Відповідно до статей 22, 24 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" , з метою вдосконалення нормативно-правових актів щодо регулювання ядерної та радіаційної безпеки ядерних установок

1. Затвердити Правила улаштування та безпечної експлуатації локалізуючих систем безпеки, що додаються.

2. Департаменту з питань безпеки ядерних установок (Столярчук Б.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ці Правила встановлюють загальні вимоги до конструкції, характеристик, умов експлуатації таких елементів локалізуючої системи безпеки атомної станції:

будівельні конструкції герметичного огородження, а саме: залізобетонні конструкції та стальні оболонки;

герметизуюче облицювання з закладними деталями;

баки;

проходки із закладними деталями, люки, двері, шлюзи та їх закладні деталі;

обладнання технологічних систем на ділянках, що перетинають межу зони локалізації (ізолюючі пристрої; запобіжні та перепускні пристрої тощо);

системи зниження тиску, відведення тепла, запобігання вибухонебезпечним та пожежонебезпечним концентраціям газів, очищення середовища зони локалізації аварії.

Елементи локалізуючих систем безпеки, не включені до цього переліку, мають відповідати вимогам норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.

2. Ці Правила розроблено відповідно до Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" з урахуванням вимог Загальних положень безпеки атомних станцій, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 19 листопада 2007 року № 162, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2008 року за № 56/14747 (зі змінами) (далі - Загальні положення безпеки атомних станцій), інших нормативно-правових актів.

3. Проектування, конструювання, виготовлення, монтаж, випробування та експлуатація елементів локалізуючих систем безпеки у складі обладнання та трубопроводів (повітроводів) здійснюються відповідно до правил побудови та безпечної експлуатації устаткування та трубопроводів ядерних установок.

Системи електропостачання, контролю та управління локалізуючими системами безпеки повинні відповідати:

Вимогам з ядерної та радіаційної безпеки до інформаційних та керуючих систем, важливих для безпеки атомних станцій, затвердженим наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 22 липня 2015 року № 140, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 серпня 2015 року за № 954/27399;

Вимогам до систем електропостачання, важливих для безпеки атомних станцій, затвердженим наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 24 грудня 2015 року № 234, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 січня 2016 року за № 78/28208.

4. Ці Правила не поширюються на:

електричні пристрої (крім корпусів електричних проходок та їх закладних деталей);

елементи приводних пристроїв локалізуючих систем безпеки, відмова яких не призводить до додаткового виходу радіоактивних речовин за межі зони локалізації аварій.

5. Ці Правила обов’язкові для всіх юридичних і фізичних осіб, що здійснюють або планують здійснювати діяльність, пов’язану з проектуванням (конструюванням), виготовленням, будівництвом (монтажем), випробуванням та експлуатацією локалізуючих систем безпеки енергоблоків атомних станцій.

6. Комплекс заходів, необхідних для приведення у відповідність до цих Правил діючих енергоблоків атомних станцій, розробляє, затверджує експлуатуюча організація та погоджує Держатомрегулювання.

7. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

герметичність - властивість елементу або системи перешкоджати проникненню рідини, газу або пари;

герметичні люки та двері - елементи системи герметичного огородження, призначені для можливості транспортування обладнання та матеріалів і (або) проходження персоналу та обладнані пристроями для періодичної розгерметизації та герметизації;

дефлаграція - розповсюдження зони горіння зі швидкістю, меншою за швидкість звуку;

значення витоку - кількісна характеристика герметичності, яка визначається як маса або об’єм рідини, газу, пари, які вийшли з контрольованого приміщення за одиницю часу при певних параметрах;

зона локалізації аварій - простір, обмежений герметичним об’ємом, в якому проектом енергоблока атомної станції передбачається утримання радіоактивних речовин під час та після аварії;

ізолюючі пристрої - клапани, вентилі та інша арматура, яка ізолює обладнання в зоні локалізації аварій від навколишнього природного середовища;

проходка герметична - елемент системи герметичного огородження, призначений для перетину герметичного об’єму (з дотриманням його герметичності) трубопроводами, повітроводами, електричними кабелями, каналами іонізаційних камер, рухомими деталями дистанційних механічних приводів арматури тощо;

розрахункове розрідження - максимальне розрідження, яке може виникнути всередині зони локалізації аварій під час аварії;

розрахунковий тиск - максимальний надлишковий тиск, який може виникнути всередині зони локалізації аварій під час аварії;

розрідження - різниця між атмосферним і абсолютним тиском всередині зони локалізації аварій, коли значення останнього нижче атмосферного тиску;

система герметичного огородження - елементи, конструкції та пристрої, які обмежують зону локалізації аварій;

спринклерна система - сукупність елементів (активних та (або) пасивних), які забезпечують зрошення пари в герметичному огородженні під час аварії;

шлюз - споруда (приміщення) або пристрій для проходження персоналу та (або) транспортування обладнання і матеріалів через герметичне огородження, яке складається з камери (приміщення) та двох чи більше герметичних дверей і (або) люків, які забезпечують герметичність герметичного огородження.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Загальних положеннях безпеки атомних станцій.

8. У цих Правилах вживаються скорочення, що мають такі значення:

АС - атомна станція;

БЩУ - блоковий щит управління;

ГО - герметичне огородження;

ГСО - герметизувальне сталеве облицювання;

ЗАБ - звіт з аналізу безпеки;

ЛСБ - локалізуючі системи безпеки;

РЩУ - резервний щит управління;

СГО - система герметичного огородження;

ЯРБ - ядерна та радіаційна безпека.

1. ЛСБ розробляються у складі проекту енергоблока АС відповідно до вимог Загальних положень безпеки атомних станцій, цих Правил та інших норм, правил та стандартів з ЯРБ.

2. Для обмеження викидів у навколишнє природне середовище радіоактивних речовин та іонізуючих випромінювань, які виділяються в процесі аварії за межі технологічних систем, що містять ці речовини, передбачаються різні ЛСБ або їх комбінації зі встановленими в проекті енергоблока АС функціями.

3. ЛСБ та їх елементи виконують такі основні функції безпеки:

утримування в межах зони локалізації аварій радіоактивних речовин, що виділяються під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та проектних аварій, а також обмеження поширення радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище під час запроектних аварій, зокрема важких аварій;

ізолювання від навколишнього природного середовища тих систем і (або) елементів, відмова яких може призвести до викиду радіоактивних речовин в кількості, що перевищує проектне значення;

захист персоналу і населення від іонізуючих випромінювань;

зниження надлишкового тиску середовища всередині зони локалізації аварій;

відведення тепла із зони локалізації аварій;

зниження концентрації радіоактивних речовин у зоні локалізації аварій;

перешкоджання досягненню вибухонебезпечних та пожежонебезпечних концентрацій газів, які виділяються під час аварій.

4. Склад і межі зони локалізації аварії для виконання заданих функцій безпеки встановлюються в проекті енергоблока АС. Параметри середовища зони локалізації аварій (температура, тиск, максимальні допустимі протікання середовища, активність тощо) встановлюються в проекті енергоблока АС та обґрунтовуються в ЗАБ.

5. У проектній та експлуатаційній документації вказується належність систем та елементів до ЛСБ. Методи й обсяги контролю систем та елементів ЛСБ вказуються в проектній та експлуатаційній документації з обґрунтуванням їх відповідності вимогам норм, правил та стандартів з ЯРБ.

6. Зміни до проектної документації ЛСБ з питань, що стосуються повноважень Держатомрегулювання, вносяться в установленому порядку та погоджуються з Держатомрегулювання.

7. У ЗАБ наводиться аналіз функціонування ЛСБ, зокрема під час впливів, пов’язаних із запроектними аваріями, включаючи важкі аварії. Врахування запроектних аварій під час проектування ЛСБ здійснюється відповідно до глави 2 цього розділу.

8. На енергоблоках АС передбачаються технічні засоби для запобігання пошкодженню СГО у разі перевищення визначених проектом меж безпечної експлуатації за тиском і температурою в СГО, для утримання розплавленого палива всередині зони локалізації аварій із забезпеченням підкритичності розплавленого палива, запобігання досягненню вибухонебезпечних та пожежонебезпечних концентрацій газів, які виділяються під час аварій, обмеження викидів радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище.

9. Забезпечується доступність елементів ЛСБ під час здійснення контролю, ремонту, дезактивації та технічного обслуговування.

10. ЛСБ та їх елементи проектуються так, щоб забезпечити можливість їх опробування та контролю під час експлуатації.

11. Обґрунтовується виконання елементами ЛСБ своїх функцій під час зовнішніх і внутрішніх впливів, перелік і характеристики яких встановлюються відповідно до вимог норм, правил та стандартів з ЯРБ, а також при комбінації зовнішніх і внутрішніх впливів, що виникають унаслідок аварій.

12. Підтвердження (обґрунтування) сейсмостійкості ЛСБ та їх елементів діючих енергоблоків проводиться відповідно до:

Вимог до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 17 жовтня 2016 року № 175, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 листопада 2016 року за № 1449/29579 (далі - Вимоги до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій);

програм, стандартів та методик виконання робіт із сейсмічної кваліфікації обладнання, які розроблює експлуатуюча організація та погоджує Держатомрегулювання.

Сейсмостійкість ЛСБ та їх елементів нових енергоблоків обґрунтовується в проекті ЛСБ відповідно до Вимог до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій.

13. Для виконання розрахунків експлуатуюча організація забезпечує використання валідованих та верифікованих програмних засобів та розрахункових моделей.

14. Зовнішня оболонка конструкцій СГО, виконаних у вигляді подвійних захисних оболонок, забезпечує сприйняття зовнішніх впливів (природних, техногенних), зокрема динамічних, а також впливів, що виникають у кільцевому просторі між оболонками, а внутрішня оболонка - внутрішніх впливів, зовнішніх динамічних впливів, які можуть передаватися на неї через опорні конструкції, а також впливів, що виникають у кільцевому просторі між оболонками.

Конструкції СГО, виконані у вигляді одинарних захисних оболонок, забезпечують сприйняття зовнішніх (природних, техногенних), зокрема динамічних, а також внутрішніх впливів.

Експлуатуюча організація може запропонувати інші варіанти захисних оболонок за умови надання відповідних обґрунтувань безпеки.

15. Під час проектування СГО, до яких належать подвійні захисні оболонки, оцінюється можливість розривів енергонапружених трубопроводів у просторі між оболонками; забезпечується, щоб внутрішня і зовнішня оболонки, а також всі системи, які виконують функції безпеки в кільцевому просторі між ними, витримали відповідні аварійні навантаження від тиску і температури.

16. ЛСБ та їх елементи забезпечують належне функціонування після проведення передбаченої проектом кількості випробувань на міцність і герметичність.

17. Елементи ЛСБ енергоблока АС проектуються так, щоб ЛСБ були здатні виконувати свої функції протягом проектного строку експлуатації. Проектний строк експлуатації ЛСБ має перевищувати строк експлуатації реакторної установки енергоблока для забезпечення програми зняття з експлуатації енергоблока АС. Умови та порядок застосування ЛСБ після остаточної зупинки реакторної установки встановлюються проектом енергоблока АС.

18. Управління старінням та довгострокова експлуатація елементів ЛСБ енергоблока АС проводяться відповідно до Загальних вимог до управління старінням елементів і конструкцій та довгострокової експлуатації енергоблоків атомних станцій, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 13 квітня 2017 року № 136, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 травня 2017 року за № 578/30446.

19. Виконуються розрахунки показників надійності ЛСБ в обсязі, достатньому для визначення ймовірності граничного аварійного викиду відповідно до вимог Загальних положень безпеки атомних станцій.

1. Під час проектування ЛСБ враховуються умови запроектних аварій, включаючи важкі аварії, і передбачаються заходи для запобігання відмовам СГО чи зменшення впливу на СГО у разі виникнення таких аварій.

2. Під час проектування енергоблоків АС враховується можливість виникнення запроектних аварій, включаючи важкі аварії, з метою виключення:

пошкодження СГО на ранній стадії аварії внаслідок прямого нагріву СГО, досягнення вибухонебезпечних концентрацій газів, які виділяються під час аварій, чи виникнення витоку середовища через ГО внаслідок пошкодження конструкційних елементів СГО;

пошкодження СГО на пізній стадії аварії внаслідок проплавлення будівельних конструкцій ГО чи порушення встановлених проектом меж безпечної експлуатації за тиском і температурою в СГО або виникнення витоку середовища через ГО внаслідок пошкодження конструкційних елементів СГО;

інших відмов СГО, спричинених характерними для таких аварій впливами;

виникнення аварій при розгерметизованій СГО, зокрема в стані зупинки.

Обґрунтовується можливість герметизації СГО, зокрема під час повного знеструмлення енергоблока АС, упродовж часу, який забезпечує неперевищення встановлених нормами, правилами та стандартами з ЯРБ меж радіаційного впливу на персонал, населення і навколишнє природне середовище.

У разі неможливості герметизації СГО в установлений час або під час аварій, що супроводжуються безпосереднім виходом радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище оминаючи СГО, можливість важкого пошкодження ядерного палива виключається проектними рішеннями, прийнятими в проекті енергоблока АС.

3. Аналізуються умови запроектних аварій, включаючи важкі аварії, що можуть виникнути на діючих АС, та визначаються заходи щодо запобігання, управління та пом’якшення наслідків таких аварій. Забезпечується використання доступних засобів для управління запроектними аваріями, включаючи важкі аварії, зокрема непроектна робота систем. Додатково розглядається можливість модернізації систем ЛСБ для пом’якшення наслідків запроектних аварій, включаючи важкі аварії.

4. Під час проектування енергоблоків АС передбачаються заходи для охолодження матеріалу розплавленої активної зони та її уламків і для пом’якшення наслідків взаємодії розплаву з бетоном, якщо така взаємодія не виключається проектними рішеннями, прийнятими в проекті енергоблока АС.

5. Забезпечується можливість скидання тиску першого контуру енергоблока АС для запобігання викиду матеріалу розплаву активної зони та її уламків у СГО під високим тиском.

6. Забезпечується захист СГО від руйнування під час аварій унаслідок надмірного надлишкового тиску парогазової суміші, а також передбачаються системи (елементи), які перешкоджають досягненню в СГО вибухонебезпечних та пожежонебезпечних концентрацій газів, що виділяються під час аварій. Конкретні проектні рішення щодо складу та характеристик систем (елементів), призначених для захисту СГО від руйнування під час аварій, розробляються під час проектування нових енергоблоків АС, а також модернізації діючих АС і обґрунтовуються в ЗАБ.

У разі скидання парогазової суміші за межі СГО для уникнення руйнування СГО під час запроектних аварій, включаючи важкі аварії, передбачаються системи аварійних установок газоаерозольного очищення.

7. Технічні документи, які визначають дії персоналу у разі аварій та які розробляються відповідно до Загальних положень безпеки атомних станцій, доповнюють, але не замінюють проектні рішення щодо запобігання відмовам СГО під час запроектних аварій, включаючи важкі аварії, та пом’якшення наслідків таких аварій.

1. Матеріали як металеві, так і неметалеві (еластомірні ущільнення, бетон тощо), для виготовлення елементів ЛСБ обираються з урахуванням необхідних фізико-механічних характеристик, технологічності, зварюваності, працездатності в умовах експлуатації протягом їх строку служби.

2. Для виготовлення, монтажу і ремонту елементів ЛСБ застосовуються дозволені матеріали. Перелік матеріалів, дозволених для виготовлення, монтажу та ремонту елементів ЛСБ АС, а також перелік дозволених зварювальних матеріалів та зміни до цих переліків розроблює експлуатуюча організація та погоджує Держатомрегулювання.

3. Процедуру розробки переліку матеріалів, дозволених для виготовлення, монтажу та ремонту елементів ЛСБ АС, а також переліку дозволених зварювальних матеріалів та змін до цих переліків визначає експлуатуюча організація та погоджує Держатомрегулювання.

1. Технічний стан елементів ЛСБ, відмова яких може вплинути на працездатність ЛСБ, підлягає періодичному контролю під час проведення планово-попереджувальних ремонтів.

2. Вимоги до контролю за станом елементів ЛСБ передбачаються та обґрунтовуються в проекті енергоблока АС з урахуванням правил побудови та безпечної експлуатації устаткування і трубопроводів ядерних установок, а також цих Правил.

3. У проекті енергоблока АС передбачається контроль тиску середовища в зоні локалізації аварій. Технічні засоби, що застосовуються для цього, вибираються так, щоб надавати інформацію як про ступінь розрідження, так і про надлишковий тиск. Також передбачається контроль концентрації радіоактивних речовин у ГО. Зазначені види контролю багатооболонкових ГО передбачаються для кожного міжоболонкового простору.

4. У проекті енергоблока АС вказуються приміщення, де може відбуватися виділення і (або) накопичення вибухонебезпечних та пожежонебезпечних газів. У таких приміщеннях передбачається контроль концентрації вибухонебезпечних та пожежонебезпечних газів, а також засоби сигналізації, що спрацьовують у разі перевищення проектного значення концентрації вибухонебезпечних та пожежонебезпечних газів. Інформація про концентрації вибухонебезпечних та пожежонебезпечних газів виводиться на БЩУ та РЩУ. Розташування точок контролю визначається та обґрунтовується в проекті енергоблока АС.

1. Виконання основних функцій безпеки СГО забезпечується відповідно до пункту 3 глави 1 розділу II цих Правил.

2. Проектом СГО для всього періоду експлуатації передбачаються засоби для реєстрації (оцінки) напружено-деформованого стану і температури ГО, можливість вимірювання витоку з СГО (у разі зупинки енергоблока), а також засоби для вимірювання кренів енергоблоків, що проектуються.

3. У проекті енергоблока АС передбачаються засоби дистанційного контролю зусиль попередньо напружених елементів СГО, вказуються їх кількість та місця встановлення.

4. У залізобетонних конструкціях ГО, виконаних із попередньо напруженого залізобетону, передбачається можливість періодичного підтягування і (або) заміни напружених елементів.

5. У проекті енергоблока АС вказуються критерії, відповідно до яких обґрунтовується можливість безпечної експлуатації енергоблока АС у разі виходу з ладу окремих напружених елементів залізобетонних конструкцій ГО, виконаних із попередньо напруженого залізобетону.

6. Будівельні конструкції СГО проектуються відповідно до вимог норм, правил та стандартів з ЯРБ з урахуванням положень державних будівельних норм, а також з урахуванням забезпечення можливості їх випробувань відповідно до розділу VI цих Правил.

7. Бетонні поверхні ГО для забезпечення заданого ступеня герметичності (у разі наявності такої вимоги в проекті енергоблока АС) облицьовуються металом.

8. З’єднання деталей ГСО між собою та з іншими елементами СГО виконується зварюванням. Водночас забезпечується можливість періодичної перевірки на герметичність. У разі неможливості виконання періодичної перевірки на герметичність у проекті енергоблока АС передбачаються компенсуючі заходи й надаються відповідні обґрунтування.

9. Герметизувальне облицювання розраховується на міцність відповідно до вимог норм, правил та стандартів з ЯРБ.

10. Приміщення в зоні локалізації аварії, які є одночасно ємністю для робочих середовищ, рівень яких підтримується на проектній відмітці, облаштовуються герметизувальним облицюванням, а також передбачається обов’язковий контроль стін і днища щодо можливості протікань. Допустимі значення протікань обґрунтовуються в проекті енергоблока АС.

11. Допускається облаштовувати ГСО тільки на підлозі та частині стін у тих приміщеннях, де розташовані ємності з радіоактивними речовинами, в яких неможливе перевищення розрахункового надлишкового тиску. Висота облицювання таких приміщень обґрунтовується в проекті енергоблока АС.

12. Проектування, виготовлення, монтаж та експлуатація закладних деталей будівельних конструкцій здійснюються відповідно до вимог будівельних норм та правил, а також цих Правил.

13. СГО облаштовується герметичними шлюзами для забезпечення транспортування через ГО обладнання, проходження в зону локалізації аварій і виходу з нього персоналу.

14. Допускається застосовування герметичних люків і (або) дверей з відповідним обґрунтуванням у проекті енергоблока АС заходів, які перешкоджають розгерметизації.

15. Кількість шлюзів, люків, дверей визначається в проекті енергоблока АС.

16. У разі якщо проектом енергоблока АС передбачено герметичні люки і двері для сполучення під час обслуговування та ремонту між окремими частинами зони локалізації аварій, забезпечується їх відповідність вимогам, встановленим у цьому розділі.

17. Забезпечується можливість контролю герметичності конструкцій шлюзів, герметичних люків та дверей, які входять до СГО.

18. Забезпечуються необхідний рівень герметичності конструкцій шлюзів, герметичних люків і дверей, включаючи їх закладні будівельні деталі, та кратність ослаблення іонізуючого випромінювання як під час нормальної експлуатації, так і під час проектних та запроектних аварій.

19. Значення допустимого витоку через шлюзи, герметичні люки і двері за розрахункового тиску визначаються проектом енергоблока АС і вказуються в технічних умовах на постачання цього обладнання.

20. Конструкції герметичних люків, шлюзів, герметичних дверей та їх закладні деталі розраховуються на міцність відповідно до вимог норм, правил та стандартів з ЯРБ.

21. У разі застосування подвійного ГО проходження персоналу до кільцевого середовища між оболонками забезпечується крізь встановлені в зовнішньому ГО герметичні двері, кількість яких обґрунтовується в проекті енергоблока АС.

22. Перетин будівельних конструкцій ГО технологічними й електричними трасами та каналами іонізаційних камер здійснюється через герметичні проходки. Допускається використання спільних герметичних проходок для вимірювальних та електричних комунікацій без порушення принципу фізичного розділу каналів системи безпеки.

23. Конструкція проходок забезпечує можливість виконання випробувань на герметичність.

24. Значення допустимого витоку через проходку за розрахункового тиску середовища в СГО встановлюється в проекті енергоблока АС.

25. Всі трубопровідні комунікації, що перетинають ГО і які необхідно перекривати під час аварій для запобігання виходу радіоактивних речовин за межі зони локалізації аварій, оснащуються ізолюючими пристроями. Кількість ізолюючих пристроїв і місце їх встановлення у разі будь-якої вихідної події, зокрема під час розриву корпусу одного з ізолюючих пристроїв, визначаються в проекті енергоблока АС з урахуванням забезпечення (збереження) як мінімум одного бар’єра, який перешкоджає розповсюдженню радіоактивних речовин за межі зони локалізації аварій з урахуванням принципу одиничної відмови чи відмови із загальної причини.

26. У ЗАБ визначається перелік вихідних подій, під час настання яких вимагається перекриття та (або) відкриття магістралей, які перетинають ГО. Для кожної магістралі визначається кількість викидів радіоактивних речовин залежно від часу в разі відмови ізолюючих пристроїв.

27. У проекті енергоблока АС передбачаються заходи, спрямовані на унеможливлення несанкціонованого відкриття ізолюючих пристроїв як на момент аварії, так і в період після аварії. Не допускається втрата функцій ізолюючим пристроєм, що знаходиться в закритому стані, у разі втрати енергопостачання електроприводу ізолюючого пристрою.

28. Значення припустимого витоку за розрахункового тиску ізолюючих пристроїв встановлюється проектом енергоблока АС і вказується в технічних умовах. Пневмо- та електропривідні ізолюючі пристрої періодично випробовуються на герметичність.

29. У системі управління ізолюючими пристроями передбачаються засоби запобігання несанкціонованому відкриттю або закриттю.

30. Випробування ізолюючого пристрою під час роботи реактора на потужності окремо або в складі каналу системи безпеки передбачається проектом енергоблока АС. Не допускається зниження рівня безпеки внаслідок проведення випробування.

31. Зони локалізації аварій, в яких відповідно до проекту енергоблока АС для уникнення руйнування ГО під час проектних аварій передбачено переміщення газу, пари з одного приміщення до іншого або за межі зони локалізації аварій, крім скидання через пасивні конденсатори пари, обладнуються запобіжними і перепускними пристроями.