Відповідно до статей 8, 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" , абзацу шістнадцятого підпункту 145 пункту 5 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 32 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року № 847),

1. Затвердити Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2020 році, що додається.

2. Департаменту охорони природних ресурсів, екомережі та біобезпеки (Володимир ДОМАШЛІНЕЦЬ) в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра ГОЛОВАТЕНКА Володимира.

1. Цей Режим розроблено відповідно до Законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", "Про природно-заповідний фонд України", Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (далі - Порядок).

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за № 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. Основні терміни, які використовуються в цьому Режимі:

водолаз - фахівець, що вміє виконувати роботи під водою у водолазному спорядженні й допущений до виконання водолазних спусків;

драга Хижняка - безножовий пристрій для добування молюсків шляхом захоплення (згрібання) з поверхні дна без занурення в ґрунт, що містить буксирувальний канат, пристосування для накопичення улову, що являє собою раму з укріпленими на ній поздовжніми прутками, передні кінці яких зігнуті і згруповані в секції;

скребачка - ручний пристрій для відокремлювання молюсків від субстрату відскоблюванням, добування яєць артемії (цист) з поверхневого шару прибережного ґрунту. Складається з ріжучого полотна (металевої основи із загостренням) та руків'я або держака. Може мати приєднаний сітковий мішок або каркас з металевих елементів конусоподібної форми для збору (утримання) відокремлених молюсків. Довжина ріжучого металевого полотна не більше 50 сантиметрів. Довжина сіткого полотна або каркасу з металевих елементів конусоподібної форми не більше 1 метра;

щипці - ручний пристрій для відокремлення молюсків від субстрату шляхом їх попереднього стискання.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Правилах рибальства.

4. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками, бухтами, лиманами і озерами, у тому числі акваторії об'єктів природно-заповідного фонду. Частина Сухого лиману, озеро Донузлав, канали, що з'єднують море з лиманами, є частиною Чорного моря.

Норми, передбачені для річки Дунай, поширюються на її передгирловий простір. Відповідно на цей простір не поширюються норми, передбачені для Чорного моря. Передгирловим простором річки Дунай є частина Чорного моря завширшки 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і простягається від гирла Мусура (Мусуна) до Білогородського каналу включно.

5. Написи, нанесені на судна флоту рибної промисловості, мають відповідати Національному стандарту України.

6. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисел, зобов'язані маркувати бирками пасивні знаряддя добування (вилову) з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи до верхньої підбори на відстані до двох метрів від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до одного метра від одного з кінців сітки.

7. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисел, зобов'язані маркувати бирками пасивні знаряддя добування (вилову) та усі знаряддя добування (вилову), кількість яких обмежено цим Режимом, з метою визначення їхньої належності.

8. Користувачі водних біоресурсів мають терміново інформувати територіальні органи Держрибагентства, в районі діяльності (контролю) яких здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів, Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, установу природно-заповідного фонду та відповідні Головні управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

9. Під час здійснення спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується обсяг прилову молоді водних біоресурсів, для яких не встановлено промислову міру.

10. Нерестова заборона на промисел калкана чорноморського у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 до 30 травня.

У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період територіальні органи Держрибагентства за науковим обґрунтуванням вводять заборону на промисел калкана чорноморського строком на 30 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32-°13-'' сх.д., а також у Каркінітській затоці;

західніше меридіана 32-°13'' сх.д.

У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється спеціалізований промисел калкана чорноморського сітками. Калкан чорноморський, що був приловлений іншими знаряддями добування (вилову), у цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється також промисел скатів сітками. Промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється.

11. Кількість суден флоту рибної промисловості, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 10 лютого до 31 березня і з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден флоту рибної промисловості між користувачами водних біоресурсів, а також загальний контроль за кількістю цих суден здійснюють територіальні органи Держрибагентства.

12. Промисел скатів сітками допускається в період з 01 лютого до 31 жовтня, мінімальний крок вічка в сітках а = 180 мм.

13. Під час промислу калкана чорноморського і скатів сітками кількість вічок за висотою не має перевищувати 8 шт., глоси - 20 шт. Важки слід кріпити безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не має перевищувати 100 м.

14. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана чорноморського і скатів, обмежено 2800 одиницями. Сітки для користувачів водних біоресурсів розподіляються відповідно до місця базування суден флоту рибної промисловості так: Миколаївська область - 450 одиниць, Херсонська область - 300 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 100 одиниць), Одеська область - 1990 одиниць, резерв Держрибагентства - 60 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить:

для суден флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць;

для суден флоту рибної промисловості, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.

15. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі у Чорному морі (за винятком передгирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

16. Під час промислу шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений для її промислу кошільними неводами період. Якщо немає наукового обґрунтування, хамса, розповсюджена з 10 лютого до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, уся інша - чорноморською.

17. Мінімальний крок вічка у сітках під час промислу бичка а = 22 мм, у Тилігульському лимані - а = 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках під час промислу бичка не має перевищувати 28 мм. Максимальна довжина однієї сітки не має перевищувати 75 м.

18. Прилов молоді водних біоресурсів (за винятком осетрових) під час спеціалізованого промислу інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу згідно з пунктом 18.4 глави 18 Правил рибальства.

19. Допускаються:

1) промисел личинок хірономід мотильницями, сачками, рамками-ситами з капронового газу із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) у водних об'єктах або на їх ділянках, які не використовуються на цей час з рибогосподарською метою, у період з 01 лютого до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки, а також граничну кількість знарядь добування (вилову) визначають територіальні органи Держрибагентства на підставі рекомендацій наукових установ. Загальна кількість насосів або помп обмежується 35 одиницями;

2) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних із морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюють відповідні територіальні органи Держрибагентства за науковим обґрунтуванням наукових установ;

3) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі обкидними сітками з кроком вічка а = 24 - 40 мм у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчацькому лимані і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглій до острова Джарилгач, у період з 01 червня до 15 листопада (за винятком періоду нерестової заборони). Довжина однієї сітки не має перевищувати 100 м. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки мають зберігати контакт із суднами флоту рибної промисловості і вибірка має виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше ніж 104 одиниці. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - вісім одиниць;

4) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі сітними пастками з кроком вічка а = 24 - 40 мм у прибережній 50-метровій зоні Каркінітської затоки у період з 11 вересня до 31 жовтня, за винятком періоду нерестової заборони. Сітки в пастках встановлюються на металевих кілках. Кількість сіток у кожній пастці не більше ніж дві одиниці (застосування поріжі та рам у сітках забороняється). Довжина однієї сітки не має перевищувати 75 м. Загальна кількість пасток - не більше ніж 12 одиниць;

5) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі ставними неводами та/або гардами і неспеціалізований промисел ставними неводами та або гардами інших мігруючих видів риб у каналах, що з'єднують море з лиманами (Дофінівським, Тилігульським, Будацьким (Шаболатським), Тузловськими та іншими), озерами (крім озера Донузлав) і в каналах, що з'єднують Дністровський та Кунацький (Шаболатський) лимани;

6) спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі із затоками, лиманами (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаними з морем озерами у період з 10 лютого до 31 травня і з 01 серпня до 31 грудня. Кількість волокуш обмежується для користувачів водних біоресурсів відповідно до місця базування суден флоту рибної промисловості у Херсонській області - 30 одиницями, у Миколаївській області - 5 одиницями, у Одеській області - 2 одиницями;

7) спеціалізований промисел креветки в акваторії Чорного моря - від с. Коблеве до межі Автономної Республіки Крим (по Перекопській затоці) - у період з 10 лютого до 31 травня та з 01 серпня до 31 грудня:

ятерами з мінімально допустимим кроком вічка:

у бочці ятера - а = 8,0 мм;

у лійці - а = 6,5 мм;

у крилі - а = 6,5 мм;

ставними неводами з мінімально допустимим кроком вічка:

у котлі - 8 мм;

дворі та крилах - 6 мм.

Забороняється застосування ятерів з довжиною кутка менше ніж один метр. У період з 01 до 31 травня та з 01 до 31 серпня ятери повинні мати в гирлах сіткову перегородку з максимально допустимим розміром вічка а = 28 мм.

Кількість ятерів обмежується 830 одиницями. Ятери для користувачів водних біоресурсів розподіляються відповідно до місця базування суден флоту рибної промисловості так: Миколаївська область - 230 одиниць, Херсонська область - 600 одиниць. Мінімальна кількість розподілених ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць;

8) спеціалізований промисел у Дністровському лимані:

тюльки волокушами в період з 10 лютого до 31 березня та з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок;

9) спеціалізований промисел оселедця у Дністровському лимані та р. Дністер - з 01 квітня до 05 червня (за винятком встановленої територіальними органами Держрибагентства заборони у період масового нерестового ходу: п'ятиденної - у Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі р. Дністер від устя до с. Паланка (відмітка 28 км); десятиденної - від с. Паланка до греблі Дубосарської ГЕС). При цьому допускається прилов карася сріблястого до 50 %.

У Дністровському лимані в період весняно-нерестової заборони допускається спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі смт Шабо та Роксолани;

10) під час неспеціалізованого промислу у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі застосування ятерів із мінімальним розміром вічка в бочці а = 30 мм, сажалці, замку і крилах - а = 36 - 40 мм. Максимальна довжина крила ятера для заплавної системи р. Дніпро становить не більше ніж 25 м. Початок постановки крила має бути прив'язаний до берегової лінії або до межі прибережної вищої надводної рослинності (за винятком акваторії Кардашинського кар'єру);

11) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36 - 40 мм, у тому числі в обкидному режимі, без використання рам та поріжі;

12) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32 - 38 мм без використання рам та поріжі;

13) спеціалізований промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина - до 100 м, крок вічка сіткового полотна а = 5,0 - 6,5 мм);

14) спеціалізований промисел тюльки в акваторії Дніпровського лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0 - 6,5 мм, у приводах - не більше ніж а = 14 мм, крилах - не більше ніж а = 18 мм, на глибинах не менше ніж 4 метри. В акваторії Бузького лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0 - 8,0 мм, у приводах - не більше ніж а = 18 мм,

крилах - не більше ніж а = 24 мм. Промисел має здійснюватися на глибинах не менше ніж 4 метри;

15) спеціалізований промисел тюльки конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв.м, крок вічка сіткового полотна а = 4,0 - 6,5 мм) з пересувних та стаціонарних суден флоту рибної промисловості лише в темний час доби з використанням штучного освітлення:

у Бузькому лимані в кількості 30 одиниць протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);

в акваторії пониззя р. Дніпро у кількості чотири одиниці протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);

у Дніпровському лимані у кількості 12 одиниць протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони). Пастки для використання користувачами водних біоресурсів розподіляються відповідно до місця базування так: Миколаївська область - 10 одиниць, Херсонська область - дві одиниці;

16) спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30 - 32 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше ніж 150 м) в акваторії від смт Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору, за винятком встановленої, за погодженням з науковою установою, територіальними органами Держрибагентства на період масового нерестового ходу десятидобової заборони;

17) спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж чотири метри ставними сітками з кроком вічка а = 28 - 30 мм у кількості 90 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна, з 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони;

18) спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб (товстолобики, білий амур) у пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 90 - 120 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше ніж 150 м) до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня до 31 грудня в акваторіях від смт Дніпряни вниз за течією до тоні Кіндратиха (район с. Новотягинка), від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

19) промисел в акваторії Дніпровського та Бузького лиманів закидними частиковими неводами у кількості шести одиниць на постійних тонях у районах островів Янушів, Вербки, сіл Станіслав, Олександрівка та Василівка (Очаківського району), Аджигольської та Волоської кіс. Одночасне використання на одній тоньовій ділянці більше однієї одиниці закидного частикового невода забороняється;

20) промисел закидними частиковими неводами у кількості дев'яти одиниць на річках Дніпро, Південний Буг та Інгулець протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на постійних тонях, визначених територіальними органами Держрибагентства, за погодженням з науковою установою;

21) промисел частиковими волокушами у кількості п'яти одиниць протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, в усіх акваторіях придаткової системи пониззя р. Дніпро, визначених територіальними органами Держрибагентства, за погодженням з науковою установою. Окремо дозволяється використання однієї частикової волокуші до початку весняно-літньої заборони та з 01 жовтня до 31 грудня в акваторіях придаткової системи р. Дніпро від смт Дніпряни вниз за течією до Антонівського автомобільного мосту;

22) спеціалізований промисел пузанка в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 22 мм та а = 24 мм у кількості чотирьох та шести одиниць (довжина однієї сітки не більше ніж 150 м) в акваторії від смт Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

23) спеціалізований промисел скатів сітками у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській, Ягорлицькій та Тендрівській затоках. Загальна кількість сіток - не більше ніж 350 одиниць, мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 20 одиниць;

24) спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня до 30 листопада;

25) спеціалізований промисел кошільними та кільцевими неводами піленгаса, чорноморської хамси та атерини у Тилігульському лимані протягом усього року;

26) спеціалізований промисел оселедця у р. Дунай та передгирловому просторі - з 01 березня до 05 липня, за винятком встановленої територіальними органами Держрибагентства на період масового нерестового ходу десятидобової заборони на ділянці від моря до відгалуження Тульчинського гирла і заборони тривалістю двадцять діб вгору по річці від відгалуження Тульчинського гирла. Висота сіток не має перевищувати шести метрів, у плавних сітках допускається поріж із мінімальним кроком вічка а = 200 мм. Товщина нитки полотна та поріжі у плавних сітках не має перевищувати 1,2 мм, мінімальний розмір вічка а = 32 мм.

У період весняно-нерестової заборони під час спеціалізованого промислу оселедця допускається прилов карася сріблястого до 50 %;

27) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі обкидними сітками з кроком вічка а = 20 - 40 мм у 500-метровій зоні, прилеглій до гирла р. Дунай, на ділянці, обмеженій на півночі с. Приморське, а на півдні - межею територіальних вод - у період з 15 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не має перевищувати 100 м.

У процесі промислової операції вибірка сіток має виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше ніж 72 одиниці. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - чотири одиниці;

28) спеціалізований промисел рачків артемії у внутрішніх солоних водоймах та лиманах (за винятком Куяльницького лиману) сачками (діаметром вхідного отвору не більше ніж 1 м) та волоками (завдовжки до 15 м) - з 10 лютого до 31 березня і з 15 вересня до 31 грудня;

ручне збирання яєць артемії з берегових наносів у Куяльницькому лимані - з 01 червня до 30 листопада, в інших внутрішніх солоних водоймах та лиманах - з 10 лютого до 31 березня та з 01 жовтня до 31 жовтня;

29) спеціалізований промисел шпротів різноглибинними тралами у Чорному морі:

в акваторії, обмеженій з півдня лінією мис Тарханкут (гирло Дністровського лиману (Дністровсько-Цареградський маяк)) та зі сходу меридіаном 31-°00-' сх.д., - з 15 квітня до 14 травня. Кількість суден флоту рибної промисловості обмежується чотирма одиницями;

в акваторії, обмеженій з півдня лінією мис Тарханкут (гирло Дністровського лиману (Дністровсько-Цареградський маяк)) та зі сходу меридіаном 32-°00-' сх.д., за винятком акваторій у межах об'єктів природно-заповідного фонду, - з 15 травня до 15 жовтня. Кількість суден флоту рибної промисловості обмежується чотирма одиницями;

30) спеціалізований промисел рапани у Чорному морі підйомними пастками, які за конструкцією є пасивними закритими камерами з одним або декількома вхідними пристроями;