Відповідно до пунктів 3-1 -3-5 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну гвардію України" , з метою визначення правових засад організації та порядку здійснення конвоювання військовими частинами (підрозділами) Національної гвардії України, які здійснюють конвоювання,

1. Затвердити Положення з організації конвоювання військовими частинами (підрозділами) Національної гвардії України, що додається.

2. Головному управлінню Національної гвардії України (Балан М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра внутрішніх справ України Ярового С.

1. Це Положення визначає порядок організації та несення служби з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у тому числі під час їх екстрадиції, а також забезпечення охорони осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, під час судових засідань у судах.

2. Положення розроблено відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України, статутів Збройних Сил України та Закону України "Про Національну гвардію України" .

3. У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:

варта з конвоювання - озброєний підрозділ або його частина, відряджена для конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у тому числі під час їх екстрадиції, а також для забезпечення охорони осіб, які перебувають під вартою, під час судових засідань у судах;

вартовий - військовослужбовець, включений до складу варти;

взаємодіючі органи - органи та установи виконання покарань, адміністрації установ попереднього ув’язнення, територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури, судові установи, адміністрації залізниць, аеропортів та служби авіаційної безпеки тощо;

військовий наряд - військовослужбовці, які входять до складу конвойної групи, призначеної для приймання (передавання) осіб, які перебувають під вартою, у країнах, що не мають спільних кордонів з Україною;

втеча з-під варти - самовільне залишення місця позбавлення волі або місця перебування під вартою особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту чи перебуває в попередньому ув’язненні. Самовільним визнається залишення, яке здійснено без належного дозволу чи за відсутності законних підстав;

ешелонне конвоювання - конвоювання великих груп осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у спеціальних вагонах від пункту приймання до пункту призначення;

зустрічне конвоювання - конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у спеціальних автомобілях з установ виконання покарань до пунктів обміну та назад;

конвоювання - переміщення (доставляння) осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, під охороною варти;

конвоювання під час екстрадиції - конвоювання та фактичне передавання (приймання) особи державі, компетентними органами якої вона розшукується, або для виконання судового рішення;

наскрізне конвоювання - конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у спеціально обладнаних для цього транспортних засобах від пункту приймання до пункту призначення;

орган-відправник (одержувач) - установи виконання покарань (слідчі ізолятори);

особа, яка перебуває під вартою, - особа, до якої рішенням суду обрано як запобіжний захід тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до законодавства України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом;

особливе конвоювання - конвоювання засуджених до довічного позбавлення волі від пунктів приймання до пунктів призначення;

планове конвоювання - конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у спеціально обладнаних для цього транспортних засобах за визначеними маршрутами з прийманням та передаванням їх на шляху руху на обмінних пунктах;

пост - це все доручене для охорони і оборони чатовому, а також місце або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов’язки;

пункти обміну - залізничні станції, визначені маршрутним розкладом руху варт, комендантсько-диспетчерські пункти військових частин, місця стоянки спеціальних вагонів, аеропорти, пункти пропуску через державний кордон, установи виконання покарань (слідчі ізолятори);

система охорони - комплекс сил і засобів для виконання поставлених службових завдань з конвоювання, що має відповідати особливостям місць несення служби, яка охоплює: варту, військовий наряд, підрозділ, пости (ділянки місцевості), де виконують обов’язки вартові/чатові, групи посилення, маршрути руху, обладнання інженерно-технічними засобами охорони та засоби відеоспостереження, сили та засоби взаємодіючих органів;

судове конвоювання - конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у спеціальних автомобілях до судових установ та назад, а також забезпечення їх охорони під час судових засідань;

супроводжуюча особа - медичний працівник, поліцейський, працівник Служби безпеки України, прокуратури або установи виконання покарань (слідчого ізолятора);

чатовий - озброєний вартовий, який виконує завдання щодо охорони і оборони поста.

4. Обсяг служби з конвоювання визначається кількістю судів, узятих на обслуговування, пунктів обміну, маршрутів конвоювання, споряджених варт, військових нарядів та визначається середньодобовою кількістю постів. Під час його розрахунку термін виконання служби особами, що входять до складу варти, військового наряду, зводиться до постів у добовому обчисленні.

5. Для виконання службових завдань з конвоювання залучається особовий склад військових частин (підрозділів) Національної гвардії України, використовується озброєння, бойова та спеціальна техніка, інженерно-технічні засоби охорони (далі - ІТЗО), засоби зв’язку, системи відеоспостереження, транспортні та спеціальні засоби, які прийнято на озброєння Національної гвардії України відповідно до чинного законодавства.

6. Під час виконання завдань з конвоювання військовослужбовці військових частин (підрозділів) Національної гвардії України мають право застосовувати заходи фізичного впливу, а за виключної необхідності спеціальні засоби та вогнепальну зброю в порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Про кожний випадок застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї під час виконання завдань служби начальник варти, військового наряду складає акт про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або зброї (додаток 1) та робить запис у постовій відомісті для виконання завдань судового конвоювання (додаток 2), дорожній відомісті для виконання завдань планового (наскрізного) конвоювання (додаток 3), дорожній відомісті для виконання завдань зустрічного (тимчасового) конвоювання (додаток 4), дорожньому листі для виконання завдань військовим нарядом з екстрадиції у літаку (додаток 5), дорожньому листі для виконання завдань особливою вартою (додаток 6), де зазначає: коли, ким, де, з якою метою, які боєприпаси, спеціальні засоби застосовувались, скільки їх було витрачено.

7. Для виконання службово-бойових завдань від військових частин (підрозділів) з конвоювання споряджаються варти та військові наряди.

8. Варти з конвоювання поділяються на планові, зустрічні, наскрізні, судові, ешелонні, особливі. Крім того, для виконання завдань з конвоювання під час екстрадиції з країн, які не мають спільних кордонів з Україною, призначаються військові наряди.

Окремо для надання допомоги плановим (наскрізним) залізничним (у початковому пункті) та судовим вартам можуть призначатися тимчасові варти.

Завдання, кількість особового складу, озброєння та екіпіровку тимчасових варт визначає командир військової частини своїм рішенням.

9. Маршрути конвоювання планових і наскрізних варт залежно від транспортних засобів, що використовуються, поділяються на залізничні, повітряні та автомобільні. За всіма маршрутами конвоювання здійснюється тільки до пункту обміну (станції, аеропорту). Подальше конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, до місць призначення здійснюють зустрічні варти органу-одержувача або військової частини (підрозділу), на які покладено виконання таких завдань.

10. До складу варти входять: начальник варти, помічник начальника варти, вартові за кількістю постів і змін, а за потреби - помічник начальника варти - кінолог, старший вартового приміщення, водії.

Крім того, до складу планової (наскрізної) варти для конвоювання в спеціальному вагоні входять два помічники начальника варти та кухар; планової (наскрізної, зустрічної) варти для конвоювання на декількох спеціальних автомобілях - один помічник на кожний автомобіль; судової варти - один помічник начальника варти на кожний зал судового засідання, за потреби старший вартового приміщення. За рішенням командира частини в кожному конкретному випадку разом з призначенням однієї загальної судової варти можуть призначатися в деякі зали судового засідання окремі самостійні варти. За наявності трьох та більше залів судового засідання або в разі розташування залів на різних з вартовим приміщенням поверхах призначається загальний помічник начальника варти, а також (за потреби) помічник начальника варти у вартовому приміщенні та група посилення варти.

11. Начальниками варт (військових нарядів) призначаються військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом та пройшли зборову підготовку, практичне стажування та успішно склали відповідні заліки. Військовослужбовці, відібрані для несення служби в якості начальників варт (військових нарядів), віддаються наказом командира військової частини.

12. Чисельність варти визначається характером завдання, яке виконуватиметься, і має бути не менше ніж: 8 військовослужбовців - у спеціальному вагоні; 4 військовослужбовці - у спеціальному автомобілі; 3 військовослужбовці - у залі судового засідання; 6–7 військовослужбовців - на пункті обміну. Чисельність зустрічної варти може бути змінена рішенням командира військової частини відповідно до специфіки пункту обміну.

Чисельність військового наряду з конвоювання повітряним транспортом становить 2 особи на кожну особу, узяту під варту та/або засуджену до позбавлення волі.

У варті, що складається з трьох військовослужбовців, помічник начальника варти несе бойову службу на посту.

13. Для конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, і охорони їх під час судового засідання зі складу варти виставляються чатові.

Чатові виконують завдання на постах з метою попередження (припинення) втечі, нападу, непокори або інших протиправних дій конвойованих.

14. Під час конвоювання чатові розміщуються:

у спеціальному вагоні - в коридорі біля камер з особами, узятими під варту та/або засудженими до позбавлення волі,- один чатовий, у разі посилення охорони - двоє;

у спеціальному автомобілі:

біля камер з особами, узятими під варту та/або засудженими до позбавлення волі,- один чатовий (за потреби - двоє);

на зупинках автомобілів - двоє військовослужбовців: один - (водій) з лівого боку попереду спеціального автомобіля (за напрямком руху), інший - чатовий з правого боку позаду кузова спеціального автомобіля (за напрямком руху);

у літаку - на сидіннях із обох боків від особи, узятої під варту та/або засудженої до позбавлення волі, ближче до задньої частини салону;

у судах - біля камер тимчасового тримання з особами, узятими під варту та/або засудженими до позбавлення волі,- один чатовий; у залі судового засідання біля стаціонарного загородження, за яким перебувають ці особи,- один чатовий (за потреби - двоє).

Під час конвоювання пішим порядком на залізничних станціях від спеціальних автомобілів до спеціального вагона і назад чатові виставляються в дві лінії навколо колони з особами, узятими під варту та/або засудженими до позбавлення волі, відповідно за 2 і 15 метрів від неї.

Під час конвоювання, крім визначених вище, додатково виставляються чатові на тимчасові пости:

на час посадки (висадки) осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, на пункті обміну: у робочому тамбурі спеціального вагона і за 8–10 метрів від нього з боку посадки (висадки) та з протилежного боку посадки (висадки) до спеціального вагона (у початкових пунктах - за рахунок кухаря планової залізничної варти, у решті випадків - за рахунок зустрічної варти);

на період конвоювання від спеціальних автомобілів до камер (залів судових засідань) і назад, під час виведення осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, до туалету в суді - двоє чатових з боків, утримуючи їх під руки, а також у коридорах, на майданчиках сходів і в інших сприятливих для втечі місцях.

15. Для надання допомоги чатовим у варті створюються резервні групи з числа змін вартових, які не виконують служби на постах.

16. До складу судових варт (за потреби) призначаються групи посилення, які під керівництвом начальника варти (його помічника) діють залежно від обставин. Чисельність та екіпірування таких груп визначає командир військової частини.

17. Для варт (військових нарядів) з конвоювання штаб військової частини розробляє план охорони осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі.

План охорони складається із схеми охорони та маршрутів конвоювання (основного та запасного), табеля постів, інструкцій начальника варти (начальника військового наряду), його помічників, старшого вартового приміщення, групи посилення, водія, кухаря, бойового розрахунку, а для планових залізничних варт, крім того, додається маршрутний розклад.

План охорони затверджується командиром військової частини.

18. Судовим вартам, для забезпечення судових засідань у кримінальних провадженнях щодо особливо тяжких злочинів або злочинів, які можуть викликати значний громадський інтерес, у військовій частині розробляється спеціальний план охорони, який погоджується з керівником територіального органу Національної поліції України, територіального управління Служби судової охорони та суду, а в необхідних випадках зі Службою безпеки України.

Напередодні проведення судових засідань за потреби проводиться уточнення зазначених планів охорони.

19. У разі потреби на судові засідання у кримінальних провадженнях щодо особливо тяжких злочинів або злочинів, які можуть викликати значний суспільний резонанс, для охорони громадського порядку на території, прилеглій до адміністративної будівлі суду, у встановленому порядку можуть залучатися підрозділи Національної поліції України та Національної гвардії України, на які покладено функції із забезпечення публічної безпеки, підрозділи (загони) спеціального призначення, та організовується супроводження екіпажами патрульної (дорожньої) поліції.

20. Для виконання службово-бойових завдань варта, військовий наряд забезпечуються такими службовими документами:

план охорони - для всіх видів конвоювання;

припис начальника (помічника начальника) варти (військового наряду) (додаток 7) - для всіх видів конвоювання;

постова відомість для виконання завдань судового конвоювання;

дорожня відомість для виконання завдань планового (наскрізного) конвоювання або дорожня відомість для виконання завдань зустрічного (тимчасового) конвоювання;

дорожній лист для виконання завдань військовим нарядом з екстрадиції у літаку або дорожній лист для виконання завдань особливою вартою;

дорожній журнал для планового, наскрізного і зустрічного конвоювання (додаток 8);

книга обліку тимчасово вилучених та повернутих речей під час конвоювання у осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі (додаток 9) - для всіх видів конвоювання, крім судового;

заявка на конвоювання - для всіх видів конвоювання, крім планового та наскрізного конвоювання;

попутний список на осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, які підлягають конвоюванню,- для планового та наскрізного конвоювання;

посвідчення начальника групи переслідування - для всіх видів конвоювання;

картка зв’язку - для всіх видів конвоювання;

посвідчення про відрядження (за потреби);

документація щодо продовольчого забезпечення варти;

акт про здавання хворої (померлої) особи, узятої під варту та/або засудженої до позбавлення волі (додаток 10);

акт про вилучення заборонених предметів у особи, узятої під варту та/або засудженої до позбавлення волі (додаток 11);

акт про не здійснений обмін осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі (додаток 12);

акт про порушення особою, узятою під варту та/або засудженою до позбавлення волі, правил утримання під час конвоювання (додаток 13);

акт про зупинення поїзда під час руху (додаток 14);

акт про напад на варту, військовий наряд (чатового) (додаток 15);

акт про втечу особи, узятої під варту та/або засудженої до позбавлення волі (додаток 16);

акт про матеріальні збитки, завдані варті під час аварії поїзда (додаток 17).

За рішенням командира військової частини начальник варти, військового наряду отримує інші документи (розклад руху поїздів, таблицю розміщення у спеціальному вагоні осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, тощо).

1. Рішення щодо виконання кожного службово-бойового завдання з конвоювання приймають:

командувач Національної гвардії України - військовими нарядами та особливими вартами з конвоювання під час екстрадиції, ешелонними, особливими та наскрізними вартами;

командири з’єднань (військових частин) - плановими залізничними, автошляховими вартами та вартами для забезпечення розгляду судових проваджень щодо особливо тяжких злочинів або злочинів, які можуть викликати значний громадський інтерес;

командири окремо дислокованих батальйонів (рот) - плановими автошляховими, судовими, зустрічними, тимчасовими вартами та вартами для забезпечення розгляду судових проваджень щодо особливо тяжких злочинів або злочинів, які можуть викликати значний громадський інтерес;

командири батальйонів і рот, які не входять до батальйонів, що дислокуються при штабах військових частин,- судовими та зустрічними вартами.

2. Рішення щодо призначення варти приймається на підставі заявки на конвоювання, графіка (розкладу руху варт).

3. Рішення командувача Національної гвардії України, командира з’єднання (військової частини) оформляються наказом (розпорядженням), а командира батальйону, роти - в книзі бойової служби.

Наказ (розпорядження) командувача Національної гвардії України, командира з’єднання (військової частини) зберігається в штабі військової частини в окремій справі.

4. У рішенні командир визначає завдання, порядок та строки їх виконання, заходи щодо забезпечення надійності охорони осіб, що перебувають під вартою; склад, чисельність та озброєння варт; строки та порядок її підготовки до служби; питання взаємодії та всебічного забезпечення варти; порядок організації зв’язку, у тому числі зв’язку взаємодії; осіб, відповідальних за підготовку транспортних засобів для перевезення варти та підсудних, осіб, засуджених до позбавлення волі; організацію контролю за підготовкою варт до служби та її несенням.

Залежно від обставин і характеру службово-бойового завдання в рішенні можуть визначатися й інші питання.

1. Заявки на конвоювання надсилаються органом-відправником та судом до військових частин Національної гвардії України, а саме:

за 5 діб до початку конвоювання особливими, наскрізними вартами, але з урахуванням часу відправлення варт та за 15 діб - ешелонними вартами;

за 5 діб до початку судового засідання у кримінальних провадженнях щодо особливо тяжких злочинів або злочинів, які можуть викликати значний громадський інтерес;

за добу до початку процесу (засідання) в суді або конвоювання за плановими залізничними та автомобільними маршрутами.

У разі перенесення судового засідання заявка на конвоювання може бути подана через начальника варти.

2. У разі якщо суд і орган-відправник, що обслуговуються військовою частиною, знаходяться в різних населених пунктах, між якими рух варт за плановими маршрутами не встановлено, заявка суду надсилається начальникові органу-відправника, а також командирові військової частини. При цьому потрібно враховувати час, необхідний для доставляння осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, до суду. Заявка командирові військової частини є підставою для виділення варти, а начальникові органу-відправника - підставою для передачі осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, варті.

3. Кількість осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, зазначених у заявці на конвоювання за плановими залізничними та автомобільними маршрутами, може бути уточнена органом-відправником через штаб військової частини (командира підрозділу) в день відправлення варти.

Заявки на конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, яких слід терміново доставити до місця призначення, надсилаються одночасно до органу-відправника та військової частини.

4. У заявці суду на конвоювання, яка підписується головуючим у судовому засіданні та завіряється гербовою печаткою суду, зазначаються:

прізвище, ім’я, по батькові, рік народження особи, узятої під варту та/або засудженої до позбавлення волі;

за якими статтями Кримінального кодексу України обвинувачується (засуджено);

місцеперебування особи, узятої під варту та/або засудженої до позбавлення волі, та місце розгляду матеріалів кримінального провадження (справи);

строк доставлення особи, узятої під варту та/або засудженої до позбавлення волі, до суду (дата, час);

режим тримання особи, узятої під варту та/або засудженої до позбавлення волі, під час конвоювання (зазначаються необхідні вимоги щодо їх ізоляції - один від одного або від інших конвойованих осіб).

Якщо особа, узята під варту та/або засуджена до позбавлення волі, викликається в судове засідання в іншому статусі, ніж обвинувачений чи засуджений, про це також зазначається в заявці на конвоювання.

5. У заявці на конвоювання з одного місця позбавлення волі до іншого зазначаються кількість осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, їх характеристика (стать, рівень безпеки, стан здоров’я), а на осіб, які підлягають ізоляції один від одного, схильних до втечі, злісних порушників, засуджених до довічного позбавлення волі, іноземних громадян у разі конвоювання літаком, крім того, зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, за якою статтею засуджений (звинувачується) і на який строк; місце відбування покарання (перебування під вартою) та орган-відправник; пункт призначення (станція, аеропорт), орган-одержувач; дата відправлення, вид варти.

6. У разі направлення з особою, узятою під варту та/або засудженою до позбавлення волі, супроводжуючої особи в заявці зазначається її посада, звання, власне ім’я та прізвище.

1. Підготовка варт (військових нарядів) до несення служби проводиться в передбачені розпорядком дня години до одержання ними наказу щодо виконання завдання. На підготовку відводиться не менше ніж: 4 години - для особливої залізничної, планової, ешелонної, наскрізної варт; 1 година - для інших варт та військових нарядів.

Підготовка варт уключає:

інструктаж начальників варт (військових нарядів) і їх помічників;

інструктивні заняття з усім особовим складом варти, військового наряду;

інструктаж виконавців за планом роботи з особовим складом варти;

одержання необхідних документів;

матеріально-технічне, медичне та психологічне забезпечення.

2. Інструктаж начальників варт, військових нарядів та їх помічників, віддання їм наказів та підбиття підсумків служби проводять:

у Головному управлінні Національної гвардії України - заступник командувача Національної гвардії України (зі служби) - військових нарядів з конвоювання під час екстрадиції;

командири з’єднань (військових частин) та їх заступники - ешелонних, особливих, наскрізних, планових, судових варт на судові засідання з розгляду кримінальних проваджень щодо особливо тяжких злочинів або злочинів, які можуть викликати значний громадський інтерес;

командири батальйонів, рот та їх заступники - судових, зустрічних та тимчасових варт;

командири окремо дислокованих батальйонів (рот) - усіх варт, призначених від цих підрозділів.

3. На інструктажі начальників варт (військових нарядів) і їх помічників доводиться обстановка, оголошується склад варти (військового наряду); визначаються завдання кожній варті, звертається увага на особливість їх виконання, порядок використання ІТЗО, засобів зв’язку, транспортних та інших засобів; перевіряються знання особового складу щодо обов’язків та порядку дій у разі подій, нагадуються вимоги про дотримання законності, військової дисципліни, порядок застосування зброї і заходи безпеки під час несення бойової служби; даються вказівки про проведення роботи з особовим складом та заходів психологічного забезпечення; визначається порядок взаємодії між вартами та органами; оголошується коли, де і хто проводитиме інструктивні заняття з особовим складом.

4. Інструктивні заняття з особовим складом варт (військових нарядів) проводять офіцери підрозділів за рішенням командира роти у навчальних містечках, класах, приміщеннях, транспортних засобах з урахуванням особливостей завдання, яке виконуватиметься, з використанням службових документів, а також схем, макетів та навчальних посібників.

5. На інструктивному занятті оголошується склад варти (військового наряду), визначаються транспортні засоби, засоби зв’язку та інша техніка; доводиться обстановка, завдання і визначається порядок несення служби, використання засобів зв’язку та транспортних засобів; установлюється порядок взаємодії в самій варті, військовому наряді, із сусідніми вартами, військовими нарядами. З особовим складом вивчаються особливі обов’язки чатових відповідно до табелів постів, порядок та особливості застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, вимоги щодо додержання законності і заходів безпеки під час несення служби, відпрацьовуються дії за бойовим розрахунком, проводяться тренування за нормативами та завданнями з елементами психологічного моделювання умов несення служби.

6. Інструктивні заняття з особовим складом судових варт проводяться щоденно у містечках з підготовки варт. У разі якщо безперервно протягом тижня залучається понад 50 % особового складу, інструктивні заняття проводяться 1 раз на тиждень у вільні від служби дні, але з обов’язковим проведенням щоденного інструктажу особового складу варт протягом 15–20 хвилин.

7. Інструктивні заняття з особовим складом решти варт проводяться протягом 30-40 хвилин у містечках з підготовки варт, транспортних засобах, у класах бойової служби перед виконанням службово-бойового завдання.

8. Проведення практичних занять у судових установах здійснюється не менше одного разу на місяць із залученням максимальної кількості особового складу підрозділу.

Про дату і час проведення практичних занять завчасно слід повідомити керівнику територіального управління Служби судової охорони та суду.

9. Підбір особового складу у варту, на пости здійснює командир роти з урахуванням пропозицій своїх заступників, командирів взводів, головного сержанта роти та психолога, характеру завдання, яке виконуватиметься, досвіду служби, морально-ділових та психологічних якостей військовослужбовців.

10. Наказ вартам на виконання завдань служби з конвоювання віддається після завершення їх підготовки. Особливим, ешелонним, плановим у спеціальних вагонах, наскрізним вартам, особливим вартам з екстрадиції, судовим вартам для забезпечення розгляду кримінальних проваджень щодо особливо тяжких злочинів або злочинів, які можуть викликати значний громадський інтерес, наказ віддає командир військової частини (окремо дислокованого батальйону, роти) або його заступники; іншим вартам - командир батальйону (роти), його заступники.

У наказі зазначаються: вид варти та її начальник; завдання та на що необхідно звернути особливу увагу під час несення служби; порядок дій варти в разі надзвичайних подій та ускладнення обстановки під час виконання завдань служби; строк несення служби, час доповіді про результати виконання завдання.

1. Контроль за службою варт, військових нарядів організовується на підставі рішення командира військової частини, яке відображається в графіку контролю та безпосередньої участі офіцерів у службі з конвоювання.

Контроль організовується на різних етапах виконання завдання з урахуванням щоденної перевірки всіх варт та військових нарядів.

Перевірки можуть бути: планові, раптові та повторні. Для контролю служби планових варт у спеціальних вагонах необхідно застосовувати, крім того, перевірку на шляху руху.

2. Кількість перевірок бойової служби варт та військових нарядів установлює командувач Націо­нальної гвардії України.

3. Інструктаж осіб, призначених для контролю за бойовою службою варт та військових нарядів, здійснюється напередодні.

4. Під час контролю бойової служби варт та військових нарядів перевіряються:

відповідність несення служби вимогам цього Положення та плану охорони;

наявність особового складу та його розстановка згідно із постовою (дорожньою) відомістю (дорожнім листом) та табелем постів;

наявність зброї, боєприпасів, спеціальних засобів та правильність їх зберігання;

практичне несення служби;

стан ІТЗО, засобів зв’язку, а також уміння особового складу користуватись такими засобами. Знання таблиці позивних посадових осіб у необхідному для виконання завдань обсязі;

знання особовим складом обов’язків згідно з табелем постів та порядку дій за бойовим розрахунком;

виконання плану роботи з особовим складом, наявність друкованих видань;

екіпірування, зовнішній вигляд особового складу, дотримання правил особистої гігієни, організація відпочинку та харчування;

знання й дотримання особовим складом порядку поводження зі зброєю, спеціальними засобами та заходів безпеки на бойовій службі;

бойова готовність варти (військового наряду).

5. Начальник варти допускає до вартового приміщення (місця несення служби) без перешкоди:

командира військової частини;

заступників командира військової частини;

чергового варт;

командира роти, від якої відряджено варту, його заступників, а також усіх прямих начальників командира роти.

Інших осіб начальник варти допускає до вартового приміщення (місця несення служби) після встановлення особи, мети прибуття та перевірки в неї посвідчення на право перевірки варти.

Про прибуття зазначених осіб начальник варти доповідає черговому варт (командирові підрозділу).

6. Начальник варти зустрічає тих, хто прибув, біля входу до вартового приміщення (вагона, місця несення служби) і на вимогу прибулого доповідає про стан справ у варті.

Осіб, які прибули з неправильно оформленими документами, начальник варти не допускає до перевірки, терміново повідомляє про них черговому варт (командирові підрозділу) і далі діє за їх вказівкою.

Про кожний допуск до вартового приміщення (вагона), крім осіб, які прибули для перевірки варти, начальник варти робить запис у постовій (дорожній) відомості, дорожньому листі.

7. Результати перевірки відображаються в постовій/дорожній відомості, дорожньому листі. Виявлені недоліки за можливості усуваються негайно за участю перевіряючого.

Командир військової частини (підрозділу) повинен щоденно аналізувати результати контролю за службою, про що робить відповідний запис у постовій (дорожній) відомості, дорожньому листі військового наряду та вжиті заходи щодо усунення недоліків.

8. Для безпосереднього керівництва вартами, військовими нарядами в пункті дислокації військової частини наказом командира військової частини по стройовій частині за потреби призначається черговий варт. У підрозділах, де черговий варт не призначається, його обов’язки виконує черговий офіцер від керівного складу.

Черговий варт призначається на добу або на час виконання бойової служби вартами (військовими нарядами).

Черговий варт призначається із числа офіцерів управлінь військових частин, батальйону, роти за посадою не нижче заступника командира роти.

Він підпорядковується командирові військової частини (окремо дислокованого батальйону, роти).

Черговий варт виконує обов’язки відповідно до інструкції, розробленої штабом військової частини та затвердженої командиром військової частини. За рішенням командира військової частини він озброюється табельною зброєю.

9. Черговий варт забезпечує організацію та несення служби вартами, військовими нарядами з конвоювання.

Черговий варт повинен:

знати розташування установ виконання покарань (слідчих ізоляторів), судів і пунктів обміну в місці дислокації військової частини, маршрути конвоювання; порядок організації бойової служби; порядок зв’язку із вартами, військовими нарядами;

одержати перед заступанням на чергування в штабі військової частини (батальйону) відомості про обсяг завдань бойової служби на час чергування, про час відправлення варт (військових нарядів) та виділені для них транспортні засоби, а також письмове розпорядження про призначення його черговим варт;

забезпечити своєчасне відправлення варт (військових нарядів) з конвоювання до місць несення бойової служби;

перевіряти справність спеціального обладнання транспортних засобів, які виділяються вартам (військовим нарядам), знання старшими машин та водіями маршрутів руху та їх особливості;

доповідати начальникові штабу військової частини (черговому частини) куди і на який час вибуває для виконання обов’язків служби;

перевіряти несення служби вартами (військовими нарядами) згідно з графіком, у тому числі тих, які прибувають з інших військових частин;

зустрічати варти (військові наряди), які прибувають до пункту дислокації військової частини, надавати їм допомогу в здаванні/прийманні осіб, яких вони конвоюють;

терміново доповідати командирові військової частини (батальйону) та інформувати командира підрозділу, від якого призначено варту (військовий наряд), про всі події у варті, військовому наряді та вжиті заходи; особисто прибувати на місце події; за потреби з дозволу командира військової частини, батальйону (через чергову службу) викликати черговий підрозділ або його частину.

Про здавання та приймання чергування чергові варт доповідають командирові військової частини (окремо дислокованого батальйону, роти) або начальникові штабу.

1. Підбиття підсумків виконання завдань служби проводиться в час, визначений розпорядком дня. Особа, за рішенням якої призначено відповідну варту та військовий наряд, підбиває підсумки виконання службово-бойового завдання, оцінює начальника варти та виставляє загальну оцінку варті.

2. Загальний порядок проведення підбиття підсумків:

заслуховується начальник варти (військового наряду) щодо оцінки дій особового складу варти (військового наряду) - залучається весь особовий склад варти (військового наряду);

заслуховується начальник варти (військового наряду) щодо оцінки дій помічників начальника варти (військового наряду) - залучається особовий склад варти (військового наряду) за винятком чатових;

визначається оцінка дій начальника варти (військового наряду) щодо організації бойової служби та загальна оцінка варті (військового наряду) - залучається лише начальник варти (військового наряду);

визначається загальна оцінка варті (військовому наряду) та заноситься до постової/дорожньої відомості або дорожнього листа.

Під час підбиття підсумків виконання завдань служби враховуються записи перевіряючих осіб з постових (дорожніх) відомостей або дорожніх листів варти (військового наряду).

1. Спеціальні вагони типу "ЗАК" (далі - спецвагони), призначені для конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, можуть використовуватися лише за прямим призначенням.

2. Підтримання спецвагонів у технічно справному стані, підготовку їх у рейси, проведення технічного обслуговування, планових та поточних ремонтів здійснюють вагонні депо (вагонної дільниці). Контроль за технічним станом спецвагонів, їх підготовкою до рейсів, якістю проведення ремонтів спецвагонів покладається на відповідні структурні підрозділи залізниці, комендантсько-диспетчерську службу військових частин і відділи військових та спеціальних перевезень Національної гвардії України (далі - відділ військових та спеціальних перевезень).

На початку весняно-літнього та осінньо-зимового періодів за участю представників військових частин, відділів військових та спеціальних перевезень і пасажирських вагонних депо проводиться огляд технічного, протипожежного та санітарного стану спецвагонів.

3. Спецвагон має бути технічно справним та обладнаним кнопками тривожної сигналізації. Усі двері камер для осіб, що перебувають під охороною варти, обладнуються напівавтоматичними замками та пристроями для навісних замків.

Спецвагон обладнується системою відеоспостереження.

У купе начальника варти встановлюється прикріплений до підлоги та заблокований засобами сигналізації металевий ящик для зберігання зброї, який замикається на замок (як правило, під нижньою полицею). Ключі від ящика зі зброєю зберігаються тільки в начальника варти.

Навпроти купе особового складу варти встановлюється дошка документації варти, яка містить:

графік несення служби;

схему маршруту руху варти;

обов’язки осіб варти;

бойовий розрахунок;

правила техніки безпеки під час користування зброєю та виконання служби на залізниці.

Холодильна установка, система вентиляції та обігріву спецвагона мають бути в робочому стані.

Спецвагон засобами пожежогасіння забезпечують пасажирські вагонні депо.

4. Спецвагони є складовою частиною інвентарного парку залізничного рухомого складу залізниці України. Військові частини використовують їх на договорних засадах.

Обслуговування, утримування спецвагонів, а також забезпечення дотримання санітарних норм та правил здійснюють провідники, призначені адміністрацією відповідної пасажирської вагонної дільниці (депо) за погодженням з комендантом парку спецвагонів.

Після повернення спецвагона в початковий пункт маршруту за заявкою техніка-коменданта парку спецвагонів обов’язково проводиться його дезінфекція.

5. Норма посадки осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у спецвагон визначається відповідно до технічного паспорта та моделі вагона, а також з урахуванням рекомендацій щодо запобігання тортурам та нелюдського поводження стосовно осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі.

1. Спеціальні автомобілі типу "АЗ" (далі - спецавтомобілі) мають постійно утримуватися у справному стані. Комісійний огляд спецавтомобілів проводиться двічі на рік під час виконання заходів щодо підготовки до несення служби в літніх (зимових) умовах. До складу комісії включаються представники штабу, спеціалісти автомобільної служби, зв’язку та служби технічних засобів охорони.

За підсумками проведення комісійного огляду складається акт, який зберігається протягом року.

Заборонено використовувати технічно несправні спецавтомобілі, якщо вони не забезпечені засобами пожежогасіння і однотипними камерними замками, мають несправні аварійні люки, підлогу, стіни, стелю кузова, сигналізацію та систему відеоспостереження.

Використовувати спецавтомобілі не за призначенням заборонено.

2. Кузов спецавтомобіля обладнується штучним освітленням, системою вентиляції та відео­спостереження, звуковою та світловою сигналізацією, переговорним пристроєм з начальником варти. Двері камер мають забезпечувати спостереження за особами, що перебувають під охороною варти, бути обладнані напівавтоматичними замками, мати пристрої для висячих замків і бути заблокованими технічними засобами. Аварійні люки мають забезпечувати надійне закриття та негайне відчинення їх із зовнішнього (внутрішнього) боку кузова в разі виникнення потреби. У кабіні спецавтомобіля встановлюються засоби зв’язку з підрозділом (радіостанція).

Спецавтомобіль відповідно до законодавства забезпечується засобами пожежогасіння та медичними аптечками.

3. Норма посадки осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі у спецавтомобіль визначається відповідно до технічних вимог до транспортного засобу та залежно від конструкції кузова, а також з урахуванням рекомендацій щодо запобігання тортурам та нелюдського поводження стосовно осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі.

4. Після повернення спецавтомобіля до військової частини (підрозділу) проводиться його дезінфекція.

1. Особовий склад варт (військових нарядів) має бути озброєний справною зброєю, спеціальними засобами.

2. Особовий склад варт (військових нарядів) озброюється згідно з рішенням командира військової частини та з урахуванням умов виконання завдань.

Основним видом озброєння особового складу варт (військових нарядів) з конвоювання є пістолети. У разі потреби за рішенням командира військової частини особовий склад варт озброюється автоматами.

Варти забезпечуються бойовими патронами із розрахунку:

на кожний пістолет - по два споряджені магазини;

на кожний автомат - два магазини по 30 патронів у кожному.

3. Видача (приймання), зберігання зброї, боєприпасів та спеціальних засобів, здійснюється відповідно до чинного законодавства.

4. Зброя особового складу планових, наскрізних та особливих варт у спецвагонах за відсутності під охороною осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, зберігається в купе начальника варти.

5. Особи, призначені до варти (військового наряду), виконують обов’язки без зброї:

під час огляду камер і приміщень з особами, узятими під варту та/або засудженими до позбавлення волі;

під час приймання (здавання) осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, та їх посадки в спецавтомобіль для конвоювання;

під час обшуку осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі.

У таких випадках зброя і боєприпаси осіб, призначених до варти, передаються начальникові варти (військового наряду).

1. Начальник варти (військового наряду) забезпечує надійну охорону осіб, що перебувають під охороною варти (військового наряду), бойову готовність особового складу варти (військового наряду), правильне несення ними служби, стан військової дисципліни, підтримання порядку у вартовому приміщенні (місці несення служби), додержання законності та заходів безпеки, збереження і справність зброї, боєприпасів, інженерно-технічних, матеріальних і транспортних засобів, засобів пожежогасіння, зв’язку та іншого майна згідно з описом, а також правильне їх використання.

Начальник варти (військового наряду) зобов’язаний:

знати завдання варти (військового наряду), інструкцію начальника варти (військового наряду) та обов’язки всіх осіб варти (військового наряду), порядок використання і правила експлуатації наявних технічних засобів охорони;

вимагати від особового складу варти (військового наряду) знання й неухильного виконання своїх обов’язків, високої пильності й дисципліни;

приймати службові документи, визначені пунктом 20 розділу I цього Положення, а також транспортні засоби, засоби зв’язку, сигналізації та пожежогасіння;

робити записи в постовій/дорожній відомості, дорожньому листі про всі виявлені недоліки;

направляти у визначений час зміни на пости, перевіряти знання вартовими своїх обов’язків і нагадувати їм про особливості несення служби на кожному посту;

проводити після повернення з постів кожної зміни бойовий розрахунок особового складу варти відповідно до інструкції;

стежити за постійною бойовою готовністю резервної групи, справністю технічних і транспортних засобів, засобів зв’язку, належним утриманням зброї та боєприпасів особовим складом варти;

доповідати про обстановку і результати несення служби черговому варт, командиру підрозділу в установлені строки, а в разі подій - негайно;

підтримувати зв’язок із взаємодіючими вартами, за потреби надавати їм допомогу згідно з планом охорони;

не допускати до вартового приміщення (місця несення служби) сторонніх осіб;

доповідати негайно про кожний випадок застосування зброї черговому варт (командирові підрозділу) і робити запис у постовій (дорожній) відомості, дорожньому листі, зазначаючи події, під час яких було застосовано зброю, та осіб, які її застосували, кількість використаних боєприпасів. Про факт застосування зброї складати рапорт на ім’я командира підрозділу;

стежити за суворим, неухильним дотриманням особовим складом правил поводження зі зброєю та заходів безпеки, установлених законодавством, а також за станом їх здоров’я, своєчасним харчуванням і забезпеченням питною водою;

перевіряти наявність зброї, боєприпасів після прибуття до підрозділу і доповідати командирові підрозділу;

підбивати підсумки після закінчення виконання завдання та оцінювати виконання обов’язків кожною особою зі складу варти.

У разі невиконання будь-ким зі складу варти (військового наряду) своїх обов’язків або порушень правил несення служби начальник варти (військового наряду) вживає необхідних заходів щодо припинення порушень і доповідає про це черговому варт (командирові підрозділу). Зазначені факти розглядаються в підрозділі.

Начальник варти (військового наряду) в разі раптового захворювання осіб варти (військового наряду) доповідає про це черговому варт (командирові підрозділу) і діє за його вказівками.

У разі виникнення раптових подій начальник варти (військового наряду) зобов’язаний викликати варту за такими встановленими сигналами:

"Втеча" - у разі втечі осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, з-під охорони варти;

"Напад" - у разі нападу на особовий склад варти (військового наряду), осіб, яких вони охороняють, працівників поліції, суду, прокуратури;

"Непокора" - у разі виникнення порушень (групових порушень) режиму тримання серед осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі;

"Пожежа" - у разі виникнення пожежі;

"Аварія" - у разі аварії спеціального транспортного засобу (спецавтомобіля або спецвагона).

За такими сигналами особовий склад варти (військового наряду) діє відповідно до бойового розрахунку. Начальник варти (військового наряду) посилює охорону осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, доповідає черговому варт (командирові підрозділу) та діє відповідно до обстановки, що складається.

Начальникові варти (військового наряду) заборонено:

змінювати систему охорони, яка визначена рішенням командира військової частини в плані охорони;

виходити з вартового приміщення (вагона), крім випадків, пов’язаних з виконанням своїх обов’язків. У разі виходу з вартового приміщення (місця несення служби) він залишає замість себе помічника або одного з вартових;

вести не пов’язані зі службою розмови телефоном особисто або дозволяти це іншим особам зі складу варти;

використовувати не за призначенням транспортні засоби варти;

вимикати технічні засоби охорони та систему відеоспостереження під час несення служби.

2. Помічник начальника варти (військового наряду) підпорядковується начальникові варти (військового наряду).

Помічник начальника варти (військового наряду) зобов’язаний:

знати завдання варти (військового наряду), інструкцію начальника варти (військового наряду), помічника начальника варти (військового наряду) та обов’язки всіх осіб варти (військового наряду);

прийняти вартове приміщення (транспортні засоби) та за описом - обладнання, ІТЗО, інвентар і майно, що знаходяться в ньому;

за відсутності або під час відпочинку начальника варти (військового наряду) виконувати його обов’язки;

за вказівкою начальника варти перевіряти несення служби чатовими;

одержувати для варти (військового наряду) продукти харчування, постовий одяг та інше майно, вести його облік та за розпорядженням начальника варти (військового наряду) видавати особовому складу;

стежити за своєчасним харчуванням особового складу варти, станом ІТЗО, транспортних засобів, утриманням обладнання, інвентарю та майна, за чистотою та порядком у вартовому приміщенні, освітленням, супроводжувати за наказом начальника варти осіб, які перевіряють несення служби;

у разі захворювання (поранення) або загибелі начальника варти (військового наряду) виконувати його обов’язки, про що доповідати черговому варт.

Помічнику начальника варти (військового наряду) заборонено:

залишати вартове приміщення (вагон) без дозволу начальника варти (військового наряду);

допускати до вартового приміщення сторонніх осіб;

вести неслужбові розмови зі сторонніми особами;

використовувати засоби зв’язку не за призначенням.

3. Старший вартового приміщення підпорядковується начальникові варти.

Старший вартового приміщення повинен:

знати завдання варти;

після прибуття до приміщення суду перевіряти згідно з описом наявність інвентарю вартового приміщення, замків на камерах для підсудних та на дверях, справність засобів зв’язку між вартовим приміщенням та військовою частиною і залами судових засідань, працездатність сигналізації камер тимчасового тримання та залів судових засідань. Про результати перевірки доповідати начальникові варти;

постійно перебувати у вартовому приміщенні, здійснювати його охорону і підтримувати зв’язок з черговою службою (черговим варт) та залами судових засідань;

за вказівкою начальника варти під час засідань передавати необхідну інформацію черговому варт;

за відсутності начальника варти або загального помічника начальника варти допускати до вартового приміщення тільки тих осіб, кому варта підпорядковується, та осіб, що прибули для її перевірки;

після закінчення судових засідань перевірити наявність інвентарю згідно з описом, замків на камерах і дверях вартового приміщення та за вказівкою начальника варти отримати заявки на конвоювання підсудних на наступну добу, здати ключі від вартового приміщення старшому наряду Служби судової охорони;

у разі подій діяти у складі групи посилення (резервної групи).

Старшому вартового приміщення заборонено:

залишати вартове приміщення без дозволу начальника варти;

допускати до вартового приміщення сторонніх осіб;

вести неслужбові розмови зі сторонніми особами;

використовувати засоби зв’язку не за призначенням.

4. Помічник начальника варти - кінолог призначається із числа спеціалістів-кінологів. Він підпорядковується начальникові варти і забезпечує виявлення слідів утечі, результативність застосування собак для затримання злочинців, які втекли з-під охорони, за повне і чітке виконання покладених на нього обов’язків. Заборонено призначати до складу варт спеціалістів-кінологів без службових собак.

Під час конвоювання від спецавтомобілів до залів суду та назад, приймання (здавання) осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, на пунктах обміну службовий собака використовується без намордника, а під час руху разом з особовим складом варти в транспортних засобах - у наморднику.

Помічник начальника варти - кінолог зобов’язаний:

знати завдання варти, уразливі місця під час охорони осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, на всіх етапах їх конвоювання (пішим порядком, у спецавтомобілі, на пункті обміну та пункті пропуску на державному кордоні);

виконувати службу лише із закріпленим службовим собакою;

знати способи, які застосовуються для приховування слідів злочину, способи їх розпізнавання, прийоми й тактику дій під час використання службових собак;

перекривати шляхи втечі осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі;

під час конвоювання, висадки (посадки) осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, разом із службовим собакою зайняти місце, визначене планом охорони або начальником варти для перекриття найбільш імовірного напрямку для скоєння втечі;

не допускати наближення сторонніх осіб до лінії охорони;

вести безперервний нагляд за поведінкою осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, з метою недопущення їх втечі з-під охорони або спроби нападу;

застосовувати службового собаку у разі скоєння нападу осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, та сторонніх осіб, уживати заходів до його відбиття і затримання нападників. За результатами застосування службового собаки складати акт про використання (застосування) службового собаки у встановленому законодавством порядку;

вести переслідування осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у разі їх утечі з-під охорони до затримання втікачів;

діяти під час подій у складі груп переслідування або посилення (резервної групи);

виконувати правила утримання та догляду за службовим собакою.

5. Чатовий підпорядковується начальникові та помічникові начальника варти і є особою недоторканною. Недоторканність чатового полягає в:

особливій охороні законом його прав і особистої гідності;

підлеглості його виключно визначеним особам - начальникові варти, помічникові начальника варти;

беззаперечному виконанні вимог чатового, визначених у нормативно-правових актах;

наданні йому права застосовувати зброю у випадках, передбачених законодавством України.

Чатового мають право змінити або зняти з поста лише начальник варти, помічник начальника варти. У разі загибелі начальника варти, його помічника або фізичної неможливості для них виконувати свої обов’язки знімає або змінює чатового командир підрозділу, а у вартах, які виконують завдання за межами району дислокації військової частини (підрозділу),- особа, якій варта підпорядкована.

Самостійна зміна чатових категорично забороняється.

Заступаючи на пост, вартовий має в присутності начальника варти або його помічника, чатового, якого змінює, особисто оглянути й перевірити наявність і справність усього, що належить узяти під охорону згідно з табелем постів.

Чатовий зобов’язаний:

пильно охороняти й стійко обороняти свій пост, нічим не відволікатися, тримати зброю зарядженою, завжди готовою до застосування;

не залишати пост, поки його не змінять або знімуть;

не допускати до поста ближче відстані, зазначеної в табелі постів, нікого, крім начальника варти, помічника начальника варти та осіб, яких вони супроводжують, а у вартах за межами району дислокації військової частини, підрозділу - й інших осіб, яким варта підпорядкована;

знати маршрути руху транспортних засобів варти;

підтримувати зв’язок з вартовим приміщенням через засоби зв’язку або сигналізації;

доповідати про обстановку і результати несення служби начальникові варти або його помічникові в установлений строк, а за подій - негайно;

уміти застосовувати технічні засоби охорони та засоби пожежогасіння, які є на посту, знати встановлені сигнали і рішуче діяти в разі виникнення подій;

викликати начальника варти в разі виявлення будь-яких неполадок на посту.

Чатовий на посту має тримати пістолет у кобурі, автомат - у положенні "на ремінь" або в положенні приготування до стрільби стоячи.

Чатовому заборонено займатися сторонніми справами, що не стосуються виконання обов’язків служби (спати, сидіти (крім чатових, які несуть службу в спецавтомобілях, літаку), притулятися до чого-небудь, писати, читати, розмовляти (крім випадків, пов’язаних з виконанням обов’язків служби), їсти, пити, палити, справляти природні потреби, приймати й передавати будь-які предмети, досилати патрон у патронник без потреби).

У випадках крайньої потреби (раптового захворювання, поранення, справляння природних потреб тощо) чатовий повідомляє про це до вартового приміщення (начальникові варти) і далі несе службу на посту до його зміни.

Чатовий повинен відповідати на запитання лише начальника варти, його помічника й осіб, які прибули для перевірки.

Усіх осіб, які наближаються до поста або лінії охорони, крім начальника варти, помічника начальника варти, та осіб, яких вони супроводжують, чатовий зупиняє вигуком: "Стій, назад", або "Стій, обійди справа (зліва)". У разі невиконання особою цієї вимоги та подолання нею лінії охорони чатовий відповідно до Закону України "Про Національну гвардію України" має право у встановленому законодавством порядку на застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї.

Коли порушник подолав лінію охорони і намагається зникнути, чатовий, якщо це передбачено табелем постів, починає переслідування.

6. Водій транспортного засобу забезпечує постійну готовність транспортного засобу для перевезення особового складу варти та осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі. Він підпорядковується начальникові варти та його помічникові.

Водій зобов’язаний:

утримувати транспортний засіб та його обладнання в справному стані та в постійній готовності до дій;

знати маршрути руху, їх особливості, суворо дотримуватися Правил дорожнього руху, встановлених законодавством (далі - Правила дорожнього руху);

перевозити за розпорядженням начальника варти або його помічника осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, та особовий склад варти за визначеним маршрутом;

виконувати за розпорядженням начальника варти (згідно з планом охорони) обов’язки чатового;

не залишати транспортного засобу без догляду, виходячи з кабіни, вимкнути запалювання, тримати ключ від нього при собі;

забезпечити збереження зброї та боєприпасів, не залишати їх у транспортному засобі;

умикати встановлені сигнальні вогні на транспортному засобі під час перевезення особового складу варти та осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі.

Водію заборонено використовувати транспортний засіб з метою, не пов’язаною з виконанням завдань вартою, а також передавати керування ним іншим особам, у тому числі тим, яким він підпорядковується.

1. Варта має забезпечити ізоляцію осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, від сторонніх громадян, окреме розміщення їх у камерах транспортних засобів згідно з рівнями безпеки, недопущення вчинення ними злочинів та додержання встановлених правил тримання.

Стосунки особового складу з особами, узятими під варту та/або засудженими до позбавлення волі, ґрунтуються на суворому дотриманні законності та повазі до їх людської гідності. Військово­службовцям заборонено вступати в позаслужбові відносини з ними та їх родичами.

На період конвоювання особи, узяті під варту та/або засуджені до позбавлення волі, розміщуються:

чоловіки - окремо від жінок;

неповнолітні - окремо від дорослих;

засуджені - окремо від осіб, які перебувають під вартою;

обвинувачені або підсудні в одному і тому самому кримінальному провадженні - окремо між собою;

особи, які раніше працювали в правоохоронних органах,- окремо від інших осіб;

засуджені до довічного позбавлення волі, особи, обвинувачені або підозрювані у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів,- окремо один від одного та від усіх інших;

хворі на активну форму туберкульозу легенів, психічно хворі - окремо між собою і окремо від здорових, у разі потреби за висновком лікаря - у супроводі медичного працівника. Під час конвоювання хворих на активну форму туберкульозу легенів особовий склад варти забезпечується індивідуальними засобами захисту органів дихання (респіраторами);

іноземці і особи без громадянства - як правило, окремо від інших осіб, які перебувають під вартою.

2. Під час розміщення осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у камерах спецвагона враховується наявність серед переміщених осіб вагітних жінок або жінок із дітьми віком до трьох років, а також осіб з інфекційними захворюваннями. Як правило, у першій камері спецвагона розміщують неповнолітніх або жінок.

Для конвоювання осіб з інфекційними захворюваннями виділяють окремі камери, у тому числі одну для утримання хворих з відкритою формою туберкульозу.

Розміщення осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у камерах спецавтомобіля визначається з урахуванням технічних вимог до транспортного засобу та залежно від конструкційних особливостей кузова-фургона.

3. Застосування наручників (кайданок, засобів обмеження рухомості) під час конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених, у тому числі осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, здійснюється:

у судових вартах, від спеціальних автомобілів до камер тимчасового тримання (залів судових засідань) і назад - по одній особі в наручниках (кайданках, засобах обмеження рухомості) двома чатовими, які утримують його під руки з боків, помічник начальника варти (вартовий) при цьому супроводжує попереду, а начальник варти та помічник начальника варти - кінолог - позаду;

під час конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у тому числі осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, від спецавтомобіля до літака і назад - по одній особі в наручниках (кайданках, засобах обмеження рухомості) двома чатовими, які утримують його під руки з боків, у літаку - у положенні руки попереду.

Під час перебування у камерах спеціального транспорту (спецвагона, спецавтомобіля), камерах тимчасового утримання судів та стаціонарних металевих загородженнях (загородженнях зі спеціального скла) в залах судових засідань наручники (кайданки, засоби обмеження рухомості) з осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у тому числі осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, знімаються.

Під час харчування, справляння природних потреб, проходження санітарної обробки осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у тому числі осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, а також у разі виникнення загрози їхньому життю чи раптового захворювання наручники (кайданки, засоби обмеження рухомості) знімають за вказівкою особи, яка дала розпорядження про їх застосування, або старшого начальника, а також за вказівкою начальника варти, що здійснює конвоювання (охорону).

У разі наявності інформації про можливість здійснення особами, узятими під варту та/або засудженими до позбавлення волі, у тому числі особами, засудженими до довічного позбавлення волі, спроби втечі, нападу, самогубства, заподіяння собі каліцтва або учинення фізичного опору особовому складу варти з конвоювання Національної гвардії України та/або з урахуванням їх поведінки начальник варти з конвоювання має право здійснювати конвоювання в наручниках (кайданках, засобах обмеження рухомості) на всіх етапах, про що робить відповідні відмітки у службовій документації варт з конвоювання.

4. Двері камер, а також транспортних засобів та вартового приміщення замикаються на замки. Ключі зберігаються в начальника варти або його помічника. Під час посадки (висадки) осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у спецавтомобіль дозволяється передавання ключів чатовому біля камер.

5. Особовий склад варти (військового наряду) вимагає від осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі:

суворо дотримуватися правил поведінки, бути ввічливими між собою і зі складом варти (військового наряду);

дбайливо ставитися до обладнання, інвентарю та іншого майна в транспортних засобах і в судових установах;

підтримувати чистоту в камері;

тримати вільні руки за спиною під час конвоювання.

6. Особовий склад варти (військового наряду) забороняє особам, узятим під варту та/або засудженим до позбавлення волі:

викидати речі, листи, записки;

затуляти від спостереження оглядові вікна в дверях камер;

лягати головою до зовнішньої стінки, сидіти на верхніх і середніх полицях спецвагона;

голосно розмовляти, співати, кричати, листуватися, розмовляти і перестукуватися з особами, які утримуються в інших камерах, псувати майно, грати в настільні та інші ігри;

наносити собі або іншим особам татуювання;

курити, переходити з одного ряду в інший, передавати речі та знімати верхній одяг під час руху коридором вагона, у суді під час руху маршрутом конвоювання від спецавтомобіля до камер тимчасового утримання або залу судового засідання та на пункті обміну.

7. Варта дозволяє особам, узятим під варту та/або засудженим до позбавлення волі, мати із собою особисті речі згідно з переліком, визначеним законодавством. Під час конвоювання літаком (під час екстрадиції) всі речі осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, здаються в багаж.

Дозволені особам, узятим під варту та/або засудженим до позбавлення волі, для зберігання в себе в установах виконання покарань (слідчих ізоляторах) речі (прилади для гоління, за висновком лікарів - дерев’яні палиці, милиці; дзеркала, шахи, шашки, доміно, інші ігри, консервовані продукти, які зберігаються в металевій (скляній) тарі) під час обшуку варта вилучає для тимчасового зберігання, про що робиться запис у книзі обліку тимчасово вилучених та повернутих речей під час конвоювання у осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі. У разі приймання їжі консерви відкриває особовий склад варти, продукти харчування передаються особам, узятим під варту та/або засудженим до позбавлення волі.

Перед здаванням осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у кінцевому пункті (в місці позбавлення волі) ці речі повертаються власникам (на пункті обміну - начальникові зустрічної варти) під підпис на зворотному боці квитанції, яку прикріплюють до відповідного корінця книги обліку тимчасово вилучених та повернутих речей під час конвоювання у осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі. У разі потреби дзеркала, палиці та милиці можуть видаватися власникам для короткочасного користування в дорозі.

Телевізори, магнітофони, радіоприймачі, інша радіоелектронна апаратура, музичні інструменти, що належать особам, узятим під варту та/або засудженим до позбавлення волі, та дозволені для користування в установах виконання покарань (слідчих ізоляторах), на період конвоювання варта не приймає, а орган-відправник пересилає до місця, куди прямують такі особи.

При вибутті до іншої установи виконання покарань засудженому дозволяється брати із собою речі, продукти харчування та предмети першої потреби, придбані ним у законному порядку. Загальна вага предметів і речей, які перевозить засуджений, не повинна перевищувати 50 кг. Зайві речі здаються на склад установи виконання покарань (слідчого ізолятора).

8. Під час ешелонного, планового, наскрізного та особливого конвоювання в спецвагонах осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, забезпечує харчуванням на весь час руху орган-відправник відповідно до чинного законодавства. Під час конвоювання у спецвагоні жінок з малолітніми дітьми дозволяється підігрівати молоко та чай на кухні варти.

Особи, які прямують на засідання судів, забезпечуються продуктами харчування органом-відправником відповідно до чинного законодавства.

Питною водою осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, під час конвоювання забезпечує варта.

Посудом (тарілками, кружками тощо) та столовими приборами (ложками) для приймання їжі особами, узятими під варту та/або засудженими до позбавлення волі, під час їх конвоювання забезпечує орган-відправник.

9. Якщо особа, узята під варту та/або засуджена до позбавлення волі, захворіла в дорозі і потребує екстреної медичної допомоги, на найближчу станцію викликається бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги. Про результати огляду та характер наданої медичної допомоги особі, узятій під варту та/або засудженій до позбавлення волі, медичний працівник робить запис у дорожній відомісті або дорожньому листі зі складанням відповідної довідки. Під час надання медичної допомоги особа, узята під варту та/або засуджена до позбавлення волі, з-під охорони не звільняється. У разі прийняття медичним працівником бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги рішення про потребу госпіталізації особи її разом із особовою справою та речами здають під підпис варті (конвою) на найближчому пункті обміну, де є установа виконання покарань (слідчий ізолятор), а якщо немає - до ізолятора тимчасового тримання.

У разі скарги особи, узятої під варту та/або засудженої до позбавлення волі, на різке погіршення стану здоров’я під час судового розгляду начальник варти зобов’язаний надати йому домедичну допомогу та за погодженням із головуючим у судовому засіданні негайно викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги. Про результати огляду та характер наданої медичної допомоги особі, узятій під варту та/або засудженій до позбавлення волі, медичний працівник робить запис у постовій відомості зі складанням відповідної довідки. Під час надання медичної допомоги особа, узята під варту та/або засуджена до позбавлення волі, з-під охорони не звільняється.

У разі прийняття медичним працівником бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги рішення про потребу негайної госпіталізації особи, узятої під варту та/або засудженої до позбавлення волі, така бригада перевозить її до найближчого закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування, де особі може бути надано необхідну екстрену (невідкладну) медичну допомогу відповідно до її стану. Варта військової частини забезпечує охорону такої особи, узятої під варту та/або засудженої до позбавлення волі, на весь період часу до прибуття працівників установи виконання покарань (слідчого ізолятора), які надалі здійснюватимуть її охорону.