Відповідно до частини сьомої статті 18 Закону України "Про Національну гвардію України", з метою забезпечення особистої безпеки військовослужбовців Національної гвардії України, запобігання загибелі, пораненням і травмуванням їх та інших осіб під час користування зброєю НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію із заходів безпеки під час користування зброєю та боєприпасами військовослужбовцями Національної гвардії України, що додається.

2. Начальникові Управління взаємодії з Національною гвардією України В. Романовському забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ця Інструкція визначає систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки військовослужбовців Національної гвардії України (далі - НГУ), запобігання загибелі, пораненню і травмуванню їх та інших осіб під час закріплення зброї, проведення інструктажів, перевірки технічних якостей зброї, виконання завдань за призначенням, проведення стрільб із вогнепальної зброї, ручними протитанковими, автоматичними на станку і підствольними гранатометами, реактивною протитанковою і бойовою ручними гранатами, боєприпасами, лазерними імітаторами стрільби і ураження.

2. Вимоги цієї Інструкції поширюються на військовослужбовців головного органу військового управління, органів військового управління з’єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров’я та установ НГУ (далі - військові частини), резервістів НГУ під час проходження ними підготовки і зборів (далі - військовослужбовці).

3. Терміни, що використовуються в цій Інструкції, уживаються в таких значеннях:

1) безпечне місце - напрямок, у бік якого спрямовується ствол зброї за умови відсутності в ньому людей, тварин, техніки, будинків, інших будівель та споруд;

2) боєприпаси - патрони до вогнепальної зброї, гранатометні постріли, вибухові речовини, імітаційні та інші піротехнічні засоби та їх комплектуючі елементи;

3) бойова ручна граната - вид вибухової зброї, призначений для ураження живої сили і бойової техніки противника осколками й ударною хвилею;

4) вогнепальна зброя - пістолет, пістолет-кулемет, карабін, гвинтівка, снайперський комплекс, автомат, ручний кулемет, кулемет;

5) гранатомет (ручний протитанковий, автоматичний, станковий, підствольний) - засіб для ураження броньованої техніки, фортифікаційних споруд або живої сили противника за допомогою пострілу гранатометною гранатою.

6) лазерний імітатор стрільби і ураження - система засобів здійснення імітації за принципом формування кодованого імпульсу лазерного випромінювання при холостому пострілі чи при натисканні на кнопку електронної стрільби. Комплект лазерних випромінювачів і приймачів закріплюється на формі й екіпіровці військовослужбовців та стволі зброї кожного учасника і кожної одиниці техніки (далі - імітаційна система);

7) особиста зброя - пістолет, револьвер, що закріплюється (видається) військовослужбовцю, посада якого регламентує її отримання за табелем належності;

8) реактивна протитанкова граната - засіб одноразового використання, призначений для ураження броньованої техніки, фортифікаційних споруд або живої сили противника;

9) штатна зброя - пістолети-кулемети, автомати, карабіни, гвинтівки, снайперські комплекси, ручні кулемети, кулемети й гранатомети, які закріплюються (видаються) командиром підрозділу.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актах України з питань озброєння.

4. Забезпечення особистої безпеки під час користування вогнепальною зброєю, гранатометами (далі - зброя), бойовою ручною гранатою, реактивною протитанковою гранатою (далі - граната), боєприпасами та імітаційними системами військовослужбовцями є складовою частиною службово-бойової діяльності і здійснюється під час:

1) вивчення матеріальної частини зброї, гранат, боєприпасів, імітаційних систем, навчання правил та порядку їх застосування і використання, дотримання заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами, імітаційними системами, виконання вправ стрільб та проведення навчань (тренувань, зборів);

2) закріплення за військовослужбовцями зброї;

3) отримання і здачі зброї, гранат, боєприпасів та імітаційних систем у кімнаті для зберігання зброї, складах та інших визначених для цього місцях;

4) виконання завдань за призначенням;

5) зберігання та носіння зброї, гранат, боєприпасів та імітаційних систем військовослужбовцем;

6) чищення зброї;

7) перевірок наявності та організації зберігання зброї, гранат, боєприпасів та імітаційних систем.

5. Зброя закріплюється за військовослужбовцем, який психологічно готовий користуватися нею, пройшов перевірку рівня знань із правових основ застосування вогнепальної зброї, прийомів та правил стрільби, заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами, матеріальної частини за видами зброї, положень норм законодавства України, які передбачають відповідальність військовослужбовців за незаконне поводження із зброєю та боєприпасами (далі - норми законодавства).

6. Військовослужбовець, за яким закріплена зброя, зобов’язаний:

1) знати та точно виконувати вимоги, установлені цією Інструкцією;

2) забезпечити зберігання зброї, гранат, боєприпасів та імітаційних систем у повній справності, готовності до застосування;

3) під час виконання завдань за призначенням, проведення навчальних, бойових стрільб контролювати наявність отриманої зброї, гранат, боєприпасів та імітаційних систем, не допускати випадіння або витягування пістолета з кобури пістолетної, універсальної, розвантажувального жилета, боєприпасів і гранат із чохлів, підсумків, спеціального спорядження (далі - спеціальне спорядження) або від’єднання від уніфікованих ременів карабіна, гвинтівки, автомата, ручного кулемета, кулемета іншими особами;

4) здати зброю та боєприпаси до кімнати для зберігання зброї, гранати на склад озброєння, а імітаційні системи до кімнат для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців негайно після виконання завдань за призначенням. У разі неможливості своєчасного прибуття до військової частини поінформувати про це безпосереднього начальника і далі діяти за його наказом.

7. Перевірка у військовослужбовців рівня знань із заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами відображається в документах військової частини та проводиться, зокрема:

1) перед закріпленням зброї;

2) перед допуском до несення служби із зброєю;

3) перед проведенням стрільб, метанням ручних гранат;

4) під час проведення перевірок (інспектувань) та інших контрольних заходів.

8. Особиста зброя закріплюється за військовослужбовцем на підставі рапорту військовослужбовця після його перевірки за такими напрямками:

1) психологічна готовність військовослужбовця до виконання завдань за призначенням (перевірка здійснюється психологом). У разі отримання висновку "не готовий" військовослужбовець не допускається до подальшої перевірки рівня знань, надалі здійснюється його психологічний супровід у складі групи посиленої психологічної уваги. До подальшої перевірки рівня знань військовослужбовець допускається в разі отримання позитивних результатів психологічного супроводу за результатами повторної перевірки;

2) знання правових основ застосування вогнепальної зброї (перевірка здійснюється заступником командира військової частини за напрямком діяльності (у головному органі військового управління - директором департаменту, начальником окремого управління або відділу, в органі військового управління - начальником секції зі служби)) на оцінку не нижче "добре";

3) знання заходів безпеки під час користування зброєю при проведенні стрільб (навчань), прийомів та правил стрільби (перевірка здійснюється заступником командира військової частини (у головному органі військового управління - директором департаменту, начальником окремого управління або відділу, в органі військового управління - начальником секції підготовки) на оцінку не нижче "добре";

4) знання матеріальної частини за видами зброї та норми законодавства (перевірка здійснюється начальником служби озброєння військової частини (у головному органі військового управління - начальником відділу озброєння, в органі військового управління - начальником секції) на оцінку не нижче "задовільно".

Результати перевірки оформлюються на зворотному боці рапорту військовослужбовця у відомості результатів перевірки рівня знань із заходів безпеки під час користування особистою зброєю та боєприпасами, форма якої наведена в додатку 1 до цієї Інструкції, підписуються заступником командира військової частини з озброєння - начальником технічної частини та затверджуються командиром військової частини (для головного органу військового управління підписуються директором департаменту, начальником окремого управління або відділу та затверджуються командувачем Національної гвардії України або його заступником за напрямком діяльності, для органу військового управління підписуються заступником начальника територіального управління з озброєння і техніки та затверджуються начальником територіального управління). Рапорт зберігається у відповідній справі згідно з номенклатурою справ військової частини протягом проходження військовослужбовцем військової служби в цій військовій частині.

9. Штатна зброя закріплюється за військовослужбовцем після його перевірки за такими напрямками:

1) психологічна готовність військовослужбовця до виконання завдань за призначенням (перевірка здійснюється психологом) відповідно до підпункту 1 пункту 8 цього розділу;

2) знання правових основ застосування вогнепальної зброї, заходів безпеки під час користування зброєю при проведенні стрільб (навчань), прийомів та правил стрільби на оцінку не нижче "добре", матеріальної частини за видами зброї та норми законодавства на оцінку не нижче "задовільно" (перевірка здійснюється командиром взводу (групи)).

Результати перевірки знань за зазначеними напрямками оформлюються у відомості результатів перевірки рівня знань із заходів безпеки під час користування штатною зброєю та боєприпасами, форма якої наведена вдодатку 2до цієї Інструкції, підписуються посадовою особою, яка здійснювала перевірку, та затверджуються її безпосереднім начальником.

10. Допуск до несення служби із зброєю, гранатами та боєприпасами надається військовослужбовцю після успішного проходження ним перевірки рівня знань комісією, яка призначається наказом командира військової частини, під головуванням заступника командира військової частини за напрямком діяльності, за участі офіцерів управління військової частини, медичного працівника, психолога та командира батальйону або роти шляхом усного та/або письмового опитування військовослужбовця за такими напрямками:

1) психологічна готовність військовослужбовця до виконання завдань за призначенням (перевірка здійснюється психологом) відповідно до підпункту 1 пункту 8 цього розділу;

2) знання правових основ застосування вогнепальної зброї, заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами та боєприпасами при проведенні стрільб (навчань), прийомів та правил стрільби на оцінку не нижче "добре", матеріальної частини закріпленої за ним зброї на оцінку не нижче "задовільно" (перевірка здійснюється заступником командира військової частини за напрямком діяльності.

Результати перевірки оформлюються актом засідання комісії, який затверджується командиром військової частини, та оціночною відомістю.

11. Перевірка знань заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами у військовослужбовця напередодні проведення стрільб, метання ручних гранат здійснюється його безпосереднім командиром (начальником) шляхом усного та/або письмового опитування з питань заходів безпеки під час користування зброєю, боєприпасами, гранатами, імітаційними системами при проведенні стрільб (навчань), прийомів та правил стрільби або метання гранат, матеріальної частини закріпленої за ним зброї.

Результати перевірки рівня знань за зазначеними напрямками оцінюються "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" та оформлюються відомістю результатів перевірки рівня знань із заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами, форма якої наведена в додатку 3 до цієї Інструкції (далі - відомість).

У разі отримання незадовільної оцінки військовослужбовець до стрільби, метання ручних гранат не допускається.

12. Перевірка знань заходів безпеки під час користування зброєю та боєприпасами, гранатами, імітаційними системами при проведенні перевірок (інспектувань) та інших контрольних заходів у військовослужбовця здійснюється особою, уповноваженою для перевірки, безпосередньо перед проведенням стрільб (навчань) шляхом вибіркового усного опитування з питань заходів безпеки під час користування зброєю, боєприпасами, гранатами, імітаційними системами при проведенні стрільб (навчань), прийомів та правил стрільби, матеріальної частини закріпленої за ним зброї.

Результати перевірки оцінюються "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" та оформлюються оціночною відомістю.

13. Військовослужбовець, який не пройшов перевірку рівня знань із заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами - до стрільб та виконання завдань за призначенням із зброєю не допускається. Із зазначеним військовослужбовцем проводяться додаткові заняття і здійснюється повторна перевірка рівня знань заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами.

14. Організація занять і перевірка рівня знань у військовослужбовців заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами покладається на командира (заступника командира за напрямком діяльності) військової частини та проводиться відповідно до програм підготовки, затверджених наказом командувача НГУ.

15. Під час виконання навчальних, бойових стрільб у разі осічки, затримки затвора, який не дійшов до крайнього переднього положення, неподання набою з магазина в набійник, прихвату гільзи затвором, затримки при стрільбі, непросування пострілу, пропуску подачі пострілу тощо необхідно увімкнути запобіжник зброї та доповісти командиру підрозділу та/або керівнику стрільби на ділянці та діяти за його вказівкою.

16. Військовослужбовець зобов’язаний дотримуватися заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами.

1. У військових частинах інструктажі із заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами проводяться з військовослужбовцями відповідно до вимог організаційно-розпорядчих актів командувача НГУ.

2. З кожним військовослужбовцем проводяться первинний та цільовий інструктажі з питань дотримання заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами.

3. Первинний інструктаж із заходів безпеки під час користування зброєю, гранантами, боєприпасами та імітаційними системами проводиться з військовослужбовцями, які:

1) щойно призначені на посаду до військової частини;

2) проходять навчання на навчальному зборі з підготовки поповнення, зборів резервістів та військовозобов’язаних;

3) зараховані на навчання до вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів) або прибули до військової частини для проходження стажування (практики).

4. Командири (заступники командира за напрямком діяльності, уповноважена особа від керівництва) військової частини, батальйону проводять первинні інструктажі згідно з орієнтовним переліком питань первинного інструктажу, наведеним у додатку 4 до цієї Інструкції, та перевірку знань вимог цієї Інструкції.

5. Цільовий інструктаж із заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами з військовослужбовцем проводиться тільки щодо тієї зброї, яку він отримує, та відповідно до цієї Інструкції перед:

1) виконанням завдань за призначенням, пов’язаних із можливим застосуванням або використанням зброї, гранат, імітаційних систем;

2) проведенням навчальних, бойових стрільб;

3) проведенням командно-штабних навчань, тактичних (тактико-спеціальних) навчань, польових виходів;

4) відрядженням із зброєю, боєприпасами, гранатами та імітаційними системами.

6. Цільовий інструктаж проводять відповідно: посадові особи, передбачені пунктом 4 цього розділу, керівник стрільб, керівник спеціальної операції, керівник командно-штабних навчань, тактичних (тактико-спеціальних) навчань, польових виходів, особа, призначена керівником виконання завдань за призначенням.

Місце проведення цільового інструктажу визначає особа, яка його проводить, виходячи з конкретного завдання.

Цільовий інструктаж завершується перевіркою рівня знань, а саме: усним опитуванням військовослужбовців щодо знань матеріальної частини зброї, видів гранат, боєприпасів та імітаційних систем, правил та порядку їх застосування і використання, заходів безпеки під час користування ними, основ, правил і прийомів стрільби, а також перевіркою набутих навичок безпечного користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами. Рівень знань за зазначеними напрямками перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

7. Запис про проведення первинного та цільового інструктажу із заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами робить особа, яка його проводила, у журналі реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами, форма якого наведена в додатку 5 до цієї Інструкції. Зазначений журнал має бути прошнурований, пронумерований, скріплений печаткою, зареєстрований у встановленому порядку та зберігатися в посадової особи, яка відповідно до функціональних обов’язків відповідає за охорону праці у військовій частині (підрозділі).

1. Отримавши вогнепальну зброю і патрони до неї та здійснивши їх огляд, військовослужбовець зобов’язаний:

1) спрямувати ствол вогнепальної зброї в напрямку кулеуловлювача, при цьому вказівний палець має знаходитися на спусковій скобі (установити кулемет на сошку та спрямувати в безпечне місце);

2) перевірити наявність патрона в патроннику;

3) здійснити спуск курка з бойового взводу, спрямувавши ствол вогнепальної зброї в безпечне місце;

4) увімкнути запобіжник;

5) перевірити кількість і стан отриманих патронів та спорядити ними магазини, стрічки;

6) помістити запасні магазини до спеціального спорядження, стрічки до коробок;

7) приєднати пістолет до пістолетного ремінця та помістити до кобури, після чого, не виймаючи його, уставити один із магазинів в основу рукоятки (приєднати магазин до ствольної коробки та взяти пістолет-кулемет, карабін, гвинтівку, снайперський комплекс, автомат, ручний кулемет у положення "на ремінь", "за спину", "на груди"), у кулеметі приєднати коробку (при цьому стрічка у приймач не вкладається) та взяти його за рукоятку.

У разі виконання завдань за призначенням, виходячи з їх цілі, командир військової частини (керівник виконання завдань за призначенням) визначає потребу у приєднанні основного магазина до пістолета-кулемета, гвинтівки, снайперського комплексу, автомата, ручного кулемета чи розміщення його у спеціальному спорядженні.

2. При огляді зброї необхідно перевірити:

1) ідентичність номерів на частинах зброї з номерами, які записані у службовому посвідченні (військовому квитку) військовослужбовця;

2) відсутність на металевих частинах зброї нальоту, іржі, бруду, подряпин, тріщин;

3) комплектність та справність частин зброї;

4) стан утримання магазина (коробки) в основі рукоятки (ствольної коробки);

5) чистоту каналу ствола;

6) цілісність прицільних пристосувань (за наявності).

3. У разі виявлення несправності зброї її необхідно невідкладно усунути.

Якщо несправність не можливо усунути у військовій частині, зброя здається на склад озброєння та боєприпасів для вжиття заходів щодо її відновлення.

4. При огляді патронів необхідно перевірити:

1) відсутність на гільзах та капсулі іржі й зеленого нальоту, ум’ятин, подряпин, що перешкоджають входженню патрона до патронника. Якщо патрони забруднені, укриті незначним зеленим нальотом або іржею, їх необхідно витерти сухою чистою серветкою;

2) чи не витягується куля з гільзи рукою, чи не виступає капсуль вище поверхні дна гільзи. Патрони з такими дефектами має бути відібрано і здано до кімнати для зберігання зброї;

3) відсутність навчальних патронів серед бойових.

5. Розряджання вогнепальної зброї проводиться біля кулеуловлювача (при цьому ствол зброї має бути спрямовано в нього) в такій послідовності:

1) не виймаючи пістолета з кобури, витягти магазини з основи рукоятки і з кишені кобури (не змінюючи положення пістолета-кулемета, карабіна, гвинтівки, снайперського комплексу, автомата, ручного кулемета від’єднати магазин та вийняти із спеціального спорядження інший (і) магазин (и)), поставити кулемет на сошки та від’єднати коробку від кулемета;

2) самостійно вийняти патрони з магазинів (коробки), перевірити їх кількість та стан;

3) від’єднати пістолет від пістолетного ремінця та дістати його із спеціального спорядження (зняти пістолет-кулемет, карабін, гвинтівку, снайперський комплекс, автомат, ручний кулемет із положення "на ремінь", "за спину", "на груди");

4) перевірити наявність патрона в патроннику (вимкнути запобіжник, у пістолеті відвести затвор (у пістолеті-кулеметі, карабіні, гвинтівці, снайперському комплексі, автоматі, ручному кулеметі двічі відвести затворну раму з газовим поршнем, у кулеметі відкрити кришку ствольної коробки, підняти основу приймача, повернути запобіжник у положення "вогонь", за рукоятку перезаряджання відвести затворну раму) у заднє положення, поставити його на затворну затримку (утримувати затворну раму з газовим поршнем пістолета-кулемета, карабіна, гвинтівки, снайперського комплексу, автомата, ручного кулемета в задньому положенні) та оглянути патронник);

5) переконавшись у відсутності патрона в патроннику, повернути в пістолеті затвор (у пістолеті-кулеметі, карабіні, гвинтівці, снайперському комплексі, автоматі, ручному кулеметі відпустити затворну раму з газовим поршнем, у кулеметі плавно завести затворну раму, утримуючи її за рукоятку) в переднє положення;

6) здійснити спуск курка з бойового взводу в напрямку кулеуловлювача;

7) увімкнути запобіжник.

6. Заряджання (розряджання) вогнепальної зброї на території військової частини проводиться виключно з використанням кулеуловлювача, заряджання (розряджання) кулемета - на сошках, при цьому ствол направляється в безпечне місце.

Кулемети, які за своєю будовою передбачено встановлювати на бронетехніку, заряджаються (розряджаються) тільки після встановлення на бронетехніку та у визначених командиром військової частини місцях.

7. Заряджання (розряджання) гранатометів здійснюється в безпечних місцях перед (після) пострілом (пострілу).

1. Зброя, гранати та боєприпаси до неї видаються військовослужбовцю, який зобов’язаний не допустити втрату або псування ввірених для службового користування зброї, гранат та боєприпасів до неї внаслідок порушення правил їх зберігання відповідно до вимог установленого закону та цієї Інструкції

2. Командир (заступники командира за напрямком діяльності, уповноважена особа від керівництва) військової частини під час проведення інструктажу особового складу, що заступає на службу з виконання завдань за призначенням, перевіряє знання військовослужбовцями матеріальної частини виданої їм зброї, гранат та боєприпасів, правил та порядку їх застосування і використання, заходів безпеки під час користування ними, а під час перевірок несення служби військовослужбовцями перевіряє наявність у них зброї, гранат та боєприпасів і дотримання правил їх носіння.

3. При виконанні завдань за призначенням пістолет носиться у спеціальному спорядженні з пістолетним ремінцем на надійно застебнутому поясному ремені, ремені розвантажувальному тактичному захисному, ремінно-поясній системі, пістолет-автомат, карабін, гвинтівка, автомат, ручний кулемет, ручний протитанковий гранатомет, реактивна протитанкова граната носяться на уніфікованому ремені, кулемет переноситься за ручку, підствольний гранатомет приєднується до автомата, бойова ручна граната носиться у спеціальному спорядженні.

Під час виконання завдань за призначенням (крім несення служби у вартах), виконання вправ стрільб дозволяється носіння вогнепальної зброї в положенні "вільна стійка", при цьому вона утримується перед собою стволом донизу уніфікованим ременем, перекинутим через шию (ліве, праве плече), рука, з якої стріляють, постійно перебуває на пістолетній рукоятці (контроль зброї), рука, з якої не стріляють,- на кришці ствольної коробки, пальці руки, з якої не стріляють, притискають запобіжник догори (контроль запобіжника).

4. Під час виконання завдань за призначенням військовослужбовцю слід постійно контролювати наявність отриманої зброї, гранат та боєприпасів, а саме:

1) перед застосуванням заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, подоланням перешкод, якщо на зброї був вимкнений запобіжник, необхідно увімкнути його та розмістити зброю до спеціального спорядження, ужити заходів, які б унеможливлювали втрату зброї, гранат та боєприпасів;

2) після застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, подолання перешкод, падіння, входу/виходу з місця значного скупчення людей, міського та іншого транспорту перевірити наявність зброї, гранат та боєприпасів, а також стан спеціального спорядження, уніфікованого ременя.

5. Під час виконання завдань за призначенням забороняється:

1) залишати зброю, гранати та боєприпаси без нагляду, проводити розбирання, від’єднувати магазин (стрічку) від зброї та виймати з нього (неї) боєприпаси, крім випадків, необхідних для відновлення боєздатності зброї, гранат для продовження виконання завдань за призначенням (уживаючи при цьому виключних заходів щодо недопущення нанесення шкоди собі та оточуючим);

2) користуватися не закріпленою зброєю та/або зброєю, гранатами та боєприпасами, якщо немає навичок поводження з ними, передавати стороннім особам, крім випадків крайньої необхідності;

3) при поводженні із зброєю, гранатами та боєприпасами допускати їх пошкодження, забруднення;

4) вимикати запобіжник, заряджати зброю, укручувати запал, якщо в застосуванні чи використанні зброї немає потреби;

5) проводити чищення зброї в невідведених для цього місцях, абразивними матеріалами, змащувати її бензином та іншими легкозаймистими речовинами, допускати наявність відкритого полум’я під час її чищення.

1. Організація і проведення з військовослужбовцями стрільб здійснюється відповідно до вимог організаційно-розпорядчих актів командувача НГУ.

2. Безпека під час проведення стрільб (навчань, занять) забезпечується їх чіткою організацією, безумовним виконанням заходів безпеки та військовою дисципліою.

3. Загальне керівництво та дозвіл на проведення стрільб, переміщення особового складу та техніки територією полігона здійснює начальник полігона, територією навчального об’єкта (директриси, тактичного поля, військового стрільбища, вогневого містечка, стрілецького тиру) - начальник навчального об’єкта.

Начальник полігона (навчального об’єкта) особисто інструктує посадових осіб НГУ, що керують стрільбою та здійснюють її обслуговування, з питань виконання ними службових обов’язків.

Після інструктажу всі посадові особи, які обслуговують та забезпечують стрільби, ставлять свій підпис у журналі інструктажу посадових осіб.

Вихід особового складу за рубіж відкриття вогню (встановлення мішеней, перевірка результатів стрільби тощо) здійснюється з дозволу начальника полігона (навчального об’єкта), на якому проводяться стрільби, та є обов’язковим для виконання всіма посадовими особами, які керують стрільбою підрозділів, здійснюють її обслуговування чи беруть у ній безпосередню участь.

4. Перед початком стрільб посадові особи, які обслуговують та забезпечують стрільби, ретельно оглядають територію навчального об’єкта. Забороняється заходити (заїжджати) на ділянки, де є снаряди, міни, вибухові речовини, та торкатися їх. Ці ділянки є забороненими зонами, які позначаються відповідними попереджувальними знаками (написами). Кожний снаряд, що не розірвався, міна, заряд вибухової речовини, що не вибухнули, відразу ж після їх виявлення мають позначатися знаками з попереджувальним написом, про що негайно повідомляється начальникові полігона (навчального об’єкта).

5. При виконанні вправ стрільб, які передбачають розворот, перекид, стрибки до моменту відкриття вогню військовослужбовцем, необхідно увімкнути запобіжник зброї.

6. При пересуванні під час виконання вправ стрільб, у паузах між пострілами (в необмежений час) зброю має бути спрямовано в бік мішеней, а вказівний палець має знаходитися на спусковій скобі чи затворі (затворній рамі з газовим поршнем).

7. Дозвіл на відкриття вогню керівнику стрільб на ділянці дає старший керівник стрільб. Вести вогонь на військовому стрільбищі (у стрілецькому тирі) дозволяється тільки після команди "Вогонь!" ("До бою!") керівника стрільб на ділянці. Стрільба зупиняється по команді "Стій!" ("Припинити вогонь!"). У період від команди "Стій!" до команди "Вогонь!" будь-кому забороняється перебувати на рубежі відкриття вогню, підходити та торкатися зброї, гранат, боєприпасів та імітаційних систем, що там знаходяться.