З метою упорядкування питань, пов’язаних з комплексним та раціональним використанням водних ресурсів, згідно з пунктом 8 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, та відповідно достатті 77 Водного кодексу України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду, що додаються.

2. Департаменту сталого природокористування (Олександр БОНЬ) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра ГРЕЧАНИКА Руслана.

1. Принципи сталого використання водних ресурсів річки Дніпро формуються виходячи із зарегулювання її шістьма водосховищами на ділянці від гирла річки Прип’ять до Чорного моря - Київським, Канівським, Кременчуцьким, Кам’янським, Дніпровським та Каховським.

Режим експлуатації водосховищ має забезпечувати належне функціонування екосистем водосховищ та нижнього Дніпра, що є чинником відтворення біоресурсів, підтримання самоочищувальної здатності та забезпечення водокористувачів водою нормативної якості.

2. Ці Правила визначають основні вимоги щодо режимів роботи водосховищ, гідротехнічних вузлів (далі - гідровузол) та гідроелектростанцій (далі - ГЕС).

3. Ці Правила поширюються на членів Міжвідомчої комісії по узгодженню режимів роботи дніпровських та дністровських водосховищ, створеної в установленому порядку при Держводагентстві (далі - Міжвідомча комісія), а також використовуються при розгляді, узгодженні та встановлені режимів роботи водосховищ Дніпровського каскаду.

4. Гідроенергетичні підприємства зобов’язані дотримуватися режимів накопичення та спрацювання запасів води, режимів коливань рівня у верхньому і нижньому б’єфах та пропускання води через гідровузли з урахуванням підтримання рівня води, необхідного для збереження гарантованих габаритів суднового ходу, безперебійного судноплавства та пропуску суден через судноплавні шлюзи, а також пропуску риби до місць нересту відповідно до проєктів рибопропускних споруд згідно із встановленими відповідно до законодавства режимами роботи штучних водних об’єктів і водогосподарських систем з урахуванням прогнозу водності, екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів. Гідроенергетичні підприємства, що експлуатують гідровузли, зобов’язані завчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства, про прогнозовану тимчасову неможливість забезпечення необхідного рівня води.

1. Екологічні витрати у роки 95 %-ої забезпеченості стоку (далі - маловодний рік) у нижній б’єф становлять:

з Київського гідровузла - 300-325 м-3/с (з урахуванням витрат води на фільтрацію та шлюзування). У виняткових випадках допускається зниження цих витрат до 250 м-3/с;

з Кременчуцького, Середньодніпровського та Дніпровського гідровузлів - 400 м-3/с (для розбавлення стічних вод);

з Каховського гідровузла - 500 м-3/с. Зниження їх нижче 500 м-3/с дозволяється лише в особливих випадках (у роки 97-99 %-ої забезпеченості стоку). Під час нересту водних біоресурсів та при достатній водності з пріоритетом заповнення Кременчуцького водосховища екологічні витрати можуть бути збільшені до 1000 м-3/с і більше.

В літньо-осінній період для нормального функціонування екосистем водосховищ можливе встановлення спеціальних внутрішньодобових режимів екологічних витрат, величини та строки яких узгоджуються оперативною робочою групою Міжвідомчої комісії, на підставі гідрометеорологічної інформації.

2. Експлуатаційні рівні та об’єми дніпровських водосховищ, наведені у додатку 1 до цих Правил, використовуються як вихідні дані при розробленні та встановленні режимів роботи водосховищ.

До експлуатаційних рівнів та об’ємів дніпровських водосховищ належать:

нормальний підпірний рівень (далі - НПР);

рівень мертвого об’єму (далі - РМО);

рівень навігаційного спрацювання (далі - РНС);

рівень передповеневого спрацювання (далі - РПС);

рівень гранично-допустимого спрацювання (далі - РГС);

форсований підпірний рівень (далі - ФПР);

повний об’єм водосховища;

корисний об’єм водосховища.

3. Тип регулювання стоку водосховищ Дніпровського каскаду:

Київське - обмежене сезонне;

Кременчуцьке, Каховське - річне;

Канівське, Кам’янське, Дніпровське - тижневе та добове.

4. Зони заповнення водосховищ:

1) зона повного водозабезпечення - відповідає умові, коли рівні води у водосховищах знаходяться вище рівнів, при яких гарантується водозабезпечення всіх водокористувачів без обмежень, а приплив відповідає припливу середньостатистичного року.

У межах цієї зони є можливість забезпечення водою усіх водокористувачів відповідно до лімітів забору та використання води, встановлених у дозволах на спеціальне водокористування. За таких умов екологічні витрати з Каховського водосховища у період нересту водних біоресурсів встановлюються на рівні не нижче 1500 м-3/с, а в літньо-осінній період - не нижче 500 м-3/с;

2) зона економного використання води - відповідає умові, коли рівні води у водосховищах знаходяться нижче рівнів, при яких гарантується водозабезпечення усіх водокористувачів без обмежень, але вище рівня навігаційного спрацювання.

У межах цієї зони також є можливість забезпечення водою усіх водокористувачів відповідно до лімітів забору та використання води, встановлених у дозволах на спеціальне водокористування. За таких умов екологічні витрати з Каховського водосховища у період нересту водних біоресурсів зменшуються до 700 м-3/с, а в літньо-осінній та зимовий періоди підтримуються на рівні не нижче 450 м-3/с і не вище 500 м-3/с;

3) зона суворої економії води - відповідає умові, коли для забезпечення потреб водокористувачів (у тому числі для зрошення) водосховища cпрацьовуються нижче РНС (Кременчуцьке - не більше ніж на 1 м).

У межах цієї зони водокористування для потреб зрошення та для допоміжних потреб промисловості обмежується.

За таких умов внутрішній водний транспорт експлуатується із відповідними заходами, що забезпечують зменшення осадки суден. При цьому екологічні витрати з Каховського водосховища у період нересту водних біоресурсів встановлюються відповідно до умов, зазначених у пункті 1 цього розділу, а в літньо-осінній та зимовий періоди можуть зменшуватись до 300-400 м-3/с (при щоденному контролі якості води в нижньому б’єфі та в Дніпровсько-Бузькому лимані);

4) зона обмеження усіх водокористувачів - відповідає умові, коли водосховища необхідно спрацьовувати нижче РНС (Кременчуцьке - понад 1 м).

У межах цієї зони водокористування обмежується або змінюються умови водокористування (при цьому пріоритетність надається використанню вод для питних і побутових потреб населення).

5) Режим роботи водосховищ Дніпровського каскаду регламентується диспетчерськими графіками, наведеними у додатку 2 до цих Правил.

1. У літньо-осінній період спрацювання водосховищ виконується з урахуванням прогнозу водності, екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів в басейні Дніпра.

2. Встановлюється така черговість спрацювання водосховищ: Каховське, Кременчуцьке, Київське.

1. Київське водосховище у літньо-осінній період здійснює сезонне регулювання стоку, а також використовується для тижневого і добового регулювання потужності.

2. Режим роботи Київського водосховища у літньо-осінній період регулюється санітарно-гігієнічними (питні водозабори міста Києва) та навігаційними вимогами.

3. Літнє спрацювання водосховища відповідно до умов судноплавства дозволяється не нижче РНС.

4. Головною вимогою до роботи Київської ГЕС є обмеження амплітуди добового коливання рівнів у районі київських пляжів (міст Метро) не більше ніж 0,8 метрів.

5. Гарантовані середньомісячні витрати у маловодні роки в нижній б’єф Київської ГЕС становлять 300-325 м-3/с (з урахуванням витрат води на фільтрацію та шлюзування). За умови припливу понад 300-325 м-3/с рівень води у водосховищі утримується на позначці НПР, а припливні витрати транзитом пропускаються у нижній б’єф.

6. При рівнях води в межах зони економного використання води збільшення середньомісячної витрати понад 300-325 м-3/с не передбачається.

7. У випадку, якщо рівень води у водосховищі знизиться до РНС або спостерігатиметься тенденція щодо цього, з метою запобігання глибокому спрацюванню витрата в нижній б’єф завчасно знижується до 250 м-3/с. Для забезпечення цієї витрати спрацювання Київського водосховища передбачається нижче РНС до РМ0. Річковий транспорт в цьому випадку працюватиме із відповідними обмеженнями.

8. При рівнях води в межах зони повного водозабезпечення, надлишки припливу використовуються для потреб гідроенергетики зі збільшенням витрат води в нижній б’єф.

9. Коливання рівнів води у водосховищі, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності Київської ГЕС, допускається в межах 0,1-0,15 метрів. При цьому рівні не повинні знижуватися нижче РНС і форсуватися вище НПР.

10. При наявності згінно-нагінних явищ коливання рівнів водосховища можуть перевищити зазначені межі. Короткочасні підвищення рівня над НПР через вітровий нагін не вважаються форсуванням.

1. При НПР Канівського водосховища забезпечуються гарантовані глибини на судновому ході не менше ніж 3,65 метрів.

2. Водосховище при необхідності спрацьовується до рівня РМО у маловодні роки.

3. Рівень води у водосховищі біля греблі Канівської ГЕС в літньо-осінній період утримується близько НПР.

4. Коливання рівнів води, зумовлені добовим і тижневим регулюванням потужності Канівської ГЕС у нормальних умовах експлуатації, припустимі в межах 0,15-0,20 м за умови, що не буде форсування вище НПР.

5. Добове регулювання потужності Канівської ГЕС у червні, до закінчення періоду нересту водних біоресурсів, обмежується коливанням рівнів у нижньому б’єфі біля греблі не більше ніж 0,5 м, за винятком різкої зміни припливних витрат при гостропіковому водопіллі. Після закінчення періоду нересту водних біоресурсів добове регулювання потужності Канівської ГЕС не обмежується.

6. При рівнях води біля греблі Кременчуцького гідровузла нижче 79,0 мБС добове регулювання потужності Канівського водосховища не повинне обмежуватися за умовами судноплавства на ділянці Канівська ГЕС - Черкаси, а плавання суден повинно забезпечуватися відповідними заходами (зменшення осадки суден).

1. Режим роботи Кременчуцького водосховища (основного регулюючого водосховища) визначається вимогами всіх учасників водогосподарського комплексу та необхідністю ощадливої витрати водних ресурсів у період усього літньо-осіннього періоду.

2. Режим роботи водосховища розглядається разом із режимом роботи Каховського водосховища.

3. Коливання рівнів води у верхньому б’єфі, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності Канівської ГЕС у нормальних умовах експлуатації, не обмежуються за умови, що рівень води у водосховищі не буде форсуватися вище НПР.

4. Добове регулювання потужності Кременчуцької ГЕС у червні, до закінчення періоду нересту водних біоресурсів, обмежується коливанням рівнів у нижньому б’єфі біля греблі не більше ніж 1,5 метрів. Після закінчення періоду нересту водних біоресурсів коливання рівнів води у водосховищі, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності, не обмежуються.

5. У маловодний рік мінімальні екологічні витрати забезпечуються на рівні 400 м-3/с у нижньому б’єфі Середньодніпровської ГЕС.

6. Поки припливні витрати достатні для забезпечення водокористувачів у повному обсязі, водосховище утримується на НПР.

1. Проєктний РНС Кам’янського водосховища розрахований на проходження великовантажних суден із фактичною осадкою 3,2-3,5 метрів.

2. Рівень води у водосховищі в звичайних умовах утримується близько НПР. Коливання рівнів води, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності Середньодніпровської ГЕС у нормальних умовах експлуатації, допустимі в межах 0,15-0,20 м за умов, що рівні не знижуватимуться нижче РНС і не будуть форсуватися вище НПР.

3. Добове регулювання потужності Середньодніпровської ГЕС у червні, до закінчення періоду нересту водних біоресурсів, обмежується коливанням рівнів у нижньому б’єфі біля греблі не більше ніж 1,5 метрів.

4. Основні водозабори водосховища розраховані на безперебійну роботу при рівнях води не нижче 63,0 мБС (мінімальна проєктна відмітка водозаборів).

5. В умовах дефіциту водного балансу, після спрацювання Кременчуцького і Каховського водосховищ нижче РНС, Кам’янське водосховище спрацьовується до рівня 63,0 мБС.

6. Добове регулювання потужності Середньодніпровської ГЕС обмежується постійними попусками у нижній б’єф витратами не менше ніж 400 м-3/с.

1. Проєктний судноплавний рівень водосховища відповідає НПР і розрахований на забезпечення гарантованих глибин на судновому ході не менше ніж 3,65 метрів.

2. В літньо-осінній період водосховище спрацьовується до рівня 50,7 мБС (рівня гранично-допустимого навігаційного спрацювання у межах зони суворої економії води), що обмежує судноплавство заходами, які забезпечують зменшення осадки суден до безпечно допустимої (залежно від фактичного рівня спрацювання).

3. Рівень води у водосховищі біля греблі у звичайних умовах утримується близько НПР. Коливання рівнів води у верхньому б’єфі біля греблі, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності Дніпровської ГЕС у нормальних умовах експлуатації, допускається до 0,7 метрів.

4. Добове регулювання потужності Дніпровської ГЕС у червні, до закінчення періоду нересту водних біоресурсів, обмежується коливанням рівнів у верхньому б’єфі біля греблі не більше ніж 0,4 метрів.

5. В умовах дефіциту водного балансу, після спрацювання Кременчуцького та Каховського водосховищ нижче РНС, Дніпровське водосховище спрацьовується до рівня 48,5-49,0 мБС.

6. Добове регулювання потужності Дніпровської ГЕС у нижньому б’єфі біля греблі не обмежується.

1. Режим роботи Каховського водосховища (другого за регулюючим значенням) тісно пов’язаний із режимом Кременчуцького водосховища і визначається вимогами усіх учасників водогосподарського комплексу.

2. З метою економії витрат води і підтримки задовільного екологічного стану річки Дніпро нижче Каховської ГЕС мінімальні екологічні витрати повинні становити 500 м-3/с.

3. При припливних витратах в Каховське водосховище, достатніх для забезпечення усіх водокористувачів у повному обсязі, включаючи екологічні витрати у Дніпро-Бузький лиман 500 м-3/с, водосховище утримується на НПР.

4. Рибогосподарський попуск у червні в період нересту водних біоресурсів здійснюється максимально можливими витратами за умови першочергового заповнення Кременчуцького та Каховського водосховищ в об’ємах, які дозволяють припливні витрати на спаді водопілля.

5. При рівнях води 15,6-16,0 мБС усі водокористувачі забезпечуються у повному обсязі.

6. При рівнях води водосховища у межах зони суворої економії води (при виявленні тенденції спрацювання водосховища до РНС) екологічні витрати, за виключенням періоду нересту водних біоресурсів, можуть короткочасно знижуватися до 300 м-3/с з контролем за якістю води в нижньому б’єфі.

7. Коливання рівнів води, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності Каховської ГЕС, не обмежуються за умови, що рівень води у водосховищі не форсуватиметься вище НПР і не буде спрацьовуватися нижче рівня РНС. Короткочасні коливання рівнів, викликані згінно-нагінними явищами, можуть досягати орієнтовно 0,3 м і не вважаються форсуванням.

8. Добове і тижневе регулювання потужності Каховської ГЕС у червні, до закінчення періоду нересту водних біоресурсів, обмежується коливанням рівнів у нижньому б’єфі безпосередньо біля греблі до 0,4 метрів. При цьому коливання в розрахунковому для рибного господарства створі (за 10 км нижче ГЕС) сягатимуть 0,25 м без урахування згінно-нагінних явищ. Після закінчення періоду нересту водних біоресурсів коливання рівнів води у водосховищі, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності, не обмежуються.

9. Спрацювання водосховища для збільшення виробітку електроенергії допускається тільки при наявності надлишку води. Після введення обмежень для водокористувачів спрацювання водосховища для збільшення виробітку електроенергії не допускається.

1. Основним завданням в осінньо-зимовий період є підготовка водосховищ для забезпечення водою населення і галузей економіки в наступному році, а також до пропуску повені.

2. Обов’язковою умовою для встановлення режиму роботи водосховищ в осінньо-зимовий період є необхідність їх наповнення в маловодні роки, а також забезпечення оптимальних умов для пропуску повені.

3. До одержання офіційного гідрологічного прогнозу водності очікуваний об’єм повені можна визначити величиною снігозапасів на водозбірній площі. При снігозапасах на водозбірній площі близько норми, розрахункові рівні води у водосховищах на 01 березня розрахункового року повинні бути не нижче: Київське - 102,0-102,5 мБС; Кременчуцьке - 77,5-78,0 мБС; Каховське - 15,0-5,7 мБС.

4. Канівське, Кам’янське і Дніпровське водосховища в осінньо-зимовий період утримуються на позначці НПР. Коливання рівнів води у Канівському та Кам’янському водосховищах допускається в межах об’єму добового регулювання, а в Дніпровському - не нижче 50,7 мБС за умов судноплавства.

5. Щорічне передповеневе спрацювання дніпровських водосховищ до 01 березня розрахункового року допускається не більше ніж на 8 км-3, що гарантує наступне їх заповнення до НПР.

6. Осінньо-зимове спрацювання водосховищ необхідне для потреб енергетики. У першу чергу спрацьовуються Київське та Кременчуцьке водосховища.

1. При рівнях води у водосховищі в зоні повного водозабезпечення (102,0-103,0 мБС) Київська ГЕС працює з гарантованою потужністю.

2. Для уникнення передчасного спрацювання водосховища при рівнях води водосховища у межах зони економного використання води вводяться обмеження:

рівень води в період льодоставу має бути не нижче ніж 102,0-102,5 мБС;

нормальне щорічне передповеневе спрацювання водосховища на 01 березня розрахункового року - 102,0 мБС. Спрацювання нижче цього рівня до РМО допускається тільки для підготовки до високого водопілля при запасах снігу в басейні Дніпра, що значно перевищують норму.

3. Добове регулювання потужності Київської ГЕС в осінньо-зимовий період обмежується коливаннями рівнів у місті Києві (міст Метро) не більше ніж 0,8 метрів.

4. Інтенсивність добового спрацювання водосховища при льодоставі не повинна перевищувати 0,1 м на добу, за винятком аварійної ситуації в енергосистемі України.

1. Канівська ГЕС в осінньо-зимовий період працює на зарегульованих витратах Київського водосховища та боковому припливі річки Десни. Для підтримки гарантованої потужності спрацювання водосховища не потрібне. До 01 березня розрахункового року спрацювання водосховища не здійснюється.

2. Рівень води у водосховищі біля греблі Канівського ГЕС протягом осінньо-зимового періоду утримується близько НПР.

3. Добові коливання рівнів водосховища у верхньому б’єфі в результаті добового та тижневого регулювання не повинні перевищувати 0,2 метрів.

4. Інтенсивність добового спрацювання водосховища при льодоставі не повинна перевищувати 0,2 м на добу, за винятком аварійної ситуації в енергосистемі України.

5. Добове регулювання потужності Канівської ГЕС обмежується коливанням рівня води у нижньому б’єфі біля греблі не більше ніж 3 м (при льодоставі в Кременчуцькому водосховищі).

6. Максимальне спрацювання рівня води у період льодоставу дозволяється не більше 0,5 метрів.

1. Нормальне щорічне передповеневе спрацювання водосховища на 01 березня розрахункового року дорівнює 78,0 мБС при загальному спрацюванні водосховищ каскаду до 7-8 км-3. При снігозапасах вище або нижче норми величина передповеневого спрацювання водосховища узгоджується Міжвідомчою комісією.

2. Рівень води на початок льодоставу не повинен перевищувати 79,0 мБС і має знижуватися повільно.

3. Інтенсивність добового спрацювання рівня води водосховища при льодоставі не повинна перевищувати 5-8 см на добу, за винятком аварійної ситуації в енергосистемі України.

4. Добові коливання рівня води в нижньому б’єфі біля греблі Кременчуцької ГЕС не обмежуються.

1. Середньодніпровська ГЕС в осінньо-зимовий період працює на припливних витратах Кременчуцького водосховища.

2. Рівень води у водосховищі біля греблі утримується на позначці близько НПР. Коливання рівнів води, спричинені добовим і тижневим регулюванням між позначками НПР і РНС, не обмежуються.

3. Інтенсивність добового спрацювання водосховища при льодоставі не повинна перевищувати 0,2 м на добу, за винятком аварійної ситуації в енергосистемі України.

4. Мінімальні витрати не повинні бути нижчими ніж 400 м-3/с.

5. Добові коливання рівня води в нижньому б’єфі біля греблі не обмежуються.

1. Дніпровська ГЕС працює на припливних витратах, що надходять із Середньодніпровського гідровузла.

2. Рівень води у водосховищі біля греблі Дніпровської ГЕС протягом зимового періоду утримується на позначці близькій до НПР. Коливання рівнів води, зумовлені добовим і тижневим регулюванням між позначками НПР і РМО, не обмежуються.

3. Добові коливання рівня води в нижньому б’єфі біля греблі Дніпровської ГЕС не обмежуються.

1. Добові коливання рівня води у верхньому б’єфі біля греблі в результаті добового та тижневого регулювання не обмежуються.

2. Нормальне передповеневе спрацювання водосховища на 01 березня розрахункового року дорівнює 15,0-15,7 мБС.

3. При рівнях води водосховища у межах зони повного водозабезпечення, витрати води в нижній б’єф повинні дорівнювати не менше ніж 500 м-3/с.

4. При рівнях води водосховища нижче 15,6 мБС, витрати зменшуються і вводяться обмеження.

5. При рівнях води водосховища близьких до РНС, екологічні витрати у Дніпровсько-Бузькому лимані зменшуються.

6. Добові коливання рівня води у нижньому б’єфі біля греблі Каховської ГЕС не обмежуються.

1. Режим роботи дніпровських водосховищ у весняний період визначається прогнозами об’єму водопілля, які складає Український гідрометеорологічний центр Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

2. Перший довгостроковий прогноз об’єму та максимальних витрат водопілля Дніпра та Десни надається до 05 березня. Він використовується для визначення передповеневого режиму дніпровських водосховищ, а також для встановлення режиму їх роботи в період водопілля. Наступні довго- і короткострокові прогнози використовуються для коригування режиму.

3. На початок весняного водопілля дніпровські водосховища повинні бути спрацьовані до позначок передповеневого спрацювання для середньостатистичного року. Лише в особливих випадках рівні води на 01 березня розрахункового року можуть відрізнятися від позначок передповеневого спрацювання у середньостатистичний рік.