Відповідно до частини дев’ятої статті 29 глави 3 розділу III Закону України "Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи", підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок інформаційного обміну щодо реєстрації фінансового гаранта, її призупинення, поновлення, анулювання, іншої інформації, необхідної для здійснення нагляду та контролю за виконанням фінансовим гарантом умов надання статусу фінансового гаранта, що додається.

2. Державній митній службі України у 30-денний строк доопрацювати відповідне програмне забезпечення для реалізації вимог цього наказу.

3. Департаменту митної політики Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на Голову Державної митної служби України.

1. Цей Порядок розроблено відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону України "Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи" (далі - Закон) з метою визначення механізму обміну інформацією між Держмитслужбою та Національним банком для цілей проведення оцінки відповідності фінансових установ умовам, визначеним статтею 29 Закону (далі - умови надання статусу фінансового гаранта), реєстрації фінансового гаранта, її призупинення, поновлення та анулювання, обміну іншою інформацією, необхідною для здійснення нагляду та контролю за виконанням фінансовим гарантом умов надання статусу фінансового гаранта.

2. Для цілей застосування цього Порядку терміни вживаються в такому значенні:

фінансова установа - банк або страхова компанія.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються в значеннях, визначених Законом.

3. Інформаційний обмін між Держмитслужбою та Національним банком здійснюється в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем із дотриманням вимог законодавства у сферах електронного документообігу, електронних довірчих послуг та захисту інформації.

4. Обмін електронними документами здійснюється відповідно до Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55.

Приймання, опрацювання, надсилання документів (інформації) Національним банком здійснюється відповідно до розпорядчого акта Національного банку з питань організації документування управлінської інформації в Національному банку, а у разі надсилання інформації з обмеженим доступом - у порядку, визначеному відповідними нормативно-правовими та розпорядчими актами Національного банку.

5. З метою реалізації положень цього Порядку у складі апарату Держмитслужби створюється постійно діюча комісія з посадових осіб Держмитслужби, склад якої затверджується наказом Держмитслужби.

Формою роботи постійно діючої комісії є засідання. Дату, час та місце проведення засідання комісії визначає голова комісії. Засідання комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин від загального складу комісії.

Рішення комісії приймаються простою більшістю голосів присутніх членів комісії шляхом відкритого голосування та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії. У разі рівної кількості голосів - голос голови є вирішальним.

6. Постійно діюча комісія:

1) здійснює розгляд заяв фінансових установ про реєстрацію фінансового гаранта, призупинення, поновлення та анулювання реєстрації фінансового гаранта;

2) встановлює в межах компетенції відповідність (невідповідність) фінансової установи умовам надання статусу фінансового гаранта;

3) здійснює підготовку рекомендацій щодо прийняття рішення про:

проведення оцінки відповідності фінансової установи умовам надання статусу фінансового гаранта;

залишення заяви про реєстрацію (призупинення, поновлення, анулювання реєстрації) фінансового гаранта без розгляду;

реєстрацію фінансового гаранта;

відмову в реєстрації фінансового гаранта;

призупинення реєстрації фінансового гаранта;

поновлення реєстрації фінансового гаранта;

анулювання реєстрації фінансового гаранта;

запит у фінансового гаранта відомостей та/або документів.

7. Рішення постійно діючої комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени. За результатом прийнятого рішення голова постійно діючої комісії готує проект рішення Держмитслужби у формі наказу та подає його на розгляд керівнику Держмитслужби або уповноваженій ним особі.

8. У разі прийняття Держмитслужбою рішень, визначених абзацами третім, п’ятим, шостим та восьмим підпункту 3 пункту 6 цього розділу, у рішенні зазначаються обґрунтування підстав для його прийняття з посиланням на конкретні вимоги законодавства, а також строк призупинення реєстрації фінансового гаранта (у разі прийняття рішення про призупинення реєстрації фінансового гаранта).

9. Держмитслужба не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня прийняття рішень, визначених підпунктом 3 пункту 6 цього розділу:

надсилає фінансовій установі у паперовій формі або в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем із дотриманням вимог законодавства у сферах електронного документообігу, електронних довірчих послуг та захисту інформації лист Держмитслужби з копією наказу Держмитслужби про прийняте рішення;

вносить відомості про реєстрацію, призупинення, поновлення або анулювання реєстрації фінансового гаранта до реєстру фінансових гарантів;

надсилає Національному банку копію наказу про реєстрацію, призупинення, поновлення або анулювання реєстрації фінансового гаранта.

10. Фінансовий гарант зобов’язаний щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, подавати Держмитслужбі та Національному банку звіт про видані фінансові гарантії.

Держмитслужба зобов’язана щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, надавати Національному банку та фінансовому гаранту звіт про прийняті та вивільнені фінансові гарантії, видані цим фінансовим гарантом.

1. Для реєстрації фінансового гаранта фінансова установа подає до Держмитслужби заяву про реєстрацію фінансового гаранта за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку одним із таких способів:

у паперовій формі наочно або поштовим відправленням з описом вкладення;

в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем із дотриманням вимог законодавства у сферах електронного документообігу, електронних довірчих послуг та захисту інформації.

2. Заява про реєстрацію фінансового гаранта складається державною мовою та підписується керівником фінансової установи або іншою уповноваженою на це особою.

3. Держмитслужба протягом трьох робочих днів з дня реєстрації заяви про реєстрацію фінансового гаранта здійснює її попередній розгляд, за результатами якого приймає рішення про проведення оцінки відповідності фінансової установи умовам надання статусу фінансового гаранта або рішення про залишення заяви про реєстрацію фінансового гаранта без розгляду.

Після прийняття рішення про проведення оцінки відповідності фінансової установи умовам надання статусу фінансового гаранта Держмитслужба на наступний робочий день надсилає Національному банку запит щодо надання інформації про підтвердження виконання фінансовою установою умов, визначених пунктами 2, 6 і 7 частини другої та пунктом 1 частини четвертої статті 29 Закону, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Рішення про проведення оцінки відповідності фінансової установи умовам надання статусу фінансового гаранта та про залишення заяви про реєстрацію фінансового гаранта без розгляду набирають чинності з дня їх прийняття.

4. Підставою для прийняття рішення про залишення заяви про реєстрацію фінансового гаранта без розгляду є випадок, коли:

1) заявник не є фінансовою установою;

2) заяву про реєстрацію фінансового гаранта:

підписано особою, яка не має на це повноважень;

складено не за встановленою формою;

3) наявні відомості про прийняття рішення про припинення фінансової установи або відомості про припинення фінансової установи;

4) не минуло трьох місяців з дня прийняття рішення Держмитслужби про відмову в реєстрації фінансового гаранта на підставі абзацу третього пункту 4 розділу III цього Порядку.

5. Після усунення причин, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви про реєстрацію фінансового гаранта без розгляду, фінансова установа може повторно подати заяву про реєстрацію фінансового гаранта.

6. Забороняється залишення заяви про реєстрацію фінансового гаранта без розгляду з підстав, не передбачених цим розділом.

7. Із заяви про реєстрацію фінансового гаранта та документів (за наявності), поданих у паперовій формі, Держмитслужба обов’язково виготовляє електронну копію шляхом сканування.

1. Держмитслужба протягом семи робочих днів з дня прийняття рішення про проведення оцінки відповідності фінансової установи умовам надання статусу фінансового гаранта:

проводить оцінку відповідності фінансової установи умовам, визначеним пунктами 1,3-5 частини другої статті 29 Закону;

перевіряє наявність або відсутність простроченої заборгованості перед митними органами за наданими фінансовими гарантіями відповідно до вимог Закону протягом усього періоду провадження діяльності з видачі фінансових гарантій для забезпечення сплати суми митного боргу.

2. Національний банк протягом семи робочих днів з дня одержання від Держмитслужби запиту щодо підтвердження виконання фінансовою установою умов, визначених пунктами 2, 6 і 7 частини другої та пунктом 1 частини четвертої статті 29 Закону, надсилає Держмитслужбі інформацію щодо виконання (невиконання) фінансовою установою зазначених умов, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

3. Після отримання від Національного банку інформації про виконання (невиконання) фінансовою установою умов, визначених пунктами 2, 6 і 7 (для страхових компаній) частини другої та пунктом 1 частини четвертої статті 29 Закону, Держмитслужба протягом трьох робочих днів складає висновок про відповідність (невідповідність) фінансової установи умовам надання статусу фінансового гаранта за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку та приймає рішення про реєстрацію фінансового гаранта або рішення про відмову в реєстрації фінансового гаранта.

Рішення про реєстрацію фінансового гаранта та про відмову в реєстрації фінансового гаранта набирають чинності з дня їх прийняття.

4. Підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації фінансового гаранта є:

встановлення невідповідності фінансової установи умовам надання статусу фінансового гаранта;

виявлення недостовірності даних у заяві про реєстрацію фінансового гаранта, поданій фінансовою установою. Виявленням недостовірності даних у заяві про реєстрацію фінансового гаранта є встановлення наявності розбіжності між даними, зазначеними у заяві, та фактичними відомостями щодо фінансової установи на момент її подання.

5. У разі відмови в реєстрації фінансового гаранта на підставі абзацу другого пункту 4 цього розділу фінансова установа може подати до Держмитслужби нову заяву про реєстрацію фінансового гаранта після усунення причин такої невідповідності.

У разі відмови в реєстрації фінансового гаранта на підставі абзацу третього пункту 4 цього розділу фінансова установа може подати до Держмитслужби нову заяву про реєстрацію фінансового гаранта не раніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення Держмитслужби про відмову в реєстрації фінансового гаранта.