Відповідно до пункту 5 частини першої статті 12, частини першої статті 45, статті 46 Закону України "Про запобігання корупції"

1. Затвердити такі, що додаються:

форму декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

2. Управлінню проведення обов’язкових повних перевірок подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Романа СУХОСТАВЦЯ.

4. Цей наказ набирає чинності з 01 грудня 2021 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

1. Цей Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених статтею 45 Закону України "Про запобігання корупції" (далі - декларація) (далі - Закон).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

діяльність - діяльність, пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або інша діяльність, зазначена у підпунктах "а", "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону ;

ПМ - прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 01 січня звітного року.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актах.

1. Декларація заповнюється та подається особисто суб’єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі.

Декларація подається незалежно від того, перебуває суб’єкт декларування в Україні чи за її межами.

Паперова копія декларації до Національного агентства не подається.

2. Суб’єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог:

1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.

Суб’єкт декларування, поновлений на роботі за рішенням суду після завершення періоду декларування, до 01 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося поновлення, подає щорічну декларацію за рік, у якому відбулось поновлення. Якщо така особа поновлена на роботі до завершення періоду декларування, щорічна декларація подається за минулий рік. Щорічна декларація за час вимушеного прогулу не подається.

Якщо особа, яка припинила здійснення діяльності, до завершення визначеного Законом строку подання щорічної декларації знов починає здійснення діяльності, вона подає щорічну декларацію як особа, яка продовжує здійснювати діяльність. Щорічна декларація (після звільнення) у такому випадку не подається;

2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб’єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Декларація при звільненні не подається у таких випадках:

особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді;

особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 календарних днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Втрата статусу суб’єкта декларування у зв’язку із внесенням змін до закону або статусу юридичної особи публічного права не вважається припиненням діяльності та не зобов’язує особу подавати декларацію будь-якого виду;

3) декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону . Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Декларація кандидата на посаду подається до призначення або обрання особи на відповідну посаду, якщо інше не передбачено законом.

Якщо особа подала щорічну декларацію за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається.

3. Суб’єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки.

4. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб’єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації.

Перед підписанням декларації суб’єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки.

5. Суб’єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

6. Подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб’єкту декларування на адресу його електронної пошти, зазначену в персональному електронному кабінеті, та до персонального електронного кабінету суб’єкта декларування.

7. Суб’єкт декларування має право за власною ініціативою подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів упродовж семи днів після дня подання первинної декларації, шляхом створення та подання виправленої декларації до Реєстру.

Після завершення такого строку, у разі притягнення до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей за результатами повної перевірки, суб’єкт декларування подає відповідну декларацію з достовірними відомостями в електронному вигляді шляхом створення та подання виправленої декларації до Реєстру.

У разі виявлення у декларації недостовірних відомостей за результатами повної перевірки такої декларації уповноважена особа Національного агентства відкриває доступ у Реєстрі для подання виправленої декларації, про що повідомляє суб’єкта декларування, та встановлює строк для подання декларації з достовірними відомостями.

Паперова копія виправленої декларації до Національного агентства не подається.

1. Декларація складається з вісімнадцяти розділів, у яких суб’єкт декларування зазначає інформацію про себе, членів своєї сім’ї, інших осіб та об’єкти декларування, визначені частиною першою статті 46 Закону.

У декларації кандидата на посаду не зазначаються відомості про видатки та інші правочини, вчинені суб’єктом декларування у звітному періоді.

2. Перед заповненням розділів декларації (крім розділу 1 "Вид декларації та звітний період", розділу 2.1 "Інформація про суб’єкта декларування") суб’єкт декларування обирає одну з позначок "Наявна інформація для декларування у цьому розділі" або "Відсутня інформація для декларування у цьому розділі".

Обрання однієї із позначок є обов’язковим.

3. Відомості про об’єкт декларування зазначаються незалежно від того, розташований він на території України чи за її межами.

4. За наявності документів, які підтверджують набуття суб’єктом декларування та/або членами його сім’ї права на об’єкт декларування, а також документів, які містять відомості про дату набуття права на нього, його кількість, характеристики, вартість та інші відомості, передбачені Законом, у декларації зазначаються відомості на підставі цих документів.

5. Інформація про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, зазначається в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

6. Суб’єкти декларування, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище або посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, у декларації зазначають відомості про об’єкти декларування, передбачені пунктами 2-8 частини першої статті 46 Закону , які є об’єктами права власності третьої особи, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї:

1) отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта;

2) може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

Такі відомості не зазначаються у декларації, якщо об’єкт належить на праві власності юридичній особі, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є суб’єкт декларування та/або член його сім’ї, та головним призначенням такого об’єкта є використання у господарській діяльності такої юридичної особи (промислове обладнання, спеціальна техніка тощо).

7. У разі відмови члена сім’ї суб’єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення декларації суб’єкт декларування зобов’язаний зазначити про це в декларації, обравши позначку "Член сім’ї не надав інформацію" та відобразивши в ній всю відому йому інформацію про такого члена сім’ї та об’єкти декларування, які належать йому на будь-якому праві.

8. Відомості про тип права суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї чи третіх осіб на об’єкт декларування зазначаються на підставі документів, відповідно до яких воно набуто (за їх наявності).

Якщо об’єкт декларування належить на праві спільної власності або на різних типах права суб’єкту декларування та членам його сім’ї, такий об’єкт зазначається у відповідному розділі декларації один раз, при цьому вказується тип права, на якому цей об’єкт декларування належить суб’єкту декларування, членам його сім’ї, третім особам, окремо.

Якщо об’єкт декларування перебуває у спільній сумісній власності суб’єкта декларування, членів його сім’ї та третіх осіб, зазначається інформація про всіх співвласників такого об’єкта декларування, а також вказується тип права, на якому цей об’єкт декларування належить суб’єкту декларування, членам його сім’ї, а також третім особам.

Якщо об’єкт декларування перебуває у спільній частковій власності суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, а також третіх осіб, то зазначаються відомості про частки у власності на об’єкт, які належать суб’єкту декларування та/або члену його сім’ї, а також третім особам. Відомості про частки зазначаються у відсотках.

Якщо об’єкт перебуває у суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї на праві користування, необхідно вказати відомості про власника майна.

Якщо власником майна є фізична особа - громадянин України, яка не є членом сім’ї, необхідно вказати відомості про:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

дату народження;

реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

зареєстроване місце проживання та місце фактичного проживання.

Якщо власником майна є фізична особа - іноземний громадянин, необхідно вказати відомості про:

повне ім’я (латиницею та українською мовою);

дату народження;

ідентифікаційний номер (податковий номер або номер соціального страхування, отриманий у країні походження громадянства);

місце проживання (англійською та українською мовами).

Якщо власником майна є юридична особа, зареєстрована в Україні, необхідно вказати відомості про:

код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

найменування.

Якщо власником майна є юридична особа, зареєстрована за межами України, необхідно вказати відомості про:

найменування (англійською та українською мовами);

ідентифікаційний код;

місцезнаходження (англійською та українською мовами).

9. Відомості про дату набуття права зазначаються відповідно до положень закону, з урахуванням умов договору.

Якщо об’єкт декларування належить суб’єкту декларування на праві власності (у тому числі спільної) та одночасно перебуває у володінні або користуванні членів сім’ї такого суб’єкта (або навпаки), у полі "Дата набуття права" необхідно зазначити дату набуття права власності.

Якщо право власності на частки в одному об’єкті декларування було набуте в різний час, у полі "Дата набуття права" необхідно зазначити останню дату набуття такого права.

Якщо об’єкт декларування перебуває у володінні або користуванні суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, але належить на праві приватної власності третій особі, у полі "Дата набуття права" необхідно зазначити дату початку фактичного володіння або користування таким майном, якщо інше не визначено законом, договором або рішенням суду.

10. Інформація про вартість об’єкта декларування зазначається на дату набуття суб’єктом декларування та/або членами його сім’ї права на цей об’єкт або відповідно до останньої грошової оцінки майна.

При зазначенні відомостей про вартість майна необхідно додатково обрати одну з позначок: "це вартість на дату набуття права" або "це вартість за останньою грошовою оцінкою". Обрання однієї з позначок є обов’язковим.

Інформація про вартість об’єкта декларування на дату набуття права відображається на підставі документа, відповідно до якого набуто право (за його наявності).

Відомості про грошове вираження або вартість об’єкта декларування, крім тих, відомості про які зазначаються у розділі 12 "Грошові активи" та розділі 13 "Фінансові зобов’язання" декларації, відображаються у грошовій одиниці України.

Грошове вираження або вартість об’єкта декларування в іноземній валюті з метою відображення у декларації перераховується в грошову одиницю України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату набуття права на об’єкт, проведення останньої грошової оцінки, отримання доходу, здійснення видатку.

Якщо згідно з документом, на підставі якого набуто право на об’єкт декларування, неможливо встановити вартість майна у грошовій одиниці України, зокрема, якщо така вартість вказана в радянських або українських карбованцях, купонах, а оцінка такого майна не проводилась чи її результати суб’єкту декларування невідомі, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку "Не застосовується".

Проведення оцінки об’єкта декларування з метою заповнення декларації не вимагається.

Якщо об’єкт перебуває у суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї на праві користування і в документах, на підставі яких набуто право на майно, відсутні відомості про вартість об’єкта декларування, у полі щодо вартості такого об’єкта слід обрати позначку "Не відомо".

11. У декларації не округлюються відомості щодо:

площі об’єктів нерухомості, які відображаються у розділі 3 "Об’єкти нерухомості" декларації (зазначаються відповідно до правовстановлюючих документів (за їх наявності);

номінальної вартості одного цінного папера у розділі 7 "Цінні папери";

вартості частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні в розділі 8 "Корпоративні права";

кількості криптовалюти у розділі 10 "Нематеріальні активи".

Округлюються (згідно з математичними правилами округлення) до 1 (одиниці) відомості щодо:

вартості об’єктів декларування, які відображаються у розділі 3 "Об’єкти нерухомості", розділі 5 "Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)", розділі 6 "Цінне рухоме майно - транспортні засоби";

вартості криптовалюти та інших об’єктів, що зазначаються в розділі 10 "Нематеріальні активи";

грошових показників у розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки", розділі 12 "Грошові активи", розділі 13 "Фінансові зобов’язання" та розділі 14 "Видатки та правочини суб’єкта декларування".

Згідно з математичними правилами округлення здійснюється до найближчого цілого числа. Якщо перша відкинута цифра менше п’яти, то попередня цифра не змінюється; якщо більше п’яти - попередня цифра збільшується на одиницю; якщо дорівнює п’яти - підходить кожне із зазначених правил.

1. У розділі 1 "Вид декларації та звітний період":

1) особа, подаючи декларацію, обирає один із її видів залежно від обов’язку, який у неї виник згідно зі статтею 45 Закону: щорічна, при звільненні, кандидата на посаду, та вказує період, за який вона подається.

Обираючи вид декларації "щорічна", суб’єкт декларування додатково вказує відомості про те, продовжує він здійснювати діяльність чи припинив її здійснення та подає декларацію у році, наступному за припиненням діяльності (після звільнення), шляхом обрання відповідної позначки: "я продовжую виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування", або "я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)";

2) при поданні виправленої "щорічної" декларації суб’єкту декларування надається можливість змінити відповідну позначку "я продовжую виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування" або "я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)";

3) звітний період може змінюватись лише при поданні виправленої декларації "при звільненні".

2. У розділі 2.1 "Інформація про суб’єкта декларування":

1) зазначаються відомості про суб’єкта декларування для ідентифікації його особи в Україні, за її межами, а також про місце його роботи або проходження служби (або місце майбутньої роботи чи проходження служби для кандидатів) і посаду, у зв’язку з якою виник обов’язок подати декларацію, або посаду, на яку претендує кандидат;

2) для ідентифікації особи в Україні суб’єкт декларування зазначає такі відомості:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

дату народження;

реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

реквізити паспорта громадянина України;

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

зареєстроване місце проживання;

місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію.

Якщо у звітному періоді суб’єкт декларування змінив прізвище, ім’я або по батькові, він додатково зазначає попередні прізвище, ім’я та по батькові.

Якщо зареєстроване та місце фактичного проживання суб’єкта декларування на кінець звітного періоду збігаються, після заповнення відомостей про зареєстроване місце проживання необхідно обрати позначку "збігається з місцем фактичного проживання".

Якщо адреси зареєстрованого та фактичного місця проживання не збігаються, слід зазначити окремо відомості про зареєстроване місце проживання та заповнити блоки полів "Місце фактичного проживання або поштова адреса, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію". При цьому додатково обрати такі позначки:

"це адреса місця фактичного проживання" - у разі, якщо вказана адреса є адресою місця фактичного проживання;

"це адреса для листування" - у разі, якщо вказана адреса є адресою для листування з Національним агентством, при цьому не є адресою місця фактичного проживання.

Якщо адреса місця фактичного проживання збігається з адресою для листування з Національним агентством, обирається позначка "це адреса місця фактичного проживання". Додатково обирати позначку "це адреса для листування" не потрібно.

Обрання однієї з позначок є обов’язковим.

Відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання зазначаються станом на кінець звітного періоду, а для адреси для листування - на дату подання декларації;

3) за наявності документів для ідентифікації особи за межами України суб’єкт декларування у блоці полів "Для ідентифікації за межами України" обирає позначку "Дані наявні" та вказує такі відомості:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) (латиницею);

країна, в якій видано документ, що посвідчує особу;

тип документа, що посвідчує особу;

реквізити документа, що посвідчує особу;

ідентифікаційний номер (за наявності).

Суб’єкт декларування зазначає відомості про варіанти написання свого прізвища, імені, по батькові (за наявності), крім української мови, зазначені у документах (паспортах, посвідці на проживання, інших наявних у суб’єкта декларування документах).

За наявності документів, що посвідчують особу, виданих у різних державах, у тому числі в Україні, зазначаються всі варіанти написання прізвища, імені, по батькові (за наявності) (крім української мови) з посиланням на документи кожної з держав, незважаючи на однаковий варіант їх написання.

За наявності декількох документів, виданих в одній державі, у яких варіанти написання прізвища, імені, по батькові (за наявності) збігаються, у блоці полів щодо документа, що посвідчує особу, зазначаються відомості про один з документів, пріоритет з яких має паспорт або посвідка на проживання.

За відсутності документів для ідентифікації особи за межами України слід обрати позначку "Дані відсутні";

4) при зазначенні відомостей про місце роботи або проходження служби (або місце майбутньої роботи чи проходження служби для кандидатів) і займану посаду, або посаду, на яку претендує кандидат, слід вказати:

код органу, установи, організації, підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в якому суб’єкт декларування працював (проходив службу) на кінець звітного періоду (або місця майбутньої роботи чи проходження служби для кандидатів на посаду);