1. Перелік версій плану моніторингу

У кожній версії плану моніторингу (далі - ПМ) оператор повинен вказати її номер, дату та статус.

Оператор має визначитися з тим, чи є зміни істотними або неістотними та здійснювати оновлення номера версії ПМ. Внесення неістотних змін до ПМ, які не потребують затвердження Міндовкіллям, призводить до зміни значення в номері версії після крапки. Внесення істотних змін до ПМ, які потребують затвердження Міндовкіллям, призводить до зміни значення в номері версії ПМ до крапки. Датою версії ПМ вважається дата затвердження Міндовкіллям (для початкового ПМ та версій з істотними змінами) або дата повідомлення оператором до Міндовкілля (для версій з неістотними змінами). У графі "Статус" оператор обирає один із запропонованих варіантів: "проєкт", "затверджено", "повідомлено Міндовкіллю" (для випадків внесення неістотних змін до ПМ).

Моніторинг викидів парникових газів (далі - ПГ) від установки завжди повинен проводитися відповідно до останньої затвердженої версії ПМ, за винятком випадків, коли ПМ із змінами поданий Міндовкіллю та знаходиться в стані очікування затвердження. Відповідно до пункту 15 Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 960 (далі - ПМЗ), в таких випадках моніторинг повинен здійснюватися з використанням останнього затвердженого ПМ, і, паралельно, з використанням ПМ із змінами, поданого Міндовкіллю для затвердження.

1. Дані про оператора

Оператор вказує у відповідному рядку своє повне найменування/прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), код за ЄДРПОУ, назву виду економічної діяльності та код за КВЕД, місцезнаходження/місце проживання (вулиця, номер будинку), населений пункт, район, область, поштовий індекс, номер телефону, факс, електронну адресу.

Зазначена інформація має відповідати даним про оператора, що містяться в Єдиному реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (далі — Єдиний реєстр).

2. Дані про установку

Оператор вказує у відповідних рядках назву установки, номер державної реєстрації установки, місце розташування, населений пункт, район, область, географічні координати відповідно до даних, що містяться в Єдиному реєстрі.

3. Контактні дані

3.1. Посадова особа, відповідальна за моніторинг

Оператор вказує у відповідних рядках посаду, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), номер телефону та електронну адресу посадової особи, відповідальної за моніторинг.

3.2. Заступник посадової особи, відповідальної за моніторинг

Оператор вказує у відповідних рядках посаду, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), номер телефону та електронну адресу заступника посадової особи, відповідальної за моніторинг.

1. Характеристика видів діяльності установки

1.1. Характеристика установки та видів її діяльності

Оператор повинен навести короткий опис установки, включаючи її призначення, технологічний процес, види діяльності, що призводять до викидів ПГ, згідно з Переліком видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 880 (далі - Перелік видів діяльності), основне технічне обладнання, яке використовується в межах кожного виду діяльності. Опис також має містити нетехнічну стислу характеристику установки.

В описі має бути визначена будь-яка частина установки, яка не експлуатується оператором, та/або частина установки, на яку не поширюється моніторинг, звітність та верифікація (далі - МЗВ), та надані відповідні пояснення.

1.2. Діаграма матеріальних потоків

Оператор повинен надати діаграму матеріальних потоків, яка відображає взаємозв’язки між точками та джерелами викидів, засобами вимірювальної техніки, точками відбору проб (за наявності) та матеріальними потоками і доповнює опис установки та видів її діяльності, наведений у підпункті 1.1 пункту 1 розділу III Типової форми спрощеного плану моніторингу (далі — Типова форма). Оператор має навести посилання на діаграму, включаючи ім’я файлу та дату, і додати його до ПМ при поданні Міндовкіллю.

1.3. Види діяльності на установці

Оператор повинен перелічити усі види діяльності (ВД), що здійснюються на установці, згідно з Переліком видів діяльності. У відповідних графах таблиці оператор вказує ідентифікаційний номер виду діяльності, його назву, загальну встановлену потужність для виду діяльності, одиниці виміру потужності та ПГ.

Потужність для виду діяльності спалювання палива означає номінальну теплову потужність, що є величиною витрат палива при спалюванні за умов максимального безперервного завантаження установки, помноженою на теплотворну здатність палива, та виражену у мегаватах теплової енергії. Номінальна теплова потужність розуміється як енергетичний вміст усіх видів палива, введених за одиницю часу в теплову установку для отримання встановленої вихідної потужності. Визначається як сума добутків нижчої робочої теплоти згоряння палив на витрати введених палив за одиницю часу і вимірюється у МВт. За відсутності даних про максимальну витрату палива в установці можна застосовувати дані про корисну потужність, наведену в паспорті або інструкції на обладнання, з врахуванням коефіцієнту корисної дії установки та застосованої нижчої теплотворної здатності (далі — НТЗ) палива, маючи на увазі, що теплова потужність установки в системі МЗВ розраховується для палива на вході до установки, а не для корисної енергії на виході з неї.

Потужність для інших видів діяльності розраховується у тоннах виробленої продукції на добу за умов максимального безперервного завантаження установки.

Оператор повинен переконатися, що межі установки визначені вірно та у відповідності до пункту 18 ПМЗ.

1.4. Оцінка річних викидів парникових газів від установки

Оператор повинен вказати у відповідних рядках усереднені показники викидів ПГ від установки і класифікувати установку відповідно до категорій, визначених згідно з абзацами третім - п’ятим пункту 17 ПМЗ.

Відповідна категорія буде застосовуватись для визначення вимог до рівнів точності, що використовуються у пункті 1 розділу V Типової форми.

Оператор вказує усереднені верифіковані річні викиди ПГ попередніх звітних періодів або, у разі відсутності чи недоречності цих даних, консервативну оцінку середніх річних викидів за виключенням викидів СО2, що походять від біомаси.

Якщо зміна значення усереднених верифікованих річних викидів ПГ попередніх звітних періодів не призводить до зміни у категорії установки, це не вважається істотними змінами у ПМ. Якщо оператор при зміні категорії установки не переходить до застосування нижчого рівня точності, такі зміни також вважаються неістотними. Оновлення цього значення призводить до зміни версії ПМ згідно з пунктом 1 розділу I Типової форми.

1.5. Обґрунтування оцінки річних викидів парникових газів

Оператор повинен надати коротке обґрунтування розрахунків, яке включає обсяг даних про діяльність та розрахункові коефіцієнти, які застосовувались, якщо середнє значення річних викидів ПГ базується не на верифікованих звітах, а розраховувалося на основі консервативної оцінки або прогнозних значеннях, наприклад, для нових установок. Якщо для розрахункових коефіцієнтів використовується значення за замовчуванням, потрібно вказати це значення. Воно має відображати коефіцієнт, що є діючим на дату подання ПМ Міндовкіллю для затвердження.

2. Викиди парникових газів на установці

2.1. Застосована методика моніторингу викидів парникових газів

Оператор вказує методику моніторингу, яка застосовується, зазначивши "Так" у рядку "Методика на основі розрахунків".

2.2. Список джерел викидів парникових газів

Оператор повинен надати перелік джерел викидів ПГ (ДВ). Ці дані мають стосуватися видів діяльності, що здійснюються на установці.

У відповідних графах таблиці оператор вказує ідентифікаційний номер джерела викидів ПГ, наприклад, ВД01, ВД02, його назву та ідентифікаційний номер виду діяльності, в якій задіяне джерело викидів ПГ.

Посилання на вид діяльності в останній графі таблиці відноситься до діяльності відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 розділу III Типової форми. Якщо джерело викидів ПГ відноситься до декількох видів діяльності, потрібно вказати їх через кому, наприклад, "ВД1, ВД2", або через діапазон, наприклад, "ВД1 - ВД3".

2.3. Список точок викидів парникових газів

Оператор повинен надати перелік точок викидів ПГ (ТВ)-2 та навести для кожної з них короткий опис. Ідентифікаційний номер точки викидів ПГ, наприклад, ТВ01, ТВ02, та її опис наводиться у першій та другій графах таблиці.

__________

-2Точкою викидів ПГ вважається отвір спеціально спорудженого газоходу, труби або іншої споруди, з якої в атмосферу надходять ПГ.

У третій графі таблиці вказується один чи декілька видів діяльності (ВД) із зазначених у підпункті 1.3 пункту 1 розділу ІІІ Типової форми, що відносяться до даної точки викидів, у четвертій графі ідентифікаційний номер джерела викидів ПГ із зазначених у підпункті 2.2 пункту 2 розділу III Типової форми, що відноситься до точки викидів, у п’ятій графі - ПГ (СО2 ).

У разі наявності декількох видів діяльності потрібно вказати їх через кому, наприклад: "ВД1, ВД2" або через діапазон, наприклад: "ВД1 - ВД3".

2.4. Матеріальні потоки на установці

Оператор повинен надати перелік всіх матеріальних потоків (П), моніторинг яких здійснюється на установці за допомогою методики на основі розрахунків.

Для кожного матеріального потоку у першій - третій графах таблиці вказується його ідентифікаційний номер, назва та тип.

Матеріальні потоки можуть мати такі назви як, наприклад, "природний газ", "мазут", "вугілля".

Для кожного матеріального потоку оператор вказує один із таких типів:

спалювання - стандартизовані комерційні види палива;

спалювання - інші газоподібні та рідкі види палива;

спалювання - тверді види палива;

виробництво скла — карбонати на вході;

виробництво скла — інші вхідні матеріали;

інше (вказати).

У четвертій - шостій графах таблиці мають бути наведені ідентифікаційні номери видів діяльності, джерел викидів ПГ та точок викидів, яким відповідає кожний матеріальний потік. Якщо до одного матеріального потоку відносяться декілька видів діяльності або джерел викидів, потрібно навести їх через кому, наприклад, "ВД1, ВД2" чи "ДВ01, ДВ02" або через діапазон, наприклад: "ВД1 - ВД3" чи "ДВ01 - ДВ03".

2.5. Оцінка обсягу викидів парникових газів та визначення категорій матеріальних потоків

У відповідній графі таблиці для кожного матеріального потоку оператор вказує його ідентифікаційний номер, назву, тип, оцінку викидів ПГ, можливу та фактичну категорію матеріального потоку.

Ідентифікаційний номер матеріального потоку, його назва та тип матеріального потоку повинні відповідати переліку, наведеному у підпункті 2.4 пункту 2 розділу III Типової форми.

При застосуванні методики на основі розрахунків оператор повинен класифікувати кожний матеріальний потік, порівнюючи викиди ПГ, пов’язані з кожним матеріальним потоком, з сумарними викидами ПГ, в одну з наступних категорій згідно з абзацами сьомим - дев’ятим пункту 17 ПМЗ:

незначні матеріальні потоки;

мінімальні матеріальні потоки;

значні матеріальні потоки.

Якщо окремий матеріальний потік за своїм обсягом не перевищує межу категорій "незначний" або "мінімальний", але сукупні викиди ПГ всіх потоків цієї категорії перевищують таку межу, то лише частина матеріальних потоків, сукупний обсяг яких не перевищує відповідної межі, може бути зазначена у відповідній категорії. Для решти потоків застосовується категорія рівнем вище (від мінімального до значного). В зв’язку з цим, для кожного матеріального потоку спочатку визначається категорія, що була би можливою, якщо потік оцінювався окремо без урахування категорій інших потоків (п’ята графа таблиці "Можлива категорія матеріального потоку"). Після цього визначається категорія, що фактично застосовується з урахуванням обмеження сукупного обсягу викидів ПГ всіх потоків цієї категорії (шоста графа таблиці "Фактична категорія матеріального потоку").

1. Розрахунок викидів СО2 на установці

1.1. Опис методики на основі розрахунків для моніторингу викидів CO2

Оператор повинен надати короткий опис методики на основі розрахунків, включаючи формули, які використовуються для визначення викидів СО2.

Якщо опис занадто великий, наприклад, якщо застосовуються складні формули, оператор може надати опис в окремому документі. У такому випадку слід навести посилання на файл, що містить зазначений опис, включаючи ім’я файлу та дату.

Зазначений опис також має засвідчити, яким чином наведена методика та інформація, представлена в інших пунктах ПМ, сукупно використовуються для розрахунку викидів ПГ.

1.2. Список засобів вимірювальної техніки для визначення даних про діяльність

Оператор повинен навести дані щодо усіх засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), які будуть використовуватися для визначення викидів ПГ від кожного матеріального потоку при використанні методики на основі розрахунків.

В першій графі таблиці вказується ідентифікаційний номер ЗВТ, що використовується в схемі матеріальних потоків (підпункт 1.2 пункту 1 розділу III Типової форми).

В другій графі таблиці вказується тип ЗВТ. Прикладами типу ЗВТ можуть бути наступні:

роторний витратомір;

турбінний витратомір;

діафрагмовий витратомір тощо.

В третій графі таблиці вказується, де саме на установці розміщено ЗВТ, і як він позначається у внутрішніх документах оператора.

У четвертій - шостій графах таблиці наводиться інформація щодо діапазону вимірювань.

При використанні витратомірів газу у четвертій графі таблиці вказується "м3/год", якщо перерахунок з урахуванням тиску та температури здійснюється безпосередньо в приладі. Якщо такий перерахунок здійснюється окремим приладом, у цій графі потрібно вказати "м3", а відповідні ЗВТ, що використовуються для визначення тиску, температури, перерахунку об’єму, вказати окремо.

Для кожного ЗВТ у сьомій графі таблиці наводиться невизначеність (похибка) для кожного параметру, включаючи діапазон, для якого встановлено значення невизначеності, як зазначено в документах ЗВТ. У деяких випадках невизначеність може бути вказана у документах ЗВТ для кількох діапазонів. У такому випадку потрібно вказати усі діапазони для цього ЗВТ.

Типовий діапазон вимірювань, що наводиться у восьмій та дев’ятій графах таблиці, означає діапазон, в якому відповідний ЗВТ зазвичай використовується у вимірювальній системі на установці.

Всі ЗВТ повинні бути чітко ідентифіковані оператором за допомогою, наприклад, серійного номера ЗВТ. Заміна ЗВТ (наприклад, планова або внаслідок пошкодження) не вважається істотною зміною ПМ відповідно до пункту 14 ПМЗ.

1.3. Перелік джерел інформації

Оператор повинен навести всі відповідні джерела інформації (далі - ДІ), з яких отримуються значення за замовчуванням для розрахункових коефіцієнтів відповідно до пункту 34 ПМЗ. У відповідних рядках для кожного джерела інформації наводиться його ідентифікаційний номер та опис.

Зазвичай такими джерелами інформації є додаток 3 до ПМЗ та Керівні принципи для національних інвентаризацій парникових газів Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (далі - МГЕЗК).

У випадках, коли значення за замовчуванням змінюються на щорічній основі, оператор повинен вказати джерело, яке буде використано для отримання значень у динаміці, наприклад, Національний звіт (кадастр) антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами ПГ, інтернет сторінка Міндовкілля тощо.

1.4. Лабораторії і методи, які використовуються для визначення розрахункових коефіцієнтів на основі аналізів (якщо використовуються)

Оператор повинен у відповідних графах таблиці надати інформацію щодо кожної лабораторії, включаючи її ідентифікаційний номер, найменування, параметри, що вимірюються, навести посилання та короткий опис методів, які використовуються для аналізу палива та матеріалів з метою визначення всіх розрахункових коефіцієнтів відповідно до обраного рівня точності.

У п’ятій графі таблиці оператор зазначає "Так" чи "Ні" у відповідь на питання "Чи акредитована лабораторія відповідно до ДСТУ ISO/IEC 17025:2019?".

Якщо лабораторія не акредитована відповідно до ДСТУ ISO/IEC 17025:2019 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій" (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT), оператор у шостій графі таблиці надає посилання на окремий документ, що містить обґрунтоване підтвердження відповідності лабораторії вимогам щодо управління якістю та технічної компетентності відповідно до пункту 38 ПМЗ. Посилання має включати ім’я файлу, що містить цей документ, і дату.

В разі використання потокових газових хроматографів, екстракційних або неекстракційних газоаналізаторів, необхідно дотримуватись вимог абзацу третього пункту 35 ПМЗ.

1.5. Опис письмових процедур для лабораторних аналізів (якщо використовуються)

Оператор повинен надати інформацію щодо письмових процедур з проведення лабораторних аналізів.

Оператор вказує назву процедури; посилання на процедуру; посилання на схему/діаграму, якщо вона застосовується; посаду особи або підрозділ, відповідальний за впровадження процедури, та дані, які отримуються при виконанні процедури, або дані, які врегульовуються процедурою; короткий опис процедури, який дозволяє оператору, Міндовкіллю та верифікатору встановити основні параметри та операції, які мають бути виконані; місцезнаходження відповідних записів та інформації; назви інформаційних технологій, у випадку їх застосування; перелік стандартів, якщо вони застосовуються.

Якщо декілька процедур використовуються для аналогічних цілей, але для різних матеріальних потоків або параметрів, оператор має надати інформацію щодо загальної процедури, яка охоплює спільні елементи та контроль якості методів, що застосовуються.

Оператор може зробити посилання на окремі допоміжні процедури або надати окремо інформацію про кожну відповідну процедуру, використовуючи той самий формат.

1. Рівні точності для даних про діяльність та розрахункових коефіцієнтів

У цьому пункті оператор повинен надати опис даних для кожного матеріального потоку з переліку потоків, наведеного у підпункті 2.4 пункту 2 розділу III Типової форми.

Оператор надає інформацію для кожного матеріального потоку окремо, використовуючи той самий формат (для матеріального потоку П01 нумерація відповідає 1.1–1.9, для матеріального потоку П02 — 2.1–2.9).

У перших трьох рядках загальної частини оператор вказує ідентифікаційний номер матеріального потоку, його назву та категорію. У таблиці нижче зазначається тип матеріального потоку відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 розділу III Типової форми, застосовану методику, параметр, до якого застосовується невизначеність.

У рядку "Застосована методика" оператор вказує "Стандартна методика" або "Баланс мас", а також номер та назву методики, наведені у Методичних рекомендаціях з оцінки викидів парникових газів за видами діяльності установок, затверджених Міндовкіллям.

У рядку "Параметр, до якого застосовується невизначеність" оператор вказує параметр, який вимірюється для визначення даних про діяльність, наприклад, "Обсяг палива" або "Обсяг продукції", а також його одиниці виміру, зазначивши у дужках: "[т]" або "[тис.м-3]".

1.1. Метод визначення даних про діяльність

При зазначенні методу визначення даних про діяльність оператор має вказати у відповідному рядку: "Безпосереднє вимірювання (перед або після процесу)", "Розрахунок з урахуванням змін у запасах на складі", або "Консервативна оцінка";