікації, збалансованості теоретичних і практичних компонентів, недискримінації та рівності, стандартах прав людини;

враховувати завдання, функції та обов’язки фізичних осіб, які претендують на отримання кваліфікаційного документа (сертифіката) для виконання робіт, визначених у пункті 4 розділу І цих Мінімальних вимог;

забезпечувати професійний розвиток здобувачів освіти;

передбачати практичну спрямованість;

включати сучасні підходи до освіти, методи їх навчання.

2. Навчання фізичних осіб, які претендують на отримання кваліфікаційного документа (сертифіката) для виконання робіт, визначених частиною першою статті 10 Закону, проводиться за програмами, що передбачають набуття таких професійних знань та навичок, як:

1) знання нормативно-правових актів і технічних стандартів провадження діяльності з контрольованими речовинами та товарами, що їх містять;

2) безпечне поводження з обладнанням типу та розміру, що охоплюються кваліфікаційним документом (сертифікатом);

3) вжиття заходів щодо запобігання витокам і викидам, усунення наслідків витоків та викидів контрольованих речовин;

4) рекуперація, регенерація, рециклінг та знешкодження контрольованих речовин;

5) знання технологій заміни або скорочення використання контрольованих речовин, а також безпечне поводження з ними.

3. Теоретичний та практичний компоненти навчання та перевірки знань повинні забезпечити набуття знань, умінь та навичок з питань, мінімальні переліки яких наведені у додатках 1-5 до цих Мінімальних вимог для відповідних видів робіт з контрольованими речовинами.

Програми навчання фізичних осіб, які претендують на отримання кваліфікаційного документа (сертифіката) для виконання робіт із:

встановлення, обслуговування, технічного обслуговування, поточного ремонту, ремонтно-відновлювальних робіт, рекуперації контрольованих речовин, перевірки наявності витоків або зняття з експлуатації холодильного, кондиціонувального та теплонасосного обладнання, автомобілей-рефрижераторів та причепів-рефрижераторів - повинні охоплювати питання, перелік яких наведений у додатку 1 до цих Мінімальних вимог;

встановлення, обслуговування, технічного обслуговування, рекуперації контрольованих речовин, перевірки наявності витоків стаціонарного протипожежного обладнання - повинні охоплювати питання, перелік яких наведений у додатку 2 до цих Мінімальних вимог;

встановлення, обслуговування, технічного обслуговування, рекуперації контрольованих речовин, перевірки наявності витоків або зняття з експлуатації високовольтних розподільних пристроїв - повинні охоплювати питання, перелік яких наведений у додатку 3 до цих Мінімальних вимог;

рекуперації контрольованих речовин з стаціонарного обладнання, що містить розчинники на основі контрольованих речовин - повинні охоплювати питання, перелік яких наведений у додатку 4 до цих Мінімальних вимог;

знешкодження контрольованих речовин - повинні охоплювати питання, перелік яких наведений у додатку 5 до цих Мінімальних вимог.

4. Суб’єкти освітньої діяльності забезпечують доступ усіх фізичних осіб - здобувачів освіти та фізичних осіб, які отримали кваліфікаційний документ (сертифікат) для виконання робіт, визначених частиною першою статті 10 Закону, до інформації про технології заміни або скорочення обсягів використання контрольованих речовин та безпечного поводження з ними, а також нормативних документів, у яких наведені вимоги до роботи з обладнанням, яке містить альтернативні контрольованим речовинам холодоагенти.

1. Програма повинна містити:

титульний аркуш програми;

профіль програми;

структуру програми;

зміст програми;

оцінювання результатів навчання;

перелік літератури, інформаційних ресурсів, обов’язкових для опрацювання.

2. У профілі програм зазначаються:

загальна інформація про програму - назва програми, рік затвердження програми та порядковий номер програми, відомості про акредитацію, форма здобуття освіти відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про освіту", цільова група, обсяг програми в кредитах ЄКТС, тривалість програми та організація навчання (орієнтовно: кількість днів і періодичність проведення аудиторних занять, кількість днів та період проведення дистанційних занять), кількість днів і періодичність проведення практичних занять, напрям(и) підвищення кваліфікації, який (які) охоплює програма, перелік професійних компетентностей (назва професійної компетентності), на підвищення рівня яких спрямовано програму, укладачі програми (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), вчене звання, науковий ступінь (у разі наявності), посада, адреса електронної пошти);

загальна мета програми (очікуваний результат засвоєння здобувачами освіти навчального матеріалу програми, що виявляється в удосконаленні їхньої професійної компетентності та забезпеченні здатності виконувати визначений вид робіт);

очікувані результати навчання (знання, уміння та навички, які мають демонструвати здобувачі освіти за результатами навчання);

викладання, методи навчання, форми проведення навчальних занять (лекція, семінар, тренінг, практична робота, тематична дискусія, відеоконференція, вебінар, групове вирішення завдань, розв’язання ситуаційного завдання тощо);

ресурсне забезпечення дистанційного навчання (назви вебплатформи, вебсайту, електронної системи навчання, через які здійснюватиметься навчання, назва дистанційного курсу (модуля), посилання (вебадреса));

ресурсне забезпечення практичних занять (перелік необхідного демонстраційного обладнання та обладнання для сервісного обслуговування холодильної техніки, рекуперації та рециклінга контрольованих речовин тощо);

оцінювання і форми поточного, підсумкового контролю (передбачають визначення критеріїв оцінювання та їх питому вагу у підсумковій оцінці результатів навчання, форму та періодичність поточного контролю, порядок проведення підсумкового контролю з урахуванням вимог пункту 6 цього розділу).

3. Структура програми залежно від її тривалості та інтенсивності містить:

загальну кількість годин/кредитів ЄКТС, їх розподіл на аудиторні, дистанційні, практичні заняття, самостійну роботу;

назви модулів та тем, включених до програми;

підсумковий контроль результатів навчання.

4. Розрахунок кількості годин у межах довгострокових та короткострокових програм здійснюється з урахуванням кількості годин, необхідних для:

проведення аудиторних та/або дистанційних занять (за наявності);

самостійної роботи здобувачів освіти;

практичних занять;

здійснення заходів поточного та підсумкового контролю.

5. Під час визначення обсягу та тривалості програм слід враховувати, що:

одна академічна година становить 40 хвилин, дві академічні години утворюють пару академічних годин, які без перерви становлять 1 годину 20 хвилин;

тривалість аудиторної і самостійної роботи здобувача освіти не має перевищувати 10 академічних годин на день;

обсяг максимального навантаження здобувача освіти на один тиждень становить 54 години аудиторних занять і самостійної роботи;

на проведення лекцій має передбачатися не більше ніж 60 відсотків загального обсягу навчального часу на проведення аудиторних занять;

частка практичного компонента у межах загального обсягу навчального часу має становити не менше ніж 30 відсотків.

6. Оцінювання результатів навчання за програмою здійснюється шляхом поточного контролю у формі та за періодичністю, визначеними програмою. Підсумковий контроль здійснюється у формі іспиту, що приймається екзаменаційною комісією у порядку, визначеному програмою. За результатами успішного складання іспиту видається документ, що підтверджує результати навчання та рівень компетентності здобувача освіти.

Підсумковий іспит складається з теоретичного і практичного тесту, і має забезпечити перевірку рівня засвоєння здобувачами освіти знань, умінь та навичок з питань мінімальні переліки яких наведені у додатках 1-5 до цих Мінімальних вимог для відповідних видів робіт з контрольованими речовинами.

У програмі визначаються вимоги до виконання завдань у межах окремого контрольного заходу.

7. Програми мають передбачати обов’язкове опрацювання здобувачами освіти літератури, інформаційних ресурсів (матеріалів), список яких формують укладачі програми з урахуванням вимог до бібліографічного опису, визначених Національним стандартом України ДСТУ 8302:2015 "Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання".