Відповідно до пункту 7 частини першої статті 11 Закону України "Про автомобільні дороги"

1. Затвердити Вимоги до програм підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють аудит та перевірку безпеки автомобільних доріг, що додаються.

2. Директорату дорожньої інфраструктури (О. Рябова) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Відділу зовнішніх комунікацій забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства інфраструктури України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Живицького Д.

1. Ці Вимоги визначають зміст і структуру програм підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють аудит та перевірку безпеки автомобільних доріг або мають намір провадити таку діяльність (далі - програми підвищення кваліфікації).

2. У цих Вимогах терміни вживаються в такому значенні:

кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі - ЄКТС) - одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин;

суб’єкт надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації - фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація будь-якої форми власності), що провадить освітню діяльність, міжнародні та іноземні установи, організації, які реалізують відповідні програми.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в законах України "Про освіту", "Про автомобільні дороги".

3. Дія цих Вимог поширюється на суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації осіб, що здійснюють аудит та перевірку безпеки автомобільних доріг або мають намір провадити таку діяльність.

4. Підвищення кваліфікації здійснюється за програмами, які за змістом поділяються на такі типи: програми підвищення кваліфікації аудиторів з безпеки автомобільних доріг, програми підвищення кваліфікації осіб, що проводять перевірку безпеки автомобільних доріг, та спеціальні програми.

Програма підвищення кваліфікації аудиторів з безпеки автомобільних доріг охоплює питання безпеки автомобільних доріг (етапи, показники, глобальний підхід до безпеки автомобільних доріг, фактори виникнення дорожньо-транспортних пригод, поведінка учасників дорожнього руху, ведення статистики дорожньо-транспортних пригод, методи аналізу даних про дорожньо-транспортні пригоди, проєктні рішення щодо складових елементів і функцій доріг), проєктування автомобільних доріг з погляду безпеки (базові принципи проєктування автомобільних доріг з погляду безпеки, людський фактор у проєктуванні автомобільних доріг, функціональна класифікація доріг, планування безпечної мережі доріг, особливі проблеми автомобільних доріг населених пунктів, розташованих уздовж доріг, проєктування автомобільних доріг з урахуванням потреб всіх учасників дорожнього руху, практичні рішення щодо забезпечення безпеки дорожнього руху в лінійних населених пунктах, управління місцями концентрації дорожньо-транспортних пригод), організації проведення аудиту та перевірки безпеки автомобільних доріг, основи правового регулювання аудиту та перевірки безпеки автомобільних доріг, а також інші питання, визначені замовниками освітніх послуг з підвищення кваліфікації.

Програма підвищення кваліфікації осіб, що проводять перевірку безпеки автомобільних доріг, охоплює питання безпеки дорожнього руху, причини виникнення дорожньо-транспортних пригод, оцінки ризиків виникнення дорожньо-транспортних пригод, аналіз даних про дорожньо-транспортні пригоди, основи виявлення, аналізу та вжиття заходів щодо оцінювання та ліквідації аварійно-небезпечних ділянок і місць (ділянок) концентрації дорожньо-транспортних пригод, усунення причин їх скоєння, принципи організації дорожнього руху, використання елементів безпеки в проєктуванні, будівництві та експлуатації доріг.

Спеціальна програма підвищення кваліфікації охоплює окремі питання програм підвищення кваліфікації аудиторів з безпеки автомобільних доріг та програм підвищення кваліфікації осіб, що проводять перевірку безпеки автомобільних доріг.

5. Програми підвищення кваліфікації за обсягом поділяються на:

довгострокові програми - програми підвищення кваліфікації обсягом не менше ніж 4 кредити ЄКТС;

короткострокові програми - короткострокові програми підвищення кваліфікації обсягом не менше ніж 1,5 кредита ЄКТС.

6. Програми підвищення кваліфікації можуть передбачати очну (денну, вечірню), дистанційну та змішану (очну та дистанційну з використанням спеціальних інтернет-платформ, вебсайтів тощо) форми навчання.

7. Програми підвищення кваліфікації розробляють і затверджують відповідні суб’єкти надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації.

1. Програми підвищення кваліфікації розробляються з урахуванням вимог Закону України "Про автомобільні дороги" , інших нормативно-правових актів, які регламентують питання здійснення аудиту та перевірки безпеки автомобільних доріг, післядипломної освіти, відповідних професійних стандартів (у разі наявності).

2. Програми підвищення кваліфікації розробляються відповідно до цих Вимог за:

формою 01-ПН - для довгострокових програм підвищення кваліфікації аудиторів з безпеки автомобільних доріг, програм підвищення кваліфікації осіб, що проводять перевірку безпеки автомобільних доріг, та спеціальних програм (додаток 1);

формою 02-ПН - для короткострокових програм підвищення кваліфікації аудиторів з безпеки автомобільних доріг, програм підвищення кваліфікації осіб, що проводять перевірку безпеки автомобільних доріг, та спеціальних програм (додаток 2).

3. Зміст програм підвищення кваліфікації має:

базуватися на принципах інноваційності, прогностичності, випереджувального характеру, індивідуалізації та диференціації підходів до підвищення кваліфікації, збалансованості теоретичних і практичних компонентів, недискримінації та рівності, стандартах прав людини;

враховувати завдання, функції та обов’язки осіб, які здійснюють аудит та перевірку безпеки автомобільних доріг;

бути спрямованим на професійний розвиток учасників професійного навчання;

передбачати практичну спрямованість;

включати сучасні підходи до освіти, методи їх навчання.

4. У програмі підвищення кваліфікації зазначаються номер та назва кожного окремого модуля, перелік тем у межах кожного модуля та питань для вивчення за кожною темою.

5. Розрахунок кількості годин у межах програми підвищення кваліфікації здійснюється з урахуванням кількості годин, необхідних для:

проведення аудиторних та/або дистанційних занять (за наявності);

здійснення навчальних візитів до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій різних форм власності з метою вивчення найкращих практик та обміну досвідом (за потреби);

самостійної роботи учасниками професійного навчання;

здійснення заходів вхідного, поточного та підсумкового контролю (за наявності).

1. Програма підвищення кваліфікації повинна містити:

титульний аркуш програми;

профіль програми;

структуру програми;

зміст програми;

оцінювання результатів навчання;

перелік літератури, інформаційних ресурсів, обов’язкових для опрацювання.

2. У профілі програм підвищення кваліфікації зазначаються:

1) загальна інформація про програму підвищення кваліфікації:

назва програми;

шифр програми (проставляється за таким форматом: ХХ/20_ _/000, у якому перший символ позначає тип програми за змістом (програма підвищення кваліфікації аудиторів з безпеки автомобільних доріг - А; програма підвищення кваліфікації осіб, що проводять перевірку безпеки автомобільних доріг,- П; спеціальна програма - С); другий символ - тип програми за тривалістю та інтенсивністю (довгострокові програми - Д; короткострокова програма - К); рік затвердження програми та порядковий номер програми (нумерація програм здійснюється в межах календарного року). Наприклад, перша довгострокова програма підвищення кваліфікації аудиторів з безпеки автомобільних доріг, затверджена 2021 року, матиме такий шифр: АД/2021/001);

тип програми за змістом;

форма навчання (очна (денна, вечірня), дистанційна, змішана);

передумови навчання за програмою (проходження онлайн-курсу, опрацювання нормативно-правових актів тощо) (у разі встановлення);

найменування замовника освітніх послуг з підвищення кваліфікації;

найменування партнера/партнерів щодо реалізації програми (за наявності);

обсяг програми в кредитах ЄКТС;

тривалість програми та організація навчання (кількість днів і періодичність проведення аудиторних занять; кількість днів та період проведення дистанційних занять, навчальних візитів у разі їх передбачення);

мова/мови викладання;

напрям/напрями підвищення кваліфікації, який/які охоплює програма;

перелік професійних компетентностей (назва професійної компетентності), на підвищення рівня яких спрямована програма;

укладачі програми (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), вчене звання, науковий ступінь (у разі наявності), посада, адреса електронної пошти);

2) загальна мета програми (очікуваний результат засвоєння учасниками професійного навчання навчального матеріалу програми, що виявляється в удосконаленні їхньої професійної компетентності та забезпеченні здатності виконувати посадові обов’язки);

3) очікувані результати навчання (знання, уміння та навички, які мають демонструвати замовники освітніх послуг з підвищення кваліфікації за результатами навчання);

4) викладання та навчання (методи навчання, форми проведення навчальних занять (лекція, семінар, тренінг, практична робота, лабораторна робота, тематична дискусія, дебати, конференція, відеоконференція, вебінар, обговорення у форматі круглого столу, групове вирішення завдань, розв’язання ситуаційного завдання тощо);

5) ресурсне забезпечення дистанційного навчання (назви вебплатформи, вебсайту, електронної системи навчання, через які здійснюватиметься навчання, назва дистанційного курсу (модуля), посилання (вебадреса);

6) оцінювання і форми поточного, підсумкового контролю передбачають визначення:

критеріїв оцінювання та їх питому вагу у підсумковій оцінці результатів навчання, які передбачають відвідування занять, проходження дистанційного навчання (у разі змішаної форми навчання), опрацювання обов’язкової літератури, інформаційних та інших матеріалів;

форму та періодичність поточного контролю (за потреби);

форму підсумкового контролю (за потреби).

3. Структура програм підвищення кваліфікації містить залежно від її тривалості та інтенсивності:

загальну кількість годин/кредитів ЄКТС, їх розподіл на аудиторні, дистанційні заняття, навчальні візити, самостійну роботу;

етапи навчання (сесії), назви модулів та/або тем, включених до програми;

підсумковий контроль результатів навчання (за наявності).

4. Оцінювання результатів навчання за програмою підвищення кваліфікації (крім короткострокової програми підвищення кваліфікації) здійснюється шляхом поточного та/або підсумкового контролю у формі та з періодичністю, визначеними програмою. У програмі визначаються вимоги до виконання завдань у межах окремого контрольного заходу.

Оцінювання результатів навчання за короткостроковою програмою підвищення кваліфікації здійснюється шляхом підсумкового контролю у формі, визначеній програмою.

Поточний та/або підсумковий контроль може здійснюватися у формі тестування, розв’язання ситуаційного завдання (у письмовій або усній формі), розроблення та презентації проєкту (у письмовій або усній формі), підсумкової роботи, письмових відповідей на запитання.

5. Програми підвищення кваліфікації мають передбачати обов’язкове опрацювання учасниками професійного навчання літератури, інформаційних ресурсів (матеріалів), список яких формують укладачі програми довільним способом з урахуванням вимог до бібліографічного опису, визначених національними стандартами України.

6. Під час визначення обсягу та тривалості програм підвищення кваліфікації слід враховувати, що:

одна академічна година становить 45 хвилин, дві академічні години утворюють пару академічних годин, які без перерви становлять 1 годину 20 хвилин;

тривалість аудиторної і самостійної роботи учасника підвищення кваліфікації не має перевищувати 10 академічних годин на день;

обсяг максимального навантаження учасника підвищення кваліфікації на один тиждень становить 54 години аудиторних занять і самостійної роботи;

на проведення лекцій має передбачатися не більше ніж 30 відсотків загального обсягу навчального часу на проведення аудиторних занять;

частка практичного компонента в загальному обсязі навчального часу має становити не менше ніж 60 відсотків.