Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", пунктів 8 та 10 Положення про Міністерство соціальної політики України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами),

1. Затвердити Правила охорони праці під час виробництва магнію, що додаються.

2. Визнати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при виробництві магнію, затверджені Міністерством кольорової металургії СРСР від 06 червня 1986 року, Держгіртехнаглядом СРСР 24 червня 1986 року.

3. Директорату норм та стандартів гідної праці (Кузовой Ю.В.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Крентовську О.П.

1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяльність з виробництва магнію.

2. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи з виробництва магнію.

3. У цих правилах скорочення вживаються у таких значеннях:

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПЛАС - план ліквідації аварійних ситуацій;

СКБ - стаціонарна карналітова електрична піч безперервної дії;

КШ - піч киплячого шару.

1. Ці Правила не обмежують права роботодавця встановлювати більш жорсткі вимоги щодо безпеки життя і захисту здоров’я працівників під час виробництва магнію, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

2. Усі діючі цехи, відділення та дільниці з виробництва магнію повинні мати:

технічну документацію виробників виробничого обладнання;

план захисту працівників і населення у разі аварійних ситуацій на металургійних та інших об’єктах і ліквідації (локалізації) їх наслідків;

технологічні інструкції (регламенти) з ведення технологічних процесів, робочі інструкції для працівників кожної професії, в яких має бути відображено вимоги до технічного обслуговування, експлуатації, ремонту й очищення виробничого обладнання;

інструкції з охорони праці.

Усі інструкції та ПЛАС затверджує роботодавець.

3. ПЛАС має знаходитись у доступних для ознайомлення місцях технологічних дільниць. Не дозволяється виконувати роботи працівникам, які не ознайомлені з ПЛАС.

4. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктажу й перевірки знань з питань охорони праці.

Примірники інструкцій видаються працівникам безпосередніми керівниками робіт під час проведення первинного інструктажу або розміщуються на їх робочих місцях.

Повний комплект інструкцій зберігається в паперовому вигляді або на електронних носіях у доступному для працівників місці, визначеному роботодавцем з урахуванням забезпечення простоти та зручності ознайомлення з ними.

Роботодавець повинен проінформувати працівників про:

небезпеку, що може виникнути в робочій зоні або на майданчику під час виробництва магнію;

небезпеку, пов’язану з виробничим обладнанням, розташованим у їх робочій зоні або на майданчику (якщо працівники безпосередньо не використовують такого обладнання);

будь-які зміни, що впливають на виробниче обладнання, розташоване в їх безпосередній робочій зоні або на майданчику.

Роботодавець повинен надати інформацію працівникам у зрозумілій для них формі.

Роботодавець зобов’язаний вжити усіх необхідних заходів для забезпечення:

професійної підготовки працівників та ознайомлення їх із ризиками щодо безпеки, здоров’я та життя працівників, що можуть виникнути внаслідок виробництва магнію;

спеціальної підготовки працівників, які здійснюють ремонт, реконструкцію, модернізацію та технічне обслуговування виробничого обладнання.

Роботодавець повинен забезпечити консультування працівників з питань охорони праці, а також їх участь в обговоренні всіх питань щодо безпеки, захисту здоров’я та життя, пов’язаних із використанням виробничого обладнання під час виробництва магнію.

5. Експлуатація, ремонт і технічне обслуговування виробничого обладнання мають здійснюватися відповідно до вимог технологічних, робочих інструкцій та інструкцій з охорони праці, розроблених із урахуванням експлуатаційної документації виробника, місцевих виробничих умов і вимог цих Правил. Експлуатація несправного виробничого обладнання не дозволяється.

Під час виробництва магнію роботодавець зобов’язаний враховувати конкретні умови праці, ризики щодо безпеки, здоров’я і життя працівників, наявні на робочих місцях, та будь-які додаткові ризики, пов’язані з виробництвом магнію.

Якщо не можна повністю забезпечити виробництво магнію без ризику для безпеки, здоров’я та життя працівників, роботодавець повинен вжити усіх заходів для мінімізації цих ризиків.

Роботодавець повинен надати працівникам всі необхідні технологічні інструкції (регламенти) з ведення технологічних процесів, робочі інструкції для працівників кожної професії, в яких має бути відображено вимоги до технічного обслуговування, експлуатації, ремонту й очищення виробничого обладнання.

6. До виконання робіт підвищеної небезпеки допускаються працівники і робітники, що мають спеціальності й кваліфікацію, які відповідають характеру робіт, що проводяться, вміють користуватись засобами індивідуального захисту та знають способи надання домедичної допомоги потерпілим.

Перелік посадових осіб і працівників, які мають проходити навчання з користування кисневою ізолюючою апаратурою, затверджується роботодавцем.

7. На підприємстві мають бути розроблені, затверджені роботодавцем і щороку переглядатися переліки вибухопожежонебезпечних місць та робіт, де вогневі роботи мають проводитись за нарядом-допуском.

8. Роботи з підвищеною небезпекою мають виконуватися за нарядом-допуском.

Виконання робіт з підвищеною небезпекою проводити бригадою не менше ніж із двох працівників, а в закритих ємностях (апаратах, боровах, газоходах, колодязях, бункерах та інших подібних місцях) - бригадою не менше ніж із трьох працівників, двоє з яких - наглядачі, які повинні перебувати назовні, а інші (один чи більше) - працювати всередині закритих ємностей.

9. Працівників, які працюють в умовах дії шкідливих речовин, необхідно забезпечити засобами індивідуального захисту органів дихання індивідуального користування залежно від класу небезпеки речовин.

10. Не дозволяється допускати до роботи осіб без відповідного спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, а також у разі порушення правил їх застосування.

1. До всіх виробничих приміщень обладнуються під’їзні дороги для автомобільного (у разі потреби залізничного) транспорту та доріжки для пішоходів.

2. Перевезення розплавів солей і рідкого металу з одного цеху (відділення) до іншого необхідно проводити у ковшах встановленими маршрутами по критих з’єднувальних коридорах.

У разі неможливості перевезення розплавів солей і рідкого металу по критому коридору допускається транспортування закритих ковшів з розплавами завчасно розробленим та затвердженим роботодавцем маршрутом. При цьому має бути виключено можливість потрапляння атмосферних опадів на ковші, а дорога, якою здійснюється перевезення, повинна мати рівне, тверде покриття, ухили та підйоми якої не мають перевищувати проектних показників. Маршрут, яким буде виконуватись перевезення ковшів, має бути позначено відповідними попереджувальними знаками і знаками заборони та виключати перетин з маршрутами руху пішоходів і транспортних засобів.

3. Підземні, підвальні поверхи, канали та тунелі мають бути захищені від проникнення зливових, ґрунтових і талих вод.

4. Не допускається спорудження між торцями електролізних корпусів і будівель, що знаходяться поряд із цими корпусами, будь-яких будівель, споруд та конструкцій, які створюють перешкоди для провітрювання міжкорпусних територій, а також не допускається складування обладнання й матеріалів на вимощеннях біля корпусу електролізу.

5. У виробничих приміщеннях, що характеризуються значними вологовиділеннями, виділеннями гігроскопічного пилу, хлору і хлористого водню, конструкція покрівлі має виключати можливість утворення конденсату.

6. Улаштування внутрішніх водостоків у будівлях першої і другої стадій зневоднення карналіту, електроливарних цехів, перетворювальних підстанцій, а також у корпусах електролізу не допускається.

7. Підвальний і підземний поверхи в корпусах електролізу повинні мати не менше двох входів (виходів).

8. Усі підземні залізобетонні конструкції та комунікації цехів електролізу мають бути захищені від корозії, що спричиняється блукаючими струмами.

9. У корпусах електролізу всі металеві конструкції (кронштейни, сходи тощо), з’єднані із залізобетонними конструкціями й розташовані на висоті від підлоги нижче ніж 3 м, мають бути електроізольовані від них.

10. Металеві кришки люків підземних газоходів та підлогові вентиляційні решітки необхідно встановлювати на електроізоляційну основу.

11. Конструкції фрамуг, стулок і ліхтарів мають виключати можливість потрапляння атмосферних опадів до корпусу.

Фрамуги віконних отворів і ліхтарів мають відчинятися та фіксуватися у відкритому положенні.

12. Під час спорудження нових і реконструкції діючих корпусів електролізу ворота та двері, що відчиняються на вулицю, мають бути обладнані повітряно-тепловими завісами та іншими пристроями, що виключають занесення вологи до корпусів електролізу.

13. Внутрішні поверхні стін корпусів електролізу повинні мати поверхню, що виключає накопичення на ній пилу.

14. У разі спорудження нових та реконструкції діючих корпусів електролізу входи до загальноцехових адміністративних приміщень з корпусу електролізу необхідно здійснювати через тамбур-шлюзи з надмірним підпором повітря.

15. Стіни, підлога і перекриття у прохідному тунелі для шинопроводів від перетворювальної підстанції до корпусів електролізу мають вентилюватися, бути сухими та водонепроникними, до внутрішніх поверхонь - покриті електроізоляційними матеріалами. Перетин шинного тунелю трубопроводами не допускається.

16. Підлога у виробничих приміщеннях має бути:

у відділеннях хлораторів і СКБ - кислотожаростійкою;

у корпусах електролізу - неелектропровідною, вологонепроникною і кислотожаростійкою;

у хлорних компресорних - кислотостійкою з гідроізоляцією та ухилом до трапів (трапи мають бути гумованими чи кислотостійкими й забезпеченими гідрозатворами);

в електроливарних цехах біля печей, конвеєрів і проїзної частини цехів - кислотожаростійкою і зносостійкою;

у відділеннях захисної обробки - кислотостійкою;

у вибухонебезпечних зонах - такою, що виключає іскроутворювання.

17. Підземна та надземна частини фундаментів і рами хлорних компресорів мають бути захищені кислотостійкими матеріалами; на фундаментах хлорних компресорів має бути пристрій, що забезпечує відведення стоків у каналізацію.

18. У виробничих приміщеннях необхідно систематично проводити очищення вікон, ліхтарів і світильників за затвердженим роботодавцем графіком з дотриманням вимог інструкцій з охорони праці.

19. Для зручності й безпечного обслуговування засклених поверхонь і світильників необхідно застосовувати спеціальні пристрої та пристосування, що забезпечують безпечне виконання зазначених робіт.

Улаштування стаціонарних майданчиків для цих цілей не допускається.

20. Підлоги й перекриття вентиляційних каналів необхідно утримувати в справному стані.

Прибирання пилу у виробничих приміщеннях і на робочих місцях необхідно проводити відповідно до вимог інструкцій з охорони праці й інструкції (регламенту) та виконувати у спосіб, що виключає повторне пилоутворення.

1. Огорожі й оболонки повинні бути надійно закріплені, а також мати достатню міцність для забезпечення необхідного довготривалого захисту та надійного відокремлення струмопровідних частин у нормальних умовах роботи електрообладнання з урахуванням можливих зовнішніх впливів у процесі експлуатації.

Для живлення переносних світильників у корпусах електролізу і хлоропроводних тунелях необхідно застосовувати напругу не вище ніж 12 В, яка проводиться від розподільчих трансформаторів.

2. Цехи і дільниці, що виробляють або споживають хлор, повинні бути обладнані доступною для всього обслуговувального персоналу світловою сигналізацією, що сповіщає про зниження нижче норми розрідження в обладнанні, яке працює під тиском нижче атмосферного, та світловою і звуковою сигналізацією у разі перевищення гранично допустимого вмісту хлору в робочій зоні, а також мати постійний засіб зв’язку з диспетчерською та газорятувальною службами.

3. У корпусах електролізу з максимальною напругою на серії понад 500 В має бути встановлена автоматична сигналізація, що сповіщає про появу небезпечних потенціалів на серії.

4. Має бути передбачено обладнання агрегатів та апаратів системами контролю й сигналізації, що сповіщають про пуск, зупинення та порушення роботи обладнання.

5. Усі виробничі приміщення, операторські приміщення мають бути оснащені гучномовним та іншими ефективними засобами зв’язку.

1. У місцях можливого скупчення газів (аргон тощо), важчих за повітря, необхідно відповідно до чинної(го) технологічної(го) інструкції (регламенту) періодично контролювати вміст кисню в повітрі приладами автоматичної або ручної дії з дистанційним відбором проб повітря. При цьому об’ємна частка кисню в повітрі робочої зони має бути не менше ніж 19 відсотків.

2. У разі об’ємної частки кисню в повітрі менше ніж 19 відсотків слід ужити термінових заходів щодо усунення витоків інертних газів (аргону), вентиляції та провітрювання приміщень, а також щодо припинення робіт та евакуації працівників (за потреби).

3. Стиснене повітря, що подається цехам-споживачам, має бути сухим.

4. Усередині корпусу електролізу прокладання газопроводів горючих газів не допускається.

1. Рециркуляція повітря у виробничих цехах і відділеннях виробництва магнію не допускається.

2. Витяжні системи й аспіраційні установки мають забезпечувати видалення пилу, газів, пари та аерозолів від джерел їхнього утворення так, щоб вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не перевищував гранично допустимих концентрацій.

3. У разі використання води для охолодження елементів металургійного обладнання, що містить розплави, необхідно виключити можливість її потрапляння в обладнання та контакт з розплавом. Вимоги до монтажу й експлуатації трубопроводів для води в корпусах електролізу вказано в главі 3 розділу IV цих Правил.

4. Вода, що подається для охолодження елементів металургійного обладнання, має бути очищена від механічних домішок. Температура води, що виходить з охолоджуваних елементів, має бути нижчою температури, за якої відбувається випадення осаду солей жорсткості. У випадках, коли температура води перевищує таку температуру, для охолодження потрібно використовувати спеціально підготовлену воду зі зниженим вмістом солей жорсткості.

5. Не допускається внутрішнє прокладення магістральних трубопроводів води та каналізації вздовж одноповерхових корпусів електролізу. Допускається прокладення внутрішніх трубопроводів води та каналізації вздовж корпусів електролізу двоповерхової конструкції в каналах нижче нульової позначки. Канали мають бути гідроізольованими та захищеними вогнетривким кислотостійким матеріалом. Днище каналів повинно мати ухил у бік збірних ємностей. Виводи трубопроводів з каналів необхідно розташовувати у місцях, де виключалося б пряме потрапляння розплаву, а вихідні отвори мають бути огороджені відбортівкою з вогнетривкого матеріалу на висоту не менше ніж 200 мм від рівня підлоги.

6. Елементи металургійних агрегатів, що охолоджуються водою, перед пуском в роботу або після капітального ремонту підлягають гідравлічним випробуванням тиском, що перевищує робочий в 1,5 раза, а у випадку, коли охолоджуваний елемент експлуатується за температури понад 400 °C, тиск під час випробувань має перевищувати робочий більш як у 2 рази. Зазначені вимоги застосовуються, якщо інших не передбачено експлуатаційною документацією виробника обладнання.

7. Сполучення елементів, що охолоджуються водою, в групи має допускати можливість відключення окремих елементів або груп від системи охолодження та забезпечувати автономне регулювання подання води.

8. Охолоджувані елементи необхідно періодично оглядати та за потреби очищувати.

9. Елементи, що охолоджуються водою, порушення нормальної роботи яких пов’язане з можливістю їхнього руйнування або небезпекою для обслуговувального персоналу, мають бути оснащені приладами контролю та сигналізації, що спрацьовують у разі відхилення від встановленої норми параметрів системи охолодження (підвищення температури води, що охолоджує, зниження тиску на вході в охолоджуваний елемент або зниження витрати води на виході з нього).

10. У разі зупинення агрегату необхідно вжити заходів, що виключають можливість замерзання води в охолоджуваних елементах.

11. Прокладення трубопроводів води має виключати потрапляння на них речовин, які можуть призвести до їхнього швидкого руйнування (розплави, їдкі речовини).

1. Конструкції пиловловлювальних агрегатів, газоходів, пристроїв для відведення уловленого пилу й вузлів їх з’єднання мають бути герметичні.

Їх герметичність необхідно перевіряти у терміни, встановлені технологічною(им) інструкцією (регламентом).

2. Випуск і прибирання пилу з пиловловлювачів мають виключати повторне запилювання.

3. Ремонти, огляди й очищення пиловловлювачів, які пов’язані з перебуванням у них людей, необхідно проводити за нарядом-допуском з дотриманням таких вимог:

зупинення агрегату, за яким встановлено пиловловлювач, і відключення пиловловлювача з боку входу і виходу газу із застосуванням заглушок;

повний випуск пилу з пиловловлювачів і охолодження їх до температури нижче ніж 40 °C;

розкриття всіх свічок, люків, лазів тощо з метою провітрювання пиловловлювача і видалення з нього газів (повнота видалення газу має бути перевірена шляхом аналізу проб повітря, відібраних усередині пиловловлювача);

використання для освітлення вибухозахищених світильників з напругою не вище ніж 12 В;

забезпечення осіб, які виконують ремонт і ревізію апаратів, захисними засобами від пилу і газів;

роботи мають виконуватися бригадою не менше ніж із трьох осіб.

4. Камери рукавних фільтрів після монтажу або їх капітального ремонту мають бути перевірені на герметичність.

5. Перед пуском установки рукавних фільтрів необхідно:

оглянути всі механізми і перевірити їх справність;

перевірити ущільнення фільтрів, лазів та інших елементів установки, а також міцність закріплення і стану рукавів;

перевірити правильність положення відсічних клапанів у закритому і відкритому стані та закриття запірних пристроїв на газопроводах.

6. Під час роботи рукавних фільтрів необхідно регулярно проводити вивантаження пилу з бункера. Накопичування пилу в бункері не допускається.

7. Не допускається проводити ревізію струшувального механізму і перевіряти стан рукавів під час його роботи.

8. Чищення бункерів пилогазоочисних систем необхідно проводити відповідно до вимог технологічної або робочої інструкції.

9. Димососи для транспортування агресивних газів, насоси для перекачування агресивних розчинів мають бути виготовлені з антикорозійного матеріалу.

10. У приміщенні скруберної установки під час роботи скрубера має працювати припливно-витяжна вентиляція і здійснюватися контроль за вмістом хлору та інших шкідливих газів у повітрі робочої зони.

11. Скруберні установки повинні мати резервні вентилятори. У разі виходу з ладу робочого вентилятора має бути включено резервний вентилятор.

12. Скрубери мають бути забезпечені краплевловлювачами.

13. Конструкція газоходів має бути безпечною для очищення їх від пилу. Лази для ревізії газоходів повинні мати робочі майданчики.

14. Підземні газоходи мають бути газонепроникні, а склепіння боровів - засипані піском чи іншими сухими і щільними теплоізоляційними матеріалами завтовшки не менше ніж 100 мм. Засипати склепіння боровів шлаком не дозволяється.

15. Очищені гази з газоочисних установок з уловлювання хлору перед викидом в атмосферу необхідно періодично контролювати на вміст хлору відповідно до інструкції (регламенту), затвердженої(го) технічним керівником підприємства.

16. У разі аварійного зупинення установки з уловлювання хлору має бути вжито заходів, передбачених ПЛАС.

1. Сировина та матеріали, які використовують у виробництві магнію, мають відповідати нормативно-технічній документації виробника.

2. Зберігання технологічних матеріалів необхідно здійснювати на складах закритого типу. При цьому має бути виключено можливість їх змішування.

3. Під час транспортування та зберігання матеріалів для виробництва магнію необхідно використовувати тару та способи, які виключали б забруднення навколишнього середовища і приміщень, а також виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

4. Процеси завантаження та вивантаження сировинних, технологічних матеріалів, готової продукції, їх транспортування для подальшої переробки, упаковки, складування мають бути механізовані.

5. Зберігання кислот, лугів необхідно здійснювати в окремих приміщеннях.

6. Флюси, що застосовуються у технологічних процесах під час виробництва магнію, необхідно зберігати у щільно закритій тарі у відведених місцях, а перед завантаженням у розплав підсушувати з метою видалення вологи.

7. Приміщення для зберігання готової магнієвої продукції мають бути сухими. У цих приміщеннях не допускається накопичення магнієвого пилу, зберігання легкозаймистих матеріалів та хімічно активних речовин (кислот, лугів тощо).

8. Готову продукцію допускається складувати на спеціально відведених для цього майданчиках. Висота штабелів готової продукції та ширина проходів між ними встановлюється технологічним регламентом.

9. Вихідні матеріали для захисної обробки чушок необхідно зберігати у фабричній упаковці у виділених місцях та приміщеннях.

10. Транспортування біхромату калію до місця приготування робочого розчину необхідно здійснювати у закритій тарі.

11. Переміщення чушок у ваннах з відповідними розчинами під час захисної обробки поверхні необхідно виконувати механічним способом (конвеєром або вантажопідйомними механізмами).

12. Місця для збирання, сортування та короткочасного зберігання відходів магнієвого виробництва на території промислового майданчика облаштовують на спеціальних ділянках або в окремих приміщеннях у разі виключення доступу до цих місць сторонніх осіб, забруднення ґрунту, підземних вод та атмосферного повітря відходами виробництва.

13. Місця складування відходів і напівпродуктів виробництва потрібно огороджувати, а на огорожі вивішувати плакати та знаки, що забороняють перебування у цих місцях сторонніх осіб.

14. Для перевезення відходів виробництва необхідно використовувати тару та транспорт, які виключали б забруднення відходами доріг і навколишньої території. Використання для цих потреб необладнаного транспорту не допускається.

1. Технологічні процеси виробництва магнію та переробки вторинної сировини (брухту магнію та магнієвих сплавів) необхідно здійснювати відповідно до чинних технологічних інструкцій (регламентів). Управління та контроль за технологічними процесами мають бути максимально автоматизовані.

2. Виробниче обладнання, експлуатація якого пов’язана з викидами шкідливих речовин, має бути оснащене газоочисними установками.

3. Перед пуском у роботу обладнання, що знаходиться в експлуатації, має бути перевірено:

справність обладнання;

наявність і стан огороджень, сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів;

справність освітлення і вентиляційних пристроїв.

Результати огляду необхідно відзначати в агрегатному журналі.

Усі виявлені недоліки має бути усунено до пуску обладнання.

4. Пуск у роботу агрегатів, машин і механізмів, керування ними дозволяється особам, які пройшли навчання та перевірку знань і допущені до роботи й обслуговування відповідного обладнання.

5. Перед пуском обладнання необхідно подавати попереджувальні сигнали (звукові та світлові). Пуск обладнання, розташованого поза зоною видимості з пульта керування, а також у разі змішаного (ручного й автоматичного) управління необхідно проводити з пульта управління тільки після отримання відповідних сигналів двосторонньої системи сигналізації від працівників, які підтверджують безпечність пуску обладнання в роботу на закріплених за ними ділянках.

Між працівниками, які перебувають за пультом управління, та працівником, який спостерігає за обладнанням, необхідно забезпечити використання надійного засобу зв’язку.

6. Відкриті рухомі частини машин і механізмів (ремінні, зубчасті, ланцюгові передачі) мають бути огороджені суцільними кожухами або сітками з вічками не більше ніж 20 х 20 мм.

7. Ремонт та чищення рухомих частин, а також закріплення огороджень під час роботи обладнання не допускаються.

Ручне змащення машин і механізмів під час руху за відсутності безпечних пристосувань не допускається. Мастильні й обтиральні матеріали, що застосовуються під час обслуговування машин і механізмів, необхідно зберігати у закритих металевих ящиках.

8. На робочих майданчиках необхідно встановлювати таблички із зазначенням загального та зосередженого навантаження, на які розраховано майданчик.

9. Пневмоприводи мають відповідати вимогам технологічної документації розробника обладнання.

10. Інструменти, пристосування, робочі частини відцентрових насосів, забірні частини вакуум-ковшів, сифонів перед зануренням у розплави мають бути очищені від залишків застиглого розплаву та бруду, висушені та прогріті до температури, що виключає викид розплаву.

11. Вакуум-ковші, тиглі, короби, виливниці та інші ємності для розплавів перед поданням у них розплаву мають бути висушені та прогріті так, щоб це виключало можливість випліскування та/або викиди розплаву.

Ковші з розплавом під час перевезення необхідно стійко встановлювати на транспортних засобах та щільно закривати кришками.

У коробах дозволяється перевозити тільки затверділий розплав.

12. Рівень розплаву в ковшах для його транспортування має бути нижче верхньої кромки ковша не менше ніж на 200 мм.

13. Транспортні засоби, що використовуються для перевезення ковшів з розплавом і рідким металом, повинні мати конструктивні елементи, які виключають потрапляння бризок на водія.

14. Майданчики для охолодження коробів з розплавом мають бути розташовані на відстані не менше ніж 5 м від майданчиків обслуговування основного виробничого обладнання та збоку від транспортних проїздів.

15. Вміст вологи в шихтових матеріалах, що переробляються у металургійних агрегатах, регламентується чинною(им) технологічною(им) інструкцією (регламентом).

16. Завантаження у металургійні агрегати шихтових матеріалів, вологість яких перевищує величину, встановлену технологічною(им) інструкцією (регламентом), не допускається.

17. Плавильні печі мають бути обладнані приямками або спеціальними ємностями, які дозволяли б прийняти весь розплав з печі у разі можливих аварій.

Місця прийому розплаву мають бути сухими.

18. Експлуатація металургійних агрегатів у разі відхилень манометричного режиму від величин, встановлених чинною(им) технологічною(им) інструкцією (регламентом), не допускається.

19. Під час роботи обертових печей, КШ, СКБ, хлораторів, електролізерів та іншого обладнання, що переробляє матеріали, які виділяють пил та гази, всі люки і кришки мають бути щільно закриті. Відкривати люки і кришки дозволяється тільки на період заливки розплаву, вилучення металу, видалення шламу і відпрацьованого електроліту, а також виконання інших робіт, передбачених технологічною(им) інструкцією (регламентом).

20. Відбір проб з апаратів необхідно виконувати пробовідбірниками тільки через призначені для цього пристрої або місця відбору.