Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (із змінами), пункту 8 частини першої статті 12 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" , з метою дотримання правил пожежної безпеки у Державному бюро розслідувань

1. Затвердити Правила пожежної безпеки у центральному апараті Державного бюро розслідувань та його територіальних управліннях (далі - Правила), що додаються.

2. Управлінню кадрової роботи та державної служби Державного бюро розслідувань забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Керівникам структурних підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, директорам (виконувачам обов'язків) територіальних управлінь Державного бюро розслідувань у тижневий строк довести Правила до відома підпорядкованих працівників і забезпечити їх виконання.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, приміщень, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються Державним бюро розслідувань (далі - об'єкт).

2. Забезпечуючи пожежну безпеку на об'єктах центрального апарату Державного бюро розслідувань та його територіальних управлінь (далі - ДБР), крім цих Правил, необхідно також керуватися Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, іншими нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки.

3. Пожежна безпека має забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та використання технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

4. Відповідальних за пожежну безпеку об'єктів та за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту призначає Директор Державного бюро розслідувань та директори (виконувачі обов'язків) територіальних управлінь Державного бюро розслідувань.

5. Ці Правила є обов'язковими для вивчення й виконання всіма працівниками ДБР.

1. На об'єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або об'єктах, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням у ньому 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), що мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

2. У разі зміни планування або функціонального призначення будинків (приміщень, споруд) плани евакуації та інструкції з пожежної безпеки мають бути відкориговані.

3. У приміщеннях на видимих місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.

4. Території об'єктів мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення мають відповідати Технічному регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

5. На території об'єктів мають бути визначені спеціальні місця для куріння.

1. Території об'єктів, що межують з житловими будинками, протипожежні відстані між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування мають систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, які потрібно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.

2. На території об'єктів забороняється влаштовувати звалища горючих відходів.

3. Автомобільні дороги, проїзди й проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, взимку очищатися від снігу. Забороняється зменшувати ширину доріг та проїздів для пожежних автомобілів.

4. Протипожежні відстані між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування забороняється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будинків і споруд.

5. Автомобільні дороги та проїзди для пожежних машин повинні мати дорожнє покриття, придатне для їх проїзду.

6. Ворота в'їзду на територію об'єкта, які відчиняються за допомогою електропривода, повинні мати пристосування (пристрої) для відчинення їх вручну.

7. На території об'єкта має бути забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.

8. На території об'єкта площею понад 3 га на в'їздах (виїздах) мають бути встановлені схеми території із зазначенням на них розміщення будівель, водойм, гідрантів, під'їздів пожежних автомобілів до них.

9. Заборонено розпалювати багаття, користуватися відкритим вогнем на відстані менше ніж 30 м від будівель та споруд, викидати незагашене вугілля.

Заборонено залишати без догляду джерела відкритого вогню.

10. Місця для розпалювання багать слід утримувати очищеними до верхнього шару ґрунту, облямовувати смугою очищеного ґрунту не менше ніж на 2,5 м завширшки і розміщувати на відстані не менше ніж 30 м від будинків та споруд, 25 м - до стоянок автотранспорту, 50 м - до хвойного та 25 м - до листяного лісового масиву.

1. Об'єкти мають своєчасно очищатися від горючого сміття та відходів.

2. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах мають утримуватись у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних дверей.

3. Дерев'яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, слід піддавати вогнезахисному обробленню, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів.

4. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення мають бути визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також класифікація вибухонебезпечних зон згідно з нормативними документами з питань будови електроустановок та електрообладнання спеціальних установок, у тому числі для зовнішніх (службових) і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

5. Зберігати горючі гази, легкозаймисті рідини (далі - ЛЗР) і горючі рідини (далі - ГР), вибухові речовини, балони з газами та інші речовини і матеріали, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку, потрібно у приміщеннях, розташованих біля зовнішніх стін верхніх поверхів.

6. На підвальних та цокольних поверхах, якщо вхід до них не ізольований від загальних евакуаційних прогонів, не допускається улаштовувати:

вибухопожежонебезпечні приміщення категорій А та Б, зберігання та застосування ЛЗР і ГР, вибухових речовин, балонів з газами та інших речовин і матеріалів, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку;

склади горючих матеріалів, майстерні, де використовуються горючі матеріали.

7. Забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) під виробничі дільниці та захаращувати їх сторонніми предметами.

Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів слід утримувати зачиненими. На дверях зазначається місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів мають бути засклені.

8. Приямки віконних прорізів підвальних і цокольних поверхів слід регулярно очищати від горючих матеріалів. Не допускається їх захаращувати або закладати віконні прорізи.

9. Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот й огорожі на покриттях будівель та споруд мають бути справними і пофарбованими.

10. За потреби встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат такі грати мають розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).

Установлювати глухі ґрати дозволяється у касах, на складах, у коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших об'єктах, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормативними документами.

11. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється перебування не більше 50 осіб одночасно.

12. Двері на шляхах евакуації мають відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень), за винятком випадків, обумовлених нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки. За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які відкриваються зсередини без ключа.

13. Килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на прогонах повинні кріпитися до підлоги і бути безпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність.

14. Марші та майданчики повинні мати справні огорожі із поручнями.

15. На прогонах (за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення, у тому числі на висоті 2,2 м та вище від поверхні проступів та сходових майданчиків, поверхові сумісні електрощити та пожежні кран-комплекти за умови, що це обладнання не зменшує нормативної ширини проходу сходовими майданчиками та маршами.

16. Прогони, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог нормативних документів з питань улаштування електроустановок. Світильники евакуаційного освітлення мають вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

17. Світлові покажчики "Вихід" необхідно постійно утримувати справними. В актових залах та інших аналогічних приміщеннях світлові покажчики "Вихід" мають бути увімкнені на весь час перебування людей (проведення заходів).

18. Не допускається:

улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;

забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель;

розташовувати у тамбурах виходів гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу;

улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали;

розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення;

склити або закладати жалюзі й отвори повітряних зон у незадимлюваних прогонах;

знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і прогонів;

замінювати скло, що не дає скалок у разі руйнування, на звичайне у дверях;

знімати пристрої для самозачинення дверей прогонів, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;

зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах прогонів або закладати їх;

розвішувати на стінах прогонів дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.

1. Експлуатація електроустановок має відповідати вимогам нормативних документів з питань улаштування електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.

2. Електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

3. Електрообладнання може застосовуватися у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах лише за умови відповідності його рівня вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) класу зони.

Слабкострумові внутрішні електромережі у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах, а також по горючих основах мають виконуватися відповідно до вимог нормативних документів з питань улаштування електроустановок та будови електроустановок та електрообладнання спеціальних установок щодо внутрішніх електромереж.

Над вибухонебезпечними зонами будь-якого класу (як у приміщеннях, так і в зовнішніх вибухонебезпечних установках) не допускається розміщувати електрообладнання без засобів вибухозахисту та прокладати електропроводи і кабелі над цими зонами способами, що не допускаються у вибухонебезпечних зонах.

4. Плавкі вставки запобіжників мають бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виробником або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.

5. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір для уникнення їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Струм втрат ізоляції стиків має бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів.

6. В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з'єднувальні коробки мають бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів.

7. Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

8. Електричне обладнання, машини, апарати, прилади, електрощити зі ступенем захисту оболонок менше ІР 44 слід розміщувати на відстані не менше ніж 1 м від горючих матеріалів, за винятком матеріалів груп Г1, Г2, або вони можуть бути оснащені автономними системами пожежогасіння.

9. Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (конструкціями та конструктивними елементами будинків) з горючих матеріалів, за винятком груп Г1, Г2, має бути не менше таких значень:

Інші види світильників слід розміщувати від горючих матеріалів та предметів на відстані не менше ніж 0,5 м, від будівельних конструкцій, що містять горючі матеріали груп горючості Г3, Г4, - не менше ніж 0,2 м, а від конструкцій із горючих матеріалів груп горючості Г1, Г2 - не менше ніж 0,1 м.

У разі неможливості дотримання вказаних відстаней до зазначених матеріалів та предметів (конструкцій та конструктивних елементів будинків) вони мають бути захищені негорючими теплоізоляційними матеріалами.

10. У разі встановлення світильників на (у) підвісні стелі чи їх облицювання з матеріалів груп горючості Г3, Г4 місця прилягання цих світильників необхідно захищати негорючим теплоізоляційним матеріалом або матеріалом групи горючості Г1.

11. Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів має бути не менше ніж 1 м.

У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) має становити не менше ніж 0,01 м. За неможливості забезпечити зазначену відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 м.

У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.

12. Застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорій А та Б за вибухопожежонебезпекою забороняється.

13. Для опалення будинків та приміщень площею до 50 м-2 можуть застосовуватися масляні радіатори та нагрівальні електропанелі із закритими нагрівальними елементами. Такі радіатори та електропанелі повинні мати справний індивідуальний електрозахист і терморегулятор.

14. Для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з вибухонебезпечними і пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, архівів, книгосховищ та інших аналогічних приміщень необхідно передбачати встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) зазначених приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) слід розташовувати в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок.

15. На електрощитах, групових електрощитках має бути схема підключення споживачів з пояснювальними написами і значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

16. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші аналогічні апарати слід встановлювати на негорючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.

17. Забороняються:

проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів;

відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні та вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче ніж на 1 м та 5 м від них відповідно, а також на прогонах;

експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам нормативних документів з питань улаштування електроустановок, що висуваються до переносних (пересувних) електропроводок;

застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання;

користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;

підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

складування горючих матеріалів на відстані менше ніж 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих теплоізоляційних підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;

прокладання на прогонах електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних прогонів;

розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.

18. У всіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються працівниками ДБР, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення має бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово).

19. Замірювання опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись один раз на два роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

20. У приміщеннях категорій А-В за вибухопожежною та пожежною небезпекою має бути забезпечено дотримання вимог електричної іскробезпеки.

21. Не допускається установлювати всередині ліфтових кабін будь-які додаткові електротехнічні пристрої, не передбачені виробником ліфтових кабін.

1. Перед початком опалювального сезону теплові мережі, розташовані у приміщеннях, котельні, теплогенераторні й калориферні установки, печі та інші опалювальні прилади мають бути перевірені й відремонтовані. Несправні опалювальні пристрої не допускаються до експлуатації. Результати перевірок фіксуються у спеціальному журналі із зазначенням дати, особи, яка здійснювала перевірку, та її підпису.

За устаткуванням має бути організовано постійний та періодичний контроль (діагностування) його технічного стану.

2. Гарячі поверхні теплових мереж, розташованих у приміщеннях, у яких вони можуть створити небезпеку спалахування газів, парів, аерозолів або пилу, слід ізолювати так, щоб температура на поверхні теплоізольованої конструкції була не менше ніж на 20% нижче за температуру самоспалахування речовин.

Усі гарячі ділянки поверхонь обладнання і трубопроводів, розташовані в зоні можливого потрапляння на них легкозаймистих, горючих або вибухонебезпечних речовин, необхідно покрити металевою обшивкою.

Не допускається експлуатація теплових мереж з просоченою легкозаймистими, горючими або вибухонебезпечними речовинами теплоізоляцією.

3. У приміщеннях складів категорій А-В за вибухопожежною та пожежною небезпекою, у коморах та в місцях, відведених для складування горючих матеріалів, у приміщеннях для наповнення і зберігання балонів зі стисненими та скрапленими газами опалювальні прилади потрібно обгороджувати екранами з негорючих матеріалів, які встановлюються на відстані не менше ніж 0,1 м від приладів опалення.

4. У приміщеннях котелень та інших теплогенеруючих установок забороняється:

допускати до роботи осіб, які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму та не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень, а також залишати без догляду працюючі котли і нагрівники;