Відповідно до пунктів 1375 та 1376 плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергетики і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), та з метою захисту працівників від загроз їхньому здоров’ю і безпеці, що виникають або можуть виникнути під час впливу на них шуму, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення оцінки рівня небезпеки шумового впливу на працівника та дій роботодавців у разі виявлення небезпеки шумового впливу на працівника, що додається.

2. Департаменту громадського здоров’я (Олексію Даниленку) забезпечити:

1) подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України, після здійснення державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров’я України - головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна.

4. Цей наказ набирає чинності через шість місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

1. Цей Порядок визначає механізм проведення оцінки рівня небезпеки шумового впливу на працівника та дії роботодавців у разі виявлення небезпеки шумового впливу на працівника та є обов’язковим для всіх видів трудової діяльності, де працівники під час виконання робіт зазнають або можуть зазнавати впливу шуму, або існує потенційна можливість цього впливу.

2. Цей Порядок застосовується разом з ДСН 3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку", затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), для захисту працівників від загрози їхньому здоров’ю і безпеці, що виникає або може виникнути під час впливу на них шуму.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

верхнє значення діючої експозиції - значення шумового впливу, при перевищенні якого роботодавець зобов’язаний вжити заходів для зменшення впливу шуму, а працівникам необхідно користуватись засобами індивідуального захисту органів слуху;

гранична експозиція - максимальне значення шумового впливу, якому може піддаватися працівник, що не може бути перевищене;

нижнє значення діючої експозиції - значення шумового впливу, при якому роботодавець повинен забезпечити інформування та навчання працівників, а також забезпечити працівників засобами індивідуального захисту органів слуху.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Законі України "Про охорону праці", інших нормативно-правових актах.

1. Роботодавець забезпечує проведення оцінки, а за необхідності і вимірювання рівнів шуму, що впливає на працівників.

2. Оцінка і вимірювання, визначені у пункті 1 цього розділу, проводяться лабораторією, акредитованою на відповідність вимогам стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT)" та/або стандарту ДСТУ ISO 10012:2005 "Системи керування вимірюванням. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання (ІSO 10012:2003, ІDT)" та/або атестованою на проведення гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу відповідно до Порядку атестації лабораторій на проведення гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України 29 травня 2018 року № 784/1012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2018 року за № 905/32357 (далі - лабораторія), в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років.

Оцінка і вимірювання можуть проводитися позапланово у разі змін в умовах праці, які можуть змінити ступінь впливу шуму на працівників, за результатами спостереження за станом здоров’я працівників, на вимогу представників працівників або відповідно до нових наукових досягнень у цій сфері.

3. Методи і засоби вимірювання, що застосовуються лабораторією для проведення оцінки і вимірювання рівнів шуму, мають бути пристосованими до домінуючих умов, особливо в частині характеристик вимірюваного шуму, тривалості впливу, факторів зовнішнього середовища і характеристик вимірювальних засобів, та враховувати вимоги до вимірювань на робочих місцях, встановлені ДСН 3.3.6.037-99.

Зазначені методи і засоби забезпечують можливість визначення параметрів шумового впливу і одержання висновку, чи перевищуються в даному конкретному випадку Граничні та робочі значення шумового впливу на робочому місці, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від ____________№ ________________, зареєстровані у Міністерстві юстиції України _____________за № ______________ (далі - Граничні та робочі значення шумового впливу на робочому місці), та нормативи виробничого шуму, встановлені ДСН 3.3.6.037-99.

4. У разі необхідності лабораторією проводиться вибіркова перевірка, яка дає відомості про вплив шуму на конкретного працівника.

5. Оцінювання результатів вимірювання має враховувати похибку вимірювань, що визначається згідно з метрологічною практикою.

6. Під час проведення оцінки рівня небезпеки шумового впливу на працівника роботодавцем враховується:

рівень, характер і тривалість впливу, в тому числі, будь-який вплив імпульсного шуму;

Граничні та робочі значення шумового впливу на робочому місці, та нормативи виробничого шуму, встановлені ДСН 3.3.6.037-99;

всі результати впливу на здоров’я і безпеку працівників, які належать до особливо чутливих груп ризику;

всі види впливу на здоров’я і безпеку працівників, які можуть виникнути в результаті взаємодії шуму з речовинами, шкідливими для органів слуху, а також взаємодії шуму і вібрації (на скільки це технічно можливо);

всі види побічного впливу на здоров’я працівника і його безпеку, взаємодію шуму з попереджувальними сигналами або іншими звуками, які слід контролювати з метою зниження ризику виникнення нещасних випадків;