Відповідно до частини п’ятої статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", частини першої статті 20 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" та з метою вдосконалення психологічного забезпечення службової діяльності в Державній прикордонній службі України

1. Затвердити Порядок психологічного забезпечення в Державній прикордонній службі України, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, накази Адміністрації Державної прикордонної служби України:

від 14 квітня 2008 року № 318 "Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення психопрофілактичної роботи з персоналом Державної прикордонної служби України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 липня 2008 року за № 657/15348;

від 06 жовтня 2008 року № 829 "Про затвердження Положення про організацію психологічного забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 листопада 2008 року за № 1068/15759.

3. Директорату безпеки державного кордону та міграційних процесів Міністерства внутрішніх справ України (Зеленчук М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра внутрішніх справ України згідно з розподілом функціональних обов’язків.

1. Цей Порядок визначає організацію, основні завдання і процедуру здійснення психологічного забезпечення особового складу в Адміністрації Держприкордонслужби, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, морської охорони, закладах освіти, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи та підрозділи Держприкордонслужби).

2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

екстремальні умови - виняткові, надзвичайні обставини, що знижують психологічну безпеку та загрожують життю і здоров’ю людей, спричиняють вплив стрес-факторів, що сприймаються та оцінюються як небезпечні, складні, безвихідні ситуації, внаслідок чого підвищується тривожність, емоційна напруженість, створюється психотравмуючий вплив на психіку людини;

індивідуальна соціально-психологічна допомога - система комплексних заходів психологічного характеру, що здійснюються з визначеними особами, які потребують першочергової психологічної допомоги у зв’язку з особливостями впливу на них стресогенних факторів службової і позаслужбової діяльності та навчально-виховного процесу, з метою попередження виникнення соціально-психологічної та особистісної дезадаптації;

професійно-психологічний відбір - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення відбору громадян, які призиваються (приймаються) на військову службу, і особового складу з професійно важливими якостями, що відповідають вимогам військово-професійної діяльності;

професійно-психологічна підготовка - комплекс взаємопов’язаних заходів, які здійснюються в загальній системі підготовки особового складу Держприкордонслужби, що спрямовані на формування та розвиток психологічних якостей, необхідних для ефективного виконання завдань з охорони державного кордону;

психологічна допомога - вид допомоги, що надається особовому складу для відновлення необхідної якості психологічних станів, покращення функціонування психічних процесів, поведінки, спілкування та їх реалізації в груповій діяльності;

психологічна підтримка - система соціально-психологічних, психолого-педагогічних засобів, способів і методів допомоги особовому складу з метою оптимізації психоемоційного стану в процесі формування здібностей і самосвідомості, спрямування зусиль на реалізацію професійної діяльності;

психологічна реабілітація - комплекс заходів, що здійснюються з метою збереження, відновлення або компенсації порушених психічних функцій, якостей, особистого та соціального статусу, сприяння психосоціальній адаптації до зміненої життєвої ситуації, осмислення досвіду, отриманого в екстремальній ситуації, та застосування його в житті;

психологічне консультування - комплекс заходів психологічної служби, які застосовуються для надання особовому складу психологічної допомоги у вигляді порад, рекомендацій щодо вирішення психологічних проблем, емоційної підтримки, що допомагають прийняти усвідомлене рішення та оцінити психологічні ресурси щодо бажаних поведінкових змін; допомоги, спрямованої на усвідомлення впливу стрес-факторів, розширення самосвідомості та підвищення психологічної компетентності, зміну ставлення до проблеми, підвищення стресової та кризової толерантності, відповідальності, засвоєння нових моделей поведінки;

психологічний супровід виконання завдань з охорони державного кордону - комплекс заходів з підтримання оптимального стану психологічного здоров’я особового складу під час виконання завдань з охорони державного кордону шляхом формування їх психологічної стійкості до впливу стресових чинників, психологічної готовності до виконання завдань та запобігання виникненню негативних психічних станів;

психопрофілактика - комплекс (організаційних, службових, правових, просвітницьких, соціально-економічних, психологічних та медичних) заходів, спрямованих на запобігання виникненню та розвитку психічних розладів, негативних психологічних станів за допомогою створення сприятливих психологічних умов для навчання, виконання завдань з охорони державного кордону, запобігання психологічному виснаженню, зниженню рівня психологічної безпеки особистості, професійного вигорання та деформації особового складу Держприкордонслужби, надання психологічної підтримки особовому складу, особливо в період адаптації до військової служби;

соціально-психологічний клімат (далі - СПК) особового складу - це домінуючий у конкретному колективі відносно стійкий психічний настрій, який формується на основі психічного відображення умов життя і діяльності в міжособистісній взаємодії.

1. Структура психологічного забезпечення в Держприкордонслужбі складається з таких елементів:

суб’єкти психологічного забезпечення;

об’єкти психологічного забезпечення;

напрямки психологічного забезпечення.

2. Суб’єктами психологічного забезпечення є психологи органів та підрозділів Держприкордонслужби, профільні фахівці закладів охорони здоров’я органів та підрозділів Держприкордонслужби, підрозділи психологічного забезпечення Держприкордонслужби.

3. Об’єктами психологічного забезпечення є особовий склад Держприкордонслужби, члени їх сімей, кандидати для проходження військової служби (навчання) в Держприкордонслужбі.

4. Напрямками психологічного забезпечення визначаються:

професійно-психологічний відбір;

професійно-психологічна підготовка;

психологічний супровід виконання завдань з охорони державного кордону;

вивчення СПК;

психопрофілактика, психологічна допомога, психологічне відновлення, професійна підтримка працівників психологічної служби.

5. Основними завданнями психологічного забезпечення є:

організація та проведення професійно-психологічного відбору кандидатів для проходження військової служби (навчання) в Держприкордонслужбі;

надання допомоги начальникам органів та підрозділів Держприкордонслужби з питань створення ефективної системи підтримання психологічної готовності, стійкості та надійності особового складу Держприкордонслужби для виконання завдань за призначенням;

організація та проведення професійно-психологічної підготовки особового складу Держприкордонслужби з урахуванням специфіки та умов виконання завдань з охорони державного кордону;

упровадження новітніх психологічних і психотренінгових технологій, зокрема за напрямками оперативно-службової діяльності, у тому числі із застосуванням комп’ютерної техніки (автоматизованих психодіагностичних комплексів), для вивчення, оцінки і прогнозування професійної діяльності особового складу Держприкордонслужби;

проведення соціометричних та соціально-психологічних досліджень серед особового складу, вивчення та моніторинг соціально-психологічного клімату, рейтингу і стилю керівництва посадових осіб та надання допомоги начальникам органів та підрозділів у формуванні оптимальних соціально-психологічних умов для виконання завдань з охорони державного кордону;

здійснення психологічного аналізу причин та умов травматизму, суїцидів (спроб суїцидів), загибелі особового складу Держприкордонслужби;

проведення психопрофілактичної роботи, спрямованої на попередження виникнення соціально-психологічної та особистісної дезадаптації;

виконання комплексу заходів психологічної допомоги, підтримки та реабілітації особового складу, який постраждав унаслідок дії службово-бойових стрес-факторів, перебував у екстремальних умовах, застосовував зброю;

науково-дослідницьке та методичне супроводження виконання основних завдань підрозділами психологічної служби.

6. До психологічної служби Держприкордонслужби належать:

підрозділ психологічного забезпечення в Адміністрації Держприкордонслужби;

підрозділи психологічного забезпечення в органах та підрозділах Держприкордонслужби, психологи органів та підрозділів Держприкордонслужби, окремих регіональних центрів комплектування.

7. Підрозділ психологічного забезпечення в органах та підрозділах Держприкордонслужби в службовій діяльності підпорядковується керівнику підрозділу, на який покладено функції роботи з персоналом відповідного органу та підрозділу, а з питань психологічного забезпечення - начальнику підрозділу психологічного забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби.

Безпосереднє керівництво психологічним забезпеченням здійснюється відповідними начальниками органів та підрозділів.

8. Штатна чисельність психологів органів і підрозділів Держприкордонслужби визначається залежно від допустимих норм службового навантаження (кількості особового складу) на одного психолога:

за напрямами професійно-психологічної підготовки, психологічного супроводу виконання завдань за призначенням, вивчення соціально-психологічного клімату у військових колективах - не більше 400 осіб штатної чисельності особового складу в мирний час та не більше 300 - у воєнний (особливий) період;

за напрямом професійно-психологічного відбору - не більше 20 осіб на день;

за напрямом психологічного консультування, реабілітації - не більше 15 осіб на день.

9. На посаду керівника підрозділу психологічного забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби призначаються особи, які мають вищу освіту, що відповідає ступеню магістра за спеціалізацією "психологія", та загальний стаж на посадах психологічної служби - не менше трьох років.

На посаду начальника підрозділу психологічного забезпечення органу Держприкордонслужби призначаються особи, які мають вищу освіту, що відповідає ступеню не нижче магістра за спеці-алізацією "психологія", та загальний стаж на посадах психологічної служби - не менше двох років.

10. На посади психологів органів та підрозділів Держприкордонслужби, окремих регіональних центрів комплектування призначаються особи, які мають вищу освіту, що відповідає ступеню не нижче бакалавра за спеціалізацією "психологія", за поданням начальників органів після обов’язкового погодження кандидатури з підрозділом психологічного забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби.

11. Організація методичної підготовки психологів покладається на начальника підрозділу психологічного забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби.

12. Службові документи, рекомендації та висновки психологів, які містять інформацію про результати професійно-психологічного відбору, кількісний склад, причини зарахування особового складу Держприкордонслужби до групи індивідуальної соціально-психологічної допомоги, що здійснюється з даною категорією, вивчення соціально-психологічного клімату у військових колективах, вивчення індивідуально-психологічних особливостей особового складу, є інформацією з обмеженим доступом.

13. Інформація про результати психологічного вивчення особового складу, що є в розпорядженні психологів, підлягає розголошенню лише у випадках, передбачених законодавством.

14. Залучення психологів до інших видів діяльності, які не пов’язані з виконанням їх службових обов’язків, забороняється.

15. Професійне втручання в роботу психолога можливе лише з боку психолога психологічної служби Держприкордонслужби вищого рівня, наділеного відповідними повноваженнями.

16. Психологам дозволяється бути членами громадських об’єднань психологів України, статутні положення яких не суперечать засадам діяльності Держприкордонслужби, і брати участь в їх роботі у вільний від виконання службових обов’язків час.

17. Начальники органів Держприкордонслужби створюють психологам відповідні умови для збереження інформації з обмеженим доступом, матеріально-технічного забезпечення психологічної служби.

18. Психологам під час виконання ними посадових обов’язків для досягнення максимальної ефективності і результативності проведення заходів психологічного забезпечення дозволяється носіння цивільного одягу.

Для здійснення професійної діяльності психологам виділяються окремі робочі кабінети, персональна електронно-обчислювальна техніка, аудіо- та відеотехніка, засоби зв’язку та організаційна техніка, програмне забезпечення, допоміжні технічні засоби.

19. Підвищення кваліфікації психологів здійснюється в системі професійної підготовки Держприкордонслужби.

1. Професійно-психологічна підготовка особового складу Держприкордонслужби здійснюється з метою психологічної просвіти щодо психофізіологічних процесів, які відбуваються в організмі людини в умовах небезпеки, загрози життю; формування навичок регуляції (саморегуляції) психоемоційного стану, порядку отримання (надання) психологічної допомоги (самодопомоги), а також психологічної стійкості до впливу характерних для службової діяльності психотравмуючих факторів; формування згуртованості військового колективу; додаткового психофізіологічного вивчення якостей особового складу в умовах психічного та фізичного навантаження.

2. Основні завдання професійно-психологічної підготовки полягають у:

навчанні особового складу Держприкордонслужби методам розпізнавання негативних психологічних станів (розладів), прийомам самоконтролю та саморегуляції власного психоемоційного стану;

формуванні в особового складу психологічної готовності та стійкості до психотравмуючих факторів екстремальних (бойових) умов;

згуртуванні особового складу підрозділу та змін прикордонних нарядів;

створенні передумов високої бойової активності особового складу Держприкордонслужби;

адаптації особового складу до екстремальних (бойових) умов, їх навчанні основним способам психологічного самозахисту;

підвищенні рівня теоретичних знань, удосконаленні практичних умінь та навичок особового складу з надання першої психологічної допомоги (самодопомоги) щодо попередження психотравмування, виявленні ознак психологічних травм;

реадаптації, фізичному та психологічному відновленні особового складу Держприкордонслужби після виконання завдань з охорони державного кордону в екстремальних умовах.

3. Основними формами професійно-психологічної підготовки з особовим складом Держприкордонслужби є: