Відповідно до підпунктів 1, 23, 24 пункту 4 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533, та з метою організації автомобільного та бронетанкового забезпечення в Державній прикордонній службі України

1. Затвердити Інструкцію з автомобільного та бронетанкового забезпечення в Державній прикордонній службі України, що додається.

2. Управлінню взаємодії з Державною прикордонною службою України МВС (Рябий С.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра внутрішніх справ України Трояна В.А.

1. Ця Інструкція визначає основні положення щодо автомобільного та бронетанкового забезпечення (далі - АБТЗ) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба), обов’язки посадових осіб, засади забезпечення територіальних органів, Морської охорони, органів охорони державного кордону, розвідувальних органів, навчальних закладів, науково-дослідних установ, підрозділів спеціального призначення та органів забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) автомобільною та бронетанковою технікою (далі - машини) й автомобільним та бронетанковим майном (далі - майно), вимоги до організації експлуатації, ремонту та евакуації машин, внутрішньої служби в парках, технічної підготовки та водіння машин, запобігання дорожньо-транспортним пригодам (далі - ДТП) з машинами, дотримання заходів безпеки, обліку, звітності та контролю, порядку приймання і здавання посади посадовими особами, які відповідають за організацію АБТЗ, а також АБТЗ в умовах застосування сил і засобів для виконання спеціальних заходів.

2. Основними завданнями АБТЗ як у мирний, так і у воєнний час, на час особливого періоду, надзвичайного стану, проведення операцій об’єднаних сил, антитерористичної операції тощо є постачання машин і майна, організація та здійснення всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби, а також проведення основних заходів з ефективного використання машин і майна для забезпечення оперативно-службової діяльності, професійної підготовки, господарської діяльності органів Держприкордонслужби та економних витрат моторесурсів, паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ) i спеціальних рідин.

3. АБТЗ як складова технічного забезпечення - комплекс заходів із забезпечення машинами і майном та утримування їх у стані, який забезпечує готовність органів Держприкордонслужби до виконання завдань за призначенням.

Забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном полягає у своєчасному їх витребуванні згідно з нормами (штатами і табелями до них), отриманні, зберіганні й видачі.

4. Готовність машин до виконання завдань за призначенням визначається їх надійністю (ресурсом до чергового середнього чи капітального ремонту), якістю проведених технічного обслуговування і ремонту (далі - ТОіР) тощо, наявністю підготовлених водіїв, механіків-водіїв, трактористів-машиністів (далі - водії), екіпажів, укомплектованістю належними запасними частинами, інструментом і приладдям (далі - ЗІП), заправленням ПММ і спеціальними рідинами, необхідними для виконання завдань за призначенням.

Готовність машин до виконання завдань за призначенням досягається:

чітким дотриманням вимог і правил експлуатації машин відповідно до встановленої нормативно-технічної документації;

своєчасним і якісним проведенням ТОіР машин;

своєчасним і повним забезпеченням органів Держприкордонслужби майном та раціональним його використанням;

створенням та утримуванням у працездатному стані парків та їх елементів;

утримуванням рухомих засобів ТОіР у постійній готовності до використання за призначенням;

високим рівнем технічної, спеціальної й автомобільної підготовки водіїв та інших спеціалістів.

5. Технічний стан машини визначається її справністю і працездатністю.

Справність - стан машини, в якому вона відповідає всім вимогам нормативно-технічної та (або) конструкторської (проектної) документації. Переконуватися у справності машини слід після її виготовлення або ремонту.

Працездатність - технічний стан машини, у якому вона може виконувати всі задані їй функції зі збереженням значень заданих параметрів у необхідних межах. Переконуватися в працездатності машини слід під час профілактики (діагностування) та після транспортування і зберігання.

Основним показником технічного стану машин органів Держприкордонслужби є коефіцієнт технічної готовності (далі - КТГ), який визначається відношенням кількості справних (працездатних) машин до їх кількості за списком. При визначенні КТГ понадштатні машини не враховуються.

6. На АБТЗ органів Держприкордонслужби покладаються:

завчасне забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном згідно з установленими нормами (штатами, табелями до них), їх облік і перерозподіл;

організація технічно правильної експлуатації машин і підтримування їх у постійній готовності для використання за призначенням;

організація своєчасного і якісного ремонту машин, їх евакуації, використання передових методів ремонту машин та підвищення ефективності роботи ремонтних підрозділів, груп, майстерень (далі - ремонтні підрозділи);

керівництво автомобільною підготовкою курсантів Національної академії Держприкордонслужби ім. Богдана Хмельницького а також, технічною (спеціальною) підготовкою водіїв та інших спеціалістів органів Держприкордонслужби;

узагальнення досвіду роботи спеціалістів АБТЗ та розроблення пропозицій щодо її вдосконалення;

контроль за експлуатацією та ремонтом машин і за дотриманням вимог керівних документів.

7. Машини органів Держприкордонслужби належать до транспортних засобів, які призначені для забезпечення оперативно-службової діяльності, професійної підготовки особового складу та господарської діяльності органів Держприкордонслужби.

8. Залежно від призначення, бойових і технічних характеристик машини поділяються на автомобільну і бронетанкову техніку.

9. До автомобільної техніки належать прийняті на озброєння (забезпечення), а також ті, що перебувають на обліку в органах Держприкордонслужби транспортні засоби, що використовуються для перевезення особового складу і вантажів, а також перевезення і використання під час руху чи на місці встановленого на них обладнання, механізмів тощо для виконання спеціальних робочих функцій.

10. До бронетанкової техніки належать: танки, самохідно-артилерійські установки (САУ), бойові машини піхоти (БМП), бойові машини десанту (БМД), бронетранспортери (БТР), бойові розвідувально-дозорні машини (БРДМ), бойові розвідувальні машини (БРМ), бойові броньовані автомобілі (ББА) та мотоцикли, а також їх шасі, що використовуються під монтаж засобів зв’язку й управління, озброєння та спеціальної техніки, технічних засобів охорони кордону та спеціального обладнання, тягачі та інші машини на шасі бронетанкової техніки, машини технічної допомоги, майстерні, ремонтно-евакуаційні машини на бронетанковій базі.

11. До майна належать агрегати машин, вузли, прилади, запасні частини, матеріали, електрообладнання, гусеничні стрічки та траки до них, акумуляторні батареї, автомобільні шини, гумотехнічні вироби, обладнання, інструмент, пристосування і приладдя для експлуатації, ремонту й евакуації машин, навчальне майно для вдосконалення знань і навичок із технічної підготовки (машини-експонати, їх розрізні агрегати, тренажери, макети тощо), двигуни й агрегати автотракторного типу тощо.

12. Кожна машина органу Держприкордонслужби закріплюється за водієм.

Допуск осіб до керування машинами здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами".

13. Експлуатація машин - комплекс заходів, який включає їх використання, технічне обслуговування, зберігання і транспортування.

Експлуатація машин організовується відповідно до річних та місячних планів експлуатації та виходу в ремонт машин, план-графіків ТОіР, завдань начальників (командирів) органів Держприкордонслужби та Адміністрації Держприкордонслужби, річних норм витрат моторесурсів і виділених лімітів на ПММ, міжремонтних строків роботи машин, нормативно-технічних вимог, правил безпеки, Закону України "Про дорожній рух", постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 130 "Про правила дорожнього руху" (далі - ПДР).

14. Ремонт - комплекс операцій із відновлення справності, працездатності або відновлення ресурсу машин чи їх складових частин. Ремонт машин полягає в усуненні пошкоджень і несправностей шляхом відновлення встановленого міжремонтного ресурсу й експлуатаційних характеристик машини в цілому шляхом заміни несправних і зношених агрегатів, механізмів, вузлів, пристроїв, деталей тощо або відновлення їх працездатності. Ремонт здійснюється відповідно до інструкцій із ремонту на кожну марку машин.

Ресурс до ремонту (списання) машин у кілометрах (мотогодинах) визначається як різниця між міжремонтним ресурсом (ресурсом до списання) та існуючим пробігом (напрацюванням мотогодин).

15. Евакуація машин полягає у витягуванні несправних, застряглих, перекинутих або затоплених машин із місць виходу з ладу та доставці їх у найближчі укриття, ремонтні підрозділи, до місць розгортання збірних пунктів пошкоджених машин (далі - ЗППМ) або інших місць проведення ремонту.

16. Підготовка водіїв, спеціалістів із ТОіР машин та особового складу органів Держприкордонслужби є складовою професійної підготовки і включає:

технічну підготовку водіїв для вдосконалення знань та навичок, у тому числі на період проведення зборів, для роботи на транспортних засобах, обладнаних для перевезення особового складу, обладнаних спеціальними звуковими та світловими сигналами, а також для роботи на транспортних засобах нових або інших марок, які належать до транспортних засобів тієї самої категорії;

спеціальну підготовку особового складу ремонтних підрозділів із метою вдосконалення знань, способів, прийомів і правил виконання ремонтних робіт та евакуації машин;

автомобільну підготовку курсантів Національної академії Держприкордонслужби ім. Богдана Хмельницького з метою отримання посвідчень на право керування транспортними засобами.

Технічна, спеціальна та автомобільна підготовка (далі - технічна підготовка) організовується начальником (командиром) органу Держприкордонслужби та його заступниками згідно з планом професійної підготовки.

Для проведення занять із технічної підготовки в кожному органі Держприкордонслужби обладнується клас безпеки руху, інструктажу наряду, водіїв і старших машин. У навчальних закладах додатково обладнуються класи матеріальної частини та відпрацювання нормативів і технічного обслуговування (далі - ТО) машин і автодром.

Для відпрацювання вправ із практичного водіння машин в органах Держприкордонслужби може облаштовуватися автодром.

1. Керівництво АБТЗ здійснюється начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, його заступником з озброєння та техніки (заступником начальника (командира) - начальником інженерно-технічного відділу) (далі - заступник начальника (командира) з озброєння та техніки) та особою, відповідальною за стан автомобільного та бронетанкового забезпечення органу Держприкордонслужби (начальником відділення автомобільного та бронетанкового забезпечення, начальником автомобільної і бронетанкової служби, начальником служби автомобільного та бронетанкового забезпечення) (далі - начальник служби).

2. Начальник (командир) органу Держприкордонслужби діє відповідно до Закону Укра їни "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України) та інших нормативно-правових актів, особисто відповідає за стан і збереження машин та майна, підготовку, дисципліну і виховання особового складу.

3. Заступник начальника (командира) з озброєння та техніки підпорядковується начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

4. Начальник служби безпосередньо підпорядковується заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, відповідає за організацію АБТЗ і, крім того, зобов’язаний:

досконало знати машини, які є на озброєнні в органі Держприкордонслужби, укомплектованість ними, порядок і правила їх експлуатації, ремонту й евакуації;

забезпечувати постійну готовність машин до використання за призначенням;

знати ступінь укомплектованості органу Держприкордонслужби водіями і ступінь та рівень їх підготовленості. Систематично перевіряти їх знання правил експлуатації, ремонту й евакуації машин;

знати і перевіряти наявність і технічний стан машин;

розробляти проекти планів експлуатації та ремонту машин, а також заходи з їх забезпечення;

вести кількісний та якісний облік машин, обліково-звітну документацію з експлуатації та ремонту машин;

оформляти документи на списання (переведення в нижчу категорію якісного стану) машин, виробничого обладнання і майна;

організовувати оформлення та відправку машин у ремонт й отримання їх після ремонту;

планувати і здійснювати заходи з економії витрат моторесурсів машин, ПММ та інших експлуатаційних матеріалів;

своєчасно подавати встановлені звіти і донесення;

забезпечувати завчасну підготовку машин до експлуатації в зимовий і літній періоди експлуатації;

планувати, організовувати і контролювати технічну підготовку особового складу органу Держприкордонслужби й особисто проводити заняття з офіцерами, сержантами і старшинами, а також інструкторсько-методичні й показові заняття з усіма керівниками груп із підготовки водіїв та молодших спеціалістів служби;

керувати роботами зі створення й удосконалення навчально-матеріальної бази, з технічної підготовки та організовувати правильне її використання;

контролювати правильність застосування ПММ, а також своєчасність їх заміни;

знати стан забезпеченості органу Держприкордонслужби майном, своєчасно отримувати його і розподіляти між підрозділами, контролювати зберігання, правильність витрат, вести кількісний, вартісний та якісний облік майна, керувати роботою складу, щомісяця перевіряти правильність витрат запасних частин і матеріалів;

здійснювати своєчасне та повне планування потреби в коштах за напрямом відповідальності;

своєчасно готувати документи на витребування коштів для утримання техніки та контролювати їх витрати;

своєчасно готувати та подавати в установленому порядку на затвердження акти списання техніки, агрегатів і майна, що вислужили встановлений строк експлуатації;

проводити звірку обліку машин та майна з підрозділами та вищим органом забезпечення;

брати участь у розробленні заходів з охорони й захисту машин;

вивчати й узагальнювати досвід АБТЗ і використовувати його в навчанні особового складу.

5. Начальник (командир) підрозділу, в якому є на озброєнні машини, безпосередньо підпорядковується заступнику начальника (командира) органу Держприкордонслужби за напрямом діяльності, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів і, крім того, зобов’язаний:

знати матеріальну частину, правила використання, зберігання машин свого підрозділу, організовувати правильну їх експлуатацію і ремонт;

щомісяця перевіряти наявність, технічний стан і облік машин підрозділу;

уживати заходів із запобігання ДТП, забезпечувати дотримання заходів безпеки під час роботи з машинами;

знати правила перевезення особового складу, озброєння, спеціальної техніки і майна, своєчасно освоювати з водіями підрозділу нову техніку;

знати наявність і технічний стан машин підрозділу, готувати їх до виходу з парку, забезпечувати своєчасне їх ТОіР;

знати особисті якості водіїв підрозділу і враховувати їх під час призначення для виконання поставлених завдань, проводити інструктажі водіїв перед виходом машин із парку;

постійно вдосконалювати навички водіїв під час водіння й обслуговування машин, виховувати в них високу відповідальність за дотримання ПДР та безпеку руху при перевезенні особового складу і вантажу;

щомісяця проводити аналіз експлуатації машин підрозділу і підбивати підсумки його з особовим складом;

керувати технічною підготовкою особового складу;

вести встановлений облік і звітність щодо АБТЗ.

6. Начальник (командир) ремонтного підрозділу безпосередньо підпорядковується заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки (начальнику служби), діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, відповідає за виконання планів з обслуговування та ремонту машин і, крім того, зобов’язаний:

забезпечувати постійну готовність ремонтних засобів і спеціалістів підрозділу до виконання завдань з ТОіР машин;

уживати заходів із доукомплектування підрозділу спеціалістами, дотримуватися трудового законодавства та вимог з охорони праці;

забезпечувати виконання плану та високу якість ТОіР машин, ощадливі витрати запасних частин і матеріалів;

забезпечувати правильну організацію робіт, виконання особовим складом установлених норм виробітку та безперервного вдосконалення технологій виробництва з ТОіР машин;

здійснювати технічне замикання колони органу Держприкордонслужби на марші, а також евакуацію несправних і пошкоджених машин;

знати матеріальну частину машин, що ремонтуються, технологію їх ремонту (обслуговування), ремонтні засоби, їх можливості, порядок і правила використання та збереження;

своєчасно подавати заявки та отримувати ЗІП, матеріали та інше майно, потрібні для ремонту машин, слідкувати за правильним і економним їх витрачанням;

організовувати правильне використання, зберігання та перевірку машин, обладнання, інструменту підрозділу, уживати заходів з їх збереження, обслуговування та ремонту;

вести облік виконаних робіт із ТОіР машин, а також надходжень і витрат запасних частин та матеріалів.

7. Старший технік (технік) підрозділу підпорядковується начальнику (командиру) підрозділу, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, відповідає за технічну справність машин, їх технічно правильне використання, своєчасне обслуговування, зберігання і ремонт, а також технічну підготовку особового складу і, крім того, зобов’язаний:

досконало знати матеріальну частину машин, що є на озброєнні підрозділу, порядок і правила їх експлуатації, ремонту й евакуації;

знати і доповідати начальнику (командиру) підрозділу про наявність, технічний стан і місцезнаходження машин;

слідкувати за витратами ПММ і моторесурсів, ЗІП та іншого майна;

перевіряти технічний стан, збереження та вкомплектованість усіх машин підрозділу, а також кожної машини при підготовці до зберігання, виходу з парку та під час її обслуговування після повернення з рейсу. Негайно вживати заходів з усунення виявлених недоліків;

керувати підготовкою машин до виходу з парку (гаража) і допускати до використання тільки технічно справні машини, що засвідчувати підписом у дорожньому листі;

уживати заходів щодо своєчасного проведення ТОіР та евакуації машин, запобігання ДТП і продовження строку служби машин. Про причини пошкоджень машин та вжиті заходи негайно доповідати начальнику (командиру) підрозділу;

слідкувати за дотриманням заходів безпеки під час експлуатації, ремонту та евакуації машин;

забезпечувати підтримку порядку в парку (гаражі), на закріпленій за підрозділом території;

слідкувати за виконанням протипожежних заходів у парку (гаражі) і в машинах підрозділу;

своєчасно подавати заявки на майно, організовувати його правильне зберігання та використання;

вести облік роботи машин і звітність щодо технічного майна, контролювати ведення технічної документації щодо машин.

8. Начальник контрольно-технічного пункту (далі - КТП) підпорядковується заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів і, крім того, зобов’язаний:

досконало знати машини, які є на озброєнні органу Держприкордонслужби, а також технічні вимоги щодо їх перевірки;

перевіряти зовнішній вигляд і технічний стан машин, які виходять у рейс і повертаються в парк, а також стан, зовнішній вигляд водіїв та наявність у них необхідних документів;

щодня доповідати заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки про результати перевірки машин перед виходом у рейс і про несправності (пошкодження) машин, що повернулися в парк;

перевіряти за вказівкою заступника начальника (командира) з озброєння та техніки якість проведеного ТОіР машин, а також порядок їх зберігання;

уживати заходів з укомплектування КТП обладнанням, інструментом і приладами за встановленими нормами, уміло використовувати їх під час перевірки технічного стану машин і постійно утримувати їх у справному стані;

особисто засвідчувати підписом у дорожньому листі справний стан машин, а також вести облік щоденних перевірок машин у книзі огляду (перевірки) машин начальником КТП.

9. Начальник (завідувач) складу автомобільного та бронетанкового майна органу Держприкордонслужби підпорядковується заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки (начальнику служби), діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів і, крім того, зобов’язаний:

знати номенклатуру матеріальних засобів, які зберігаються на складі, слідкувати за їх комплектністю, наявністю та якісним станом;

виконувати правила приймання, зберігання, видачі та здачі матеріальних засобів, не допускати випадків псування та нестач;

приймати та видавати матеріальні засоби за документами установлених форм;

вести кількісний, вартісний та якісний облік матеріальних засобів, що знаходяться на складі, за документами установлених форм;

знати норми та правила укладення матеріальних засобів у машини, вагони, контейнери, пакети, на піддони та стелажі;

забезпечувати зберігання тари та її підготовку для повернення в установлений строк на склади чи до тароремонтних організацій;

надавати безпосередньому начальнику та у фінансово-економічний підрозділ (бухгалтерську службу) прибутково-видаткові документи у день їх відпрацювання;

знати технологію обробки та консервації майна, що зберігається, та строки його зберігання;

слідкувати за своєчасним поновленням матеріальних засобів, що зберігаються на складі;

під час проведення на складі вантажно-розвантажувальних робіт керувати ними та суворо дотримуватися правил техніки безпеки при завантажуванні (розвантажуванні) вантажів;

знати табельні вантажно-розвантажувальні засоби та вміти працювати на них;

своєчасно здавати склад під охорону, а під час приймання складу з-під охорони старанно перевіряти цілісність стін, даху, дверей і вікон, наявність, цілісність замків та пломб (відбитків печаток);

зачиняти склад тільки після перевірки приміщень та прилеглої до складу території пожежним нарядом органу Держприкордонслужби;

підтримувати склад у постійній готовності до швидкого вивезення майна для роботи в польових умовах;

виконувати встановлені правила пожежної безпеки, утримувати в постійній готовності засоби пожежогасіння та робочий інструмент;

щодня у кінці робочого дня прибирати приміщення складу;

не допускати випадків забруднення навколишнього середовища.

10. Діловод підпорядковується заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки (начальнику служби), діє відповідно до чинного законодавства, відповідає за ведення кількісного, якісного, номерного та вартісного обліку матеріальних засобів, зберігання документів, контролює правильність оформлення службових записок для складання видаткових документів фінансово­економічним (бухгалтерською службою) підрозділом, своєчасно готує документи на оприбуткування майна та обліковує його в книзі обліку наявності та руху матеріальних засобів у підрозділі і, крім того, зобов’язаний:

проводити записи щодо руху матеріальних засобів;

вести облік матеріальних засобів та звіряти його з даними бухгалтерського обліку органу Держприкордонслужби та підрозділів (складу автомобільного та бронетанкового майна);

готувати дані для звітності до встановленого строку;

згідно із вказівками безпосереднього начальника готувати документи для оприбуткування, списання, видачі, передачі матеріальних засобів тощо.

11. Водій підпорядковується начальнику (командиру) підрозділу, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, відповідає за збереження закріпленої за ним машини, її справність і готовність до використання за призначенням і, крім того, зобов’язаний:

знати будову машини, технічні можливості і правила її експлуатації, а також спеціальні агрегати, обладнання, засоби зв’язку тощо, які встановлені (змонтовані) на закріпленій машині;

уміти керувати машиною вдень і вночі, у різних дорожніх умовах, за будь-якої погоди;

утримувати машину в справному стані та в постійній готовності до використання за призначенням;

знати і точно дотримуватися ПДР, команд, сигналів регулювання й управління;

дотримуватися категоричної заборони передавати управління машиною будь-кому, відволікатися (курити, розмовляти по мобільному телефону тощо) під час управління машиною;

знати періодичність і обсяг проведення робіт із ТОіР, міжремонтний ресурс (пробіг) і строк служби (роботи) машини, шин і акумуляторних батарей;

виконувати роботи з ТОіР, а також проводити за потреби спеціальну обробку машини;

знати сорти, норми витрат ПММ та інших експлуатаційних матеріалів закріпленої машини;

знати причини основних експлуатаційних несправностей, уміти їх виявляти та усувати;

перед виходом машини з парку перевіряти її технічний стан і спостерігати за нею під час виконання завдання. Особливу увагу при цьому звертати на справність гальм, кермового управління, світлових пристроїв, зовнішніх світлових приладів, тягово-зчіпного пристрою, склоочисників, правильне встановлення дзеркал заднього виду, чистоту номерних і розпізнавальних знаків;

під час керування машиною мати при собі посвідчення водія, документ, який засвідчує особу водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, оформлений дорожній лист і технічний талон;

знати і дотримуватися норм завантаження машини, норм посадки і перевезення людей, розміщення і кріплення вантажу в кузові машини;

своєчасно, у повній збереженості доставляти вантаж у вказане місце;

уміти користуватися схемою маршруту й орієнтуватися на місцевості;

своєчасно оформляти і здавати дорожні листи;

у польових умовах знаходитися поряд із машиною, не змінювати місце стоянки без дозволу свого начальника (старшого машини), використовувати будь-яку можливість для проведення контрольного огляду, ТО машини й усунення виявлених несправностей. Уважно слідкувати за командами та сигналами, швидко і чітко їх виконувати;

дотримуватися заходів безпеки під час експлуатації, ремонту та евакуації машин.

1. Приймання та передавання посади здійснюються на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби. При прийманні та передаванні посади від командира підрозділу (роти, начальника відділення тощо) і вище наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби створюється комісія.

Комісія, призначена для приймання та передавання посади, у присутності того, хто приймає, і того, хто передає посаду, проводить інвентаризацію матеріальних засобів, які приймаються призначеною посадовою особою, перевірку господарської діяльності органу Держприкордонслужби за видом забезпечення, складів та інших об’єктів з моменту останньої перевірки і здійснює звірку облікових відомостей із фактичною наявністю матеріальних засобів.

2. Строк для приймання посади командира підрозділу становить не більше п’яти діб, для приймання та передавання посади начальника служби - не більше п’ятнадцяти діб. Строк приймання вираховується з моменту прибуття новопризначеної для прийняття посади особи.

3. Приймання та передавання справ і посад здійснюються на підставі календарного плану, що розробляється тим, хто передає і тим, хто приймає посаду, а також головою комісії.

4. Календарний план включає такі питання:

черговість та строки заслуховування доповідей посадових осіб, підпорядкованих тому, хто передає посаду;

черговість та строки перевірки підрозділів і різних об’єктів господарства;

строк, в який мають бути проведені за книгами і картками обліку всі прибуткові та витратні операції згідно з документами, виписаними на підставі вказівок того, хто передає посаду;

окремі строки складання відомостей наявності та якісного стану матеріальних засобів за видами забезпечення й об’єктами господарства;

кінцевий строк складання відомостей наявності та якісного стану матеріальних засобів та оформлення акта.

5. Перед початком приймання посад начальник служби і командир підрозділу повинні бути відрекомендовані особовому складу органу Держприкордонслужби старшим начальником (командиром).

6. Якщо особа, яка передає або приймає посаду, має заперечення за окремими пунктами акта, вона викладає їх у письмовій формі в акті під час його підписання.

7. Начальник (командир) органу Держприкордонслужби при затвердженні акта про приймання та передавання посади зобов’язаний розглянути викладені заперечення. Для виявлення справжнього стану речей і розбору заперечень призначається службове розслідування.

8. Особа, яка передає справи і посаду, відбуває до нового місця служби після затвердження акта про приймання і передавання справ і посади, а в разі якщо виявлено нестачу,- після прийняття відповідного рішення.

9. Після приймання посади начальник служби і командир підрозділу доповідають начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби у порядку підпорядкованості про прийняття посади рапортом, зразок якого наведений у додатку 1 до цієї Інструкції.

1. Приймання та передавання посади начальника служби здійснюються особисто тим, хто приймає її, у присутності комісії, яка призначається начальником (командиром) органу Держприкордонслужби. Керівництво АБТЗ здійснює особа, яка здає посаду.

2. До початку приймання посади начальник служби органу Держприкордонслужби проводить звірку з відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби.

3. Робота складу автобронетанкового майна на час приймання посади, як правило, припиняється (видача майна проводиться тільки з дозволу особи, яка приймає посаду, та голови комісії).

4. У присутності осіб, які здійснюють приймання та передавання посади, комісія проводить:

інвентаризацію матеріальних засобів, які приймаються новопризначеною особою;

перевірку господарської діяльності служби з моменту останньої перевірки (інспекції, аудиту тощо) і звірку облікових даних із фактичною наявністю матеріальних засобів.

5. Голова комісії вимагає в усіх командирів підрозділів органу Держприкордонслужби, у яких є на озброєнні машини, надати рапорти про наявність і технічний стан машин і майна, а також інших матеріальних засобів по службі станом на визначений час.

6. Під час приймання посади начальник служби зобов’язаний:

ознайомитися з органом Держприкордонслужби, розташуванням підрозділів, служб, розпорядком дня та іншими питаннями;

ознайомитися із запасним районом (районом збору, зосередження тощо), отримати пістолет і картку-замінник на нього, зібрати тривожну валізу, засвоїти свої дії при бойовій готовності;

ознайомитися і перевірити за книгами обліку наявність машин органу Держприкордонслужби;

перевірити наявність і технічний стан рухомих засобів обслуговування та ремонту, їх можливості, укомплектованість і справність інструменту та обладнання, укомплектованість майстерень особовим складом;

ознайомитися з автомобільним парком, засвоїти умови утримання, експлуатації і ремонту машин;

перевірити наявність і стан складу зберігання майна, наявність засобів пожежогасіння в ньому, виконання правил зберігання й обліку майна, можливість швидкого завантаження майна по тривозі. Перевірити відповідність майна обліковим даним (вибірково);

перевірити наявність, стан, укомплектованість і можливості навчальних класів;

ознайомитися з результатами останніх перевірок (інспекцій, аудитів тощо) служби;

перевірити використання коштів, які виділялися на потреби по службі;

прийняти документацію начальника служби;

скласти акт приймання-передавання справ і посади в трьох примірниках, затвердити його у начальника (командира) органу Держприкордонслужби і доповісти рапортом про прийняття справ і посади.

7. Приймання та передавання посади начальника служби оформлюються актом, до якого додаються відомості наявності та якісного стану матеріальних засобів із відображенням надлишків та нестачі, а також поясненнями особи, яка передає посаду, щодо причин їх виникнення. Зразок акта наведений у додатку 2 до цієї Інструкції.

8. Акт і відомості підписують той, хто здає, і той, хто приймає посаду, а також голова та члени комісії. Відомості, крім зазначених осіб, підписують і ті, що прийняли матеріальні засоби на зберігання.

9. Акт затверджується начальником (командиром) органу Держприкордонслужби. Про прийняття посади начальник служби подає рапорт у порядку підпорядкованості начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби.

10. Результати приймання посади начальником служби оголошуються в наказі начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

1. Посаду командира підрозділу особа, яка призначена на посаду, приймає особисто та зобов’язана:

1) у розташуванні підрозділу:

заслухати доповіді підлеглих начальників (начальників груп, секцій, відділень, старшини, техніка тощо) про стан справ за напрямами діяльності і забезпеченість матеріальними засобами в присутності особи, яка передає посаду;

виписати з книги обліку наявності та руху матеріальних засобів, книги обліку наявності та руху автомобільної та бронетанкової техніки, інших документів усе майно, що рахується за підрозділом, та заповнити відомість наявності та якісного стану матеріальних засобів;

перевірити наявність матеріальних засобів, що рахуються за підрозділом, а також закріплених приміщень, території тощо;

прийняти матеріальні засоби, що рахуються за підрозділом, заповнити відповідні графи відомості наявності та якісного стану матеріальних засобів;

провести опитування особового складу підрозділу з метою виявлення та задоволення скарг і заяв;

уточнити особовий склад підрозділу за списком, його наявність, прізвища та причини відсутності;

провести бесіду з підлеглими начальниками щодо морально-психологічного стану особового складу;

прийняти службові картки, методом опитування звірити, чи всі заохочення та стягнення в них відображені;

2) у службі органу Держприкордонслужби ознайомитися з паспортами автомобільної та бронетанкової техніки, за необхідності зробити виписки з них;

3) у парку органу Держприкордонслужби прийняти машини в присутності закріплених за ними водіїв, при цьому перевірити:

зовнішнім оглядом комплектність машин, наявність і стан їх агрегатів, механізмів, вузлів тощо;

роботу двигунів на всіх режимах (малих, середніх та високих обертах, плавність переходу з великих обертів на малі);

роботу контрольно-вимірювальних та інших приладів;

величину вільного ходу педалей гальм і щеплення;

дію ручних гальм, приладів сигналізації й освітлення;

наявність і стан водійського і шанцевого інструменту (згідно із записами в паспортах (формулярах));

наявність документів у водіїв (посвідчення водія, технічний талон тощо);

стан автомобільних шин і АКБ;

відповідність номера двигуна, марки і року випуску АКБ, номерів автомобільних шин записам у паспортах (формулярах);

наявність, укомплектованість і технічний стан техніки, при цьому звірити номери двигуна, агрегатів тощо із записами в паспортах (формулярах).

2. Приймання-передавання посади оформлюється актом у трьох примірниках. Перший примірник акта разом із рапортом про прийняття посади подається за командою, другий примірник - особі, яка передала посаду, третій зберігається у особи, яка прийняла посаду. Зразок акта приймання та передавання посади наведений у додатку 3 до цієї Інструкції.

3. В акті зазначаються:

особовий склад за списком і в наявності;

стан бойової готовності, професійної підготовки;

морально-психологічний стан особового складу і стан військової дисципліни;

наявність і стан озброєння, автомобільної та бронетанкової техніки й інших матеріальних засобів;

стан житлових і побутових умов та забезпеченість ними військовослужбовців тощо.

4. Акт складається і підписується тим, хто приймає, і тим, хто передає посаду, головою та членами комісії. До акта додаються інвентаризаційні відомості про майно та техніку підрозділу із зазначенням надлишків та нестач, а також пояснення особи, яка передає посаду, щодо причин їх виникнення і недоліків у роботі.

1. Особа, яка приймає посаду начальника ремонтної майстерні, групи з ремонту машин тощо (для командира ремонтного підрозділу додатково до пунктів 1-4 глави 3 цього розділу), зобов’язана:

ознайомитися з роботою об’єкта, який приймається, організацією в ньому робочих місць (ділянок, постів), а також умовами зберігання, утримання й обліку матеріальних засобів;

ознайомитися з планами ТОіР, планами робіт й окремими завданнями та їх виконанням, а також умовами праці підпорядкованого особового складу;

перевірити наявність та ступінь забезпеченості виробничим обладнанням, пристроями, парковим обладнанням та інструментом тощо;

перевірити наявність та порядок ведення планувальної та обліково-звітної документації;

прийняти наявні матеріальні засоби в особи, що здає посаду, і порівняти їх із даними обліку;

перевірити дотримання правил пожежної безпеки і наявність належних засобів пожежогасіння та відповідних інструкцій;

скласти відомість наявності та якісного стану матеріальних засобів із зазначенням наявності, якісного стану, лишків і нестач, яка підписується особою, що приймає, й особою, що передає посаду, а також членами внутрішньої перевірної комісії.

2. Про прийняття і передавання посади начальника ремонтної майстерні, групи з ремонту машин тощо особа, яка приймає посаду, подає рапорт у порядку підпорядкованості начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби.

1. Особа, яка приймає справи і посаду начальника складу (сховища) автомобільного та бронетанкового майна у присутності комісії, зобов’язана:

перевірити наявність, якісний стан, організацію зберігання й обліку матеріальних засобів, які знаходяться на складі (у сховищі), і прийняти їх;

перевірити правильність розміщення (укладення) матеріальних засобів при зберіганні й дотриманні заходів захисту їх від псування, а також виконання правил пожежної безпеки та наявність відповідних інструкцій і належних засобів пожежогасіння.

2. До початку приймання та передавання справ і посади начальника складу (сховища) до книги обліку матеріальних засобів записуються всі прибутково-видаткові документи, після чого вони здаються в діловодство служби органу Держприкордонслужби. Діловод служби органу Держприкордонслужби зобов’язаний записати в книгах обліку всі, що надходять зі складу (сховища), прибутково-видаткові документи, звірити лишки за обліковими даними складу (сховища) з лишками за книгами обліку органу Держприкордонслужби.

3. Комісія проводить перевірку наявності всіх матеріальних засобів на складі (у сховищі) і заносить у відомість наявності та якісного стану матеріальних засобів їх фактичну наявність із зазначенням категорійності (якісного стану).

4. Відомість підписується особою, яка приймає, і особою, яка передає посаду, головою та членами комісії.

Про прийняття і передавання посади начальника складу (сховища) особа, яка приймає посаду, подає рапорт (заяву) у порядку підпорядкованості начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби.

1. Придбання та забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.

2. Визначення технічного (якісного) стану автомобільної та бронетанкової техніки і майна за категоріями наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.

Переведення машин і майна в нижчі або вищі категорії зазначається в паспортах (формулярах) машин. Переведення машин і майна з першої категорії в другу здійснюється після відпрацювання ними відповідного моторесурсу (строку служби) без складання акта технічного стану (далі - акт). Переведення машин і майна з другої категорії в іншу здійснюється за актом відповідно до чинного законодавства.

3. Забезпечення машинами і майном у мирний час включає:

обґрунтоване та своєчасне витребування й отримання машин і майна, яких не вистачає до штатної потреби та норм утримання;

зберігання машин і майна на базах (складах), їх облік, розподіл, видачу та транспортування;

збирання придатних для використання агрегатів, вузлів і деталей зі списаних машин, а також заготівлю майна, виготовлення та реставрацію запасних частин, реставрацію зношених шин, а також використання виготовлених і реставрованих запасних частин та автомобільних шин;

планування коштів, які призначені для закупівлі техніки і майна, контроль за їх використанням;

контроль за обліком техніки і майна;

заходи з виявлення надлишкових техніки і майна та їх перерозподіл.

4. Забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном здійснюється відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення управління озброєння та техніки Департаменту озброєння, технічного забезпечення та зв’язку Адміністрації Держприкордонслужби через відповідні органи Держприкордонслужби, які перебувають на обліку та забезпеченні.

5. Типи машин, загальні тактико-технічні вимоги щодо якісних характеристик, їх розрахункова кількість тощо визначаються технічною експертною комісією Адміністрації Держприкордонслужби.

6. Облік машин і майна та їх списання здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства України.

1. Підставою для визначення потреби та витребування машин і майна є:

штатна (табельна) потреба в машинах і майні органів Держприкордонслужби та стан їх укомплектованості;

норми утримання та забезпеченість;

фактичний технічний стан;

плани ремонту;

організаційні заходи відповідно до директив і наказів Адміністрації Держприкордонслужби.

2. Потреба в машинах загального призначення для комплектації озброєнням та спеціальною технікою, а також для виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт визначається відповідними структурними підрозділами Адміністрації Держприкордонслужби.

3. Потреба в закупівлі машин і майна для штатного укомплектування органів Держприкордонслужби узагальнюється відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби щороку після отримання та аналізу донесень органів Держприкордонслужби.

4. Адміністрація Держприкордонслужби приймає рішення щодо замовлення та включення машин і майна до основних показників державного оборонного замовлення відповідно до типів, встановлених чинним законодавством.

5. Потреба в майні визначається за існуючими коефіцієнтами змінності та нормами витрат для забезпечення таких заходів:

проведення ТО, ПР і СР машин;

доукомплектування органів Держприкордонслужби до норм, установлених штатами і табелями до них;

створення і поповнення встановлених запасів і норм накопичення;

експлуатації і ремонту зразків озброєння і техніки, що мають автомобільні, бронетанкові й тракторні агрегати, вузли та деталі;

проведення технічної (спеціальної) підготовки особового складу;

проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, що виконуються в інтересах Держприкордонслужби.

6. З метою забезпечення постійної готовності машин до використання за призначенням, безперервної ритмічної роботи баз (складів) і ремонтних підрозділів у всіх органах Держприкордонслужби створюються запаси майна.

7. Для доукомплектування машинами і майном до штатної потреби органами Держприкордонслужби подаються заявки до відділу автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби.

1. У кожному органі Держприкордонслужби складається та затверджується річний план роботи заступника начальника (командира) з озброєння та техніки, в якому передбачено розділ з АБТЗ, де зазначаються заходи із доукомплектування органів Держприкордонслужби машинами і майном та їх перерозподіл між підрозділами.

2. На підставі річного плану роботи заступника начальника (командира) з озброєння та техніки начальник служби органу Держприкордонслужби розробляє місячний план роботи.

3. Планування забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном передбачає раціональне їх використання з метою задоволення потреб для забезпечення планів оперативно-службової діяльності, професійної підготовки та господарської діяльності, планів експлуатації та виходу машин у ремонт тощо, а також для створення їх запасів у межах установлених норм.

4. Планування забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном здійснюється відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення управління озброєння та техніки Департаменту озброєння, технічного забезпечення та зв’язку Адміністрації Держприкордонслужби на рік.

5. Планування забезпечення органів Держприкордонслужби машинами визначається порівнянням штатної потреби і фактичної наявності кожного типу машин. Машини 5-ї категорії, які за фактичним технічним станом підлягають списанню, при розрахунку забезпеченості не враховуються.

6. Планування забезпечення органів Держприкордонслужби майном здійснюється в I кварталі поточного року.

На підставі даних Табеля звітності про наявність та потребу в майні органів Держприкордонслужби визначається ступінь їх забезпеченості майном за всією номенклатурою і здійснюються планові річні призначення.

1. Джерелом забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном є:

закупівля за рахунок державних коштів;

благодійна допомога;

отримання відповідно до міжнародної технічної допомоги;

передавання з інших державних органів;

виготовлення і відновлення деталей, вузлів та агрегатів у ремонтних підрозділах;

використання деталей, вузлів та агрегатів, що зняті зі списаних машин;

інші види надходження, що не суперечать чинному законодавству.

У всіх випадках отримання машин і майна, їх облік, зберігання, розподіл та використання здійснюються відповідно до чинного законодавства.

2. Машини, які вивільняються внаслідок організаційних заходів, зміни штатної (табельної) потреби і придатні для подальшого використання, перерозподіляються між органами та підрозділами Держприкордонслужби:

в органі Держприкордонслужби - наказом начальника (командира) Держприкордонслужби;

між органами Держприкордонслужби, які входять до складу регіонального управління, між регіональними управліннями і для частин центрального підпорядкування - наказами (директивами) Адміністрації Держприкордонслужби.

3. Майно, яке вивільняється внаслідок організаційних заходів, зміни штатної (табельної) потреби і придатне для подальшого використання, перерозподіляється відповідно до наказів (директив) Адміністрації Держприкордонслужби.

4. Техніка і майно, які не передбачені штатно-табельною потребою або є надлишковими, підлягають постановці на зберігання (консервацію) до виникнення потреби щодо подальшого їх використання.

5. Органи Держприкордонслужби забезпечуються машинами і майном відповідно до планів забезпечення та разових заявок. Вихідними даними для витребування машин і майна є:

некомплект машин до штатної потреби з урахуванням тих, що використали встановлені норми, для подальшої експлуатації непридатні і підлягають списанню;

план переозброєння органу Держприкордонслужби на більш сучасні (модернізовані) машини;

зміни в організаційно-штатній структурі;

наявність та технічний стан машин;

плани експлуатації та ремонту машин;

плани ТОіР ремонтних підрозділів;

нормативні дані щодо створення оборотного фонду агрегатів;

нормативні дані щодо створення запасів акумуляторних батарей та автомобільних шин;

норми витрат майна на експлуатацію та ремонт;

штатно-табельна укомплектованість машин майном, яке входить до складу ЗІП;

наявність елементів парку та потреба в їх укомплектуванні парковим обладнанням.

6. Нові зразки машин, що надходять на укомплектування органів Держприкордонслужби, зараховуються в бойову та стройову групи експлуатації, а машини з меншим запасом ходу і більш ранніх років випуску переводяться в транспортну або навчальну групу (навчально-бойову або навчально-стройову).

7. Органам Держприкордонслужби дозволяється придбання майна в порядку та межах виділених коштів згідно з вимогами чинного законодавства. Про закуплене майно надається доповідь до Адміністрації Держприкордонслужби з метою його включення в планове забезпечення з наступним поданням донесення відповідно до Табеля звітності.

8. Під час списання або зняття (демонтажу) змонтованих на автомобільних та бронетанкових базових шасі озброєння та спеціальної техніки органи Держприкордонслужби в місячний строк подають до відділу автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби відомості про кількісний і якісний стан шасі для прийняття рішення щодо подальшого їх використання.

9. Техніка і майно, які стали непридатними для використання за призначенням або втрачені (знищені), списуються з обліку в порядку, встановленому чинним законодавством.

10. Машини, які не можуть бути відремонтовані в межах бюджетних призначень кошторису Держприкордонслужби за напрямом забезпечення або ремонт яких економічно недоцільний, зараховуються в резерв з метою створення резерву ремонтного фонду.

1. Машини та майно, що використовуються в Держприкордонслужбі, є державною власністю і підлягають обов’язковому обліку.

Кількісний облік машин і майна ведеться в натуральних показниках і відповідних одиницях виміру. Вартісний облік машин і майна здійснюється в національній валюті України. За якісним (технічним) станом машини і майно обліковуються за категоріями (не більше п’яти), ступенями придатності (придатні, непридатні) або за сортом відповідно до державних стандартів.

2. Обліку підлягають усі машини та майно незалежно від їх призначення, джерел надходження й мети придбання. Облік має бути своєчасним, достовірним і точним. При цьому непорушні запаси машин та майна підлягають обліку окремо від машин та майна поточного забезпечення.

3. Облік машин та майна ведеться з метою:

своєчасного забезпечення посадових осіб достовірними даними про наявність, втрату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан машин та майна, необхідних для планування та забезпечення бойової готовності органів Держприкордонслужби;

установлення належного контролю за умовами зберігання, законністю, доцільністю та ефективністю використання (витрачання) машин та майна;

підготовки вихідних даних для складання бухгалтерської та інших форм звітності, установлених Табелем звітності.

4. Облік машин і майна полягає в оформленні визначеними чинним законодавством документами проведених господарських операцій і відображенні в книгах (картках) обліку, інших матеріальних носіях інформації (далі - облікові документи) даних про кількість, якісний (технічний) стан, облікові та заводські номери, вартість (ціну), а також про їх рух, втрату та нестачу.

5. Облік матеріальних засобів організовує начальник (командир) органу Держприкордонслужби. Організацію та ведення управлінського, оперативного, складського обліку (кількісний, якісний та вартісний) здійснюють посадові особи згідно з функціональними обов’язками за затвердженою номенклатурою матеріальних засобів.

6. Виконання вимог щодо своєчасного, достовірного і точного обліку машин та майна покладається на:

начальника (командира) органу Держприкордонслужби - за стан обліку всіх машин і майна органу Держприкордонслужби та своєчасне надання звітних документів відповідно до Табеля звітності;

заступника начальника (командира) з озброєння та техніки - за стан обліку машин та майна і звітності в підпорядкованих службах;

начальника служби - за стан обліку машин і майна в органі Держприкордонслужби, законне і правильне оформлення операцій, що пов’язані з рухом і зміною якісного (технічного) стану машин і майна, своєчасне ведення записів у книгах (картках) обліку, правильне оформлення облікових документів, правильне складання і своєчасне надання звітних документів по службі;

командира підрозділу, а також начальника складу, майстерні, відділення, групи та іншого об’єкта військового (корабельного) господарства - за стан обліку машин і майна в підрозділі (на складі, майстерні, відділенні, групі та на іншому об’єкті);

посадову особу, яка безпосередньо веде облік,- за законне і правильне оформлення (згідно з обов’язками) усіх облікових документів, своєчасне ведення записів у книгах (картках) обліку операцій, які пов’язані з рухом і зміною якісного (технічного) стану машин і майна, за підготовку документів для передачі в обчислювальний пункт (центр) і передачу в архів, за збереження облікових документів;

7. Облік машин і майна ведеться в Адміністрації Держприкордонслужби, регіональних управліннях, органах Держприкордонслужби, а також на базах і складах.

8. Органи Держприкордонслужби ведуть облік закріплених за ними машин і майна за первинними документами в кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках. Облік ведеться в книзі обліку наявності та руху матеріальних засобів, зразок якої визначено чинним законодавством.

9. Регіональні управління ведуть оперативний облік машин і майна на підставі донесень підпорядкованих органів Держприкордонслужби.

10. В Адміністрації Держприкордонслужби ведеться документальний облік машин і майна відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення, на який покладається завдання із забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном відповідно до чинного законодавства.

11. Облік машин і майна в Держприкордонслужбі України здійснюється відповідно до Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225.

12. Усі документи зберігаються відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884.

13. Контроль за веденням обліку машин і майна здійснюється з метою забезпечення його своєчасності, повноти й точності, а також законності та збереженості матеріальних засобів.

Контроль за дотриманням законодавства про облік машин і майна здійснюється посадовими особами органів Держприкордонслужби, регіональних управлінь, Адміністрацією Держприкордонслужби та іншими уповноваженими органами.

14. Начальник (командир) органу Держприкордонслужби організує проведення планових і позапланових перевірок наявності, стану й обліку машин і майна особисто, через посадових осіб і внутрішні комісії.

15. Контроль ведення обліку машин та майна посадовими особами і внутрішніми комісіями здійснюється і документально оформлюється в порядку, установленому чинним законодавством.

16. Кожна перевірка наявності й стану машин та майна має обов’язково включати звірення облікових даних підрозділів і складу, що перевіряються, з обліковими даними фінансового підрозділу (бухгалтерської служби) та відображення результатів звірення в актах.

17. Інвентаризація машин та майна в органі Держприкордонслужби проводиться в установлені керівними документами строки, але не рідше одного разу на рік.

18. Начальник служби щомісячно проводить звірку наявності машин і майна з підрозділами і підпорядкованим складом. Усі недоліки щодо ведення облікових документів, виявлені під час звірки, негайно усуваються.

1. Усі органи Держприкордонслужби в установленому порядку складають та подають звіти (донесення) за формами і в строки, передбачені Табелем звітності.

2. Відділ автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби в разі потреби опрацьовує та надсилає роз’яснення з відпрацювання форм донесень, в якому доводить особливості їх подання.

3. Начальник служби органу Держприкордонслужби раз на рік зобов’язаний проводити звірку даних про наявність та рух машин і майна, про що засвідчується підписами в книзі обліку наявності та руху автомобільної і бронетанкової техніки, обліку паркового устаткування, оборотного фонду агрегатів і створених запасів акумуляторних батарей та автомобільних шин та відомості про результати проведення звірки особами, які її проводили.

Графік прибуття для проведення звірки з відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби доводиться за окремим планом.

1. Майно, запаси якого перевищують установлені нормативи або яке не витрачено впродовж тривалого часу, за своїм технічним станом чи у зв’язку із зняттям з озброєння застарілих марок машин не використовується і не може бути використано в Державній прикордонній службі України, є надлишковим.

2. Майно, запаси якого перевищують установлені нормативи і яке придатне для подальшого використання, підлягає перерозподілу між органами та підрозділами Держприкордонслужби.

3. Майно, запаси якого перевищують установлені нормативи і яке не може бути використаним в органах Держприкордонслужби, реалізується в порядку, установленому чинним законодавством України.

4. Майно, яке непридатне для використання за своїм технічним станом, списується.

5. Про наявність і номенклатуру надлишкового майна органи Держприкордонслужби повідомляють у строки і за формами, зазначеним Табелем звітності.

6. Вилучення машин і майна з оперативного управління органів Держприкордонслужби та їх безоплатне передавання здійснюються в порядку, визначеному чинним законодавством.

7. Відчуження та реалізація техніки і майна здійснюються відповідно до Закону України "Про управління об’єктами державної власності" та Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року № 803.

1. Автомобільна техніка - транспортні засоби, які використовуються для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних функцій.

2. За видами автомобільна техніка поділяється на:

автомобілі - транспортні засоби багатоцільового призначення, колісні тягачі, багатовісні спеціальні колісні шасі й багатовісні важкі колісні тягачі, колісні базові шасі, які призначені для встановлення (монтажу) озброєння, засобів управління і спеціальної техніки, технічних засобів охорони кордону та спеціального обладнання, броньовані автомобілі, рухомі засоби ТОіР автомобільної техніки, які змонтовані на колісних шасі;

гусеничні машини - гусеничні тягачі, транспортери-тягачі й транспортери, базові шасі гусеничних тягачів, транспортерів-тягачів і транспортерів, які призначені для встановлення (монтажу) озброєння, засобів управління і спеціальної техніки, рухомі засоби ТОіР автомобільної техніки, які змонтовані на гусеничних шасі;

трактори - моторизовані транспортні засоби, які обладнані причіпним пристроєм (буксиром) та застосовуються як механічна тяга;

причепи і напівпричепи - одно-, дво- та багатовісні транспортні засоби;

мотовелотехніка - квадро- і трицикли, снігоходи, мопеди, моторолери, велосипеди тощо.

3. За типами автомобільна техніка поділяється на:

легкові - автомобілі, що за своєю конструкцією та обладнанням призначені для забезпечення оперативно-службової (службової) діяльності, перевезення особового складу з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев’ять із місцем водія включно, а також транспортування дрібного вантажу та техніки;

вантажні - автомобілі, що мають вантажні платформи і за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення вантажів, особового складу, озброєння з розрахунками, буксирування озброєння і техніки, а також самоскиди і сідельні тягачі з вантажними напівпричепами;

автобуси - пасажирські автомобілі, що за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення особового складу з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять із місцем водія включно. При цьому мікроавтобусом вважається одноповерховий автобус з кількістю місць для сидіння від десяти до сімнадцяти з місцем водія включно;

спеціальні - автомобілі, на яких установлено (змонтовано) озброєння, засоби управління та інше спеціальне обладнання і які мають відповідний тип кузова, а також санітарні автомобілі, штабні машини тощо;

причепи і напівпричепи - транспортні засоби без власного джерела енергії, що пристосовані для буксирування машинами;

трактори - транспортні засоби на колісному та гусеничному ходу;

квадро- і трицикли, снігоходи, мопеди, моторолери і велосипеди - допоміжні транспортні засоби, які використовуються в підрозділах охорони державного кордону.

4. За призначенням автомобільна техніка поділяється на:

загального призначення - транспортні засоби, не обладнані спеціальним устаткуванням і призначені для перевезення особового складу або вантажів;

спеціалізованого призначення - транспортні засоби, призначені для перевезення певних категорій особового складу або вантажів і мають спеціальне обладнання;

спеціального призначення - транспортні засоби, призначені для виконання спеціальних робочих функцій.

5. За групами експлуатації автомобільна техніка в мирний час поділяється на бойову, стройову, транспортну і навчальну.

До бойової групи належать транспортні засоби з установленими на них озброєнням, радіолокаційною апаратурою, апаратурою управління і зв’язку, спеціальними технічними засобами, які входять до комплексів озброєння і призначені для буксирування (перевезення з обслугою) артилерійських систем тощо.

До стройової групи належать транспортні засоби, призначені для перевезення особового складу, озброєння, боєприпасів, військово-технічного майна, інших матеріальних засобів, для буксирування та обслуговування літальних апаратів, евакуації, обслуговування й ремонту озброєння та техніки, а також машини зі штатним обладнанням і технікою інженерних, дорожніх та інших спеціальних підрозділів.

До транспортної групи належать транспортні засоби, призначені для повсякденного забезпечення оперативно-службової діяльності, господарського, культурно-побутового, медичного та інших видів забезпечення органів Держприкордонслужби.

До навчальної групи належать транспортні засоби, призначені для навчання (удосконалення знань та навичок) особового складу практичному водінню та застосуванню спеціального обладнання, що на них змонтовано (установлено).

6. Бронетанкова техніка призначена для відбиття збройного нападу і вторгнення на територію України військових і терористичних формувань, припинення збройних провокацій на державному кордоні, проти порушників державного кордону у відповідь на застосування ними сили або в разі якщо припинення порушення чи затримання порушників не може бути здійснено іншими засобами, а також для вирішення оперативно-розшукових та інших завдань.

7. За видами бронетанкова техніка поділяється на:

бойові машини - танки, САУ, БМП, БМД, БТР, БРДМ, БРМ, ББА та інші броньовані машини, які призначені для ведення бою;

базові машини - бронетанкова техніка, яка призначена для встановлення (монтажу) засобів зв’язку й управління, бойової та допоміжної техніки ракетно-артилерійського, інженерного, хімічного та інших видів забезпечення;

допоміжні машини - танкові тягачі, крани та інші машини на базі бронетанкової техніки, які призначені для ТОіР, евакуації бойових і базових машин, а також мотоцикли.

8. Бронетанкова техніка за групами експлуатації в мирний час поділяється на бойову, навчально-бойову, стройову, навчально-стройову та транспортну.

До групи бойових належать танки, САУ, БМП, БМД, БТР, БРДМ, БРМ, ББА та інші броньовані машини, що використовуються для встановлення (монтажу) озброєння і техніки, засобів зв’язку, управління тощо.

До групи навчально-бойових належать машини, що виділяються з бойової групи для забезпечення професійної підготовки особового складу.

До групи стройових належать пересувні засоби ТОіР, машини технічної допомоги, забезпечення зв’язку, медичного забезпечення тощо, що змонтовані на бронетанковому шасі.

До групи навчально-стройових належать пересувні засоби ТОіР, машини технічної допомоги, забезпечення зв’язку, медичного забезпечення тощо, що змонтовані на бронетанковому шасі та виділяються для професійної підготовки спеціалістів і забезпечення експлуатації бронетанкової техніки.

До групи транспортних належать мотоцикли.

9. Зарахування машин до груп експлуатації проводиться відповідно до штатів та відображається в наказі начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

До бойової і стройової груп зараховуються нові, що кращі за технічним станом і мають найбільший ресурс до чергового ремонту машини.

10. Укомплектування органів Держприкордонслужби машинами проводиться відповідно до штатів з урахуванням скорочення їх різномарочності.

11. Перед взяттям машини на баланс наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби призначається комісія, яка зобов’язана перевірити її технічний стан, укомплектованість, наявність та стан документації.

Приймання машини оформлюється актом технічного стану та актом приймання-передавання основних засобів.

12. Кожній машині присвоюється номерний знак і видається технічний талон. Виготовлення, кріплення та нанесення номерних та розпізнавальних знаків і написів на машині проводяться відповідно до чинного законодавства. Використання машини без номерних знаків і технічного талона забороняється.

На кожну машину відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби видається паспорт (формуляр), який зберігається в начальника служби. Порядок видачі та ведення паспорта (формуляра) установлюється організаційно-розпорядчими документами Адміністрації Держприкордонслужби.

13. Машини, які прибули на штатне укомплектування, вводяться в експлуатацію на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, в якому зазначаються тип, марка, штатне призначення, до якого підрозділу і в яку групу експлуатації вона зарахована, рік виготовлення, присвоєний номерний знак, номери шасі (корпусу) та двигуна, установлена річна норма витрат моторесурсів і залишок моторесурсів до кінця року, а також прізвище водія, за яким машина закріплюється. Номер наказу заноситься до паспорта (формуляра).

14. Машина з оформленням акта закріплення (передачі) транспортного засобу закріплюється за водієм, який проставляє підпис в акті та паспорті (формулярі) і з цього часу відповідає за збереження машини, її справність і готовність для використання за призначенням.

Після проведених заходів машина допускається до експлуатації.

15. Нові машини й ті, що пройшли СР або КР, підлягають обкатці на режимах, які визначені відповідними інструкціями заводів-виробників або ремонтних підприємств. Про проведення обкатки робиться запис у паспорті (формулярі) машини.

16. Річні норми витрат моторесурсів, а також встановлення норм напрацювання до ремонту (списання) визначаються відповідно до вимог чинного законодавства, при цьому одиницями виміру й обліку роботи машини є кілометри пробігу і мотогодини роботи двигуна.

1. Використання - один з етапів експлуатації машини, упродовж якого вона застосовується за прямим призначенням із дотриманням установлених технічних норм і правил та виконанням вимог безпеки. Машини органу Держприкордонслужби використовуються тільки за штатним призначенням у межах установлених річних норм витрат моторесурсів.

2. Використання полягає в підготовці машини до виїзду, дотриманні встановлених норм і правил під час руху, а також проведенні певних дій після повернення її на місце стоянки.

3. Рішення щодо використання машин у кожному окремому випадку приймає начальник (командир) органу Держприкордонслужби. Зазначене рішення оформлюється нарядом на щоденне використання машин (для окремо дислокованих підрозділів охорони державного кордону - планом охорони державного кордону та здійснення прикордонного контролю).

4. До використання допускаються тільки справні та підготовлені для роботи машини. Підготовка машин до використання включає:

1) нанесення номерних і розпізнавальних знаків (при введенні в експлуатацію);

2) обкатку нових і відремонтованих машин;

3) установлення додаткового обладнання та виконання спеціальних робіт (під час використання в складних умовах);

4) щоденне або чергове ТО;

5) роботи, які виконуються перед виходом із парку:

водієм - контрольний огляд;

начальником (командиром) підрозділу або старшим техніком (техніком) - перевірка готовності машини до виконання завдань за призначенням;

начальником КТП - контроль технічного стану.

5. У мирний час забороняється використання машин:

понадштатних і тих, що використали ліміт моторесурсів;

легкових - замість вантажних, спеціальних або автобусів, а також не пов’язаних із забезпеченням оперативно-службової (службової) діяльності;

вантажних, спеціальних й автобусів - замість легкових;

несправних і тих, що не пройшли ТО і не гарантують безпеку руху;

водіями, які не мають відповідних документів на право керування машиною та правильно оформлених дорожніх документів;

для виконання робіт, які спричиняють перевантаження машини;

заправлених ПММ та іншими спеціальними рідинами, які не відповідають нормативно-технічній документації заводу-виробника.

6. Підставою для підготовки машини, виконання завдання, списання та визначення економії (перевитрати) палива, а також обліку виконаної роботи є дорожній лист, який виписується начальником служби на одну добу.

У разі відправлення машин із метою виконання оперативно-службових завдань, навчання та у відрядження - на строк виконання завдання, але не більше 10 діб. При більш тривалому відрядженні старшому машини (начальнику колони) видаються під звіт декілька дорожніх листів, що зареєстровані, підписані відповідними посадовими особами і завірені гербовою печаткою.

7. У разі виїзду машин по тривозі дорожні листи і відомість їх видачі готуються завчасно, зберігаються в оперативного чергового (чергового) частини та видаються старшому, що прямує в парк разом із водіями. При цьому на лицьовій стороні дорожнього листа по діагоналі знизу вгору зліва направо робиться запис червоним кольором "ПО ТРИВОЗІ".

8. Для перевірки правильності оформлення, обробки і зберігання дорожніх листів та корінців, достовірності перенесення даних до книги обліку роботи машин, витрат ПММ призначається комісія за участю в ній представника фінансового підрозділу.

Результати роботи комісії відображаються в акті перевірки, після чого дорожні листи та корінці до них передаються до фінансового підрозділу (бухгалтерської служби) на зберігання. Строки і порядок передачі, а також умови зберігання визначаються начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.

9. Дорожній лист - первинний документ, який є основою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку. Строк зберігання дорожніх листів визначається Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 12 квітня 2012 року № 578/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884, і становить три роки за умови завершення перевірки державними податковими організаціями з питань дотримання податкового законодавства (ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності).

10. Начальник служби щомісяця перевіряє правильність оформлення дорожніх листів, проводить аналіз, складає звіт про витрачання моторесурсів, звіряє дані в книзі обліку роботи машин та витрачання ПММ, після чого дані про витрачання моторесурсів заносить у паспорт автомобіля (формуляр).

Дані про роботу машин до місячного плану експлуатації і виходу в ремонт машин заносять за попередній тиждень.

11. В окремо дислокованих підрозділах правильність оформлення дорожніх листів, аналіз використання машин, складення звіту про витрачання моторесурсів, звіряння даних у книзі обліку роботи машин та витрачання ПММ здійснює старший технік (технік) підрозділу.

12. Підсумки експлуатації машин відображаються на зворотній стороні місячного плану експлуатації і виходу в ремонт машин та доводяться до начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

Крім того, підсумки експлуатації машин відображаються в наказах начальника (командира) органу Держприкордонслужби щокварталу, у регіональних управліннях - один раз на півріччя.

13. Дані про витрачання моторесурсів подаються відповідно до Табеля звітності та містять типи, марки машин і їх кількість, кількість запланованих моторесурсів у кілометрах на рік, на місяць, кількість перевитрачених та зекономлених моторесурсів, причини перевитрат, а також заходи, що вживаються для недопущення перевитрат моторесурсів.

14. Порядок використання машин визначено в Інструкції про порядок використання автомобільної та бронетанкової техніки в Державній прикордонній службі України в мирний час, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 липня 2017 року № 595, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 08 серпня 2017 року за № 970/30838.

1. ТО - комплекс операцій чи операція щодо підтримки працездатності або справності машини під час її використання за призначенням, зберігання й транспортування відповідно до строків та обсягів, визначених заводами-виробниками відповідно до інструкцій із обслуговування на кожну марку машин та інших керівних документів згідно з чинним законодавством.

Заплановані ТОіР машин на наступний місяць відображаються в плані-графіку технічного обслуговування і ремонту машин, зразок якого наведено в додатку 5 до цієї Інструкції. План-графік складається начальником пункту технічного обслуговування і ремонту (далі - ПТОР) (ремонтної майстерні, групи тощо) під керівництвом начальника служби та затверджується заступником начальника (командира) з озброєння та техніки.

2. В Адміністрації Держприкордонслужби прийнято планово-попереджувальну систему ТО, якою передбачено обов’язкове виконання із заданою періодичністю встановленого комплексу робіт і яка включає такі види:

1) для машин повсякденного використання:

контрольний огляд (далі - КО) - проводиться перед виходом із парку та під час тривалих зупинок (на привалах), перед та після подолання водних перешкод;

щоденне технічне обслуговування (далі - ЩТО) - проводиться щодня після закінчення роботи машини;

технічне обслуговування № 1 (далі - ТО-1) - проводиться відповідно до інструкцій заводів-виробників та інших керівних документів;

технічне обслуговування № 2 (далі - ТО-2) - проводиться відповідно до інструкцій заводів­виробників та інших керівних документів;

сезонне технічне обслуговування (далі - СО) - проводиться двічі на рік разом із черговим ТО1 або ТО-2 під час підготовки машин до літнього або зимового періодів експлуатації;

2) для машин з обмеженою витратою моторесурсів, крім зазначених у підпункті 1 пункту 2 цієї глави, регламентоване технічне обслуговування (далі - РТО) проводиться після 6-10 років експлуатації.

РТО - вид обслуговування, що передбачено в нормативно-технічній або експлуатаційній документації, виконується з періодичністю та в обсягах, установлених у ній незалежно від технічного стану машини на момент початку обслуговування.

РТО включає перевірку стану машин, заміну або ремонт деталей із пониженою надійністю, заміну фільтрів, гумотехнічних виробів, окремих деталей, паливних і водяних трубопроводів, сальників, прокладок, електропроводки тощо;

3) для машин, які знаходяться на зберіганні:

контрольно-технічний огляд (далі - КТО) - проводиться в паркові й парко-господарські дні в часи догляду за машинами;

технічне обслуговування № 1 під час зберігання (далі - ТО-1з) - проводиться після одного року зберігання;

технічне обслуговування № 2 під час зберігання (далі - ТО-2з) - проводиться після двох років зберігання;

РТО - проводиться після 6-10 років зберігання.

ТО під час зберігання машин полягає в перевірці стану, очищенні машин від пилу й опадів, перевірці і відновленні захисних покриттів, герметичних заклейок та проведенні інших робіт, які передбачені керівними документами відповідно до чинного законодавства України.

3. У Держприкордонслужбі для машин повсякденного використання встановлено таку періодичність робіт із ТО:

автомобілі легкові, автобуси: ТО-1 - 3000-4000 км; ТО-2 - 12000-6000 км;

автомобілі вантажні, автобуси на базі вантажних автомобілів або з використанням їх базових агрегатів, причепи і напівпричепи: ТО-1 - 2000-3000 км; ТО-2 - 8000-12000 км;

бронетанкова та інша спеціальна техніка на колісному ходу: ТО-1 - 1500-2000 км; ТО-2 - 6000-8000 км;

бронетанкова та інша спеціальна техніка на гусеничному ходу: ТО-1 - 1000-1500 км; ТО-2 - 4000-6000 км;

трактори: ТО-1 - 80-100 м/г; ТО-2 - 300-350 м/г.

Якщо зазначена в цьому пункті періодичність обслуговування відрізняється від періодичності, визначеної документацією заводу-виробника, слід керуватися документацією заводу-виробника.

4. ТО машин включає заправку, очищення, миття (промивання), перевірку (технічне діагностування), підтягування кріплень, регулювання агрегатів, складальних одиниць, механізмів і приладів, змащувальні роботи тощо.

5. Під час підготовки машин для експлуатації в зимовий час додатково до чергового ТО проводяться:

перевірка і підготовка до роботи засобів підігріву двигуна, обігріву кабіни і кузова, установка засобів утеплення;

підключення до системи охолодження і перевірка роботи передпускового обігрівача двигуна (за його наявності) й опалювача кабіни;

заправлення системи охолодження двигуна рідинами, які не замерзають за низької температури (якщо система була заправлена водою);

видалення конденсату з трубопроводів і каналів системи регулювання тиску повітря в шинах та системи пневматичного приводу гальм.

6. Під час підготовки машин для експлуатації в літній період додатково до чергового ТО проводяться:

заміна рідини, яка не замерзає за низької температури, на воду (за потреби);

відключення від системи охолодження передпускового обігрівача двигуна (за його наявності) й опалювача кабіни;

заміна гальмівної рідини (за потреби);

зняття з машин засобів утеплення.

7. У польових умовах ТО машин проводиться з використанням рухомих засобів ТОіР у порядку, визначеному начальником (командиром) органу Держприкордонслужби з урахуванням конкретних умов.

8. Якість проведених ТО перевіряється з використанням діагностичних засобів і вимірювальних пристроїв.

9. Дані про проведене ТО машини та перелік витрачених матеріалів заносяться до книги обліку технічного обслуговування та ремонту машин і агрегатів, яка ведеться в ремонтному підрозділі органу Держприкордонслужби (у пункті технічного обслуговування, майстерні тощо). Крім того, дані про проведення ТО-2, СО та РТО заносяться до паспорта машини.

10. ТО безпосередньо організовує заступник начальника (командира) з озброєння та техніки (начальник служби), а в окремо дислокованих підрозділах - заступник начальника з логістики (старший технік, технік).

1. Зберігання - період (етап) експлуатації, протягом якого машини певний час не використовуються за призначенням, утримуються в спеціально відведеному для їх розміщення місці в заданому стані та забезпечується їх збереженість упродовж установлених строків з використанням комплексу організаційно-технічних заходів.

2. Залежно від зовнішніх факторів, які впливають на машини під час зберігання, установлено такі категорії зберігання:

легка "Л" - в опалювальних приміщеннях (сховищах);

середня "С" - у неопалювальних приміщеннях (сховищах);

жорстка "Ж" - під навісом;

особливо жорстка "ОЖ" - на відкритих майданчиках.

3. На зберіганні утримуються тільки справні й спеціально підготовлені (законсервовані) машини. Зберігання машин організовується згідно з вимогами керівництва щодо зберігання автомобільної техніки та майна і керівництва щодо зберігання бронетанкового озброєння і техніки у Збройних Силах України.

4. Зберігання машин включає:

спеціальну підготовку (консервацію);

ТО в процесі зберігання;

перевірку технічного стану й випробування;

переконсервацію;

заміну (освіження) шин, акумуляторних батарей, ПММ й інших експлуатаційних матеріалів, а також деталей з обмеженим строком служби;

створення необхідних умов (будівництво сховищ, технологічних ліній обслуговування тощо) для якісного зберігання й обслуговування техніки;

зняття машин зі зберігання і підготовку їх для використання за призначенням.

5. У Держприкордонслужбі встановлено два види зберігання машин:

короткочасне зберігання (далі - КЗ) - до одного року;

тривале зберігання (далі - ТрЗ) - один рік і більше.

Машини, які утримуються на ТрЗ, мають розташовуватися окремо від інших машин. Доступ до них обмежується й визначається начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.

Під час зберігання під навісами і на відкритих майданчиках визначені місця машини пломбуються.

6. Постановка та зняття машин на (із) КЗ та ТрЗ здійснюється відповідно до наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

У наказі вказуються підстава для постановки (зняття) машин, марки і номери машин, порядок постановки (зняття) й особи, відповідальні за організацію робіт, для яких цілей і на який строк машини ставляться (знімаються) на (зі) зберігання.

Після постановки (зняття) машин на (зі) зберігання проводяться відповідні записи в паспортах (формулярах) машин.

7. Утримання машин на зберіганні у справному стані й постійній готовності для використання за призначенням досягається:

підготовкою місць зберігання і підтримкою в них умов, що знижують вплив навколишнього середовища і забезпечують схоронність машин;

правильним розподілом і розміщенням машин за місцями зберігання;

високою якістю підготовки машин до зберігання;

своєчасним і якісним проведенням ТО, перевіркою і випробуванням машин у процесі зберігання;

своєчасною переконсервацією машин, заміною ПММ й інших експлуатаційних матеріалів, а також заміною деталей із обмеженим строком служби;

заправленням агрегатів машин всесезонними консерваційними матеріалами та ПММ;

проведенням у встановлений строк РТО;

систематичним контролем організації зберігання машин.

8. Заступник начальника (командира) з озброєння та техніки (начальник служби, техніки підрозділів) організовує підготовку, зберігання, перевірку якості та повноти виконання робіт із підготовки та утримання машин на зберіганні.

Підготовка машин для зберігання проводиться силами підготовленого для цієї мети особового складу із залученням фахівців ремонтного підрозділу і за участі водіїв машин.

9. Якість виконання робіт при постановці машин на зберігання контролюється щодня відповідними посадовими особами органу Держприкордонслужби згідно із графіком контролю. Графік контролю складає заступник начальника (командира) з озброєння та техніки (начальник служби).

10. Після закінчення робіт комісія органу Держприкордонслужби перевіряє стан машин та якість виконання запланованих робіт. Результати роботи комісії оформляються актом, який зберігається в начальника служби.

На підставі акта перевірки видається наказ начальника (командира) органу Держприкордонслужби про постановку машин на зберігання.

11. На машини, які утримуються на ТрЗ, заповнюється картка машини тривалого зберігання, зразок якої наведено в додатку 6 до цієї Інструкції.

12. Строки виконання робіт на машинах, які утримуються на ТЗ, визначаються планом-графіком технічного обслуговування та випробування машин, які утримуються на тривалому зберіганні, зразок якого наведено в додатку 7 до цієї Інструкції.

Технічний стан машин при випробуванні перевіряється з використанням контрольно-вимірювальних приладів і діагностичних засобів.

13. Для перевірки машин, що знаходяться на зберіганні, наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби призначається комісія з перевірки стану машин, обсягу та якості виконання робіт з їх утримання. До складу комісії включаються офіцери, спеціалісти відповідних служб і ремонтних підрозділів. Результати перевірки машин оформлюються актом.

1. Транспортування - етап експлуатації, який включає підготовку та перевезення або переміщення машини в заданих умовах із використанням транспортних або буксирувальних пристроїв та забезпеченням збереженості її технічного стану та комплектності.

2. Транспортування машин залізничним, морським, річковим та повітряним транспортом здійснюється відповідно до Положення з військових перевезень залізничним, морським, річковим та повітряним транспортом, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05 вересня 2013 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2013 року за № 1662/24194.

3. Робота керівного складу органу Держприкордонслужби з підготовки до перевезень машин залежить від отриманого завдання, конкретної обстановки і строків готовності до виконання перевезень.

4. Під час підготовки машин до перевезення проводяться заняття з навчання особового складу, підготовка машин до транспортування, перевірка наявності (закупівля) кріплення машин.

5. При завантаженні (розвантаженні) на залізничну платформу водій зобов’язаний:

заводити двигун, починати рух і виходити з кабіни машини тільки за сигналом керівника навантаження;

вибрати правильний напрямок руху (у разі навантаження з бокового навантажувально-розвантажувального пристрою заїзд на рухомий склад здійснюється під кутом близько 30° до осі колії), щоб запобігти зайвим поворотам під час заїзду;

рухатися по навантажувально-розвантажувальному пристрою і залізничних платформах на першій передачі (на автомобілі із двома ведучими мостами - із включеним переднім мостом і демультиплікатором);

рухатися плавно, не здійснюючи різких рухів і поворотів (на збірно-розбірних платформах і апарелях повороти гусеничних машин не допускаються);

уважно слідкувати за сигналами керівника навантаження і бути готовим негайно зупинити машину;

у момент переходу коліс або гусениць із вантажно-розвантажувального пристрою на залізничну платформу зменшити подачу палива, намагаючись зберегти плавність руху;

поворот гусеничної машини на залізничній платформі починати тільки після того, як перший опорний каток внутрішньої гусениці опиниться на підлозі залізничної платформи, не допускаючи при цьому виходу осі першого катка гусениці, що забігає за межі підлоги залізничної платформи;

для вирівнювання гусеничної машини щодо повздовжньої осі залізничної платформи використовувати рух уздовж рухомого складу або намагатися зробити це за рахунок кількох послідовних поворотів на невеликі кути під час руху (уперед і назад) у межах однієї залізничної платформи.

6. Під час навантаження (розвантаження) на суднах біля причалів застроплення найбільш важких машин проводиться за наказами та у присутності спеціалістів, що знають їхні конструктивні особливості. Машину піднімають на 10-20 см, переконуються в надійності її застроплення, після чого підйом продовжується. Поворот і зупинка машини, яка розгойдується, проводяться тільки за допомогою відтяжок.

7. Водій зобов’язаний заводити машину, починати рух і пересуватися по палубі тільки з дозволу керівника навантаження. Керуватися іншими сигналами, крім сигналів керівника навантаження, забороняється.

8. Під час навантаження (вивантаження) у повітряне судно водій зобов’язаний:

заводити двигун, починати рух і виходити з кабіни тільки за сигналом керівника навантаження;

уважно стежити за сигналами керівника навантаження, здійснювати рух по вантажному трапу на першій передачі і не заїжджати у вантажну кабіну з розгону;

допускати роботу двигуна у вантажній кабіні судна тільки з відкритим вантажним люком;

після розміщення машини на місці швартування закріпити її, поставити на ручне гальмо;

перевірити відсутність течії в рідинних системах після швартування машини у вантажній кабіні повітряного судна, за наказом керівника навантаження злити воду з радіатора і понизити тиск у колесах.

9. Транспортування машин автомобільним транспортом здійснюється методом буксирування або на причепах. У разі транспортування машин методом буксирування слід дотримуватися вимог пункту 23 "Буксирування та експлуатація транспортних составів" ПДР.

1. Складними вважаються умови експлуатації машин:

за низьких температур повітря, з глибоким покривом снігу, частими завірюхами та заносами доріг;

у районах із підвищеною температурою повітря, пісками та пилом, недостатньо розвинутою мережею доріг, відсутністю лісових насаджень та водоймищ, значним коливанням температури повітря впродовж доби;

у гірській місцевості з розрідженим повітрям і пониженим атмосферним тиском, із сильно пересіченою місцевістю та різкими коливаннями температури повітря впродовж доби;

в умовах бездоріжжя.

2. Для підготовки особового складу й експлуатації машин у складних умовах організуються спеціальні заняття, на яких вивчаються:

вплив кліматичних, температурних умов і місцевості на роботу машин, зміст підготовки та особливості ТО машин при використанні їх у складних умовах;

дорожні умови та особливості правил водіння машин у складних умовах;

правила зберігання і поводження з ПММ, заходи зі зменшення їхніх витрат;

засоби та пристрої, які гарантують безпеку роботи машин;

засоби підвищення прохідності машин;

засоби обігріву й утеплення, способи запуску двигуна за низьких (високих) температур;

профілактичні заходи, які забезпечують працездатність особового складу.

3. Під час експлуатації машин за високих температур, підвищеного вмісту в повітрі пилу та в піщаній місцевості треба враховувати слабо розвинену мережу доріг, коливання температури повітря впродовж доби, сильний вітер, вплив запиленого повітря на роботу двигуна та інших агрегатів і вузлів машини тощо.

Для забезпечення нормальної роботи машини в цих умовах необхідно:

ТО, яке пов’язане з розборкою вузлів у польових умовах, проводити в укриттях або наметах;

звертати увагу на контроль за станом фільтрів, очищення від пилу й піску радіаторів, габаритних вогнів, сапунів картерів, агрегатів і шарнірних з’єднань приводів управління, чистоту та справність пароповітряних клапанів, стан і кріплення захисних чохлів, стан автомобільних шин тощо;

під час дозаправлення машини не допускати потрапляння піску й пилу в ПММ;

заправляти систему охолодження тільки м’якою і профільтрованою водою з антикорозійними присадками, а також щодня очищати і промивати повітряний фільтр, перевіряти систему живлення двигуна, рівень електроліту і, за потреби, своєчасно доливати в АКБ дистильовану воду, регулярно витирати поверхню і пробки АКБ від пилу й багнюки;

перед використанням машини ретельно видаляти залишки змащувальних матеріалів із відкритих поверхонь, які взаємодіють між собою під час руху машини;

забезпечувати машину запасом води й оливи для дозаправлення систем охолоджування і змащування, а також питною водою для особового складу, забезпечувати водіїв (екіпаж машини) захисними окулярами, на сидіння машини одягати чохли для запобігання захворюванням шкіри;

доукомплектовувати машини засобами підвищення прохідності (металевими доріжками, колійними мостиками тощо);

під час тривалої стоянки машини укривати брезентом, огляд та обслуговування їх проводити після вщухання негоди та вітру, а під час спеки знімати та зберігати АКБ у прохолодному місці.

4. Під час експлуатації машин у гірській місцевості треба враховувати граничну кількість доріг і труднощі руху ними (круті повороти, підйоми і спуски, вузьку проїжджу частину, сніжні заноси і завали гірськими породами), рух бездоріжжям, різкі коливання температури впродовж доби, швидку течію гірських річок і коливання рівня води, а також наявність каменів і підводних валунів у руслі гірських річок, низький атмосферний тиск, який призводить до падіння потужності двигуна, погіршення умов його охолодження і пониження температури кипіння води, підвищену втомлюваність водіїв.

При експлуатації машин у гірській місцевості необхідно:

проводити додаткові роботи з ТО згідно з інструкціями, ретельно слідкувати за станом ходової частини, гальм, механізмів і приводів керування, ущільнювачів радіаторів і жалюзі, а також за кріпленням агрегатів, ЗІП та інших предметів комплектування машини, постійно вивчати з водіями правила руху та особливості маршрутів;

забезпечити машину засобами підвищення безпеки руху, а особовий склад - теплим одягом і захисними окулярами;

при заправленні системи охолодження водою в осінній період експлуатації вживати заходів щодо запобігання розморожуванню двигуна і радіатора в разі настання приморозків;

проводити перевірку парових клапанів для підвищення надлишкового тиску в системі охолоджування, а на машинах з карбюраторним двигуном, крім того,- регулювання карбюратора з метою збереження показників потужності двигуна;

під час подолання водних перешкод убрід зі швидкою течією рухатися під кутом 30° до берега, при цьому звертати увагу на наявність великого каміння та валунів.

5. Використовуючи машини в зимовий період, слід ураховувати сильні й тривалі морози з вітром, завірюхами, наявність глибокого снігового покриву і відсутність доріг.

Під час експлуатації машин у цих умовах, крім дотримання загальних правил, які встановлюються під час зимового періоду експлуатації, необхідно:

застосовувати для машин зимові види ПММ та низько охолоджувану рідину, засоби утеплення та полегшення запуску двигуна, забезпечувати своєчасне заряджання АКБ тощо;

перед початком руху розігрівати двигун до більш високої температури, ніж за нормальних умов, постійно здійснювати контроль за температурним режимом роботи двигуна;

укомплектовувати машини засобами підвищення прохідності, утеплювати кабіни та запобігати обмерзанню скла;

під час руху по льодовому покриттю та місцевості з камінням і валунами бути обережним, аби не пошкодити картери агрегатів;

стоянку для машин вибирати з урахуванням захисних властивостей місцевості з метою уникнення занесення її снігом, а також використовувати брезент або підручний матеріал для укриття машин.

6. При використанні машин в умовах бездоріжжя, крім дотримання загальних правил, треба:

використовувати методи водіння машин, які забезпечують безаварійну роботу під час руху по обледенілих, ґрунтових і засніжених дорогах;

укомплектовувати машини засобами підвищення прохідності та вміло їх використовувати;

скорочувати періодичність проведення ТО, при цьому особливу увагу приділяти підтягуванню кріплень та регулюванню агрегатів і механізмів машин;

постійно контролювати тепловий режим роботи двигуна та завантаження машин;

здійснювати правильний вибір місць для привалів, зупинок і стоянок машин, постійно спостерігати за змінами температури повітря.

1. Планування експлуатації машин здійснюється в усіх органах Держприкордонслужби начальником служби з метою забезпечення повного та якісного виконання заходів оперативно-службової діяльності, професійної підготовки та господарської діяльності органів Держприкордонслужби, високого рівня готовності машин до виконання завдань за призначенням, визначення потреби в їхньому ТОіР, експлуатаційних матеріалах, запасних частинах та інших матеріально-технічних засобах.

До планування експлуатації машин належить розробка комплексу заходів з організації і забезпечення правильного використання, обслуговування, зберігання та транспортування машин.

2. Поточне планування проводиться на календарний рік у цілому й на кожний місяць окремо та забезпечує:

постійне утримання машин у справному стані;

технічно правильне використання машин у межах установлених річних витрат моторесурсу і ПММ, повноту і якість виконання завдань оперативно-службової діяльності, професійної підготовки та господарської діяльності;

підтримання високого рівня бойової готовності органів Держприкордонслужби шляхом забезпечення незнижуваного ресурсу машин;

своєчасне проведення ТОіР і рівномірний вихід машин у ремонт упродовж року;

безперебійне постачання органів Держприкордонслужби експлуатаційними матеріалами і запасними частинами.

3. Під час планування експлуатації розробляються:

річний план експлуатації і виходу в ремонт машин;

зведений річний план експлуатації і виходу в ремонт машин (тільки для регіональних управлінь);

місячний план експлуатації і виходу в ремонт машин;

план-графік ТОіР машин;

план-графік технічного обслуговування та випробування машин, які утримуються на тривалому зберіганні (відпрацьовується на 10 років для машин, які утримуються на ТЗ).

Щоденне планування використання машин здійснюється на підставі наряду, який готується начальником служби, підписується заступником начальника (командира) з озброєння та техніки і затверджується начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.

4. ТО є важливим етапом експлуатації машини і має забезпечити:

постійну готовність машини до використання;

безпеку руху під час використання;

усунення причин, які викликають завчасне зношення, старіння, несправність і поломки складових частин і механізмів;

надійну роботу машини впродовж установлених міжремонтних ресурсів і строків її служби до ремонту і списання;

мінімальні витрати ПММ та інших експлуатаційних матеріалів.

5. Машини після проведення ТО мають відповідати вимогам пункту 31 "Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання" ПДР.

6. Постановці на зберігання підлягають машини органу Держприкордонслужби, використання яких не планується впродовж трьох місяців (КЗ) або більше року (ТрЗ). Крім того, постановці на зберігання підлягають усі понадштатні машини.

7. Заступник начальника (командира) з озброєння та техніки на підставі наказу органу Держприкордонслужби разом із відповідальними за види забезпечення складає план постановки машин на зберігання, в якому передбачаються підготовка особового складу, підготовка машин та засобів обслуговування, порядок матеріально-технічного забезпечення підрозділів, порядок виконання робіт щодо постановки машин на зберігання (обслуговування), строки та обсяги робіт, що виконуються спеціалізованими постами та бригадами в інтересах підрозділів, порядок використання сил і засобів ТОіР для виконання робіт, роботи з обладнання місць утримання машин, порядок перевірки якості виконання робіт посадовими особами та комісією органу Держприкордонслужби, порядок оформлення експлуатаційної документації, строки підготовки проекту наказу щодо постановки машин на зберігання.

Начальник служби розробляє на кожну марку машини, що підлягає постановці на зберігання, технологічні картки постановки машини на зберігання.

Командири підрозділів на підставі плану постановки машин на зберігання та технологічних карток розробляють план-графік постановки машин на зберігання, а також на кожну машину контрольно-операційні картки виконання робіт.

Начальники груп із ремонту техніки (заступники з логістики, техніки підрозділів) на підставі контрольно-операційних карток складають денний план-завдання водію (екіпажу машин).

8. Планування транспортування машин здійснюється в разі необхідності їх масового оперативного переміщення у визначені керівництвом Адміністрації Держприкордонслужби райони з метою економії моторесурсів та ПММ.

9. Планування облаштування та обладнання парків має забезпечувати зручність розміщення і зберігання машин, їх ТОіР відповідно до технологічного процесу, а також збереження машин і майна, швидкий і зручний вихід машин із парку, надійну охорону, оборону й маскування, пожежну безпеку та блискавкозахист, безпеку праці особового складу та охорону навколишнього середовища.

10. Планування підготовки парків для експлуатації машин у зимовий (літній) період здійснюється з метою перевірки стану, ремонту і налаштування на необхідний режим роботи паркового обладнання, акумуляторних, пунктів, приміщень, майданчиків, а також рухомих засобів ТОіР та інших елементів парку.

11. Підготовку особового складу для експлуатації машин у зимовий (літній) період планується проводити на заняттях, де вивчаються:

порядок підготовки і правила експлуатації машин у майбутньому періоді експлуатації;

експлуатаційні матеріали і правила їх використання;

особливості водіння машин у майбутньому періоді експлуатації;

засоби і способи підвищення прохідності машин і правила їх застосування;

порядок запуску "холодного двигуна" за низьких температур;

засоби, які полегшують запуск "холодного двигуна";

заходи безпеки тощо.

12. При введенні воєнного стану, на час особливого періоду, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції тощо, а також під час підсилення органів Держприкордонслужби на визначених ділянках кордону в мирний час за наявності відповідного наказу (директиви) Адміністрації Держприкордонслужби задіяні органи Держприкордонслужби витрату моторесурсів планують за потреби.

Витрачені на такі заходи моторесурси машин, а також ті, які не передбачені річним планом експлуатації і виходом у ремонт машин, до основних норм витрат не зараховуються, а списуються згідно з чинним законодавством.

13. Акт на списання моторесурсу, витраченого машинами, зразок якого наведено в додатку 8 до цієї Інструкції, подається на затвердження Голові Держприкордонслужби після його погодження з відповідними посадовими особами Адміністрації Держприкордонслужби.

Після затвердження актів на списання моторесурсів начальник (командир) органу Держприкордонслужби видає наказ по частині, номер, дата якого і кількість списаних моторесурсів зазначаються в розділі "Особливі відмітки" паспорта (формуляра) машини.

1. Парк - територія, обладнана для зберігання, обслуговування, ремонту і підготовки до застосування за призначенням озброєння, бойової та іншої техніки.

2. Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт парків органів Держприкордонслужби визначено Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, та іншими нормативно-правовими актами.

3. Внутрішня служба в парках організовується відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України з урахуванням завдань, що стоять перед органом Держприкордонслужби, умов його розташування та діяльності.

4. Склад добового наряду парку призначає начальник (командир) органу Держприкордонслужби з урахуванням наявності особового складу та завдань із забезпеченості охорони наявного озброєння, бойової та іншої техніки.

5. Парки можуть бути постійні й польові.

1. Постійні парки в пункті постійної дислокації військової частини є складовою військового містечка й облаштовуються та обладнуються відповідно до генерального плану - основного документа з проектування та будівництва парку.

2. Генеральний план парку складається в кожному органі Держприкордонслужби, підписується начальником (командиром) і подається за командою на затвердження. Затверджений план зберігається у штабі частини.

3. Постійні парки обладнуються в місцях постійного розташування органів Держприкордонслужби, на полігонах (у таборах) та в навчальних центрах. При цьому озброєння, бойова та інша техніка розміщуються в закритих приміщеннях або під навісами, а також на майданчиках із надійною огорожею.

4. Будова, планування й обладнання постійного парку мають забезпечувати:

розміщення озброєння та військової техніки (далі - ОВТ), що передбачені штатами та табелями до них органів Держприкордонслужби;

підготовку ОВТ до використання, проведення ТОіР;

підготовку ОВТ до зберігання та їх зберігання відповідно до нормативно-правових актів та нормативно-технічної документації, ТО при зберіганні, при знятті зі зберігання та виводі їх із парку при оголошенні тривоги у визначені строки;

охорону праці особового складу, дотримання правил особистої гігієни, створення сприятливих мікрокліматичних умов при проведенні всіх видів робіт;

матеріально-технічне і спеціальне забезпечення робіт на ОВТ;

контроль за технічним станом ОВТ;

можливість проведення занять з особовим складом щодо вдосконалення навичок при виконанні ТОіР ОВТ;

внутрішній та зовнішній зв’язок;

протипожежний захист, блискавкозахист і захист від статичного струму;

охорону навколишнього середовища;

надійну охорону, оборону і маскування.

5. У постійних парках обладнуються КТП із приміщеннями для чергового парку і начальника КТП, кімнати для відпочинку наряду парку та водіїв чергових тягачів, клас безпеки руху, інструктажу наряду, водіїв і старших машин, пункт чищення й миття машин, пункт заправлення, майданчик (пункт) щоденного технічного обслуговування, майданчик перевірки технічного стану машин начальником КТП, майданчик для машин, що запізнилися з рейсу, пункт технічного обслуговування й ремонту, пункт збирання відпрацьованих мастил і спеціальних рідин, інші приміщення (місця) для обслуговування техніки й необхідні побутові приміщення, місця зберігання озброєння, бойової та іншої техніки. У парках також можуть обладнуватися склади для зберігання військово-технічного майна.

Крім перерахованих елементів, у постійних парках обладнуються дороги, проїзди і проходи.

6. Перераховані елементи постійного парку (крім місць стоянки для штатної кількості машин, поста чищення і миття машин, пункту заправлення і зберігання ПММ, поста технічного обслуговування і ремонту машин) не є обов’язковими для гаража.

Гараж обладнується засобами освітлення, пожежогасіння, блискавкозахистом. Рішення щодо обладнання гаража технічними засобами охорони приймається в кожному окремому випадку начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.

7. Розміщення основних елементів постійного парку має забезпечувати надійне зберігання, якісне проведення ТОіР, приведення в готовність до використання за призначенням та швидке виведення з території парку озброєння, бойової та іншої техніки в разі оголошення тривоги.

8. Територія парку розмежовується на ділянки, які закріплюються за підрозділами. Межі ділянок позначаються покажчиками. Усі будівлі парку, ворота будівель і ворота парку нумеруються.

9. Територія постійного парку огороджується, озеленюється, освітлюється й оснащується технічними засобами охорони та обладнанням, що забезпечують додержання норм і правил охорони довкілля. Освітлення облаштовується відповідно до вимог правил будови електроустановок для пожежонебезпечних приміщень.

У парку обладнуються внутрішній парковий зв’язок і сигналізація.

10. Опалення в парку, як правило, має бути центральним. За пічного опалення печі влаштовуються в кожухах із топками поза приміщеннями (у спеціальних тамбурах). У вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщеннях застосовування пічного опалення є неприпустимим.

11. У приміщенні чергового парку мають бути:

технічні засоби прийняття сигналів та оповіщення підрозділів;

засоби зв’язку (телефон, селектор);

годинник, медична аптечка, зовнішній термометр;

аварійне освітлення;

стенд із документацією добового наряду;

стіл із шухлядами, які замикаються, стільці;

шафа для одягу (вішалка);

ліхтар електричний сигнальний;

пристрій, що містить інформацію про місце перебування й технічний стан машин;

шафа (ящик) із комплектом ключів від замків запалювання та люків бойових машин, приміщень і воріт парку;

схема парку;

план виведення з парку озброєння, бойової та іншої техніки в разі оголошення тривоги;

розпорядок дня органу Держприкордонслужби;

розпорядок роботи парку;

схема території парку, яка закріплена за підрозділами органу Держприкордонслужби для прибирання;

зразки разових перепусток до парку і пломб (зліпків із печаток);

зразки дорожньої документації (дорожні листи, технічні талони транспортних засобів, посвідчення водія (механіка-водія, тракториста-машиніста) тощо);

книга обліку розпечатування паркових приміщень, бойової та іншої техніки, видачі ключів від замків запалювання та люків бойових машин, приміщень і воріт парку;

журнал реєстрації виходу та повернення в парк машин;

журнал контролю зливання води із систем охолодження двигунів машин;

журнал обліку роботи технічних засобів охорони (у разі встановлення таких засобів);

інструкції чергового та днювального, у тому числі в разі тривоги, збору, пожежі;

інструкція водія (механіка-водія) чергового тягача;

інструкція на випадок спрацювання технічних засобів охорони (у разі встановлення таких засобів);

інструкція про заходи пожежної безпеки;

список номерів телефонів пожежної команди й чергового частини;

опис документів і майна;

книга прийняття та здавання чергування;

комплект військових статутів Збройних Сил України;

робочий зошит;

опис техніки, майна й обладнання парку, що зберігаються на відкритих майданчиках;

список старших машин, які призначаються під час перевезення особового складу та вибухонебезпечних вантажів;

порядок допуску до машин та іншої техніки в разі тривоги;

витяг із наказу про призначення посадових осіб, які допущені до розпечатування сховищ і паркових приміщень;

витяг із наказу про внутрішній порядок і розпорядок роботи в парку;

витяг із наказу про закріплення водіїв за машинами;

зразки підписів посадових осіб органу Держприкордонслужби;

затверджений начальником (командиром) наряд на використання машин.

Черговий парку, крім того, повинен мати двосторонній селекторний зв’язок з основними елементами парку.

12. У приміщенні начальника КТП мають бути:

інструкція начальника КТП, затверджена начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, з погодинним графіком роботи;

інструкція начальника КТП із заходів безпеки під час перевірки машин;

інструкції з експлуатації машин та операційні карти перевірки технічного стану всіх марок машин, які зберігаються в парку;

завдання з перевірки якості технічного обслуговування, ремонту і зберігання машин на добу (тиждень) з відображенням параметрів машини, які потребують систематичного контролю;

зразки дорожньої документації (дорожні листи, технічні талони транспортних засобів, посвідчення водія тощо);

комплект інструменту та приладів у переносному ящику для перевірки машин;

стіл, стілець, шафа (вішалка) для робочого одягу, канцелярське приладдя, медична аптечка, годинник;

книга огляду (перевірки) машин начальником КТП;

перелік недоліків, через які заборонено вихід машин із парку.

У приміщенні КТП може обладнуватися кімната або місце для медичного огляду водіїв (механіків-водіїв) перед виїздом у рейс. Обладнання місця (стіл, стільці, медична кушетка) має забезпечувати можливість проведення медичного огляду. На спеціальному щиті вивішується перелік медичних протипоказань, за яких водію заборонено керувати машиною.

13. Перед приміщенням КТП обладнується майданчик для перевірки технічного стану машин перед виходом у рейс. На майданчику встановлюється щит, на якому має бути:

інструкція про порядок перевірки технічного стану штатних машин частини;

перелік операцій та послідовність огляду машин із зазначенням місць перевірки;

технічні умови, яким має відповідати машина, та перелік недоліків, через які заборонено вихід машин із парку;

правила нанесення номерних і розпізнавальних знаків;

норми посадки особового складу в кузови вантажних автомобілів;

порядок перевірки гальмівного шляху для машин різних марок.

Крім того, біля приміщення начальника КТП має бути естакада (напівестакада) для перевірки стоянкових гальм і машин знизу, стіл металевий для інструменту начальника КТП та розмітка ділянки для перевірки гальмівного шляху.

14. У класі безпеки руху, інструктажу наряду, водіїв і старших машин мають бути:

стіл-макет (стенд-макет, схема) основних маршрутів руху в межах відповідальності органу Держприкордонслужби із зазначенням елементів доріг (вулиць) та небезпечних ділянок на маршруті;

металеві дошки зі схемами перехресть та магнітними макетами машин;

стенди ("Інструктаж водіїв і старших машин", "Правила дорожнього руху. Відповідальність за їх порушення", "Обов’язки водія із забезпечення безпеки руху", "Обов’язки водія та старшого машини", "Дорожньо-транспортні пригоди", "Регулювання дорожнього руху", "Перевезення особового складу та небезпечних вантажів", "Проїзд залізничних переїздів", "Буксирування. Рух у складі колони", "Керування машиною в особливих умовах", "Конструктивна безпека машини", "Дорожня розмітка", "Кращі водії частини", "Дорожні знаки");

пристрій візуалізації (діапроектор з екраном);

навчальний набір із ПДР для проведення занять поза класом;

столи класні, стільці (табурети), дошка класна, указка;

прапорці сигнальні, жезли регулювальника;

світлофори різноманітних конструкцій;

комп’ютеризоване робоче місце для вивчення та контролю знань ПДР або комплект екзаменаційних карток для перевірки знань ПДР;

автомобільні тренажери машин;

навчальна література, технічні засоби навчання, що використовуються для вивчення ПДР та інструктажу водіїв і старших машин, особового складу, який заступає в наряд парку;

опис майна.

15. На пункті заправлення мають бути:

наземні, заглиблені або підземні резервуари для палива і моторних олив;

паливо- і маслозаправні колонки або агрегати;

заправний інвентар;

засоби пожежогасіння;

майданчики для машин, які заправляються.

У приміщенні пункту заправлення мають бути:

інструкція щодо заходів безпеки під час роботи з обладнанням, поводження з ПММ та спеціальними рідинами і заходів пожежної безпеки, яку затверджено командиром військової частини;

таблиці застосування і норм витрати ПММ і спеціальних рідин за марками машин та порами року;

стіл, стілець, облікові документи, технічна література.

У приміщенні пункту заправлення також мають бути прилади для контролю якості, ПММ і спеціальних рідин та заправний інвентар.

Необхідна кількість заправних колонок і місткість резервуарів (тари) визначається залежно від кількості й типів машин і продуктивності колонок. При спільному розташуванні кількох невеликих військових частин заправлення машин організовується на об’єднаному заправному пункті, розміщеному поза парком.

У парках навчальних центрів (таборів) допускається використання автопаливозаправників, автопаливоцистерн і оливозаправників.

16. Пункт чищення й миття машин складається з постів очищення машин від бруду, миття та сушіння, обтирання. Перед в’їздом у парк можуть обладнуватися майданчики (пости) попереднього очищення машин від бруду.

Пункт чищення й миття повинен мати джерело води, пристрої для очищення води й багаторазового її використання. Він обладнується естакадами, роздавальними колонками води і водозахисними перегородками.

Пости пункту чищення й миття оснащуються шафами й ящиками для утримання мийного інвентарю, спецодягу, чистого та використаного ганчір’я. Використане ганчір’я наприкінці робочого дня прибирається.

У пункті чищення й миття має бути інструкція щодо заходів безпеки та догляду за мийним обладнанням.

17. Пункти (майданчики) щоденного технічного обслуговування (далі - ЩТО) машин мають мати:

приміщення або навіси з пристроями для огляду й обслуговування ходової частини і трансмісії (естакади, напівестакади, оглядові ями);

пости, які оснащені обладнанням та інструментом для змащування машин мастильними матеріалами всіх видів, що передбачені хімотологічними картами машин, а також мастильні матеріали;

слюсарні верстати з інструментом і пристроями;

шафи (ящики) для зберігання деталей і матеріалів для кріплення, які витрачаються під час технічного обслуговування машин й усунення несправностей на машинах усіх марок, що є в частині, із вказівками щодо заходів безпеки під час робіт;

технологічні інструкції (операційні карти) ЩТО машин.

Обладнання пунктів (майданчиків) ЩТО має забезпечувати виконання робіт у них в будь-яку пору року та час доби.

18. Пункт технічного обслуговування й ремонту (далі - ПТОР) призначений для проведення ТО-1, ТО-2, СО, РТО, ПР і СР машин.

На ПТОР створюються пости ТО й робочі ділянки. Ділянки ПТОР мають бути спеціалізовані за видами робіт, що виконуються, а пости - універсальними (забезпечувати можливість їх використання для всіх типів машин).

Залежно від умов і прийнятої схеми технологічного процесу ТО машин може здійснюватися тупиковим або поточним методом.

При тупиковому методі всі роботи виконуються бригадою спеціалістів на одному місці на нерухомій машині.

У цьому разі створюються й обладнуються такі пости:

автослюсаря;

механіка-регулювальника;

автоелектрика;

змащувальних робіт;

водія (механіка-водія).

При поточному методі роботи виконуються на машині, яка переміщується вздовж спеціалізованих постів:

обслуговування шин, гальм, маточин і підвіски;

перевірки кріплення та регулювальних робіт;

обслуговування систем електрообладнання та запалювання;

обслуговування систем живлення та охолодження;

змащувальних та заправних робіт.

Залежно від наявності спеціалістів і кількості машин число постів та робочих ділянок може змінюватися.

Для виконання ПР і СР машин на ПТОР створюються робочі ділянки слюсарно-механічних, електрозварювальних (електрогазозварювальних), ковальсько-жерстяницьких робіт і рихтування кабін, ПР агрегатів, ремонту електрообладнання та паливної апаратури, приладів гідросистем (підсилювачів рульового керування, гальм, амортизаторів), кузовів, сидінь, тентів і фарбувальних робіт, а також шиномонтажних і вулканізаційних робіт.

Пости та робочі ділянки забезпечуються необхідним обладнанням, робочим і вимірювальним інструментом, засобами технічного діагностування, технологічними інструкціями, інструкціями щодо заходів безпеки й догляду за обладнанням.

Будова та обладнання ПТОР мають забезпечувати зручне, швидке та якісне виконання всіх робіт, а також дотримання правил безпеки та протипожежної охорони.

В органах Держприкордонслужби з великою кількістю машин ПТОР і ремонтна майстерня можуть створюватись окремо.

19. За потреби в приміщенні ПТОР або в окремому приміщенні обладнується водогрійка, яка призначена для нагріву, зберігання в гарячому стані й видачі необхідної кількості води в зимовий період для машин, які утримуються в неопалювальних сховищах, під навісом і на відкритих майданчиках та незаправлені тосолом (антифризом).

Водогрійка має забезпечувати:

нагрівання води до 90°-95 °С;

зберігання двох-трьох заправок гарячої води, необхідної для одночасного виведення з парку всіх машин частини;

зручну та швидку видачу гарячої води за одночасного виведення всіх машин частини.

20. Акумуляторна розташовується в ПТОР або в окремій будівлі та включає оснащені відповідним обладнанням приміщення для обслуговування й ремонту АКБ, їх зарядки та зберігання, зарядно-розрядних і контрольно-розподільних пристроїв, приготування дистильованої води й електроліту, зберігання електроліту та акумуляторної кислоти.

Акумуляторна має забезпечувати своєчасне зарядження, зручність зберігання АКБ, швидку їх видачу при підйомі за сигналами тривоги та доставку до машин у найкоротший строк.

Акумуляторна відгороджується від інших приміщень глухими вогнетривкими стінами та обладнується припливно-витяжною вентиляцією. Для зберігання, зарядки і ремонту лужних АКБ обладнується окреме приміщення. Температура в акумуляторній узимку підтримується в межах 5°-15 °С.

АКБ в акумуляторній зберігаються по підрозділах. На кожну АКБ наноситься найменування підрозділу, номерний знак машини, на якій вона встановлюється.

У разі відсутності в підрозділі штатного акумуляторника наказом по органу Держприкордонслужби призначається відповідальна особа, яка має відповідні знання і навички роботи з АКБ.

21. Місця зберігання (стоянки) машин, призначені для розміщення і зберігання справних машин, які пройшли ТО, обладнуються для кожного підрозділу з урахуванням забезпечення зберігання, зручності підготовки машин до виходу з парку, ТО машин, які утримуються на зберіганні, і швидкого виведення машин під час оголошення тривоги.

На стоянках машини розміщуються у сховищах, під навісами або на обладнаних ділянках місцевості.

Машини бойової і стройової груп експлуатації розташовуються окремо від машин транспортної та навчальної груп, а гусеничні - від колісних. Допускається сумісне розміщення на стоянках гусеничних і колісних машин у складі підрозділу.

Стоянки для автопаливоцистерн і автопаливозаправників обладнуються окремо від стоянок інших машин. Чергові тягачі та спеціальні автомобілі (санітарні, автобуси, окремі машини управління) утримуються у сховищах (приміщеннях), що опалюються.

Над кожною машиною вивішується табличка із зазначенням марки, номера машини та прізвища водія, за яким вона закріплена, а при зберіганні машини без охолоджувальної рідини й акумуляторних батарей на обрамуванні радіатора вивішуються таблички "Воду злито", "АКБ знято".

На стоянках машин дозволяється проведення таких робіт:

очищення від пилу, снігу або води;

заправлення охолоджувальною рідиною і маслом та зливання їх;

підготовка машин до зберігання;

зарядження акумуляторних батарей малими струмами і підкачування шин;

контрольні огляди і підготовка машин до виходу з парку, усунення дрібних дефектів;

консервація, технічне обслуговування машин, що утримуються на тривалому зберіганні.

22. Склад автомобільного та бронетанкового майна розміщується в окремих опалюваних або неопалюваних сховищах, обладнаних електричним освітленням та сигналізацією.

23. Майданчик для машин, що запізнилися з рейсу, призначений для короткочасного розміщення машин, які повернулися з рейсу після здачі парку під охорону варти, а також машин, які тимчасово прибули в парк. Майданчик розміщується біля КТП і освітлюється.

24. Класи відпрацювання нормативів і технічного обслуговування машин утворюються в навчальних закладах, де встановлюються автомобілі-тренажери, агрегати машин й обладнання для практичних робіт.

25. У парку також обладнується пункт збирання відпрацьованих мастил і спеціальних рідин, інші приміщення (місця) для обслуговування машин й необхідні побутові приміщення.

26. До парку, а також до приміщень усередині парку й спеціальних споруд (будівель) мають бути збудовані (прокладені) дороги (шляхи), які мають підтримуватися в належному для руху машин стані. На всіх дорогах установлюються покажчики, обмежувальні знаки швидкості руху машин та інші дорожні знаки.

1. Польові парки створюються в разі тимчасового розташування органу Держприкордонслужби в польових умовах. Облаштування й обладнання польового парку визначаються передбаченою тривалістю розміщення органу Держприкордонслужби, розміром, характером і рельєфом ділянки місцевості, а також наявністю засобів технічного обслуговування та ремонту машин.

2. У польовому парку обладнуються:

контрольно-технічний пункт;

пункт заправлення;

пункт чищення й миття машин (за можливості);

пункт технічного обслуговування й ремонту машин;

стоянки машин по підрозділах із майданчиками для проведення технічного обслуговування (у підрозділах, в яких є рухомі засоби технічного обслуговування та ремонту машин);

шляхи (дороги) для швидкого виводу підрозділів на маршрути руху з урахуванням можливих дій органу Держприкордонслужби.

Територія парку огороджується або обкопується.

3. У польовому парку за потреби обладнуються укриття для особового складу підрозділів, для рухомих засобів заправки, технічного обслуговування та ремонту машин, а на підході до парку - контрольно-розподільний пункт і пункт спеціальної обробки машин. Уся техніка й озброєння маскуються, передбачаються заходи з розчищення шляхів виходу з парку, ліквідації лісових пожеж тощо.

4. У польових умовах склад майна може розміщуватися в приміщенні, під навісом, у наметі або на ґрунті (у землянках) в ящиках, що встановлені на підставках або лежнях. Ящики накриваються брезентом і маскуються.

Автомобільне та бронетанкове майно і матеріали можуть зберігатися на автомобілях.

1. Внутрішній порядок і розпорядок роботи в парку оголошуються наказом по органу Держприкордонслужби.

2. За додержання внутрішнього порядку в парку, правильне утримання та зберігання озброєння, бойової та іншої техніки, спеціальних споруд, складів, за підтримання чистоти й виконання протипожежних і природоохоронних заходів відповідає заступник начальника (командира) з озброєння та техніки.

За утримання техніки, приміщень і ділянок території парку, закріплених за підрозділами, відповідають начальники (командири) підрозділів.

3. Внутрішній порядок у парку має забезпечувати:

якісну підготовку машин до виходу з парку та їх своєчасний вихід згідно з нарядом на використання машин або по тривозі;

повну схоронність машин і майна, підтримку їх у постійній готовності для використання за призначенням;

своєчасне і якісне проведення ТОіР машин;

підтримку елементів парку та їх обладнання у справному стані й готовності до виконання робіт;

швидкий вихід підрозділів (виведення машин, вивезення майна) у разі оголошення тривоги та зосередження у визначеному місці.

4. У наказі начальника (командира) органу Держприкордонслужби про внутрішній порядок і розпорядок роботи в парку визначаються:

розподіл території парку на ділянки, закріплення їх за підрозділами, посадові особи, які відповідальні за підтримання у справному стані та чистоті елементів парку і ділянок території;

організація зберігання озброєння, бойової та іншої техніки, акумуляторних батарей, індивідуальних комплектів ЗІП, інструменту водія, шанцевого інструменту, ключів від замків запалювання (люків машин), ключів від паркових приміщень і вхідних воріт та порядок їх видачі, заправлення машин ПММ;

організація ТОіР машин (види, місця і строки проведення, організація ТО машин, які повернулися в парк після закінчення робіт, тощо);

організація (порядок) виходу машин із парку й повернення їх у парк, постановка завдань та інструктаж водіїв і старших машин, контроль за своєчасністю повернення машин до парку;

порядок допуску особового складу до парку і до машин, відкриття паркових приміщень, здавання паркових приміщень і машин під охорону;

час початку і закінчення робіт у парку, робота елементів парку, підтримання їх у чистоті та справності;

організація занять на озброєнні, бойовій та іншій техніці (місця занять, утримання навчального майна і техніки, підготовка їх до занять і приведення в порядок після занять тощо);

організація виведення машин (вивезення майна) у разі оголошення тривоги (порядок оповіщення, відкривання елементів парку, підготовка машин до виходу (їх завантаження за потреби), черговість виходу підрозділів (машин), управління роботами тощо);

організація протипожежної охорони в парку (склад і розміщення засобів пожежогасіння, відповідальні особи, заходи запобігання пожежам під час роботи в парку, розрахунок сил і засобів для ліквідації пожежі тощо);

заходи безпеки під час роботи в парку;

заходи охорони навколишнього середовища;

склад добового наряду парку, контроль за дотриманням внутрішнього порядку і розпорядку роботи в парку тощо.

5. Щодня за час, передбачений розпорядком дня для догляду за технікою, проводяться:

необхідні перевірочні роботи і ТО машин, підготовка машин до виходу з парку на наступну добу, а під час масового виходу - перевірка їхнього стану начальником КТП;

огляд машин, які знаходяться на зберіганні, усунення недоліків в їх утриманні;

прибирання паркових приміщень і території парку;

ТО паркового обладнання і засобів ТОіР машин.

1. Заступник начальника (командира) з озброєння та техніки напередодні дня виходу машин з парку:

дає вказівки начальнику служби щодо виписування дорожніх листів на машини, які включені в наряд на використання машин;

дає вказівки командирам підрозділів (старшим технікам, технікам) із підготовки водіїв і машин до виконання завдань;

передає один примірник наряду на використання машин черговому парку і дає йому вказівки з контролю за підготовкою машин;

організовує контроль за своєчасною і якісною підготовкою водіїв і машин до виходу з парку.

2. Командири підрозділів організовують та контролюють підготовку водіїв і машин для виконання завдання. Підготовка машин проводиться водіями напередодні дня виходу з парку в години, передбачені розпорядком дня для догляду за машинами, і безпосередньо перед виходом із парку.

3. У день виходу машин командири підрозділів вручають водіям дорожні листи, проводять інструктаж про мету, порядок, строки виконання завдання і заходи безпеки руху.

В окремих випадках (у вихідні та святкові дні, за відсутності з поважних причин командирів підрозділів, до початку робочого дня тощо) дорожні листи можуть вручатися водіям оперативним черговим (черговим) частини.

4. Інструктаж водіїв і старших машин перед виїздом у рейс у межах визначеної ділянки державного кордону проводить начальник (командир) органу Держприкордонслужби або один із заступників, за напрямом діяльності якого здійснюється перевезення особового складу або певного типу вантажу.

Допускається проведення інструктажу старших машин і водіїв напередодні дня виходу.

Безпосередньо перед виходом у рейс здійснюється медичний огляд водіїв.

5. Черговий парку після отримання наряду на використання машин ознайомлює із ним начальника КТП. Після прибуття підрозділів (водіїв) звіряє дорожні листи з нарядом на використання машин і дозволяє приступити до підготовки машин для виходу.

6. Водій після проходження медичного огляду проводить на стоянці контрольний огляд машини перед виходом із парку і доповідає безпосередньому начальнику про готовність до виконання завдання.

7. Командир (старший технік, технік) підрозділу, переконавшись у справності й готовності машини, розписується в дорожньому листі й дає водію команду надати машину для перевірки начальнику КТП.

8. Начальник КТП перевіряє стан і зовнішній вигляд водія, наявність та правильність оформлення належних документів, зовнішній вигляд машини, її заправлення ПММ, охолоджувальною рідиною, показники контрольних приладів, справність агрегатів, систем і механізмів, які забезпечують безпеку руху, справність та опломбування спідометрів, наявність і стан номерних знаків, справність обладнання кузовів для перевезення особового складу і вантажів та керується операційною картою контролю.

Під час виходу великої кількості машин їх перевірка начальником КТП може проводитися напередодні, після закінчення ЩТО або на стоянці (якщо машини не виходили з парку).

9. Переконавшись у справності машини й наявності правильно оформлених документів, начальник КТП ставить підпис в дорожньому листі. У разі виявлення на машині технічних несправностей, непідготовленості її до перевезення людей або вантажів, а також за відсутності або неправильного оформлення документів, начальник КТП затримує машину, про що повідомляє чергового парку.

Технічний стан усіх перевірених машин начальник КТП відображає в книзі огляду (перевірки) машин начальником КТП.

10. Забороняється будь-кому віддавати накази начальнику КТП про випуск із парку несправних і необслужених машин.

11. У разі оголошення бойової тривоги або збору машини виводяться з парку згідно з планом. При цьому начальник КТП машини не перевіряє.

12. Черговий парку перевіряє наявність на дорожньому листі підписів заступника начальника (командира) з озброєння та техніки, старшого техніка (техніка) підрозділу, лікаря (фельдшера) про проходження медичного огляду, начальника КТП, звіряє дорожній лист із нарядом на використання машин, перевіряє і записує в дорожній лист показники спідометра (лічильника мотогодин), відмічає в ньому час вибуття машини з парку, робить записи в журналі реєстрації виходу та повернення в парк машин і дозволяє днювальному випустити машину з парку.

13. Після повернення машини в парк водій (старший машини, а після повернення колони - начальник колони) доповідає черговому парку (інформує) про прибуття, виконання завдання і події, які трапилися дорогою.

Начальник КТП (а під час його відсутності черговий парку) проводить зовнішній огляд машини.

14. Черговий парку під час повернення машини в парк перевіряє наявність у водія належних документів, правильність заповнення дорожнього листа (розділ "Робота машини"), зауваження посадових осіб Служби безпеки дорожнього руху (далі - СБДР) та поліції, записує в дорожній лист показники спідометра (лічильника мотогодин) і час повернення машини, робить записи в журналі реєстрації виходу та повернення в парк машин і дає вказівки водію про проведення ЩТО машини та постановку на відведене для зберігання місце.

Машини, які не пройшли ЩТО, ставити на стоянки забороняється.

1. Внутрішня служба - система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності органів та особового складу Держприкордонслужби відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

2. Внутрішньою службою керують начальники (командири) органів Держприкордонслужби. Безпосереднім організатором внутрішньої служби в органі Держприкордонслужби є заступник начальника (командира) - начальник штабу. За стан парку та організацію в ньому внутрішньої служби відповідає заступник начальника (командира) з озброєння та техніки.

3. Контроль за станом внутрішньої служби в органах Держприкордонслужби покладається на всіх прямих начальників, які повинні надавати допомогу підпорядкованим підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби в парку й систематично перевіряти її стан.

4. Для підтримання внутрішньої служби та порядку в парку призначаються черговий парку, днювальні та механіки-водії (водії) чергових тягачів.

5. Черговий парку призначається з офіцерського або сержантського (старшинського) складу. Черговий парку відповідає за внутрішній порядок у парку і несення служби нарядом парку, збереження зданих під охорону наряду сховищ, майна та техніки на відкритих майданчиках. Черговий парку підпорядковується черговому частини, а щодо внутрішньої служби в парку - заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки. Черговому парку підпорядковуються днювальні парку та механік-водій (водій) чергових тягачів.

Черговий парку при виконанні своїх обов’язків керується статтями 351-356 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України .

6 Днювальний парку призначається з рядового або сержантського (старшинського) складу. Днювальний парку відповідає за додержання встановленого порядку в парку і правильний випуск машин із парку та впуск їх до нього, збереження сховищ, техніки на відкритих майданчиках, майна парку, які здані йому під охорону. Днювальний парку підпорядковується черговому парку.

Днювальний парку при виконанні своїх обов’язків керується статтями 357-359 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України .

7. Механік-водій (водій) чергового тягача призначається з механіків-водіїв (водіїв) підрозділів. Механік-водій (водій) відповідає за постійну бойову готовність чергового тягача до негайної евакуації озброєння й техніки. Механік-водій (водій) підпорядковується черговому парку.

Механік-водій (водій) при виконанні своїх обов’язків керується статтями 360, 361 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

8. У визначений для роботи й занять у парку час особовий склад допускається до парку лише строєм під командою старшого.

Військовослужбовці своєї військової частини допускаються в парк за посвідченням особи у визначений для роботи час. Водії машин (екіпажі), які прибули до парку для підготовки та виїзду машин, допускаються до парку після перевірки їхніх дорожніх листів.