Відповідно до частини п’ятої статті 259 Господарського кодексу України

1. Затвердити Порядок розроблення національних класифікаторів, що додається.

2. Департаменту технічного регулювання в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

1. Цей Порядок визначає процедуру розроблення національних класифікаторів та змін до них, у тому числі гармонізованих з міжнародними або європейськими класифікаторами, скасування національних класифікаторів, основні принципи побудови, правила оформлення, особливості внесення змін до національного класифікатора та подання на затвердження до Мінекономрозвитку.

2. Цей Порядок застосовується юридичними особами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які замовляють та/або розробляють національні класифікатори та зміни до них.

Замовник та розробник проекту національного класифікатора або змін до нього можуть бути однією особою.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

алфавіт коду - система знаків та/або символів, прийнятих для утворення унікального коду;

глибина класифікації - кількість класифікаційних рівнів;

довжина коду - кількість знаків та/або символів у коді;

європейський класифікатор - класифікатор, прийнятий європейською організацією;

заінтересована сторона - фізична або юридична особа, що має безпосередній або опосередкований інтерес стосовно діяльності щодо розроблення національного класифікатора або змін до нього та/або його застосування;

замовник - юридична особа, яка замовляє розроблення проекту національного класифікатора або змін до нього;

класифікатор - документ, що містить класифікацію, відомості про її призначення і сферу застосування, а також за потреби відповідні пояснення;

класифікаційний рівень - логічне і змістовне об’єднання класифікаційних угруповань одного ступеня деталізації (група, підгрупа, клас, підклас, категорія, підкатегорія тощо);

класифікаційне угруповання - підмножина об’єктів класифікації, що утворюється за результатами її угруповання;

класифікація - множина об’єктів класифікації, систематизованих і розподілених за їх схожістю чи несхожістю відповідно до визначених ознак і прийнятих методів класифікації на підмножини, яким надані коди;

код - знак (символ) чи сукупність знаків та/або символів, прийнятих для однозначного позначення об’єкта класифікації та/або класифікаційного угруповання;

кодування - присвоєння унікального коду об’єкту класифікації та/або класифікаційному угрупованню;

міжнародний класифікатор - класифікатор, прийнятий міжнародною організацією;

місткість класифікатора - найбільша кількість позицій, яку може містити класифікатор;

метод класифікації - спосіб об’єднання об’єктів класифікації в класифікаційні угруповання;

метод кодування - спосіб утворення структури коду і присвоєння його об’єкту класифікації та/або класифікаційному угрупованню;

національний класифікатор - класифікатор, призначений для загальнодержавного застосування, який затверджується Мінекономрозвитку та є складовою частиною національної системи класифікації;

об’єкт класифікації - елемент множини (поняття, явище тощо), що класифікується;

ознака класифікації - властивість або характеристика об’єкта класифікації, відповідно до якої здійснюється класифікація;

паралельний метод кодування - утворення коду об’єкта класифікації та/або класифікаційного угруповання з використанням кодів незалежних угруповань, які утворюються фасетним методом класифікації, та присвоєння цього коду відповідному об’єкту;

позиція класифікатора - код об’єкта класифікації та/або класифікаційного угруповання з відповідною назвою;

порядковий метод кодування - утворення коду з чисел натурального ряду та присвоєння цього коду відповідному об’єкту класифікації та/або класифікаційному угрупованню;

послідовний метод кодування - утворення коду об’єкта класифікації та/або класифікаційного угруповання з використанням кодів послідовно розташованих підлеглих угруповань, які формуються ієрархічним методом класифікації, та присвоєння цього коду відповідному об’єкту;

резервна місткість класифікатора - кількість вільних позицій класифікатора;

розробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, яка розробляє проект національного класифікатора або проект змін до нього;

серійно-порядковий метод кодування - утворення коду з чисел натурального ряду з подальшим закріпленням окремих серій або діапазонів цих чисел за об’єктами класифікації з однаковими ознаками та присвоєння цього коду відповідному об’єкту;

структура коду - унікальне позначення складу та послідовності розташування знаків (символів) у коді.

4. Основними принципами побудови національного класифікатора є:

забезпечення гармонізації національних класифікаторів з міжнародними або європейськими класифікаторами;

наявність концептуальної основи, що визначає зміст національного класифікатора та формує його логічну структуру;

забезпечення унікальності та вичерпності угруповань на одному і тому самому класифікаційному рівні з метою віднесення кожного об’єкта класифікації тільки до одного угруповання без повторення;

забезпечення необхідної повноти охоплення всіх об’єктів класифікації в заданих межах.

5. Розроблення проекту національного класифікатора або змін до нього складається з таких етапів:

складання розробником технічного завдання на розроблення проекту національного класифікатора або змін до нього за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку;

письмове повідомлення замовником або розробником Мінекономрозвитку про початок розроблення проекту національного класифікатора або змін до нього та оприлюднення Мінекономрозвитку інформації, зазначеної в пункті 7 цього Порядку;

розроблення проекту національного класифікатора або змін до нього та пояснювальної записки до нього чи до його змін за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку;

погодження проекту національного класифікатора або змін до нього із замовником та заінтересованими сторонами;

подання проекту національного класифікатора або змін до нього на затвердження до Мінекономрозвитку.

6. Під час складання проекту технічного завдання на розроблення проекту національного класифікатора розробник збирає та аналізує інформацію, що стосується об’єктів класифікації, використовуючи такі джерела інформації:

міжнародні або європейські класифікатори;

нормативно-правові акти;

національні класифікатори та національні нормативні документи, пов’язані з проектом національного класифікатора;

каталоги, довідкову та додаткову інформацію щодо об’єктів класифікації.

За результатами аналізу визначаються основні завдання, на виконання яких розробляється національний класифікатор, об’єкти класифікації, методи класифікації та кодування, особливості побудови проекту національного класифікатора, принципи гармонізації тощо.

Під час складання проекту технічного завдання на розроблення проекту змін до національного класифікатора розробник:

відстежує зміни в міжнародних або європейських класифікаторах, з якими гармонізовано національний класифікатор, взаємопов’язаних національних класифікаторах та відповідних нормативно-правових актах, що стосуються об’єктів класифікації;

збирає та аналізує пропозиції заінтересованих сторін, що стосуються об’єктів класифікації національного класифікатора.

7. Замовник або розробник повідомляє Мінекономрозвитку про початок розроблення проекту національного класифікатора або змін до нього шляхом надсилання інформації про позначення, назву проекту національного класифікатора або змін до нього, строк розроблення, найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) замовника та розробника, адреси їх веб-сайтів.

8. Мінекономрозвитку не пізніше семи робочих днів з дня надходження інформації, зазначеної в пункті 7 цього Порядку, розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

9. Розробник готує проект національного класифікатора або змін до нього згідно з вимогами відповідного технічного завдання.

10. Під час розроблення проекту національного класифікатора здійснюються:

1) аналіз об’єктів класифікації, який передбачає:

виявлення загальних властивостей, зв’язків та відношень об’єктів класифікації;

виявлення ознак класифікації (загальних і відмінних);

виділення сукупності об’єктів класифікації, які мають спільні ознаки;

вибір основних і пов’язаних з ними об’єктів класифікації, установлення підпорядкованості об’єктів класифікації;

визначення об’єктів, що підлягають класифікації;

2) систематизація об’єктів класифікації, яка передбачає:

визначення ознак класифікації;

визначення потрібної та достатньої глибини класифікації;

визначення місткості класифікатора;

забезпечення резервної місткості класифікатора;

3) уніфікація побудови та написання назв об’єктів класифікації;

4) кодування об’єктів класифікації, що передбачає:

вибір методу кодування;

вибір алфавіту та довжини коду.

11. Під час розроблення проекту національного класифікатора класифікація об’єктів здійснюється за такими методами:

1) фасетний метод, під час застосування якого здійснюється паралельне розподілення об’єктів класифікації на незалежні підмножини (класифікаційні угруповання) за різними ознаками класифікації;

2) ієрархічний метод, під час застосування якого здійснюється послідовне розподілення об’єктів класифікації на підлеглі підмножини (класифікаційні угруповання).

12. Структура класифікації складається з одного рівня (фасетна класифікація) чи кількох рівнів (ієрархічна класифікація) агрегування.

Під час застосування ієрархічної класифікації враховується необхідність: