Відповідно до статті 7 Закону України "Про насіння і садивний матеріал", підпункту 9 пункту 4, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119 (із змінами), пункту 69 Розділу 3 Всеохоплюючої Стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони , схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 228 та з метою забезпечення належної організації робіт з польового оцінювання насіннєвих посівів соняшнику та ріпаку

1. Затвердити Методику польового оцінювання насіннєвих посівів соняшнику та ріпаку, що додається.

2. Департаменту аграрної політики та сільського господарства подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ця Методика установлює правила польового оцінювання насіннєвих посівів соняшнику та ріпаку за показниками сортових якостей, ступеня стерильності батьківських компонентів гібридів, гібридів F1 та сортів, засміченості бур’янами, ураженості хворобами та ушкодженості (заселеності) шкідниками та застосовується аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами) на сортах і гібридах соняшнику та ріпаку, а також їхніх батьківських компонентів, занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

2. Цю Методику розроблено для забезпечення належної організації робіт з польового оцінювання насіннєвих посівів соняшнику і ріпаку з метою імплементації положень Директиви Ради ЄС 2002/57/ЄС від 13 червня 2002 року про реалізацію насіння олійних та прядивних культур та Насіннєвих схем сортової сертифікації насіння Організації економічного співробітництва та розвитку, призначеного для міжнародної торгівлі, переглянуті та схвалені рішенням Ради ОЕСР C(2000)146 від 28 вересня 2000 року.

3. У цій методиці терміни вживаються у таких значеннях:

батьківський (материнський) компонент - самозапильна лінія або стерильний гібрид (A);

батьківський (чоловічий) компонент - форма, пилком якої запліднюється материнська форма (Б або В);

відновник фертильності пилку - батьківський (чоловічий) компонент, під час запилення яким стерильного аналога фертильність пилку відновлюється в наступній генерації (В);

гібридна популяція - сукупність спадково відмінних рослин, отримана в результаті природної або штучної гібридизації;

гібрид простий міжлінійний - перше покоління (F1) від схрещування двох самозапильних ліній: фертильний (АЧВ) або стерильний (АxБ);

гібрид трилінійний - перше покоління (F1) від схрещування простого стерильного гібрида з лінією - відновником фертильності пилку: (АxБ)xВ - фертильний;

журнал польового оцінювання насіннєвого посіву - документ визначеної форми, куди заносять первинні дані результатів польових обстежень та остаточного оцінювання насіннєвого посіву;

закріплювач стерильності - батьківський (чоловічий) компонент, під час запилення яким стерильному аналогу надається цитоплазматична чоловіча стерильність у наступному поколінні (Б);

насіннєвий посів - ділянка, засіяна насінням сорту самозапильної лінії або гібрида з метою використання урожаю з нього на насіннєві цілі;

пробна ділянка - частина насіннєвого посіву, на якій оцінюють рослини під час проведення польового обстеження та оцінювання;

сортова чистота (типовість) - відношення типових рослин сорту (самозапиленої лінії, гібрида) до загальної кількості рослин однойменної культури в посіві;

сортові вирізняльні ознаки - характерні морфологічні ознаки або сукупність ознак рослин, за якими можна встановити належність рослини до певного сорту (гібрида, лінії);

стерильний аналог самозапильної лінії - материнський компонент, якому надана властивість цитоплазматичної чоловічої стерильності, що не здатен виділяти життєздатний пилок (А);

схема посіву - чергування рядків батьківських компонентів на ділянці гібридизації або ділянці розмноження стерильного аналога самозапильної лінії;

цитоплазматична чоловіча стерильність (далі - ЦЧС) - спадкове по материнській лінії явище нежиттєздатності пилку або його відсутності.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про насіння і садивний матеріал", "Про охорону прав на сорти рослин".

4. У цій Методиці вживаються скорочення, що мають такі значення:

ДН - добазове насіння;

БН - базове насіння;

СН - сертифіковане насіння;

СН1 - сертифіковане насіння першої генерації;

СН2 - сертифіковане насіння другої генерації;

F1 - насіння першого покоління гібриду.

5. Назви категорій та послідовних генерацій насіння соняшнику та ріпаку визначаються залежно від етапу насінництва, біологічних особливостей культури і сорту згідно з додатком 1 до цієї Методики.

1. Польове оцінювання насіннєвих посівів проводять аудитори із сертифікації (агрономи­інспектори), які отримали свідоцтво аудитора із сертифікації.

Аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори) забезпечують результати та якість своєї роботи у сфері насінництва згідно із Законом України "Про насіння і садивний матеріал".

2. Польові обстеження та остаточне оцінювання посівів БН, не призначеного для реалізації, здійснюється спеціалістами науково-дослідних установ, власників сортів, автори самозапильних ліній і гібридів, які ведуть відповідну документацію.

3. Польові обстеження та остаточне оцінювання посівів БН, призначеного для реалізації, проводяться виключно аудиторами із сертифікації (агрономи-інспектори), які є посадовими особами Мінагрополітики чи державного підприємства, що входить до сфери управління Мінагрополітики.

До цих робіт можуть залучатися фахівці із захисту та карантину рослин, а також представник організації - замовника насіннєвої продукції (за їх згодою).

4. Польове оцінювання посівів категорії СН можуть проводити будь-які аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори) за умови вибіркового оцінювання таких робіт аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), які є посадовими особами Мінагрополітики чи державного підприємства, що входить до сфери управління Мінагрополітики.

До цих робіт можуть залучатися фахівці із захисту та карантину рослин, а також представник організації - замовника насіннєвої продукції (за їх згодою).

5. Насіннєвий посів має бути придатним для чіткого визначення сортової чистоти та інших показників, що впливають на якість насіння. На призначеній для вирощування насіння ділянці не має бути інших рослин, які можуть бути джерелом погіршення сортових якостей насіння та поширення інфекційних хвороб і шкідників.

6. Періодичність розміщення насіннєвих ділянок соняшнику та ріпаку на одному й тому самому полі становить не менше ніж чотири роки. Для ріпаку, крім основної культури, таке розмежування у роках застосовується і щодо інших хрестоцвітих культур - гірчиці сизої та чорної, суріпиці, капусти, редьки.

7. Норми просторової ізоляції для насіннєвих посівів соняшнику та ріпаку визначені додатком 2 до цієї Методики.

8. Допускається використання ізоляції посівів у часі.

9. Відстань між рядками має бути достатньою для вільного руху та проведення спостережень (принаймні не менше ніж 50 см).

10. Польове оцінювання посівів проводиться у період вегетації рослин під час формування сортових якостей насіння у три етапи:

попереднє обстеження (організаційні заходи);

польові обстеження (контроль запилення);

остаточне оцінювання (сортові ознаки).

11. Попереднє обстеження насіннєвих посівів проводиться за два тижні до початку цвітіння рослин з метою відповідності насінницької документації та дотримання господарством комплексу заходів і робіт, спрямованих на отримання високих сортових якостей насіння. При цьому аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) перевіряються:

документи на висіяне насіння;

документи, що підтверджують право на використання сорту рослин (патент та/або свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин, та/або ліцензійний договір про використання сорту рослин);

відповідність сортових посівів заявленій площі;

наявність офіційного опису заявленого сорту (гібрида, гібридної популяції, батьківського компонента);

додержання вимог технології виробництва насіння щодо:

попередника (згідно з вимогами);

просторової або почасової ізоляції;

схеми посіву (чергування рядків батьківських компонентів);

засміченості посіву сортовою і видовою домішкою, бур’янами та важковідокремлюваними рослинами.

12. За результатами проведення попереднього обстеження аудитором із сертифікації (агроном-інспектор) складається акт попереднього обстеження насіннєвого посіву за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Методики, у якому відображаються виявлені недоліки.

У разі неможливості усунення недоліків, як наявність решток інших культур, у результаті порушення вимог щодо попередника, недотримання норм просторової або почасової ізоляції тощо - посів вилучають із числа насіннєвих.

1. Обстеження в період цвітіння рослин є обов’язковими на посівах, призначених для отримання:

1) БН стерильних аналогів самозапильних (материнських) ліній, ліній-закріплювачів стерильності пилку, ліній-відновників фертильності пилку, першої генерації самозапильних ліній, гібридів (F1), що є батьківськими формами для створення гібридів іншого типу (простих, трилінійних), сортів­популяцій;

2) СН гібридів F1, отриманого на ділянках гібридизації, сортів-популяцій.

2. На посівах БН самозапилених ліній та гібридів, що є батьківськими формами інших типів гібридів, а також на посівах СН (гібриди F1) проводиться мінімум три обстеження відповідно до вимог, згідно з вимогами до проведення польових обстежень насіннєвих посівів соняшнику і ріпаку, зазначеними у додатку 4 до цієї Методики.

3. Під час першого польового обстеження посів оглядають по периметру та всередині, проходячи його за одним із рекомендованих маршрутів для обстеження посівів, зазначених у додатку 5 до цієї Методики.

4. Обстеження рослин проводиться на пробних ділянках (відрізках рядків) шляхом їх ретельного оцінювання.

Результати обстеження заносяться до журналу польового оцінювання насіннєвих посівів (далі - польовий журнал) за формою, наведеною у додатку 6 до цієї Методики.

5. Кількість облікових рослин у насіннєвих посівах соняшнику та ріпаку, що оцінюються, коливається залежно від схеми насінництва, черговості обстеження, площі та становить не менше кількості, зазначеної в додатку 7 до цієї Методики.

6. Результати оцінювання рослин на кожній пробній ділянці заносяться до польового журналу.

За даними усіх обстежень складається акт польового обстеження ділянки гібридизації і розмноження батьківських компонентів (далі - акт польового обстеження) за формою, наведеною у додатку 8 до цієї Методики.

7. Обстеження насіннєвих посівів соняшнику здійснюється так:

1) пробні ділянки в посіві розміщуються в двадцяти пунктах рівномірно на рядках материнської та чоловічої форм за двома діагоналями поля. Оцінюються мінімум по 10 рослин під час першого та по 50 рослин під час другого і третього обстежень на кожній ділянці;

2) обстеження розпочинається з рядків стерильної форми. Рухаючись по одній із діагоналей, встановлюють наявність та кількість фертильних рослин, у тому числі залишених після проведення останньої прочистки. Зрізані, але не перевернуті до землі фертильні кошики також враховуються як фертильні рослини. Одночасно обліковуються рослини, уражені хворобами та вовчком;

3) проходячи іншу діагональ посіву, обстежуються рядки рослин фертильного аналога-закріплювача стерильності на ділянках розмноження насіння лінії чи стерильного материнського гібриду або лінії-відновника фертильності пилку на ділянці гібридизації. При цьому також обраховуються рослини, уражені хворобами та вовчком;

4) на ділянках розмноження стерильних аналогів самозапильних ліній окремо проводиться оцінка рослин на рядках аналога-закріплювача;

5) на ділянках з вирощування насіння стерильних аналогів гібридів, що є батьківськими формами, а також гібридів F1, що є відновлювачами фертильності, та на ділянках гібридизації з отримання насіння F1 обстеження рослин проводиться на обох батьківських формах;

6) у разі якщо на ділянці розмноження самозапильної лінії або ділянці гібридизації рослини чоловічої форми видаляються до появи сортових ознак насіння, у період цвітіння проводиться оцінювання щодо ідентифікації запилювача за ознаками рослин. Техніка оцінювання така сама, як на материнській формі;

7) визначення відповідності опису рослин чоловічої форми за ознаками рослини і кошика здійснюється під час проведення оцінювання щодо контролю запилення;

8) до групи типових рослин відносяться такі, у яких основні зовнішні ознаки рослини, кошика і сім’янок збігаються з офіційним описом сорту. Цю групу складають здорові рослини, уражені хворобами та ушкоджені шкідниками. Рослини, за якими не можна точно встановити сортові ознаки через сильне ураження хворобами, до групи типових не зараховуються;

9) групу нетипових рослин становлять ті, які за зовнішніми ознаками не відповідають опису;

10) під час проведення оцінювання необхідно брати до уваги модифікаційний вплив погодних умов та екологічних чинників на прояв окремих ознак (у посушливих умовах може змінюватись розмір і форма листової пластини, кошика та сім’янки);

11) кількість рослин, уражених хворобами, визначається як загалом, так і окремо за хворобами (вовчок, суха, біла і сіра гнилі, несправжня борошниста роса тощо). Загальна ураженість хворобами та ураженість окремими хворобами визначається у відсотках до числа оглянутих рослин.

8. Обстеження насіннєвих посівів ріпаку здійснюється так:

1) обстеження рослин на посіві проводяться мінімум у п’яти пунктах, розміщених рівномірно по всій площі поля. В кожному з цих пунктів виділяються по два рядки завдовжки приблизно 30 погонних метрів, які охоплюються не менше ніж 1000 обстежуваних рослин;

2) на посівах з отримання гібридів оцінюють рослини обох батьківських компонентів;

3) ідентифікування сорту (лінії, гібриду) проводиться, порівнюючи морфологічні ознаки оглянутих рослин з офіційним описом сорту.

1. Остаточне оцінювання насіннєвих посівів здійснюється за сортовими ознаками генеративних органів рослин. Такому оцінюванню підлягають посіви, які за результатами польових обстежень визнано придатними для використання урожаю з них на насіннєві цілі.

2. Оцінювання проводять на початку фази повної стиглості насіння за наявності чітко окреслених сортових вирізняльних ознак (згідно з описом сорту) шляхом ретельного огляду їх генеративних органів на пробних ділянках.

3. Пробні ділянки (пункти) розміщуються рівномірно на рядках оцінюваного гібрида або компонента за найбільшою діагоналлю поля. Мінімальна кількість незалежно від площі посіву становить не менше ніж 50 таких пунктів, якщо посів не перевищує 50 га. На посівах БН у кожному з пунктів обстежують не менше ніж 10 рослин і не менше ніж 5 - на посівах СН. На кожному гектарі, що перевищує базову площу, додатково обстежують по 10 рослин для БН і по 5 - для категорії СН.

Кількість рослин для оцінювання сортових посівів соняшнику і ріпаку залежить від категорій посіву та визначена додатком 9 до цієї Методики.

4. На посівах БН самозапилених ліній і сортів соняшнику та ріпаку рослини оцінюють за рекомендованим маршрутом.