Відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" , абзацу п’ятого підпункту 17 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство молоді та спорту України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 220, з метою забезпечення належної організації та проведення всеукраїнських змагань з кіокушинкайкан карате

1. Затвердити Правила спортивних змагань з кіокушинкайкан карате , що додаються.

2. Департаменту фізичної культури та неолімпійських видів спорту забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Відділу взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному веб-сайті Міністерства молоді та спорту України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра молоді та спорту України відповідно до розподілу функціональних обов’язків.

1. Ці Правила визначають основні засади організації та проведення спортивних змагань з кіокушинкайкан карате, які проводяться на території України.

2. Ці Правила розроблено з урахуванням правил Міжнародної організації карате кіокушинкайкан.

3. Усі учасники змагань, а також тренери, судді, лікарі та інші офіційні особи зобов’язані знати ці Правила і неухильно їх виконувати.

4. На підставі цих Правил для кожних змагань розробляється положення (регламент) про проведення відповідного змагання з кіокушинкайкан карате (далі - Положення), яке затверджується організатором змагань в установленому законодавством порядку.

1. Спортивні змагання з кіокушинкайкан карате проводяться в таких розділах:

куміте - два учасники двобою проводять між собою вільний бій;

ката - всі учасники змагаються між собою, виконуючи формальні комплекси кіокушинкайкан карате;

тамешиварі - тест з розбивання дощок, що проводиться в розділах куміте та ката.

2. За характером проведення змагання поділяються на:

особисті;

командні;

особисто-командні.

3. За рівнем проведення змагання поділяються на:

чемпіонати України, кубки України, інші офіційні всеукраїнські змагання, що включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України;

чемпіонати Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, клубні та інші офіційні змагання, які включені до календарного плану спортивних змагань.

4. За ваговою диференціацією:

у вагових категоріях;

в абсолютній категорії.

1. Змагання з кіокушинкайкан карате проводяться згідно з Положенням.

2. Положення включає такі розділи:

цілі і завдання змагань;

строки і місце проведення змагань;

організація та керівництво проведенням змагань;

учасники змагань (організації, які беруть участь у змаганнях, вік, розряд, кількість спортсменів, які допускаються до змагань, кількість тренерів і керівників);

характер змагань (особисті, командні, особисто-командні, порядок визначення першості);

програма проведення змагань;

безпека та підготовка місць проведення змагань;

умови визначення першості та нагородження переможців і призерів;

умови фінансування змагань та матеріального забезпечення учасників;

строки та порядок подання заявок на участь у змаганнях.

3. Зміст Положення не має суперечити цим Правилам.

4. Положення розсилається організаціям заздалегідь у строки, які забезпечують необхідну підготовку до участі в змаганні.

1. Кожна організація, яка бере участь у змаганнях, має подати заявки на участь до мандатної комісії у строки, визначені Положенням.

2. Заявки на участь у змаганнях поділяються на:

попередні;

поіменні.

3. Заявка на участь команди у змаганнях (допуск спортсменів до змагань зазначається у заявці) має містити такі дані:

прізвище, ім’я учасника;

число, місяць, рік народження;

територіальна організація, яку представляє спортсмен;

спортивне звання (спортивний розряд);

вид програми (розділ);

вага учасника змагань в розділі "куміте";

ступінь кю (дан);

страхове свідоцтво (поліс, сертифікат);

допуск за підписом лікаря;

підпис керівника, який направляє спортсменів на змагання.

1. Спеціальні умови допуску (кваліфікаційні вимоги, вік, додаткові умови тощо) визначаються Положенням.

2. Допуск спортсменів до участі у змаганнях здійснюється за результатами проходження мандатної комісії та зважування.

3. Головний суддя змагань створює на місці проведення змагань мандатну комісію у складі від 3 до 7 осіб залежно від рівня змагань та кількості учасників. На місці проведення змагань обов’язково до складу мандатної комісії залучається головний лікар змагань.

4. Завданням мандатної комісії є перевірка відповідності поданих заявок і документів учасників вимогам цих Правил та Положенню.

5. Учасники допускаються до змагань на підставі допуску лікаря після проведення медичного огляду та за наявності страхового свідоцтва (поліса, сертифіката), передбаченого пунктом 2 частини четвертої статті 6 Закону України "Про страхування" .

6. Спортсмени у вікових групах до 18 років надають згоду від одного із батьків щодо участі у змаганнях.

7. У всіх учасників мають бути документи, що посвідчують особу.

1. Жеребкування в усіх категоріях проводиться після закінчення роботи мандатної комісії.

2. Учасники, які мають кращі результати в попередніх змаганнях, заздалегідь розподіляються в різні підгрупи за погодженням з головним суддею змагань і за згодою представників команд (тренерів).

1. Розміри татамі:

татамі має квадратну форму 8 х 8 м;

по зовнішньому периметру татамі з кожного боку має проходити позначена зона безпеки завширшки не менше ніж 1,5 м;

допускається облаштування татамі на підвищенні (помості) до 1 м заввишки з обов’язковим збільшенням позначеної зони безпеки до 2 м.

2. Сторони та початкові лінії:

татамі має червону та білу сторони;

біла сторона розташовується праворуч від стола головного судді змагань, червона - ліворуч;

початкові лінії для учасників двобою завдовжки 1 м кожна мають бути в центрі татамі на відстані 3 м одна від одної.

3. Стільці кутових суддів мають розташовуватись у чотирьох кутах за межами татамі у зоні безпеки.

1. Склад суддівської колегії:

головний суддя;

голова суддівської колегії;

головний секретар;

головний лікар;

судді.

2. Головний суддя змагань:

очолює суддівську колегію і комплектує склад суддівського корпусу (включаючи розподіл суддів у бригади);

виносить остаточні рішення щодо апеляцій;

приймає рішення щодо допуску учасників до змагань під час їх реєстрації;

проводить жеребкування спільно з головним секретарем;

має право на остаточне рішення в усіх поєдинках;

може призначати додатковий час поєдинку, якщо вважає це за необхідне.

3. Голова суддівської колегії:

є заступником головного судді;

виконує обов’язки головного судді у разі його відсутності;

проводить суддівський семінар до початку змагань;

дає необхідні вказівки рефері та боковим суддям у паузах між поєдинками;

контролює зміну суддівських бригад.

4. Головний секретар:

організовує та контролює ведення секретарями протоколів зважування, змагань та іншої відповідної документації, безпосередньо пов’язаної з проведенням змагань;

надає головному судді змагань необхідні відомості та інформацію для складання звіту про змагання, бере участь у його підготовці і підписує його разом з головним суддею змагань.

5. Головний лікар:

здійснює медичний огляд під час контрольних зважувань учасників у разі, якщо змагання проводяться за ваговими категоріями;

перевіряє наявність і готовність до застосування засобів для надання невідкладної медичної допомоги;

проводить розподіл обов’язків серед медичних працівників;

забезпечує організацію роботи медичного пункту тимчасового базування з необхідною кількістю медичних працівників та необхідними засобами для надання першої медичної допомоги;

забороняє учаснику подальшу участь у заході у разі:

відсутності інформації про стан здоров’я, допуску та страхового свідоцтва (поліса, сертифіката);

наявності ознак захворювань;

отримання травм, що потребують проведення заходів з невідкладної медичної допомоги чи стаціонарного обстеження та лікування;

наявності скарг на погане самопочуття;

надає інформацію про недопущення учасника до участі у змаганнях головному судді.

6. Судді:

беруть участь у розгляді апеляцій;

слідкують, щоб змагання проводились згідно з цими Правилами та Положенням.

1. Вимоги до суддівського корпусу:

до складу суддівського корпусу входять суддівські бригади, кожна з яких формується з рефері та чотирьох кутових суддів;

члени суддівського корпусу повинні мати охайний вигляд та одягнені у чорні брюки та сині сорочки з коротким рукавом;

рефері та судді мають одягати під комір сорочки краватку-метелик білого кольору;

усі судді перебувають на татамі босоніж;

члени суддівського корпусу впродовж змагань дотримуються етикету на татамі;

члени суддівського корпусу мають бути чесними та безпристрасними стосовно учасників змагань. Якщо суддя не може з будь-яких причин виконувати свої обов’язки, він повідомляє про це головного суддю або голову суддівської колегії.

2. Члени суддівського корпусу зобов’язані:

приймати справедливі та неупереджені рішення;

оголошувати прийняті рішення зрозуміло й чітко для учасників змагань та глядачів;

забезпечувати безпеку учасників змагань;

бути присутніми під час проведення змагань;

під час роботи на татамі не спілкуватися з учасниками змагань, тренерами та глядачами.

3. Рефері:

очолює суддівську бригаду та спостерігає за поєдинком, перебуваючи безпосередньо на татамі;

керує входом та виходом суддівської бригади на татамі;

керує входом та виходом учасників змагань на татамі;

керує процедурою початку і закінчення поєдинку;

контролює хід поєдинку, слідкує за сигналами суддів та суддівськими рішеннями, зупиняє та відновлює поєдинок;

правильно й чітко оголошує про початок та закінчення поєдинку, оцінки, зауваження та інші рішення суддівської бригади (голосом і жестами);

визначає переможця за результатами підрахунку голосів суддівської бригади;

скликає за потреби суддів на засідання для розгляду спірних рішень;

взаємодіє із головним лікарем змагань у разі отримання травм учасниками змагань під час поєдинку;

підтримує спокій під час поєдинку заради безпеки учасників змагань;

поважає і підтримує головного суддю та визнає його рішення понад власне.

4. Кутовий суддя:

спостерігає за поєдинком зі свого місця на розі татамі;

своєчасно реагує відповідними жестами за допомогою прапорців і свистком на дії учасників та чітко оголошує рішення в ході поєдинку;

поважає і підтримує головного суддю та визнає його рішення понад власне.

1. Склад секретаріату:

головний секретар;

суддя-інформатор;

суддя-секундометрист;

помічник судді-секундометриста;

суддя при учасниках.

2. Суддя-інформатор:

оголошує програму й порядок проведення змагань, результати поєдинків, вказівки головного судді або голови суддівської колегії;

веде або коментує змагання.

3. Суддя-секундометрист:

забезпечує хронометраж поєдинків, медичних і технічних пауз та перерв відповідно до регламенту проведення поєдинків.

4. Помічник судді-секундометриста:

подає сигнал ударом у гонг про закінчення поєдинку (раунду) та викидає на татамі червону подушечку одночасно зі звуковим сигналом.

5. Суддя при учасниках:

перевіряє номер учасника, запрошеного до участі у поєдинку;

перевіряє номер учасника, запрошеного готуватися до наступного поєдинку;

перевіряє захисне екіпірування учасника на відповідність цим Правилам;

перевіряє в учасника наявність дозволу лікаря на використання бинтів, наклейок з лейкопластиру тощо;

перевіряє в учасника стан форми і зовнішній вигляд;

одягає учаснику червону стрічку ("Ака") і знімає її після закінчення поєдинку;

забезпечує порядок і відсутність сторонніх осіб біля татамі;

стежить за поведінкою представника (представників) команд під час поєдинку.

1. Представник команди є керівником команди і посередником у вирішенні всіх питань між суддівською колегією та командою.

Представником команди може бути як спеціально призначена особа, так і тренер команди або капітан, призначений з числа учасників команди.

2. Представник команди відповідає за:

подання до секретаріату змагань заявки на участь у змаганнях, оформленої належним чином;

організоване проходження учасниками команди реєстрації, зважування та медичного огляду;

поведінку команди на місці змагань та на місцях проживання і харчування;

своєчасне виконання учасниками програми Положення;

виконання учасниками вказівок і вимог головного судді та голови суддівської колегії.

3. Представник команди має право:

бути присутнім під час проведення жеребкування і на нарадах суддівської колегії, якщо вони проводяться спільно з представниками команд;

під час проведення жеребкування називати прізвища провідних спортсменів своєї команди, яких потрібно розвести в різні блоки в одній ваговій категорії;

під час поєдинку давати вказівки своєму спортсмену, перебуваючи у спеціально відведеному місці біля татамі;

після завершення поєдинку подати апеляцію до суддівської колегії, якщо вважає, що рішення суддівської бригади спірне.

4. Представник команди не втручається в роботу суддівської колегії та в роботу осіб, які забезпечують проведення змагань.

5. Представник команди може бути відсторонений головним суддею від керівництва командою у разі:

невиконання своїх обов’язків;

невиконання розпоряджень головного судді;

у разі порушення цих Правил.

1. Спортсмени юнаки, юніори:

1) вікові та вагові категорії:

для юнаків 10-11 років встановлено такі вагові категорії:

до 30 кг;

від 30 до 35 кг;

від 35 до 40 кг;

понад 40 кг.

Для дівчат 10-11 років встановлено такі вагові категорії:

до 30 кг;

від 30 до 35 кг;

понад 35 кг.

Для юнаків 12-13 років встановлено такі вагові категорії:

до 40 кг;

від 40 до 45 кг;

від 45 до 50 кг;

понад 50 кг.

Для дівчат 12-13 років встановлено такі вагові категорії:

до 40 кг;

від 40 до 45 кг;

понад 45 кг.

Перемога за результатами зважування в юнаків 10-13 років присуджується більш легкому спортсмену у разі різниці у вазі учасників двобою не менше ніж 2 кг.

Для юнаків 14-15 років встановлено такі вагові категорії:

до 50 кг;

від 50 до 55 кг;

від 55 до 60 кг;

понад 60 кг.

Для дівчат 14-15 років встановлено такі вагові категорії:

до 50 кг;

від 50 до 55 кг;

понад 55 кг.

Перемога за результатами зважування в юнаків 14-15 років присуджується більш легкому спортсмену у разі різниці у вазі учасників двобою не менше ніж 3 кг.

Для юніорів 16-17 років встановлено такі вагові категорії:

до 60 кг;

від 60 до 65 кг;

від 65 до 70 кг;

понад 70 кг - абсолютна вагова категорія.

Для дівчат 16-17 років встановлено такі вагові категорії:

до 55 кг;

від 55 до 60 кг;

понад 60 кг - абсолютна вагова категорія.

Перемога за результатами зважування у юніорів 16-17 років присуджується більш легкому спортсмену у разі різниці у вазі учасників двобою не менше ніж 3 кг, в абсолютній ваговій категорії - не менше ніж 5 кг;

2) захисна екіпіровка:

юнаки 10-15 років, юніори 16-17 років виступають в обов’язковому захисному екіпіруванні:

м’які накладки або снарядні рукавички на кисті рук;

м’які протектори на гомілку і підйом стопи;

захисний шолом на голову з обов’язковим захистом підборіддя, який не має жорстких деталей;

раковина на пах - надягається під одяг (для юнаків та юніорів);

протектор для грудей - надягається під одяг (для дівчат);

бандаж на пах - надягається під одяг (для дівчат).

2. Дорослі спортсмени:

1) вікові та вагові категорії:

молодь 18-21 рік;

для чоловіків встановлено такі вагові категорії:

до 70 кг;

від 70 до 80 кг;

понад 80 кг - абсолютна вагова категорія.

Для жінок встановлено такі вагові категорії:

до 55 кг;

від 55 до 65 кг;

понад 65 кг - абсолютна вагова категорія.

Перемога за результатами зважування присуджується більш легкому спортсмену у разі різниці у вазі учасників двобою не менше ніж 5 кг, в абсолютній ваговій категорії - не менше ніж 10 кг.

Чоловіки та жінки 18-34 роки.

Для чоловіків встановлено такі вагові категорії:

до 70 кг;

від 70 до 80 кг;

понад 80 кг - абсолютна вагова категорія.

Для жінок встановлено такі вагові категорії:

до 55 кг;

від 55 до 65 кг;

понад 65 кг - абсолютна вагова категорія.

Перемога за результатами зважування присуджується більш легкому спортсмену у разі різниці у вазі учасників двобою не менше ніж 5 кг, в абсолютній ваговій категорії - не менше ніж 10 кг.

Ветерани (чоловіки) 35-40 років, 40-45 років, старші 45 років.

Встановлено такі вагові категорії:

до 80 кг;

від 80 до 90 кг;

понад 90 кг - абсолютна вагова категорія.

Перемога за результатами зважування присуджується більш легкому спортсмену у разі різниці у вазі учасників двобою не менше ніж 5 кг, в абсолютній ваговій категорії - не менше ніж 10 кг.

2) захисна екіпіровка:

чоловіки та жінки виступають в обов’язковому захисному екіпіруванні встановленого зразка для всіх учасників змагань:

раковина на пах - надягається під одяг (для чоловіків та ветеранів);

бандаж на пах - надягається під одяг;

протектор для грудей - надягається під одяг (для жінок);

м’які накладки або снарядні рукавички на кисті рук (для ветеранів);

м’які протектори на гомілку і підйом стопи (для ветеранів).

1. Інформацію щодо тривалості проведення поєдинків за відповідними категоріями наведено у додатку до цих Правил.

2. Кожен раунд поєдинку проводиться без зупинки таймера.

3. У ході поєдинку таймер зупиняється тільки за вказівкою рефері у разі:

необхідності поправити форму учасників;

втрати учасником можливості продовжувати поєдинок внаслідок дій противника, заборонених цими Правилами;

втрати учасником можливості продовжувати поєдинок з причин, не пов’язаних із контактом з противником;

виникнення неординарної ситуації (пошкодження покриття татамі, відключення електроенергії, аварія, нещасний випадок тощо);

необхідності скликання наради суддівської бригади.

4. Відновлення поєдинку проводиться з моменту його призупинення.

1. Суддівські рішення в ході поєдинку є остаточними, якщо за них висловилося не менше трьох суддів у складі суддівської бригади.

Голос рефері під час винесення рішення прирівнюється до голосу кутових суддів. Якщо рішення кутових суддів відрізняються, голос рефері є вирішальним.

2. Перемога присуджується учаснику:

у разі присудження йому повної перемоги - "Іппон" (одного повного очка);

у разі присудження йому двох оцінок напівперемоги - "Вадза-арі" (півочка), що прирівнюється до повної перемоги (одного повного очка);

у разі присудження йому однієї оцінки напівперемоги - "Вадза-арі" (півочка), якщо до моменту закінчення раунду його супротивник не має оцінених дій;

за рішенням суддів;

за різницею у вазі;

за результатами розбивання дощок (тамешиварі).

3. Для початкових кіл змагань, якщо після першого раунду переможця не визначено, суддівська бригада приймає рішення про призначення додаткового раунду, після якого кожен з кутових суддів та рефері приймають рішення щодо переможця.

4. Для півфінальних та фінальних поєдинків, якщо після першого раунду переможця не визначено, суддівська бригада приймає рішення про призначення додаткового раунду.

Якщо після додаткового раунду переможця не визначено, перемога віддається більш легкому учаснику у разі різниці у вазі не менше ніж встановлена цими Правилами.

5. У разі рівного розподілу ваги (якщо згідно з Положенням проводиться тест з "тамешиварі" - розбивання дощок) рішення про перемогу приймається після порівняння кількості дощок, зламаних учасниками.

Перемога присуджується учаснику, який зламав більшу кількість дощок за сумою усіх вправ.

Якщо тест з "тамешиварі" не проводиться або кількість зламаних кожним з учасників дощок однакова, суддівська бригада призначає другий додатковий раунд, після якого кожен з кутових суддів та рефері приймають рішення щодо переможця.

У виняткових випадках за вказівкою головного судді може бути призначений ще один додатковий раунд, після якого приймається остаточне рішення.

6. Повна перемога - "Іппон" присуджується:

за дозволену цими Правилами технічну дію, в результаті якої один з учасників поєдинку опинився в нокауті, нокдауні або втратив здатність продовжити поєдинок на 3 с та більше;

учаснику змагань, якщо його суперник звернувся до рефері з відмовою продовжувати поєдинок з будь-якої причини;

коли одному з учасників протягом раундів присуджено дві оцінки "Вадза-арі" - "Авасете Іппон";

якщо протягом раунду обидва учасники мали по одній оцінці "Вадза-арі", а потім одному з учасників за проведену їм дозволену цими Правилами технічну дію в цьому раунді була присуджена ще одна оцінка "Вадза-арі" - "Авасете Іппон".

Учасник, який програв за оцінкою "Іппон", може продовжити змагання (брати участь у поєдинку за 3 місце) лише з дозволу головного лікаря змагань.

7. Напівперемога - "Вадза-арі" присуджується:

за дозволену цими Правилами технічну дію, в результаті якої один з учасників опинився в нокдауні або тимчасово втратив здатність продовжити поєдинок, але відновив здатність продовжити поєдинок і прийняв бойову стійку до закінчення 3 с;

за дозволену техніку з явно вираженою ефективністю (з тимчасовим порушенням функцій одного з учасників; з явним відходом одного з учасників від продовження поєдинку; з проявом мімікою або жестами ефективної дії супротивника тощо).

Якщо до моменту закінчення раунду у кожного з учасників є оцінки "Вадза-арі", вони компенсують одна одну і не впливають на остаточне рішення суддів.

8. Перемога за рішенням суддів:

"А" ("Юсей каті"):

у разі якщо жоден із супротивників не дістав повну перемогу - "Іппон", але один із них дістав напівперемогу - "Вадза-арі", перемога приймається за рішенням суддів.

"В" ("Хантей каті"):

у разі якщо не присуджено повної перемоги - "Іппон" або напівперемоги - "Вадза-арі", перемога приймається за рішенням суддів.

9. Якщо учасник не отримав оцінку "Вадза-арі" або офіційне попередження - "Гентен ічі", для визначення переможця враховуються такі чинники (розташовані в порядку їх значення):

збиток супротивнику (збитком вважається ефект удару (ударів), який за якістю хоча й не досягає якості для оцінки "Вадза-арі", але наближається до неї);

проведена ефективна техніка (ефективною технікою вважають удар, який не довів супротивника до стану нокдауну, але пройшов чисто; контратака, проведена після ухилу від удару супротивника, що не досяг мети; якісна та різноманітна техніка, застосована в ході поєдинку);

прагнення йти в атаку (виражається в більшій, ніж у супротивника, кількості завданих ударів руками і ногами та більшому тиску на супротивника).

1. Перелік порушень - "Хансоку":

удар і навіть дотик до обличчя і шиї супротивника під час атаки рукою або ліктем (обманні дії руками в напрямку голови не заборонені);

удари в пах;

удари головою;

атака лежачого супротивника;

атака в хребет;

атака супротивника зі спини;

атака спереду в колінний суглоб;

захоплення й утримання форми супротивника, його рук, ніг, тулуба, шиї, голови, волосся;

штовхання руками, плечима, навалювання на супротивника;

повторювані дій, що затримують хід поєдинку (падіння з явною метою збити темп);

часті або навмисні виходи за межі татамі;

атака противника, який вже у нокдауні або нокауті;

виконання явно неконтактних ударів;

пасивність і відсутність ударів, ухилення від бою;

демонстрація поганих манер, що дискредитують змагання (лайка, плювки, непристойні жести, розв’язання пояса, знімання форми тощо), прояв неповаги до противника, суддів, глядачів;

інші дії, які рефері може вважати порушеннями.

2. Усне попередження - "Кейкоку":

якщо рефері помітив у діях одного або обох учасників порушення - "Хансоку" і зупинив поєдинок, але не отримав підтримки у кутових суддів;

якщо троє або четверо кутових суддів показали "Хансоку" і рефері зупинив поєдинок, але вважає порушення незначним, що не заслуговує на покарання попередженням - "Чуй".

Усні попередження - "Кейкоку" у разі винесення суддівського рішення - "Хантей каті" не враховуються.

3. Попередження - "Чуй":

якщо учасник, отримавши усне попередження - "Кейкоку", продовжує здійснювати аналогічні порушення, навіть якщо порушення є незначними;

якщо троє або четверо кутових суддів показали "Хансоку", рефері зупинив поєдинок і вважає порушення таким, що заслуговує на покарання попередженням - "Чуй".

Попередження - "Чуй" у разі винесення суддівського рішення - "Хантей каті" не враховується.

У разі призначення додаткового раунду всі попередження - "Чуй", оголошені учасникам у попередньому раунді, анулюються.

4. Штрафне очко (офіційне попередження) - "Гентен ічі":

повторне (друге) попередження - "Чуй ні" протягом одного раунду;

навмисне та (або) грубе, навіть одноразове, порушення;

інші дії, які рефері може вважати такими, що дискредитують змагання.