Відповідно до Закону України "Про охорону праці" та пункту 8 Положення про Міністерство соціальної політики України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами),

1. Затвердити Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, що додаються.

2. Департаменту заробітної плати та умов праці (Товстенко О.П.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Крентовську О.П.

1. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, що займаються монтажем, демонтажем, експлуатацією (використання за призначенням, технічне обслуговування, ремонт), модифікацією (реконструкція чи модернізація), перевіркою технічного стану (технічний огляд, експертне обстеження) вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання (далі - обладнання), а також установлюють мінімальні вимоги безпеки до обладнання, яке роботодавцем повинно підтримуватися на рівні, зазначеному в цих Правилах та інших нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці, під час його використання.

2. Дія цих Правил поширюється на таке обладнання:

вантажопідіймальні крани всіх типів;

крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або вантажопідіймальним магнітом;

однорейкові візки;

талі (ручні, електричні, гідравлічні та пневматичні);

кранові рейкові колії (далі - кранові колії);

кранові підйомники;

лебідки для підіймання вантажу та (або) працівників;

колиски приводні для підіймання працівників;

колиски для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами;

вантажозахоплювальні органи;

вантажозахоплювальні пристрої знімні;

тару, за винятком спеціальної тари, що застосовується в металургійному виробництві (ковші, мульди, виливниці тощо), у морських і річкових портах;

самохідні (автомобільні, на спецшасі, пневмоколісні, гусеничні, залізничні тощо) та причіпні підйомники (далі - мобільні підйомники);

будівельні підйомники;

щоглові підйомники (робочі платформи щоглові);

скіпові підйомники;

спеціалізовані перевантажувальні комплекси;

підіймальні вантажні платформи (столи) з висотою підіймання понад 1,3 м і з доступними для працівників платформами;

підіймальні платформи (вертикальні та похилі) для осіб з інвалідністю (осіб з обмеженими фізичними можливостями);

приводні засоби підмощування з висотою підіймання понад 1,3 м;

інші стаціонарні підіймальні пристрої (вертикальні чи похилі) з висотою підіймання понад 1,3 м і з доступними для працівників платформами.

3. Дія цих Правил не поширюється на:

лісозаготівельні крани-маніпулятори, не оснащені гаком (вирубнопакетувальні, вирубнотрелювальні, для безчокерного трелювання, пакетопідбиральні тощо);

маніпулятори, що застосовуються в робототехнічних системах;

вантажопідіймальні крани та машини, призначені для застосування в шахтах, на морських і річкових суднах та інших плавучих спорудах, на які поширюються спеціальні правила;

екскаватори, призначені для роботи із землерийним обладнанням або грейфером;

вантажопідіймальні крани, призначені виключно для роботи зі спеціальним навісним обладнанням (віброзанурювачами, шпунтовисмикувачами, буровим обладнанням тощо);

вантажопідіймальні машини спеціального призначення: підлогові завалювальні та посадкові машини, трубоукладачі, електро- та автонавантажувачі, мостовкладальні машини;

монтажні поліспасти та конструкції, до яких вони підвішуються (щогли, шеври, балки тощо);

підйомники пожежні;

обладнання, зазначене в пункті 2 цієї глави, військового спеціального призначення, що перебуває в експлуатації у Збройних Силах України.

4. Виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки має здійснюватися відповідно до вимог статті 21 Закону України "Про охорону праці".

1. Терміни у цих Правилах вживаються в таких значеннях:

1) баштовий кран - кран поворотний зі стрілою, закріпленою у верхній частині вертикальної башти;

2) вантажозахоплювальний орган - обладнання (гак, грейфер /канатний, моторний/, вантажопідіймальний магніт /електричний, електропостійний, постійний/, вила тощо) для підвішування, захоплювання чи підхоплювання вантажу;

3) вантажопідіймальна машина - підіймальний механізм (пристрій) циклічної дії, призначений для переміщення в просторі вантажу та (або) працівників (однорейкові візки, талі, лебідки, кранові підйомники, приводні колиски для підіймання працівників);

4) вантажопідіймальний кран - машина циклічної дії, призначена для підіймання та переміщення в просторі вантажу, підвішеного за допомогою гака чи утримуваного іншим вантажозахоплювальним органом. Вантажозахоплювальні органи можуть включати в себе додаткові пристрої для обертання вантажу, заспокоювачі розгойдування вантажу тощо;

5) вантажопідіймальність підйомника - допустима маса вантажу, а для мобільних підйомників включно маса працівників, інструментів і матеріалів, на підіймання якої розрахований підйомник;

6) вантажопідіймальність корисна - вантаж масою mPL, що підіймається краном та підвішений за допомогою знімних вантажозахоплювальних пристроїв, а за їхньої відсутності підвішений безпосередньо до незнімних вантажозахоплювальних пристроїв;

7) вантажопідіймальність нетто - вантаж масою mNL, що підіймається краном та підвішений за допомогою незнімних вантажозахоплювальних пристроїв. Маса mNL є сумою мас вантажу, що відповідає корисній вантажопідіймальності, mPL, та знімних вантажозахоплювальних пристроїв, mNA:

8) вантажопідіймальність проміжна (на канатах) - вантаж масою mHL, що підіймається краном та підвішений до нижнього кінця підіймального пристрою. Маса mHL є сумою мас вантажу, що відповідає корисній вантажопідіймальності, mPL, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, mNA та незнімних вантажозахоплювальних пристроїв, mFA:

9) ввідний пристрій - пристрій або сукупність пристроїв (рубильник, автоматичний вимикач тощо), що здійснюють подачу напруги на обладнання від зовнішньої мережі;

10) великоваговий вантаж - вантаж, що має масу більше ніж 500 кг;

11) виліт мобільного підйомника - найбільша відстань по горизонталі від вертикальної осі обертання поворотної платформи підйомника до зовнішньої огорожі робочої платформи;

12) виносні опори - пристрої, призначені для збільшення опорного контуру обладнання під час роботи;

13) вимикач пружних підвісок - пристрій, призначений для вимкнення роботи пружних підвісок ходової частини шляхом жорсткого спирання рами підйомника на балку моста;

14) висота підйому засобів доступу - відстань по вертикалі між початковим рівнем і площадкою;

15) висота підіймання мобільного підйомника - Н - найбільша відстань по вертикалі від робочого майданчика, на якому стоїть підйомник, до підлоги робочої платформи, що перебуває у верхній робочій позиції (Н1) плюс 1,5 м: Н = Н1 + 1,5;

16) висота східця (щабля) - відстань по вертикалі між верхніми площинами двох сусідніх східців (щаблів);

17) вітрове навантаження - навантаження, створене тиском вітру і спрямоване горизонтально;

18) галерея - довга й вузька споруда з переважно горизонтальним настилом, призначена для забезпечення вільного проходження працівників;

19) глибина східця - вільна відстань від головної крайки до задньої поверхні східця;

20) демонтаж - знімання обладнання або його складових частин з місця установлення;

21) довгомірний вантаж - вантаж у тарі або без упаковки, довжина окремого місця якого становить 6 м і більше;

22) допоміжні металоконструкції - нерозрахункові частини металевої конструкції обладнання, що забезпечують загальну або місцеву стійкість основних несучих елементів конструкції або виконання неосновних функцій - ребра, зв’язки, огородження (перила), засоби доступу (сходи, драбини тощо), площадки тощо, крім елементів кріплення кабіни керування;

23) залізничний кран - кран (вантажопідіймальний пристрій), змонтований на платформі або на залізничному спеціальному рухомому складі (дрезина, автомотриса тощо), що пересувається залізничною колією;

24) засоби доступу - пристрої для доступу працівників на обладнання та його складові частини, галерею, ремонтну площадку тощо:

драбина - засіб доступу з кутом нахилу до горизонталі понад 75° до 90°, горизонтальними елементами якого є щаблі;

драбина зі східцями - засіб доступу з кутом нахилу до горизонталі понад 45° до 75°, горизонтальними елементами якого є східці;

сходи - засіб доступу з кутом нахилу до горизонталі понад 20° до 45°, горизонтальними елементами якого є східці;

25) засоби підмощування - пристрої, призначені для організації робочих місць під час виконання будівельно-монтажних робіт на висоті або глибині більше 1,3 м від рівня ґрунту або перекриття;

26) захисна панель - електричний пристрій, призначений для максимально-струмового та нульового захисту електричних кіл обладнання;

27) звуковий сигнал - умовний звуковий сигнал, який відтворюється і поширюється за допомогою спеціального пристрою без застосування людського або синтезованого голосу;

28) здвоєний поліспаст - блочно-канатна система для зміни сили та швидкості пересування каната, обидва кінці каната якої закріплені на одному або двох барабанах;

29) знімні вантажозахоплювальні пристрої - взаємозамінні пристрої, що їх може пристосовувати користувач прямо чи побічно до гака чи будь-якого іншого пристрою, з’єднаного з краном, без впливу на його цілісність;

30) кабельний кран - кран, несучими елементами якого є канати, закріплені у верхній частині опорних щогл;

31) керування з підлоги - керування обладнанням за допомогою підвішеного на ньому кнопкового пульта чи з іншого пульта (стаціонарно закріпленого на обладнанні чи керування по радіо), під час якого вантаж та (або) обладнання супроводжуються чи можуть не супроводжуватися (керування по радіо) працівником, який керує ним;

32) керування зі стаціонарного поста - дистанційне керування обладнанням з пульта, установленого поза ним стаціонарно, під час якого обладнання не супроводжується працівником, який керує ним;

33) кінематичний зв’язок, що не розмикається, - механічний зв’язок між двигуном і барабаном, що створюється:

безпосереднім з’єднанням двигуна з редуктором і редуктора з барабаном;

за допомогою муфт, що не розмикаються;

механізмом перемикання швидкостей (у разі коли довільне вмикання або розчеплення механізму неможливо або якщо у цьому разі автоматично не накладається гальмо нормально закритого типу);

34) коефіцієнт вантажної стійкості самохідного підйомника - відношення утримувального моменту, що створюється силою ваги всіх частин підйомника з урахуванням нахилу його встановлення, до перекидного моменту, що створюється силою інерції, вітровим навантаженням робочого стану, а також силою ваги вантажу на робочій платформі відносно ребра перекидання;

35) коефіцієнт запасу гальмування - відношення моменту, що створює гальмо, налагоджене відповідно до настанови з експлуатації обладнання, до найбільшого моменту на гальмівному шківу від прикладених статичних навантажень:

найбільшого допустимого робочого вантажу (для механізму підіймання);

маси стріли, противаги, найбільшого робочого вантажу, вітру робочого стану (для механізму зміни вильоту);

36) козловий кран - кран, несучі елементи конструкції якого опираються на кранову колію опорними стояками;

37) колиски приводні для підіймання працівників - вантажопідіймальна машина циклічної дії, яку встановлюють тимчасово або постійно та використовують для переміщення одного або кількох працівників з інструментами та матеріалами в робочій платформі для виконання робіт і яка має ручний чи силовий привід підіймання робочої платформи однією чи кількома канатними вітками підвісу;

38) колиски для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами - робоча платформа, що навішується на гак або захоплюється спредером, призначена для переміщення одного чи кількох працівників з інструментами та матеріалами і проведення робіт з робочої платформи;

39) колієукладальний кран - кран, що належить до спеціального залізничного рухомого складу і застосовується під час укладання та утримання залізничної колії;

40) консольний кран - кран стрілового типу, вантажозахоплювальний орган якого підвішений до жорстко закріпленої консолі (стріли) чи до візка, що пересувається консоллю (стрілою);

41) кран кабельного типу - кран, вантажозахоплювальний орган якого підвішений до вантажного візка, що пересувається несучими канатами, закріпленими на опорах;

42) кран-маніпулятор - кран стрілового типу, установлений на транспортному засобі (самохідне шасі, причіп, залізничний спеціальний рухомий склад тощо) або спеціальній основі та призначений для навантаження і розвантаження цих транспортних засобів, а також навантажувально-розвантажувальних робіт;

43) кран мостового типу - кран, вантажозахоплювальний орган якого підвішений до вантажного візка, таля чи стрілового крана, що пересувається мостом;

44) кран-перевантажувач - вантажопідіймальний кран (причальний або тиловий), що спирається на кранову колію за допомогою порталу і має одну або дві консолі для завантаження (розвантаження) на судна, вагони, склад або з них штучних або насипних вантажів;

45) кран стрілового типу - кран, вантажозахоплювальний орган якого підвішений до стріли чи візка, що пересувається стрілою;

46) кран-штабелеукладальник стелажний - кран, обладнаний вертикальною колоною з пристроєм для штабелювання вантажів, який пересувається поміж стелажами рейками, укладеними на підлозі і (або) на стелажах;

47) крановий підйомник (ліфт для крана) - транспортний засіб короткочасної дії, установлений на крані та призначений для підіймання (опускання) машиніста, обслуговувального персоналу, обладнання;

48) механізм висування - пристрій для зміни довжини телескопічної стріли;

49) механізм замикання грейфера - пристрій для замикання (розмикання) грейфера;

50) механізм підіймання мобільного підйомника - пристрій для підіймання та опускання стріли з робочою платформою (зміни кута нахилу секцій стріли);

51) механізм повертання - пристрій для обертання поворотної частини обладнання в горизонтальній площині;

52) модернізація - внесення змін у конструкцію обладнання, яке перебуває в експлуатації, що підвищують його безпечність, технічний рівень і поліпшують економічні характеристики шляхом заміни окремих складових частин на більш сучасні, у тому числі заміна системи керування, впровадження пристроїв відеоконтролю та відеореєстрації вантажних операцій обладнання, пристроїв поточного контролю безпеки роботи обладнання, пристроїв сигналізації обладнання, за умови збереження основних технічних характеристик обладнання, і які не спричиняють підвищення, перерозподілу або зміни інтенсивності навантажень і зменшення вантажної або власної стійкості обладнання;

53) модифікація - внесення змін у конструкцію обладнання, яке перебуває в експлуатації, з метою зміни технічних характеристик або підвищення безпечності, технічного рівня чи поліпшення економічних характеристик. Модифікація залежно від змін, що вносяться в конструкцію обладнання, поділяється на реконструкцію і модернізацію;

54) монтаж - установлення обладнання або його складових частин на місці використання;

55) мостовий кабельний кран - кран, несучими елементами якого є канати, закріплені на кінцях моста, встановленого на опорних стояках;

56) мостовий кран - кран, несучі елементи конструкції якого опираються безпосередньо на кранову колію;

57) мостовий перевантажувач - козловий кран, основною характеристикою якого є вантажопідіймальність і продуктивність, а вантажозахоплювальним органом - грейфер;

58) навантажувально-розвантажувальні роботи - це комплекс заходів, спрямованих на підняття різноманітних вантажів з метою їх навантажування та розвантажування за допомогою вантажопідіймальних кранів та машин, мобільних підйомників;

59) налагодження - комплекс операцій чи операція з регулювання приладів і пристроїв безпеки, апаратів та систем керування, механізмів, електрообладнання, гідропристроїв тощо обладнання, що здійснюються з метою їх підготовлення до використання за призначенням;

60) напівкозловий кран - кран, несучі елементи конструкції якого опираються на кранову колію, з одного боку безпосередньо, а з другого - опорними стояками;

61) напівпортальний кран - пересувний поворотний кран на напівпорталі, призначеному для пропускання залізничного чи автомобільного транспорту;

62) небезпечна зона обладнання - простір, територія, в якому (на якій) працівники, треті особи піддаються ризику щодо свого здоров’я або безпеки, існує ризик матеріальних збитків третім особам внаслідок пересування обладнання, його вантажозахоплювального органа чи пристрою з вантажем чи без нього, робочої чи вантажної платформи або внаслідок падіння вантажу під час його переміщення обладнанням чи падіння матеріалів інструментів з робочої чи вантажної платформи, що визначається з урахуванням горизонтальної проекції на землю, підлогу, перекриття, настил траєкторії переміщення найбільшого зовнішнього габариту вантажу робочої чи вантажної платформи та відстані відлітання вантажу, матеріалів, інструментів або відстані від обладнання, його вантажозахоплювального органа чи пристрою з вантажем чи без нього, робочої чи вантажної платформи;

63) негабаритний вантаж - вантаж, що перевищує встановлений габарит завантаження транспортного засобу;

64) несучі металоконструкції - частини металевої конструкції обладнання, що сприймають розрахункові навантаження в робочому і неробочому стані обладнання;

65) нехитна опора - опора кабельного крана, що не має можливості змінювати кут нахилу до горизонталі у разі зміни навантаження в несучих канатах;

66) обмежник вантажопідіймальності (вантажного моменту) - обмежник, що автоматично вимикає привід механізму підіймання та зміни вильоту у разі перевищення вантажопідіймальності (вантажного моменту);

67) обмежник граничного вантажу - прилад, призначений для контролю навантаження на робочу платформу підйомника, подачі попереджувального сигналу у разі наближення навантаження до граничнодопустимого значення і автоматичного вимкнення механізмів підйомника у разі збільшення навантаження понад допустиме;

68) обмежник робочої зони - пристрій, призначений для запобігання переміщенню робочої платформи мобільного підйомника за межі робочої зони;

69) однорейковий візок - електричний таль з причіпною кабіною керування, що пересуваються надземною рейковою колією;

70) опорна рама - основа вантажопідіймального крана і мобільного підйомника, жорстко з’єднана з шасі;

71) опорний контур - контур, утворюваний горизонтальними проекціями прямих ліній, що з’єднують вертикальні осі опорних елементів обладнання (коліс, гусениць або виносних опор);

72) опорно-поворотний пристрій - складова частина обладнання, призначена для передавання навантажень (вантажного моменту, вертикальних і горизонтальних сил) від поворотної частини на неповоротну та для обертання поворотної частини;

73) перила - пристрій, що запобігає випадковому падінню або випадковому доступу до небезпечної зони, яким можуть бути оснащені сходи, драбина зі східцями або площадка, а також платформа або прохід. Перила складаються з поручня, стояків, принаймні однієї проміжної перекладини (або аналогічного засобу захисту) і бордюру;

74) підйомник - вантажопідіймальна машина циклічної дії, що призначена для переміщення працівників з інструментами та матеріалами в робочу позицію і проведення там робіт з робочої платформи;

75) підйомник автомобільний - підйомник, змонтований на автомобільному шасі;

76) підйомник будівельний - вантажопідіймальна машина циклічної дії, що встановлюють тимчасово на час будівництва будь-якої споруди, призначений для підіймання і спускання вантажів (вантажний підйомник) або вантажів і людей (вантажопасажирський підйомник) у кабіні (платформі), яка пересувається вертикальними напрямними, з одного рівня на інший;

77) підйомник гусеничний - підйомник, змонтований на гусеничному шасі;

78) підйомник пожежний - підйомник, обладнаний пожежним і пожежно-рятувальним обладнанням;

79) підйомник залізничний - підйомник, змонтований на шасі, що пересувається залізничною колією;

80) підйомник на спецшасі - підйомник, змонтований на спеціальному шасі автомобільного типу;

81) підйомник пневмоколісний - підйомник, змонтований на пневмоколісному шасі;

82) підйомник причіпний - підйомник, не обладнаний механізмом для пересування по дорогах і переміщується транспортним засобом (буксиром);

83) підйомник самохідний - підйомник, обладнаний механізмом для пересування робочим майданчиком і дорогами;

84) підйомник телескопічний - підйомник, обладнаний стрілою з висувними секціями;

85) підйомник щогловий - вантажопідіймальна машина циклічної дії, що встановлюють тимчасово та використовують для переміщення чи перебування одного чи кількох працівників з інструментами та матеріалами в робочій платформі для виконання робіт і які мають ручний чи силовий привід підіймання робочої платформи вздовж однієї чи кількох вертикальних щогл;

86) платформа поворотна - конструкція для розміщення механізмів і стріли вантажопідіймального крана та мобільного підйомника;

87) площадка - горизонтальна поверхня, що призначена для розміщення працівників під час проведення ними технічного обслуговування, ремонту, технічного огляду тощо обладнання, а також для відпочинку;

88) позиція доступу - положення робочої платформи мобільного підйомника, що забезпечує вхід і вихід з неї працівників;

89) покажчик вантажного моменту - пристрій, що забезпечує візуальний контроль допустимого вантажного моменту (вантажопідіймальності, що відповідає встановленому вильоту);

90) покажчик кута нахилу (креномір) - прилад, що показує кут нахилу опорної рами обладнання;

91) поміст - засіб з переважно горизонтальним настилом, призначений для проходу працівників під час виконання ремонтних, монтажних робіт тощо (наприклад, для проходу стрілою);

92) портальний кран - пересувний поворотний кран на порталі, призначеному для пропускання залізничного чи автомобільного транспорту;

93) портовий мобільний кран - поворотний кран стрілового типу, який має колону (башту) та пересувається за допомогою пневмоколісного шасі;

94) посадкова площадка - площадка, що призначена для входу машиніста до кабіни керування або до її тамбура;

95) привід - пристрій, що складається з двигуна, передавальних механізмів і системи керування для надання руху обладнанню чи його складовим частинам. Привід може бути електричний, гідравлічний, пневматичний, механічний, ручний тощо;

96) призначений строк служби (граничний строк експлуатації) - календарна тривалість експлуатації, у разі досягнення якої експлуатацію обладнання належить припинити незалежно від його технічного стану. Після закінчення призначеного строку служби обладнання має бути виведене з експлуатації, проведене експертне обстеження, за результатами якого встановлюється новий призначений строк служби (продовжуваний строк безпечної експлуатації) з проведенням або без проведення ремонту, модифікації (реконструкції або модернізації) чи обладнання має бути списане;

97) ревізійна швидкість - мала швидкість пересування вантажного візка крана кабельного типу в усталеному режимі руху, яка потрібна для ревізії (огляду) несучих канатів та складових частин крана;

98) ребро перекидання - одна із сторін опорного контуру, у напрямку якої діє перекидний момент: для обладнання на залізничному або рейковому ходу за ребро перекидання приймають лінію середини головки рейки; на пневматичних і масивних шинах - лінію, розташовану посередині колеса (при здвоєних колесах - посередині зовнішнього); для засобу, що має виносні опори, - лінію, що сполучає шарніри їх опорних плит;

99) реєстратор робочих параметрів - прилад, що реєструє, накопичує та зберігає інформацію;

100) реконструкція - внесення змін у конструкцію обладнання, яке перебуває в експлуатації, пов’язаних зі зміною основних технічних характеристик обладнання (вантажопідіймальності, режимів роботи, швидкості механізмів, прогону, вильоту, діапазону підіймання, конструкції вантажозахоплювальних органів, подовження або вкорочення стріли або консолі, башти, зміна типу приводу (ручний або механічний на електричний або гідравлічний тощо), зміна місця та (або) виду керування (з кабіни, з підлоги, зі стаціонарного поста тощо), а також інші зміни, що спричиняють підвищення, перерозподіл або зміну інтенсивності навантажень, а також зміни вантажної або власної стійкості;

101) ремонт - відновлення пошкоджених, спрацьованих або таких, що стали непридатними з будь-якої причини, складових частин обладнання (металевих конструкцій, механізмів, гідроприводу, електроприводу, приладів і пристроїв безпеки тощо) з доведенням обладнання до працездатного і справного стану, у тому числі проведене відповідно до системи планово-попереджувальних ремонтів;

102) робоча зона обладнання - простір, у якому можливе перебування вантажозахоплювального органа, робочої платформи під час роботи обладнання;

103) робоча платформа - обгороджена по периметру площадка, призначена для розміщення працівників з інструментом і матеріалами та переміщення їх у робочу позицію для проведення робіт;

104) робоча позиція - положення робочої платформи підйомника, у якому з неї проводяться роботи;

105) робочий майданчик - обмежена площа, на якій вантажопідіймальний кран або підйомник виконують вантажопідіймальні операції чи пересуваються відповідно до свого призначення;

106) робочий цикл мобільного підйомника - сукупність дій:

вхід на робочу платформу в позиції доступу;

підіймання в робочу позицію;

проведення робіт;

опускання в позицію доступу;

вихід з робочої платформи;

107) розкривні двері кабіни - двері, що відчиняються поворотом стулки відносно вертикальної осі;

108) самохідний стріловий кран - кран стрілового типу, що може бути оснащений баштово-стріловим обладнанням та здатний пересуватися в ненавантаженому чи навантаженому стані без кранової колії, зберігаючи свою стійкість завдяки силі ваги;

109) світловий сигнал - умовний сигнал, що відтворюється за допомогою пристрою, виготовленого з прозорого світлопроникного матеріалу, із внутрішнім або зовнішнім джерелом світла, яке освітлює поверхню такого пристрою;

110) сигнал, поданий за допомогою рук, - рухи руками і долонями для передачі повідомлення, розпорядження, вказівок працівникам (у тому числі машиністам вантажопідіймальних кранів, машин мобільних підйомників тощо) під час виконання ними робіт, пов’язаних з ризиком або небезпекою;

111) словесний сигнал - словесна вказівка у визначеній формі, яка подається із застосуванням людського голосу або за допомогою технічного засобу, що передає людський чи синтезований голос;

112) система аварійної зупинки двигуна - пристрій, призначений для аварійної зупинки двигуна з пультів керування обладнанням;

113) система аварійного опускання робочої платформи - пристрій, призначений для аварійного опускання робочої платформи підйомника (колиски) в позицію доступу у разі відмови приводу механізмів;

114) система блокування підіймання опор - пристрій, призначений для вимкнення механізму підіймання опор мобільного підйомника, якщо стріла перебуває не в транспортній позиції;

115) система блокування підіймання та повороту секцій стріли - пристрій, призначений для вимкнення механізмів підіймання та повертання секцій стріли, якщо мобільний підйомник не встановлений на опори;

116) система орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні - пристрій, призначений для забезпечення орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні під час зміни положень секцій стріли мобільного підйомника;

117) спеціалізований перевантажувальний комплекс - вантажопідіймальна машина або комплекс машин з розвантажувально-навантажувальним, транспортувальним обладнанням безперервної дії та іншого обладнання, що спеціалізується на обробці одного виду вантажу (вугілля, руда, лісні вантажі, контейнери тощо);

118) спредер - вантажозахоплювальний орган, призначений для автоматичного стропування зверху великотоннажних контейнерів з кутовими фітингами під час їх перевантаження;

119) стабілізатор пружних підвісок - пристрій, призначений для зрівнювання деформацій пружних підвісок ходової частини мобільного обладнання під час руху на повороті;

120) стаціонарний кран - кран, закріплений на фундаменті чи іншій нерухомій основі;

121) стійкість - здатність обладнання протидіяти перекидним моментам від діючих сил;

122) стріла мобільного підйомника - обладнання для переміщення робочої платформи в межах робочої зони. Стріла може бути фіксованої довжини, шарнірно-зчленованою, телескопічною, ножичного типу, комбінованою тощо;

123) тамбур - огороджена площадка перед входом до кабіни машиніста;

124) технічне обслуговування - комплекс технічних і організаційних заходів, здійснюваних під час експлуатації обладнання з метою забезпечення необхідної ефективності виконання нею заданих функцій;

125) технічний огляд - комплекс робіт із контролю технічного стану, що здійснюється переважно з використанням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, та випробування устаткування (повний технічний огляд) або тільки з огляду (частковий технічний огляд), що проводяться у строк, у випадках та в обсязі, визначених нормативно-правовими актами з охорони та гігієни праці та експлуатаційними документами;

126) транспортна позиція - установлене виробником положення робочої платформи мобільного підйомника, у якому підйомник доставляється до місця використання;

127) установлення - розташування обладнання відповідно до проектної документації або проекту виконання робіт;

128) фіксатор виносних опор - пристрій, що запобігає самочинному висуненню (повороту) виносних опор під час руху підйомника;

129) хитна опора - опора кабельного крана, що має можливість змінювати кут нахилу до горизонталі у разі зміни зусиль у несучих канатах.

2. Інші терміни, що вживаються у цих Правилах, наведені у Законах України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про охорону праці".

1. Обладнання, що надається працівникам та використовується ними за призначенням, має бути технічно справним і відповідати:

1) вимогам технічних регламентів, якщо обладнання виготовлене після дати набуття обов’язкового застосування відповідних технічних регламентів, що поширюються на це обладнання;

2) щонайменше загальним мінімальним вимогам безпеки до обладнання, зазначеним у главі 2 цього розділу, в розділах VIII-X цих Правил і в нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці, якщо обладнання виготовлене до дати набуття обов’язкового застосування відповідних технічних регламентів, що поширюються на це обладнання.

2. Якщо обладнання, що надане працівнику та використовується ним за призначенням, не відповідає загальним мінімальним вимогам безпеки, зазначеним у розділах VIII-X цих Правил і в нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці, таке обладнання має бути щонайменше приведене у відповідність не пізніше ніж через чотири роки після набрання чинності цими Правилами. Протягом цього строку роботодавець вживає необхідних заходів щодо безпечного використання працівниками такого обладнання.

3. Роботодавцю необхідно вживати необхідних заходів для забезпечення виконання робіт обладнанням відповідно до вимог безпеки, зазначених у розділі VII цих Правил, у нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці та в експлуатаційних документах на конкретне обладнання, виробник якого надає разом з обладнанням (настанова з експлуатації; журнал нагляду чи його зміст, наведений у настанові з експлуатації, а також за потреби інструкція з технічного обслуговування; інструкція з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо).

4. Роботодавець повинен вживати необхідних заходів для забезпечення того, щоб протягом строку своєї експлуатації обладнання утримувалося на рівні, що відповідає пунктам 1, 2 глави 1 цього розділу, шляхом належного технічного обслуговування і ремонту відповідно до вимог експлуатаційних документів на обладнання, наприклад, настанови (інструкції) з експлуатації, інструкції з технічного обслуговування, інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо, викладені державною мовою, які працівнику повинен надавати роботодавець разом з обладнанням.

5. Роботодавцю необхідно здійснювати моніторинг і оцінку технічного стану обладнання шляхом проведення перевірок (первинний, періодичний, позачерговий технічні огляди, експертне обстеження) та нагляду за його безпечною експлуатацією відповідно до вимог розділу VI цих Правил і нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці.

6. Основні види небезпеки, небезпечних ситуацій та небезпечних випадків, що можуть виникнути під час нормальної експлуатації та у разі порушення умов нормальної експлуатації обладнання і які становлять небезпеку для обслуговувального і ремонтного персоналу, зазначені в пунктах 7-25 цієї глави.

7. Механічні види небезпеки, пов’язані з підіймальними операціями обладнанням і спричинені:

1) падінням вантажу, зіткненням, перекиданням обладнання внаслідок:

недостатньої стійкості обладнання;

неконтрольованого завантаження, перевантаження, перевищення перекидного вантажного моменту;

неконтрольованої амплітуди руху механізмів і складових частин обладнання;

несподіваного або непередбаченого руху вантажу;

невідповідних вантажозахоплювальних органів, пристроїв і тари;

зіткнення кількох вантажопідіймальних кранів чи машин;

2) доступом працівників до вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари і колисок;

3) сходження обладнання з рейок;

4) недостатньою механічною міцністю складових частин і деталей;

5) невідповідною конструкцією шківів та барабанів;

6) неправильним вибором ланцюгів, канатів, вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари і колисок та їх неправильним установленням (навішуванням) на обладнання;

7) неконтрольованим опусканням вантажу механізмом з фрикційним гальмом;

8) невідповідними умовами для установлення, монтажу, демонтажу, налагодження, випробування, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту, реконструкції та модернізації;

9) дією вантажу на працівників (нанесення удару вантажем або противагою).

8. Механічні види небезпеки, пов’язані зі складовими частинами обладнання, з вантажами, що переміщуються, і зумовлені, наприклад, формою (гострі крайки, ріжучі елементи, гострокінцеві частини тощо), місцем установлення, масою та стійкістю (потенційна енергія частин, що можуть бути урухомлені під дією сили ваги), масою та швидкістю (кінетична енергія частин під час контрольованого чи неконтрольованого рухів), пришвидшенням, недостатньою механічною міцністю, що може призвести до небезпечних поломок чи руйнувань, накопиченням енергії усередині обладнання (у пружних елементах, у рідинах, газах, що перебувають під тиском, в умовах вакууму), порушенням безпечних відстаней:

1) здавлювання;

2) поріз;

3) розітнення чи відсікання;

4) намотування, утягування чи захоплення частин одягу, кінцівок тощо;

5) удар;

6) укол або проколювання;

7) розбризкування рідини під високим тиском;

8) утрата стійкості елементів;

9) ковзання, спотикання або падіння (на обладнанні чи з обладнання) працівників.

9. Електричні види небезпеки можуть призвести до травм або смерті від електрошоку чи опіків, а також до того, що внаслідок несподіваного електричного удару працівник упаде (чи упустить інструмент, речі, матеріали тощо) з причини:

1) контакту працівників з частинами, що зазвичай перебувають під напругою (прямий контакт);

2) контакту працівників з частинами, що перебувають під напругою через несправність (непрямий контакт);

3) наближення працівників до частин, що перебувають під високою напругою;

4) непридатності ізоляції для передбачених умов використання;

5) електростатичних процесів, наприклад контакту працівників з електрично зарядженими частинами;

6) термічного випромінювання або таких процесів, як розбризкування розплавлених речовин, хімічних процесів під час коротких замикань, перевантажень тощо;

7) удару блискавки.

10. Термічні види небезпеки, що призводять до опіків, обмороження та інших травм, спричинених:

1) контактом працівників з предметами або матеріалами з дуже високою або низькою температурою;

2) полум’ям або вибухом;

3) випроміненням джерел тепла;

4) роботою в гарячому або холодному виробничому середовищі.

11. Небезпека, спричинена шумом, може призвести до:

1) тривалого порушення гостроти слуху;

2) дзвону у вухах;

3) утоми, стресу тощо;

4) інших наслідків, зокрема до порушень рівноваги, послаблення уваги тощо;

5) перешкоди мовним комунікаціям, акустичним сигналам тощо.

12. Небезпека, спричинена вібрацією, може призвести до значних порушень здоров’я (розлад судинної та нервової систем, порушення кровообігу, хвороби суглобів тощо).

13. Небезпека, спричинена матеріалами, речовинами (та їх компонентами), що їх використовує або виділяє кран, що працює, а також вантажами, які він переміщує, унаслідок:

1) їх вдихання, заковтування обслуговувальним і ремонтним персоналом шкідливих для здоров’я рідин, газів, аерозолів, парів і пилу, а також їхнього контакту зі шкірою, очима і слизовою оболонкою, проникнення через шкіряний покрив;

2) вогне- і вибухонебезпечності.

14. Небезпека, спричинена нехтуванням ергономічних вимог і принципів під час розроблення обладнання:

1) незручна робоча поза або надмірне чи повторюване фізичне навантаження на організм працівника;

2) знехтування засобами індивідуального захисту;

3) недостатнє місцеве освітлення;

4) розумове перевантаження, стрес тощо, що виникають під час робочого процесу, процесу контролю за роботою обладнання або технічного обслуговування в межах їх використання за призначенням;

5) помилки, неправильне поводження працівника;

6) незручна конструкція, розміщення або марковання елементів керування;

7) незручна конструкція або розміщення приладів контролю.

15. Небезпека, спричинена несподіваним пуском, перевищенням швидкості тощо, унаслідок:

1) виходу з ладу або порушення в роботі системи керування;

2) припинення подавання енергії і відновлення енергопостачання після перерви;

3) зовнішнього впливу на електрообладнання;

4) інших зовнішніх впливів (сила ваги, вітер тощо);

5) помилки в програмному забезпеченні;

6) помилки машиніста обладнання (через недостатню відповідність обладнання здібностям і навичкам машиніста).

16. Небезпека, спричинена помилками (дефектами) під час складання або монтажу обладнання.

17. Небезпека, спричинена поломками під час роботи, унаслідок:

утомного руйнування;

неприпустимої величини деформації;

критичного спрацювання;

корозії.

18. Небезпека, спричинена предметами, що падають (інструмент, деталі обладнання, речі обслуговувального і ремонтного персоналу тощо).

19. Небезпека, спричинена поступальним рухом крана, машини, вантажних візків:

1) рух під час запуску двигуна;

2) рух за відсутності машиніста на своєму місці;

3) рух за відсутності надійного закріплення всіх складових частин, деталей;

4) занадто висока швидкість крана, машини, вантажного візка, керованих з підлоги;

5) занадто високі коливання (крана, вантажу) під час руху;

6) недостатня спроможність обладнання до уповільнення, вимикання, зупинки та тримання.

20. Небезпека, пов’язана з робочим місцем машиніста обладнання (у тому числі місце водія):

1) падіння під час спроби зайняти або залишити робоче місце;

2) викидання газів або брак кисню на робочому місці;

3) пожежа (займистість кабіни, нестача засобів пожежогасіння);

4) механічні види небезпеки на робочому місці (контактування з колесами, наїзд, падіння предметів, проникнення предметів, поломка деталей, які обертаються з високою швидкістю, контактування працівників зі складовими частинами, деталями обладнання);

5) недостатній огляд з робочого місця;

6) невідповідне освітлення;

7) незручне місце для сидіння;

8) шум на робочому місці;

9) вібрація на робочому місці;

10) недостатні можливості евакуації або аварійного виходу.

21. Небезпека, пов’язана із системою керування:

1) неправильне розміщення органів керування;

2) неправильна конструкція органів керування та неправильний режим їх роботи.

22. Небезпека, пов’язана з:

1) джерелами та передаванням енергії;

2) двигуном та акумулятором;

3) передаванням енергії між складовими частинами обладнання;

4) з’єднаннями та буксируванням.

23. Небезпека, пов’язана з третіми особами:

1) несанкціонований запуск або експлуатація;

2) відсутність або невідповідність візуальних чи звукових попереджувальних сигналів.

24. Небезпека, пов’язана з несприятливими природними чинниками:

1) вітрове навантаження;

2) снігове навантаження;

3) ожеледиця, зледеніння;

4) сейсмічне навантаження;

5) грозові електричні розряди.

25. Недостатньо розроблені настанова з експлуатації та інструкція з охорони праці для машиніста.

26. Ризики від впливу основних видів небезпеки, що можуть статися за нормальних умов експлуатації й у разі порушення нормальних умов експлуатації обладнання, які становлять загрозу працівникам, повинні бути унеможливлені або зведені до мінімуму за рахунок виконання запобіжних заходів, спрямованих на унеможливлення прогнозованих ризиків і забезпечення безпеки під час експлуатації обладнання.

1. Якщо обладнання встановлюється на постійних місцях експлуатації, необхідно забезпечити його міцність і стійкість з урахуванням, зокрема, вантажів, що підіймаються, та зусилля, що виникає в опорних точках і точках кріплення конструкцій.

2. Обладнання повинно мати чіткі позначення їх номінальної вантажопідіймальності, за потреби має бути споряджене табличкою (діаграмою чи таблом) розподілу навантаження із зазначенням номінальної вантажопідіймальності для будь-якої конфігурації обладнання. Матеріал, з якого виготовлена табличка і написи на ній, мають забезпечувати їх схоронність упродовж експлуатації обладнання.

Знімні вантажозахоплювальні пристрої повинні мати позначення із зазначенням основних характеристик, необхідних для їх безпечного використання.

Обладнання, яке не призначене для підіймання людей, але яке може бути використане з цією метою, має бути позначене.

3. Обладнання для підіймання та переміщення працівників, у тому числі обладнання, в кабіні чи на робочій платформі якого працівники перебувають під час їх навантаження та розвантаження, повинно бути таким, щоб:

запобігати можливому ризику падіння кабіни (робочої платформи, приводної колиски) шляхом установлення відповідних пристроїв (уловлювачів, упорів тощо);

запобігати можливому ризику випадіння працівника з кабіни (робочої платформи, колиски тощо);

запобігати ризику затиснення, захоплення працівника або нанесення удару по ньому, зокрема через ненавмисний контакт з об’єктами;

у разі аварії убезпечити працівників, які замкнені в кабіні, від небезпеки та мати можливість їх звільнити.

1. Монтаж, налагодження і демонтаж обладнання мають виконуватися відповідно до вимог цих Правил.

2. Монтаж і демонтаж має виконуватися згідно з вимогами проекту виконання робіт (далі - ПВР) на монтаж (демонтаж), розробленого з урахуванням документації на встановлення обладнання і експлуатаційних документів (настанови з експлуатації, інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо) і вимог глави 2 цього розділу.

3. Монтаж (демонтаж) серійно виготовленого обладнання, у тому числі обладнання, що самомонтується, може виконуватися за типовими ПВР або технологічними картами на монтаж обладнання.

4. Перед проведенням монтажу обладнання суб’єкт господарювання, який виконує монтаж, має здійснити огляд металевих конструкцій (несучих і допоміжних), механізмів обладнання, кріпильних виробів (діаметр, клас міцності) з метою оцінки їх стану, відповідності технічній документації та комплектності. За результатами огляду складається акт, що підписується працівниками, які здійснювали огляд, і затверджується керівником суб’єкта господарювання, який виконує монтаж.

5. Влаштування фундаментів стаціонарних баштових кранів має здійснюватися відповідно до проектної документації, розробленої з урахуванням вимог документації на встановлення обладнання і експлуатаційних документів (настанови з експлуатації, інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо). Акти на закриття прихованих робіт, передбачені проектною документацією, мають зберігатися протягом періоду роботи крана разом з проектною документацією у працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання.

6. Після проведення монтажу та налагодження обладнання суб’єкт господарювання, який виконав монтаж, складає акт, що підтверджує проведення монтажних робіт і налагодження відповідно до вимог документів, зазначених у пунктах 2, 3 цієї глави.

В акті необхідно зазначити:

найменування суб’єкта господарювання, який виконав монтаж;

найменування, тип, виробник, заводський (серійний) номер обладнання;

відомості про матеріали, що використовувалися суб’єктом господарювання, який виконав монтаж, і не увійшли в обсяг постачання виробника;

відомості про зварювання (вид зварювання, тип і марка електродів, зварювального дроту, відомості про зварника, результати випробувань контрольних зразків (у разі проведення) і контролю зварних з’єднань;

висновки про відповідність виконаних монтажних і налагоджувальних робіт вимогам документів, зазначених у пунктах 2, 3 цієї глави.

7. Акти, зазначені в пунктах 4, 6 цієї глави, складаються після кожного встановлення обладнання на новому місці.

1. Вимоги, зазначені у цій главі, застосовуються у разі відсутності або за недостатності в експлуатаційних документах виробника обладнання вимог щодо встановлення обладнання.

2. Установлення вантажопідіймальних кранів та машин у спорудах, на естакадах, відкритих робочих майданчиках та інших постійних місцях експлуатації має визначатися проектною документацією, розробленою відповідно до вимог цієї глави і глави 16 розділу VIII цих Правил.

3. Крани, талі, однорейкові візки та мобільні підйомники (у разі оснащення їх гаком) встановлюються таким чином, щоб підіймання вантажу здійснювалося без попереднього його підтягування за похилого положення вантажних канатів і забезпечувалося переміщення вантажу, піднятого не менше ніж на 500 мм вище обладнання, штабелів вантажів, бортів рухомого складу тощо, які є на шляху переміщення.

У разі керування краном або пересувним талем з підлоги має бути передбачений вільний прохід для працівника, який ними керує.

Установлення вантажопідіймальних кранів і машин, у яких вантажозахоплювальним органом є вантажопідіймальний магніт, над виробничими або іншими приміщеннями не дозволяється.

4. Установлення кранів, однорейкових візків і пересувних талів над виробничими приміщеннями для підіймання й опускання вантажів через люк у перекритті дозволяється лише у разі розташування одного приміщення безпосередньо над іншим.

Люк у перекритті споряджається перилами відповідно до пункту 12 глави 16 розділу VIII цих Правил з обов’язковим світловим сигналом (напис, який світиться), що попереджає як про перебування вантажу над люком, так і про опускання вантажу, а також містить написи, які забороняють перебування людей під люком.

Установлення над виробничими приміщеннями стаціонарних талів або лебідок для підіймання вантажів через люк у перекритті не дозволяється.

5. Проектом установлення вантажопідіймальних кранів мають передбачатися місця розміщення вантажів для статичного та динамічного випробування цих кранів. У разі неможливості виконання цієї вимоги необхідно забезпечити випробування кранів відповідно до пункту 30 глави 3 розділу VI цих Правил.

6. У вантажопідіймальних кранів і машин, що пересуваються надземними крановими коліями:

відстань від верхньої точки крана до стелі споруди, нижнього поясу кроквяних ферм або прикріплених до них предметів, а також до нижньої точки іншого вантажопідіймального крана, що працює ярусом вище, має бути не менше 100 мм;

відстань від настилу площадок і галерей опорного крана, за винятком настилу кінцевих балок і вантажних візків, до суцільного перекриття або підшивки покрівлі, до нижнього пояса кроквяних ферм і прикріплених до них предметів, а також до нижньої точки вантажопідіймального крана, що працює ярусом вище, має бути не менше ніж 1800 мм;

відстань від частин торців вантажопідіймального крана, що виступають, до колон і стін споруди, перил прохідних галерей має бути не менше ніж 60 мм. Ця відстань установлюється в разі симетричного розташування коліс вантажопідіймального крана відносно рейок;

відстань від нижньої точки вантажопідіймального крана або таля (не враховуючи вантажозахоплювального органа) до підлоги цеху або площадок, на яких під час їх роботи можуть перебувати люди (за винятком площадок, призначених для ремонту), має бути не менше ніж 2 м. Відстань між нижньою точкою кабіни крана або однорейкового візка та підлогою цеху має бути не менше 2 м, а якщо цю відстань неможливо витримати, - у межах від 500 мм до 1000 мм;

відстань від нижніх частин вантажопідіймального крана чи машини, що виступають (не враховуючи вантажозахоплювального органа), до розташованого в зоні їх дії обладнання має бути не менше ніж 400 мм;

відстань від частин, що виступають, кабіни керування та площадки для обслуговування тролеїв до стіни, обладнання, трубопроводів, частин споруди, що виступають, колон, покрівель підсобних приміщень та інших предметів, відносно яких вони переміщуються, має бути не менше ніж 400 мм.

7. Відстань по горизонталі між частинами, що виступають, вантажопідіймального крана, який пересувається наземними крановими коліями, і спорудами, штабелями вантажів та іншими предметами, що розташовані на висоті до 2 м від рівня землі або робочих площадок, має бути не менше ніж 700 мм, а на висоті більше ніж 2 м - не менше ніж 400 мм.

Відстань по вертикалі від консолі противаги або від противаги, що розташована під консоллю баштового крана, до площадок, на яких можуть перебувати працівники, має бути не менше ніж 2 м.

8. Установлення вантажопідіймальних кранів, однорейкових візків і талів з автоматичним або напівавтоматичним керуванням, під час якого вони не супроводжуються працівником, який ними керує, має унеможливлювати зачіпання вантажем елементів споруди, обладнання, штабелів вантажів тощо. На шляху пересування такої машини не повинні перебувати люди; над проїжджою частиною та над проходами для людей мають бути встановлені запобіжні перекриття (сітки тощо), здатні витримати вантаж, що падає.

9. Установлення вантажопідіймальних кранів для виконання монтажних робіт має здійснюватися відповідно до ПВР на виконання монтажних робіт.

10. Установлення стрілових самохідних кранів, мобільних підйомників має провадитися на спланованому та підготовленому робочому майданчику, схил якого не перевищує зазначеного в їх журналі нагляду (паспорті). Установлювати крани та мобільні підйомники на свіжонасипаному неущільненому ґрунті не дозволяється. У ПВР мають бути враховані категорія та характер ґрунту робочого майданчика, а для свіжонасипаного ґрунту - зазначені ступінь і (або) технологія його ущільнення.

11. Установлювати стріловий самохідний кран необхідно так, щоб під час роботи відстань між поворотною частиною крана за будь-якого її положення та спорудами, штабелями вантажів та іншими предметами була не менше ніж 1000 мм, а під час навантажувально-розвантажувальних робіт - 800 мм. У разі неможливості виконання цієї вимоги допускається виконувати роботи за меншої ніж 1000 мм відстані між поворотною частиною крана за будь-якого її положення та спорудами, штабелями вантажів та іншими предметами під наглядом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт.

12. Установлювати вантажопідіймальні крани і мобільні підйомники поблизу укосів котлованів або канав дозволяється за умови дотримання найменших допустимих відстаней від основи укосу котловану (канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана, мобільного підйомника, зазначених у додатку 1 до цих Правил. За неможливості дотримання цих відстаней або якщо глибина котловану більше ніж 5 м, укіс має бути укріплений. Спосіб укріплення укосу, а також умови установлення вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників на ґрунті, вид якого не зазначений у додатку 1 до цих Правил, мають бути визначені в проектній документації.

13. Під час установлення вантажопідіймальних кранів стрілового типу для роботи поблизу відкритого розподільчого устаткування (далі - ВРУ) чи в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі (далі - ПЛ) відстані від частин кранів у робочому та транспортному положеннях, стропів, інших знімних вантажозахоплювальних пристроїв і вантажів до частин ВРУ та ПЛ, мають бути не менше допустимих відстаней до струмопровідних частин ВРУ та ПЛ, що перебувають під напругою, зазначених у додатку 2 до цих Правил.

14. У разі встановлення лебідки чи таля в будівлі їх раму необхідно закріплювати за колону будівлі, залізобетонний або металевий ригель перекриття будівлі, цегляну стіну сталевим канатом. Можливість кріплення рами до елементів будівель повинна бути підтверджена відповідним розрахунком. Місця установлення, способи кріплення лебідок і талів, розташування блоків мають відповідати вимогам ПВР або технологічних карт на виконання робіт.

15. Діаметр і кількість віток каната необхідно розраховувати виходячи з тягового зусилля лебідки з коефіцієнтом запасу міцності не менше 6. Кінець обв’язувального каната необхідно закріплювати за допомогою затискачів, кількість яких визначається розрахунком, але їх повинно бути не менше трьох. Крок розміщення затискачів і довжина вільного кінця каната від останнього затискача повинні становити не менше шести діаметрів каната.

У разі встановлення лебідок на землі вони мають закріплюватися або за якір, або з упором та противагою.

Забороняється приварювати раму лебідки.

16. Не дозволяється незалежно від місця установлення лебідок і талів (у будівлі або поза нею) закріплювати їх до площадок, помостів, призначених для проходу та обслуговування обладнання, а також закріплювати їх до трубопроводів та їх підвісок.

17. Установлення мобільних підйомників для виконання робіт має здійснюватися з урахуванням вимог глави 6 розділу VII цих Правил.

18. Установлення будівельних підйомників для виконання робіт здійснюється відповідно до вимог настанови з експлуатації і цього пункту:

1) у підйомника з провідником на нижній посадочній (завантажувальній) площадці має бути обладнане огородження шляху руху кабіни і противаги на висоту не менше ніж 2000 мм від рівня посадочної (завантажувальної) площадки. Шахта вантажних підйомників може не обладнуватись. Огорожа повинна бути забезпечена дверима;

2) місце на верхній і проміжних зупинках кабіни (платформи) повинно бути обладнане приймальними площадками, які огороджені перилами, що забезпечує безпечне завантаження і розвантаження будівельних матеріалів або вихід з кабіни людей;

3) щоглу підйомника необхідно кріпити до елементів будинку, який споруджується, жорсткими металевими конструкціями або розтяжками зі сталевого каната, забезпеченого пристроєм для регулювання натягу.

Дозволяється установлення підйомника без закріплення щогли. У цьому разі він повинен бути розрахований на стійкість з урахуванням діючих експлуатаційних і випробувальних навантажень;

4) елементи будинку мають витримувати навантаження від кріплення підйомника;

5) улаштування приямка у підйомників не обов’язкове;

6) для обслуговування механізмів і електроустаткування до них повинен бути забезпечений зручний і безпечний доступ;

7) у підйомників з провідником у тих випадках, коли шахта не має огорожі або неможливо витримати передбачену настановою з експлуатації відстань між порогом вантажної площадки і порогом кабіни, дозволяється обладнувати вихід з кабіни на площадку через висувний трап, керування яким забезпечується з кабіни після її зупинення.

Висувний трап перед тим, як відчиняться двері кабіни, повинен бути надійно зафіксований від самочинного зміщення;

8) у разі розміщення висувного трапа на одному рівні з вантажною площадкою відстань між їх порогами повинна бути не менше ніж 50 мм і не більше ніж 100 мм;

9) з бокових сторін висувний трап повинен мати перила висотою не менше ніж 1000 мм, а його граничне положення - зафіксоване жорсткими упорами;

10) правила користування підйомником повинні бути вивішені на поверхових площадках, з яких здійснюється завантаження або розвантаження кабіни (платформи).

Правила користування повинні містити:

спосіб завантаження;

спосіб сигналізації;

заборону транспортування людей на платформах вантажних будівельних підйомників та інші вказівки з технічного обслуговування підйомника;

11) біля всіх місць завантаження і розвантаження кабіни або платформи повинні бути зроблені написи, які зазначають масу граничного вантажу, який дозволяється підіймати і опускати.

1. Влаштування нових кранових колій, за винятком колій залізничних кранів, має здійснюватися за проектною документацією, розробленою з урахуванням вимог експлуатаційних документів виробника вантажопідіймальних кранів і машин (настанова з експлуатації, інструкція інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо).

У разі встановлення вантажопідіймального крана на кранову колію, що експлуатується, остання має бути перевірена розрахунком на допустимість такого навантаження.

2. Кранові колії (за винятком колій баштових і залізничних кранів), колії однорейкових візків, обладнані стрілками або поворотними кругами, а також переходи, що слугують для пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу, мають відповідати таким вимогам:

у місцях переходу вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу має забезпечуватися їх плавне пересування;

для запобігання розчепленню двох зімкнутих рейок кранової колії, а також рейки кранової колії з рейкою стрілки або поворотного круга мають установлюватися замки, що надійно замикають зімкнуті рейки і мають електричне блокування, яке унеможливлює пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з незамкнутим замком; для механізмів з ручним приводом електричне блокування може бути замінене на механічне;

ділянки колії, що розмикаються, а також рейки стрілок і поворотних кругів мають обладнуватися автоматично діючими затворами, що унеможливлюють сходження вантажопідіймального крана або його вантажного візка з рейкової колії;

переведення стрілки або поворотного круга має здійснюватися за допомогою спеціального механізму, що керується з підлоги або кабіни;

напруга на головні тролеї крана, на механізми керування стрілок і електричні апарати блокувальних пристроїв має подаватися за допомогою одного вимикача.

3. Рейки опорних кранів і вантажних візків мають кріпитися так, щоб унеможливлювалося бічне і поздовжнє їх зміщення під час пересування та роботи крана. У разі кріплення рейок за допомогою зварювання має бути унеможливлена їх теплова деформація.

4. Складування будівельних матеріалів, розміщення тимчасових споруд та обладнання на крановій колії, проїзд автотранспорту, навантажувачів та інших машин і механізмів через кранову колію не допускаються. Переїзд зазначеного транспорту через колії козлових і баштових кранів дозволяється у виняткових випадках, коли об’їзд колій неможливий. Заходи безпеки розробляються суб’єктом господарювання з урахуванням інтенсивності роботи кранів і руху транспорту.

Допускається, у випадках передбачених у ПВР, на будівельних майданчиках складування матеріалів між крановими коліями за умови, що крани фіксуються на місцях стоянки захватами, а під час зміни місця стоянки пересуваються за присутності працівника, відповідального за безпечне проведення робіт кранами.

5. Пересічення кранових колій козлових, баштових і портальних кранів з рейковими коліями заводського транспорту, а також кранової колії портального крана із залізничною колією дозволяється за умов розроблення заходів щодо попередження зіткнення кранів, що працюють, із рухомим складом, узгоджених суб’єктом господарювання з власником колії заводського транспорту чи залізничної колії.

6. Відхилення кранової колії від проектного положення, що наведені в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана, не повинні перевищувати граничні відхилення кранових колій опорних кранів від проектного положення, зазначені у додатку 3 до цих Правил, і граничні відхилення кранових колій підвісних вантажопідіймальних машин від проектного положення, зазначені у додатку 4 до цих Правил. Пошкодження та дефекти рейок і шпал кранової колії не повинні перевищувати критерії бракування елементів кранових колій, наведені в пунктах 7, 8 цієї глави.

7. Критерії бракування елементів кранових колій опорних вантажопідіймальних кранів:

1) рейки кранових колій:

тріщини в головці, шийці, підошві, місцях переходу шийки в головку або підошву, біля болтових отворів рейок;

сколення головки або підошви;

вертикальне, горизонтальне або наведене (вертикальне плюс половина горизонтального) спрацювання головки рейки більше 15 % величини відповідного розміру неспрацьованого профілю;

плавні ум’ятини і забоїни рейок понад 4 мм;

плавне місцеве спрацювання крайки підошви рейок від костилів понад 5 мм;

зменшення товщини підошви рейок від корозії більше ніж 4 мм;

сумарний рівномірний наплив металу на бічних гранях головки рейок без ознак тріщин і розшарування понад 6 мм;

кінці рейок, що провисли, включно зминання на 5 мм під час вимірювання проміжку між рейкою та лінійкою завдовжки 1 м, покладеною на головку рейки;

прикріплення рейок до опорних підрейкових елементів неповним числом деталей кріплення рейок;

2) залізобетонні шпали, плити, балки:

суцільні, що оперізують, торцеві або поздовжні (що проходять через обидва отвори для шпильок або закладних болтів) тріщини завдовжки більше ніж 100 мм із розкриттям більше ніж 5 мм;

відкол бетону, розташований біля отвору під шпильки або закладні болти, що охоплює понад 30 % площі підрейкової площадки.

відкол бетону з оголенням арматури, а також інші відколи бетону на ділянці завдовжки більше ніж 250 мм і завглибшки більше ніж 60 мм;

руйнування, пухкість бетону в підрейковій частині, що доходять до втулок, тобто руйнування вузла прикріплення рейки до опорного підрейкового елемента;

оголення арматури;

ослаблення або розрив арматури (стрижня);

відхилення від прямолінійності підрейкової площадки більше ніж 5 мм;

оголення арматури або стрижнів закладних підрейкових деталей залізобетонних балок з обриванням або деформацією одного стрижня чи більше;

3) дерев’яні напівшпали:

розроблення костильних або шурупних отворів, за якого після висвердлювання зруйнованої деревини діаметр отвору перевищуватиме 40 мм;

поперечні злами;

поперечні тріщини по торцю завдовжки більше ніж його половина і поздовжні тріщини завглибшки більше ніж 50 мм і завдовжки понад 200 мм;

відкол шматків деревини між тріщинами;

поверхневе зминання та гниття деревини більше ніж 20 мм під підкладками і більше ніж 60 мм на інших поверхнях, після видалення якої товщина шпали буде менше ніж 120 мм;

гнилість, за якої шпала не може виконувати свого призначення;

червоточини в кількості 6 шт. завглибшки більше ніж 50 мм;

заруби або запили в місцях укладання підкладок;

сучки розміром більше ніж 25 мм у місцях укладання підкладок;

відхилення від паралельності постелей більше ніж 10 мм усією довжиною напівшпал;

довжина напівшпали менше ніж 1375 мм.

8. Критерії бракування елементів кранових колій підвісних вантажопідіймальних кранів і машин:

1. У проектній документації надземної кранової колії, розробленій з урахуванням вимог глави 2 розділу III цих Правил, повинні міститися такі основні відомості:

конструкція опорних підрейкових елементів (підкранових балок);

тип рейок;

допустиме навантаження на рейки коліс крана;

спосіб кріплення рейок між собою й до опорних підрейкових елементів;

наявність підкладок під рейками, конструкція підкладок і спосіб їх установлення;

зазор між рейками;

гранично допустимі величини загального поздовжнього ухилу, допуски на ширину кранової колії і на різницю рівня головок рейок;

конструкція (тип) тупикових упорів і допустиме навантаження на них, тип вимикального пристрою обмежника пересування крана;

наявність вздовж кранової колії огородження;

конструкція, схема і опис заземлення кранової колії.

2. У проектній документації наземної кранової колії, розробленій відповідно до вимог глави 2 розділу III і глави 3 цього розділу, додатково до відомостей, наведених у пункті 1 цієї глави, має зазначатися:

1) план кранової колії з прив’язкою до прилеглої території, із зазначенням основних розмірів колії (ширини і довжини) і ділянки для стоянки крана у неробочому стані;

2) конструкція нижньої будови:

довжина і ширина земляного полотна;

поздовжній і поперечний ухили (залежно від типу ґрунту);

поперечний профіль земляного полотна з розмірами;

розташування та тип водовідвідних пристроїв;

типи і фізико-механічні характеристики ґрунту земляного полотна;

ступінь ущільнення земляного полотна;

3) конструкція верхньої будови кранової колії:

розмір баластної призми, типи і фізико-механічні характеристики матеріалів баластної призми;

тип, переріз і довжина опорних підрейкових елементів, відстані між ними;

конструкція підкладок і пружних елементів;

конструкція лотків і настилів для кабелю;

4) величини поздовжнього і поперечного ухилів;

5) допуски, що необхідно контролювати під час улаштування колії;

6) допустимий мінімальний радіус кривої на криволінійних ділянках колії (за наявності);

7) гранично допустимі величини пружного просідання під колесами;

8) конструкція переїзду через кранову колію для автомобільного транспорту (за потреби);

9) місце монтажу крана та регламент обкатки кранової колії;

10) наявність вздовж колії огородження та попереджувальних знаків;

11) пояснювальна записка з обґрунтуванням проектних рішень і розрахунками.

3. У проекті кранової колії має бути визначена ділянка для стоянки вантажопідіймального крана в неробочому стані, позначена попереджувальним знаком безпеки "Місце стоянки крана".

1. Кранова колія має включати нижню і верхню будови, устаткування кранової колії, заземлення.

2. До складу нижньої будови кранової колії має входити земляне полотно та водовідвідний пристрій.

3. До складу верхньої будови кранової колії має входити баластна призма (у тому числі підсипка), опорні підрейкові елементи, рейки, стикові і проміжні скріплення, фіксуючі елементи (стяжки-розпірки).

4. До складу устаткування кранової колії входять тупикові упори, лотки для запобігання зношуванню кабелю, що живить електроенергією кран, пристрої вимикання обмежувача пересування, огородження, попереджувальні знаки безпеки.

5. До складу заземлення входять заземлювачі, заземлювальні (з’єднувальні) провідники та перемички.

6. Мінімальна довжина кранової колії під монтаж крана має дорівнювати дворазовій величині бази крана, але має бути не менше ніж 12,5 м.

7. Мінімальна довжина кранової колії крана, що пересувається колією, крім періоду монтажу, має бути не менше ніж 31,25 м.

8. Перед облаштуванням земляного полотна під кранові колії мають бути виконані усі роботи з прокладання інженерних мереж і комунікацій.

За наявності підземних комунікацій, прокладених раніше без урахування наступного влаштування над ними кранової колії, має бути виконаний розрахунок з метою унеможливлення пошкодження цих комунікацій і за потреби розроблений проект їх перекриття та захисту від деформації і руйнування.

9. Ухил земляного полотна повинен бути:

поздовжній не більше ніж 0,003;

поперечний ухил земляного полотна, складеного з недренуючого ґрунту, -від 0,008 до 0,01 у напрямку від об’єкта, що будується, або котловану;

земляне полотно, складене з дренуючого чи скельового ґрунту, допускається виконувати горизонтальним.

10. Під час облаштування земляного полотна з насипного ґрунту не допускається:

застосовувати ґрунт з домішкою будівельного сміття, залишків деревини, гнилих або схильних до набухання включень, льоду, снігу і дерну;

застосовувати недренуючий ґрунт (глину, суглинок) у суміші з дренуючим;

прикривати шар високодренуючого ґрунту ґрунтом з меншою дренуючою здатністю;

укладати мерзлий ґрунт, а також талий у суміші з мерзлим;

відсипати земляне полотно під час інтенсивного снігопаду без вжиття заходів щодо захисту насипного ґрунту від включень снігу;

ущільнювати ґрунти поливанням водою в зимовий час.

11. Щільність ґрунту земляного полотна (виїмки і нульового місця) має бути, г/см-3, не менше, для:

мілких і пилоподібних пісків - 1,7;

супісків і суглинків - 1,65;

важких суглинків - 1,55;

глин і пилоподібних суглинків - 1,50.

Коефіцієнт ущільнення насипного ґрунту земляного полотна - не менше ніж 0,95.

Способи ущільнення ґрунту і методи контролю його щільності визначаються проектом.

12. Земляне полотно повинно мати ефективний водовідвідний пристрій.

13. Конструкція водовідвідних пристроїв, кількість і місце їх розташування встановлюються проектом кранової колії. Поздовжній ухил водовідвідних пристроїв має бути не менше ніж 0,003. Водовідвідний пристрій кранової колії має включатися в загальне водовідведення будівельного майданчика.

14. Поперечний профіль водовідвідних канав повинен бути трапецеїдальним: завширшки на дні не менше ніж 250 мм, завглибшки - 350 мм. Укоси канав повинні складати для піщаних і супіщаних ґрунтах 1:1,5, для решти ґрунтів - 1:1.

У скельових ґрунтах допускається влаштовувати водовідвідні канави трикутної форми завглибшки не менше ніж 250 мм з укосами 1:0,2.

15. Допускається виконувати водовідвідні канави з засипанням високодренуючим матеріалом (щебінь, гравій, крупнозернистий пісок).

16. Залежно від гідрологічних умов майданчика можуть застосовуватися залізобетонні лотки з дренажними стінками і дренажі неглибокого закладення.

17. Верхня будова кранової колії зводиться як з окремих елементів, так і з використанням інвентарних секцій.

18. Товщина баластного шару визначається проектом на підставі розрахунків і залежить від навантаження на рейки від коліс крана, виду ґрунтової основи, матеріалу баласту і конструкції підрейкових опорних елементів. Як баласт кранових колій необхідно використовувати щебінь із природного каменю, гравій або гравійно-піщану суміш, крупний або середньозернистий піски, гранульований або доменний шлаки.

19. Довжина баластної призми повинна перевищувати довжину рейкової нитки не менше ніж на 1 м в кожен бік.

20. У разі наявності біля кранової колії неукріпленого котловану, траншеї або іншої виїмки відстань по горизонталі від краю дна виїмки до нижнього краю баластної призми має складати для:

піщаних і супіщаних ґрунтів - не менше ніж 1,5 глибини котловану (траншеї тощо) плюс 400 мм;

інших ґрунтів - не менше однієї глибини котловану (траншеї тощо) плюс 400 мм.

Ця вимога поширюється також на неукріплені котловани, траншеї або інші виїмки, розташовані з торців кранової колії.

21. Як підрейкові опорні елементи застосовують дерев’яні та залізобетонні напівшпали, бруси, залізобетонні балки та плити.

22. Не допускається застосування напівшпал:

з сучками в місцях обпирання підкладок;

з гнильними плямами розміром понад 20 мм в місцях обпирання підкладок і понад 60 мм на інших поверхнях;

з внутрішньою гниллю;

з червоточинами глибиною більше ніж 50 мм;

з поперечними тріщинами завдовжки по торцях понад його половини і поздовжніми тріщинами завглибшки понад 50 мм і завдовжки понад 300 мм.

23. Напівшпали необхідно розташовувати перпендикулярно осі рейки з прикріпленням її до напівшпали повним комплектом колійних шурупів або костилів. Для унеможливлення самочинного викручування шурупів в отвори напівшпал перед закручуванням шурупів рекомендується заливати розплавлений тугоплавкий бітум.

24. Тип рейки має відповідати зазначеному в експлуатаційних документах виробника крана.

25. У разі облаштування кранової колії з напівшпалами стики рейок необхідно розташовувати між напівшпалами, а із залізобетонними подовжніми підрейковими елементами - над їх стиками.

26. Під час виготовлення інвентарних секцій не допускається:

прикріплювати рейки до дерев’яних напівшпал шурупами без установлення притисків і забивати шурупи молотком;

свердлити в рейках отвори для стикових болтів через накладки;

подовжувати ручку ключа для загвинчування болтових з'єднань.

27. Конструкції болтових з’єднань рейок повинні унеможливлювати послаблення затягування за рахунок застосування пружинних шайб.

28. У разі застосування залізобетонних підрейкових опорних елементів (балки, плити, шпали) між рейками і поверхнями цих опорних елементів мають установлюватися прокладки відповідної пружності.

29. Кранові колії баштових кранів повинні мати в поперечному напрямку фіксуючі елементи (стяжки-розпірки), що встановлюються на початку і кінці кранової колії, а в проміжку - не менш одного на інвентарну секцію або з кроком не більше ніж 6,25 м.

30. Відстані від частин крана до будівель, споруд, штабелів вантажів повинні відповідати вимогам, зазначеним у главі 2 розділу III цих Правил.

31. На кінцях кранової колії (на відстані не менше ніж 0,5 м) мають бути встановлені чотири інвентарні тупикові упори, призначені для гасіння залишкової швидкості крана та запобігання його сходженню з кінцевих ділянок колії крана в аварійних ситуаціях, у разі відмови обмежувача пересування або гальм механізму пересування крана.

32. Тип тупикових упорів (безударний, ударний тощо) має відповідати зазначеному в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана і конструкції ходового візка крана. Упори мають бути встановлені так, щоб наїзд крана на упори був одночасним.

33. Пристрої вимикання обмежувача пересування крана мають бути встановлені так, щоб вимкнення двигуна механізму пересування крана відбувалося на відстані, що відповідає вимогам пункту 5 глави 11 розділу VIII цих Правил.

34. Огородження та попереджувальні знаки безпеки необхідно установлювати відповідно до вимог проектної документації або ПВР.

До основних знаків безпеки належать:

"Входити на рейкову колію стороннім особам забороняється";

"Місце стоянки крана";

"Місце проїзду транспортних засобів" (за необхідності);

"Місце стоянки автотранспортних засобів" під їх завантаження або розвантаження (за необхідності);

"Місце розміщення контрольного вантажу".

35. Кранова колія має бути заземлена.

36. Рейкові нитки в обох кінцях кранової колії, а також кінці рейок, що стикують, мають бути сполучені між собою приварюванням перемичок і приєднані до заземлювача (заземлені), утворюючи безперервне електричне коло.

37. Заземлення кранової колії необхідно здійснювати незалежно від існуючої системи мережі електрозабезпечення - глухозаземленої або ізольованої нейтралі трансформаторів (генераторів).

38. У разі ізольованої нейтралі заземлення необхідно виконувати шляхом під’єднання рейок до контуру заземлення підстанції живлення або шляхом улаштування пристрою заземлення.

39. Для влаштування заземлювального пристрою як заземлювачі передусім необхідно використовувати постійні сталеві трубопроводи, прокладені в ґрунті, обсадні труби, металеві та залізобетонні конструкції будівель і споруд, що мають надійне з’єднання з землею.

Заземлювальними провідниками не можуть бути чавунні трубопроводи, трубопроводи, прокладені тимчасово на будівельних майданчиках, а також трубопроводи з горючими рідинами або газом.

40. За відсутності природних заземлювачів, перелічених у пункті 39 цієї глави, необхідно застосовувати штучні заземлювачі.

Як штучні заземлювачі необхідно використовувати переносні інвентарні заземлювачі, некондиційні сталеві труби діаметром від 50 мм до 75 мм, кутики з полками розмірами 50 мм x 50 мм і 60 мм x 60 мм або сталеві стрижні діаметром не менше 10 мм. Довжина заземлювачів має бути не менше ніж 2,5 м.

41. Пристрій заземлення рекомендується влаштовувати з трьох стрижнів, розташованих трикутником або по прямій лінії, на відстані 3 м один від одного і приєднаних заземлювальними (з’єднувальними) провідниками до обох рейок колії.

На іншому кінці кранової колії встановлюють додаткову перемичку для забезпечення замкнутого контуру заземлення.

42. Заземлювачі необхідно забивати або загвинчувати в попередньо відритий приямок глибиною від 500 мм до 700 мм таким чином, щоб залишалися кінці завдовжки від 100 мм до 200 мм, до яких необхідно приварювати заземлювальні (з’єднувальні) провідники.

Перед засипанням траншеї необхідно складати акт на закриття прихованих робіт.

43. Для заземлювальних (з’єднувальних) провідників необхідно використовувати сталеві стрижні діаметром від 5 мм до 9 мм або штабовий прокат завтовшки не менше 4 мм з перерізом не менше ніж 48 мм-2.

44. Приварювання перемичок і заземлювальних (з’єднувальних) провідників до рейок має здійснюватися до вертикальної стінки вздовж її нейтральної осі через проміжну сталеву пластину розмірами не менше ніж 30 мм x 3 мм, а довжина пластини має забезпечити зварний шов з провідником завдовжки не менше ніж 30 мм.

45. Кранові колії не вимагають заземлення у разі живлення крана через чотирижильний кабель від окремої пересувної електростанції, що перебуває на відстані не більше 50 м від кранової колії і має власний пристрій заземлення. У цьому разі нульовий провід кабелю повинен приєднуватися до рейок.

1. Після улаштування заземлення кранової колії необхідно перевірити опір розтіканню струму системи заземлення. Він повинен бути для крана, що живиться від розподільного пристрою з глухо заземленою нейтраллю, не більше ніж 10 Ом, з ізольованою нейтраллю - не більше ніж 4 Ом. Результати вимірювання опору системи заземлення необхідно заносити в акт здавання-приймання кранової колії в експлуатацію.

У разі опору системи заземлення більше зазначених величин необхідно влаштовувати повторний пристрій заземлення чи збільшувати кількість заземлювачів.

2. Споруджену кранову колію необхідно не менше 10 разів обкатати краном без вантажу і не менше 5 разів - з максимальним робочим вантажем, після чого необхідно провести нівелювання кранової колії відносно голівки рейки і ділянки колії, де виявлено просідання рейки, виправити підбиттям баласту під опорні елементи.

3. Готовність наземних і надземних кранових колії до експлуатації має бути підтверджена актом здавання-приймання наземної (надземної) кранової рейкової колії в експлуатацію, зразок якого наведений у додатку 6 до цих Правил, до якого додаються результати нівелювання профілів колії, а також перевірки розмірів колії. Акт здавання-приймання кранової рейкової колії в експлуатацію має зберігатися разом з журналом нагляду (паспортом) вантажопідіймального крана.

1. Під час експлуатації вантажопідіймального крана необхідно вести постійне спостереження за станом кранової колії і особливо за ділянкою колії для стоянки крана в неробочому стані.

2. Огляд наземної кранової колії має проводитися машиністом крана перед кожною зміною відповідно до вимог пункту 17 глави 5 розділу VI цих Правил.

3. Також мають проводитися планові періодичні огляди кранових колій під керівництвом працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів і машин, або працівника, відповідального за утримання в справному стані вантажопідіймальних кранів та машин, якщо на нього покладені обов’язки з нагляду за крановими коліями, не рідше одного разу на місяць, відзначаючи результати перевірки в вахтовому журналі машиніста крана. Допускається вести окремий журнал періодичного огляду кранових колій.

4. Під час проведення планових періодичних оглядів кранових колій необхідно вибірково виміряти пружне просідання рейок колії під колесами крана, перевірити стан елементів верхньої будови кранової колії та водовідведення та цілісність заземлення.

5. Під час огляду рейок необхідно звертати увагу на шийку рейки, особливо верхню її частину, поверхню головки і підошви рейок, де найчастіше виникають тріщини.

Дефекти рейок можуть бути визначені за такими ознаками:

місцевим розширенням головки;

темними поздовжніми смугами на поверхні катання;

почервонінням під головкою;

тонкими поздовжніми та (або) поперечними тріщинами на поверхні катання або бічних поверхнях головки;

іржавими або синіми смугами в місцях сполучення шийки з підошвою або на пері підошви;

вищербинами на голівці рейки тощо.

6. Не допускається експлуатація крана на крановій колії у разі:

перевищення граничних відхилень кранових колій опорних кранів і підвісних вантажопідіймальних машин від проектного положення, наведених у додатках 3, 4 до цих Правил, або в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана;

наявності пошкоджень і дефектів рейок, шпал, що перевищують критерії бракування, наведені в пунктах 7, 8 глави 1 розділу IV цих Правил або в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана;

відсутності тупикових упорів і (або) пристроїв вимикання обмежувача пересування або їх установлення, що не відповідає вимогам пунктів 31, 32 глави 3 розділу IV і пункту 5 глави 11 розділу VIII цих Правил;

відсутності або несправності заземлення;

пружного просідання кранових колій на залізобетонних балках і плитах під колесами крана понад 5 мм, а на дерев’яних і залізобетонних напівшпалах - понад 7 мм. Просідання необхідно вимірювати під час підіймання максимального робочого вантажу та у разі повороту стріли крана щодо осі колії на 45° без пересування крана.

7. За результатами планової перевірки стану кранової колії за потреби необхідно:

провести рихтування та виправку колії за рівнем;

замінити рейки з дефектом, рейкові скріплення і опорні підрейкові елементи;

відновити поперечний профіль баластної призми з заміною зарослого і забрудненого баласту чистим баластовим матеріалом;

підтягнути ослаблені колійні шурупи або добити ослаблені костилі;

підтягнути ослаблені болтові з’єднання;

відрегулювати зазори в стиках рейок;

змастити болтові з’єднання в стиках рейок;

відновити пошкоджені з’єднувальні провідники і перемички заземлення і пофарбувати їх в чорний колір;

очистити від бруду і баласту поверхні рейок, рейкових скріплень, опорних підрейкових елементів і відкритих перемичок заземлення;

забезпечити правильність установки і зміцнити тупикові упори і пристрої вимикання обмежувача пересування крана;

очистити водовідведення від сміття і сторонніх предметів.

8. Крім планових перевірок стану кранової колії необхідно проводити додаткові її огляди у разі несприятливих метеорологічних умов (зливи, снігові замети, танення снігу тощо), а також за наявності нестійких ділянок колії (в пазухах фундаментів, у місцях проходження підземних комунікацій тощо).

9. У зимовий період рейки, рейкові скріплення, поверхні опорних підрейкових елементів, тупикові упори, пристрої вимикання обмежувача пересування крана, з’єднувальні провідники і перемички заземлення необхідно очищати від снігу.

Під час танення снігу необхідно ретельно очищати водовідведення.

10. Вимірювання опору заземлення кранової колії варто проводити не рідше одного разу на рік у період найменшої електропровідності ґрунту: влітку - під час найбільшого її просихання або взимку - під час найбільшого її промерзання.

Вимірювання опору заземлення кранової колії належить проводити також після кожного ремонту кранової колії, здійсненого за результатами планової перевірки її стану.

Вимірювання розмірів колії, відхилення від прямолінійності та горизонтальності (нівелювання) необхідно проводити не рідше одного разу на рік, а колій на дерев’яних напівшпалах - не рідше двох разів на рік.

11. Демонтаж кранової колії належить здійснювати в послідовності, зворотній її влаштуванню. У разі якщо кран продовжують експлуатувати на одній із ділянок кранової колії, що демонтується, останніми необхідно демонтувати інвентарні секції, до рейок яких приєднана заземлювальна система, а також ділянку для стоянки крана в неробочому стані.

1. Вимоги цієї глави поширюються на такі види ремонту складових частин обладнання:

ремонт несучих металоконструкцій для відновлення їх несучої здатності (ремонт із застосуванням зварювання, а також ремонт, пов’язаний із відновленням деформованих або пошкоджених металоконструкцій або їх елементів, відновленням чи зміною конструкції стиків металоконструкцій тощо), крім робіт, передбачених настановою з експлуатації;

ремонт механізмів підіймання і зміни вильоту, механізмів висування, їх гідро- та електроприводу, а також приладів і пристроїв безпеки, крім робіт, передбачених настановою з експлуатації.

2. Ремонт обладнання необхідно виконувати відповідно до вимог технічної документації, до складу якої мають входити технічні умови на ремонт.

3. Технічні умови на ремонт обладнання повинні містити вимоги щодо охорони праці і бути погоджені відповідно до вимог статті 28 Закону України "Про охорону праці".

4. Технічні умови повинні містити вимоги, показники і норми, яким мають відповідати складові частини та обладнання після ремонту, вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог цих Правил та НД, вимоги безпеки, порядок приймання складових частин і відремонтованого обладнання, а також відомості про метали та зварювальні матеріали, що мають застосовуватися під час ремонту.

5. Після проведення ремонту суб’єкт господарювання, який виконував відповідні роботи, зазначає в журналі нагляду (паспорті) відомості про виконані роботи із зазначенням місць ремонту (або додаються ремонтні креслення), відомості про застосовані матеріали.

Документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються у суб’єкта господарювання, який виконав роботи, а їх копії - разом із журналом нагляду (паспортом) протягом строку служби обладнання.

6. Під час ремонту стропів дозволяється тільки заміна їх елементів (гаків, віток, ланок тощо).

7. Відомості про ремонти обладнання, передбачені системою планово-попереджувальних ремонтів, записуються до журналу технічних обслуговувань і ремонтів, із зазначенням виконаних робіт і металоконструкцій, механізмів та їх складових частин, пристроїв і приладів безпеки, технічне обслуговування та ремонт яких проводився.

8. Рихтування і ремонт кранових колій здійснюється відповідно до вимог проекту в установлені строки.

9. Виведення обладнання в ремонт здійснюється працівником, відповідальним за утримання їх у справному стані, відповідно до графіка ремонту, затвердженого суб’єктом господарювання, або у разі необхідності проведення ремонту - в порядку, встановленому суб’єктом господарювання.

Здійснення ремонту обладнання, а також необхідність надання і форма наряду-допуску для проведення цих робіт на місці експлуатації обладнання здійснюється у порядку, визначеному суб’єктом господарювання. У наряді-допуску (у разі його надання) зазначаються заходи щодо створення безпечних умов виконання робіт. Зокрема, заходи щодо унеможливлення ураження ремонтного персоналу струмом, перебування його в небезпечних зонах, падіння з висоти, наїзду кранів, що працюють, на кран, що ремонтують, попередження виходу ремонтного персоналу на кранові колії діючих кранів, а також щодо надійного закріплення складових частин, що ремонтуються.

Дата і час виведення обладнання в ремонт та прізвище особи, відповідальної за його проведення, зазначаються в наряді-допуску і вахтовому журналі машиніста даного обладнання та обладнання, що працює поряд з тим, яке ремонтують.

Виведення у ремонт портальних кранів і кранів-перевантажувачів проводиться за порядком, установленим суб’єктом господарювання.

Використання обладнання за призначенням під час його ремонту не дозволяється, крім робіт, пов’язаних з цим ремонтом згідно з нарядом-допуском.

1. Модифікацію (реконструкцію та модернізацію) обладнання необхідно виконувати відповідно до технічної документації, розробленої згідно з вимогами цих Правил.

2. Під час розроблення технічної документації на реконструкцію вантажопідіймальних кранів необхідно враховувати такі вимоги:

1) у разі переведення керування з кабіни на керування з підлоги з підвісного пульта:

швидкості пересування вантажопідіймального крана і вантажного візка мають бути приведені у відповідність до вимог пункту 6 глави 12 розділу VIII цих Правил;

система керування електродвигунами вантажопідіймального крана має відповідати вимогам пункту 7 глави 9 розділу VIII цих Правил;

пульт керування з підлоги має відповідати вимогам пунктів 2-5 глави 12 розділу VIII цих Правил;

2) у разі переведення керування з кабіни або підлоги з підвісного пульта на керування з пульта керування по радіо:

система керування електродвигунами вантажопідіймального крана має відповідати вимогам пункту 7 глави 9 розділу VIII цих Правил;

пульт керування по радіо має відповідати вимогам пунктів 2-4 глави 12 розділу VIII цих Правил;

вантажопідіймальні крани необхідно обладнувати звуковим сигнальним пристроєм, який має подавати гучний сигнал у робочій зоні, що за тональністю відрізняється від автомобільного. У разі наявності декількох постів (пультів) керування ввімкнення сигналу має бути можливе з будь-якого з них;

3) у разі оснащення гакового крана вантажопідіймальним магнітом:

вантажопідіймальність крана з магнітом має розраховуватися з урахуванням групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймального крана, що підлягає реконструкції. Коефіцієнт зниження вантажопідіймальності залежно від групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймального крана має бути таким:

0,3 - для групи класифікації (режиму роботи) А1-А3 (легкий);

0,75 - для групи класифікації (режиму роботи) А4-А5 (середній);

1,0 - для групи класифікації (режиму роботи) А6-А8 (важкий);

електрична схема повинна бути виконана так, щоб у разі зняття напруги контактами приладів і пристроїв безпеки напруга з вантажопідіймального електромагніту не знімалася;

сумарне зусилля вантажопідіймального магніту на плиті було нижче вантажопідіймальності крана або кран має бути обладнаний обмежувачем вантажопідіймальності;

4) у разі оснащення гакового крана грейфером (канатним або моторним):

вантажопідіймальність крана з грейфером необхідно розраховувати з урахуванням групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймального крана, що підлягає реконструкції. Коефіцієнт зниження вантажопідіймальності має відповідати зазначеному в підпункті 3 цього пункту;

електросхема керування моторним грейфером повинна унеможливлювати самочинне розкриття щелеп грейфера;

у технічній документації повинна бути наведена таблиця із зазначенням виду матеріалу, для перевалки якого грейфер призначений, і допустимої маси зачерпнутого матеріалу.

3. Технічна документація на модифікацію (реконструкцію та модернізацію) має містити технічні умови.

Залежно від виду модифікації (реконструкції та модернізації) і обсягу змін, що вносяться, необхідно надавати нові настанову з експлуатації, інструкцію з технічного обслуговування, інструкцію з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо виробника обладнання або доповнення чи зміни до існуючих, розроблені відповідно до вимог технічних умов на модифікацію (реконструкцію та модернізацію).

4. Технічні умови на модифікацію (реконструкцію та модернізацію) повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися відповідно до вимог статті 28 Закону України "Про охорону праці".

5. Технічні умови повинні містити вимоги, показники і норми, яким мають відповідати складові частини та обладнання до та після модифікації (реконструкції та модернізації), вимоги щодо маркування після модифікації (реконструкції та модернізації), щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог цих Правил і НД, вимоги безпеки, порядок приймання складових частин і готового обладнання, у тому числі обсяг приймальних випробувань після модифікації (реконструкції та модернізації), а також відомості про метали та зварювальні матеріали, що мають застосовуватися під час модифікації (реконструкції та модернізації), та вимоги до складу нових настанови з експлуатації, інструкції з технічного обслуговування, інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо або доповнення чи змін до існуючих.

6. Після проведення модифікації (реконструкції та модернізації) суб’єкт господарювання, який здійснював ці роботи, повинен спорядити обладнання табличкою, укріпленою на видному місці, із зазначенням:

найменування суб’єкта господарювання, який здійснював модифікацію (реконструкцію чи модернізацію), його знак для товарів і послуг (за наявності), місце розташування;

позначення крана після модифікації (реконструкції та модернізації) відповідно до технічних умов на модифікацію (реконструкцію чи модернізацію);

дати проведення модифікації (реконструкції та модернізації), зазначаючи місяць і рік;

позначення технічних умов на модифікацію (реконструкцію чи модернізацію).

Метод виконання написів на табличці має забезпечувати їх схоронність упродовж експлуатації обладнання.

7. Після проведення модифікації (реконструкції та модернізації) суб’єкт господарювання, який виконував відповідні роботи, зазначає в журналі нагляду (паспорті) свої ідентифікаційні дані (найменування суб’єкта господарювання, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місцезнаходження (місце проживання), номер телефону), відомості про виконані роботи із зазначенням усіх змін параметрів, характеристик і показників, відомості про застосовані матеріали.

Якщо ці дані неможливо відобразити в журналі нагляду (паспорті), оформлюється новий журнал нагляду, який має відповідати вимогам пункту 3 глави 1 розділу VI цих Правил. У цьому разі до нового журналу нагляду долучають як додаток попередній журнал нагляду чи паспорт.

Документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються у суб’єкта господарювання, який здійснював модифікацію (реконструкцію чи модернізацію), а їх копії - разом з журналом нагляду (паспортом) протягом строку служби обладнання.

Крім того, долучають і зберігають разом із журналом нагляду (паспортом) таку документацію:

довідку про характер модифікації (реконструкції та модернізації), підписану відповідальною особою суб’єкта господарювання, що розробив технічну документацію на модифікацію (реконструкцію та модернізацію);

креслення загального виду з основними габаритними розмірами, якщо вони змінилися, та новими технічними характеристиками у разі їх зміни;

принципову електричну, гідравлічну та пневматичну схеми у разі їх зміни;

кінематичні схеми механізмів і схеми запасовки канатів у разі їх зміни;

копії документів (або виписки з них) про якість металу, що використовувався під час модифікації (реконструкції та модернізації);

відомості про присадний матеріал (результати випробування наплавленого металу чи копії документів (або виписки з них) про якість електродів);

відомості про результати контролю якості зварювання металоконструкції.

8. Після модифікації (реконструкції та модернізації) обладнання проводяться приймальні випробування суб’єктом господарювання, який здійснював модифікацію (реконструкцію чи модернізацію), відповідно до вимог технічних умов на модифікацію (реконструкцію та модернізацію).

За результатами випробувань складаються протокол випробувань і акт приймання, які затверджуються в порядку, визначеному технічними умовами на модифікацію (реконструкцію та модернізацію). Результати випробувань відображаються в журналі нагляду (паспорті) обладнання, а до документації, зазначеної у пункті 7 цієї глави, додається акт приймання і протокол випробувань.

9. Реконструкція машин спеціального призначення (екскаваторів, трубоукладачів тощо) з метою переведення їх у вантажопідіймальні крани може здійснюватися за умов приведення цих машин згідно з проектом на їх реконструкцію відповідно до вимог розділу VIII цих Правил.

10. Проведення робіт з модифікації (реконструкції та модернізації) обладнання, а також необхідність надання і форма наряду-допуску для проведення цих робіт на місці експлуатації обладнання здійснюється в порядку, встановленому суб’єктом господарювання. У наряді-допуску у разі його надання зазначають заходи щодо створення безпечних умов виконання робіт. Зокрема, вживають заходів щодо унеможливлення ураження персоналу струмом, перебування його в небезпечних зонах, падіння з висоти, наїзду обладнання, що працює, на обладнання, що модифікують, попередження виходу персоналу на кранові колії діючих кранів, а також щодо надійного закріплення складових частин, що модифікують.

1. Матеріали, що застосовуються під час ремонту, модифікації (реконструкції та модернізації) обладнання, мають відповідати зазначеним у технічних умовах на ремонт, модифікацію (реконструкцію чи модернізацію) обладнання.

2. Вибір матеріалу здійснюється з урахуванням нижніх граничних значень температур навколишнього середовища для робочого та неробочого станів вантажопідіймального крана чи машини, завантаженості елементів та агресивності навколишнього середовища. Дані про застосований матеріал під час ремонту, модифікації (реконструкції та модернізації) зазначаються в журналі нагляду (паспорті) обладнання.

3. Чавунне литво для ремонту, модифікації (реконструкції та модернізації) за якістю не нижче марки СЧ15 може застосовуватися для виготовлення:

зубчастих, черв’ячних і ходових коліс обладнання з ручним приводом;

черв’ячних коліс обладнання з машинним приводом, призначених для групи класифікації (режиму роботи) механізмів не вище М5 за колової швидкості колеса не більш 1,5 м/с;

черв’ячних коліс з ободом із бронзи незалежно від типу приводу та групи класифікації (режиму роботи) обладнання;

барабанів, корпусів редукторів і блоків, за винятком блоків для кранів стрілового типу;

колодок гальм, кронштейнів барабанів і корпусів підшипників.

Для гальмівних шківів механізму пересування та повертання обладнання дозволяється застосування литва з чавуну за якістю не нижче марки СЧ20.

Для виготовлення противаг і несилових деталей марки матеріалу виливків не регламентуються.

1. Прихоплювання та зварювання несучих елементів металоконструкцій обладнання під час їх монтажу, ремонту, модифікації (реконструкції та модернізації), приварювання кабін, площадок, перил і засобів доступу на обладнання, а також прихоплювання та зварювання вантажозахоплювальних органів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок повинні виконувати зварники.

2. Зварювальні матеріали, застосовувані для зварювання, мають забезпечувати механічні властивості металу шва і зварного з’єднання (границя міцності, відносне видовження, кут загину, ударна в’язкість, твердість) не менше нижньої межі зазначених властивостей основного металу конструкції, установлених для даної марки сталі.

У разі застосування в одному з’єднанні сталей різних марок механічні властивості металу шва мають відповідати властивостям сталі з більшою міцністю. Марки присадних матеріалів, флюсів і захисних газів зазначаються в технічних умовах на ремонт, модифікацію (реконструкцію та модернізацію) обладнання.

3. Під час виготовлення для ремонту, модифікації (реконструкції та модернізації) обладнання елементів металоконструкцій із труб, прокату листового, сортового, фасонного тощо дозволяється застосування всіх способів різання, що забезпечують якісне одержання форм і розмірів цих елементів відповідно до робочих креслень. Різання здійснюється за технологією, що унеможливлює утворення тріщин або погіршує якість металу на крайках, а також у зоні термічного впливу.

4. Під час складання конструкції під зварювання має забезпечуватися точність з’єднань у межах розмірів і допусків, визначених робочими кресленнями і технологічними документами.

5. Зварювання має проводитися в приміщеннях, які унеможливлюють вплив несприятливих атмосферних умов на якість зварних з’єднань.

Зварювання просто неба дозволяється за умови захисту місць зварювання від атмосферних опадів і вітру.

6. Зварювальні роботи, що проводяться під час монтажу, ремонту, модифікації (реконструкції та модернізації) обладнання, необхідно виконувати відповідно до вимог комплекту документів на технологічні процеси зварювання.

7. Можливість і порядок зварювання за температури повітря нижче 0 °С установлюються технічними умовами на ремонт, модифікацію (реконструкцію чи модернізацію) обладнання.

8. Дозволяється під час ремонту, модифікації (реконструкції та модернізації) застосовувати у тому самому зварному вузлі різні методи зварювання, про що необхідно зробити застереження в технічних умовах.

9. Прихоплювання елементів зварних з’єднань під час складання металоконструкцій мають виконуватися з використанням таких самих зварювальних матеріалів, що й під час зварювання.

10. Прихоплювання, виконані під час складання металоконструкції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть цілком переплавлені. Перед зварюванням прихоплювання необхідно очищати від шлаку.

11. Несучі зварні металоконструкції повинні мати клеймо чи інше умовне позначення, що дозволяє визначити прізвище зварника, який виконав зварювання. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його схоронність упродовж експлуатації обладнання і не погіршують його якості. Метод і місце маркування мають бути зазначені на кресленнях.

12. Необхідність і методи термічної обробки зварних з’єднань несучих елементів металоконструкцій установлюються технічними умовами на ремонт, модифікацію (реконструкцію та модернізацію).

1. Контроль якості зварних з’єднань, що проводиться під час монтажу, ремонту, модифікації (реконструкції та модернізації), їх складових частин, вантажозахоплювальних органів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок, здійснюється методами неруйнівного контролю (зовнішній огляд і вимірювання, ультразвуковий, радіографічний тощо) і випробуваннями (визначення механічних властивостей зварного з’єднання).

2. Контроль якості зварних з’єднань здійснюється після проведення термічної обробки, проведеної відповідно до вимог пункту 12 глави 4 розділу V цих Правил, якщо вона передбачена для зварного з’єднання.

Результати контролю зварних з’єднань мають бути зафіксовані у відповідних документах (висновках, журналах, протоколах, картах тощо).

3. Зовнішньому огляду та вимірюванню підлягають усі зварні з’єднання з метою виявлення в них таких зовнішніх дефектів, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в технічних умовах:

кутового зміщення або відхилення від перпендикулярності осей зварюваних елементів;

лінійного зміщення крайок зварювальних елементів;

відхилень розмірів і порушення форми швів (за опуклістю, шириною та катетом шва, за рівномірністю опуклості тощо);

тріщин;

напливів, натікання, підрізів, пропалювання, незаварених кратерів, непроварів, несплавлень, пористості тощо.

Перед зовнішнім оглядом поверхня зварного шва та прилеглих до нього ділянок основного металу завширшки не менше 20 мм в обидва боки шва мають бути зачищені від шлаку, бризок металу, натікання та інших забруднень.

Огляд і вимірювання стикових з’єднань проводиться по обидва боки по всій довжині з’єднання. У разі недоступності для огляду внутрішньої поверхні зварного з’єднання огляд і вимірювання здійснюються тільки із зовнішнього боку.

4. Контроль радіографічним і ультразвуковим методами стикових з’єднань несучих елементів металоконструкцій проводять тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом дефектів, зокрема:

обов’язковому контролю підлягають початок і закінчення стикових з’єднань поясів і стінок коробчастих металоконструкцій балок, колон, стріл, ріжків;

сумарна довжина з’єднання, що контролюється, на кожному стику розтягнутого пояса коробчастої або ґратчастої металоконструкції має бути не менша 50 % довжини стику;

сумарна довжина контрольованого з’єднання на кожному стику стиснутого пояса або стиснутих ділянок стінок має бути не менша 25 % довжини стику або стиснутої ділянки стінки;

сумарна довжина контрольованого з’єднання на кожному стику конструкцій стріл, ріжків і рейкових коробок портальних кранів має бути не менша 75 % довжини стику;

сумарна довжина контрольованого з’єднання на кожному стику конструкцій обладнання, що піднімають працівників, має бути не менша 100 % довжини стику;

сумарна довжина контрольованого з’єднання у всіх інших випадках стикових з’єднань має бути не менша 25 % довжини стику.

В інших зварних з’єднаннях сумарна довжина контрольованих ультразвуковим методом ділянок має складати не менше 25 % довжини шва.

Перед проведенням радіографічного контролю відповідні ділянки зварного з’єднання мають бути промарковані так, щоб їх можна було легко виявити на знімках.

5. Оцінка якості зварних з’єднань за результатами неруйнівного контролю здійснюється відповідно до вимог технічних умов на ремонт, модифікацію (реконструкцію та модернізацію) обладнання.

6. У зварних з’єднаннях не допускаються такі дефекти, бракувальні ознаки яких перевищують норми:

непровари та несплавлення;

пори, розташовані у вигляді суцільної сітки;

підрізи, напливи та натікання;

незаварені кратери;

свищі;

шлакові включення;

незаварені пропалювання;

пропалювання та підплавлення основного металу (під час стикового контактного зварювання труб);

зміщення крайок вище норм, передбачених кресленнями.

Також у зварних з’єднаннях не допускаються тріщини, розташовані в металі шва, на межі сплавлення, у зоні термічного впливу та в основному металі, у тому числі й мікротріщини, виявлені під час мікродосліджень.

7. У разі виявлення під час неруйнівного контролю неприпустимих дефектів у зварних з’єднаннях проконтролювати необхідно все з’єднання. Ділянки зварних швів з дефектами видаляються механічним способом і переварюються не більше двох разів в одному місці відповідно до вимог технічних умов на ремонт, модифікацію (реконструкцію та модернізацію) обладнання.

8. Випробування проводяться для перевірки відповідності механічних властивостей зварного з’єднання на контрольних зразках, які зварені в умовах, що цілком відповідають умовам виготовлення елементів металоконструкцій (ті самі основні та присадні матеріали, ті самі зварювальні режими, методи зварювання і те саме положення шва).

9. У суб’єктів господарювання, які здійснюють монтаж, ремонт, модифікацію (реконструкцію та модернізацію) обладнання, його складових частин, вантажозахоплювальних органів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок перевірка механічних властивостей зварних з’єднань має здійснюватися періодично відповідно до вимог технологічних документів.

10. Перевірка механічних властивостей зварного з’єднання на контрольних зразках провадиться залежно від виду зварного з’єднання виробів шляхом випробування на розтягування та вигинання зразків, з’єднаних стиковим швом.

Результати випробувань вважаються задовільними, якщо:

тимчасовий опір не нижче нижньої границі тимчасового опору металу;

кут вигину для вуглецевих сталей не менше 120°, для низьколегованих за товщини зразка до 20 мм - не менше 80° і більше 20 мм - не менше 60°.

11. Якість зварних з’єднань вважається незадовільною, якщо в них під час будь-якого контролю будуть виявлені дефекти, що виходять за межі норм, установлених цими Правилами.

1. Обладнання споряджається суб’єктом господарювання обліковим номером і під цим номером обліковуються в журналі обліку обладнання суб’єкта господарювання, у якого у власності або користуванні (оренда, лізинг тощо) перебуває це обладнання, якщо інше не передбачено законодавством.

Облік має вести працівник, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання, або інший працівник, призначений суб’єктом господарювання.

2. Обліковий номер і дата здійснення запису про облік вносяться працівником, який здійснює облік, у журнал нагляду чи паспорт обладнання.

3. У разі необхідності відновлення втраченого, зіпсованого чи на заміну непридатного для використання журналу нагляду (паспорта) обладнання, що перебувало в експлуатації, суб’єкт господарювання має забезпечити отримання дубліката журналу нагляду чи паспорта від виробника чи складання нового журналу нагляду, який має містити такі дані:

1) найменування виробника та його місцезнаходження;

2) найменування, тип, індекс (у тому числі виконання) обладнання та його заводський (серійний) та обліковий номери;

3) рік виготовлення обладнання;

4) призначення обладнання;

5) група класифікації (режиму роботи) обладнання та його механізмів;

6) тип приводу механізмів, шасі;

7) навколишнє середовище, у якому може працювати обладнання (найбільша та найменша температура робочого і неробочого станів, відносна вологість повітря, вибухонебезпечність, пожежонебезпечність тощо);

8) допустима швидкість вітру для робочого стану (з урахуванням поривів вітру), неробочого стану обладнання та під час монтажу;

9) допустимий схил майданчика для встановлення обладнання (на виносних опорах і без них) та його пересування;

10) допустимий ухил кранової колії під час укладання та експлуатації (для прямолінійної та криволінійної колій, для стоянкового майданчика);

11) рід електричного струму, напруга та кількість фаз кіл (силового, керування, робочого та ремонтного освітлення);

12) основні технічні дані та характеристики обладнання (вантажопідіймальність, максимальний вантажний момент, висота підіймання, глибина опускання, виліт, прогон і база, виліт консолей, швидкості механізмів, навантаження на осі шасі обладнання в транспортному стані, маса противаги і баласту, геометричні параметри обладнання, навантаження ходового колеса на рейку, шлях гальмування та інші технічні дані та характеристики залежно від типу обладнання);

13) характеристика канатів (призначення, умовне позначення, діаметр, довжина, маркірувальна група, розривне зусилля каната в цілому) і долучають документи про якість канатів (за наявності). Має бути можливість запису даних про заміну канатів;

14) характеристика ланцюгів (призначення, умовне позначення, калібр і крок ланцюга, довжина, руйнівне навантаження ланцюга) і долучають документи про якість ланцюгів (за наявності). Має бути можливість запису даних про заміну ланцюгів;

15) характеристика гаків (призначення, тип, номер заготовки гака за стандартом і позначення стандарту, номінальна вантажопідіймальність для групи класифікації (режиму роботи) механізму підіймання, фактична висота вертикального перерізу гака, фактичний розмір зіва гака, заводський номер (рік виготовлення) і додаються документи про якість гаків (за наявності). Має бути можливість запису даних про заміну гаків;

16) характеристики інших вантажозахоплювальних органів (за наявності). Має бути можливість запису даних про заміну вантажозахоплювальних органів;

17) відомості про місцезнаходження обладнання із зазначенням найменування суб’єкта господарювання, який експлуатує обладнання, місцезнаходження обладнання (адреси суб’єкта господарювання), дати встановлення (не менше 5 сторінок);

18) відомості про призначення працівників, відповідальних за утримання обладнання в справному стані з зазначенням номера і дати наказу про призначення або договору з іншим суб’єктом господарювання, прізвища, ім’я, по батькові, посади та підпису призначеного працівника, номера посвідчення та терміну його дії (не менше 5 сторінок);

19) відомості про ремонт, модифікацію (реконструкцію, модернізацію) із зазначенням даних про характер ремонту елементів обладнання, проведену модифікацію (реконструкцію, модернізацію), дати і номера документа про приймання обладнання з ремонту або після модифікації (реконструкції, модернізації) та підпису працівника, відповідального за утримання обладнання в справному стані (не менше 5 сторінок);

20) відомості про результати технічного огляду, експертного обстеження, приймальних випробувань після проведення модифікації (реконструкції чи модернізації) із зазначенням дати, результатів і терміну проведення наступного огляду (часткового чи повного), експертного обстеження.

Також має бути забезпечена можливість зберігання разом із журналом нагляду (паспортом) декларації про відповідність, документів про якість канатів, ланцюгів, гаків, інших вантажозахоплювальних органів і пристроїв, матеріалів тощо, паспортів шасі автомобіля та двигуна внутрішнього згоряння, паспортів (інструкцій) приладів і пристроїв безпеки, актів, протоколів, технічних звітів, висновків експертизи тощо, що складають під час монтажу та протягом експлуатації обладнання, які відповідно до вимог цих Правил мають зберігатися разом з журналом нагляду (паспортом).

4. Якщо новий журнал нагляду складається не виробником (у разі відсутності паспорта виробника, інструкції (настанови) з експлуатації, марковання, іншої технічної документації виробника обладнання, що можуть підтвердити основні технічні характеристики обладнання, застосовані матеріали металоконструкцій тощо) для підтвердження відсутніх основних технічних характеристик, і даних до журналу нагляду додаються необхідні розрахунки та висновки.

1. Пуск обладнання у роботу здійснюється суб’єктом господарювання після їх обліковування відповідно до вимог пунктів 1, 2 глави 1 цього розділу.

2. Пуск обладнання у роботу здійснюється на підставі рішення про можливість їх експлуатації, прийнятого працівником, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання, у таких випадках:

1) у разі введення в експлуатацію нововиготовленого чи новопридбаного обладнання;

2) перерви в експлуатації більш як 12 місяців;

3) після монтажу, пов’язаного із установленням обладнання на нове місце;

4) після модифікації (реконструкції або модернізації) обладнання;

5) після капітального ремонту обладнання, а також після ремонту, зазначеного в пункті 1 глави 1 розділу V цих Правил;

6) після проведення періодичного технічного огляду (повного чи часткового), а також після проведення повного технічного огляду у випадку, зазначеному у підпункті 8 пункту 5 глави 3 цього розділу;

7) після експертного обстеження, проведеного у разі закінчення призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) або нового призначеного строку служби (продовжуваного строку безпечної експлуатації) обладнання, а також у разі аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, за ініціативою власника тощо;

8) заміни на мобільних підйомниках лебідок, обмежувача граничного вантажу, стріли або її секцій, заміни зношених канатів і ланцюгів, а також у разі їх перепасування;

9) після установлення змінного стрілового обладнання або заміни стріли вантажопідіймальних кранів;

10) після заміни несучих або вантових канатів кабельних кранів.

3. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 і 8-10 пункту 2 цієї глави, рішення про можливість експлуатації обладнання приймається на підставі результатів попередньо проведеного повного технічного огляду, крім випадку, зазначеного у пункті 4 цієї глави.

4. Рішення про можливість експлуатації нововиготовленого і капітально відремонтованого обладнання, що перевозиться на місце експлуатації в складеному вигляді, приймається на підставі результатів приймально-здавальних випробувань, проведених у виробника або суб’єкта господарювання, який виконав ремонт, відповідно до вимог технічних умов на ремонт та часткового технічного огляду в суб’єкта господарювання.

5. Рішення про можливість експлуатації модифікованого (реконструйованого, модернізованого) обладнання, що перевозиться на місце експлуатації в складеному вигляді, приймається на підставі результатів приймальних випробувань, проведених у суб’єкта господарювання, який виконав модифікацію відповідно до вимог технічних умов на модифікацію (реконструкцію, модернізацію) обладнання, та часткового технічного огляду в суб’єкта господарювання.

6. Рішення про можливість експлуатації модифікованого (реконструйованого, модернізованого) обладнання, підданого модифікації на місці експлуатації, приймається на підставі результатів приймальних випробувань, проведених у суб’єкта господарювання відповідно до вимог технічних умов на модифікацію (реконструкцію, модернізацію) обладнання та пункту 8 глави 2 розділу V цих Правил.

7. Рішення про можливість експлуатації обладнання, підданого капітальному ремонту на місці експлуатації, приймається на підставі результатів приймально-здавальних випробувань, проведених у суб’єкта господарювання відповідно до вимог технічних умов на ремонт.

8. У випадках, зазначених у підпункті 7 пункту 2 цієї глави, рішення про можливість експлуатації обладнання приймається на підставі позитивних результатів експертного обстеження, проведеного експертною організацією відповідно до вимог глави 4 цього розділу.

9. Рішення про можливість експлуатації обладнання, підданого ремонту на місці експлуатації відповідно до пункту 1 глави 1 розділу V цих Правил, приймається на підставі результатів повного технічного огляду.

10. Рішення про можливість експлуатації обладнання після ремонту, передбаченого системою планово-попереджувальних ремонтів і відображеного в настанові з експлуатації, крім зазначеного в пункті 1 глави 1 розділу V цих Правил, приймається на підставі перевірки якості виконаного ремонту із відповідним записом до вахтового журналу машиніста.

11. Рішення про можливість експлуатації нововиготовлених і відремонтованих знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок для підіймання працівників приймається працівником, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів машин, або іншим працівником, призначеним суб’єктом господарювання, який відповідає вимогам пункту 1 глави 6 розділу VI, з відповідним записом у журналі огляду знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари.

12. Рішення про можливість експлуатації обладнання засвідчується відповідним записом у журналі нагляду (паспорті) обладнання особою (працівником), яка прийняла це рішення.

1. Обладнання підлягає первинному, періодичному та позачерговому технічному огляду відповідно до вимог цих Правил.

2. Первинному технічному огляду підлягає обладнання перед першим уведенням в експлуатацію.

3. Періодичному технічному огляду підлягає обладнання, що перебуває в експлуатації:

1) до закінчення призначеного строку служби (граничного строку експлуатації), зазначеного в експлуатаційних документах їх виробника, а у разі відсутності таких даних - відповідно до призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) обладнання, зазначеного в додатку 7 до цих Правил:

повному технічному огляду - не рідше одного разу на три роки, за винятком випадків, зазначених у пунктах 4, 5, 20, 35 цієї глави;

частковому технічному огляду - не рідше одного разу на 12 місяців;

2) після закінчення призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) або продовжуваного строку безпечної експлуатації в терміни, встановлені регламентом технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації або висновком експертизи.

4. Вантажопідіймальні крани та машини, що обслуговують машинні зали електричних та насосних станцій, компресорні установки, установлені на обладнанні та використовуються тільки під час технічного обслуговування та ремонту обладнання, піддаються повному технічному огляду не рідше одного разу на п’ять років.

5. Позачерговий повний технічний огляд обладнання належить здійснювати у разі:

1) проведення ремонту, зазначеного в пункті 1 глави 1 розділу V цих Правил;

2) проведення модифікації (реконструкції або модернізації) обладнання;

3) перерви в експлуатації більш як на 12 місяців;

4) демонтажу та встановлення на новому місці;

5) після заміни на мобільних підйомниках лебідок, обмежувача граничного вантажу, стріли або її секцій;

6) після установлення змінного стрілового обладнання або заміни стріли вантажопідіймальних кранів;

7) після заміни несучих або вантових канатів кабельних кранів;

8) за ініціативою роботодавця.

6. Технічний огляд має проводитися відповідно до, організаційно-методичних документів, розроблених з урахуванням вимог настанови з експлуатації обладнання та/або вимог цих Правил.

7. Технічний огляд має проводитися за участю працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією цього обладнання, крім випадку, коли він є технічним експертом з промислової безпеки і проводить цей технічний огляд, а також працівника, відповідального за утримання цього обладнання в справному стані, як відповідальних осіб, призначених суб’єктом господарювання з наданням права підпису актів, висновків та інших матеріалів.

8. Технічний огляд обладнання має на меті встановити, що:

його встановлення відповідає вимогам цих Правил;

воно перебуває у справному стані, який забезпечує їх безпечну експлуатацію.

9. Повний технічний огляд має включати:

вивчення експлуатаційних (журнал нагляду /паспорт/, настанова з експлуатації, вахтовий журнал машиніста тощо), конструкторських (проектних) і ремонтних документів, а також інформації, накопиченої реєстратором робочих параметрів за наявності реєстратора на обладнанні;

аналіз умов і режимів експлуатації;

огляд і перевірку роботи обладнання;

статичне випробування;

динамічне випробування;

оцінку технічного стану;

визначення умов експлуатації та строку чергового періодичного технічного огляду.

Під час часткового технічного огляду статичне та динамічне випробування не проводяться.

10. Під час технічного огляду мають бути оглянуті та перевірені в роботі всі механізми та їх гальма, прилади та пристрої безпеки, гідравлічне обладнання та електричне обладнання, сигналізація (світлова, звукова), а також перевіряються регламентовані цими Правилами розміри.

Крім того, перевіряються:

стан металоконструкцій обладнання та їх зварних (клепаних) з’єднань (відсутність тріщин, деформацій, зменшення товщини стінок внаслідок корозії, ослаблення клепаних з’єднань та інших дефектів), а також кабіни, засобів доступу, площадок, огорожі тощо;

стан гака, деталей його підвіски (допустиме спрацювання та розміри відповідно до граничних норм бракування елементів вантажопідіймальних кранів та машин, зазначених у додатку 8 до цих Правил, відсутність тріщин у зіві, нарізній частині та інших місцях). У вантажопідіймальних кранів, які транспортують розплавлений метал і рідкий шлак, у механізмів підіймання та кантування ковша перевірка кованих і штампованих гаків та деталей їх підвіски, а також деталей підвіски пластинчастих гаків має проводитися із застосуванням неруйнівного методу контролю. Неруйнівним методом контролю перевіряється відсутність тріщин у нарізній частині кованого (штампованого) гака, відсутність тріщин у нарізній частині вилки пластинчастого гака та в осі з’єднання пластинчастого гака з вилкою або траверсою. Така перевірка проводиться не рідше одного разу на 12 місяців. Необхідність і періодичність перевірки інших деталей підвіски встановлюється суб’єктом господарювання. Результати контролю необхідно зберігати разом із журналом нагляду (паспортом) вантажопідіймального крана;

стан канатів і їх кріплення. Бракування сталевих канатів проводиться відповідно до вимог пунктів 41-48 цієї глави;

стан заземлення електричного вантажопідіймального крана чи машини (у стрілових самохідних кранів і мобільних підйомників - за наявності), кранової колії, стан ізоляції електропроводки та величини їх опору;

відповідність маси противаги та баласту кранів стрілового типу даним, зазначеним у журналі нагляду (паспорті);

стан кранової колії та відповідність її вимогам цих Правил із проведенням вимірювання відхилень кранової колії від проектного положення в плані та по висоті;

стан елементів кранової колії на відповідність критеріям бракування елементів кранових колій, зазначеним у пунктах 7, 8 глави 1 розділу IV цих Правил;

відповідність тупикових упорів конструкції ходового візка крана та їх установлення вимогам цих Правил;

стан і працездатність протиугінних пристроїв, а для кранів-перевантажувачів і портальних кранів - утримуюче зусилля;

фактична відстань між гаковою підвіскою та упором після спрацьовування кінцевого вимикача та зупинки механізму підіймання;

стан ходових коліс, елементів гальм, барабанів, блоків, осей, деталей їх кріплення, опорно-поворотного пристрою, а також елементів підвіски стріли в стрілових кранів.

Граничні норми бракування елементів вантажопідіймального крана чи машини зазначаються в настанові з експлуатації. За відсутності в настанові відповідних норм бракування елементів проводиться відповідно до граничних норм бракування елементів вантажопідіймальних кранів та машин, зазначених у додатку 8 до цих Правил.

11. Під час технічного огляду кранового підйомника (ліфта для крана) необхідно здійснювати:

візуальний контроль;

випробування на холостому ходу;

випробування під час переміщення підйомника вручну (якщо це передбачено конструкцією підйомника);

статичне випробування;

динамічне випробування;

випробування на спрацьовування уловлювачів.

12. Статичне випробування обладнання проводиться з метою перевірки міцності обладнання в цілому та його окремих елементів, а для стрілових кранів і мобільних підйомників - також з метою перевірки вантажної стійкості.

Статичне випробування обладнання проводиться навантаженням, що перевищує вантажопідіймальність або тягове зусилля обладнання на:

25 % - для обладнання з машинним приводом;

50 % - для обладнання з ручним приводом вантажопідіймальністю або тяговим зусиллям, що не перевищують 20 т;

25 % - для обладнання з ручним приводом вантажопідіймальністю або тяговим зусиллям понад 20 т, крім зазначеного в пункті 13 цієї глави.

13. Статичні випробування приводних колисок для підіймання працівників проводять навантаженням, що перевищує вантажопідіймальність колисок на 50 %.

14. Випробування гальм колисок повинні проводитися послідовно.

15. Випробування уловлювачів колисок необхідно проводити навантаженням, що дорівнює вантажопідіймальності колиски.

Випробування необхідно здійснювати не менше трьох разів на різній висоті підіймання колиски.

16. Вантажопідіймальність кранів і машин під час розрахунку випробувального навантаження приймається такою:

нетто - для гакових кранів і талів;

проміжна - для стрілових самохідних кранів;

корисна - для інших кранів.

17. Статичне випробування мостового крана, а також пересувного консольного проводиться таким чином. Кран установлюється над опорами кранових колій або в положенні, яке відповідає найменшим згинальним навантаженням на кранову колію, а його візок (візки) - у положення, що відповідає найбільшому прогину. Випробувальний вантаж підіймається на висоту від 200 мм до 300 мм з утриманням у такому положенні протягом 10 хвилин. Дозволяється захоплювати частину випробувального вантажу, маса якого має бути не меншою вантажопідіймальності крана, підіймати його на висоту від 200 мм до 300 мм, а потім доводити навантаження до необхідного шляхом додавання решти випробувального вантажу з витримкою в такому положенні протягом 10 хвилин. Після опускання вантажу перевіряється відсутність залишкової деформації моста крана. За наявності залишкової деформації, яка є наслідком випробування крана вантажем, кран не допускається до роботи до з’ясування причин деформації та можливості подальшої його роботи.

Статичне випробування козлового крана та перевантажувача проводиться так само, як і мостового, але за наявності в крана консолей відсутність залишкової деформації перевіряється як за умови встановлення візка між опорами крана у положення, що відповідає найбільшому прогину, так і в крайніх робочих точках консолей.

18. Випробування крана стрілового типу, який має одну або декілька вантажних характеристик, під час повного технічного огляду проводиться в положенні, що відповідає найбільшій вантажопідіймальності та (або) найбільшому вантажному моменту крана. Після встановлення на кран отриманого від виробника змінного стрілового обладнання випробування проводиться в положеннях, що відповідають найбільшій вантажопідіймальності та найбільшому вантажному моменту крана на цьому обладнанні.

Випробування вантажопідіймальних кранів, що мають змінне стрілове обладнання, може проводитися з установленим для роботи обладнанням. Випробування кранів стрілового типу, що не мають механізму зміни вильоту (стріла підтримується розтяжкою), проводиться на встановленому на момент випробування вильоті. Із цим самим вильотом за умови задовільних результатів технічного огляду дозволяється подальша робота крана.

19. Під час статичного випробування кранів стрілового типу стріла встановлюється відносно ходової платформи в положення, що відповідає найменшій стійкості крана, і вантаж підіймається на висоту від 100 мм до 200 мм.

Кран вважається таким, що витримав випробування, якщо протягом 10 хвилин піднятий вантаж не опустився на робочий майданчик або основу, а також не буде виявлено тріщин, залишкових деформацій та інших пошкоджень у металоконструкціях і механізмах крана, що впливають на його безпечну експлуатацію.

20. Лебідки після встановлення, перед пуском в роботу, а також періодично через кожні 12 місяців мають проходити повний технічний огляд.

21. Статичне випробування кранового підйомника (ліфта для крана) проводиться навантаженням, що перевищує його номінальну вантажопідіймальність на 100 %, якщо інше не зазначено в настанові з експлуатації.

Випробування уловлювачів кранового підйомника (ліфта для крана) виконують відповідно до методик, наведених в настанові з експлуатації:

для підйомників, оснащених обмежувачами швидкості - від спрацьовування цих обмежувачів;

для підйомників, що не мають обмежувача швидкості - під час імітації обриву підіймальних канатів.

22. Статичне випробування мобільного підйомника проводять на горизонтальному майданчику в положенні, що відповідає найменшій розрахунковій його стійкості, навантаженням, що на 25 % перевищує вантажопідіймальність, у такому порядку. Вантаж, маса якого дорівнює 110 % вантажопідіймальності, розташовують на робочій платформі, а вантаж, маса якого дорівнює 15 % вантажопідіймальності, підвішують до робочої платформи на гнучкій підвісці і підіймають його на висоту від 100 мм до 200 мм від майданчика з подальшою витримкою протягом 10 хвилин.

Статичне випробування мобільного підйомника з ручним приводом проводять на горизонтальному майданчику в положенні, що відповідає найменшій розрахунковій його стійкості, навантаженням, що на 50 % перевищує вантажопідіймальність, у такому порядку. Вантаж, маса якого дорівнює 110 % вантажопідіймальності, розташовують на робочій платформі, а вантаж, маса якого дорівнює 40 % вантажопідіймальності, підвішують до робочої платформи на гнучкій підвісці і підіймають його на висоту від 100 мм до 200 мм від майданчика з подальшою витримкою протягом 10 хвилин.

23. Статичне випробування будівельних підйомників проводиться навантаженням, що перевищує вантажопідіймальність на:

100 % - для вантажопасажирських підйомників;

50 % - для вантажних підйомників (за невисунутого вантажонесучого пристрою);

25 % - для вантажних підйомників (за максимально висунутого вантажонесучого пристрою).

Під час статичного випробування вантаж має перебувати на нерухомому вантажонесучому пристрої, розташованому на висоті не більше 150 мм над рівнем нижньої посадкової площадки (землі).

24. Випробування уловлювачів (аварійних зупинників) будівельних підйомників виконують з перевантаженням 10 % відповідно до методик, наведених у настанові з експлуатації:

для підйомників, оснащених обмежувачами швидкості, - від спрацьовування цих обмежувачів;

для підйомників, що не мають обмежувача швидкості, - під час імітації обриву підіймальних канатів;

для рейкових підйомників - під час увімкнення кнопки розгальмування приводу (без увімкнення його електродвигуна).

Вантажонесучий пристрій під час випробування має бути встановлено поблизу від нижньої посадкової площадки на висоті не більше півтораразового шляху гальмування, зазначеного в паспорті.

25. Випробування уловлювачів та аварійних зупинників для всіх типів підйомників повинні передбачати зупинку вантажонесучого пристрою, за відсутності працівників у безпосередній близькості до вантажонесучого пристрою.

Для унеможливлення жорсткого удару у разі перевищення гальмівного шляху, зазначеного в експлуатаційних документах, мають бути застосовані амортизуючі пристрої.

26. Статичне випробування щоглового підйомника проводиться навантаженням, що становить 125 % від номінальної вантажопідіймальності, якщо інше не зазначено в настанові з експлуатації.

27. Динамічне випробування обладнання проводиться вантажем, що на 10 % перевищує його вантажопідіймальність, і має на меті перевірку дії механізмів обладнання та його гальм. Під час динамічного випробування проводиться багаторазове (не менше трьох разів) підіймання та опускання вантажу, зупинки і пуск з проміжного положення, а також перевірка дії всіх інших механізмів обладнання.

28. У вантажопідіймального крана чи машини, обладнаних двома та більше механізмами підіймання, необхідно випробувати кожен механізм. Маса вантажу для статичного та динамічного випробування цих вантажопідіймальних кранів і машин має визначатися залежно від умов роботи механізмів (роздільна, спільна).

29. У тих випадках, коли вантажопідіймальний кран установлений тільки для підіймання та опускання вантажу (підіймання затворів на гідроелектростанції), динамічне випробування може бути проведено без пересування самого вантажопідіймального крана або його візка.

30. Статичне та динамічне випробування кранів мостового типу, призначених для обслуговування гідро- та теплоелектростанцій, підстанцій, а також інших кранів, машин та обладнання, випробування яких неможливо здійснити із застосуванням вантажу, проводяться за допомогою спеціальних пристроїв, що дають змогу створити випробувальне навантаження без застосування вантажу відповідно до вимог програми та методики випробувань.

За допомогою пристрою проводять динамічне випробування механізму підіймання під навантаженням у межах не менше одного оберту барабана. Випробування під навантаженням механізму пересування не обов’язкове.

Випробування підіймальних стаціонарних механізмів, призначених для маневрування гідротехнічними затворами, проводяться шляхом підіймання та опускання відповідного затвора в пазах закладних частин згідно з вимогами програми та методики випробувань.

31. Випробування вантажопідіймального крана, що має декілька змінних вантажозахоплювальних органів, проводяться з тим вантажозахоплювальним органом, що встановлений на момент випробування. Випробування магнітних і грейферних кранів проводяться з навішеним вантажопідіймальним магнітом або грейфером.

32. Якщо за умовами виробництва немає потреби використовувати обладнання (крім стрілових самохідних кранів, мобільних підйомників) за номінальною вантажопідіймальністю, під час повного технічного огляду дозволено проводити випробування обладнання з урахуванням зниженої вантажопідіймальності.

У цьому разі в журналі нагляду (паспорті) необхідно зробити запис про зниження вантажопідіймальності обладнання. Відповідні зміни вносяться до встановленої на обладнанні таблички, до настанови з експлуатації обладнання та інструкції з охорони праці для машиніста обладнання.

За необхідності повернення до роботи з номінальною вантажопідіймальністю проводиться повний технічний огляд обладнання з урахуванням номінальної вантажопідіймальності. У цьому разі в журналі нагляду (паспорті) необхідно зробити запис про повернення до роботи з номінальною вантажопідіймальністю обладнання. Відповідні зміни вносяться до встановленої на обладнанні таблички, до настанови з експлуатації обладнання та інструкції з охорони праці для машиніста обладнання.

33. Результати технічного огляду та строк наступного часткового і повного технічного огляду обладнання записуються до журналу нагляду (паспорта) особою, що його здійснювала.

Після проведення повного технічного огляду змонтованого обладнання записом у журналі нагляду (паспорті) має підтверджуватися, що обладнання змонтоване та встановлене відповідно до вимог цих Правил, настанови з експлуатації та (або) інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки та витримало випробування.

Записом у журналі нагляду (паспорті) діючого обладнання, що було піддане технічному огляду, має підтверджуватися, що воно перебуває в справному стані та витримало випробування.

Крім того, на табличці (написі), якою споряджене обладнання відповідно до пункту 11 глави 1 розділу VII цих Правил, оновлюються дані щодо дати наступного часткового та повного технічного огляду. Метод виконання написів на табличці має забезпечувати їх схоронність упродовж експлуатації обладнання до наступного технічного огляду.

34. Після заміни вантажних, стрілових або інших канатів, а також у разі перепасування канатів (установлення замість гака грейфера, установлення вставок (секцій) стріли, переміщення стрілового самохідного крана на трейлері (гусеничні крани тощо) чи шляхом буксирування (пневмоколісні крани) зі зняттям стріли або її вставок (секцій) тощо) проводиться перевірка правильності запасовки та надійності кріплення кінців каната, а також обтягування канатів вантажем, маса якого дорівнює вантажопідіймальності. Працівник, відповідальний за утримання вантажопідіймальних кранів і машин у справному стані, робить запис про результати перевірки та випробування в журналі нагляду (паспорті), а також у випадку заміни каната до журналу нагляду (паспорта) додається розрахунок каната на міцність.

35. Після заміни гака або гакової підвіски має проводитися перевірка навантаженням, що на 25 % перевищує вантажопідіймальність крана чи машини, суб’єктом господарювання, що виконав ці роботи, із записом результатів перевірки в журналі нагляду (паспорті) вантажопідіймального крана чи машини.

36. Після демонтажу та встановлення на новому місці вантажопідіймальних машин (лебідок, талів тощо) з метою перевірки якості проведення монтажних і ремонтних робіт необхідно здійснити перевірку навантаженням, що на 25 % перевищує їх вантажопідіймальність, суб’єктом господарювання, який виконав ці роботи, із записом результатів перевірки в журналі нагляду (паспорті) вантажопідіймальної машини або в журналі технічних обслуговувань і ремонтів.

37. Після кожного нарощування башти баштового крана суб’єкт господарювання, який виконав роботи, має здійснити перевірку якості виконання монтажних робіт навантаженням, що на 10 % перевищує його вантажопідіймальність, з урахуванням вимог настанови з експлуатації крана.

38. У разі заміни на мобільних підйомниках зношених канатів і ланцюгів або їх перепасування, а також у разі заміни складових частин гідроприводу (гідропристроїв, ущільнювачів гідроциліндрів тощо) проводиться перевірка правильності запасовки та надійності кріплення кінців каната (ланцюга), а також перевірка якості виконаних робіт вантажем у робочій платформі, маса якого дорівнює вантажопідіймальності підйомника.

39. Під час експлуатації знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара підлягають періодичному огляду:

траверси, кліщі, захвати тощо, а також тара - щомісяця;

стропи - кожні 10 днів;

знімні вантажозахоплювальні пристрої, що рідко використовуються, - перед кожною видачею в роботу.

Віднесення знімних вантажозахоплювальних пристроїв до таких, що доволі рідко використовуються, проводиться працівником, відповідальним за утримання їх у справному стані, і має бути записано в журналі обліку обладнання. Залежно від кількості облікованих знімних вантажозахоплювальних пристроїв допускається вести окремий журнал обліку знімних вантажозахоплювальних пристроїв.

Огляд колисок для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами здійснюється щодня перед початком роботи.

40. Огляд знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами проводиться відповідно до затвердженої суб’єктом господарювання інструкції, яка визначає порядок і методи огляду, а також методи усунення виявлених пошкоджень.

Бракування знімних вантажозахоплювальних пристроїв (сталевих канатних, ланцюгових і текстильних стропів) проводиться відповідно до вимог пунктів 41-53 цієї глави.

Виявлені під час огляду пошкоджені знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара та колиски для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами вилучаються з експлуатації для проведення ремонту.

Результати огляду заносяться до журналу огляду знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари.

41. Бракування канатів обладнання, що перебуває в експлуатації, має відбуватися відповідно до вимог настанови з експлуатації обладнання. За відсутності в настанові з експлуатації таких вимог бракування проводиться згідно з цими Правилами.

Для оцінки безпеки використання канатів застосовують такі критерії:

характер і кількість обривів дротів, у тому числі наявність обривів дротів біля кінцевих закріплень, наявність місць зосередження обривів дротів, інтенсивність зростання кількості обривів дротів;

розрив сталки;

поверхневе та внутрішнє спрацювання;

поверхнева та внутрішня корозія;

місцеве зменшення діаметра каната, у тому числі й через стан осердя;

зменшення площі поперечного перерізу дротів каната (утрати внутрішнього перерізу);

деформація у вигляді хвилястості, кошикоподібності, видавлювання осердя, дротів і сталок, роздавлення, перекручувань, заломів, перегинів, місцеве збільшення діаметра каната тощо;

пошкодження в результаті термічної дії або електричного дугового розряду.

42. Бракування канатів вантажопідіймальних кранів і машин, що працюють на сталевих і чавунних блоках, необхідно провадити за кількістю обривів дротів, за наявності яких канати подвійного звивання вантажопідіймальних кранів і машин вибраковуються, наведеною у додатку 9 до цих Правил, з урахуванням норм бракування каната залежно від поверхневого спрацювання або корозії, зазначених у додатку 11 до цих Правил, та рис. 11.1 додатка 11 до цих Правил.

Бракування канатів мобільних, будівельних і щоглових підйомників, що працюють на сталевих і чавунних блоках, необхідно провадити за кількістю обривів дротів, за наявності яких канати подвійного звивання мобільних, будівельних і щоглових підйомників вибраковуються, наведеною у додатку 10 до цих Правил, з урахуванням норм бракування каната залежно від поверхневого спрацювання або корозії, зазначених у додатку 11 до цих Правил, та рис. 11.1 додатка 11 до цих Правил.

У разі виявлення місць зосередження обривів дроту (наявність трьох та більше обривів на одній сталці розташування вказаної в додатках 9, 10 до цих Правил кількості обривів на довжині каната менше ніж 6d), а також у разі інтенсивного зростання кількості обривів канат має бракуватися.

Канати вантажопідіймальних кранів і машин, призначені для підіймання працівників, а також транспортування розплавленого металу та шлаку, розжареного металу, вогненебезпечних, отруйних і вибухових речовин, ядерного палива бракують за вдвічі меншої кількості обривів дротів.

43. У разі виявлення в канаті однієї або кількох обірваних сталок канат для подальшої роботи не допускається.

44. У разі зменшення діаметра каната в результаті погіршення стану осердя - внутрішнього поверхневого спрацювання, зминання, розриву тощо (на 3 % номінального діаметра в канатів, що не розкручуються, та на 10 % у інших канатів) канат підлягає бракуванню навіть за відсутності видимих обривів дротів.

45. У разі зменшення діаметра каната в результаті поверхневого спрацювання або корозії на 7 % і більше порівняно з номінальним діаметром канат підлягає бракуванню навіть за відсутності видимих обривів дротів.

За наявності у каната поверхневого спрацювання або корозії дротів кількість обривів як ознака бракування має бути зменшена відповідно до норм бракування каната залежно від поверхневого спрацювання або корозії, зазначених у додатку 11 до цих Правил.

У разі зменшення первинного діаметра зовнішніх дротів через спрацювання або корозії на 40 % і більше канат бракується.

Визначення спрацювання або корозії дротів по діаметру повинно провадитись за допомогою мікрометра або іншого інструмента, що забезпечує аналогічну точність.

За меншої, ніж наведено в додатках 9, 10 до цих Правил, кількості обривів дротів, а також за наявності поверхневого спрацювання дротів без їх обриву канат може експлуатуватися за умови ретельного спостереження за його станом під час періодичних оглядів із записом результатів до вахтового журналу машиніста та заміни каната у разі досягнення спрацювання, зазначеного в додатку 11 до цих Правил.

Якщо вантаж підвішений на двох канатах, то кожен з них бракується окремо. У цьому разі можлива заміна одного, більш спрацьованого каната.

46. Для оцінки стану внутрішніх дротів, тобто для контролю втрати металевої частини поперечного перерізу каната (втрати внутрішнього перерізу), що сталося через обриви, механічне спрацювання та корозію дротів внутрішніх шарів сталок, канат необхідно піддавати дефектоскопії за всією його довжиною. У разі реєстрації за допомогою дефектоскопа втрати перерізу металу дротів, що сягає 17,5 % і більше, канат бракується.

47. Деформація каната у вигляді хвилястості характеризується кроком і напрямком її спіралі (рис. 11.2 додатка 11 до цих Правил). У разі збігу напрямків спіралі хвилястості й звивки каната та рівності кроків спіралі хвилястості Нв і звивки каната Нк канат бракується за dвбільше або дорівнює 1,08d, де dв - діаметр спіралі хвилястості, d - номінальний діаметр каната.

У разі розбіжності напрямків спіралі хвилястості та звивки каната і нерівності кроків спіралі хвилястості та звивки каната або збігу одного з параметрів канат підлягає бракуванню за dвбільше або дорівнює 1,33d. Довжина ділянки каната, що розглядається, не повинна перевищувати 25d.

48. Канати не повинні використовуватися в подальшій роботі у разі виявлення таких видів деформації, наведених у додатку 11 до цих Правил: кошикоподібної деформації (рис. 11.3), видавлювання металевого осердя (рис. 11.4), видавлювання дротів сталок (рис. 11.5), місцевого збільшення діаметра каната (рис. 11.6), місцевого зменшення діаметра каната (рис. 11.7), роздавлених ділянок (рис. 11.8), перекручувань (рис. 11.9), заломів (рис. 11.10), перегинів (рис. 11.11), пошкоджень у результаті термічних впливів або електричного дугового розряду.

49. Бракування знімних вантажозахоплювальних пристроїв, що перебувають в експлуатації, має провадитися відповідно до експлуатаційних документів, що визначають порядок, методи бракування та бракувальні показники.

За відсутності в експлуатаційних документах таких вимог бракування елементів канатних, ланцюгових і текстильних стропів провадять відповідно до вимог цих Правил.

50. До експлуатації не допускаються канатні стропи у разі:

відсутності, пошкодження марковальної бирки або неможливо прочитати дані про ідентифікацію стропа (виробник, вантажопідіймальність, дата випробування тощо);

деформації елементів навішування і стропування;

деформації коушів або їх спрацювання зі зменшенням початкових розмірів понад 15 %;

наявності тріщин на опресовувальних втулках або зміні їх розмірів більше ніж на 10 % початкових;

наявності зсуву канатів у місці заплітання або втулках;

наявності кількості видимих обривів зовнішніх дротів каната вітки стропа, що перевищує норми бракування знімних вантажозахоплювальних пристроїв, зазначені у додатку 12 до цих Правил;

наявності надрізів, борозен, тріщин, розривів, надмірної корозії, прогнутих або перекручених ланок тощо;

наявності ознак розширення гака, тобто видимого збільшення зіва гака чи інші форми деформування елемента стропування. Збільшення зіва не повинно перевищувати 10 % номінальної величини або повинно бути таким, щоб запобіжний замок, якщо він є, не розмикався.

51. До експлуатації не допускаються ланцюгові стропи у разі:

відсутності, пошкодження марковальної бирки або неможливо прочитати дані про ідентифікацію стропа (виробник, вантажопідіймальність, дата випробування тощо);

деформації елементів навішування і стропування;

розтягнення ланцюга. Ланцюговий строп підлягає бракуванню у разі збільшення ланки ланцюга більше ніж на 3 % первинного розміру (рис. 12.1 додатка 12 до цих Правил);

спрацювання ланцюга. Ланцюговий строп підлягає бракуванню у разі зменшення діаметра перерізу ланки ланцюга внаслідок спрацювання більше ніж на 10 % (рис. 12.2 додатка 12 до цих Правил);

наявності надрізів, борозен, тріщин, розривів, надмірної корозії, прогнутих або перекручених ланок тощо;

наявності ознак розширення гака, тобто видимого збільшення зіва гака чи інші форми деформування елемента стропування. Збільшення зіва не повинно перевищувати 10 % номінальної величини або повинно бути таким, щоб запобіжний замок, якщо він є, не розмикався.

52. До експлуатації не допускаються текстильні стропи у разі:

відсутності, пошкодження марковальної бирки або неможливо прочитати дані про ідентифікацію стропа (виробник, вантажопідіймальність, дата випробування тощо);

наявності вузлів на несучих стрічках стропів;

поздовжніх порізів або розривів стрічок, сумарна довжина яких перевищує 10 % довжини стрічки гілки стропа, а також одиничних поздовжніх порізів або розривів довжиною понад 50 мм;

місцевого розшарування стрічок стропа (крім місць закладення країв стрічок) на сумарній довжині понад 0,5 м на одному крайньому або двох і більше внутрішніх швах, супроводжуваних розривом трьох і більше строчок шва;

місцевого розшарування стрічок стропа в місцях закладення країв стрічок на довжині понад 0,2 м на одному з крайніх або двох і більше внутрішніх швах, супроводжуваних розривом трьох і більше строчок шва, а також відшарування краю стрічки або зшивки стрічки біля петлі на довжині понад 10 % довжини закладення (зшивки) кінців стрічок;

поверхневих обривів ниток стрічки загальної довжини понад 10 % ширини стрічки, спричинених механічним впливом (тертям) гострих крайок вантажу;

пошкодження стрічки від впливу хімічних речовин (кислот, лугів, розчинників, нафтопродуктів тощо) загальною довжиною понад 10 % ширини стрічки або довжини стропа, а також одиничні пошкодження понад 10 % ширини стрічки та довжиною понад 50 мм;

випинання ниток зі стрічки стропа на відстані більше ніж 10 % ширини стрічки;

наскрізних отворів діаметром більше ніж 10 % ширини стрічки дії гострих предметів;

наявності пропалених наскрізних отворів діаметром більше ніж 10 % ширини стрічки від впливу бризів розплавленого металу або наявності трьох і більше отворів за відстані між ними менше ніж 10 % ширини стрічки незалежно від діаметра отвору;

забрудненості стрічки (нафтопродуктами, смолами, фарбами, цементом, ґрунтом тощо) більше ніж 50 % довжини стропа;

сукупності всіх зазначених вище дефектів на площі більше ніж 10 % ширини та довжини стропа;

розмочалювання та спрацювання більше ніж 10 % ширини петель стропа.

53. До експлуатації не допускаються стропи з такими пошкодженнями металевих елементів (гаків, кілець, петель, скоб, підвісок, обойм, карабінів, ланок тощо:

надрізи, тріщини, прогнуті чи перекручені ланки.

спрацювання поверхні елементів або наявність місцевих вм’ятин, що призвели до зменшення площі поперечного перерізу понад 10 % номінальної величини;

наявність залишкових деформацій, що призвели до зміни первинного розміру елемента понад 3 %;

пошкодження різьбових з’єднань та інших кріплень.

1. Експертне обстеження обладнання проводиться у разі:

закінчення призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) або нового призначеного строку служби (продовжуваного строку безпечної експлуатації) обладнання;

перед модифікацією (реконструкцією або модернізацією) обладнання з метою визначення можливості її проведення;

аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, з метою визначення можливості відновлення;

за ініціативою власника.

2. У разі досягнення обладнанням призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) або закінчення нового призначеного строку служби (продовжуваного строку безпечної експлуатації) роботодавець припиняє його подальшу експлуатацію.

3. Призначеним строком служби (граничним строком експлуатації) обладнання вважається строк служби, установлений в експлуатаційних документах на обладнання, який обчислюється від дати прийняття в експлуатацію обладнання за умови його постачання виробником або постачальником спеціально законсервованим для довготривалого зберігання (більше ніж протягом місяця після виготовлення).

За наявності в експлуатаційних документах засвідчених записів про консервацію обладнання під час зберігання та транспортування дозволяється не враховувати строк перебування в законсервованому стані під час визначення дати експертного обстеження обладнання, за умови достатності в цих записах даних (умови зберігання, варіант захисту, засоби захисту) для визначення строку дії захисту.

У разі якщо дата прийняття в експлуатацію невідома, призначений строк служби (граничний строк експлуатації) обладнання обчислюється починаючи з дати його виготовлення, а коли неможливо встановити дату виготовлення, вважається, що обладнання досягло призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) і має бути проведено експертне обстеження.

Незалежно від строків служби, зазначених виробником обладнання, що експлуатуються в умовах підвищеної вологості, агресивного (пропарювальні камери, травильні відділення, зольні цехи тощо), абразивного середовища, а також за відсутності в експлуатаційних документах відомостей про строк служби обладнання експертне обстеження призначається не пізніше закінчення призначених строків служби (граничних строків експлуатації) обладнання, зазначених у додатку 7 до цих Правил.

4. Експертне обстеження обладнання має проводитися згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо проведення експертного обстеження.

5. Строк наступного експертного обстеження (продовжуваний строк безпечної експлуатації) обладнання має бути встановлений експертною організацією залежно від:

технічного стану обладнання на момент експертного обстеження;

фактичних умов його експлуатації;

кількості та якості ремонтів базових металоконструкцій обладнання;

величини спрацювання, у тому числі корозійного, елементів несучих металоконструкцій обладнання;

ступеня агресивності навколишнього середовища.

1. Суб’єкт господарювання, який експлуатує обладнання, забезпечує його утримання в справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації нагляду, технічного обслуговування, технічного огляду та ремонту власними силами або укладає договір з іншим суб’єктом господарювання на виконання зазначених робіт з урахуванням вимог цієї глави.

Суб’єкт господарювання:

1) призначає працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання;

2) призначає працівника, відповідального за утримання обладнання в справному стані;

3) призначає працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, машинами, мобільними підйомниками (далі - працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт);

4) допускає до виконання своїх обов’язків за процедурою, визначеною суб’єктом господарювання, обслуговувальний і ремонтний персонал (машиністів, їх помічників; слюсарів; слюсарів-електриків; електромонтерів; налагоджувальників; працівників, які керують вантажопідіймальними кранами з підлоги /з підвісного пульта чи по радіо/ або зі стаціонарного пульта; працівників, які керують підйомником з пульта керування, установленого на робочій платформі; працівників, які виконують роботи з робочої платформи підйомників, колисок тощо), стропальників;

5) забезпечує умови для виконання відповідальними працівниками, обслуговувальним і ремонтним персоналом, стропальниками своїх обов’язків;

6) визначає процедуру проведення періодичного технічного обслуговування, налагодження та ремонту обладнання відповідно до настанови з експлуатації;

7) забезпечує в установлений термін і випадках, зазначених у пунктах 2-5, 20 глави 3 цього розділу, проведення технічного огляду обладнання;

8) забезпечує в установлений термін і випадках, зазначених у пункті 1 глави 4 цього розділу, проведення експертного обстеження обладнання;

9) забезпечує ведення робіт за ПВР або технологічними картами на виконання робіт обладнанням;

10) організовує розроблення та затверджує інструкції з охорони праці для відповідальних працівників, обслуговувального та ремонтного персоналу, працівників, які виконують роботи з робочої платформи підйомників, колисок, стропальників тощо та забезпечує ними цих працівників;

11) забезпечує відповідальних працівників цими Правилами і вільний доступ інших працівників до цих Правил.

2. Номер і дата наказу про призначення працівника, відповідального за утримання обладнання у справному стані, а також посада, прізвище, ім’я та по батькові та його підпис мають міститися у журналі нагляду (паспорті) обладнання.

Якщо суб’єкт господарювання має самостійні служби з технічного обслуговування механічного, гідравлічного, електричного та радіообладнання, працівники, відповідальні за утримання обладнання у справному стані, можуть бути призначені окремо з кожного виду.

3. Чисельність відповідальних працівників визначає суб’єкт господарювання залежно від кількості одиниць обладнання, умов експлуатації та з урахуванням специфіки виробництва (робота у вибухонебезпечному чи пожежонебезпечному середовищі, у приміщеннях з агресивними парами чи газами, що спричиняють корозію металу або руйнування електричної ізоляції, для транспортування отруйних, вибухових речовин, розплавленого металу та шлаку, наявності значної запиленості середовища, що спричиняє абразивне спрацювання обладнання, тощо).

За наявності понад 50 одиниць обладнання з приводом, на яке поширюються ці Правила, має бути створений з пропорційною кількістю працівників підрозділ або призначена група працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання.

Дозволяється покладати обов’язки працівників, відповідальних за утримання обладнання у справному стані та безпечне проведення робіт, на одного працівника.

На працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання, не можуть бути покладені обов’язки працівників, відповідальних за утримання обладнання в справному стані, або працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт.

4. У разі перебування обладнання в користуванні у фізичної особи - підприємця, обов’язки працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією, відповідальних за утримання обладнання в справному стані та безпечне проведення робіт, може виконувати ця фізична особа-підприємець.

5. Обслуговувальний і ремонтний персонал (машиністи, слюсарі, слюсарі-електрики, налагоджувальники, працівники, які виконують роботи з робочої платформи підйомника чи колисок тощо), стропальники перед допуском до виконання своїх обов’язків повинні пройти підготовку і перевірку знань з питань охорони праці, а машиністи, працівники, які керують підйомником з пульта керування, установленого на робочій платформі, працівники, які керують вантажопідіймальними кранами з підлоги (з підвісного пульта чи по радіо) або зі стаціонарного поста, крім того, - стажування. Порядок проведення, умови і тривалість стажування визначає суб’єкт господарювання відповідно до законодавства залежно від специфіки виробництва і типу кранів.

6. Керування вантажопідіймальним краном має виконувати машиніст крана (кранівник) з урахуванням вимог пункту 8 цієї глави, мобільним підйомником - машиніст автовишки та автогідропідіймача, будівельним підйомником - машиніст підіймача будівельного або машиніст підіймача вантажно-пасажирського будівельного, щогловим підйомником - машиніст підіймача щоглового, стоякового й шахтового, електричною лебідкою - машиніст електролебідки тощо, які пройшли професійну підготовку.

7. У разі якщо це передбачено настановою з експлуатації вантажопідіймального крана або спричинено місцевими умовами роботи, специфікою виробництва і типом кранів, можуть призначатися помічники машиністів за процедурою, визначеною суб’єктом господарювання.

8. До керування вантажопідіймальними кранами та машинами, що керуються з підлоги (з підвісного пульта чи по радіо), чи зі стаціонарного поста, крім машиністів, можуть допускатися працівники, які користуються цими вантажопідіймальними кранами та машинами на своїх робочих місцях, які пройшли перепідготовку за професією машиніста крана.

Керування з пульта по радіо чи зі стаціонарного поста вантажопідіймальними кранами та машинами, що переміщують небезпечні вантажі (отруйні, вибухові, радіоактивні тощо), а також керування вантажопідіймальними кранами та машинами з пульта по радіо у разі його перебування в кабіні мають здійснювати машиністи кранів.

9. Підвішування вантажу на гак вантажопідіймального крана, машини чи мобільного підйомника, за винятком випадків, зазначених у пункті 10 цієї глави, повинні виконувати стропальники, які пройшли професійну підготовку.

У разі обслуговування одного крана, машини, мобільного підйомника двома або більше стропальниками один із них призначається старшим стропальником.

10. Підвішування на гак вантажопідіймального крана, машини чи мобільного підйомника вантажу без попередньої обв’язки (вантаж, що має петлі, рим-болти, цапфи, а також той, що знаходиться в ковшах, контейнерах або іншій тарі) або, коли застосовуються напівавтоматичні знімні вантажозахоплювальні пристрої, можуть виконувати інші працівники на своїх робочих місцях, які пройшли перепідготовку за професією стропальника.

11. Допуск до роботи машиністів кранів, їх помічників; працівників, які керують вантажопідіймальними кранами з підлоги /з підвісного пульта чи по радіо/ або зі стаціонарного поста; машиністів підйомників; працівників, які керують підйомником з пульта керування, установленого на робочій платформі; працівників, які виконують роботи з робочої платформи; слюсарів; слюсарів-електриків; електромеханіків; налагоджувальників, стропальників, інших працівників, які здійснюють підвішування вантажу на гак вантажопідіймального крана, машини чи мобільного підйомника, згідно з пунктами 9, 10 цієї глави має оформлятися наказом (розпорядженням) суб’єкта господарювання.

За умови обслуговування обладнання за договором з іншим суб’єктом господарювання допуску до роботи машиністів кранів та їх помічників, машиністів підйомників, працівників, які керують підйомником з пульта керування, установленого на робочій платформі, працівників, які керують вантажопідіймальними кранами з підлоги /з підвісного пульта чи по радіо/ або зі стаціонарного поста, працівників, які виконують роботи з робочої платформи, слюсарів, слюсарів-електриків, електромеханіків, налагоджувальників, стропальників, інших працівників, які здійснюють підвішування вантажу на гак вантажопідіймального крана, машини чи мобільного підйомника, згідно з пунктами 9, 10 цієї глави може бути визначений договором.

12. Машиніст крана, його помічник, машиніст підйомника, які переводяться з вантажопідіймального крана (підйомника) одного типу на інший, наприклад із баштового крана на мостовий, із будівельного підйомника на щогловий, перед допуском до виконання своїх обов’язків повинні пройти перепідготовку, а також стажування. Проведення, умови і тривалість стажування визначається відповідно до законодавства суб’єктом господарювання залежно від специфіки виробництва і типу кранів.

У разі переведення машиніста крана, його помічника, машиніста підйомника з вантажопідіймального крана (підйомника) того самого типу, але іншої моделі або з іншим приводом, перед допуском до виконання своїх обов’язків повинні пройти підготовку і перевірку знань з питань охорони праці.

13. Установлений суб’єктом господарювання порядок проведення періодичного технічного обслуговування, налагодження та ремонтів має забезпечити утримання обладнання в справному стані.

Проведення періодичного технічного обслуговування обладнання або усунення (за потреби) за викликом машиніста обладнання відмов і пошкоджень, а також необхідність надання і форма наряду-допуску для проведення цих робіт здійснюється за процедурою, визначеною суб’єктом господарювання.

14. Періодичне технічне обслуговування обладнання проводиться згідно з вимогами настанови з експлуатації в строки, установлені їх виробником, а за відсутності таких вимог у настанові з експлуатації - порядок та строки проведення встановлюються суб’єктом господарювання. Результати технічних обслуговувань записують до журналу технічних обслуговувань і ремонтів.

15. Виведення вантажопідіймальних кранів і машин у ремонт здійснюється в порядку, зазначеному в пункті 9 глави 1 розділу V цих Правил.

16. Машиністи вантажопідіймальних кранів і машин, підйомників перед початком роботи зобов’язані здійснювати огляд і перевірку механізмів, металоконструкцій (доступних для огляду), приладів і пристроїв безпеки, для чого має бути виділений необхідний час.

Обсяг огляду та перевірок установлюється інструкціями з охорони праці для машиністів вантажопідіймальних кранів і машин, підйомників, розробленими суб’єктом господарювання з урахуванням вимог настанов з експлуатації кранів і машин, підйомників. Результати огляду та перевірки машиністи записують у вахтовий журнал машиніста вантажопідіймального крана, машини, підйомника, форма якого наведена в додатку 13 до цих Правил.

Порядок огляду та перевірок кранів, що керуються з підлоги або зі стаціонарного поста, перед початком роботи встановлюється суб’єктом господарювання.

Порядок ведення вахтового журналу машиніста у разі направлення вантажопідіймального крана, підйомника для довготривалої роботи з межі території, в якій він обліковується, установлює суб’єкт господарювання.

Стропальники перед застосуванням знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари проводять їх огляд в обсязі, передбаченому інструкцією з охорони праці для стропальника.

17. Огляд наземної кранової колії має здійснюватися машиністом крана перед кожною зміною в обсязі, передбаченому інструкцією з охорони праці для машиніста вантажопідіймального крана, із зазначенням результатів огляду у вахтовому журналі машиніста.

1. Працівник, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання, перед призначенням повинен пройти підготовку та перевірку знань з охорони праці, повинен знати вимоги цих Правил, відповідних інструкцій з охорони праці для машиністів обладнання, стропальників, слюсарів (електрослюсарів) з ремонту та обслуговування обладнання, відповідних інструкцій виробників з монтажу та експлуатації обладнання.

2. На працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання, мають бути покладені такі обов’язки:

1) вести облік обладнання, що є у власності або в користуванні (оренда, лізинг тощо) суб’єкта господарювання, у разі покладання на нього таких обов’язків;

2) здійснювати пуск обладнання в роботу у випадках, передбачених пунктом 2 глави 2 цього розділу;

3) здійснювати нагляд за технічним станом та безпечною експлуатацією обладнання шляхом проведення періодичних перевірок відповідно до затвердженого суб’єктом господарювання графіка (плану роботи), під час яких повинен вживати заходів щодо попередження роботи обладнання з порушенням вимог безпеки, звертати особливу увагу на дотримання вимог ПВР або технологічних карт на виконання робіт обладнанням (навантажування та розвантажування, складування), зокрема на:

наявність графічних зображень (схем) стропування типових вантажів та виконання їх під час виконання робіт вантажопідіймальними кранами, машинами, мобільними підйомниками у разі оснащення таких підйомників гаком для підіймання вантажів, розроблених і затверджених суб’єктом господарювання;

дотримання правильних способів роботи та умов особистої безпеки стропальників;

дотримання відповідних габаритів під час укладання вантажів вантажопідіймальними кранами та машинами;

правильність установлення самохідних кранів і підйомників усіх типів для їх роботи;

правильність проведення робіт за нарядами-допусками на надземних кранових коліях, поблизу ліній електропередачі, ремонтних роботах на мостових і консольних пересувних кранах;

4) контролювати проведення в установлені терміни технічного огляду і експертного обстеження обладнання;

5) брати участь у проведенні технічних оглядів обладнання;

6) здійснювати планові періодичні огляди кранових колій, якщо обов’язки з нагляду за крановими коліями не покладено суб’єктом господарювання на іншого працівника;

7) перевіряти дотримання встановленого цими Правилами порядку допуску машиністів і працівників до керування, періодичного огляду, технічного обслуговування та ремонту обладнання, призначення працівників, відповідальних за утримання обладнання в справному стані та безпечне проведення робіт;

8) брати участь у роботі створених суб’єктом господарювання комісій з перевірки знань з охорони праці у працівників, відповідальних за утримання обладнання в справному стані та безпечне проведення робіт, обслуговувального та ремонтного персоналу;

9) контролювати проведення робіт за ПВР або технологічними картами на виконання робіт обладнанням (навантажування та розвантажування, складування);

10) контролювати виконання приписів посадових осіб територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, а також власних приписів;

11) контролювати виконання графіків проведення періодичних оглядів, технічного обслуговування та ремонту обладнання, кранових колій, дотримання термінів огляду знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари, колисок для підіймання працівника, якщо ці обов’язки не покладено на інших працівників;

12) контролювати наявність інструкцій з охорони праці в обслуговувального і ремонтного персоналу та працівників, відповідальних за утримання обладнання в справному стані та безпечне проведення робіт;

13) контролювати дотримання вимог інструкцій з охорони праці працівниками, відповідальними за утримання обладнання в справному стані та безпечне проведення робіт;

14) за результатами перевірок має право видавати приписи.

3. Працівник, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання, не повинен дозволяти допуск його до роботи у разі:

1) обслуговування обладнання машиністами і стропальниками, які не пройшли підготовку та перевірку знань з охорони праці, а також, якщо не призначені працівники, відповідальні за утримання обладнання в справному стані та безпечне проведення робіт;

2) закінчення строку технічного огляду чи призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) або нового призначеного строку служби (продовжуваного строку безпечної експлуатації) обладнання та відсутності позитивних результатів проведеного технічного огляду чи експертного обстеження;

3) невиконання приписів посадових осіб територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, а також власних приписів;

4) виявлення несправностей, пошкоджень і дефектів у складових частинах обладнання:

тріщини, деформації у розрахункових елементах металоконструкцій та інші пошкодження, що перевищують граничні норми бракування елементів вантажопідіймальних кранів та машин, зазначені в додатку 8 до цих Правил;

недопустиме спрацювання гаків, канатів та ланцюгів, пошкодження їх кріплень;

несправність механізмів і їх гальм;

несправність приладів і пристроїв безпеки (обмежувачів вантажопідіймальності або граничного вантажу, висоти підіймання гака, механізмів пересування, блокувальних пристроїв, сигнальних пристроїв тощо);

несправність кранової колії;

інші несправності та порушення вимог цих Правил, що загрожують безпечній роботі працівників;

5) відсутності відповідних до маси і виду вантажів, що переміщуються, знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари або їх несправність;

6) ведення робіт не за ПВР або технологічними картами на виконання робіт обладнанням (навантажування та розвантажування, складування);

7) невиконання заходів щодо безпечного ведення робіт, зазначених у ПВР, технологічних картах на виконання робіт обладнанням (навантажування та розвантажування, складування), нарядах-допусках.

4. Працівник, відповідальний за утримання обладнання у справному стані, перед призначенням повинен пройти підготовку та перевірку знань з охорони праці, знати вимоги цих Правил, відповідних інструкцій з охорони праці для машиністів обладнання, стропальників, слюсарів (електрослюсарів) з ремонту та обслуговування обладнання, відповідних інструкцій виробників з монтажу та експлуатації обладнання.

5. Працівник, відповідальний за утримання обладнання у справному стані, має забезпечити:

1) утримання обладнання, кранових колій у справному стані, якщо останні також перебувають під його наглядом, шляхом проведення регулярних оглядів та ремонтів у визначені графіком терміни, систематичних перевірок правильного ведення вахтового журналу машиніста, журналу технічних обслуговувань і ремонтів, журналу періодичних оглядів обладнання, журналу оглядів знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари та своєчасного усунення виявлених несправностей, а також регулярного особистого огляду обладнання, у тому числі знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами;

2) обслуговування та ремонт обладнання персоналом, який має відповідну підготовку та пройшов перевірку знань з охорони праці, має необхідні знання та достатні навички щодо виконання покладених на них робіт;

3) виконання машиністами і обслуговувальним персоналом вимог настанов (інструкцій) з експлуатації, інструкцій з охорони праці щодо технічного обслуговування обладнання;

4) своєчасну підготовку обладнання до технічного огляду та експертного обстеження;

5) виведення обладнання для ремонту відповідно до графіка;

6) виконання приписів посадових осіб територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, а також приписів працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання, та приписів інших служб і підрозділів суб’єкта господарювання щодо безпечної експлуатації обладнання;

7) зберігання журналів нагляду (паспортів) та технічної документації на обладнання, якщо інше не встановлено суб’єктом господарювання;

8) обслуговування обладнання персоналом, допущеним до виконання своїх обов’язків наказом (розпорядженням), та не допускати перехід машиністів для роботи з одного типу обладнання на інший без його відома. Переведення машиністів здійснювати відповідно до вимог пункту 12 глави 5 цього розділу;

9) установлення порядку (марочної системи) відповідно до вимог пункту 12 глави 1 розділу VII цих Правил.

6. Працівник, відповідальний за утримання обладнання у справному стані, повинен:

1) установити порядок приймання та здавання змін машиністами, виділити машиністам час, необхідний для огляду обладнання та змащення механізмів;

2) закріпити за обладнанням слюсарів і електромонтерів для проведення оглядів і поточних ремонтів;

3) розробити графік періодичних оглядів обладнання та кранових колій вантажопідіймальних кранів;

4) забезпечити проведення періодичних оглядів обладнання обслуговувальним персоналом (слюсарями, електромонтерами тощо) відповідно до графіка, затвердженого суб’єктом господарювання;

5) забезпечити обслуговувальний персонал (слюсарів, електромонтерів тощо), які здійснюють періодичне технічне обслуговування і ремонт, періодичні огляди механічного, гідравлічного та електричного обладнання, знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари журналами для запису результатів зазначених робіт (журнал технічних обслуговувань і ремонтів, журнал періодичних оглядів обладнання, журнал оглядів знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари), а машиністів - вахтовими журналами. Допускається залежно від кількості облікованого обладнання і знімних вантажозахоплювальних пристроїв зазначені журнали (або деякі з них) об’єднувати в один;

6) стежити за наявністю в місцях проведення робіт графічних зображень (схем) стропування типових вантажів, що також видаються на руки стропальникам і машиністам вантажопідіймальних кранів, машин і мобільних підйомників у разі оснащення таких підйомників гаком для підіймання вантажів;

7) забезпечити спорядження вантажопідіймальних кранів, машин, підйомників усіх типів, приводних колисок табличкою чи написом відповідно до вимог пункту 11 глави 1 розділу VII цих Правил.

9) не допускати без його дозволу перестановлення тупикових упорів, кінцевих вимикачів та їх лінійок;

10) перевіряти справність обмежувача вантажопідіймальності або вантажного моменту баштових і стрілових самохідних кранів у баштово-стріловому виконанні з записом у вахтовий журнал машиніста відповідно до вимог пункту 18 глави 2 розділу VII цих Правил;

11) забезпечувати обладнання з кабінами керування пристроями для замикання дверей кабіни та контролювати замикання їх персоналом;

12) забезпечувати замикання та опломбовування дверець захисних панелей;

13) не допускати без свого дозволу установлення в кабіні обладнання, що працює просто неба, електричних та інших опалювальних приладів;

14) направляти стрілові самохідні крани і мобільні підйомники на дільниці проведення робіт тільки за заявкою, в якій зазначається:

прізвища працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт;

прізвища стропальників із зазначенням дати перевірки знань з охорони праці;

напруги лінії електропередачі та відстані місця проведення робіт від лінії, за необхідності виконання робіт поблизу лінії електропередачі.

Зазначені дані вписуються у подорожній лист, а за необхідності роботи поблизу лінії електропередачі, - ці дані записуються в наряді-допуску. У подорожньому листі зазначається, що кран перебуває у справному стані;

15) забезпечити наявність на стрілових кранах і мобільних підйомниках попереджувальних написів ("Не стій під стрілою в зоні її ймовірного опускання", "Стережись повороту крана");

16) брати участь у проведенні технічних оглядів обладнання;

17) проводити огляд самохідних кранів і мобільних підйомників перед випуском їх із гаража та забезпечувати усунення виявлених несправностей;

18) не допускати до роботи, технічного обслуговування та ремонту обладнання машиністів, їх помічників, слюсарів, електромонтерів, які не мають підготовки та не пройшли підготовку і перевірку знань з питань охорони праці;

19) контролювати виконання встановленого цими Правилами порядку допуску на обладнання обслуговувального персоналу та інших працівників на кранові колії для виконання ремонтних та інших робіт за нарядом-допуском, який визначає умови безпечного ведення робіт;

20) у разі експлуатації баштових, козлових та інших кранів, що працюють на будівництві, перевіряти наявність на кранах або дільницях робіт таблиць маси будівельних деталей (вантажів), графічних зображень (схем) стропування типових вантажів, обов’язки і зачіплювання вантажів та попереджувальних написів і плакатів;

21) систематично проводити інструктаж слюсарів з питань правильного утримання обладнання;

22) здійснювати планові періодичні огляди кранових колій, якщо обов’язки з нагляду за крановими коліями покладено суб’єктом господарювання на нього;

23) контролювати дотримання вимог інструкцій з охорони праці обслуговувальним і ремонтним персоналом.

7. Працівник, відповідальний за утримання обладнання у справному стані, не повинен допускати обладнання до роботи у разі виявлення несправностей, пошкоджень і дефектів у складових частинах обладнання:

тріщини, деформації у розрахункових елементах металоконструкцій та інші пошкодження, що перевищують значення граничних норм бракування елементів вантажопідіймальних кранів та машин, зазначених у додатку 8 до цих Правил;

недопустиме спрацювання гаків, канатів, ланцюгів і деталей механізмів, пошкодження кріплень канатів, ланцюгів;

несправність механізмів і їх гальм;

несправність приладів і пристроїв безпеки (обмежувачів вантажопідіймальності або граничного вантажу, висоти підіймання гака, механізмів пересування, блокувальних пристроїв, сигнальних пристроїв тощо) або їх відсутності;

несправність кранової колії;

інші несправності та порушення вимог цих Правил, що загрожують безпечній роботі працівників.

8. Працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт, перед призначенням повинен пройти підготовку та перевірку знань з охорони праці, повинен знати вимоги цих Правил, відповідних інструкцій з охорони праці для машиністів вантажопідіймальних кранів, машин, мобільних підйомників, стропальників, інструкцій виробників з експлуатації обладнання.

9. Працівнику, відповідальному за безпечне проведення робіт, необхідно:

1) організувати проведення робіт вантажопідіймальними кранами, машинами, мобільними підйомниками в повній відповідності з цими Правилами, ПВР, технологічними картами на виконання робіт обладнанням (навантажування та розвантажування, складування), нарядами-допусками у випадках, передбачених у цих Правилах;

2) видавати завдання та наряди машиністам і стропальникам на проведення робіт з переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами, машинами, мобільними підйомниками у разі оснащення таких підйомників гаком для підіймання вантажів;

3) забезпечити виконання приписів посадових осіб територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та приписів служб і підрозділів суб’єкта господарювання щодо безпечного проведення робіт з переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами, машинами, мобільними підйомниками;

4) постійно контролювати виконання машиністами вантажопідіймальних кранів, машин, мобільних підйомників та стропальниками інструкцій з охорони праці;

5) надавати машиністу відомості про масу вантажу;

6) особисто керувати роботами, що виконуються із застосуванням вантажопідіймальних кранів, машин, мобільних підйомників, під час:

переміщення вантажів над перекриттями, під якими розташовані виробничі, житлові чи службові приміщення, де перебувають люди;

переміщення вантажів декількома кранами;

підіймання вантажів, на які не розроблені графічні зображення (схеми) стропування;

навантажувально-розвантажувальних робіт, якщо не призначений інший працівник, відповідальний за безпечне проведення навантажувально-розвантажувальних робіт;

проведення робіт стріловими кранами, мобільними підйомниками на відстані менше 40 м від крайнього проводу лінії електропередачі або повітряної електричної мережі напругою понад 42 В;

7) вирішувати суперечності, що виникають між машиністами вантажопідіймальних кранів, машин, мобільних підйомників (у разі оснащення таких підйомників гаком для підіймання вантажів) та стропальниками з питань правильного ведення робіт;

8) проводити з персоналом, який обслуговує крани, роз’яснювальну роботу у разі порушення цих Правил та інструкцій безпеки з метою подальшого недопущення таких порушень.

10. Для забезпечення безпечного проведення робіт з переміщення вантажів працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт, повинен:

1) виділити для стропування вантажів необхідну кількість стропальників, а за потреби і сигнальників, прізвища стропальників занести у вахтовий журнал машиніста вантажопідіймального крана, машини, мобільного підйомника у разі оснащення такого підйомника гаком для підіймання вантажів. У разі обслуговування одного крана, машини, мобільного підйомника більше ніж двома стропальниками (сигнальниками) у вахтовий журнал машиніста заноситься прізвище старшого стропальника (сигнальника);

2) забезпечити складування вантажів відповідно до ПВР або технологічних карт;

3) проводити інструктаж машиністів вантажопідіймальних кранів, машин, мобільних підйомників, працівників, які виконують роботи з робочої платформи мобільних підйомників, та стропальників з питань безпечного виконання очікуваних робіт на місці їх проведення, звертати особливу увагу на:

недопущення перевантаження вантажопідіймальних кранів, машин, мобільних підйомників;

правильність установлення стрілових самохідних кранів і мобільних підйомників;

правильність стропування вантажів, безпечність виконання робіт під час навантаження та розвантаження піввагонів та платформ тощо;

дотримання стропальниками умов особистої безпеки;

4) не допускати роботу вантажопідіймальних кранів, машин, мобільних підйомників за відсутності в подорожньому листі або вахтовому журналі машиніста запису про його справність;

5) забезпечити стропальників, яким доручене подавання сигналів машиністу, сигнальників однією чи кількома однаковими в межах підприємства розпізнавальними ознаками, наприклад, жилет, шолом, манжети, нарукавну пов’язку, сигнальний жезл яскравого кольору;

6) забезпечити стропальників маркованими, справними та відповідними масі та характеру вантажів, що переміщуються, знімними вантажозахоплювальними пристроями та тарою;

7) вказувати машиністам і стропальникам місця, порядок і габарити складування вантажів відповідно до ПВР або технологічних карт;

8) не допускати до роботи, технічного обслуговування та ремонту обладнання машиністів, їх помічників, слюсарів, електромонтерів, які не мають професійної підготовки та не пройшли перевірку знань з питань охорони праці, та не допускати до роботи вантажопідіймальні крани, машини, мобільні підйомники у разі відсутності працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт, або стропальників чи інших працівників, що підвішують вантаж на гак, які не мають професійної підготовки та не пройшли перевірку знань з охорони праці, крім підйомників не оснащених гаком для підіймання вантажів;

9) стежити, щоб на місцях проведення робіт були вивішені або видані машиністам вантажопідіймальних кранів, машин, мобільних підйомників (у разі оснащення цих підйомників гаком для підіймання вантажів) та стропальникам схеми (графічні зображення) стропування типових вантажів, а також таблиці з вказівкою маси вантажів, що переміщуються;

10) установити порядок приймання та здачі змін машиністами та стропальниками та виділити час, необхідний для огляду знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари, а машиністам - час для оглядів вантажопідіймальних кранів, машин, мобільних підйомників до початку та після закінчення змін;

11) забезпечити достатнім освітленням місця проведення робіт вантажопідіймальними кранами, машинами, мобільними підйомниками. У разі недостатнього освітлення, сильного снігопаду чи туману, а також у інших випадках, коли машиніст погано розпізнає сигнали стропальника або вантаж, що переміщується, припинити роботу вантажопідіймального крана, машини, мобільного підйомника;

12) не допускати використання немаркованих, несправних і невідповідних за вантажопідіймальністю та характером вантажу знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари, а також вилучати з місць проведення робіт браковані знімні вантажозахоплювальні пристрої та тару;

13) не допускати підтягування вантажу по землі, підлозі або рейках гаком крана за похилого положення вантажних канатів, а також підтягування кранами вантажів під час їх підіймання та опускання, підіймання засипаного, заваленого, затисненого, примерзлого, закріпленого болтами або залитого бетоном вантажу, розкачування вантажу та кидання його не землю, неправильно застропованого або неурівноваженого на гаку вантажу, не дозволяти працівникам вирівнювати вантажі власною масою тіла працівників, а також підіймання тари, заповненої вище рівня бортів на висоту, що перевищує встановлену технологічними картами, інструкціями з охорони праці тощо;

14) не дозволяти перебування людей у кабіні чи в кузові автомобіля під час його навантажування та розвантажування;

15) не допускати установлення та роботу стрілових самохідних кранів і мобільних підйомників поблизу ліній електропередачі без наряду-допуску;

16) стежити за наявністю на місці проведення робіт баштових кранів і стрілових самохідних кранів у баштово-стріловому виконанні контрольного вантажу та контролювати проведення машиністом перевірок справності обмежувача вантажопідіймальності (вантажного моменту) шляхом підіймання контрольного або іншого точно зваженого вантажу в строки, зазначені в пункті 18 глави 2 розділу VII цих Правил;

17) стежити за додержанням відстаней, зазначених у пункті 7 глави 2 розділу III цих Правил, по горизонталі між частинами, що виступають, вантажопідіймального крана, який пересувається наземними крановими коліям, та будівлями, штабелями вантажів або іншими предметами;

18) зупиняти роботу крана у зв’язку з сильним вітром, що перевищує допустиму норму під час роботи крана, та вимагати вжиття машиністом заходів щодо попередження угону крана вітром;

19) не допускати:

підіймання залізобетонних і бетонних та іншіх виробів масою більше 500 кг, які не мають марковання та вказівки про фактичну масу;

подавання матеріалів у віконні та дверні прорізи без приймальних площадок;

підіймання цегли на піддонах без огорожі, крім випадків навантажування та розвантажування автомобілів (на платформу чи з платформи на землю) за умови віддаленості людей у зоні переміщення вантажів;

установлення стрілових самохідних кранів і мобільних підйомників на робочих майданчиках з ухилом, більше ніж установлений для цього типу крана чи підйомника, на свіжонасипаному незатрамбованому ґрунті, а також поблизу укосів котлованів або траншей на відстані ближче найменшої допустимої відстані від основи укосу котловану (канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана, мобільного підйомника, зазначеної в додатку 1 до цих Правил;

20) вимагати від машиністів установлювання стрілових самохідних кранів і мобільних підйомників на всі наявні опори, коли застосування їх вимагається згідно з вантажною характеристикою. Не допускати роботу крана чи підйомника, що встановлений не на всі опори;

21) вказувати машиністам місце встановлення підйомників для роботи поблизу ВРУ, ПЛ і робити про це запис у вахтовому журналі машиніста;

22) не допускати проведення робіт без наряду-допуску у випадках, передбачених пунктами 9 глави 1 розділу V, 10 глави 2 розділу V, 13 глави 5 цього розділу, 9 глави 2 розділу VII, 1 глави 4 розділу VII, 14 глави 17 розділу VIII цих Правил;

23) здійснювати контроль за забезпеченням працівників необхідними інвентарем і засобами для безпечного проведення робіт мобільними підйомниками;

24) забезпечувати машиністів кранів, які мають здійснювати підіймання в колисці працівників вантажопідіймальним краном для виконання робіт, ПВР, який установлює порядок проведення робіт і заходи щодо здійснення безпечного виконання цих робіт.

11. Під час експлуатації магнітних та грейферних кранів працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт, зобов'язаний:

1) визначати (встановлювати) зону роботи цих кранів та позначати її знаками безпеки, не допускати перебування в ній людей та проведення будь-яких робіт. Працівники, що обслуговують магнітні та грейферні крани, можуть допускатися до виконання своїх обов’язків тільки під час перерви в роботі вантажопідіймального крана, коли грейфер або вантажопідіймальний магніт опущені на землю, крім випадків, коли суб’єктом господарювання заздалегідь розроблені та затверджені заходи, що забезпечують безпечні умови роботи цих працівників;

2) не допускати перебування людей на платформах, автомобілях, у піввагонах та іншому рухомому складі під час розвантажування або завантажування їх магнітними або грейферними кранами;

3) стежити, щоб грейфер не використовувався для підіймання людей та виконання робіт, на які він не розрахований.

12. Працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт, зобов’язаний зупинити роботу вантажопідіймальних кранів, машин, мобільних підйомників на вимогу працівника, відповідального за утримання їх у справному стані, чи працівника, який здійснює нагляд за їх утриманням та безпечною експлуатацією.

13. На машиніста щозміни перед пуском крана в роботу покладено такі обов’язки:

здійснити огляд крана. Огляд крана, що працював у попередній зміні, здійснюється разом з машиністом, який здає зміну. Кран оглядається лише за непрацюючих механізмів і вимкненому рубильнику в кабіні машиніста. Гнучкий кабель оглядається за вимкненого рубильника, що подає напругу на кабель. У разі недостатнього освітлення необхідно користуватися переносною лампою напругою не вище за 42 В;

ознайомитися зі станом крана за записами у вахтовому журналі машиніста, а під час приймання крана, що перебував до цього в роботі, з’ясувати стан крана у машиніста, який здає зміну;

оглянути механізми крана, гальма, ходову частину, буферні пристрої та їх кріплення;

перевірити наявність і справність огорож механізмів, перехідних площадок і галерей;

перевірити змащування передач, підшипників і канатів, стан пристроїв для змащування та сальників;

перевірити стан канатів і їх кріплення на барабані, а також укладання канатів у рівчаках блоків і барабанів;

оглянути гак і його кріплення в обоймі, ланцюги і кільця підвіски вантажопідіймального магніта (на магнітних кранах) та інші змінні вантажозахоплювальні органи;

провести зовнішній огляд (не знімаючи кожухи й не розбираючи) електричних апаратів (рубильників, контакторів, контролерів, пускових опорів, гальмівних електромагнітів, кінцевих вимикачів, командоконтролерів, магнітних контролерів і кабелів, якщо кран живиться від мережі за допомогою кабелю);

перевірити наявність і справність робочого та ремонтного освітлення шляхом вмикання світильників, а також звукового сигнального пристрою;

перевірити наявність діелектричних килимків та рукавичок і переконатися у придатності їх (відсутність проколів, поривів тощо);

переконатися у відсутності на крані сторонніх предметів, що можуть впасти вниз під час руху крана;

переконатися у відсутності на крані і кранових коліях ремонтного персоналу або сторонніх осіб;

разом зі стропальником (зачіплювачем) перевірити справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари та наявність на них бирок або клейм;

після огляду, перед пуском крана в роботу, необхідно всі його механізми випробувати на холостому ходу та зробити про це запис у вахтовому журналі машиніста;

у разі виявлення несправностей, що заважають безпечній роботі крана, машиніст, не починаючи роботи, повинен зробити відповідний запис у вахтовому журналі машиніста та доповісти про це працівнику, відповідальному за справний стан, і працівнику, відповідальному за безпечне проведення робіт;

не допускати підіймання в колисці працівників вантажопідіймальним краном без отримання від працівника, відповідального за безпечне проведення робіт, ПВР, який установлює порядок проведення робіт і заходи щодо здійснення безпечного виконання цих робіт.

14. Робота крана забороняється за наявності таких несправностей:

тріщини, деформації у розрахункових елементах металоконструкцій та інші пошкодження, що перевищують граничні норми бракування елементів вантажопідіймальних кранів та машин, зазначені в додатку 8 до цих Правил;

тріщин в елементах змінних вантажозахоплювальних органів (гака, траверсі тощо), якщо відсутні шплінти, затискувачі або послаблені елементи кріплень канатів;

гак не обертається в обоймі; гайка, що кріпить гак, не має пристрою, що унеможливлює її самовідгвинчування;

вантажний канат має обірвану сталку, місцеве пошкодження або спрацювання, що перевищує встановлену норму (дані про бракування канатів наведені в пунктах 41-48 глави 3 цього розділу);

деталі гальм механізмів підіймання вантажу та зміни вильоту стріли мають пошкодження;

не діє або не відрегульований та неопломбований обмежувач вантажопідіймальності (обмежувач граничного вантажу) та/або обмежувач вантажного моменту;

відсутні огорожі механізмів і оголених струмопровідних частин електрообладнання;

ненадійно закріплені редуктори, гальмівні шківи, підшипники, електродвигуни та інше обладнання крана (неповна кількість кріпильних виробів, незатягнені різьбові з’єднання, відсутність стопорних або пружинних шайб тощо;

корпуси контролерів та іншого електрообладнання, а також металоконструкції крана перебувають під напругою;

тролеї, розташовані на мосту крана, стикаються між собою або з металоконструкціями крана; струмознімачі торкаються суміжних тролеїв; гнучкі тролеї значно звисають; ізоляція електропровідників пошкоджена; заземлюючі провідники обірвані;

відсутній діелектричний килимок у кабіні кранівника.

не діють кінцеві вимикачі або їх важелі не повертаються в початкове положення; не діють блокувальні контакти люка, дверей входу до кабіни тощо, не працює нульове блокування контролерів; не діють автоматичні протиугінні пристрої;

несправний звуковий сигнальний пристрій.

15. Вимоги до стропальників зазначені в пунктах 16-29 цієї глави також поширюються на стропальників, які обслуговують мобільні підйомники, оснащені гаками.

16. Стропальник у своїй роботі підпорядковується працівнику, відповідальному за безпечне проведення робіт.

17. Перед початком роботи стропальнику необхідно:

підібрати знімні вантажозахоплювальні пристрої, що відповідають масі та характеру вантажу, який підіймається, з урахуванням кількості віток і кута їх нахилу до вертикалі та вимог технологічної карти на виконання робіт (навантажування та розвантажування, складування) або ПВР. Стропи загального призначення необхідно підбирати так, щоб кут нахилу віток до вертикалі не перевищував дозволений, що зазначений у паспорті стропа чи на його бирці;

перевірити справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв та тари, наявність на них клейм або бирок з позначенням номера, дати виготовлення та вантажопідіймальності, а також наявність на тарі напису про її призначення та власну масу;

перевірити освітлення робочого місця, за недостатнього освітлення стропальник, не починаючи роботи, повинен доповісти про це працівнику, відповідальному за безпечне проведення робіт.

18. Стропальник може приступати до роботи тільки після отримання завдання від працівника, відповідального за безпечне проведення робіт.

19. Під час обв’язування та зачіплювання вантажу стропальник має керуватися такими вимогами:

обв’язування та зачіплювання вантажу необхідно здійснювати відповідно до графічних зображень (схем) стропування типових вантажів. Стропування вантажів, що підіймаються рідко та на які не розроблені графічні зображеннями (схеми) їх стропування, необхідно здійснювати під керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт;

перевірити масу вантажу, що буде переміщуватися краном, за списком вантажів або згідно з маркованням на вантажі. Якщо стропальник не в змозі визначити масу вантажу, він повинен з’ясувати її у працівника, відповідального за безпечне проведення робіт;

під час обв’язування вантажу канати та ланцюги необхідно накладати на основний його масив (раму, каркас, корпус, станину) без вузлів і петель, під гострі крайки (ребра) вантажів слід підкладати спеціальні підкладки, що захищають стропи від пошкодження. Не дозволяється стропувати вантаж, що піднімають, за виступи, штурвали, штуцери та інші пристрої, що не розраховані для його підіймання;

обв’язувати вантаж належить таким чином, щоб під час його переміщення унеможливлювалося падіння окремих його частин (дошки, колоди, прутки тощо) та забезпечувалось стійке положення вантажу під час переміщення, для цього стропування довгомірних вантажів повинно проводитися не менше ніж в двох місцях;

зачіплювання залізобетонних виробів, а також інших вантажів, які мають петлі, рими, цапфи, необхідно проводити за всі передбачені для підіймання у відповідному положенні петлі, рими, цапфи;

під час підвішування вантажу на дворогі гаки, стропи повинні накладатись таким чином, щоб навантаження розподілялося на обидва роги рівномірно;

не застосовані для зачіплювання вантажу кінці багатовіткових стропів закріпити так, щоб під час переміщення вантажу краном унеможливлювалося торкання цими кінцями за предмети, що перебувають на шляху переміщення;

під час підіймання вантажу двома кранами, стропування та підвішування вантажу мають здійснюватися під безпосереднім керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт;

упевнитися, що призначений для підіймання вантаж будь-чим не закріплений, не затиснений, не засипаний та не примерз до землі.

20. Під час обв’язування та зачіплювання вантажів стропальнику забороняється:

проводити стропування вантажу, масу якого він не знає, або коли маса вантажу перевищує вантажопідіймальність крана, машини і мобільного підйомника;

користуватися пошкодженими або немаркованими знімними вантажозахоплювальними пристроями та тарою, з’єднувати ланки розірваних ланцюгів болтами або дротом, а розірвані канати - зв’язувати;

здійснювати обв’язку та зачіплювання вантажів в інший спосіб, ніж зазначено на графічних зображеннях (схемах) їх стропування;

застосовувати для обв’язування та зачіплювання вантажів пристрої, що не передбачені графічними зображеннями (схемами) стропування (ломи, штирі тощо);

здійснювати переміщення піддонів з цеглою без огорожі, крім випадків навантажування та розвантажування автомобілів (на платформу чи з платформи на землю) за умови віддалення людей із зони переміщення вантажів;

здійснювати зачіплювання бетонних і залізобетонних виробів, що не мають марковання або їх петлі пошкоджені;

підвішувати вантаж за один ріг дворогого гака;

здійснювати обв’язування та зачіплювання вантажу на гак крана на відстані ближче 40 м від крайнього проводу лінії електропередачі напругою понад 42 В без оформлення наряду-допуску та присутності працівника, відповідального за безпечне проведення робіт, призначеного наказом суб’єкта господарювання, прізвище якого зазначається в наряді-допуску;

забивати гак стропа в монтажні петлі залізобетонних виробів та інших вантажів, що мають монтажні петлі;

поправляти вітки стропів у зіві гака ударами важкими предметами;

поправляти ударами молотка або іншими предметами стропи на вантажі, що підіймається;

використовувати під час обв’язування великих стінових блоків та інших високих вантажів приставні драбини, у цьому разі необхідно застосовувати переносні площадки;

застосовувати грейфер для підіймання людей та вантажів, для переміщення яких він не призначений, підвішування вантажів за допомогою стропів за щелепи грейфера, а також для виконання робіт, для яких грейфер не призначений.

21. Перед виконанням кожної операції з підіймання та переміщення вантажу стропальник повинен особисто подати відповідний (поданий за допомогою рук або по радіо, а у разі відстані до 10 м - допускається голосом) сигнал машиністу або сигнальнику, а у разі обслуговування одного крана кількома стропальниками сигнал подає старший стропальник.

22. Перед подачею сигналу про підіймання вантажу стропальнику необхідно:

переконатися, що вантаж надійно застропований та нічим не утримується;

перевірити, чи немає на вантажі незакріплених деталей та інструменту; у разі підіймання труб великого діаметру перевірити, щоб усередині них не було землі, льоду або інших предметів, що можуть випасти під час підіймання та переміщення;

упевнитися, що вантаж не може під час підіймання за будь-що зачепитися;

переконатися у відсутності людей біля вантажу, між вантажем, що підіймається, та стінами, колонами, штабелями, станками та іншим обладнанням.

23. Перед підійманням вантажу стріловим краном або мобільним підйомником стропальник має перевірити також відсутність людей біля крана, на його неповоротній платформі, у зоні опускання стріли, вантажу та вийти з небезпечної зони.

24. Під час підіймання та переміщення вантажу стропальник зобов’язаний:

подати сигнал для підіймання вантажу на висоту від 200 мм до 300 мм, перевірити правильність його стропування, рівномірність натягу віток строп, стійкість крана, дію гальм і тільки після цього подавати сигнал про підіймання вантажу на необхідну висоту. За потреби коригування стропування вантаж необхідно опустити на землю;

стежити під час зняття вантажу з фундаментних болтів, щоб підіймання проводилося з найменшою швидкістю, без перекосів, заїдань та горизонтального переміщення вантажу до повного зняття його з болтів;

перевірити за покажчиком вантажопідіймальності перед підійманням вантажу стріловими самохідними кранами, що встановлений машиністом виліт стріли відповідає масі вантажу, що підіймається;

впевнитися перед горизонтальним переміщенням вантажу, що він піднятий на висоту не менше ніж на 500 мм вище будь-яких предметів, що є на шляху;

супроводжувати вантаж під час переміщення та стежити, щоб він не переміщувався над людьми та не міг за будь-що зачепитися. Якщо супроводжувати вантаж немає можливості, за його переміщенням повинен стежити машиніст крана, а якщо вантаж перебуває в зоні, яка не має огляду з кабіни машиніста, - повинен стежити другий стропальник або сигнальник;

застосовувати спеціальні відтяжки для запобігання довільному розвороту довгомірних, великовагових, негабаритних і громіздких вантажів під час їх підіймання або переміщення, а для розвертання довгомірних, великовагових і негабаритних вантажів - застосовувати відтяжки-гачки відповідної довжини;

здійснювати укладання вантажу рівномірно, без порушень установлених для складування габаритів та без захаращування проходів і проїздів, щоб відстань від виступаючих елементів поворотної частини стрілового самохідного крана (автомобільного, гусеничного, залізничного, пневмоколісного) до вантажу була не менше ніж 1 м, а від виступаючих елементів баштового, портального та козлового крана - не менше ніж 0,7 м; за неможливості дотримання цієї умови роботи повинні бути припинені; укладання вантажу в вагонетки, піввагони та на платформи, а також зняття його не повинно спричинити порушення рівноваги зазначених транспортних засобів, які мають бути укріплені для унеможливлення їх самочинного переміщення;

здійснювати підіймання сипких і дрібноштучних вантажів у спеціально призначеній тарі, яку заповнювати вище встановленої норми заборонено.

25. Під час підіймання та переміщення вантажів стропальнику забороняється:

перебувати на вантажі під час підіймання або переміщення, а також дозволяти підіймання або переміщення вантажу, якщо на ньому перебувають люди;

перебувати під піднятим вантажем або перебування під ним інших людей;

відтягувати вантаж під час його підіймання, переміщення або опускання;

перебувати самому та перебувати людям на залізничній платформі, у піввагоні, кузові автомобіля під час здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт грейферними або магнітними кранами;

вивільняти за допомогою кранів або мобільних підйомників защемлені знімні вантажозахоплювальні пристрої.

26. Під час роботи стрілових самохідних кранів і мобільних підйомників поблизу лінії електропередачі стропальнику необхідно бути особливо уважним.

27. Для запобігання ураженню струмом стропальник перед кожною операцією, спричиненою необхідністю дотику з вантажем, стропами, гаком або елементами крана чи мобільного підйомника, повинен пересвідчитися, що стріла крана (мобільного підйомника) або канати перебувають на безпечній відстані до проводів лінії електропередачі.

28. Під час роботи стрілових самохідних і баштових кранів для запобігання затисненню між поворотною та неповоротною частинами крана стропальник не повинен перебувати в небезпечних місцях.

29. Якщо стропальник (сигнальник) під час переміщення вантажу помітить несправність крана, кранової колії або іншу небезпеку, він повинен негайно подати сигнал про припинення переміщення вантажу та повідомити про несправність машиністу.

1. Обладнання, що є пересувним або може бути демонтоване, має бути використане так, щоб забезпечити стійкість під час його використання за всіх передбачуваних умов із урахуванням характеру ґрунту.

2. Підіймання працівників може здійснюватися тільки за допомогою обладнання та пристроїв, передбачених для цієї мети (мобільних, щоглових підйомників, вантажопасажирських будівельних підйомників, приводних колисок, колисок для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами).

Під час перебування працівників на обладнанні на посту керування весь час повинен перебувати машиніст. Працівники, яких підіймають, повинні мати надійні засоби зв’язку. У разі небезпеки повинні бути передбачені заходи їх евакуації.

3. Необхідно вжити заходів для унеможливлення присутності працівників під підвішеним вантажем, якщо для виконання роботи їхня присутність не вимагається.

Не допускається переміщувати вантажі над незахищеними робочими місцями, на яких перебувають працівники.

Якщо роботу неможливо виконати у будь-який інший спосіб, має бути розроблено та вжито відповідних заходів безпеки.

4. Знімні вантажозахоплювальні пристрої повинні обиратися з урахуванням вантажів, що будуть переміщуватися, точок стропування та приєднання пристрою й атмосферних умов, ураховуючи методи та графічні зображення (схеми) їх стропування.

Знімний вантажозахоплювальний пристрій повинен мати чітке позначення його характеристик, якщо цей пристрій не будуть розбирати після використання.

5. Знімні вантажозахоплювальні пристрої повинні зберігатися у спосіб, який унеможливить їх пошкодження або погіршення їх характеристик, - на складах або під навісами у підвішеному стані чи покладеними на стелажі або дерев’яні підкладки. Зберігання на землі забороняється.

6. Якщо дві або більше одиниці обладнання (вантажопідіймальних кранів, мобільних підйомників) установлені або змонтовані на робочому майданчику так, що їх робочі зони перетинаються, необхідно вжити відповідних заходів для запобігання зіткненню між вантажами або частинами обладнання.

7. У разі використання пересувного обладнання для підіймання некерованих вантажів, необхідно вжити заходів для запобігання розгойдуванню, перекиданню або залежно від обставин, що можуть виникнути, переміщенню чи ковзанню обладнання. Забезпечення вжиття цих заходів мають контролювати працівники, відповідальні за безпечне проведення робіт.

8. Для забезпечення безпеки працівників усі операції з підіймання вантажу повинні плануватися і контролюватися.

9. Якщо обладнання для підіймання некерованих вантажів не може утримувати вантаж у разі повної чи часткової втрати електропостачання, необхідно вжити відповідних заходів для унеможливлення наражання працівників на будь-які ризики, що можуть виникнути.

Підвішені вантажі не повинні залишатися без нагляду, якщо доступ до небезпечної зони не огороджений із вивішуванням попереджувальних знаків.

10. Використання обладнання для підіймання некерованих вантажів просто неба має припинятися, коли метеорологічні умови погіршуються до такої межі, що ставиться під загрозу безпечне використання обладнання та зростає ймовірність виникнення ризиків для життя та здоров’я працівників. Для унеможливлення будь-яких ризиків для працівників необхідно вживати заходів безпеки, зокрема щодо запобігання перекиданню обладнання.

11. Вантажопідіймальні крани та машини, підйомники всіх типів і приводні колиски, що перебувають в експлуатації, мають бути споряджені табличкою чи написом, розміщеною на видному місці, з чітко позначеними обліковим номером, вантажопідіймальністю та датою наступного часткового та повного технічного огляду. Матеріал таблички і метод виконання написів на ній має забезпечувати їх схоронність протягом строку до наступного технічного огляду.

12. Під час експлуатації вантажопідіймальних кранів та машин (крім приводних колисок), мобільних підйомників, що не обладнані кабіною, має бути забезпечене керування ними лише машиністом або працівником, який одержав у встановленому суб’єктом господарювання порядку спеціальний ключ (ключ-марку) від індивідуального контактного замка пульта (поста) керування чи захисної панелі, що дає змогу вмикати (вимикати) електричне коло керування вантажопідіймальним краном, машиною чи підйомником з метою унеможливлення несанкціонованого їх пуску. Допускається під час експлуатації баштових кранів з кабіною керування вживати інші заходи, пристрої для унеможливлення несанкціонованого їх пуску, наприклад, споряджувати кабіну керування надійним замком з ключем тощо, а для будівельних, щоглових підйомників, приводних колисок унеможливлення несанкціонованого їх пуску може досягатися замиканням ввідних пристроїв або шаф (постів) керування надійним замком.

1. Вантажопідіймальні крани та машини можуть бути допущені до підіймання та переміщення тільки тих вантажів, маса яких не перевищує їх вантажопідіймальність. Використання вантажопідіймальних кранів та машин у більш тяжкому режимі, ніж зазначений у журналі нагляду (паспорті), не дозволяється.

2. Вантажопідіймальні крани та машини, вантажозахоплювальним органом яких є грейфер, допускаються до роботи тільки після зважування вантажу під час пробного зачерпування, яке проводиться з горизонтальної поверхні свіжонасипаного вантажу в присутності працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами та машинами. Підтвердження вантажопідіймальності грейфера оформлюється протоколом, що зберігається разом із журналом нагляду (паспортом) крана.

Маса грейфера із зачерпнутим матеріалом не повинна перевищувати вантажопідіймальності крана чи машини. Для вантажопідіймальних кранів із змінною вантажопідіймальністю, яка залежить від вильоту, ця маса не повинна перевищувати вантажопідіймальності, відповідної вильоту, на якому проводиться робота вантажопідіймального крана з грейфером.

3. Вантажопідіймальні крани та машини, вантажозахоплювальним органом яких є вантажопідіймальний магніт, можуть допускатися до переміщення монолітних вантажів (плит, болванок) тільки тоді, коли неможливе їх перевантаження.

4. Не дозволяється використання вантажопідіймальних кранів і машин, механізм підіймання яких обладнаний фрикційними або кулачковими муфтами вмикання, для підіймання та переміщення працівників, розплавленого металу, отруйних і вибухових речовин, посудин, що знаходяться під тиском повітря або газу.

5. Дозволяється переміщення вантажів над перекриттями, під якими розташовані виробничі, житлові або службові приміщення, де перебувають люди, після розроблення та здійснення заходів, що забезпечують умови для безпечного виконання робіт та у присутності працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами.

6. Підіймання та переміщення вантажів кількома вантажопідіймальними кранами дозволяється в окремих випадках. Роботи проводяться відповідно до ПВР або технологічної карти на виконання робіт, у яких мають бути наведені графічні зображення (схеми) стропування та переміщення вантажу із вжиттям заходів щодо забезпечення чіткої координації роботи машиністів, послідовності виконання операцій, положення вантажних канатів, а також міститися вимоги до підготовки і стану кранової колії та інші вказівки з безпечного підіймання та переміщення вантажу.

У разі підіймання та переміщення вантажу кількома вантажопідіймальними кранами навантаження, що припадає на кожен вантажопідіймальний кран, не має перевищувати його вантажопідіймальності. Така робота здійснюється під безпосереднім керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами.

7. До роботи не допускаються вантажопідіймальні крани та машини, що не пройшли технічного огляду чи експертного обстеження та не мають позитивних результатів проведеного технічного огляду чи експертного обстеження, а знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара - періодичного огляду, визначеного цими Правилами. Забраковані знімні вантажозахоплювальні пристрої та тара, а також ті, що не мають бирок (клейм), не повинні знаходитися в місцях виконання робіт.

8. Під час керування вантажопідіймальним краном або машиною з підлоги має бути забезпечений вільний прохід для працівника, який керує ними, та виділяється зона безпечного обслуговування вантажу, що переміщується.

9. Виходи на кранові колії мостових і пересувних консольних кранів, що працюють, мають бути замкнені. Допуск персоналу, який обслуговує крани, а також інших працівників на кранові колії та прохідні галереї мостових і пересувних консольних кранів, що працюють, для проведення ремонтних або будь-яких інших робіт проводиться за нарядом-допуском, який визначає умови безпечного виконання робіт. Наряд-допуск оформляється та видається в порядку та у випадках, визначених суб’єктом господарювання. Про наступну роботу повинні бути повідомлені записом до вахтового журналу машиністи кранів усіх змін прогону, цеху, де здійснюється робота, машиністи кранів суміжних прогонів (за потреби), а також інші працівники відповідно до порядку, визначеного суб’єктом господарювання.

10. Проведення будь-яких робіт (монтажних, обслуговування світильників тощо) з галереї та площадок мостового крана дозволяється за умови забезпечення безпечного виконання таких робіт (застосування заходів щодо унеможливлення падіння працівників з крана, ураження їх струмом, виходу на кранові колії, установлення порядку пересування крана тощо) з урахуванням вимог пункту 9 цієї глави. Використання крана за призначенням (підіймання та переміщення вантажів) під час виконання таких робіт не дозволяється.

11. Для кожного цеху (прогону), де працюють мостові або пересувні консольні крани, не обладнані прохідними галереями вздовж кранової колії, установлюється порядок безпечного спуску машиніста крана з кабіни у разі вимушеної зупинки крана поза посадковою площадкою.

12. Мають бути розроблені способи безпечного стропування, обв’язування вантажів, а також способи безпечного кантування вантажів, якщо така операція проводиться за допомогою вантажопідіймальних кранів та машин, із зазначенням пристроїв, що застосовуються, а стропальники ознайомлені з цими способами. Графічні зображення (схеми) стропування типових вантажів та обв’язування вантажів видаються на руки стропальникам і машиністам кранів і вивішуються в місцях проведення робіт.

13. Організація безпечного проведення робіт вантажопідіймальними кранами має здійснюватися відповідно до попередньо розроблених і затверджених суб’єктом господарювання ПВР або технологічних карт на виконання цих робіт, технологічних карт складування вантажів, навантажування та розвантажування рухомого складу (автомобільного, залізничного), з якими ознайомлені (під підпис) працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, машиністи кранів і стропальники.

Допускається здійснення організації безпечного проведення робіт вантажопідіймальними кранами відповідно до іншої технологічної чи організаційної документації, наприклад, проект виконання робіт на об’єкт будівництва, план з охорони праці будівельного майданчика тощо, за умови відповідності цієї документації вимогам пункту 14 цієї глави.

14. ПВР має, зокрема, передбачати:

місця встановлення вантажопідіймальних кранів із зазначенням робочої та небезпечної зони роботи кранів, а також заходи щодо обмеження за потреби робочої зони крана;

відповідність вантажопідіймальних кранів, що використовуються, умовам виконання монтажних робіт щодо вантажопідіймальності, висоти підіймання, вильоту;

забезпечення допустимих безпечних відстаней до струмопровідних частин ВРУ та ПЛ під час установлення крана відповідно до вимог пункту 13 глави 2 розділу III цих Правил, а також безпечних відстаней наближення частин крана (поворотної платформи, стріли тощо), канатів, вантажозахоплювальних органів і пристроїв до будівель і місць складування виробів і матеріалів;

місця руху міського транспорту та пішоходів;

умови встановлення та роботи вантажопідіймальних кранів поблизу укосів котлованів або канав;

умови безпечної роботи кількох вантажопідіймальних кранів, розташованих поруч або на одній чи паралельних коліях, у разі коли робочі зони цих кранів перетинаються;

переліки і маси вантажів, що переміщуються вантажопідіймальними кранами, і знімних вантажозахоплювальних пристроїв, що застосовуються під час переміщення, а також графічні зображення (схеми) стропування цих вантажів;

місця та габарити складування вантажів, габарити проходів, під’їзні шляхи тощо;

заходи щодо безпечного проведення робіт з урахуванням конкретних умов на дільниці, де встановлений вантажопідіймальний кран, вимог цих Правил (огородження робочого майданчика, монтажної і небезпечної зони крана, охоронної зони ПЛ, місця стоянок автотранспорту під час розвантаження, місця перебування водія під час розвантаження, кранової колії, рівень і способи освітлення в темну пору доби тощо).

15. Стропальники мають бути забезпечені розрахованими, випробуваними та промаркованими знімними вантажозахоплювальними пристроями і тарою належної вантажопідіймальності.

16. На майданчиках для укладання вантажів має бути виділене місце, обладнане необхідними пристроями (касетами, пірамідами, стелажами, драбинами, підкладками, підставками тощо).

17. У кабіні та на місці виконання робіт має бути перелік вантажів, що переміщуються вантажопідіймальними кранами та машинами, із зазначенням їх маси. Машиністам кранів і стропальникам, що обслуговують стрілові крани, такий перелік видається на руки під підпис. Також у кабіні стрілового самохідного крана мають бути таблиця допустимих відстаней від основи укосу котловану (канави) до найближчих опор крана відповідно до додатка 1 до цих Правил і таблиця допустимих відстаней до струмопровідних частин ВРУ та ПЛ, що перебувають під напругою, відповідно до додатка 2 до цих Правил.

18. Має бути забезпечена постійна можливість періодичного випробування точно виваженим вантажем обмежника вантажопідіймальності баштових кранів і стрілових самохідних кранів у баштово-стріловому виконанні. Випробування обмежника вантажопідіймальності відбувається в строки, зазначені в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана, з відміткою про це у вахтовому журналі машиніста. У разі відсутності вказівок у настанові з експлуатації про періодичність перевірки обмежника строки перевірки встановлюються суб’єктом господарювання, але не рідше одного разу на добу.

19. Дверці захисної панелі баштового крана мають бути запломбовані або замкнуті на замок, а також має бути запломбований релейний блок обмежника вантажопідіймальності стрілових самохідних і баштових кранів.

20. Під час роботи вантажопідіймального крана чи машини має бути встановлений порядок обміну умовними сигналами між стропальниками та машиністами кранів. Сигнали, які подають за допомогою рук, що застосовуються під час переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами, наведені в додатку 14 до цих Правил. Дозволяється подавати словесні сигнали (голосом), якщо відстань між стропальником і машиністом крана не перевищує 10 м. Під час зведення споруд заввишки більше 36 м має застосовуватися двосторонній радіо- або телефонний зв’язок.

21. Якщо зона, що обслуговується вантажопідіймальним краном чи машиною, повністю не має огляду з кабіни, а між машиністом і стропальником відсутній радіо- або телефонний зв’язок, для передавання сигналів машиністу крана повинен бути призначений працівником, відповідальним за безпечне проведення робіт, сигнальник з числа стропальників. У разі обслуговування одного крана двома або більше сигнальниками один із них призначається старшим.

22. Місце проведення робіт з підіймання та переміщення вантажів, у тому числі проходи та проїзди, повинні мати додаткове штучне освітлення, коли освітленість у зоні роботи нижче 10 лк відповідно до вимог ПВР або технологічних карт на виконання робіт (навантажування та розвантажування, складування).

Освітленість повинна бути рівномірною, без сліпучої дії світильників на працівників. Типи світильників необхідно обирати залежно від умов навколишнього середовища і властивостей вантажу.

За недостатнього освітлення місця роботи, сильного снігопаду чи вітру, що перевищує значення, зазначене в експлуатаційних документах, або туману, дощу, температури навколишнього повітря нижче значень, зазначених в експлуатаційних документах, а також у разі коли машиніст крана, машини чи мобільного підйомника погано розрізняє сигнали стропальника (сигнальника) або вантаж, що переміщується, робота крана має бути припинена.

23. У разі потреби встановлення залізничного крана на виносні опори він закріплюється всіма наявними рейковими захоплювачами.

Забороняється перебування машиніста в кабіні крана під час його встановлення на виносні опори та їх переведення в транспортне положення. Ця вимога не поширюється на вантажопідіймальні крани, у яких виконання зазначених операцій здійснюється тільки з кабіни крана.

24. У разі потреби встановлення стрілового самохідного або залізничного крана на виносних опорах вони мають установлюватися на всіх виносних опорах, що в них є. Під опори підкладаються міцні та стійкі підкладки, які є інвентарним приладдям крана.

25. Робота стрілових самохідних кранів під контактними проводами міського транспорту без зняття напруги може проводитися за умов забезпечення відстані між стрілою крана і проводами не менше 1000 мм за допомогою обмежувача (упора), який не дозволяє зменшити цю відстань у разі підіймання стріли чи висування її секцій.

26. У разі виконання робіт лебідками необхідно перевіряти гальмову систему лебідки зупиненням вантажу під час опускання. У лебідок з електричним приводом вантаж необхідно опускати як за допомогою електродвигуна, так і розгальмуванням барабана за вимкненого електродвигуна, перевіряючи під час проведення цієї операції надійність роботи гальм, відсутність нагрівання гальмових колодок вище 60 °C та всіх підшипників вище 70 °C, відсутність нехарактерного шуму в роботі зубчастих передач, підтікання та викидання мастила з підшипників та інших дефектів і пошкоджень.

27. Канат лебідки у разі правильного навивання має лягати на барабан рівними щільними рядами. Відстань між верхнім шаром навитого каната та зовнішнім діаметром реборди повинна бути не менша ніж два діаметри каната. У нижньому положенні вантажозахоплювального органа лебідки на барабані повинно залишатись не менше 1,5 витка каната, не враховуючи витків, що перебувають під затискним пристроєм.

Для зменшення перекидального моменту, що діє на лебідку, канат повинен підходити до барабана знизу. Положення вітки каната, що набігає на барабан, повинно бути якомога ближчим до горизонтального і не більше ніж на 2° відхилятись від площини, перпендикулярної до осі барабана. Для цього за потреби на підходах до лебідки канат повинен пропускатись через один або кілька відвідних блоків. Відстань від осі барабана до відвідного блока, найближчого до лебідки, має бути не менше 20 довжин барабана.

28. У разі підіймання вантажів одночасно двома лебідками швидкість навивання канатів на їх барабани має бути однаковою.

29. Лебідки з ручним приводом для підіймання та опускання вантажів мають бути споряджені безпечними рукоятками або автоматичним вантажоупорним гальмом.

Лебідки, не обладнані автоматичним гальмом або безпечною рукояткою, у тому числі монтажно-тягові механізми, дозволяється застосовувати тільки як тягові.

30. Під час виконання робіт із застосуванням лебідки необхідно стежити за правильним навиванням каната лебідки на барабан, не допускати його сковзання на вал лебідки.

31. Кількість працівників, які обслуговують лебідку з ручним приводом, визначається виходячи з конкретних умов роботи і розрахункового зусилля, яке діє на рукоятку лебідки одним працівником. Це зусилля має бути не більше ніж 120 Н, а короткочасне зусилля - не більше ніж 200 Н.

32. Виконання робіт із застосуванням лебідок і талів необхідно здійснювати за умов:

надійного закріплення лебідок, талів до несучих конструкцій на робочому місці;

справності гальм;

справності електроприводу;

наявності огородження привода;

надійного закріплення каната на барабані та правильного його навивання (без появи петель, послаблення каната тощо);

уможливлення огляду зони роботи і візуального нагляду за переміщенням вантажу.

Керування лебідкою вручну необхідно здійснювати із застосуванням засобів індивідуального захисту.

Ремонтувати або підтягувати послаблені з’єднання дозволяється після виведення лебідки з роботи.

33. Не дозволяється експлуатація лебідок і талів з пошкодженнями, що можуть створити небезпеку для працівників та оточуючих:

тріщини та відбиття країв реборд у чавунних барабанах;

тріщини або злом зубців у шестернях;

спрацювання зубців у шестернях лебідок більше величин, зазначених у експлуатаційних документах їх виробників;

деформація корпусу лебідок і талів;

несправність запобіжних пристроїв;

спрацювання деталей тягових механізмів;

тріщини або відбиті краї кілець підшипників;

перевищення зазору поміж віссю та втулкою більше, ніж передбачено експлуатаційними документами;

спрацювання гальмівних накладок гальм за товщиною понад 50 %;

раковини або тріщини на осях і валах;

пошкодження (розбитість) шпоночних канавок;

злом зубців або тріщини храповика;

вищербини на упорній частині собачок храповика;

злом пальців муфти;

спрацювання більше ніж 25 % первинної товщини гальмівного шківа.

34. Металеві частини талів і лебідок з електричним приводом необхідно заземлювати. Для талів і лебідок з ручним приводом, у тому числі монтажно-тягових механізмів, заземлення металевих частин необхідно виконувати у разі проведення робіт на повітряних лініях електропередачі, що перебувають під напругою.

35. Змінювати хід з прямого на зворотний під час підіймання вантажу лебідками з електричним приводом необхідно тільки після зупинення лебідки, а під час підходу вантажу до крайніх положень - після уповільнення ходу.

У разі виявлення дефектів в електроприводі (сильне нагрівання електродвигуна, котушок електромагніту, резисторів, підшипників; сильне іскріння щіток електродвигуна чи поява диму, запаху гару; відчутність дії струму у разі дотику до деталей лебідки тощо) необхідно негайно припинити роботу і від’єднати електродвигуни лебідки від мережі живлення.

36. Не дозволяється під час виконання робіт із застосуванням лебідок з ручним важільним приводом, у тому числі монтажно-тягових механізмів:

перебувати в площині коливання важеля та під вантажем, що піднімають;

застосовувати важіль, що має більшу довжину, ніж передбачено конструкцією лебідки;

переводити важіль з одного крайнього положення в інше ривками.

Під час виконання робіт вантаж, що переміщується, повинен бути надійно закріплений до гака. Рух рукоятки зворотного ходу має бути плавним, без ривків і заїдання. Тяговий механізм і канат постійно мають бути на одній прямій.

37. Не дозволяється виконувати роботу із застосуванням лебідок з ручним важільним приводом, у тому числі монтажно-тягових механізмів, у разі просковзування каната під час змінювання напрямку руху рукоятки прямого ходу, вільного проходження його в стискачах тягового механізму, а також у разі зрізування запобіжних штифтів або фіксаторів.

38. Для безпечного виконання робіт з підіймання і переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами та машинами необхідно дотримуватися таких вимог:

1) на місці проведення робіт, а також на вантажопідіймальних кранах і машинах не повинні знаходитись особи, які не мають стосунку до роботи, що виконується;

2) вхід на крани мостового типу і пересувні консольні та сходження з них здійснюється через посадкову площадку або прохідну галерею;

3) за потреби огляду, ремонту, регулювання механізмів, електрообладнання, виходу на настил моста крана, огляду та ремонту металоконструкцій має вимикатися ввідний пристрій;

4) на кранах мостового типу, в яких рейки вантажного візка розташовані на рівні настилу, перед виходом обслуговувального персоналу на галерею візок установлюється посередині моста за винятком випадків, коли вихід на настил пов’язаний із необхідністю огляду самого візка. У цьому разі візок необхідно установлювати в безпосередній близькості від виходу з кабіни на настил;