Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" та з метою визначення в Службі безпеки України порядку проведення службового розслідування для встановлення причин завдання шкоди державі, її розміру та винних осіб НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення у Службі безпеки України службового розслідування для встановлення причин завдання шкоди державі, її розміру та винних осіб, що додається.

2. Начальнику Управління правового забезпечення Служби безпеки України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування

1. Цей Порядок визначає підстави, порядок призначення та проведення службових розслідувань для встановлення причин завдання шкоди державі, її розміру та винних осіб (далі - службове розслідування) стосовно співробітників органів, підрозділів, закладів, установ, Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України, підприємств Служби безпеки України (далі - органи, підрозділи, заклади), оформлення результатів таких розслідувань.

Дія цього Порядку не поширюється на порядок проведення службових розслідувань стосовно вчинення дисциплінарних правопорушень, державних службовців, працівників Служби безпеки України (далі - СБУ), вчинення правопорушень у сфері охорони державної таємниці, на розслідування нещасних випадків зі співробітниками СБУ, аварій та пожеж на об'єктах СБУ.

2. Службове розслідування проводиться з метою встановлення причин завдання шкоди державі, розміру (вартісної оцінки) цієї шкоди, осіб, винних у завданні шкоди, та подальшого притягнення їх до матеріальної відповідальності для відшкодування завданої державі шкоди.

Службове розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди державі, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.

В такому випадку командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання результатів аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або суду видає наказ про притягнення цієї особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до відома винного під підпис.

Під час дії воєнного стану рішення про необхідність проведення розслідування причин та обставин втрати або знищення, дострокового зносу, перевитрати військового майна (крім зброї) вартістю за одиницю військового майна або за одним актом до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що закріплене за військовою частиною (органом, підрозділом, закладом), приймається командиром (начальником) цієї частини (органу, підрозділу, закладу).

Відповідне розслідування обов’язково проводиться у разі наявності інформації про втрату або знищення, достроковий знос, перевитрати військового майна (крім зброї) внаслідок невиконання або неналежного виконання особою службових обов’язків або вчинення особою правопорушення з метою встановлення вини і ступеня, розміру матеріальної шкоди та обставин, за яких заподіяно шкоду.

3. Притягнення співробітників СБУ до матеріальної відповідальності не звільняє їх від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

4. Співробітники СБУ можуть бути притягнуті до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої державі шкоди.

5. Завдана державі шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок дії непереборної сили, необхідної оборони, крайньої необхідності, виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження, виправданого службового ризику, затримання особи, що вчинила злочин, фізичного або психічного примусу, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Шкода не підлягає відшкодуванню у випадку смерті винної особи.

Зазначені обставини з'ясовуються під час проведення службового розслідування.

6. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".

1. У разі виявлення фактів завдання шкоди державі співробітники СБУ зобов'язані невідкладно (протягом доби, без врахування святкових, вихідних та неробочих днів) письмово (рапорт, доповідна чи службова записка тощо) доповісти про зазначене командиру (начальнику) органу, підрозділу, закладу.

2. Наявність фактів завдання державі шкоди є підставою для призначення командиром (начальником) органу, підрозділу, закладу службового розслідування.

Протягом трьох діб після отримання інформації про факти завдання шкоди державі командир (начальник) органу, підрозділу, закладу призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

3. До фактів завдання шкоди державі не відносяться випадки незапланованого (випадкового) під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій залишення технічних засобів на об'єктах, на яких вони встановлені (впроваджені), за умов якщо їх вилучення (повернення) може призвести до розголошення відомостей про факт та методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заволодіння неуповноваженими суб'єктами інформацією про факти використання технічних засобів СБУ, розкриття відомостей про найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики таких засобів.

У кожному такому випадку відповідальні за технічні засоби співробітники СБУ письмово доповідають командиру (начальнику), в органі, підрозділі, закладі якого обліковуються ці засоби.

4. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), в органі, підрозділі, закладі якого завдано шкоду державі.

Щодо шкоди, завданої командиром (начальником) органу, підрозділу, закладу, службове розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командиром (начальником).

В окремих випадках у разі, якщо неможливо визначити орган, підрозділ, заклад, в якому завдано шкоду державі, або проведення службового розслідування стосується декількох органів, підрозділів, закладів чи в інших спірних ситуаціях, службове розслідування може призначатися за вмотивованим рапортом командира (начальника) органу, підрозділу, закладу Головою СБУ або його заступниками.

5. У наказі про призначення службового розслідування зазначаються:

підстава для призначення службового розслідування - факт завдання шкоди державі;

прізвище, ім'я, по батькові співробітників СБУ, яким було ввірено майно, або дії (бездіяльність) яких можливо призвели до завдання шкоди державі, їх посади (у разі наявності такої інформації);

мета проведення службового розслідування - встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб;

відомості про обставини, при яких завдано шкоду державі (у разі наявності такої інформації);

строк проведення службового розслідування або дата його завершення;

службова особа чи склад комісії, якій доручається його проведення.

6. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими співробітника СБУ, якому було ввірено майно, або дії (бездіяльність) якого призвели до завдання шкоди державі, а також особисто заінтересованим особам в наслідках проведення службового розслідування.

7. Строк проведення службового розслідування, склад і чисельність комісії з його проведення визначаються з урахуванням мети, обсягу, складності та особливостей проведення службового розслідування.

Службовою особою чи до складу комісії, якій доручається проведення службового розслідування, призначаються (включаються) особи, які компетентні у питаннях обліку, зберігання та використання відповідного майна (залежно від виду заданої шкоди) або мають практичний досвід з виконання відповідних посадових, службових, функціональних обов'язків, які можливо були порушені при завданні шкоди державі. Персональний склад комісії визначається командиром (начальником), визначеним в абзаці першому пункту 4 цього розділу.

За наявності обґрунтованої необхідності та за вмотивованим рапортом командира (начальника), визначеного в абзаці першому пункту 4 цього розділу, Голові СБУ або його заступнику чи за погодженням з відповідними командирами (начальниками) до складу комісії можуть включатися співробітники інших органів, підрозділів, закладів СБУ.

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

1. Під час службового розслідування встановлюються:

розмір (вартісна оцінка) завданої державі шкоди та в чому вона полягає;

протиправна поведінка співробітника СБУ у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням ним посадових, службових, функціональних обов'язків (якими конкретно неправомірними діями (бездіяльністю) співробітника СБУ завдано шкоду, вимоги яких нормативно-правових актів при цьому було порушено, чи завдано шкоду винною особою під час виконання посадових, службових, функціональних обов'язків);

причинний зв'язок між протиправною поведінкою (конкретними діями (бездіяльністю) співробітника СБУ і завданою державі шкодою;

вина співробітника СБУ в завданні шкоди (умисно чи з необережності, ступінь вини кожного у разі завдання шкоди кількома особами, мета (ціль) завдання шкоди державі).

Під час службового розслідування також встановлюються: обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) завдання шкоди державі; умови та причини, що сприяли завданню шкоди; обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність співробітників СБУ, їх ставлення до протиправної поведінки та наслідків та інші обставини, що мають значення для вирішення питання про притягнення співробітника СБУ до матеріальної відповідальності.

2. Співробітники СБУ, яким доручено проведення службового розслідування, діють відповідно до вимог законодавства та відповідають за повноту, всебічність, об'єктивність і неупередженість зроблених висновків, а також нерозголошення відомостей, що стосуються чи можуть вплинути на проведення службового розслідування, зачіпають права і законні інтереси чи свободи осіб, яких стосується службове розслідування.

3. Голова комісії, у разі її створення, здійснює загальне керівництво діяльністю членів комісії, має право давати їм письмові або усні вказівки по суті предмета проведення службового розслідування, визначає перелік питань, які потребують з'ясування під час проведення службового розслідування, складає план проведення службового розслідування та особисто відповідає за повну і якісну реалізацію передбачених у ньому заходів. За результатами виконання вказівок члени комісії інформують голову комісії в усній або письмовій формі.