- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
04 липня 2019 р.
за № 733/33704
Про затвердження Положення про державну службу зайнятості
Відповідно до абзацу третього пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2014 року
№ 90 "Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення" та з метою удосконалення діяльності державної служби зайнятості
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про державну службу зайнятості, що додається.
2. Директорату розвитку ринку праці та зайнятості (Савенко О.Л.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Крентовську О.П.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства соціальної
політики України
14 червня 2019 року № 945
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
04 липня 2019 р.
за № 733/33704
ПОЛОЖЕННЯ
про державну службу зайнятості
I. Загальні положення
1. Державна служба зайнятості (далі - Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України.
2. Служба складається з Державного центру зайнятості, Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості), міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості (далі - базові центри зайнятості), Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, професійно-технічних навчальних закладів державної служби зайнятості, інших навчальних закладів державної служби зайнятості (далі - навчальні заклади Служби), а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою (далі - підпорядковані Службі юридичні особи).
Регіональні центри зайнятості можуть створювати поза їх місцезнаходженням міські, районні, міськрайонні та районні у містах відокремлені підрозділи (далі - філії), які виконуватимуть функції, визначені для них відповідним регіональним центром зайнятості.
3. Служба у своїй діяльності керується
Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Мінсоцполітики, рішеннями правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
4. Структура та гранична чисельність працівників Служби, а також видатки на адміністративно-господарські витрати Служби погоджуються Мінсоцполітики та затверджуються директором Державного центру зайнятості.
5. Діяльність Служби та виконання нею завдань і функцій, передбачених законодавством, у тому числі цим Положенням, фінансується за рахунок коштів Фонду.
6. Державний центр зайнятості, регіональні та базові центри зайнятості є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутові штампи та печатки із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та кодом за ЄДРПОУ, інші печатки та штампи (за наявності).
7. Умови оплати праці працівників Державного центру зайнятості, регіональних центрів зайнятості та їхніх філій, базових центрів зайнятості, кваліфікаційні вимоги до їхніх керівників, види відомчих заохочувальних відзнак і порядок їх застосування визначаються наказами Мінсоцполітики.
9. Працівникам Служби надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні (якщо іншого не передбачено законодавством), щорічні додаткові відпустки та інші види відпусток, визначені
Кодексом законів про працю України та Законом України
"Про відпустки" .
10. Із керівниками навчальних закладів Служби укладається контракт відповідно до Закону України
"Про освіту" .
II. Завдання, функції та права Служби
1. Основними завданнями Служби є:
1) реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття;
2) здійснення аналізу стану ринку праці;
3) сприяння громадянам у підборі підходящої роботи;
4) надання роботодавцям послуг із добору працівників;
5) участь в організації проведення громадських та інших робіт тимчасового характеру;
6) сприяння громадянам в організації підприємницької діяльності, зокрема шляхом надання індивідуальних та групових консультацій;
7) участь у реалізації заходів, спрямованих на запобігання масовому вивільненню працівників, профілактика настання страхового випадку, сприяння мобільності робочої сили та зайнятості населення в регіонах з найвищими показниками безробіття, монофункціональних містах та населених пунктах, залежних від містоутворюючих підприємств;
8) організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці;
9) проведення професійної орієнтації населення;
10) додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян, які неконкурентоспроможні на ринку праці;
11) внесення пропозицій Мінсоцполітики щодо формування державної політики у сфері зайнятості населення;
12) здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду.
2. Служба під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.
III. Державний центр зайнятості
1. Державний центр зайнятості є головною державною установою у централізованій системі державних установ Служби.
2. Державний центр зайнятості виконує повноваження безпосередньо та через регіональні центри зайнятості та їхні філії, базові центри зайнятості.
3. Державний центр зайнятості відповідно до покладених на нього завдань:
1) через регіональні центри зайнятості та їхні філії, базові центри зайнятості забезпечує організацію:
ведення обліку осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, та наданих їм послуг;
здійснення реєстрації безробітних, ведення обліку наданих їм послуг;
проведення профілювання безробітних та осіб, які шукають роботу;
надання інформаційних та консультативних послуг з метою сприяння у працевлаштуванні та доборі працівників;
професійного навчання зареєстрованих безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці;
надання послуг із професійної орієнтації;
підтвердження професійної кваліфікації за результатами неформального професійного навчання за робітничими професіями;
сприяння працевлаштуванню безробітних на підприємствах, що залучаються до реалізації державних цільових програм та інфраструктурних проектів;
видачі роботодавцям дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства з веденням обліку таких дозволів;
проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в установленому законодавством порядку;
застосування в установленому законодавством порядку фінансових санкцій та накладання адміністративних штрафів;
стягнення відповідно до закону коштів Фонду, виплачених особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачених на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою;
3) здійснює контроль за використанням коштів Фонду;
4) забезпечує функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи, зокрема, формує базу даних про вільні робочі місця (посади) на підставі інформації, що надійшла від роботодавців та суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні;
5) інформує населення, органи виконавчої влади та навчальні заклади про попит та пропонування робочої сили на ринку праці, права та гарантії у сфері зайнятості населення та у разі настання безробіття;
6) здійснює в установленому законодавством порядку збирання, опрацювання, подання та поширення адміністративних даних про попит та пропонування робочої сили на ринку праці, надання соціальних послуг населенню та роботодавцям;
7) аналізує показники попиту та пропонування робочої сили і вносить на розгляд Мінсоцполітики пропозиції щодо прогнозування розвитку ринку праці;
8) здійснює моніторинг стану ринку праці;
9) аналізує ефективність виконання заходів щодо сприяння зайнятості населення;
10) проводить моніторинг результатів діяльності та ефективності роботи Служби;
11) бере участь у розробленні основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення на середньостроковий період та їх виконанні;
12) взаємодіє з роботодавцями з питань визначення поточної та перспективної потреби в робочій силі, професійного навчання населення та укомплектування вільних робочих місць;
13) веде перелік суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, збирає відомості про чисельність працевлаштованих ними осіб в установленому законодавством порядку;
14) забезпечує співпрацю із суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, іншими посередниками з працевлаштування;
16) бере участь у проведенні наукових досліджень з питань зайнятості населення, функціонування ринку праці та соціального захисту населення від безробіття, вивчає міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм сприяння зайнятості населення, виступає замовником наукових робіт, досліджень і методичного забезпечення;
17) бере участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв’язання проблем зайнятості населення, соціального захисту громадян від безробіття та трудової міграції;
19) надає безоплатно підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичним особам, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, консультації з питань працевлаштування осіб з інвалідністю;
20) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб Служби, приймає обов’язкові до виконання Службою рішення;
21) виконує інші функції, визначені законодавством.
4. Державний центр зайнятості для виконання покладених на нього завдань має право:
1) залучати в установленому порядку спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розгляду питань, що належать до його компетенції;
2) одержувати безоплатно від міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування потрібні для виконання покладених на нього завдань документи, інформацію та матеріали, зокрема від органів державної статистики - статистичні дані;
3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари, інші заходи з питань, що належать до його компетенції;
4) користуватися відповідними інформаційними базами даних відповідно до законодавства.
5. Державний центр зайнятості визначає функції та повноваження регіональних центрів зайнятості та їхніх філій, базових центрів зайнятості виходячи із завдань та функцій Служби.
Державний центр зайнятості є уповноваженим органом з управління Інститутом підготовки кадрів державної служби зайнятості України.
6. Державний центр зайнятості є неприбутковою державною установою, що фінансується за рахунок коштів Фонду.
7. Доходи, отримані Державним центром зайнятості, використовуються виключно для фінансування видатків на утримання Державного центру зайнятості, реалізації мети (цілей) та виконання завдань за напрямами діяльності, визначеними законодавством. Отримані Державним центром зайнятості доходи або їх частини не розподіляються серед засновників, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб.
................Перейти до повного тексту