Відповідно до частини третьої статті 38 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок визнання іноземних сертифікатів відкритих ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-комунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав, що додається.

3. Установити, що адміністратором інформаційно-комунікаційної системи центрального засвідчувального органу є державне підприємство "ДІЯ", що належить до сфери управління Міністерства цифрової трансформації.

4. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 р. № 60 "Про затвердження Порядку взаємного визнання українських та іноземних сертифікатів відкритих ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 14, ст. 506);

пункт 6 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1068 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 2, ст. 68).

5. Ця постанова набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 1 грудня 2022 р. № 2801-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації".

1. Цей Порядок визначає механізм визнання іноземних сертифікатів відкритих ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-комунікаційної системи центрального засвідчувального органу з метою забезпечення визнання в Україні іноземних електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав.

Дія цього Порядку не поширюється на надання електронних довірчих послуг відповідно до положень абзацу другого частини першої статті 2 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

2. Терміни, що вживаються в цьому Порядку, мають таке значення:

Список довірчих списків Європейського Союзу - довірчі списки держав - членів Європейського Союзу та інших держав - членів Європейської економічної зони, які публікуються Європейською Комісією відповідно до частини четвертої статті 22 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 910/2014 від 23 липня 2014 р. про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС;

юридично значущі електронні послуги - послуги, в результаті надання яких виникають юридичні наслідки, спрямовані на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи, та які надаються з використанням електронних довірчих послуг.

3. Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про інформацію", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про електронні комунікації", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про міжнародні договори України", інших нормативно-правових актах, що регулюють відносини у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.