Відповідно до пункту 3 частини першої та частини другої статті 6 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" з урахуванням підпункту "c" пункту 3 статті 262, пункту 1 статті 267 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання для місцевої інфраструктури, що додаються.

1. Ці критерії застосовуються для проведення оцінки допустимості державної допомоги, яка надається суб’єктам господарювання з метою сприяння господарській діяльності з будівництва або модернізації місцевої інфраструктури (далі - державна допомога), та встановлюють умови, за яких така державна допомога є допустимою для конкуренції.

2. У цих критеріях терміни вживаються в такому значенні:

допустимі витрати - перелік витрат, що можуть бути відшкодовані отримувачам державної допомоги;

місцева інфраструктура (далі - інфраструктура) - інфраструктура, яка на місцевому рівні сприяє поліпшенню умов для споживачів, провадження підприємницької діяльності, а також модернізації і розвитку виробничих потужностей промисловості;

операційний прибуток - різниця між доходами та операційними витратами, приведеними у відповідність з їх розміром на момент надання державної допомоги (протягом строку дії інвестиційної програми), якщо така різниця є позитивною. Операційні витрати включають витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, матеріали, обладнання та інвентар, оренду, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, оплату послуг (крім комунальних), адміністративні витрати без урахування амортизаційних витрат та витрат, які покрито шляхом надання інвестиційної допомоги, інші поточні витрати, безпосередньо пов’язані з наданням послуг.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Господарському кодексі України, Цивільному кодексі України, Законах України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", "Про захист економічної конкуренції", постанові Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 36 "Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги на відновлення платоспроможності та реструктуризацію суб’єктів господарювання" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 14, ст. 473).

3. Ці критерії не застосовуються до державної допомоги:

1) що надається для провадження експортної діяльності, яка безпосередньо пов’язана з обсягом експорту, створенням та функціонуванням мережі розповсюдження або іншими поточними витратами, пов’язаними з експортною діяльністю;

2) якщо її надання обумовлено виконанням отримувачем державної допомоги - іноземним суб’єктом господарювання обов’язкової вимоги щодо наявності головного офісу на території України; вимога мати філію та/або представництво на території України на дату отримання державної допомоги в розпорядження дозволяється;

3) якщо її надання залежить від зобов’язання отримувача державної допомоги використовувати товари вітчизняного виробництва;

4) що надається для таких типів інфраструктури, як:

дослідницька інфраструктура;

інноваційна інфраструктура;

інфраструктура в галузі енергетики та енергоефективності будівель;

інфраструктура, пов’язана з переробкою та вторинним використанням відходів;

інфраструктура мережі широкосмугового доступу;

інфраструктура, пов’язана з діяльністю у сфері культури та збереження культурної спадщини;

спортивна інфраструктура;

рекреаційна інфраструктура;

інфраструктура аеропортів та портів;

інфраструктура в галузі транспорту;

спеціалізована інфраструктура, яка побудована для попередньо визначеного суб’єкта (суб’єктів) господарювання та відповідно до його (їх) потреб.

4. До категорій отримувачів державної допомоги належать суб’єкти господарювання, які одночасно відповідають таким ознакам:

1) є суб’єктами господарювання, які не перебувають у скрутному становищі;

2) є суб’єктами господарювання, що провадять діяльність, пов’язану з інфраструктурою, що використовується для пропозиції та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку (економічну діяльність).

Якщо інфраструктура використовується для провадження діяльності з пропозиції та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку, яка є необхідною для функціонування інфраструктури або є невід’ємною частиною її основного неекономічного призначення, і частка такого використання в загальній потужності інфраструктури (зокрема за площею або часом використання) не перевищує 20 відсотків, така діяльність є допоміжною. Відповідно, діяльність, що провадиться з використанням інфраструктури в цілому, є такою, що провадиться не для пропозиції та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку (неекономічна діяльність). Частка допоміжної діяльності розраховується за такою формулою:

a - потужність інфраструктури (зокрема площа або час використання), що використовується для пропозиції та/або реалізації товарів (робіт, послуг) на ринку;

b - загальна потужність використання інфраструктури (зокрема площа або час використання).

Загальна потужність інфраструктури визначається за:

часом використання - з урахуванням погодинної фактичної доступності інфраструктури, що прямо використовується для основного неекономічного призначення інфраструктури та допоміжної діяльності;

площею використання - з урахуванням площі інфраструктури, що прямо використовується для основного неекономічного призначення інфраструктури та допоміжної діяльності.

5. Державна допомога суб’єктам господарювання надається в будь-якій формі, визначеній Законом України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".