Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, що здійснюються суб’єктами господарювання державного сектору економіки, що додається.

2. Пункт 2 Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 252 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 28, ст. 989), доповнити абзацом такого змісту:

"Державний фінансовий аудит діяльності суб’єкта господарювання за період, протягом якого проводився державний фінансовий аудит окремих господарських операцій, що здійснюються суб’єктами господарювання державного сектору економіки, та за результатами якого складено аудиторський звіт, не проводиться за ініціативою органу державного фінансового контролю.".

1. Цей Порядок визначає механізм проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами (далі - органи Держаудитслужби) державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, що здійснюються суб’єктами господарювання державного сектору економіки (далі - операційний аудит).

Суб’єкти господарювання державного сектору економіки, щодо яких проводиться операційний аудит, та строки його проведення визначаються за рішенням Кабінету Міністрів України або за дорученням Прем’єр-міністра України.

2. Основним завданням операційного аудиту є сприяння запобіганню незаконному, неефективному та нецільовому використанню державних коштів та/або майна, інших активів держави, здійснення контролю за цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), залучених під державні гарантії, суб’єктами господарювання державного сектору економіки (далі - суб’єкти господарювання).

3. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

державний аудитор - посадова особа органу Держаудитслужби, яка наділена повноваженнями з проведення операційного аудиту та користується правами, визначеними статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні";

орган управління - суб’єкт управління об’єктами державної власності відповідно до статті 4 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" суб’єкта господарювання;

ризикові операції - дії (події) зовнішнього і внутрішнього характеру, які негативно вплинули або можуть вплинути на стан управління фінансово-господарською діяльністю суб’єкта господарювання, виконання плану розвитку суб’єкта господарювання, своєчасне повернення кредитів (позик), отриманих під державні гарантії, законність та ефективність використання ресурсів, результати фінансово-господарської діяльності, а також на можливість поліпшення фінансових і виробничих результатів діяльності.

Для цілей цього Порядку під терміном платіжна інструкція розуміються також терміни "платіжне доручення", "документ на переказ", "документ на переказ готівки", "розрахунковий документ", якщо такі платіжні доручення, документи на переказ, документи на переказ готівки, розрахункові документи формувалися та/або подавалися в період дії Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України, Законах України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", "Про платіжні послуги", "Про управління об’єктами державної власності", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг".

4. Операційний аудит включає:

1) проведення моніторингу господарських операцій, що здійснюються суб’єктами господарювання, вартість яких дорівнює або перевищує 100 тис. гривень, крім господарських операцій, пов’язаних з цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), залучених під державні гарантії, які підлягають моніторингу суцільним порядком.

Моніторингу також підлягають документи суб’єктів господарювання, а саме: чинні договори, проекти договорів з додатками до них щодо закупівлі та продажу товарів, робіт і послуг, платіжні інструкції до їх підписання керівником суб’єкта господарювання за зобов’язаннями поточного та попередніх періодів, вартість яких дорівнює або перевищує 100 тис. гривень, крім документів щодо операцій, пов’язаних з цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), залучених під державні гарантії, які підлягають моніторингу суцільним порядком.

Під час проведення моніторингу господарських операцій суб’єктів господарювання на письмовий запит державного аудитора протягом одного робочого дня подається інформація про стан запасів, статистику виробництва або надання послуг, організаційну структуру суб’єкта господарювання, інша інформація для прийняття рішень щодо наявності ознак ризиковості господарських операцій, що здійснюються суб’єктами господарювання.

Чинні договори, проекти договорів та додатки до них, зокрема рахунки, платіжні інструкції, надаються для проведення моніторингу державному аудиторові в паперовій чи електронній формі за три робочих дні до їх підписання керівником суб’єкта господарювання.

Господарські операції, платіжні інструкції та інші документи, що підлягають моніторингу, зазначені у додатках 1 і 2.

Під час проведення моніторингу державний аудитор ставить відмітку з підписом про те, що він ознайомлений з поданими документами, та протягом трьох робочих днів приймає рішення щодо наявності ознак ризиковості.

У разі виявлення ознак, що можуть свідчити про нецільове та неефективне використання активів, відхилення від установленого законодавством та/або актами і рішеннями органу управління порядку використання державних коштів та/або майна, державний аудитор зазначає на платіжній інструкції та/або інших документах, що підлягають моніторингу, про наявність ознак ризиковості та одним із способів, визначених у пункті 9 цього Порядку, повідомляє керівнику суб’єкта господарювання про те, що господарська операція є ризиковою операцією;

2) розроблення програми проведення операційного аудиту, яка затверджується керівником органу Держаудитслужби та надається для ознайомлення керівникові суб’єкта господарювання;

3) проведення перевірки ризикових операцій щодо законності та ефективності використання коштів та/або майна, інших активів, дотримання принципів корпоративного управління, правильності ведення, достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

4) підготовку для подання керівникові суб’єкта господарювання, органу управління та у разі потреби Фонду державного майна пропозицій щодо ефективного використання коштів та/або майна, усунення недоліків і порушень, виявлених за результатами моніторингу господарських операцій та/або перевірки, пропозицій до проекту плану операційної реструктуризації суб’єкта господарювання та проекту плану погашення боргів за кредитами (позиками) для забезпечення виконання боргових зобов’язань, за якими надано державні гарантії;

5) оцінку стану усунення керівником суб’єкта господарювання недоліків і порушень, виявлених за результатами моніторингу господарських операцій та/або перевірки;

6) оцінку стану врахування пропозицій, поданих керівникові суб’єкта господарювання протягом звітного року за результатами моніторингу господарських операцій та/або перевірки;

7) розроблення проекту аудиторського звіту, що містить відповідні висновки і пропозиції;

8) обговорення проекту аудиторського звіту з керівником суб’єкта господарювання;

9) підписання аудиторського звіту та подання його керівникові суб’єкта господарювання.

5. Для проведення операційного аудиту для державного аудитора оформляється направлення за встановленим Мінфіном зразком в паперовій чи електронній формі. Направлення в паперовій формі підписується керівником відповідного органу Держаудитслужби і скріплюється печаткою такого органу. Направлення в електронній формі підписується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та електронної печатки установи.

6. Направлення надається керівникові суб’єкта господарювання в день виходу державного аудитора для проведення операційного аудиту одним із таких способів:

1) у формі паперового документа - особисто;

2) у формі електронного документа - через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Державний аудитор зобов’язаний в день виходу для проведення операційного аудиту розписатися в журналі реєстрації перевірок суб’єкта господарювання (у разі його наявності).

7. Під час проведення операційного аудиту можуть залучатися на договірних засадах кваліфіковані фахівці відповідних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок.

8. Керівник суб’єкта господарювання під час проведення операційного аудиту забезпечує державних аудиторів місцем для роботи, створює умови для зберігання документів, надає можливість користування службовим зв’язком, комп’ютерною, розмножувальною та іншою технікою, а також доступ до електронних баз, програмних комплексів та інформаційно-комунікаційних систем, що використовуються під час провадження фінансово-господарської діяльності, з урахуванням вимог щодо забезпечення захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та надання матеріалів, інформації, документів, необхідних для проведення аудиту.

Керівник суб’єкта господарювання несе персональну відповідальність відповідно до законодавства за достовірність, своєчасність і повноту надання матеріалів, інформації, документів, необхідних для проведення операційного аудиту.

9. Під час проведення операційного аудиту документи можуть створюватися та/або надаватися у паперовій чи електронній формі.

Суб’єкт господарювання та орган Держаудитслужби у письмовій формі попередньо домовляються про форму подання інформації (паперова чи електронна).