Відповідно до законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", Бюджетного кодексу України та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25 липня 2012 року № 869 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів (за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період) на плановий та два бюджетні періоди, що настають за плановим"

Затвердити План діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2022 бюджетний рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим (2023 - 2024 роки), що додається.

Здійснення державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України та ЄС.

З часу заснування першого Регулятора енергетичного сектору та сфери комунальних послуг в Україні основні проблеми були пов'язані з відсутністю належного законодавчого забезпечення незалежності, визначення функцій, повноважень та відповідальності органів регулювання енергетики та комунальних послуг. З набуттям у 2011 році статусу Сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Україна взяла на себе зобов'язання щодо імплементації acquis communautaire Енергетичного Співтовариства, зокрема положень законодавства ЄС щодо національного органу регулювання енергетики. Такі ж вимоги передбачені положеннями Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію між Україною та ЄС). У рамках інтеграційного процесу найбільш важливою подією для Регулятора стала реалізація положень Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон про НКРЕКП), який набрав чинності 26 листопада 2016 року. У 2017 році було прийнято Закон України "Про ринок електричної енергії", що разом з раніше прийнятим Законом України "Про ринок природного газу" (2015 рік) забезпечило виконання зобов'язань України щодо прийняття первинного законодавства відповідно до вимог Третього пакета енергетичного законодавства ЄС. 19.12.2019 було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг", згідно з яким НКРЕКП знову була віднесена до центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом. Прийняті зміни до законодавства не врегульовують повною мірою питання щодо незалежності Регулятора відповідно до положень Третього пакета енергетичного законодавства ЄС.

У частині ринку електричної енергії протягом 2020 року основні зусилля Регулятора були спрямовані на розробку та вдосконалення актів вторинного законодавства щодо реформування ринку електроенергії з метою приведення законодавства України у відповідність до вимог Третього пакета енергетичного законодавства ЄС, становлення функції моніторингу ринку електричної енергії, оперативного реагування та врегулювання проблемних питань, що виникали в ході функціонування нещодавно запровадженої нової моделі ринку, захисту прав споживачів. Законом України "Про ринок електричної енергії" передбачені положення, зокрема, щодо:

лібералізації ринку (відхід від моделі "єдиного" покупця), створення нових сегментів ринку (ринок двосторонніх договорів, ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг);

відокремлення оператора системи передачі та операторів систем розподілу;

розподілу пропускної спроможності міждержавних електричних мереж та міжнародної координації цього питання;

спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;

запровадження концепції універсальних послуг та постачання "останньої надії";

захисту прав споживачів.

Відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" у 2019 році розпочалась структурна трансформація ринку електричної енергії, заснована на принципах та засадах, передбачених законодавством Енергетичного Співтовариства і які на практиці застосовуються на ринках електричної енергії країн ЄС.

З 01.01.2019 було відкрито/лібералізовано роздрібний ринок електричної енергії в Україні за новими правилами та механізмами роботи.

Основні умови діяльності учасників роздрібного ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила роздрібного ринку). Правила роздрібного ринку визначають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру зміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

Взаємовідносини між учасниками роздрібного ринку також визначаються й іншими нормативно-правовими актами, зокрема Кодексом системи передачі, Кодексом систем розподілу, Кодексом комерційного обліку, затвердженими НКРЕКП.

Система договірних відносин у новій моделі роздрібного ринку електричної енергії розроблена Регулятором таким чином, щоб забезпечити максимальну простоту і легкість для споживача, у тому числі побутового та малого непобутового споживача, обирати, змінювати, поєднувати в різні періоди часу найбільш вигідні комерційні пропозиції постачальників електричної енергії.

З 01.07.2019 розпочався новий відлік принципів функціонування оптової частини ринку електричної енергії. Основними структурними змінами в оптовому сегменті ринку електричної енергії, які відбулись у зв'язку з реформою ринку електричної енергії, стали:

перехід від моделі "єдиного покупця" до моделі двосторонніх договорів та балансуючого ринку (поява нових сегментів ринку (ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг, двосторонні договори) та лібералізація відносин на них);

поява нових інфраструктурних суб'єктів господарювання, зокрема: ДП "Оператор ринку" (забезпечення організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку), ДП "Гарантований покупець" (гарантування купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, за "зеленим" тарифом), ПрАТ "НЕК "Укренерго" (забезпечення організації купівлі-продажу електричної енергії на балансуючому ринку та придбання/надання допоміжних послуг на ринку допоміжних послуг);

поява нового виду учасників ринку - трейдерів (суб'єктів господарювання з перепродажу електричної енергії);

реалізація учасниками ринку покладених на них спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільного інтересу, зокрема спеціальних обов'язків із забезпечення доступності електричної енергії для населення ( постанова Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 483).

Окрім того, всі виробники електричної енергії, що мають намір реалізувати вироблену електричну енергію на нових ринках (окрім виробників, що виробляють електричну енергію з ВДЕ та лише для власних потреб), перейшли до формування вартості електричної енергії за ринковими механізмами (ВДР, РДН та інші). У частині тарифів на теплову енергію, що відпускається споживачам підприємствами, що виробляють теплову енергію комбінованим способом виробництва теплової та електричної енергії, система формування тарифів забезпечує самоокупність діяльності ліцензіатів за рахунок встановлення тарифів на підставі економічно обґрунтованих планованих витрат.

У 2020 році посилилась критична ситуація на ринку електричної енергії через стрімке нарощування потужностей об'єктів альтернативної енергетики, що призвело до збільшення фінансового навантаження на ДП "Гарантований покупець" та Оператора системи передачі. Така ситуація спричинила у 2020 році зростання заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. З метою вирішення критичної ситуації Верховною Радою України було прийнято Закон України від 21.07.2020 № 810-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" (далі - Закон № 810-IX), який набрав чинності 01 серпня 2020 року. Законом № 810-IX були, зокрема, запроваджені понижуючі коефіцієнти до "зелених" тарифів (для сонячних та вітрових електростанцій).

На виконання Закону № 810-IX НКРЕКП з 01.08.2020 переглянула рівні "зелених" тарифів з урахуванням понижуючих коефіцієнтів.

З метою стабільного функціонування ринку НКРЕКП проводилась масштабна нормативна та організаційно-технічна робота, зокрема протягом 2020 року було прийнято постанови НКРЕКП, якими вдосконалено Методику (порядок) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу, Кодекс систем розподілу, Кодекс системи передачі, Правила ринку, Правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, форми звітності для учасників ринку електричної енергії (з передачі електричної енергії та з виробництва електричної енергії), Порядок забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, форми звітності щодо якості електропостачання, форми звітності з моніторингу для учасників ринку електричної енергії та інструкції щодо їх заповнення, Порядок здійснення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, моніторингу ринків у сферах енергетики та комунальних послуг. Законами України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та "Про ринок електричної енергії" передбачено завдання Регулятора щодо створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг. Методики (порядки) встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії мають забезпечувати справедливі норми прибутку на інвестований капітал, а також короткострокові та довгострокові стимули операторам систем розподілу до підвищення ефективності. У зв'язку з цим на засіданнях НКРЕКП прийнято постанови:

від 26.08.2020 № 1607 "Про затвердження Змін до Порядку визначення регуляторної бази активів суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики";

від 26.08.2020 № 1608 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 23 липня 2013 року № 1009";

від 26.08.2020 № 1609 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 26 липня 2013 року № 1029";

від 26.08.2020 № 1610 "Про затвердження Змін до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії";

від 07.10.2020 № 1833 "Про внесення змін до додатка до Порядку визначення регуляторної бази активів суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики", затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 11.07.2013 № 899;

від 21.10.2020 № 1936 "Про внесення змін до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175.

На засіданні у формі відкритого слухання 09.12.2020 НКРЕКП постановами від №№ 2355 - 2386 прийняла рішення про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання з 01 січня 2021 року для 25 операторів систем розподілу.

Згідно із затвердженою методикою багаторічного стимулюючого регулювання передбачається досягнення операторами систем розподілу встановлених показників якості послуг (індексів середньої тривалості довгих перерв (технологічних порушень в електричних мережах ліцензіата та запланованих без попередження споживача) в електропостачанні на рівнях напруги 0,4 - 20 кВ (SAIDI)): 150 хвилин у міській місцевості та 300 хвилин у сільській місцевості протягом 13 років після переходу на стимулююче тарифоутворення (постанови НКРЕКП від 23.07.2013 № 1009 та від 05.10.2018 № 1175). Відповідно до методики операторам систем розподілу встановлюються щорічні цільові показники SAIDI.

Нова методика передбачає для операторів систем розподілу зниження до 5 % доходу за недотримання показників якості послуг, що буде стимулювати операторів систем розподілу підвищувати якість послуг.

Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС також передбачено проведення реформи ринку природного газу шляхом створення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту споживачів та безпеки постачання природного газу, а також інтеграції з ринками природного газу сторін Енергетичного Співтовариства шляхом створення регіонального ринку природного газу.

З прийняттям Закону України "Про ринок природного газу" (далі - Закон) у 2015 році розпочалося реформування ринку природного газу України. Законом визначено засади створення ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу з урахуванням основних вимог законодавства ЄС, у тому числі передбачених Директивою 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу та Регламентом 715/2009 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж передачі природного газу.

З часу прийняття Закону Регулятором було прийнято низку актів вторинного законодавства згідно з вимогами Третього пакета енергетичного законодавства ЄС у формі, адаптованій для Енергетичного Співтовариства, на основі якого нині функціонує лібералізований ринок природного газу.

Пізніше Регулятором успішно реалізовано одну з ключових реформ в енергетичній галузі України - з 01.03.2019 ринок природного газу перейшов з місячного на добове балансування. Реалізація зазначеної реформи відбулася шляхом імплементації положень Регламенту комісії (ЄС) № 312/2014 від 26.03.2014, що стимулює постачальників самостійно врегульовувати власні небаланси та розвиток оптового ринку газу, що в свою чергу збільшує привабливість українського газового ринку для енергетичних компаній та сприяє інтеграції до європейського газового ринку.

У 2019 році Регулятором запроваджено процедуру доступу до потужностей з обмеженнями (Short haul services), що забезпечує можливість трейдерам транспортувати газ транзитом через територію України між країнами ЄС за зниженими тарифними ставками та надає доступ до газосховищ для зберігання природного газу в режимі "митний склад" (можливість зберігання природного газу в підземних газосховищах України протягом 1095 днів без сплати податків та митних зборів).

Зазначені зміни сприяють підвищенню рівня завантаження українських газосховищ, потужність яких є найбільшою в Європі. За даними Оператора газосховищ, рівень наповнення українських газосховищ у кінці сезону закачування 2020 року становив понад 90 %. При цьому вперше третину цих запасів створили іноземні замовники послуг зберігання.

Ураховуючи зазначене, Україна може бути органічним кандидатом для створення Східноєвропейського газового хабу.

Відповідно до статті 24 Закону та з урахуванням отриманого НКРЕКП позитивного висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства від 17.12.2019 № 4/19 до попереднього рішення НКРЕКП про сертифікацію ТОВ "Оператор ГТС України", затвердженого постановою НКРЕКП від 22.11.2019 № 2482, НКРЕКП постановою від 24.12.2019 № 3010 прийнято остаточне рішення про сертифікацію оператора газотранспортної системи - ТОВ "Оператор ГТС України" за моделлю ISO, яке набрало чинності з 01 січня 2020 року. Так, з 01.01.2020 на ринку природного газу України діє незалежний оператор ТОВ "Оператор ГТС України". Постановою НКРЕКП від 23.12.2020 № 2679 затверджено Програму відповідності ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

Регулятором також було змінено методологію визначення вартості послуги розподілу природного газу. Споживач оплачує послуги розподілу рівними частинами протягом року на основі замовленої потужності. Зазначений підхід надає низку переваг, а саме оплата за послуги розподілу природного газу рівними частинами дозволяє уникнути великого навантаження на споживача в опалювальний період, а рівномірні надходження коштів дозволять газорозподільним підприємствам забезпечити високий рівень обслуговування газорозподільних мереж та їх складових. Таким чином, з 01.01.2020 встановлено тарифи для операторів газорозподільних систем як плату за замовлену потужність.

Також на початку 2020 року повною мірою було здійснено імплементацію Регламенту ЄС 459/2017, у зв'язку з чим розподіл потужності на міждержавних з'єднаннях здійснюється на європейських аукціонних платформах на різні періоди: річний, квартальний, місячний, на добу наперед та протягом доби. Регулятором було погоджено вибір Оператором ГТС аукціонних платформ для розподілу потужності в точках входу/виходу на міждержавних з'єднаннях: GSA платформа - для розподілу потужності на кордоні з Польщею та платформа RBP - на кордонах з Угорщиною, Словаччиною, Румунією, Молдовою, Росією та Білоруссю. Перший аукціон з розподілу потужності на міждержавних з'єднаннях відбувся 06.07.2020.

Окрім того, було впроваджено зміни у правилах врегулювання договірних перевантажень згідно з вимогами Рішення Комісії (ЄС) № 2012/490 від 24.08.2012, а також передбачено зобов'язання Оператора ГТС укладати угоди про взаємодію (interconnection agreements) з Операторами ГТС суміжних країн згідно з вимогами Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/703 від 30.04.2015.

З 01 серпня 2020 року ціни на природний газ для побутових споживачів не регулюються Кабінетом Міністрів України, а вільно встановлюються між постачальником та побутовим споживачем на ринкових умовах. Для забезпечення ефективного відкриття роздрібного ринку природного газу для побутових споживачів Регулятором здійснено заходи щодо вдосконалення та спрощення процедури зміни постачальника природного газу побутовими споживачами (постанова НКРЕКП від 10.06.2020 № 1080).

Так, для зміни постачальника природного газу побутовому споживачу необхідно направити новому постачальнику заяву-приєднання до умов договору із зазначенням персонального ЕІС-коду як суб'єкта ринку природного газу. Водночас участь або надання підтвердження з боку діючого постачальника природного газу у процесі зміни постачальника побутовим споживачем не потребуються. Усі подальші заходи, необхідні для завершення процедури зміни постачальника, будуть здійснюватися новим постачальником природного газу через інформаційну платформу оператора газотранспортної системи та за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Разом з тим з метою забезпечення безперебійності постачання природного газу побутовим споживачам, які в силу об'єктивних обставин залишились без постачальника природного газу або якщо діючим постачальником не було виконано обов'язки, передбачені договором постачання природного газу, Регулятором було вдосконалено правила функціонування постачальника "останньої надії" на ринку природного газу та визначено випадки, за яких інформаційна платформа Оператора ГТС автоматично включає/виключає споживачів до/з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії", якщо обраний на ринку природного газу постачальник не може виконати зобов'язання з постачання природного газу цим споживачам (постанова НКРЕКП від 23.09.2020 № 1752).

НКРЕКП на постійній основі продовжує здійснювати заходи, направлені на вдосконалення положень актів вторинного законодавства, прийнятих на виконання вимог Закону, з урахуванням норм Директив та Регламентів Європейського Союзу.

Слід зазначити, що в листопаді 2020 року у звіті з імплементації Секретаріату Енергетичного Співтовариства відзначено, що Україною досягнуто найбільшого прогресу в реформуванні енергетичного ринку шляхом виконання зобов'язань, покладених у рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, серед усіх інших Договірних Сторін Енергетичного Співтовариства.

Україна як сторона Енергетичного Співтовариства зобов'язана здійснити транспозицію та імплементацію Регламенту (ЄС) № 1227/2011 щодо доброчесності та прозорості оптових енергетичних ринків у його адаптованій редакції. Тому на виконання міжнародних зобов'язань України, у межах повноважень, передбачених внесеними 19.12.2019 змінами до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", за підтримки Секретаріату Енергетичного Співтовариства (у рамках проєкту EU4Energy) НКРЕКП у 2020 році було розроблено та оприлюднено на офіційному сайті проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках", яким транспонуються в українське законодавство положення зазначеного Регламенту.

Державне регулювання комунального сектору в Україні на національному рівні започатковане у 2011 році. Тривалий період регулювання цього сектору органами місцевого самоврядування загострив проблему неефективності його функціонування. Оскільки практично всі об'єкти централізованого водопостачання та водовідведення перебувають у комунальній власності міських та районних рад, це зумовило неминучий конфлікт інтересів, коли один і той самий суб'єкт володіє, управляє, контролює і при цьому ж здійснює тарифне регулювання суб'єктів природних монополій у цій сфері.

Завдяки переходу до моделі державного регулювання сектору комунальних послуг:

розроблено концептуальні засади єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання, проведення (впровадження) якої сприяло вирішенню нагальних питань життєдіяльності підприємств та забезпечення балансу інтересів всіх суб'єктів відносин у сферах теплопостачання та надання комунальних послуг;

забезпечено належне нормативно-правове та методологічне підґрунтя для ефективного функціонування створеної Регулятором системи державного регулювання у сфері теплопостачання та враховано такі системні вимоги чинного законодавства, як, зокрема, забезпечення економічної обґрунтованості тарифів, гарантування якості та надійності послуг, відкритості та прозорості процесу встановлення тарифів, організації системи звітності, впровадження стимулюючого тарифоутворення у сфері теплопостачання;