1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16 лютого 2022 р. № 125
Київ
Про створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1219 від 28.10.2022 № 334 від 18.04.2023 № 1036 від 06.09.2024 )
Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Створити Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (далі - Фонд), сто відсотків статутного капіталу якого належить державі, повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства.
2. Затвердити Статут Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, що додається.
3. Взяти до відома, що Фонд розміщується у приміщенні Міністерства аграрної політики та продовольства по вул. Хрещатик, 24, у м. Києві на умовах відшкодування балансоутримувачу фактичних витрат, пов’язаних з його утриманням.
4. Міністерству аграрної політики та продовольства:
здійснити формування статутного капіталу Фонду за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2022 рік;
до обрання та призначення в установленому порядку голови правління Фонду призначити виконуючого обов’язки голови правління Фонду.
5. Виконуючому обов’язки голови правління Фонду здійснити в установленому порядку заходи щодо державної реєстрації Фонду.

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 75


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 лютого 2022 р. № 125
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 6 вересня 2024 р. № 1036)
СТАТУТ
Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві
Загальні положення
1. Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (далі - Фонд) є небанківською фінансовою установою з особливим статусом, яка створена в організаційно-правовій формі товариства з обмеженою відповідальністю.
2. Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України.
3. Найменування Фонду:
українською мовою: повне - товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві", скорочене - ТОВ "ФЧГКСГ";
англійською мовою: повне - Limited Liability Company "Partial Credit Guarantee Fund in Agriculture", скорочене - "PCGF LLC".
4. Місцезнаходження Фонду: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24.
Мета і предмет діяльності Фонду
5. Основною метою діяльності Фонду є забезпечення підтримки суб’єктів мікропідприємництва, малих і середніх суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сільському господарстві, шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів за кредитними договорами.
6. Єдиним предметом діяльності Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.
Юридичний статус Фонду
7. Фонд набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.
8. У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", іншими законами та нормативно-правовими актами з питань регулювання небанківських фінансових послуг з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві", а також цим Статутом.
9. Фонд має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в банках, печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням, веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність відповідно до законодавства.
10. Фонд не несе відповідальності за зобов’язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов’язаннями Фонду.
11. Фонд має право в установленому законодавством порядку укладати договори, набувати майнових та особистих немайнових прав, бути позивачем і відповідачем у судах України та інших держав.
12. Фонд не належить до категорії державних цільових фондів, набуває статусу фінансової установи та право провадити діяльність з надання фінансових послуг після включення його до Державного реєстру фінансових установ, ведення якого здійснює Національний банк, та отримання ліцензії у порядку, встановленому законом і нормативно-правовими актами Національного банку.
13. Фонд провадить зовнішньоекономічну діяльність відповідно до законодавства, мети і предмета діяльності, визначених цим Статутом.
Майно Фонду
14. Майно Фонду становлять основні фонди та оборотні активи, інші активи, вартість яких відображається у фінансовій звітності Фонду.
15. Фонд не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним чи фізичним особам, крім передбачених законом випадків.
16. Джерелами формування майна Фонду є:
1) кошти, передані до статутного капіталу Фонду;
2) дохід від провадження фінансово-господарської діяльності;
3) кошти, отримані від третіх осіб на поворотній та/або безповоротній основі, зокрема кредити та гранти, у тому числі кошти міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги;
4) бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
5) облігації внутрішньої державної позики;
6) інші джерела, не заборонені законодавством.
Статутний капітал Фонду
17. Статутний капітал Фонду формується за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законом.
18. Розмір статутного капіталу Фонду становить 817630000 гривень (вісімсот сімнадцять мільйонів шістсот тридцять тисяч гривень). Частка держави у статутному капіталі Фонду на дату державної реєстрації становить 100 відсотків.
19. Розмір статутного капіталу Фонду може бути змінено виключно за рішенням загальних зборів учасників Фонду (далі - загальні збори).
20. Мінімальна частка держави у статутному капіталі Фонду становить 51 відсоток.
21. Мінімальна частка держави у статутному капіталі Фонду не підлягає відступленню, приватизації, продажу та відчуженню в будь-який інший спосіб.
22. Збільшення статутного капіталу Фонду може здійснюватися шляхом внесення до статутного капіталу Фонду облігацій внутрішньої державної позики.
23. Статутний капітал Фонду може бути збільшений шляхом сплати внесків учасниками Фонду або сплати внесків міжнародними фінансовими організаціями або іншими юридичними особами, які мають намір стати учасниками Фонду.
24. Учасник Фонду має право продати або відступити в будь-який інший спосіб свою частку або її частину у статутному капіталі Фонду державі, одній або кільком міжнародним фінансовим організаціям або іншим юридичним особам. Держава має право продати або відступити в будь-який інший спосіб частину своєї частки у статутному капіталі Фонду з дотриманням вимог пункту 20 цього Статуту.
25. Учасники Фонду користуються переважним правом купівлі частки іншого учасника або її частини пропорційно розмірам своїх часток, якщо домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на умовах, на яких частка або її частина пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники Фонду не скористаються своїм переважним правом протягом 30 днів з дати повідомлення про намір учасника продати свою частку або її частину, частка учасника або її частина може бути відчужена третій особі.
26. Фонд має право зменшити свій статутний капітал за рішенням загальних зборів.
27. У разі зменшення статутного капіталу Фонду співвідношення номінальної вартості часток учасників Фонду повинно зберігатися незмінним.
28. Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу Фонду правління Фонду протягом 10 днів зобов’язане повідомити кожному кредитору, вимоги якого до Фонду не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.
29. Учасник, частка якого у статутному капіталі Фонду становить менше 50 відсотків, має право вийти з Фонду в будь-який час без згоди інших учасників, письмово повідомивши про це раді Фонду.
30. Учасник вважається таким, що вийшов з Фонду, з дня державної реєстрації його виходу.
31. Учаснику, який виходить з Фонду, виплачується вартість його частки.
32. Не пізніше ніж протягом 30 днів з дня, коли Фонд дізнався чи повинен був дізнатися про вихід учасника, він зобов’язаний повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання ним відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
33. Фонд зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації виходу учасника Фонду виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки.
34. Вартість частки учасника Фонду визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників Фонду пропорційно розміру частки такого учасника.
35. За погодженням учасника, який вийшов з Фонду, та Фонду зобов’язання із сплати коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна.
36. Фонд виплачує учаснику, який вийшов з Фонду, вартість його частки або передає майно лише пропорційно розміру оплаченої частини частки такого учасника.
37. Фонд зобов’язаний надавати учаснику, який вийшов з Фонду, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.
38. У разі коли протягом 30 днів до складу учасників Фонду не вступить новий учасник, викупивши у Фонду частку учасника, який вийшов з Фонду, або частка учасника, який вийшов з Фонду, не буде викуплена у Фонду учасником Фонду, загальні збори приймають рішення про зменшення статутного капіталу Фонду.
Учасники Фонду
39. Учасниками Фонду можуть бути держава, міжнародні фінансові організації та інші юридичні особи.
40. З метою вступу до Фонду міжнародна фінансова організація або інша юридична особа подає до ради Фонду заяву про вступ за встановленою радою Фонду формою. Питання про збільшення статутного капіталу та про вступ нового учасника розглядається на найближчому засіданні ради Фонду.
Учасники та власники істотної участі Фонду повинні мати бездоганну ділову репутацію та відповідати іншим вимогам нормативно-правових актів Національного банку.
41. У разі прийняття радою Фонду позитивного рішення щодо збільшення статутного капіталу Фонду та про вступ нового учасника рада Фонду вносить таку пропозицію на найближчі загальні збори для прийняття відповідного рішення.
42. У разі прийняття загальними зборами рішення щодо збільшення статутного капіталу та вступу нового учасника голова ради Фонду у триденний строк з дати прийняття такого рішення повідомляє такому учаснику про необхідність сплатити кошти до статутного капіталу Фонду.
43. Статус нового учасника Фонду виникає з моменту набуття права власності на частку.
44. Учасники Фонду мають право:
1) брати участь в управлінні Фондом у порядку, передбаченому Законом України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві";
2) отримувати інформацію про фінансово-господарську діяльність Фонду;
3) брати участь у розподілі прибутку, одержаного в результаті провадження фінансово-господарської діяльності Фонду;
4) відступити свою частку або її частину у статутному капіталі Фонду з дотриманням вимог статті 3 Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" щодо мінімального розміру частки держави у статутному капіталі Фонду;
5) отримати у разі ліквідації Фонду частину майна, що залишилося після проведення розрахунків з кредиторами, або його вартість.
45. Учасники Фонду зобов’язані:
1) виконувати рішення загальних зборів та ради Фонду;
2) виконувати обов’язки, встановлені законом та цим Статутом;
3) не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, яку отримано від Фонду та його учасників, а також від суб’єктів підприємництва, з якими Фонд уклав договори про співпрацю.
Органи управління Фонду
46. Органами управління Фонду є загальні збори, рада Фонду та правління Фонду.
47. Загальні збори є вищим органом управління Фонду.
48. Рада Фонду є органом управління Фонду.
49. Правління Фонду є виконавчим органом Фонду.
Загальні збори
50. До виключної компетенції загальних зборів належить:
1) внесення змін до цього Статуту;
2) зміна розміру статутного капіталу Фонду та ухвалення рішення про вступ нових учасників до Фонду за пропозицією ради Фонду;
3) визначення основних (стратегічних) напрямів діяльності Фонду;
4) схвалення розробленої та затвердженої радою Фонду стратегії розвитку Фонду на три роки;
5) визначення цільової групи суб’єктів підприємництва, які мають право на часткове гарантування Фондом виконання зобов’язань за кредитними договорами;
6) припинення Фонду;
7) розподіл чистого прибутку, одержаного в результаті провадження фінансово-господарської діяльності Фонду;
8) затвердження розміру річних дивідендів;
9) затвердження річного звіту Фонду;
10) розгляд та затвердження звіту ради Фонду;
11) прийняття рішень з питань порядку денного проведення загальних зборів;
12) вирішення інших питань, що належать до компетенції загальних зборів відповідно до законодавства.
51. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності Фонду, крім тих, що належать до виключної компетенції ради Фонду відповідно до Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" або цього Статуту.
52. Кожен учасник загальних зборів має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капіталі Фонду.
53. Учасники Фонду мають право брати участь у загальних зборах через свого керівника або іншого представника, який діє на підставі довіреності. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк.
54. Загальні збори скликаються не рідше ніж один раз на рік та вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники Фонду, частки яких сукупно становлять більш як 50 відсотків статутного капіталу Фонду.
55. Фонд зобов’язаний проводити щороку чергові загальні збори (річні загальні збори) не пізніше 30 червня. Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.
Річні загальні збори скликаються протягом шести місяців року, наступного за звітним періодом. До порядку денного річних загальних зборів обов’язково виносяться питання, передбачені підпунктами 7-10 пункту 50 цього Статуту.
56. Позачергові загальні збори скликаються головою ради Фонду:
1) за власною ініціативою;
2) на вимогу ради Фонду;
3) за ініціативою правління Фонду;
4) на вимогу Національного банку;
5) на вимогу учасників Фонду, які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків статутного капіталу Фонду;
6) в інших випадках, встановлених законодавством.
57. Порядок організації скликання та проведення загальних зборів визначається відповідним положенням, затвердженим загальними зборами.
58. Рішення з питань порядку денного загальних зборів приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості голосів учасників Фонду, крім рішення про припинення Фонду, яке приймається щонайменше двома третинами голосів учасників Фонду.
59. Якщо держава є єдиним учасником Фонду, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів, приймаються засновником Фонду.
Рада Фонду
60. Рада Фонду є колегіальним органом управління Фонду, що відповідно до своєї компетенції здійснює управління Фондом, а також контролює та регулює діяльність правління Фонду з метою реалізації стратегії розвитку Фонду. Рада Фонду діє в інтересах Фонду.

................
Перейти до повного тексту