Відповідно до підпункту "c" пункту 3 статті 262, пункту 1 статті 267 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, пункту 3 частини першої та частини другої статті 6 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання для рекреаційної інфраструктури, що додаються.

1. Ці критерії застосовуються для проведення оцінки допустимості державної допомоги, яка надається суб’єктам господарювання з метою сприяння господарській діяльності, що провадиться з використанням рекреаційної інфраструктури (далі - державна допомога), та встановлюють умови, за яких така державна допомога є допустимою для конкуренції.

Ці критерії не застосовуються до державної допомоги:

що надається для провадження експортної діяльності та спрямована на витрати, що впливають на обсяги експорту, на створення та функціонування мережі розповсюдження або інші поточні витрати, безпосередньо пов’язані з експортною діяльністю;

якщо її надання обумовлено виконанням отримувачем державної допомоги - іноземним суб’єктом господарювання обов’язкової вимоги мати головний офіс на території України. У разі коли надання державної допомоги обумовлено виконанням отримувачем державної допомоги - іноземним суб’єктом господарювання обов’язкової вимоги мати філію та/або представництво на території України на дату отримання державної допомоги в розпорядження, ці критерії застосовуватимуться до такої державної допомоги;

якщо її надання залежить від зобов’язання отримувача державної допомоги використовувати товари вітчизняного виробництва.

2. У цих критеріях терміни вживаються в такому значенні:

допустимі витрати - перелік витрат, що можуть бути відшкодовані отримувачам державної допомоги;

операційний прибуток - різниця між доходами та операційними витратами, приведеними у відповідність з їх розміром на момент надання державної допомоги (протягом строку дії інвестиційної програми), якщо така різниця є позитивною. Операційні витрати включають витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, матеріали, обладнання та інвентар, оренду, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, оплату послуг (крім комунальних), адміністративні витрати без урахування амортизаційних витрат та витрат, які покрито шляхом надання інвестиційної допомоги, інші поточні витрати, безпосередньо пов’язані з наданням послуг.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", "Про захист економічної конкуренції", "Про природно-заповідний фонд України" та "Про культуру", постанові Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 36 "Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги на відновлення платоспроможності та реструктуризацію суб’єктів господарювання" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 14, ст. 473) та Положенні про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, затвердженому наказом Міндовкілля від 26 липня 2022 р. № 256.

3. До категорій отримувачів державної допомоги за цими критеріями належать суб’єкти господарювання, які одночасно відповідають таким ознакам:

1) є суб’єктами господарювання, які не перебувають у скрутному становищі;

2) є суб’єктами господарювання, що претендують на отримання державної допомоги для рекреаційної інфраструктури (далі - інфраструктура), яка складається з рекреаційних об’єктів багатофункціонального характеру, що пропонують, зокрема, культурні та рекреаційні послуги, крім парків розваг та готельних об’єктів.

Якщо інфраструктура використовується для провадження діяльності з пропозиції та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку, яка є необхідною для її функціонування або є невід’ємною частиною основного неекономічного призначення інфраструктури і частка такого використання в загальній потужності інфраструктури (зокрема за площею або часом використання) не перевищує 20 відсотків, така діяльність є допоміжною. Відповідно діяльність, що провадиться з використанням інфраструктури в цілому, є такою, що провадиться не для пропозиції та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку (є неекономічною).

Частка допоміжної діяльності розраховується за такою формулою:

a - потужність інфраструктури (зокрема площа або час використання), що використовується для пропозиції та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку;

b - загальна потужність використання інфраструктури (зокрема площа або час використання).

Загальна потужність інфраструктури визначається:

за часом використання - з урахуванням погодинної фактичної доступності інфраструктури, що прямо використовується для основного неекономічного призначення інфраструктури та допоміжної діяльності;

за площею використання - з урахуванням площі інфраструктури, що прямо використовується для основного неекономічного призначення інфраструктури та допоміжної діяльності.

4. Державна допомога суб’єктам господарювання надається в будь-якій формі, визначеній Законом України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".

5. Державна допомога є допустимою, якщо виконуються умови, встановлені цими критеріями.

6. Державна допомога повинна мати стимулюючий ефект. Державна допомога вважається такою, що має стимулюючий ефект, якщо:

1) отримувач державної допомоги звернувся за державною допомогою до початку робіт з реалізації проекту із залученням державної допомоги чи провадження діяльності або має підтвердження того, що право на отримання державної допомоги надано до початку робіт з реалізації проекту чи провадження діяльності;