Відповідно до статті 24 Кодексу цивільного захисту України , з метою організації діяльності кінологічних підрозділів ДСНС, визначення порядку їх комплектування та підготовки і утримання службових собак у системі ДСНС

1. Затвердити Інструкцію з організації діяльності кінологічних підрозділів ДСНС, що додається

2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій МВС (Скакун В.О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна М.О.

1. Ця Інструкція визначає основи організації діяльності кінологічних підрозділів ДСНС, порядок відбору і підготовки службових собак, правила їх утримання, ветеринарного забезпечення та вибракування.

2. До кінологічних підрозділів належать кінологічний центр (навчальний) Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС (далі - Кінологічний центр), пошуково-рятувальні кінологічні підрозділи та окремі посади кінологів аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування та спеціального призначення територіальних органів ДСНС (далі - аварійно-рятувальні формування).

3. На кінологічні підрозділи покладаються завдання з:

пошуку і рятування постраждалих за допомогою пошуково-рятувальних собак у завалах зруйнованих будинків та споруд;

пошуку і рятування постраждалих за допомогою пошуково-рятувальних собак у природному середовищі (у лісовій, гірській місцевостях та на відкритих територіях);

пошуку і виявлення на імовірно небезпечній (підтвердженій небезпечній) території точного місцезнаходження мін та інших вибухонебезпечних предметів із використанням мінно-пошукових собак;

здійснення комплексу заходів з дресирування, постійного тренування та утримання службових собак, а також їх розведення і вирощування.

4. Кінологічні підрозділи в межах компетенції взаємодіють із відповідними підрозділами інших органів державної влади, підприємств, установ та організацій.

5. Службові собаки поділяються на:

спеціальних (пошуково-рятувальних, мінно-пошукових);

племінних;

вартових;

резервних;

цуценят.

6. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

вартові собаки - службові собаки, підготовлені для охорони окремих ділянок місцевості та об'єктів ДСНС;

дресирування службових собак - вироблення в службових собак необхідних навиків для виконання завдань за призначенням;

кінологічний розрахунок - кінолог із спеціально навченим службовим собакою, здатний за призначенням виконувати завдання з пошуку постраждалих унаслідок надзвичайних ситуацій, небезпечних подій; пошуку, виявлення мін та інших вибухонебезпечних предметів (боєприпасів і підривних засобів, крім вибухових пристроїв, що використовуються в терористичних цілях);

мінно-пошукові собаки - службові собаки, підготовлені за програмою мінно-пошукової підготовки і застосовуються для пошуку, виявлення мін, інших вибухонебезпечних предметів на об'єктах та територіях;

містечко для утримання службових собак - комплекс об'єктів, призначених для розміщення, приготування корму, догляду та дресирування службових собак;

племінні собаки - службові собаки, які мають високі робочі та екстер'єрні якості, відповідають вимогам племінного добору і використовуються для поповнення поголів'я службових собак;

пошуково-рятувальні собаки - службові собаки, підготовлені для пошуку та виявлення постраждалих унаслідок надзвичайних ситуацій або небезпечних подій;

резервні собаки - службові собаки, які пройшли відповідний курс дресирування, тимчасово утримуються в Кінологічному центрі з метою створення резерву поголів'я службових собак для передачі до кінологічних підрозділів на заміну списаним або вибракуваним;

розплідник службових собак - комплекс об'єктів, призначених для розміщення, приготування корму, розведення, вирощування, дресирування, лікування племінних, резервних собак та цуценят;

тренування кінологів із службовими собаками - це система практичних занять, які проводяться з метою закріплення та подальшого вдосконалення навиків, раніше набутих кінологами та закріпленими за ними службовими собаками;

цуценята - молоді собаки віком до 6 місяців.

7. Кінологи залучаються виключно для виконання обов'язків, пов'язаних із застосуванням, вирощуванням, утриманням та дресируванням (тренуванням) службових собак.

8. За кожним кінологом закріплюється один службовий собака. У разі службової необхідності додатково може бути закріплений резервний собака, якщо закріплений за кінологом службовий собака підлягає вибракуванню.

9. У разі тривалої відсутності кінолога (хвороба, відпустка тощо) його службовий собака тимчасово закріплюється за іншим кінологом.

10. Службові собаки, непридатні до подальшого використання за віком та/або станом здоров'я, підлягають вибракуванню. Використання за призначенням непідготовлених або хворих службових собак забороняється.

1. Комплектування посад кінологічних підрозділів здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

2. Працівники, особи рядового, начальницького складу, яких уперше прийнято на посади кінологів без відповідної кінологічної освіти, проходять первинну підготовку в Кінологічному центрі.

3. Кінологи, які пройшли підготовку з кінології у навчальних закладах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, клубах службового собаківництва, проходять перепідготовку на базі Кінологічного центру.

4. Організація первинної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки кінологів проводиться відповідно до вимог чинного законодавства України.

5. Кінологи вдосконалюють свою професійну майстерність і підвищують натренованість закріплених за ними службових собак на навчальних зборах, семінарах та заняттях із службової підготовки.

1. Кінологічні підрозділи комплектуються службовими собаками, вирощеними в розпліднику, придбаними, безкоштовно переданими до кінологічних підрозділів, а також прийнятими на баланс від кінологів, які бажають працювати з власними собаками. Чисельність службових собак у кінологічних підрозділах установлюється штатом.

2. Приймання собак незалежно від породи оформлюється актом обстеження та приймання службового собаки (додаток 1), що складається у двох примірниках.

3. Придатність собаки для служби визначається за такими показниками: порода, зріст, екстер'єр і конституція, особливості поведінки і переважні реакції, гострота слуху, зору і нюху, загальний стан здоров'я.

4. Тип поведінки, переважна реакція і стан органів чуття встановлюються спеціальними випробуваннями:

нюх - шляхом перевірки здатності собаки самостійно виявити ласощі, завчасно розкидані в різних місцях на площі 25 х 25 метрів. Перевірка здійснюється до годування або через 4 години після годування, при цьому не має бути подразників, що можуть відвернути увагу собаки. Собаку пускають проти вітру - чим більша відстань, з якої вона почує запах ласощів, тим гостріший у неї нюх;

слух - шляхом вимовляння пошепки клички собаки в 5-6 метрах від нього за відсутності подразників, що можуть відвернути його увагу;

зір - шляхом огляду очей і спостереження за його реагуванням на піднесену руку, появу кінолога.

5. Стан здоров'я, загальний розвиток, угодованість визначаються зовнішнім оглядом, зважуванням, а також спостереженням за поведінкою собаки.

6. Відібрані для службового використання собаки не повинні мати вад, хвороб та недоліків, що унеможливлюють їх службове використання. Вік собак на час відбору не має перевищувати 2 років.

7. Службовий собака закріплюється за кінологом наказом начальника аварійно-рятувального формування.

1. Підготовка службових собак для використання в проведенні пошуково-рятувальних, мінно-пошукових робіт проводиться в Кінологічному центрі відповідно до затверджених навчальних планів та програм, а також під час службової підготовки в кінологічних підрозділах аварійно-рятувальних формувань.

2. Підготовка спеціальних собак включає загальний і спеціальний курси дресирування та подальше тренування. Підготовка вартових собак включає загальне та подальше тренування.

3. Для дресирування, тренування та утримання службових собак кінологи забезпечуються спеціальним одягом та спорядженням відповідно до вимог законодавства.

4. Курс загального дресирування (загальна керованість, слухняність) передбачає: привчання службового собаки до кінолога, клички, спеціального спорядження; вироблення в службового собаки понять вільного стану, підходу до кінолога, ходіння поруч, виконання команд "Сидіти", "Лежати", "Стояти", "Уперед", "Бар'єр", "Голос", апортування предметів, припинення небажаних дій, привчання службового собаки до занять у групі; вироблення навичок спокійного ставлення до різких гучних звуків, групи людей, відмови від знайденої їжі або їжі, яку пропонують сторонні особи.

5. Курс спеціального дресирування передбачає:

для пошуково-рятувальних собак - привчання до роботи із запаховими слідами; пошук людини, яка знаходиться на відкритій, важкодоступній місцевості; під завалами в зруйнованій (пошкодженій) будівлі; оповіщення кінолога про знайдену людину; робота у складних умовах;

для мінно-пошукових собак - вироблення первинних навичок з ознайомлення і засвоєння службовим собакою запаху вибухових речовин; подання сигналу пасивним способом у разі виявлення джерела запаху вибухової речовини; привчання службового собаки до послідовного і ретельного пошуку джерела запаху; огляду відкритої місцевості, транспортних засобів, будівель, приміщень та прилеглих до них територій.

6. Прийоми загального і спеціального дресирування відпрацьовуються за принципом від простого до складного. З метою збереження зацікавленості службового собаки впродовж усіх занять необхідно на кожному занятті чергувати відпрацьовані прийоми.

7. Кінологи та їх керівники забезпечують готовність спеціальних собак працювати у складних умовах, підвищення ступеня їх натренованості, усунення недоліків, виявлених під час перевірок.

8. Для закріплення навиків, вироблених під час курсів загального та спеціального дресирування, двічі - тричі на тиждень проводяться тренування спеціальних собак, які тривають по 2-4 години в день і відбуваються в різних місцях, у різний час доби, за різних погодних умов.

9. Про результати роботи та особливості поведінки службового собаки кінологи роблять записи в журналі обліку тренувань службового собаки (додаток 2).

10. Для дресирування та тренування службових собак кінологічні підрозділи забезпечуються належною навчально-тренувальною базою, що включає майданчик для відпрацювання навичок слухняності та спритності, слідові поля, елементи зруйнованих будівель, які можуть знаходитися в декількох місцях.

11. З метою перевірки рівня підготовки спеціальних собак та присвоєння, підтвердження або підвищення їх рівня проводиться щорічна атестація (сертифікація) спеціальних собак.

Рівень підготовки спеціальних собак та їх готовності до виконання завдань за призначенням визначається дворівневою системою оцінювання (рівень "A", рівень "B").

1. В аварійно-рятувальних формуваннях службові собаки утримуються в містечках для утримання службових собак та розплідниках службових собак. Дозволяється тимчасове утримання службових собак за місцем проживання кінологів відповідно до законодавства.

2. Містечка для утримання службових собак та розплідники службових собак розміщуються на підвищених сухих місцях, віддалених від житлових і господарських будівель та повинні мати такі будівлі і споруди: павільйон, ізолятор, комору для зберігання кормів, приміщення для приготування їжі службовим собакам, зберігання спеціального одягу, спорядження та інвентарю для чищення службових собак.

3. Містечка для утримання службових собак та розплідники службових собак огороджуються глухим парканом заввишки не нижче 2 м, із зовнішньої та внутрішньої сторін огорожі мають бути зелені насадження. В огорожі обладнуються ворота та хвіртка, які повинні мати надійний засув і бути завжди зачиненими. Перед входами встановлюються дезінфікувальні килимки (мати).

4. Для утримання службових собак споруджуються спеціальні приміщення - павільйони, які складаються із суміжно розміщених вольєрів для утримання службових собак.

5. Вольєр для утримання службових собак (далі - вольєр) складається з кабіни та вигулу (зразок якого наведено у додатку 3 до цієї Інструкції).

6. Кабіна будується завдовжки 1,5 м, завширшки 2 м, передня стінка заввишки 2-2,5 м, задня - 1,5-2 м. Двері кабіни заввишки 1,7 м, завширшки 0,8 м. Двері мають відчинятися назовні. Над дверима встановлюється засклена рама для доступу до кабіни світла. У нижній частині дверей кабіни обладнується лаз розміром 0,5 х 0,5 м, який виходить у вигул. Улітку лаз кабіни тримається відкритим, узимку закривається занавіскою з брезенту або щільної тканини.

7. Стіни кабіни мають бути міцними, без щілин, кращим будівельним матеріалом для стін є цегла. Усередині кабіни ставиться розбірна будка (зразок якої наведено у додатку 4 до цієї Інструкції), в яку кладеться підстилка із сухої соломи або сіна в холодну пору року.

8. Підлога кабіни виготовляється з бетону товщиною 10-15 см із нахилом до передньої стінки для зливання брудної води під час прибирання кабіни. Зверху підлога покривається розбірними дерев'яними щитами, виготовленими із дощок, які добре підганяються між собою.

9. До кожної кабіни добудовується вигул завдовжки 3 м, завширшки 2 м, заввишки 2,2 м. Перегородки між вольєрами мають бути глухими, заввишки 2,0-2,2 м. Передні стінки і двері вольєрів обладнують з металевих прутів або металевої сітки. Двері у вигул мають відкриватися всередину і закриватися ззовні та зсередини надійним засувом. У передній стінці влаштовується висувний пристрій для годівниці з кормом, миски з водою.

10. У кожному вигулі обладнується дерев'яний щит (лежанка) розміром 1 х 1,6 м. Щит установлюється на двох дерев'яних брусках заввишки 5-10 см.

11. Перед вигулами (уздовж фасаду) споруджується зацементована канава діаметром 15-20 см для відведення дощової, талої води та рідин при дезінфекції та митті приміщень.

12. У вольєрах службові собаки утримуються без прив'язі та нашийників. Розміщаються службові собаки з урахуванням їх статі, віку та поведінки.

13. Дозволяється розміщення службових собак у вольєрах із загальним вигулом площею не менше 4,5 кв. м (1,5 х 3 м), без облаштування кабіни. Як покриття (підлоги) використовується шар щебеню (15-20 см), що накривається двома дерев'яними щитами (1,5 х 1,5 м) по периметру вольєра, у тильній частині якого розміщується розбірна будка.

14. Для розміщення хворих, новоприбулих або тих службових собак, що повертаються з тривалого відрядження, будується ізолятор місткістю на 20 % поголів'я службових собак. Ізолятор розташовується на відстані не ближче 25-50 м від вольєрів.

15. Цуценята розміщуються у вольєрах групами, а з шестимісячного віку їх утримують по одному і закріплюють за кожним предмети догляду і спорядження.

16. На кожних вхідних дверях вигулу, де розміщується службовий собака, посередині їх верхньої частини закріплюється табличка (додаток 5) розміром 20 х 30 см із зазначенням номера вольєра, породи, клички, виду підготовки, року народження цього службового собаки, прізвища та ініціалів закріпленого кінолога.

17. Переведення службових собак з одного вольєра в інший здійснюється лише у виняткових випадках з дозволу спеціаліста ветеринарної медицини і лише після дезінфекції вольєра.

18. Якщо службовий собака може перестрибувати в сусідній вольєр, то зверху встановлюється металева сітка.

19. У містечку для утримання службових собак та розпліднику службових собак визначається місце для вичісування службових собак та утримання їх під час прибирання вольєрів. Найбільш зручними є стовпчики заввишки 35-40 см з дерев'яними площадками на них розміром 40 х 20 см, щоб собака міг обпертися передніми лапами. Відстань між стовпчиками має бути не менше 3 м.

20. У містечку для утримання службових собак обладнуються місця для миття собак.

21. У польових умовах (під час навчань, рятувальних операцій тощо) спеціальні собаки утримуються в розбірних будках, контейнерах, що легко демонтуються. Розміщення спеціальних собак має забезпечити збереження їх високої працездатності на весь період перебування в районі проведення пошуково-рятувальних (мінно-пошукових) робіт.

22. Місце для розміщення спеціальних собак обладнується в районі розташування підрозділу, у його тилу. Ділянка має бути сухою і знаходитися не ближче 70 м від туалетів, вигрібних ям (сміттєзбірників), складів паливно-мастильних матеріалів, стоянки техніки.

23. У холодну пору року в разі тривалого перебування в районах проведення пошукових робіт спеціальних собак розміщують у невеликих опалюваних наметах. У теплу пору року (у разі відсутності запиленості) спеціальних собак розміщують на відкритому повітрі під навісом або тентом (для укриття від вітру, сонця, дощу). На час відпочинку спеціальні собаки мають бути захищеними від атмосферних опадів, пилу, сильного вітру, екстремальних температур.

1. Утримання службових собак у кінологічних підрозділах включає комплекс заходів, що спрямовані на забезпечення нормальних фізіологічних функцій організму, підтримання високої працездатності тварин та запобігання їх захворюванню.

2. У розпорядку дня кожного підрозділу, що використовує службових собак, передбачаються заходи із догляду, годівлі службових собак, прибирання приміщень і території та час їх проведення.

3. Догляд за службовими собаками включає такі заходи: щоденний огляд, вигулювання, чищення, миття, купання, захист собак від мух, кліщів, бліх тощо.

4. Спорядження для службових собак включає: нашийник; намордник; шлею стандартного зразка, шлею пізнавальну з написами "RESCUE DOG" (літери висотою 20 мм червоного кольору на білому фоні) з лівого та правого боку та світловідбивальними стрічками; повід короткий; повід довгий; попону; захисні бахіли; налобник. Спорядження закріплюється індивідуально за кожним службовим собакою, на нього фарбою наноситься номер вольєра, в якому розміщується службовий собака.

5. Інвентар для догляду за службовими собаками включає спеціальний одяг, інвентар для прибирання приміщень та чищення службових собак.

6. Спеціальний одяг для догляду та дресирування (тренування) службових собак включає спеціальні комбінезони (костюми) та розвантажувальні дресирувальні жилети, що закріплюються індивідуально за кожним кінологом.

7. Інвентар для чищення службових собак призначений для догляду за шкірним покривом службового собаки і закріплюється за кожним із них індивідуально. До нього входить: гребінь, щітка, скребок, сукнина, чиста біла ганчірка (серветка). Як сукнина використовується шматок грубого сукна розміром 30 х 30 см. Чиста ганчірка виготовляється з м'якої білої бавовняної тканини і використовується для протирання очей, вух, носа (як серветка може використовуватися бинт медичний).

Інвентар для чищення службового собаки зберігається в спеціальних шафах. Кожний предмет інвентарю позначається номером вольєра службового собаки, за яким він закріплений.

8. Щоденний огляд службових собак проводиться під час їх догляду, перед і після використання в роботі. При цьому оглядаються:

очі та їх слизова оболонка, за станом яких можна визначити загальний стан службового собаки;

вуха - на наявність кліщів, вушної сірки та невеликих чужорідних предметів;

ротова порожнина - для перевірки стану зубів та наявності сторонніх предметів між ними;

ніс - на наявність різних виділень та стан вологості мочки носа;

лапи - для перевірки стану подушечок (наявність ран, чужорідних тіл у них тощо) і кігтів;

шерстяний покрив - загальний стан, наявність блиску, випадіння шерсті, ураження шкірними паразитами тощо.

9. Вигулювання службових собак проводиться самостійно кожним кінологом двічі - тричі на добу в час, установлений розпорядком дня. Кожне вигулювання має тривати не менше 20 хвилин. Під час групового вигулювання службових собак кожному кінологу визначається окрема ділянка місцевості. Службові собаки вигулюються на довгому повідку або без повідка. Під час прогулянок кінолог має надати собаці можливість побігати, пострибати, пограти та стежити, щоб він не їв знайдений корм, харчові залишки інше.

10. Чищення службових собак проводиться для видалення зі шкірного покриву відмерлих клітин шкіри, вилиняної шерсті, пилу та бруду. Чищення проводиться двічі на добу (уранці та увечері) між вигулюванням та годівлею службових собак у визначених місцях.

11. Чищення службових собак проводиться в такій послідовності:

шерсть розчісують гребенем у напрямку росту шерсті, починаючи з голови, а потім послідовно переходячи на шию, тулуб, хвіст і кінцівки;

заплутану шерсть перед розчісуванням ретельно розбирають руками. У складних випадках ці місця шерсті промивають теплою водою з милом або обережно підстригають уздовж її росту;

чищення шерсті та шкіри щіткою і скребком здійснюється в напрямку росту шерсті та проти неї, починаючи з голови.

12. Після закінчення чищення службового собаки інвентар очищується від пилу та кладеться у шафу, місце чищення ретельно прибирається.

13. Купання службових собак у відкритих водоймах з проточною водою допускається лише влітку з дотриманням правил поведінки на воді - необхідно уникати крутих або багнистих берегів, швидкої течії, а також ділянок із масовим перебуванням людей на березі та на воді. Під час купання поводок і нашийник зі службового собаки знімають. У спеку службових собак дозволяється купати у водоймах щодня. Тривалість купання залежить від фізичного стану службового собаки.

14. Для очищення шкіри і шерсті службових собак від бруду, жиру та лупи необхідно їх мити з використанням мильного розчину або зоошампунів. Миття здійснюється в міру потреби, у зимовий час - лише в спеціально пристосованому для цього приміщенні, у якому службовий собака перебуває до повного просихання. Після миття службового собаку протирають чистою ганчіркою.

15. Забороняється купання і миття службових собак одразу після годування, роботи та/або тренування.

16. Прибирання розпочинається з вольєра, а потім території, що прилягає до нього. Сміття збирається і вивозиться в спеціально відведене для цього місце, інвентар очищається і ставиться на місце його зберігання.

17. Після прибирання вольєра проводиться його провітрювання та просушування, для чого повністю відкриваються двері в кабіну і вигул, піднімається кришка будки.

1. Годування службових собак у кінологічних підрозділах ДСНС здійснюється згідно з нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року № 1348 "Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів і підрозділів Національної поліції, цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби".

2. Розмір вартості норм годування службових собак визначається щороку станом на 1 квітня поточного року за результатами проведених згідно із законодавством процедур закупівель продовольства або сухого корму у межах бюджетних призначень.

3. Годування кожного службового собаки проводиться індивідуально, з урахуванням його особливостей: ваги, рухливості, фізіологічного стану, робочого навантаження.

4. Час годування визначається розпорядком дня, при цьому необхідно передбачити рівні проміжки між годуваннями. Під час годування прибирати у вольєрах забороняється.

5. Приготування їжі для службових собак здійснюється тільки з доброякісних продуктів, не уражених цвіллю, шкідниками, без різкого стороннього запаху. Зберігання на кухні продуктів, що швидко псуються, понад добову норму забороняється. Корм готується в чистих казанах або алюмінієвих каструлях.

6. Кухня для службових собак забезпечується необхідним посудом та інвентарем. На стіні кухні вивішується таблиця із зазначенням норм добового забезпечення службових собак, розкладкою продуктів на тиждень, розпорядком годування службових собак, описом майна.

7. Їжа для службових собак готується щодня. Для підвищення апетиту в службових собак та засвоєння їжі необхідно урізноманітнювати її чергуванням круп, їх сумішшю, овочами і зеленню. Залишати залишки їжі у службових собак або згодовувати їх іншим службовим собакам забороняється.

8. Годування службових собак здійснюється не менше ніж двічі на добу, за дві години до занять або після них. Годування та напування службових собак здійснюється тільки із закріпленого за ними посуду, що нумерується та зберігається у відсіках стелажа за тим же номером. У теплу пору року службові собаки повинні мати постійний доступ до свіжої питної води.

9. Після годування службових собак миски миють гарячою водою і ставлять на спеціально обладнані стелажі.

10. З метою запобігання захворюванню службових собак на розлад шлунково-кишкового тракту годування гарячою, холодною та мороженою їжею забороняється. До моменту роздачі їжа охолоджується до температури 25-30 °C.

11. Замість продуктів, що входять до норми годування службових собак, дозволяється використовувати концентровані сухі повноцінні корми із вмістом протеїну (білка) не менше 20 відсотків та м'ясні або м'ясо-рослинні консерви.

12. Зазначені корми (консерви) підбираються з урахуванням енергетичної цінності, навантаження на службового собаку, умов його служби та потреби організму в поживній речовині для покриття енергетичних затрат, а також на підставі акта зважування службових собак.

13. Зважування службових собак для визначення норм видачі сухого корму проводиться щомісяця і оформлюється актом зважування службових собак (додаток 6).

14. Видача сухого корму здійснюється згідно з нормами, рекомендованими виробником, відповідно до роздавальної відомості (додаток 7) на період до 30 діб, а в разі відрядження кінологічного розрахунку - на його термін.

15. Для підтримання нормальної температури тіла та фізичної активності службових собак у зимовий період з 01 грудня по 28 лютого норма сухого корму, рекомендована виробником, збільшується в півтора раза.

16. Контроль за організацією годування для службових собак здійснюють начальники аварійно-рятувальних формувань або їх заступники.

17. Під час проведення пошуково-рятувальних, мінно-пошукових робіт у районах надзвичайних ситуацій спеціальних собак годують двічі на добу після використання в роботі з наданням не менше 4 годин відпочинку після годування.

18. Забороняється напувати службових собак брудною водою. Для напування службових собак використовують бутильовану воду, воду з глибоких криниць або із водопровідної системи. Кінолог повинен мати додатковий запас води із розрахунку 3-5 л на добу.

1. Розведення та вирощування службових собак здійснюються з метою поповнення їх поголів'я особинами із робочими та екстер'єрними якостями, необхідними для кінологічних підрозділів.

2. Розведення та вирощування службових собак здійснюються виключно Кінологічним центром.

3. Комплектування розплідника службових собак племінними собаками здійснюється за рахунок наявних кращих службових собак, придбаних собак, із подальшою їх підготовкою за загальним і спеціальним курсом дресирування.

4. З метою поліпшення робочих якостей племінних собак організовуються їх дресирування та постійне тренування.

5. Племінні собаки використовуються виключно для племінної роботи.

6. Для в'язок дозволяється використовувати собак-плідників, які належать іншим організаціям, відомствам або приватним особам.

У таких випадках собака-плідник повинен мати родовідну картку (свідоцтво), у якій нараховується не менше трьох рядів предків, а також дипломи про відзначення за робочі якості. За екстер'єром такий собака повинен мати оцінки не нижче "дуже добре".

1. Службові собаки, відібрані для племінної роботи, не повинні мати ознак хронічних або вроджених захворювань, слабкого нюху, слуху, зору, а також ознак переваги в їх поведінці орієнтувальної, орієнтувально-статевої або пасивно-захисної реакції.

2. Для племінного собаки обов'язковою є наявність документів (дипломи, сертифікати, родовідна картка), що свідчать про:

чистокровність його походження;

отримання (підтвердження) рівня підготовки "А" на щорічній атестації за пошуково-рятувальним напрямом або сертифікації мінно-пошукових собак за програмою мінно-пошукової підготовки;

проходження двох екстер'єрних виставок за підписом різних суддів з відповідною оцінкою екстер'єру (оцінка - не нижче "дуже добре").

3. Підбір пар племінних собак здійснюється з урахуванням їх екстер'єру, конституції, робочих якостей і якості потомства.

4. На всіх племінних собак заводиться облікова картка племінного собаки (додаток 8).

5. Собаки-плідники допускаються до першої в'язки у віці 2 років, суки - не молодші вісімнадцятимісячного віку. Тривалість племінної діяльності собак становить не більше 8 років.

6. Для самок у віці до 5 років рекомендується підбирати самців на півтора - два роки старших, а для самок від шести до восьми років - на два - три роки молодших.

7. З метою збереження племінних собак та отримання від них фізично здорових цуценят сук необхідно в'язати один раз протягом року, бажано під час зимової тічки. Одна племінна сука не повинна мати більше шести приплодів протягом життя.

8. З метою уникнення випадкової в'язки суки, у якої спостерігається тічка, необхідно утримувати її в ізоляції від собак-самців із початку тічки, а в разі, якщо проводилася в'язка, - то й протягом 11-13 днів після повторної (контрольної) в'язки.

9. Повторна (контрольна) в'язка здійснюється з тим же собакою-плідником через 1-2 доби після першої.

10. Факт в'язки реєструється керівником розплідника службових собак, відповідальною особою або спеціалістом ветеринарної медицини у журналі обліку племінної роботи кінологічного підрозділу (додаток 9).

1. Вагітність у середньому триває від 58 до 65 днів. Від тренувань суки звільняються за чотири тижні до і на 50 - 60 днів після щеніння.

2. За два тижні до щеніння суку переводять в окреме приміщення (сухе, світле, тепле, з достатнім доступом свіжого повітря, без протягів), поруч з яким обладнуються майданчики для вигулу, огороджені сіткою, для утримання на них цуценят у теплу пору року. На майданчику споруджується невеликий навіс для захисту цуценят від сонця.

3. Цуценята мають бути з матір'ю до самого відлучення (через 30-45 днів), крім випадків здійснення їх короткочасного огляду, визначення маси та підгодовування.

4. На 3 - 5 добу після щеніння суку і новонароджених цуценят оглядає спеціаліст ветеринарної медицини разом із начальником розплідника службових собак, результати огляду цуценят фіксуються в акті первинного обстеження (додаток 10).

5. Повторний огляд проводиться на 30 добу після народження цуценят, при цьому складається акт огляду, оцінки та оприбуткування цуценят (додаток 11 до цієї Інструкції) у двох примірниках.

6. Під час повторного огляду визначаються цуценята, які підлягають подальшому вирощуванню або вибракуванню, із зазначенням причин. Результати огляду фіксуються в журналі обліку племінної роботи кінологічного підрозділу.

7. Один примірник акта огляду, оцінки та оприбуткування цуценят передається до фінансово-економічного підрозділу аварійно-рятувального формування і є підставою для поставлення цуценят на балансовий облік, інший зберігається в кінологічному підрозділі.

8. Починаючи із сорокап'ятиденного віку, цуценят обліковують за кличками в журналі обліку службових собак.

9. У теплу пору року і в суху погоду, починаючи з двадцятиденного віку, цуценят залишають разом із сукою на майданчику для вигулу на цілий день. У холодну пору року при температурі повітря нижче -10 °C цуценят випускають на майданчик для вигулу спочатку на 5 - 10 хвилин, а потім цей час поступово збільшують до декількох годин.

10. У теплу пору року цуценята разом із сукою, а після відлучення - без неї, утримуються на відкритих майданчиках, загороджених сіткою. На майданчику встановлюється будка та невеликий навіс від сонця.

11. До шестимісячного віку допускається групове утримання цуценят. Після шестимісячного віку цуценята утримуються в окремих вольєрах. На передній стінці вигулу вольєрів додатково встановлюється металева сітка.

1. Під час вирощування цуценят застосовується комбінований спосіб годування, при якому цуценята, починаючи з 3-4 дня після народження, годуються молоком суки і одночасно підгодовуються коров'ячим молоком.

2. У випадках, коли годування цуценят здійснюється за допомогою іншої суки, яка годує цуценят, підкладати цуценят до неї необхідно не пізніше ніж на 2-3 день життя і за умови, що така сука клінічно здорова, має цуценят не старше тижневого віку та достатню кількість молока.

3. Починаючи з п'ятнадцятиденного віку, цуценят підгодовують рідкими кашами і м'ясним супом.

4. Із двомісячного віку цуценята переводяться на індивідуальне годування із розрахунку норми добового забезпечення продуктами харчування для цуценят у віці до 4 місяців. За кожним із них закріплюється миска.

5. Відлучення цуценят від суки здійснюється на 45 добу від дня їх народження, а підготовка до відлучення починається на 38-40 добу. Протягом перших двох днів суку необхідно віддаляти від цуценят щодня тричі на три години, а в наступні два дні допускати її до цуценят один раз на день протягом 20-30 хвилин. Потім 2-3 дні вона допускається до цуценят тільки на ніч, після чого цуценята відбираються зовсім.

6. З чотиримісячного віку цуценята переводяться на годування за нормою добового харчування, установленою для дорослого собаки.

1. З метою розвитку в цуценят необхідних для службових собак фізичних та типологічних навичок з ними регулярно проводяться заняття. З перших прогулянок цуценят поступово привчають до подразників, з якими вони не зустрічалися на території розплідника службових собак. Привчання до різноманітних подразників здійснюється від простого до складного.

2. До відлучення цуценята виводяться на прогулянки разом із сукою, яка їх годує. Тривалість та місце прогулянок установлюються начальником розплідника службових собак за рекомендацією спеціаліста ветеринарної медицини.

3. Прогулянки із цуценятами віком від 2 до 4 місяців поєднуються із привчанням їх до різноманітних подразників міста та сільської місцевості. У цей же період цуценят поступово привчають до клички, нашийника і повідка, пошуку предметів для апортування та кінолога, який сховався.

4. Прогулянки із цуценятами старше 2 місяців здійснюються на відкритій місцевості, у лісі, уздовж берегів річки, а також у населених пунктах, поблизу шосейних та залізничних доріг (обов'язково на повідках).

5. Починаючи з чотири-, п'ятимісячного віку, рекомендується привчати цуценят до купання у водоймах. Тривалість купання залежить від фізичного розвитку цуценяти. Повідки під час купання знімають.

6. З метою фізичного загартовування цуценят привчають до подолання невеликих перешкод, ходьбі по драбинах і дошках, через канави тощо.

7. Починаючи з п'ятимісячного віку, цуценят вигулюють у темну пору доби, викликаючи в них збудження і настороженість на різноманітні шуми та інші подразники.

8. Із шестимісячного віку цуценята переходять у розряд спеціальних собак та проходять підготовку за загальним та спеціальним курсом дресирування відповідно до їх цільового призначення.

9. Після завершення курсу спеціального дресирування спеціальні собаки передаються до аварійно-рятувальних формувань для вкомплектування кінологічних підрозділів та подальшого використання їх за призначенням.

10. Підставою для передачі службових собак до аварійно-рятувальних формувань є наказ ДСНС.

1. Службові собаки та цуценята, у яких у процесі вирощування (використання на службі) виявлено неусувні вади, хвороби та недоліки, що виключають використання службового собаки в службовій або племінній діяльності, підлягають вибракуванню та списанню.

2. Перелік вад, хвороб та недоліків, що виключають можливість використання службового собаки в службовій, племінній діяльності, а також подальшого вирощування цуценят (далі - Перелік), наведено в додатку 12 до цієї Інструкції.

3. Вибракування службових собак здійснюється комісією, яка створюється на підставі рішення начальника аварійно-рятувального формування. Про вибракування службового собаки складається акт за формою, наведеною в додатку 13 до цієї Інструкції, у двох примірниках. Один примірник акта передається до фінансово-економічного підрозділу аварійно-рятувального формування для списання службового собаки з балансового обліку, а інший зберігається в кінологічному підрозділі.

4. Цуценята, які нежиттєздатні або порівняно з іншими дуже слабкі, незалежно від їх кількості в приплоді не пізніше 5 дня вибраковуються із складанням акта про вибракування службового собаки.

5. Службові собаки, вибракувані на підставі вад, зазначених у пунктах 1, 2, 23, 24 Переліку, підлягають реалізації.

6. Реалізація вибракуваних службових собак здійснюється відповідно до законодавства України.

7. Спеціальні та племінні собаки, які досягли восьмирічного віку, за умови збереження службових або племінних якостей, вибракуванню не підлягають.

1. Організація проведення профілактичної та лікувальної роботи, безпосередній контроль за дотриманням правил утримання, годування службових собак і виконання інших ветеринарно-санітарних заходів покладається на начальників кінологічних підрозділів та спеціалістів ветеринарної медицини, а загальний контроль - на начальників аварійно-рятувальних формувань.

2. За відсутності в підрозділі посади спеціаліста ветеринарної медицини до ветеринарного обслуговування службових собак залучаються в установленому законодавством порядку спеціалісти ветеринарних установ (на договірних засадах).

3. Профілактичні і протиепізоотичні заходи:

щоденний огляд службових собак, що знаходяться в кінологічному підрозділі;

профілактичне щеплення службових собак;

карантинні заходи;

дезінфекція;

дегельмінтизація;

дезінсекція, дезакаризація;

дератизація;

виявлення клінічно хворих службових собак;

проведення виведення службових собак.

4. Карантинні заходи проводяться протягом 21 доби стосовно службових собак, які прибули до підрозділу або повернулися з кінологом після тривалого відрядження, та передбачають ізольоване утримання і щоденний ветеринарний огляд службових собак із термометрією. У цей період із дозволу спеціаліста ветеринарної медицини допускається контактування з іншими службовими собаками та проведення з ними занять.

5. Службовий собака, у якого виявили ознаки захворювання, негайно переводиться в ізолятор, а місце утримання піддається дезінфекції. Про захворювання службового собаки доповідається начальнику аварійно-рятувального формування, а хворий собака направляється на ветеринарний огляд.

6. Профілактичне щеплення службових собак здійснюється з метою утворення в них імунітету до основних інфекційних захворювань.

7. Службові собаки кінологічних підрозділів мають бути щеплені один раз на рік проти сказу, чуми м'ясоїдних, паровірусного гастроентериту, інфекційного гепатиту, аденовірусу та лептоспірозу собак, а за необхідності та залежно від епізоотичної обстановки службових собак додатково щеплюють від інших інфекційних хвороб.

8. Щепленню підлягають лише клінічно здорові тварини. Щеплення цуценят проводять із двомісячного віку з ревакцинацією на 21-28 день.

9. За результатами щеплень складається акт проведення профілактичних щеплень службовим собакам (додаток 14).

10. Дезінфекція - знищення збудників заразних захворювань. Проводиться з метою запобігання виникненню та поширенню інфекційних захворювань двічі на рік (навесні і восени). При цьому проводиться профілактична дезінфекція місць розміщення службових собак, прилеглої території та інвентарю, який використовується для її прибирання. Дезінфекційні заходи додатково проводяться перед розміщенням новоприбулих службових собак, після їх вибуття і в разі появи інфекційно хворих тварин.

Для дезінфекції взуття працівників біля входу до розплідника службових собак установлюється на всю ширину входу дезбар'єр (дезмати, дезкилимки), які за необхідності змочуються 2 % розчином їдкого натрію (каустичної соди).

11. Дегельмінтизація - знищення гельмінтів (глистів). Здійснюється не менше чотирьох разів на рік (раз у квартал), індивідуально - за потреби, за наявності клінічних ознак ураження гельмінтами (виснаження, кострубата і тьмяна шерсть, глисти в калі), а також за два тижні до планового щеплення.

12. Дезінсекція (знищення шкідливих комах (блохи, воші, мухи, комарі тощо)) і дезакаризація (боротьба з кліщами) є обов'язковими ветеринарно-санітарними заходами.

13. Дератизація - боротьба з гризунами (миші, щури) з метою запобігання різним заразним захворюванням, псуванню приміщень, інвентарю, а також продуктів харчування. Дератизація здійснюється лише спеціалістами ветеринарної медицини.

14. Про проведення профілактичних заходів (дезінфекція, дезінсекція, дезакаризація, дегельмінтизація, дератизація, щеплення собак) робиться запис у журналі обліку проведення ветеринарно-санітарних заходів (додаток 15).

15. У кінологічних підрозділах один раз на півроку проводиться виводка службових собак з метою їх огляду і визначення стану здоров'я, утримання та годівлі. Організація виводки службових собак у кінологічних підрозділах ДСНС наведено в додатку 16 до цієї Інструкції.

16. За результатами проведення виводки складається відомість виводки службових собак (додаток 17).

17. З метою надання першої ветеринарної допомоги хворим службовим собакам, а також з метою уникнення зараження людини кінолог повинен знати основні хвороби службових собак та правила надання першої ветеринарної допомоги (додаток 18).

18. У разі перебування службового собаки поза пунктом постійної дислокації більше однієї доби для надання першої ветеринарної допомоги кожний кінолог повинен мати ветеринарну аптечку.

19. Ветеринарна аптечка комплектується перев'язувальними матеріалами та медикаментами, які застосовуються з певною метою:

1) гумовий джгут - для зупинки кровотечі;

2) вата - для обробки відкритих ушкоджень (ран);

3) бинт - для перев'язування при ушкодженні тканин та для фіксації при накладанні шин;

4) термометр - для термометрії службового собаки. Норма - 37,5-39,0 °C. У цуценят допускається 39,3 °C;

5) перекис водню 3 % - для дезінфекції та очищення забруднених ран;

6) гентоміцинова або левоміцетинова мазь - при запаленні очей;

7) атоксил у пакетах по 2 г - при отруєннях та захворюваннях шлунково-кишкового тракту;

8) мазь цинкова - як в'яжучий, підсушувальний та дезінфекційний засіб (зовнішньо);

9) фармасепт 96 % - спиртовий розчин для антисептичного застосування;

10) амоксицилін 15 % - антибіотик широкого спектра дії, який використовується при запальних хворобах;

11) но-шпа - знеболювальний препарат, який знімає больові спазми гладеньких м'язових волокон та покращує стан службового собаки;

12) метоклопрамід - протиблювотний препарат.

1. Службові собаки можуть перевозитись поодинці або групами в супроводі кінологів, за якими вони закріплені.

2. Для доставки кінологічних розрахунків до місць проведення пошуково-рятувальних, мінно-пошукових робіт, навчально-тренувальних заходів використовують штатні спеціалізовані автомобілі, причепи, обладнані окремими відсіками для перевезення службових собак.

3. Примірні технічні вимоги до спеціалізованого автомобіля для оснащення кінологічних підрозділів ДСНС наведено в додатку 19 до цієї Інструкції.

4. Забороняється розміщувати службових собак у необладнаних для цього багажниках автомобілів і багажних відсіках автобусів, а також залишати службових собак у салонах із закритими вікнами.

5. Перевезення службових собак залізничним та авіаційним транспортом здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

6. Перевозити дозволяється лише клінічно здорових службових собак, які щеплені проти сказу не раніше ніж за 12 місяців і не пізніше ніж за 30 днів до виїзду. Один кінолог може перевозити одного або двох службових собак (якщо собаки не проявляють агресію до нього або один до одного).

7. У всіх випадках перевезення службових собак будь-яким видом транспорту за межі району, області необхідно мати ветеринарне свідоцтво, наведене в додатку 2 до Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 серпня 2014 року № 288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2014 року за № 1202/25979 (форма № 1).

8. Годують службових собак не пізніше ніж за 2 години до виїзду, а перед самим виїздом вигулюють. У тривалих відрядженнях (понад 12 годин) службових собак годують сухими кормами за встановленими нормами 1-2 рази на добу, а напувають за потреби. Проміжок часу між попереднім годуванням службових собак не повинен перевищувати 12 годин.