Відповідно до Закону України "Про розвідку" та з метою дотримання вимог до проходження служби (роботи) в Службі зовнішньої розвідки України

1. Затвердити Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби (роботі) в Службі зовнішньої розвідки України, що додається.

2. Юридичному управлінню та Медичному центру Служби зовнішньої розвідки України забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. З цим наказом ознайомити співробітників Служби зовнішньої розвідки України та Міністерства охорони здоров`я України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

До пункту "а" належать:

тяжкий перебіг та ускладнення гострих форм інфекційних і паразитарних захворювань (поліомієліт, енцефаліт комариний, кліщовий, вірусний; герпетична інфекція, менінгококовий та вірусний менінгіт, септицемія, лепра, дифтерія, бактеріальні зоонози, тифо-паратифозні та сальмонельозні інфекції; вірусні геморагічні гарячки, що передаються членистоногими, комарами, усі види малярії тощо) або їх хронічний, рецидивний (щорічні загострення) перебіг, які не піддаються або важко піддаються лікуванню.

До пункту "б" належать:

наслідки перенесених гострих або загострення хронічних інфекційних та паразитарних захворювань протягом року після захворювання.

У разі коли при стаціонарному обстеженні контингентів, які перенесли інфекційні та паразитарні хвороби, функціональних порушень з боку органів та систем не виявлено, висновок надається за пунктом "б".

До пункту "а" належать:

усі форми туберкульозу легень, респіраторної системи з бактеріовиділенням і (або) розпадом легеневої тканини та (або) з вираженими симптомами інтоксикації;

генералізований туберкульоз (міліарний) з ураженням органів та систем незалежно від характеру перебігу, давності захворювання та його наслідків;

фістульозна (норицева) форма туберкульозного бронхоаденіту, фістульозні ураження бронхів;

великі залишкові зміни в легенях, плеврі із зміщенням межистіння або без нього, що супроводжуються значними порушеннями функції зовнішнього дихання;

наслідки хірургічного лікування туберкульозу легень, які супроводжуються значними порушеннями функції зовнішнього дихання;

туберкульоз мозкових оболонок, головного та спинного мозку;

прогресуючий туберкульоз хребта, кісток та суглобів, що супроводжується розладом функцій, наявністю парезів, паралічів, а також напливних абсцесів та нориць;

туберкульоз очей з прогресуючим зниженням зорових функцій;

поширені та спотворювальні форми туберкульозу шкіри;

прогресуючий туберкульоз перикарда, очеревини, брижових лімфатичних вузлів, шлунка, кишечнику, печінки, селезінки, ЛОР-органів;

туберкульоз сечостатевої системи з розпадом та (або) бактеріовиділенням;

метатуберкульозний нефросклероз, залишкові зміни та наслідки перенесеного туберкульозу органів сечостатевої системи, стан після видалення нирки та іншого хірургічного лікування нирок і сечовивідних шляхів із значними порушеннями функцій та наявності хронічної ниркової недостатності;

рубцеві зміни сечового міхура із значними порушеннями сечовипускання;

відсутність обох яєчок внаслідок їх видалення з приводу туберкульозу;

виявлення при дослідженні мокроти мікобактерій туберкульозу з мультирезистентністю, полірезистентністю, рифампіцин-резистентністю та з розширеною резистентністю до протитуберкульозних препаратів.

До пункту "б" належать:

усі форми активного туберкульозу легень, респіраторної системи без бактеріовиділення та розпаду легеневої тканини;

порожнини розпаду, трансформовані внаслідок лікування в тонкостінні кістоподібні порожнини (загоєння каверн за відкритим типом);

великі залишкові зміни в легенях, плеврі, які супроводжуються помірними порушеннями функції зовнішнього дихання;

стани та наслідки хірургічного лікування органів дихання, які супроводжуються помірними порушеннями функції зовнішнього дихання;

активний обмежений туберкульоз хребта, кісток та суглобів, сечостатевих органів, іншої позалегеневої локалізації в стадії згасання без напливних абсцесів та нориць;

залишкові зміни або наслідки перенесеного туберкульозу органів статевої системи;

стани та наслідки після хірургічного лікування туберкульозу нирок та сечовивідних шляхів з помірними порушеннями функцій нирок та сечовипускання;

стани та наслідки після хірургічного лікування туберкульозу інших органів з помірними порушеннями функцій.

До пункту "в" належать:

усі форми туберкульозу легень, респіраторної системи після успішного тривалого (не менше 2-3 місяців) стаціонарного та санаторно-курортного лікування, унаслідок чого досягнуто клініко-рентгенологічне визначення хвороби (зникнення симптомів інтоксикації, припинення бактеріовиділення, загоєння порожнин розпаду, розсмоктування інфільтрації в легенях та резорбція рідини в плевральних порожнинах);

великі залишкові зміни в легенях, плеврі, які супроводжуються незначними порушеннями функції зовнішнього дихання або без них;

наслідки хірургічного лікування, які супроводжуються незначними порушеннями функції зовнішнього дихання або без них;

туберкульоз позалегеневої локалізації після успішно завершеного стаціонарного та санаторно-курортного лікування.

До пункту "г" належать малі залишкові зміни після вилікуваного (у тому числі спонтанно) туберкульозу легень та позалегеневої локалізації після завершення повного курсу лікування без порушень функцій.

Громадянам та військовослужбовцям у разі виявлення інфекційних хвороб, що передаються статевим шляхом, проводиться обов’язкове стаціонарне лікування.

Після проведення хворим повного курсу лікування у разі зникнення клінічних ознак венеричного захворювання, указаних у пункті "в" статті 3 Переліку захворювань, та наявності трикратного негативного результату при лабораторному контролі вони визнаються придатними до військової служби, до навчання у вищому військовому навчальному закладі (далі - ВВНЗ).

Якщо через рік після повторного лікування сифілісу негативація класичних серологічних реакцій не настала, медичний огляд проводиться за пунктом "б".

У разі враження сифілісом внутрішніх органів, кісток, нервової системи залежно від ступеня порушення їх функцій медичний огляд проводиться також за відповідними Статтями Переліку захворювань.

Передбачає стан після перенесених гострих вірусних гепатитів та хронічні вірусні гепатити В, С, D, вірусні гепатити F, G, TTV, диференційованих за маркерами.

До пункту "а" належать:

цироз печінки вірусної етіології;

вірусні гепатити зі значною цитолітичною активністю (стійке підвищення АЛТ вище 800 Од/л), що мають тяжкий перебіг, резистентні до противірусної терапії чи мають протипокази до проведення противірусної терапії при стійких та значно виражених порушеннях функцій печінки (фіброз печінки F 4 за шкалою METAVIR);

наявність позапечінкових проявів при хронічному вірусному гепатиті: гломерулонефрит, синдром Шегрена, нефропатія, спричинена ВГС-імунними комплексами при значному порушенні функцій; неходжкінські лімфоми.

Пункт "б" передбачає:

хронічний та рецидивний перебіг вірусних гепатитів після проведення противірусної терапії зі стійкими помірними порушеннями функції печінки або помірною активністю (стійке збільшення трансаміназ вище 400 Од/л або фіброз печінки F 3, 4 за шкалою METAVIR);

наявність позапечінкових проявів: кріоглобулінемічний васкуліт, гемохроматоз, гломерулонефрит, тиреоїдит і синдром Шегрена, інсулінорезистентність, цукровий діабет 2-го типу, нефропатія, спричинена ВГС-імунними комплексами при помірному порушенні функцій.

До пункту "в" належать:

вірусні гепатити з хронічним перебігом після проведеного лікування або без нього, з незначними порушеннями функції печінки або мінімальною цитолітичною активністю (стійке збільшення трансаміназ вище 80 Од/л, фіброз печінки F 1, 2 за шкалою METAVIR); позапечінкові прояви хронічного вірусного гепатиту у вигляді захворювань шкіри (шкірна порфірія, червоний плоскатий лишай).

До пункту "г" належать:

вірусні гепатити з хронічним перебігом після проведеного лікування або без нього без порушення функції печінки та мінімальною цитолітичною активністю (підвищення трансаміназ до 80 Од/л, фіброз печінки F 0 за шкалою METAVIR).

Передбачає різні клінічні стадії хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) за рубриками В20-В24, та безсимптомне носійство ВІЛ (Z21).

У разі виникнення у військовослужбовців важких СНІД-індикаторних захворювань (В20-В22), що передбачає тривале стаціонарне лікування в умовах військового лікувального закладу або в регіональних центрах СНІДу більше 4-х місяців, медичний огляд проводиться за пунктом "а" до закінчення повного курсу лікування. Якщо прогноз подальшого перебігу захворювання є несприятливим, що підтверджується висновком лікарського консиліуму, медичний огляд проводиться у найкоротші терміни за пунктом "а".

Якщо термін стаціонарного лікування СНІД-індикаторних захворювань (В20-В22) буде меншим 4-х місяців, а рівень CD4 клітин >200, медичний огляд проводиться за пунктом "б". Військовослужбовцям, які отримують антиретровірусну терапію і мають рівень CD4 клітин >200, медичний огляд проводиться за пунктом "б", при рівні CD4 клітин >500, медичний огляд проводиться за пунктом "в".

З метою забезпечення конфіденційності відомостей про ВІЛ-статус особи в експертному документі дозволяється встановлювати діагноз у формулюванні "Хронічна ретровірусна інфекція".

Громадяни, які мають захворювання, указані в пункті "б" цієї статті, визнаються тимчасово непридатними з наданням відстрочки на лікування до 6 місяців. У разі потреби відстрочка може бути надана повторно на такий самий термін. Військовослужбовці підлягають стаціонарному лікуванню.

У разі незадовільного повторного стаціонарного лікування громадянам та військовослужбовцям медичний огляд проводиться за пунктом "а".

Передбачає стани після перенесених гострих, загострення хронічних інфекційних та паразитарних захворювань, стани після хірургічних втручань, коли зберігаються тимчасові функціональні розлади органів і систем.

Після закінчення стаціонарного лікування, коли для повного відновлення функцій і працездатності та визначення кінцевого результату захворювання потрібно не менше одного місяця, військовослужбовцям може надаватися відпустка за станом здоров’я або звільнення від виконання службових обов’язків.

Громадяни, які приймаються на військову службу за контрактом або вступають у ВВНЗ, визнаються тимчасово непридатними до завершення курсу лікування.

Новоутворення (С00-D48), їх наслідки.

До пункту "а", крім указаних у Переліку захворювань новоутворень, належать:

пухлини головного та спинного мозку;

злоякісні новоутворення кісток та суглобів незалежно від поширеності та стадії;

злоякісні новоутворення інших органів та м’яких тканин з віддаленими метастазами після нерадикального хірургічного лікування або прогресування (рецидив) захворювання після раніше проведеного лікування.

У разі відмови хворого від лікування злоякісного новоутворення незалежно від стадії та розповсюдження пухлини медичний огляд проводиться за пунктом "а".

До пункту "б", крім указаних у Переліку захворювань новоутворень, належать:

рубці після радикального лікування злоякісних пухлин нижньої губи та шкіри;

плоскоклітинний рак шкіри після радикального лікування;

наслідки протипухлинного лікування (хірургічного, цитостатичного або променевого).

Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом та не досягли граничного віку перебування на військовій службі, протягом перших п’яти років після успішного радикального лікування первинної пухлини ВЛК може виносити постанову "обмежено придатний до військової служби". Після завершення п’ятирічного строку після успішного радикального лікування первинної пухлини медичний огляд дозволяється проводити за наявними наслідками лікування пухлини за відповідними статтями Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функції.

Після завершення курсу протипухлинного лікування (хірургічного, цитостатичного або променевого) військовослужбовці всіх категорій оглядаються ВЛК з установленням ступеня придатності до військової служби.

До пункту "а" належать:

злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин, мієлодиспластичні синдроми з прогресуючим перебігом, відсутністю або недостатнім ефектом лікування, наявністю рецидивів;

випадки захворювань на хронічні лейкози в стадії виражених клініко-гематологічних проявів та в термінальній стадії;

лімфогранулематоз та неходжкінські лімфоми, за наявності IV стадії, а також I-III стадій у разі неможливості досягнення стійкої ремісії з використанням препаратів I лінії, рецидиву захворювання;

справжня поліцитемія в еритремічній та анемічній стадії;

усі категорії військовослужбовців з гострим лейкозом після проведення курсів індукції та консолідації ремісії незалежно від результату лікування оглядаються за пунктом "а".

До пункту "б" належать:

злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин без прогресуючого перебігу;

хронічні мієло- та лімфопроліферативні захворювання в початковій стадії за відсутності показань до специфічного лікування або тривалий (більше 1 року) позитивний ефект від лікування препаратами I лінії при збереженні працездатності;

лімфогранулематоз та неходжкінські лімфоми I-III стадіях захворювання за відсутності ранніх (до завершення стандартного курсу лікування) рецидивів та досягнення стійкої (більше року) ремісії після проведеного лікування;

гостра лейкемія у повній клініко-гематологічній ремісії після проведення курсів індукції та консолідації ремісії;

справжня поліцитемія в початковій стадії.

До пункту "в" належать:

лімфогранулематоз I-III стадій у фазі тривалої стійкої (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) ремісії.

До пункту "а" належать:

новоутворення шкіри, підшкірних тканин, кровоносних або лімфатичних судин, що унеможливлюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження;

новоутворення центральної або периферичної нервової системи, які прогресують або призводять до стійких паралічів, глибоких парезів кінцівок зі стійкими порушеннями чутливості або трофіки (різко виражені гіпотрофії м’язів при односторонньому процесі: плеча - більше ніж 4 см, передпліччя - більше ніж 3 см, стегна - більше ніж 8 см, гомілки - більше ніж 6 см; контрактури, хронічні трофічні виразки), що супроводжуються розладом функцій кори або підкоркових утворень, порушеннями функцій черепних нервів, ендокринними розладами, а також стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що викликає різкий біль, тощо);

фіброми носоглотки з перебігом, який прогресує, середостіння зі значними клінічними проявами (зміщення, здавлення, руйнування навколишніхорганів, а також інших прилеглих до них органів грудної порожнини);

новоутворення бронхо-легеневого апарату, що супроводжуються кровохарканням, бронхостенозом або ателектазом;

новоутворення органів травлення, що значно утруднюють акт ковтання або проходження їжі та супроводжуються занепадом угодованості;

новоутворення залоз внутрішньої секреції без ендокринних розладів, що викликають порушення функцій прилеглих органів (зміщення, здавлення);

новоутворення наднирників >1 см в діаметрі з порушенням функції;

новоутворення гіпофіза >1 см в діаметрі з порушенням функції;

поширені або множинні папіломи сечового міхура з вираженими дизурічними явищами або які супроводжуються кровотечею.

До пункту "б" належать новоутворення:

шкіри, підшкірних тканин, кровоносних або лімфатичних судин, що ускладнюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження;

центральної або периферичної нервової системи, при якій порушення функцій виражені помірно і перебіг якої характеризується повільним протягом тривалого часу (1-2 роки) наростанням симптомів (незначна гіпотрофія м’язів, легкі розлади чутливості тощо);

новоутворення гіпофіза до 1 см в діаметрі з порушенням функції;

новоутворення наднирників до 1 см в діаметрі з порушенням функції;

середостіння з порушеннями функцій органів;

бронхо-легеневого апарату з клінічними проявами;

новоутворення органів травлення без занепаду вгодованості;

поліпи (множинні або великих розмірів) жовчного міхура з клінічними проявами, які потребують повторного стаціонарного лікування;

множинні гемангіоми печінки (2 та більше) або великих розмірів (1 см та більше)

папіломи сечового міхура з помірними та незначними дизурічними явищами;

рецидивні дермоїдні куприкові кісти після радикального хірургічного лікування або при відмові від нього.

До цього пункту належать також фонові стани та передпухлинні захворювання молочної залози і жіночих статевих органів:

дисплазія або атипова гіперплазія молочної залози;

міома матки при розмірах, що відповідають 12-тижневій та більше вагітності і супроводжуються кровотечами, що призводять до анемії, а також наявність субмукозних або субсерозних вузлів з порушенням їх кровопостачання, швидким ростом (збільшення пухлини до розмірів, що відповідають більш як 5-тижневій вагітності, за рік);

залозно-кістозна гіперплазія, поліпоз, аденоматоз ендометрія;

ерозія або дисплазія шийки матки;

поліпи цервікального каналу;

кісти бартолінової залози, крауроз вульви, кісти та фіброми піхви, що порушують функцію.

До пункту "в" належать новоутворення:

нервової системи, які повільно прогресують, без атрофії м’язів та трофічних розладів, коли симптоми захворювання не прогресують;

органів травлення без клінічних проявів;

жіночих статевих органів, що не потребують хірургічного лікування (міома матки при розмірах, що відповідають 11-тижневій та менше вагітності без клінічних проявів, кісти бартолінової залози, кісти та фіброми піхви);

а також рецидив після хірургічного лікування поодиноких доброякісних новоутворень кісток, хрящів, ліпом, гемангіом, що дещо ускладнюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження.

Громадянам, які приймаються на військову службу за контрактом або вступають у ВВНЗ, та військовослужбовцям строкової військової служби, які перенесли хірургічне лікування або цитостатичну (променеву) терапію з приводу новоутворень, медичний огляд проводиться відповідно до пунктів "а", "б" або "в" статей 8, 9, 10 Переліку захворювань.

Відпустка за станом здоров’я оглянутим надається у випадках, коли необхідне проведення повторних курсів лікування або коли для повного відновлення функцій та працездатності необхідний термін не менше місяця.

Після проведення повного курсу комбінованої терапії військовослужбовці направляються на медичний огляд ВЛК з визначенням ступеня придатності до військової служби.

Хвороби крові і кровотворних органів та окремі порушення

з залученням імунного механізму (D50-D89), їх наслідки.

До пункту "а" належать:

апластичні та сідеробластні анемії, спадкові форми гемолітичних анемій, спадкові форми тромбоцитопатій, гемофілій, коагулопатій, що супроводжуються кровотечами, крововиливами.

До пункту "б" належать:

захворювання крові і кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму при недостатньому ефекті від лікування.

До пункту "в" належать:

захворювання крові і кровотворних органів при хронічному повільно прогресуючому перебігу з помірно вираженою тромбоцитопенією без геморагічних проявів та за відсутності необхідності в підтримувальній гормоно- та імунотерапії.

До пункту "г" належать:

ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура з добрим ефектом від глюкокортикоїдної або імунотерапії, спленектомії.

Хвороби ендокринної системи, розлади харчування

та порушення обміну речовин (Е00-Е90), їх наслідки.

До пункту "а" належать:

стійкі, значно виражені розлади, зумовлені тяжкими формами цукрового діабету з високою гіперглікемією (більше 13,7 ммоль/л) і глюкозурією, ацетонурією, схильністю до частих гіпоглікемічних станів, кетозом, універсальною ангіопатією (ретинопатія, гломерулосклероз тощо), які потребують для компенсації вуглеводного обміну 60 одиниць інсуліну на добу і більше;

тяжкі форми вузлового зоба, дифузного токсичного зоба, рецидивуючий перебіг тиреотоксикозу важкого ступеню (різко виражене схуднення, адинамія, виражений екзофтальм, задуха у спокої, частота пульсу 120 ударів на хвилину і більше, порушення серцевого ритму, різноманітні вісцеральні прояви);

тяжкі форми гіпотиреозу, що потребують призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозуванні 150 мкг та більше на добу;

нецукровий діабет, що потребує постійного проведення замісної терапії.

До пункту "б" належать:

стійкі помірно виражені розлади, зумовлені хворобами ендокринних залоз середньої тяжкості, коли при відповідному лікуванні зберігається незначне зниження працездатності оглядаємого;

цукровий діабет середньої тяжкості з помірною гіперглікемією (не більше 13,7 ммоль/л) та глюкозурією. Компенсація вуглеводного обміну досягається пероральним уживанням цукрознижувальних препаратів або введенням інсуліну до 60 одиниць на добу на фоні постійної дієтотерапії. Ацетонурія, кетоз, діабетичні коми в анамнезі відсутні;

токсичний зоб середнього ступеня тяжкості (зниження ваги тіла на 20 % від початкової, помірна тахікардія до 120 ударів на хвилину, характерні очні симптоми);

гіпотиреоз середнього ступеня тяжкості, що потребує призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозуванні 75-150 мкг на добу;

аліментарне ожиріння III ступеня.

До цього пункту належать також усі захворювання залоз внутрішньої секреції з помірними порушеннями функцій.

До пункту "в" належать:

форми цукрового діабету з невисокою гіперглікемією (8-9 ммоль/л), яка легко нормалізується дієтою, працездатність хворого збережена;

легкі зворотні форми дифузного токсичного зоба (легка неврозоподібна симптоматика, зниження толерантності до фізичного навантаження, тахікардія з частотою пульсу до 100 ударів на хвилину);

легкі форми гіпотиреозу, що потребують призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозуванні до 75 мкг на добу;

дифузний та вузловий зоб 3 стадії без порушення функцій щитоподібної залози;

гіпоталамічний синдром нейроендокринної форми (ожиріння, артеріальна гіпертензія, порушення толерантності до вуглеводів, наявність стрій на тулубі, кінцівках);

підгострий тиреоїдит з рецидивним перебігом;

аліментарне ожиріння II ступеня.

До цього пункту належить також функціональна гіпербілірубінемія з постійним підвищенням білірубіну більше ніж 30 ммоль/л.

До пункту "г" належать:

дифузний та вузловий зоб 1-2 стадій без порушення функцій щитоподібної залози;

аліментарне ожиріння I ступеня;

прооперовані з приводу гінекомастії із сприятливим результатом.

До пункту "д" належать стани після хірургічних втручань на щитоподібній залозі, інших ендокринних залозах при нормалізації їх функцій після лікування.

Розлади психіки та поведінки (F00-F99), їх наслідки.

До пункту "а" належать різко виражені, затяжні психотичні стани, а також психічні розлади, що проявляються вираженими порушеннями або стійкими змінами особистості за психоорганічним типом, а також різко вираженими клінічними проявами або тривалим перебігом.

До пункту "б" належать помірно виражені або повторні психотичні та непсихотичні стани із сприятливим перебігом, психічні розлади, що проявляються стійкими емоційно-вольовими, ендокринними та вегетативними розладами з проявами органічного враження центральної нервової системи, що призводять до патологічних змін особистості за органічним типом або вираженим стійким (до 2 місяців) астенічним станом (церебрастенії), а також неврозоподібним або психопатоподібним синдромом після органічного захворювання (травми) або враження головного мозку.

До пункту "в" належать минущі, легкі і короткотривалі психотичні та непсихотичні розлади, що виникли внаслідок травм або гострих органічних захворювань головного мозку, які закінчуються дещо вираженою астенією без ознак органічного враження центральної нервової системи.

До пункту "г" належать стани стійкої (не менше 1 року) компенсації хворобливих проявів після гострого захворювання та травми головного мозку без психічних розладів та проявів органічного враження центральної нервової системи.

До пункту "а" належать психічні і поведінкові розлади, зумовлені зловживанням психоактивних речовин з активною залежністю. Характерні різко та помірно виражені зміни особистості з інтелектуально-мнестичними і психотичними порушеннями, з відсутністю позитивного ставлення до лікування та критики до свого стану та безуспішності спеціального лікування у стаціонарі.

До пункту "б" належать психічні та поведінкові розлади, зумовлені зловживанням психоактивними речовинами, при синдромі залежності з помірними або незначними психічними розладами та збереження критичного ставлення до свого стану і поведінки.

Поодиноке або епізодичне вживання психоактивних речовин або інших токсичних речовин без психічних та соматичних розладів не може бути підставою для застосування цієї статті.

До пункту "а" належать усі форми шизофренії, шизотипових та маячних розладів з частою повторюваністю фаз та хронічним перебігом.

До пункту "б" належать тільки легкі форми афективних розладів (розладів настрою) та циклотимії з нечастими нападами та довгими (не менше 2 років) проміжками повного психічного здоров’я.

До пункту "а" належать реактивні психози із затяжним перебігом (психогенний параноїдний психоз, істеричні психози зі зміною свідомості, реактивна депресія тощо), а також різко виражені невротичні розлади, які не піддаються лікуванню.

До пункту "б" належать реактивні психози зі сприятливим перебігом, а також помірно виражені, тривалі або повторні невротичні розлади, коли хворобливі явища, незважаючи на патогенетичне лікування, стійко утримуються і заважають особам виконувати обов’язки військової служби. Експертна постанова приймається після безуспішного стаціонарного лікування хворого не менше 20 діб.

До пункту "в" належать помірно виражені, короткочасні невротичні розлади та реактивний психоз із сприятливим перебігом, що закінчився легкою астенією.

До пункту "г" належать гострі реакції на стрес, порушення адаптації та дещо виражені невротичні розлади, які характеризуються переважно вегетативними порушеннями, добре піддаються лікуванню та закінчуються одужанням.

До пункту "а" належать різко виражені, що не піддаються компенсації, так звані ядерні форми психопатії та випадки патологічного розвитку особистості (паранояльні, обсесивно-фобічні тощо), які характеризуються найбільш глибокими та стійкими хворобливими проявами, що на тривалий час позбавляють працездатність та перешкоджають виконанню службових обов’язків.

До пункту "б" належать помірно виражені форми розладів особистості, психопатії та патологічного розвитку особистості, що проявляються помірно вираженими стійкими емоційно-вольовими афективними зривами, легкістю розвитку афективно-поведінкових реакцій, виразною неврівноваженістю вегетативної нервової системи, а також психічним інфантилізмом.

До пункту "а" належать усі форми тяжкої або помірної розумової відсталості, а також дебільність у різко вираженому ступені.

До пункту "б" належать дебільність у помірно вираженому та легкому ступенях. У разі встановлення цього діагнозу, особливо у випадках, коли дані лікарського обстеження не відповідають іншим даним, що характеризують поведінку оглянутого в побуті, на виробництві, у підрозділі тощо, стаціонарне обстеження обов’язкове.

Хвороби нервової системи (G00-G99), їх наслідки.

До пункту "а" належать хвороби нервової системи, що супроводжуються глибокими паралічами або парезами, вираженим паркінсонізмом, атактичними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше ніж на 20 мм), оптикохіазмальним арахноїдитом з вираженим розладом зору, а також наслідки перенесеного мієліту з явищами паралічу або вираженого парезу.

До пункту "б" належать: хвороби нервової системи з повільним перебігом, які за ступенем порушень функцій центральної нервової системи обмежують можливість проходження військової служби, у вигляді залишкових явищ вторинного енцефаліту з помірно вираженим геміпарезом (у формі зниження сили м’язів, невеликого збільшення м’язового тонусу, що не супроводжується розладом мови, пам’яті, ходи), помірної гідроцефалії - розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм, наявністю епілептиформного синдрому.

До пункту "в" належать залишкові явища ураження нервової системи із незначними порушеннями функцій (гіпомімія, анізорефлексія, недостатність конвергенції тощо) з окремими органічними ознаками, поєднаними з вегетативно-судинною нестійкістю та астено-невротичними проявами.

До пункту "г" належать залишкові явища ураження нервової системи з вегетативно-судинною нестійкістю без порушень функцій. Питання про придатність до військової служби призовників вирішується після стаціонарного обстеження.

До пункту "а" належать: розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, аміотрофічний бічний склероз, лейкодистрофія, церебральний ліпідоз, хорея Гетінгтона, торсійна дистонія, атаксія Фрідрейха, спинально-м’язова атрофія, сірінгомієлія з різко вираженими порушеннями трофіки, тяжкі форми мієлопатії, дитячий церебральний параліч та інші паралітичні синдроми.