Відповідно до статей 56, 58, 61, 63 та 64 Кодексу України про надра, статей 10, 32, 35 та 36 Гірничого закону України , пункту 9 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838),

1. Затвердити Вимоги щодо забезпечення заходів охорони об’єктів поверхні в умовах шкідливого впливу гірничих робіт, що додаються.

2. Визнати такою, що не застосовується на території України, "Инструкцию о порядке согласования подработки железных дорог на угольных и сланцевых месторождениях СССР", затверджену Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР 26 серпня 1969 року.

3. Директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Свириденко Ю.А.

1. Ці Вимоги визначають процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання суб’єктами правовідносин у сфері користування надрами вимог гірничого законодавства та законодавства про надра в частині забезпечення безпеки людей, майна, споруд та навколишнього природного середовища під час користування надрами, зокрема, узгодження та затвердження заходів охорони об’єктів поверхні та гірничих виробок від шкідливого впливу гірничих робіт, обумовленого зрушенням і деформацією гірських порід і земної поверхні (підробки), отримання погодження на проведення підготовчих виробок в запобіжних ціликах, а також на ведення в них очисних робіт.

2. Вимоги поширюються на користувачів надр, а саме - суб’єктів господарювання, які здійснюють розробку родовищ твердих корисних копалин (далі - гірниче підприємство), а також інших суб’єктів господарювання, які здійснюють проектування (далі - проектна організація), будівництво (реконструкцію) та експлуатацію будівель, споруд та інших об’єктів на площах залягання корисних копалин загальнодержавного значення, та/або власників таких об’єктів (далі - експлуатуюча організація).

Погодження проектної документації та інші питання, які виникають під час проектування, будівництва та експлуатації об’єктів поверхні, а також підземних споруд, у тому числі з метою, не пов’язаною з видобутком корисних копалин, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" .

3. Усі промислові, сільськогосподарські, транспортні, енергетичні, гідротехнічні та інші споруди, житлові і громадські будівлі, водойми, водотоки, лікувальні джерела і грязі, пам’ятники природи, історії та культури, землі, ліси, зелені насадження та інші об’єкти (далі - об’єкти поверхні) підлягають обов’язковій охороні від шкідливого впливу гірничих робіт (у тому числі під час будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин), якщо цей вплив може спричинити перешкоди для їх нормальної експлуатації чи використання за прямим призначенням, а знесення або перенесення за межі зони впливу гірничих робіт є неможливим або економічно недоцільним.

Під час розробки родовищ легкорозчинних корисних копалин (калійні і кам’яні солі, гіпс) охороні підлягають водоносні горизонти і зони вилуговування, які залягають вище гірничих робіт, з метою запобігання проривів води в гірничі виробки.

4. Ведення гірничих робіт в умовах впливу на об’єкти поверхні (підробка об’єктів поверхні) повинно проводитися на підставі проекту, розробленого гірничим підприємством, або проектною організацією на його замовлення, і передбачати заходи охорони об’єктів поверхні від шкідливого впливу гірничих робіт (далі - заходи охорони об’єктів поверхні).

5. Заходи охорони існуючих і проектних об’єктів поверхні встановлюються залежно від прогнозованих деформацій земної поверхні (основ споруд) під впливом підробки (у тому числі будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин), від величини допустимих і граничних деформацій для об’єктів, які знаходяться у зонах впливу гірничих робіт, а також залежно від призначення, цінності, конструктивних особливостей, характеру експлуатації, технічного стану і строку служби об’єктів поверхні відповідно до вимог галузевих Правил з охорони споруд та природних об’єктів від шкідливого впливу гірничих робіт (далі - Правила).

Вибір заходів охорони існуючих об’єктів поверхні, а також об’єктів поверхні, що проектуються та будуються (реконструюються), проводиться за методологією раціонального видобування корисних копалин, що передбачає:

визначення меж зон впливу гірничих виробок та тривалості процесу зрушення земної поверхні;

визначення розрахункових та допустимих показників деформації земної поверхні для об’єктів, що знаходяться в зоні впливу гірничих робіт (підроблювальних об’єктів);

установлення вимог щодо раціонального видобування корисних копалин у частині застосування заходів захисту підроблюваних об’єктів від впливу гірничих виробок.

Під час розробки вугільних родовищ для вибору заходів охорони підроблюваних об’єктів застосовуються ГСТУ 101.00159226.001-2003 Правила підробки будівель, споруд і природних об’єктів при видобуванні вугілля підземним способом, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 28 листопада 2003 року № 703.

Під час розробки родовищ рудних і нерудних корисних копалин, за якими не завершено вивчення процесів зрушення гірських порід, або не розроблені та не затверджені в установленому порядку галузеві Правила, вибір заходів охорони об’єктів поверхні повинен здійснюватися на основі рекомендацій науково-дослідної організації, що спеціалізується на дослідженні процесів зрушення гірських порід і земної поверхні внаслідок підробки гірничими роботами (далі - науково-дослідна організація).

6. Обрані заходи охорони об’єктів поверхні повинні мати можливість їх технічної реалізації, а також повинні бути економічно доцільними та забезпечувати:

видобування запасів корисних копалин з надр із втратами, які відповідають прийнятій на підприємстві системі розробки;

збереження об’єкта, що дозволяє експлуатувати його за встановленим призначенням;

безпеку для життя і здоров’я працівників та населення, що перебувають у зоні об’єкта, що охороняється;

безпеку ведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин;

запобігання проривів води, пливунів, глин, шкідливих газів у гірничі виробки і підземні споруди, не пов’язані з видобутком корисних копалин;

охорону родовища корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших негативних факторів, пов’язаних із розташуванням потенційно небезпечного об’єкта в зоні впливу гірничих робіт, і які знижують промислову цінність цього родовища або ускладнюють його розробку;

збереження в допустимих межах гідрогеологічного і гідротехнічного режиму водних об’єктів;

своєчасну ліквідацію провалів, воронок, уступів на земній поверхні.

За умови комбінованого способу розробки родовища корисних копалин підземним і відкритим способами обрані заходи охорони об’єктів поверхні повинні також забезпечувати запобігання зсувів і раптових обвалів бортів уступів і відвалів на кар’єрах або розрізах та проривів води і шкідливих газів у підземні гірничі виробки.

7. Для охорони об’єктів поверхні, капітальних гірничих виробок від шкідливого впливу гірничих робіт, а також під час будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, застосовуються:

1) гірничі заходи, що зменшують деформацію гірських порід і земної поверхні (основи споруд):

закладка виробленого простору (повна або часткова);

застосування спеціального розташування гірничих виробок, порядку і послідовності відпрацювання запасів корисних копалин;

неповна виїмка корисної копалини по потужності пласта (рудного тіла) або по площі;

залишення запобіжних ціликів корисних копалин;

підтримання різними технічними засобами в природних межах пливунів і обводнених карстових зон;

зміцнення уступів, зменшення кутів укосів бортів і уступів на кар’єрах або розрізах.

Охорона об’єктів поверхні або гірничих виробок шляхом залишення запобіжних ціликів корисних копалин допускається у випадках, коли за гірничогеологічних і техніко-економічних умов здійснення інших заходів охорони таких об’єктів є неможливим або економічно недоцільним, і тільки для існуючих об’єктів.

Гірничі заходи охорони будівель і споруд слід застосовувати тільки в тих випадках, коли застосування будівельних заходів охорони неможливо або недостатньо для збереження і експлуатації будівель і споруд за встановленим призначенням.

Гірниче підприємство зобов’язане вести облік запобіжних ціликів у Журналі обліку запобіжних ціликів за формою, наведеною в додатку до цих Вимог.

2) будівельні заходи, що зменшують шкідливий вплив зрушень та деформацій земної поверхні:

поділ будівель і споруд на відсіки за допомогою деформаційних швів;

посилення окремих елементів несучих конструкцій та зв’язків між ними;

побудова фундаментних і поверхових залізобетонних поясів, установка компенсаторів у підземних трубопроводах та заходи, передбачені ДБН В.1.1-45:2017 "Будівлі і споруди в складних інженерно-геологічних умовах. Загальні положення", затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 травня 2017 року № 101, національним стандартом ДСТУ-Н Б В.1.1-42:2016 "Настанова щодо проектування будівель і споруд на підроблювальних територіях", затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2016 року № 180;

тимчасова зміна режиму експлуатації об’єкта поверхні, що охороняється на період небезпечних деформацій;

ремонтні та налагоджувальні роботи (у тому числі ремонт після закінчення процесу зсувів та деформацій), виконувані для приведення об’єкта, що знаходився під впливом підробки, у стан, який відповідає вимогам його нормальної експлуатації.

8. Забудова площ залягання корисних копалин (крім корисних копалин місцевого значення), а також розміщення в місцях їх залягання підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, допускається, як виключення і повинна здійснюватися відповідно до вимог Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 року № 33.

Під час будівництва об’єктів поверхні на полях розповсюдження корисних копалин загальнодержавного значення повинні передбачатися будівельні та інші заходи, що забезпечують можливість видобування з надр корисних копалин.

Проекти будівництва таких об’єктів затверджуються відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560.

9. Експлуатуюча організація зобов’язана за запитом гірничого підприємства протягом місяця надати об’єктивні дані про стан будівель, споруд, технологічного устаткування, а також про застосовані будівельні заходи захисту, допустимі деформації для цього об’єкта поверхні.

Необхідність проведення поточних налагоджувальних і ремонтних робіт будівель, споруд і технологічного устаткування або їх застарілий стан не можуть бути підставою для відмови в наданні зазначеної в абзаці першому цього пункту інформації.

10. Вибір і здійснення заходів охорони об’єктів поверхні повинні проводитися з урахуванням вимог Правил безпеки у вугільних шахтах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 березня 2010 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року № 398/17693, та Правил безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 грудня 2016 року № 1592, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 січня 2017 року № 129/29997.

11. Під час будівництва нових, розширення і реконструкція діючих гірничих підприємств, а також підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, заходи охорони існуючих і запланованих до будівництва об’єктів поверхні в межах шахтних полів (з урахуванням зон впливу) визначаються проектними організаціями і є складовою частиною проектів будівництва цих гірничих підприємств і підземних споруд.

Заходи охорони об’єктів поверхні, побудованих у межах шахтних полів без будівельних заходів захисту, визначаються за дорученням гірничого підприємства проектними організаціями, які виконують маркшейдерські роботи на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорону праці, або самими гірничими підприємствами.

Заходи охорони міст та інших населених пунктів із багатоповерховою забудовою, промислових комплексів, складних технічних і транспортних споруд (каркасні житлові та громадські будівлі більше двох поверхів, мости і шляхопроводи, швидкісні та особливо вантажонапружені залізниці, підземні сталеві газопроводи і нафтопроводи, самопливні каналізаційні мережі) повинні визначатися тільки проектними організаціями на замовлення гірничих підприємств.

Зазначені проектні організації повинні відповідати вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" .

Обрані заходи охорони об’єктів поверхні підлягають узгодженню і затвердженню відповідно до розділу ІІ цих Вимог.

12. Вибору заходів охорони об’єктів поверхні має передувати комплексне комісійне обстеження їх стану.

До складу комісії входять представники проектної організації, яка буде здійснювати розроблення заходів охорони, гірничого підприємства, організації, що експлуатує об’єкт поверхні або є його власником. Комісія призначається суб’єктом господарювання, на якого покладено вибір заходів охорони цих об’єктів.

Результати обстеження оформляються актом, в якому викладається технічний стан об’єкта поверхні.

13. З метою врахування змін, що відбулися в гірничо-геологічних умовах, системі розробки і технології ведення гірничих робіт, а також стану і характеру експлуатації об’єкта поверхні, що охороняється, заходи охорони об’єктів поверхні, прийняті проектними організаціями під час проектування об’єктів гірничих робіт гірничого підприємства, підлягають повторному розгляду, а в разі необхідності уточненню не пізніше ніж за шість місяців до початку підробки об’єкта поверхні, що охороняється.

Уточнені заходи охорони об’єктів поверхні підлягають узгодженню і затвердженню відповідно до розділу ІІ цих Вимог.

14. Усі об’єкти поверхні, які підробляються, до початку і після закінчення впливу на них гірничих розробок, а в разі необхідності і в процесі підробки повинні обстежуватися комісією.

Залежно від призначення, цінності, конструктивних особливостей, характеру експлуатації і технічного стану об’єкта поверхні, у комісії повинні бути представники організацій, які здійснювали проектування та будівництво об’єкта поверхні (за умови їх функціонування), а також фахівці організації, яка розробила заходи його охорони.

Після кожного обстеження складається акт, в якому відображаються якість виконання прийнятих заходів охорони, стан об’єкта поверхні (конструктивні особливості, знос, деформації та ступінь їх впливу на експлуатаційну здатність) і в разі необхідності - пропозиції щодо додаткових заходів охорони об’єкта поверхні.

Усі випадки, коли об’єкти поверхні, що охороняються, отримують деформації, які перевищують розрахункові (очікувані), що унеможливлює їх подальшу безпечну експлуатацію, повинні розслідуватися комісіями, що призначаються гірничим підприємством, в якій повинні бути представники територіального органу Держпраці, фахівці науково-дослідних організацій.

15. У разі якщо минула потреба в об’єкті поверхні або капітальній гірничій виробці, для охорони яких обрано засіб - залишення запобіжного цілика, гірниче підприємство зобов’язане здійснити виїмку запасів корисних копалин у зазначеному цілику, або провести списання запасів корисних копалин у межах зазначеного цілика відповідно до вимог Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 58.

Погодження на відпрацювання запасів корисних копалин у запобіжному цілику надається гірничому підприємству з дотриманням вимог, визначених пунктом 7 розділу III цих Вимог.

16. Заходи охорони об’єктів поверхні, які включено в проекти на будівництво, розширення і реконструкцію підприємств з видобутку корисних копалин, а також у проекти на будівництво, розширення і реконструкцію підземних об’єктів, розташованих у межах шахтних полів, узгоджуються і затверджуються одночасно з проектами на будівництво, розширення і реконструкцію зазначених підприємств або їх об’єктів.

Заходи охорони міст та інших населених пунктів із багатоповерховою забудовою, промислових комплексів, складних технічних і транспортних споруд і інших об’єктів (каркасні житлові та громадські будівлі, мости і шляхопроводи, швидкісні та особливо вантажонапружені залізниці, підземні сталеві газопроводи і нафтопроводи, самопливні каналізаційні мережі) повинні бути узгоджені і затверджені в строк, що забезпечують здійснення будівельних заходів захисту за шість місяців до початку підробки об’єктів поверхні, що охороняються.

17. Після закінчення будівництва об’єктів поверхні, які розташовані в межах гірничого відводу, але не належать гірничому підприємству, забудовник протягом місяця з дати підписання акта готовності об’єкта до експлуатації зобов’язаний надати останньому виписки з акта, що засвідчує виконання будівельних заходів охорони, з додатком топографічного плану ділянки будівництва та з нанесенням підземних комунікацій. За ненадання виписки з акта забудовник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

18. Гірниче підприємство не пізніше ніж за шість місяців до початку підробки об’єкта поверхні, а також про початок впливу гірничих розробок на зазначений об’єкт, зобов’язане письмово повідомити про це експлуатуючу організацію.

19. Гірниче підприємство може здійснювати виїмку корисних копалин під усіма об’єктами поверхні, спорудженими з будівельними заходами охорони відповідно до проектів, якщо гірничо-геологічні умови (число запланованих до відпрацювання пластів і рудних тіл, їх потужність, глибина залягання, кут падіння) не змінилися порівняно з тими, які були прийняті під час їх проектування.

У такому випадку підробка проводиться з обов’язковим повідомленням експлуатуючої організації згідно з пунктом 18 розділу І цих Вимог. До повідомлення додається акт, який підтверджує відповідність фактичних гірничо-геологічних умов, прийнятим під час проектування.

20. Під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом об’єкти поверхні, що охороняються, повинні розташовуватися за межами можливого обвалення борту кар’єру або розрізу.

1. Порядок узгодження та затвердження заходів охорони об’єктів поверхні поширюється на всі випадки виїмки корисних копалин під об’єктами поверхні, що охороняються, у тому числі і шляхом залишення запобіжних ціликів.

2. Заходи охорони нових об’єктів поверхні, які будуються для реконструкції гірничих підприємств, повинні передбачатись у загальному проекті реконструкції таких підприємств і підлягають узгодженню з гірничим підприємством до затвердження проекту в цілому.