Відповідно до Законів України "Про соціальні послуги", "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" з метою забезпечення надання соціальної послуги тимчасового відпочинку для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю,

1. Затвердити Державний стандарт соціальної послуги тимчасового відпочинку для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю, що додається.

2. Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей (Колбаса Р.С.) забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Лебедцова Б.Б.

1. Цей Державний стандарт визначає зміст, обсяг, умови, норми і нормативи, порядок надання та показники якості соціальної послуги тимчасового відпочинку для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю.

2. У цьому Державному стандарті терміни вживаються в таких значеннях:

індивідуальний план надання соціальної послуги тимчасового відпочинку для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю, - документ, складений на підставі оцінювання індивідуальних потреб дитини з інвалідністю, в якому зазначено заходи, що проводяться для надання такої послуги, відомості про необхідні ресурси, періодичність і строки виконання, відповідальних за виконання, результати моніторингу і перегляду цього плану (далі - індивідуальний план);

моніторинг та оцінювання якості надання соціальної послуги тимчасового відпочинку для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю, - постійний або періодичний перегляд діяльності працівників надавача соціальних послуг, метою якого є оцінювання поточних результатів, визначення проблем і надання рекомендацій для їх усунення;

мультидисциплінарна команда - група, що складається не менше ніж з трьох осіб, до складу якої входять соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи, психолог, лікар або сестра медична та інші;

надавач соціальної послуги тимчасового відпочинку для батьків або осіб, які їх замінюють, - підприємство, установа, організація, заклад незалежно від форми власності, фізична особа - підприємець, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги (далі - надавач соціальної послуги);

отримувач соціальної послуги тимчасового відпочинку для батьків або осіб, які їх замінюють, - батьки, опікуни/піклувальники та інші особи, що їх замінюють, які здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, що потребує постійного стороннього догляду, та звернулись за отриманням соціальної послуги тимчасового відпочинку або отримують таку послугу (далі - отримувач соціальної послуги);

працівник надавача соціальної послуги, що здійснює догляд за дітьми з інвалідністю, - соціальний робітник, соціальний працівник, мультидисциплінарна команда, які безпосередньо виконують заходи, що становлять зміст соціальної послуги (далі - працівник, який здійснює догляд);

дитина з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду, - дитина, яка отримала інвалідність, або дитина, яка має тяжкі захворювання, розлади, травми, стани, визначені Переліком тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161, та згідно з медичним висновком потребує постійного стороннього догляду (далі - дитина з інвалідністю);

соціальна послуга тимчасового відпочинку для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю, - комплекс заходів із забезпечення тимчасового, терміном не більше ніж 30 календарних днів на рік, догляду та виховання дитини з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду, за місцем її проживання або перебування, в установі/закладі, що надає соціальні послуги, на період відсутності батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, з метою полегшення їх фізичного, психологічного та емоційного навантаження, пов’язаного зі здійсненням довготривалого догляду за дитиною з інвалідністю (далі - соціальна послуга).

Інші терміни в цьому Державному стандарті вживаються у значеннях, визначених Сімейним кодексом України, Законами України "Про соціальні послуги", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю", "Про психіатричну допомогу" та іншими нормативно-правовими актами.

3. Цей Державний стандарт застосовується для:

організації надання соціальної послуги;

моніторингу та оцінювання якості надання соціальної послуги;

визначення тарифу на соціальну послугу.

4. Соціальна послуга в обсягу, визначеному цим Державним стандартом, надається безоплатно, за плату або з установленням диференційованої плати відповідно до законодавства.

1. Соціальна послуга надається на підставі усної або письмової (в паперовій або електронній формі) заяви отримувача соціальної послуги, поданої до центру надання адміністративних послуг або до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади за місцем проживання чи перебування особи або до надавача соціальних послуг недержавного сектору. Заява в електронній формі подається через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування.

До звернення (заяви) додаються копії:

документа, що посвідчує особу отримувача соціальної послуги;

медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, наведеною в додатку до Порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04 грудня 2001 року № 482;

документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини з інвалідністю (за потреби);

свідоцтва про народження або паспорта дитини з інвалідністю;

медичного висновку (висновку лікарсько-консультативної комісії) про те, що дитина з інвалідністю за медичними показаннями потребує постійного стороннього догляду, та/або довідки про тяжке захворювання дитини, визначене Переліком тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161, у зв’язку з чим їй потрібен постійний сторонній догляд, виданого/виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, установленими Міністерством охорони здоров’я;

індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності).

Під час розгляду заяви про надання соціальної послуги за наявності технічних можливостей застосовується автоматизований процес обміну даними між державними електронними інформаційними ресурсами.

2. Соціальна послуга не надається, якщо дитина з інвалідністю отримує соціальну послугу стаціонарного догляду, перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я.

3. Підставою для отримання соціальної послуги є рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення уповноваженого органу системи надання соціальних послуг або рішення надавача соціальних послуг недержавного сектору.

Рішення про надання соціальної послуги чи відмову у її наданні за рахунок бюджетних коштів приймається відповідно до Порядку організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587.

Відмова у наданні соціальної послуги має супроводжуватися письмовим повідомленням отримувача соціальної послуги із зазначенням причин відмови.

4. Якщо наявні у надавача соціальних послуг ресурси не дають змоги задовольнити індивідуальні потреби дитини з інвалідністю, він письмово повідомляє про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення та отримувача соціальної послуги із поясненням причин неможливості надання соціальної послуги.

5. Підставами для відмови у наданні / припинення надання соціальної послуги є:

письмова відмова отримувача соціальної послуги від отримання соціальної послуги;

наявність у дитини з інвалідністю медичних протипоказань для надання соціальної послуги (в тому числі усі захворювання в гострому періоді, що потребують стаціонарного лікування, зокрема, у спеціалізованих закладах/відділеннях охорони здоров’я, гострі інфекційні захворювання, гострі стадії психічних захворювань, хронічні психічні захворювання в стані загострення);

закінчення строку дії та/або порушення умов договору про надання соціальної послуги;

закінчення встановленого строку інвалідності або покращення стану здоров’я дитини, яка має тяжкі захворювання, розлади, травми, стани, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність;

припинення діяльності надавача соціальної послуги;

смерть дитини з інвалідністю або отримувача соціальної послуги.

1. Соціальна послуга надається надавачем соціальної послуги після визначення ступеня індивідуальних потреб дитини з інвалідністю, складення індивідуального плану та укладення договору про надання соціальної послуги.

Оцінювання індивідуальних потреб дитини з інвалідністю проводиться згідно з додатком 1 із урахуванням вікових особливостей розвитку дитини впродовж 5 робочих днів з дати отримання надавачем соціальної послуги рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення про надання послуги.

2. Оцінювання індивідуальних потреб дитини з інвалідністю проводиться мультидисциплінарною командою із залученням отримувача соціальної послуги та дитини з інвалідністю.

Під час оцінювання індивідуальних потреб дитини з інвалідністю максимально враховуються думки та побажання дитини (якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може їх висловити) та отримувача соціальної послуги.

Оцінювання індивідуальних потреб дитини з інвалідністю проводиться шляхом візуального огляду дитини з інвалідністю, аналізу документів, проведення бесіди з отримувачем соціальної послуги, дитиною (якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку) та заповнення відповідної анкети.

3. Результати визначення ступеня індивідуальних потреб дитини з інвалідністю є підставою для складання індивідуального плану та укладання договору про надання соціальної послуги.

1. Індивідуальний план є основою для надання соціальної послуги та ґрунтується на результатах оцінювання індивідуальних потреб дитини з інвалідністю.

2. Індивідуальний план складається протягом 3 робочих днів після оцінювання індивідуальних потреб дитини з інвалідністю із залученням отримувача соціальної послуги та дитини з інвалідністю (якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити власну думку).

Індивідуальний план складається за формою згідно з додатком 2 до цього Державного стандарту та є невід’ємною частиною договору про надання соціальних послуг.

Індивідуальний план підписується отримувачем соціальної послуги і надавачем соціальної послуги одночасно з укладанням договору.

1. Договір про надання соціальної послуги (далі - договір) укладається в письмовій формі між надавачем соціальної послуги та отримувачем соціальної послуги відповідно до типового договору про надання соціальних послуг, затвердженого Мінсоцполітики.

2. Кожна зі сторін договору отримує по одному примірнику договору та індивідуального плану.

3. Істотними умовами договору, що визначаються відповідно до Закону України "Про соціальні послуги", є назва соціальної послуги, умови її надання та вартість, права, обов’язки та відповідальність сторін, строк дії договору та інші умови, які сторони визнають істотними.

Іншими істотними умовами договору, з урахуванням особливостей (потреб), передбачених абзацом другим пункту 2 розділу VI цього Державного стандарту (у разі виникнення непередбачуваних обставин, в результаті яких отримувач соціальної послуги не може особисто забрати дитину з інвалідністю), визначаються:

порядок забирання дитини з інвалідністю від надавача соціальної послуги особами (за їх згодою), які визначені отримувачем соціальної послуги у цьому договорі;

продовження строку надання соціальної послуги дитині з інвалідністю (із зазначенням умов оплати такого продовження, у разі надання послуги на платній основі);

надання дитині з інвалідністю інших соціальних послуг відповідно до її потреб (із зазначенням умов оплати надання таких послуг, у разі надання послуги на платній основі).

1. Соціальна послуга надається в приміщенні надавача соціальної послуги або отримувача соціальної послуги (за його письмовою згодою).

2. Соціальна послуга може надаватись одноразово або багаторазово. При застосуванні багаторазового користування строк надання соціальної послуги має становити не менше ніж 3 календарні дні та в сукупності не може перевищувати 30 календарних днів на рік.

У разі виникнення непередбачуваних обставин, в результаті яких отримувач соціальної послуги не може особисто забрати дитину з інвалідністю, надавач соціальної послуги відповідно до умов договору: передає дитину з інвалідністю особам (за їх згодою), які визначені отримувачем соціальної послуги у цьому договорі; продовжує строк надання соціальної послуги дитині з інвалідністю; надає дитині з інвалідністю іншу соціальну послугу відповідно до її потреб.

3. Строки надання соціальної послуги визначаються індивідуально за участю отримувача соціальної послуги з урахуванням результатів оцінювання індивідуальних потреб дитини з інвалідністю і зазначаються в договорі.

Соціальна послуга надається з дотриманням таких принципів:

1. Доступність та відкритість:

надавач соціальної послуги організовує надання соціальної послуги у приміщеннях, спеціально обладнаних і пристосованих для обслуговування в них дітей з інвалідністю із забезпеченням розумного пристосування чи універсального дизайну відповідно до державних будівельних норм і стандартів. За потреби з урахуванням категорії отримувачів соціальної послуги аналогічним чином облаштовується територія, прилегла до приміщень надавача соціальної послуги, призначених для надання соціальної послуги;

надавач соціальної послуги забезпечує інформування отримувачів соціальної послуги про зміст соціальної послуги, порядок звернення за її наданням, порядок та умови її надання. Така інформація висвітлюється, зокрема, в засобах масової інформації, на офіційному вебсайті надавача соціальної послуги, офіційних вебсайтах місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, на спеціальних стендах у приміщеннях надавача соціальної послуги (в доступних для отримувачів соціальної послуги місцях). Інформація на стендах викладається на контрастному фоні шрифтом, розмір якого дає змогу вільно прочитати текст, у тому числі особам із порушеннями зору, та має бути візуально доступною для осіб, що переміщуються у кріслах колісних. Інформація також надається у спеціальних листівках, буклетах, брошурах, за потреби - із застосуванням рельєфно-крапкового шрифту (для отримувачів соціальної послуги, які не бачать, але читають за допомогою шрифту Брайля). Інформація для отримувачів соціальної послуги подається мовою, доступною для розуміння та читання особами з інвалідністю з інтелектуальними порушеннями;

надавач соціальної послуги забезпечує отримувачу соціальної послуги можливість попередньо відвідати приміщення, де надаватиметься соціальна послуга, з метою ознайомлення з умовами перебування та працівниками, які здійснюватимуть догляд.

2. Адресність та індивідуальний підхід:

працівники, які здійснюють догляд, з повагою ставляться до отримувачів соціальної послуги, дітей з інвалідністю, застосовують індивідуальний підхід та дотримуються принципів недискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками;

надавач соціальної послуги максимально забезпечує звичні для дитини з інвалідністю умови проживання, в тому числі проживання не більше ніж дві особи в кімнаті, режим дня, наближений до домашнього;

працівники, які здійснюють догляд, у разі погіршення стану здоров’я дитини з інвалідністю або настання інших випадків, що можуть викликати негативні наслідки для неї, негайно інформують про це отримувача соціальної послуги для вжиття заходів з надання відповідної допомоги.

3. Законність:

надавачі соціальної послуги не допускають негуманних і незаконних дій щодо отримувачів соціальної послуги;

надавач соціальної послуги повинен поінформувати отримувачів соціальної послуги про їхні права та обов’язки, державні та громадські організації, до повноважень яких належить забезпечення захисту прав людини, а також про порядок оскарження дій надавача соціальної послуги;

працівникам, які здійснюють догляд, забороняється використовувати в особистих цілях речі та майно отримувачів соціальної послуги, отримувати від них кошти, подарунки тощо.

4. Конфіденційність інформації:

надавач соціальної послуги вживає заходів щодо захисту персональних даних отримувача соціальної послуги відповідно до вимог законів України "Про інформацію", "Про захист персональних даних", "Про психіатричну допомогу", іншої конфіденційної інформації щодо отримувачів соціальної послуги;

надавач соціальної послуги обов’язково повинен ознайомити отримувачів соціальної послуги із заходами з дотримання принципу конфіденційності;

працівники, які здійснюють догляд, інформують отримувачів соціальної послуги про нерозголошення отриманої ними конфіденційної інформації.

5. Інші принципи надання соціальних послуг, визначені частиною першою статті 3 Закону України "Про соціальні послуги".

1. Основні заходи, що становлять зміст соціальної послуги, форми роботи та орієнтовний час для їх виконання (додаток 3) передбачають для дитини з інвалідністю:

надання місця для проживання;

забезпечення харчуванням;

допомогу в дотриманні особистої гігієни, самообслуговуванні;

спостереження за станом здоров’я;

організацію розпорядку дня та денної зайнятості;

виховання та сприяння розвитку;

організацію дозвілля та відпочинку;

підтримку родинних зв’язків та інших соціальних контактів.

2. Зміст соціальної послуги та її обсяг для кожної дитини з інвалідністю визначається індивідуально залежно від результатів оцінювання індивідуальних потреб дитини з інвалідністю та зазначається в індивідуальному плані.

3. Заходи з особистого догляду дитини з інвалідністю проводяться працівником, який здійснює догляд, при зачинених дверях або за ширмою та з обмеженою кількістю помічників (у разі необхідності).

У разі виникнення в дитини з інвалідністю проблем або дискомфорту під час проведення заходів з особистого догляду працівник, який здійснює догляд, припиняє ці заходи, з’ясовує причини проблем чи дискомфорту та переглядає умови та способи проведення таких заходів.

Працівник, який здійснює догляд, забезпечує передання інформації щодо проведення заходів з особистого догляду за дитиною з інвалідністю іншому працівнику в разі зміни або відпустки такого працівника.

Працівник, який здійснює догляд, уникає виконання заходів з догляду, які дитина з інвалідністю може провести самостійно, за потреби допомагає, контролює та стимулює дитину з інвалідністю до самостійного догляду за собою.

1. Надавач соціальної послуги забезпечує необхідну кількість працівників, які здійснюють догляд, відповідно до результатів оцінювання індивідуальних потреб дитини з інвалідністю та згідно зі штатним розписом, складеним в установленому порядку.

2. Надання соціальної послуги забезпечують безпосередньо працівники, які здійснюють догляд. Надавач соціальної послуги в разі потреби може додатково залучати до надання соціальної послуги психологів, реабілітологів, соціальних педагогів, юрисконсультів та інших фахівців (за попередньою згодою отримувачів соціальної послуги).

Для виконання заходів, передбачених індивідуальним планом, надавач соціальної послуги, на договірних засадах може залучати підприємства, установи, організації, фізичних осіб - підприємців та інших фізичних осіб, зокрема волонтерів.

3. Працівники, які здійснюють догляд, повинні володіти знаннями й навичками, необхідними для її надання, та відповідати кваліфікаційним вимогам до відповідних фахівців, визначеним у Випуску 80 "Соціальні послуги" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженому наказом Міністерства соціальної політики України від 29 березня 2017 року № 518.