Відповідно до законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", Бюджетного кодексу України та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25 липня 2012 року № 869 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів (за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період) на плановий та два бюджетні періоди, що настають за плановим"

Затвердити План діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2018 бюджетний рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим (2019 - 2020 роки), що додається.

Здійснення державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

З часу заснування першого регулятора енергетичного сектору в Україні основні проблеми були пов’язані з відсутністю належного законодавчого забезпечення незалежності, визначення функцій, повноважень та відповідальності органів регулювання енергетики та комунальних послуг. З набуттям Україною у 2011 році статусу Сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Україна взяла на себе зобов’язання щодо імплементації acquis communautaire Енергетичного Співтовариства, зокрема положень законодавства ЄС щодо національного органу регулювання енергетики. Такі ж вимоги передбачені положеннями Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони (далі - Угоди про асоціацію між Україною та ЄС). Протягом 2015 - 2016 років разом з експертами Секретаріату Енергетичного Співтовариства, консультантами Світового Банку було розроблено проект закону про національного регулятора, який повною мірою відповідає вимогам "Третього пакета" енергетичного законодавства ЄС. Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон про НКРЕКП), який отримав підтримку основних учасників енергетичного ринку України, Секретаріату Енергетичного Співтовариства та міжнародних фінансових організацій, був прийнятий Верховною Радою України 22.09.2016 і набув чинності з 26.11.2016. На сьогодні здійснюється імплементація Закону про НКРЕКП.

Крім того, передбачається імплементація актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики у національне законодавство, зокрема, Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС та Регламенту (ЄС) 714/2009 про умови доступу до мереж транспортування електричної енергії, яким скасовується Регламент (ЄС) 1228/2003. У цьому контексті передбачається проведення реформи ринку електричної енергії шляхом створення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку електричної енергії, спрямованих на забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, мінімізації витрат на послуги постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище.

З метою приведення законодавства України до вимог "Третього пакета" енергетичного законодавства ЄС 13 квітня 2017 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ринок електричної енергії України".

Законом України "Про ринок електричної енергії України" передбачено положення щодо:

лібералізації ринку (відхід від моделі "єдиного" покупця), створення нових сегментів ринку (ринок двосторонніх договорів, ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг);

відокремлення оператора системи передачі та операторів системи розподілу;

розподілу пропускної спроможності міждержавних електричних мереж та міжнародної координації цього питання;

спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;

запровадження концепції універсальних послуг та постачання "останньої надії";

запровадження інституту енергетичного омбудсмена;

захисту прав споживачів тощо.

Крім того, передбачено розробку та прийняття НКРЕКП значного переліку нормативних документів, що регламентуватимуть роботу ринку електричної енергії, а саме: правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу системи розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, правил управління обмеженнями та порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних електричних мереж, типових договорів, методик ціно- та тарифоутворення тощо.

Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС також передбачено проведення реформи ринку природного газу шляхом створення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту споживачів та безпеки постачання природного газу, а також інтеграції із ринками природного газу сторін Енергетичного Співтовариства, шляхом створення регіонального ринку природного газу.

З прийняттям у 2015 році Закону України "Про ринок природного газу" (далі - Закон України) ґрунтовно змінено правила функціонування газового ринку. Закон України визначає засади створення ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу з урахуванням основних вимог законодавства ЄС, у тому числі передбачених Директивою 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу та Регламентом 715/2009 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж передачі природного газу.

Закон України передбачає:

правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу;

створення нормативної бази діяльності на ринку природного газу;

забезпечення недискримінаційного доступу до ринку природного газу його суб’єктів та всіх споживачів;

створення в Україні повноцінного ринку природного газу, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав-сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу;

розроблення цілого пакета нових підзаконних нормативно-правових актів.

Цей Закон носить прогресивний характер та спрямований на реформування галузі. Прийняття зазначеного Закону України - це крок, який інтегрує Україну до європейського енергетичного ринку.

Основні акти вторинного законодавства щодо реформування газового сектору України відповідно до вимог "Третього пакета" енергетичного законодавства ЄС було розроблено і затверджено у 2015 році. Протягом 2016 року основні зусилля НКРЕКП були спрямовані на удосконалення нормативно-правових актів, що регламентують відносини між суб’єктами ринку, а саме Кодексу газотранспортної системи, Кодексу газорозподільних систем, Правил постачання природного газу, Типового договору транспортування природного газу та інших. Зокрема, було запроваджено прозорий механізм проведення аукціонів з розподілу потужності на транскордонних точках входу/виходу до/з газотранспортної системи. Підготовлена правова база для переходу обліку природного газу з волюметричних на енергетичні одиниці, що дасть можливість споживачам спростити вибір найбільш економічного енергоносія і сприятиме більш ефективному використанню енергоресурсів.

Пріоритетним для НКРЕКП залишається завдання забезпечення 100 % комерційного обліку споживання природного газу. Із жовтня 2015 року діє програма по встановленню будинкових лічильників газу, у рамках якої на кінець 2016 року встановлено понад 10 000 загальнобудинкових лічильників, які забезпечать облік майже 800 000 побутових споживачів, які використовують газ для приготування їжі. За ініціативою НКРЕКП розпочалась робота з оснащення вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних. За рішенням НКРЕКП у квітні 2016 року запущено пілотний проект з облаштування лічильників засобами дистанційної передачі даних з залученням 3 операторів ГРМ і покриттям близько 30 000 споживачів різних категорій.

Державне регулювання комунального сектору в Україні на національному рівні започатковане у 2011 році. Тривалий період регулювання цього сектору органами місцевого самоврядування значно загострив проблему неефективності його функціонування, оскільки практично всі об’єкти централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення, які перебувають у комунальній власності міських та районних рад, зумовив неминучий конфлікт інтересів, коли один і той самий суб’єкт володіє, управляє і при цьому ж здійснює регулювання суб’єктів природних монополій та суб’єктів на суміжних ринках.

Завдяки переходу до моделі державного регулювання сектору комунальних послуг забезпечено:

єдиний для всіх регіонів держави підхід до формування тарифів;

скасовано перехресне субсидіювання - тарифи є однаковими для всіх категорій споживачів ліцензіата;

забезпечено самоокупність діяльності ліцензіатів за рахунок встановлення тарифів на підставі економічно обґрунтованих планованих витрат;

контроль за діяльністю суб’єктів природних монополій та суб’єктів на суміжних ринках.

З метою створення необхідних умов для сталого розвитку та ефективного функціонування сфери комунальних послуг для НКРЕКП особливо актуальною є задача розробки нормативно-правових актів, які забезпечать ефективність діяльності всіх учасників відносин у сфері комунальних послуг, дієвий моніторинг та контроль у цій сфері, прозорість та прогресивність механізмів тарифоутворення, гарантування якості та надійності послуг.

Станом на 01.07.2017 НКРЕКП регулює діяльність 55 суб’єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, 150 суб’єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність у сфері теплопостачання, (у т. ч. 72 суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право провадження діяльності з виробництва теплової енергії на теплоцентралях, атомних електростанціях і когенераційних установках).

Після набрання чинності Законом про НКРЕКП НКРЕКП набула повноважень щодо державного регулювання сфер перероблення та захоронення побутових відходів (ліцензування, встановлення тарифів, формування інвестиційних програм, захист прав споживачів), стимулювання створення галузі перероблення побутових відходів, відхід від їх захоронення.

На виконання Закону Про НКРЕКП здійснюється розроблення та прийняття нормативно-правових актів, які забезпечать ефективність діяльності всіх учасників відносин у зазначених сферах, дієвий моніторинг та контроль у цих сферах, прозорість та прогресивність механізмів тарифоутворення, гарантування якості та надійності послуг.

Ще одним зобов’язанням України як Договірної Сторони Енергетичного Співтовариства є імплементація положень Директиви ЄС з енергоефективності. НКРЕКП бере участь у роботі з розробки проекту Закону України "Про енергоефективність", який має імплементувати положення Директиви 2012/27/ЄС. НКРЕКП брала участь у доопрацюванні прийнятих у першому читанні проектів законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про комерційний облік комунальних послуг", а також проектів законів "Про внесення змін до деяких законів України щодо переходу до використання альтернативних видів палива та переходу суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері теплопостачання, до стимулюючого регулювання", "Про внесення змін до Закону України "Про теплопостачання" щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії".

Однією з передумов інтеграції енергетичного сектору України до енергетичних ринків ЄС є запровадження ринкових підходів до тарифного регулювання природних монополій, які базуються на застосуванні концепцій норми прибутку на інвестований капітал та регуляторної бази активів. Ураховуючи основні тенденції у країнах ЄС, подальший розвиток системи тарифного регулювання в Україні має базуватись на впровадженні механізмів багаторічного стимулюючого регулювання із застосуванням методів порівняльного аналізу ефективності компаній (бенчмаркінгу) та врахуванні показників якості послуг. Станом на кінець 2016 року НКРЕКП затверджено повний пакет документів для впровадження стимулюючого регулювання для електророзподільних компаній/постачальників за регульованим тарифом і розроблено 8 проектів нормативно-правових актів для впровадження стимулюючого регулювання оператора системи передачі ДП "НЕК "Укренерго". У газовому секторі НКРЕКП було прийнято рішення про застосування з 01.01.2016 стимулюючого регулювання у сфері транспортування природного газу для ПАТ "Укртрансгаз" і встановлено тарифи на послуги транспортування природного газу транскордонними газопроводами для точок входу і точок виходу. У сфері комунальних послуг наразі проводиться робота щодо напрацювання нормативно-правової бази з метою впровадження механізму стимулюючого регулювання як одного з пріоритетних напрямків діяльності НКРЕКП у частині державного регулювання сектору.

Разом з ціновим регулюванням і регулюванням доступу до інфраструктури регулювання якості послуг є одним з основних завдань при регулюванні природних монополій. НКРЕКП здійснює роботу з удосконалення системи моніторингу та регулювання якості послуг в електроенергетиці, газовому секторі, сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведеня. Були розроблені та прийняті постанови НКРЕКП щодо запровадження моніторингу показників якості послуг з передачі електроенергії, а також централізованого водопостачання та водовідведення. Знаковою подією стало прийняття постанови НКРЕКП від 18 жовтня 2016 року № 1841 "Про затвердження Порядку забезпечення стандартів якості надання послуг з електропостачання", якою було установлено загальні та гарантовані стандарти якості послуг, розміри та механізми виплати компенсацій споживачам у випадку недотримання гарантованих стандартів. Таким чином, НКРЕКП перейшла від моніторингу показників якості послуг ліцензіатів до регулювання якості послуг.