Відповідно до частини п’ятої статті 17 та частини четвертої статті 23 Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок взаємодії у сфері посмертного донорства суб’єктів національної системи трансплантації, структурних підрозділів і органів Національної поліції, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм залучення судово-медичного експерта до процедури вилучення анатомічних матеріалів, підстави для обґрунтованих заперечень судово-медичного експерта щодо вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа у випадках, коли смерть мозку було діагностовано в осіб з підозрою на насильницьку смерть, а також організацію супроводу транспортними засобами Національної поліції транспортних засобів, залучених до перевезення анатомічних матеріалів людини та/або реципієнтів (далі - залучені транспортні засоби), та/або бригади вилучення анатомічних матеріалів людини.

2. Дія цього Порядку поширюється на заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації, бюро судово-медичної експертизи та інші суб’єкти господарювання, що провадять діяльність, пов’язану з трансплантацією, спеціалізовану державну установу "Український центр трансплант-координації" (далі - спеціалізована державна установа), органи досудового слідства, Національну поліцію та інших суб’єктів господарювання, що залучаються до перевезення анатомічних матеріалів людини в межах України відповідно до законодавства.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

підозра на насильницьку смерть - сукупність обставин, які дають підстави вважати, що смерть людини могла настати внаслідок механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо, зокрема раптова смерть за нез’ясованих обставин і за наявності тілесних ушкоджень;

посмертне донорство - вилучення анатомічних матеріалів людини у донора-трупа для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;

cуб’єкти національної системи трансплантації - МОЗ, спеціалізована державна установа, а також заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації, та суб’єкти господарювання, які провадять діяльність, пов’язану з трансплантацією.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Основах законодавства України про охорону здоров’я, Законі України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині", постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1211 "Деякі питання реалізації Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 643) та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.

4. Метою взаємодії у сфері посмертного донорства суб’єктів національної системи трансплантації, структурних підрозділів і органів Національної поліції є надання доступної та якісної медичної допомоги із застосуванням трансплантації.

Суб’єкти національної системи трансплантації під час взаємодії у сфері посмертного донорства зобов’язані дотримуватися основних принципів застосування трансплантації, визначених статтею 4 Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині".

5. Організаційно-методичне керівництво заходами, метою яких є забезпечення процесу вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа та надання їх для подальшої трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, у тому числі заходами з перевезення анатомічних матеріалів людини та/або реципієнтів, та/або бригади вилучення анатомічних матеріалів людини, здійснює спеціалізована державна установа.

6. У разі підозри на насильницьку смерть потенційного донора заклад охорони здоров’я, у якому було діагностовано смерть мозку, негайно повідомляє органам та підрозділам Національної поліції за телефоном екстреного виклику (102) про випадок установлення факту смерті та надає копію акта про констатацію смерті мозку людини/акта про констатацію смерті мозку дитини за формою, визначеною МОЗ, уповноваженому працівнику органів та підрозділів Національної поліції, який виїхав для огляду.