Відповідно до положень Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року та з метою вдосконалення порядку призначення почесних консулів іноземних держав в Україні НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про почесних консулів іноземних держав в Україні та консульські установи, що очолюються такими консулами, що додається.

2. Затвердити Зразок екзекватури почесного консула, що додається.

3. Затвердити Технічний опис екзекватури почесного консула, що додається.

4. Затвердити Зразок бланка посвідчення почесного консула, що додається.

5. Затвердити Технічний опис бланка посвідчення почесного консула, що додається.

6. Затвердити Форму анкети почесного консула, що додається.

7. Затвердити Форму акредитаційної анкети почесного консула, що додається.

8. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства закордонних справ України від 25 травня 2007 року № 111 "Про затвердження Положення про почесних (нештатних) консульських посадових осіб іноземних держав в Україні та консульські установи, що очолюються такими посадовими особами", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 червня 2007 року за № 617/13884.

9. Департаменту державного протоколу забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

10. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

11. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Державного секретаря МЗС.

1. Це Положення визначає процедуру погодження, призначення почесних консулів іноземних держав в Україні, а також припинення виконання ними консульських функцій.

2. У цьому Положенні терміни вжито в таких значеннях:

почесне консульство - будь-яка консульська установа держави, що акредитує, яка заснована на території України та очолюється почесним консулом;

почесний консул - особа, яка очолює почесне консульство та виконує окремі консульські функції від імені держави, що акредитує, у межах визначеного консульського округу;

консульський округ - район, відведений консульській установі для виконання консульських функцій на території України;

консульське приміщення - будинок, частина будинку або приміщення, а також земельна ділянка для обслуговування зазначеного будинку чи частини будинку, незалежно від того, кому належить право власності на них, що використовуються виключно для виконання функцій почесного консула;

консульський архів - усі папери, документи, кореспонденція, книги, фільми, технічні засоби накопичення, зберігання та використання інформації, реєстри почесного консульства разом із шифрами і кодами, картотеки й будь-які предмети обстановки, призначені для забезпечення їхньої охорони чи зберігання, що використовуються виключно з метою чи є виключно результатом виконання функцій почесного консула.

3. Почесний консул іноземної держави може бути призначений в Україні з метою сприяння розвитку торговельних, економічних, культурних, наукових, туристичних та інших зв’язків між державою, що акредитує, і Україною, а також захисту на території консульського округу прав та інтересів держави, що акредитує, її фізичних і юридичних осіб.

4. Почесним консулом може бути громадянин України або за обґрунтуванням держави, що акредитує, іноземець, який постійно проживає протягом останніх п’яти років та має зареєстроване місце проживання на території України.

Почесний консул може займатися будь-якою професійною діяльністю, що не суперечить законодавству України, за винятком випадків, зазначених у пункті 5 цього розділу, а також зобов’язаний проживати та мати зареєстроване місце проживання у консульському окрузі протягом строку виконання ним консульських функцій.

5. На посаді почесного консула не може перебувати особа, яка:

перебуває на державній службі в Україні або в державі, що акредитує;

є суддею або прокурором;

є обраним до органу законодавчої влади чи до органів місцевого самоврядування;

бере активну участь у політичному житті як в Україні, так і в державі, що акредитує;

виконує функції почесного консула іншої держави;

має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи).

6. Почесний консул зобов’язаний дотримуватися положень Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року та законодавства України.

1. Запит про надання згоди на призначення в Україні почесного консула іноземної держави надсилається у формі вербальної ноти до Міністерства закордонних справ України дипломатичним представництвом в Україні держави, що акредитує, а у разі його відсутності - зовнішньополітичним відомством такої держави.

2. Запит про надання згоди на призначення почесного консула має містити детальне обґрунтування необхідності такого призначення.

У запиті зазначаються межі консульського округу почесного консула, перелік консульських функцій почесного консула, а також місце розташування почесного консульства.

Почесне консульство не може бути розташоване в місті, де знаходиться дипломатичне представництво або штатна консульська установа держави, що акредитує.

Зміна консульського округу почесного консула, його консульських функцій та місця розташування почесного консульства можуть здійснюватися тільки за згодою Міністерства закордонних справ України. Для цього держава, що акредитує, надсилає вербальну ноту до Міністерства закордонних справ України з відповідною інформацією та обґрунтуванням зазначених змін. Міністерство закордонних справ України інформує про своє рішення шляхом надсилання відповідної ноти.

3. Разом із запитом надається:

заповнена форма анкети почесного консула;

біографічна довідка (українською мовою);

фото (3 x 4 см) кандидата;

копії лицьового і зворотного боку паспорта громадянина України у формі картки або копії всіх сторінок паспорта громадянина України у формі книжечки (іноземці подають копію всіх сторінок паспортного документа іноземця та посвідки на постійне проживання в Україні);

документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання за останні п’ять років в Україні;

копія облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону);

оригінал довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально- процесуальним законодавством України;

два примірники згоди кандидата щодо надання дозволу на обробку його персональних даних.

4. Рішення про надання згоди на призначення почесного консула ухвалюється Міністром закордонних справ України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України.

5. Міністерство закордонних справ України повідомляє про своє рішення державу, що акредитує, шляхом направлення вербальної ноти. У разі прийняття рішення про відмову у наданні згоди на призначення почесного консула Міністерство закордонних справ України не зобов’язане повідомляти державі, що акредитує, про причини такого рішення.

1. Держава, що акредитує, після отримання згоди Міністерства закордонних справ України видає почесному консулу документ, який має форму патенту, або подібний до нього акт (далі - патент), що засвідчує його посаду із зазначенням повного ім’я, прізвища, громадянства, меж консульського округу, консульських функцій почесного консула, а також місце розташування почесного консульства.

2. Патент дипломатичними каналами направляється до Міністерства закордонних справ України.

3. Почесний консул допускається до виконання своїх функцій після отримання від Міністерства закордонних справ України екзекватури, що оформлюється на підставі патенту та є дійсною лише за наявності чинного посвідчення почесного консула, що видається за результатами його акредитації у Міністерстві закордонних справ України.

4. Після отримання екзекватури почесний консул акредитується при Міністерстві закордонних справ України. За результатами акредитації почесний консул отримує посвідчення почесного консула строком дії до чотирьох років.

5. Для здійснення акредитації до Міністерства закордонних справ України направляється вербальна нота дипломатичного представництва або зовнішньополітичного відомства держави, що акредитує, з проханням акредитувати новопризначеного почесного консула. У вербальній ноті зазначаються прізвище, ім’я, посада, консульський округ. Разом з вербальною нотою надсилається заповнена форма акредитаційної анкети почесного консула, що має бути засвідчена підписом керівника та печаткою зовнішньополітичного відомства або дипломатичного представництва держави, що акредитує.

6. В акредитації почесного консула може бути відмовлено у таких випадках:

подання неповного пакету документів та/або неповністю заповненої форми акредитаційної анкети почесного консула, а також у випадку надання такою особою недостовірних відомостей;

неповернення посвідчення почесного консула, строк дії якого закінчується чи закінчився, або пошкодженого посвідчення.

7. Про надання екзекватури почесному консулу Міністерство закордонних справ України інформує Міністерство внутрішніх справ України та місцеву державну адміністрацію за місцем розташування почесного консульства.

8. У разі необхідності продовження строку дії посвідчення почесного консула чи його заміни разом із відповідною вербальною нотою до Міністерства закордонних справ України надсилаються:

посвідчення почесного консула, строк дії якого закінчується чи закінчився;

заповнена форма акредитаційної анкети почесного консула, що має бути засвідчена підписом керівника та печаткою зовнішньополітичного відомства або дипломатичного представництва держави, що акредитує;

документи, визначені абзацами третім-дев’ятим пункту 3 розділу ІІ цього Положення;

у разі викрадення посвідчення почесного консула - документ, що підтверджує факт звернення почесного консула із відповідною заявою до правоохоронних органів України;

у разі непридатності посвідчення почесного консула для подальшого використання та необхідності його заміни на нове - пошкоджене посвідчення почесного консула.

9. Почесний консул призначає працівників почесного консульства. Акредитація та видача таким працівникам посвідчення Міністерством закордонних справ України не здійснюється.

10. Установою, уповноваженою на зносини з Міністерством закордонних справ України щодо питань діяльності почесного консула, його привілеїв та імунітетів, припинення консульських функцій тощо, є зовнішньополітичне відомство або дипломатичне представництво держави, що акредитує.

11. У разі припинення з будь-яких причин виконання почесним консулом своїх функцій, його екзекватура та посвідчення почесного консула дипломатичними каналами мають бути повернуті до Міністерства закордонних справ України.

1. Почесний консул виконує консульські функції, визначені статтею 5 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року, та перелік яких наведено у патенті.

2. Під час виконання консульських функцій почесний консул керується Віденською конвенцією про консульські зносини від 24 квітня 1963 року, законодавством України та держави, що акредитує.

3. Почесний консул виконує покладені на нього консульські функції особисто і не може передавати їх іншим особам.

4. Функції почесного консула припиняються у таких випадках:

після повідомлення державою, що акредитує, Міністерства закордонних справ України про припинення функцій почесного консула;

після анулювання екзекватури;

після повідомлення зовнішньополітичного відомства або дипломатичного представництва держави, що акредитує, про те, що Міністерство закордонних справ України перестало вважати його почесним консулом. У такому разі рішення про припинення функцій почесного консула ухвалюється Міністром закордонних справ України, яке доводиться до відома держави, що акредитує, Міністерства внутрішніх справ України, а також місцевої державної адміністрації за місцем, де розташовувалося почесне консульство.